Практична реалізація концепції корпораційної екологічної системи для інтегральної оцінки екологічного ризику здоров’ю
Надано теоретико-практичні засади необхідності й доцільності введення в систему прийняття управлінського рішення концепції корпораційної екологічної системи (КЕС). Визначено математичні підходи до встановлення взаємодії між складовими КЕС і встановлення ризику порушень у результаті виникнення негати...
Saved in:
| Published in: | Системні дослідження та інформаційні технології |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50073 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Практична реалізація концепції корпораційної екологічної системи для інтегральної оцінки екологічного ризику здоров’ю / Т.В. Козуля, Н.В. Шаронова // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2010. — №4. — С. 100-109. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859706025206087680 |
|---|---|
| author | Козуля, Т.В. Шаронова, Н.В. |
| author_facet | Козуля, Т.В. Шаронова, Н.В. |
| citation_txt | Практична реалізація концепції корпораційної екологічної системи для інтегральної оцінки екологічного ризику здоров’ю / Т.В. Козуля, Н.В. Шаронова // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2010. — №4. — С. 100-109. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Системні дослідження та інформаційні технології |
| description | Надано теоретико-практичні засади необхідності й доцільності введення в систему прийняття управлінського рішення концепції корпораційної екологічної системи (КЕС). Визначено математичні підходи до встановлення взаємодії між складовими КЕС і встановлення ризику порушень у результаті виникнення негативного фактора впливу, упровадження оцінки ризику здоров’ю як критерію небезпеки соціально-економічної системи. Надано алгоритм визначення стану КЕС на основі оцінки ризику.
Рассмотрены теоретико-практические основы необходимости и целесообразности введения в систему принятия управленческого решений концепции корпоративной экологической системы (КЭС). Определены математические подходы к определению взаимодействий между составными КЭС и установление риска нарушений в результате возникновения отрицательного фактора влияния, внедрение оценки риска здоровью как критерия опасности социально-экономической системы. Представлен алгоритм определения состояния КЭС на основе оценки риска.
Practical and theoretical fundamentals for the necessity and advisability of introduction of the corporative ecological system (CES) into the decision making system are prescuted. Mathematical approaches are defined to the determination, of interactions between the CES components, the ascertainment of breaking risk from the appearance of negative influence factor, and the introduction of health risk estimation as a danger criterion of a socioeconomic system. An algorithm of the CES state determination on the basis of health risk estimation is presented.
|
| first_indexed | 2025-12-01T03:00:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
© Т.В. Козуля, Н.В. Шаронова, 2010
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 4 100
УДК 519.713: 631.411.6
ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ КОРПОРАЦІЙНОЇ
ЕКОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ДЛЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ
ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ ЗДОРОВ’Ю
Т.В. КОЗУЛЯ, Н.В. ШАРОНОВА
Надано теоретико-практичні засади необхідності й доцільності введення в сис-
тему прийняття управлінського рішення концепції корпораційної екологічної
системи (КЕС). Визначено математичні підходи до встановлення взаємодії між
складовими КЕС і встановлення ризику порушень у результаті виникнення не-
гативного фактора впливу, упровадження оцінки ризику здоров’ю як критерію
небезпеки соціально-економічної системи. Надано алгоритм визначення стану
КЕС на основі оцінки ризику.
ВСТУП
Метою концепції корпораційного підходу у вирішенні еколого-гігієнічних
задач щодо зменшення кількості та мінімізації соціально-економічних нас-
лідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження в
Україні є застосування сучасних методів регулювання техногенної та при-
родної безпеки на основі ризик-орієнтованого підходу, забезпечення гаран-
тованого прийнятного рівня здоров’я населення, екологічної комфортності
територій, соціальних, техногенних та природних об’єктів.
Нормування ризиків є спеціально організованою нормативно-правовою
діяльністю із розроблення й затвердження норм техногенної і природної
безпеки, правил і регламентів господарської діяльності, які визначаються на
основі значень ризику в межах прийнятних значень. Нормування є процесом
регулювання екологічної якості навколишнього середовища у державі на
основі обмеження техногенної діяльності та забезпечення прийнятних для
здоров’я людини впливів на її організм як природних явищ, так і антропо-
генних факторів.
Розробка санітарно-гігієнічних нормативів впливів забруднення навко-
лишнього природного середовища та їх опрацювання проводиться відповід-
но до припущення, що забруднюється якесь одне біогеохімічне середовище.
Саме таким чином встановлено й впроваджено в практику екологічного ко-
нтролю нормативи граничнодопустимих концентрацій (ГДК) техногенних
сполук для атмосферного повітря, поверхневих вод, ґрунту. Оцінка впливу
господарських проектів на навколишнє природне середовище, яка встанов-
лена відповідно до діючих норм ГДК, є точковою та екстериторіальною і
має значні неточності і похибки у визначенні наслідків дії негативних фак-
торів [1].
Новим напрямком комплексного санітарно-гігієнічного нормування є
розробка системи показників, яка визначатиме загальну характеристику
екологічної чистоти води, повітря та ґрунту соціально-еколого-економічної
системи. Систему таких нормативів представлено переліком показників із
Практична реалізація концепції корпоративної екологічної системи для інтегральної оцінки …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 4 101
встановленими межами чи сумарними відносними показниками (індексами
якості). Екологічно прийнятні показники цієї системи нормативів перебува-
ють на стадії експериментальних розробок, не мають сили, але вже викорис-
товуються проектувальниками.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Мета роботи — дослідження проблемних питань системи управління еко-
логічною якістю навколишнього середовища щодо розробки підходів із ви-
значення оцінки екологічного ризику природному стану території та ризику
здоров’ю населення на основі концепції корпораційної екологічної системи
(КЕС) і застосування позитивного ризику як оціночної характеристики [2].
Загальний зв’язок між підсистемами КЕС передбачає певний вплив не-
безпеки і ризику негативних зрушень однієї складової на іншу, виникнення
негативних процесів у цілому в корпоративній системі. Задачею даного ета-
пу роботи є розробка алгоритму визначення загальної оцінки стану КЕС
відповідно до запропонованих підходів і прийняття відповідного управлін-
ського рішення.
СУТНІСТЬ І РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Ризик є одним із можливих засобів вираження невизначеності під час оцінки
поведінки системи. Більшість існуючих методик оцінює скалярний чи одно-
компонентний ризик. З позицій корпорацій-
ного підходу щодо визначення стану функці-
онування інтегрувальних системи необхідно
враховувати всі ризики — економічний, соці-
альний, екологічний (у вигляді ризику здо-
ров’ю населення від дії шкідливих факторів
як соціально-економічної системи, так і при-
родної екологічної). Це комплексний ризик,
який містить такі складні величини як еколо-
гічний ризик, що представлено еколого-
токсикологічним і еколого-матеріальним ри-
зиком [3, 4]. Традиційно ризик будь-якого
результату визначають як добуток його ймо-
вірності на його величину (рис. 1).
Варто звернути увагу на існування коре-
ляційної залежності «рівень розвитку економічної системи – імовірність ри-
зику впливу на соціальне середовище – ризик здоров’ю людини». Це загаль-
ний зв’язок, що відбиває цілий комплекс параметрів, які визначають вели-
чину екологічного здоров’я навколишнього середовища і ризик здоров’ю
людини зокрема. У цьому випадку визначення ризику здоров’ю населення
подається у вигляді схеми, у склад якої включено підсистеми КЕС (рис. 2).
Виходячи з положення, що ризик зниження рівня санітарно-екологічної
безпеки (СЕБ) є ймовірністю негативних змін стану здоров’я населення або
його майбутніх поколінь, порушень сприятливих умов життєдіяльності лю-
Небезпека
)(HP
РИЗИК
)|()( HFPHP
Об’єкт впливу
)|( HFP
Рис. 1. Схема формування ри-
зику від зовнішньої небезпеки
Т.В. Козуля, Н.В. Шаронова
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 4 102
дини (включаючи погіршення умов і якості життя, виникнення дискомфорт-
них станів та ін.), обумовлених впливом факторів середовища перебування
[5], відвернений ризик СЕБ розглядається як імовірність реалізації сприятли-
вих умов життєдіяльності людини й (або) стану здоров’я майбутніх поко-
лінь у результаті зниження негативного впливу факторів навколишнього
середовища. Це поняття є комплексною характеристикою і містить у собі не
тільки власно відвернений ризик здоров’ю, але й інші види ризиків, безпо-
середньо не пов’язаних зі змінами здоров’я людини. Так, існує ризик зни-
ження якості життя внаслідок зменшення особистої безпеки, доступності й
якості медичної допомоги, освіти, комфортності житла й побуту тощо.
Вибір показників СЕБ основано на характеристиці компоненти здо-
ров’я, залежної від впливів середовища перебування. Згідно із корпорацій-
ним підходом відповідно до концепції КЕС групування аналізованих показ-
ників розподіляють по трьох факторних блоках: біологічні, хімічні, фізичні
параметри стану екологічного природного середовища — екологічна оцінка
(блок 1); викиди, скиди, утворення відходів відповідно до продуктивності
економічної системи — оцінка впливу (блок 2); спосіб життя й соціально-
економічне середовище перебування людини — оцінка здоров’я (медичний
аспект) (блок 3) (рис. 2).
Такі роботи проведено у напрямку визначення санітарно-епідеміоло-
гічного благополуччя. Вони передбачають ранжування показників із ураху-
ванням вектора спрямованості їх впливу на здоров’я, оскільки у кожному
блоці багатовимірної системи під час встановлення ризику здоров’ю аналі-
зується велика кількість показників: блок 1 (А) — 33 показники; блок 2 (Б)
— 29 показників; блок 3 (В) — 12 показників [6, 7]. Більшому показнику
надається менше значення рангового місця у випадку, якщо показник нега-
тивно впливає на здоров’я й потрібне зниження його значення (негативний
вектор спрямованості). Більшому показнику відповідає більше значення
рангового місця, якщо показник позитивно впливає на здоров’я (позитивний
вектор спрямованості).
Для територій дослідження проводять підсумовування рангових балів
за всіма показниками кожного блоку. По кожному факторному блоку для
окремої території розраховується значення нормованого показника (НП) [8].
Вплив — R — ризик, порушення
Блок 2
Рівень розвитку економічної
системи
(max — продуктивність; min —
вплив на навколишнє середовище)
Блок 3
Соціальне середовище
(благополуччя, війни,
будівництво)
Блок 1
Дестабілізація
екологічного
природного середовища
Навколишнє
середовище людини
R здоров’ю населення
Рис. 2. Фактори формування рівня ризику для здоров’я людини
Практична реалізація концепції корпоративної екологічної системи для інтегральної оцінки …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 4 103
За нормований показник ( фонP ) прийнято зважене арифметичне середнє су-
ми балів по кожному блоку, що враховує частоти ознак із негативним і по-
зитивним векторами спрямованості показників:
( )( ) , ,)(
1
фон
1
фон
−+−++−−− ∑ ∑∑ ∑∑ ++==ΗΠ iiiiiiii fffPfPPPP (1)
де iP — сума балів за всіма показниками кожного блоку для окремої тери-
торії, розрахована додаванням результатів ранжування показників при нега-
тивному )( −
iP і позитивному )( +
iP векторах спрямованості впливу їх на
здоров’я; −
if — відносні частоти груп показників, які ранжувувані при не-
гативній й позитивній ( +
if ) спрямованості векторів їх впливу на здоров’я.
Значення iΗΠ приводять до ймовірнісних величин відповідно до моде-
лі [7]:
)](5,0[exp1 2
risk ii
P ΗΠ−−= , (2)
де
i
Prisk — імовірнісна величина, яка характеризує рівень запобігання ризи-
ку ізольованого впливу групи показників відповідних блоків ( jn ).
Інтегрований показник відверненого ризику СЕБ на територіях області
дослідження розраховується підсумовуванням величин ізольованого відвер-
неного ризику по кожному з факторних блоків jn з урахуванням їх вагового
впливу ( w ) [9]. Зважаючи на існуючий зв’язок у КЕС і відповідно можли-
вий вплив показників блоку 1 на показники, що формують блоки 2 і 3, вико-
ристано підсумкову модель розрахунку відверненого ризику СЕБ за прави-
лами додавання ймовірностей набуває вигляду:
)(CEБ
32123 risk3/1risk2/11riskrisk2risk3 iiiiiiii
PwPwwPPwPwi −++= (3)
Вплив групи факторів на підсумкову величину подають лінійною зале-
жністю, а їх вагове значення — моделлю такого вигляду:
1
risk0risk0 )()()( , −+=+=
yy
PaaPawwXaaY yyjiyjj , (4)
де jX — середнє значення
i
Prisk по блокам; Y — середнє значення резуль-
туючого показника за підсумковою сумою балів блоків 1 (А), 2 (Б), 3 (В);
ja — коефіцієнт лінійної регресії по блоках.
Розрахунок часткового внеску кожного з факторних блоків у загальну
структуру СЕБ для конкретних територій регіону здійснюють за формулою
( ) ])[(100 1
risk
−⋅= ijiy CEБPwDU
ji
,
де yDU — частка факторного блоку для адміністративної території y , %.
Для визначення екологічного ризику формування небезпечних умов се-
редовища і прогнозу його величини доцільно використовувати розрахунки
відносного ризику відRR , значення tRRδ , пов’язаного з дією забруднення чи
Т.В. Козуля, Н.В. Шаронова
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 4 104
інших t -факторів, величину ARδ — приріст/зниження атрибутивного ризи-
ку під час зміни RR відповідно до моделей
RRR
RRRR
⋅+
=
забр
від 01,01
;
RRAR
RRAR
RR
t
t
t 01,01
01,0 2
+
=δ ;
21
21
RRRR
RRRR
AR
⋅
−
=δ (5)
де 0,01 — коефіцієнт переведення відсотків у частки від одиниці.
Дія будь-яких факторів враховується завдяки розрахункам відносних
ризиків:
• ризик від забруднення ( забрRRδ ):
RRAR
RRAR
RR
забр
2
забр
забр 01,01
01,0
+
=δ ; (6)
• ризик від профілактичних заходів із підвищення опірності
( заходRRδ ):
( )
( )забрзаход
2
забрзаход
заход 01,01
01,0
RRRRAR
RRRRAR
RR
δ
δ
δ
−+
−
= ; (7)
• ризик від неврахованих факторів ( неврахRRδ ):
( )
( )заходзабрневрах
2
заходзабрневрах
неврах 01,01
01,0
RRRRRRAR
RRRRRRAR
RR
δδ
δδ
δ
−−+
−−
= . (8)
Величину забрAR запропоновано визначати шляхом перемноження
концентрації речовини на процент приросту захворюваності на одиницю
концентрації речовини чи у вигляді відношення величини очікуваного ризи-
ку до реального за спостереженнями [10]. Різниця між відсотком приросту
захворюваності на одиницю концентрації забруднювачів і коефіцієнтом ат-
рибутивного ризику від забруднення становить величину відносного ризику.
Оскільки для КЕС інтегральний ризик визначається на основі трьох
складових, то оцінка сумісного екологічного й економічного ризику позна-
чається як узагальнений ризик (рис. 3). Використання методу згортки дозво-
ляє визначити загальну оцінку економічного і екологічного ризику, який
контролюється зміною матеріальних потоків, тобто позначається матеріаль-
ним ризиком. Узагальнення матеріального та соціального ризиків дозволяє
одержати інтегральний ризик від дії негативних факторів як внутрішнього,
так і зовнішнього походження, які спричиняють порушення у складових
КЕС і в ній в цілому.
Перша матриця дає узагальнену оцінку економічного й екологічного
ризику — матеріальний ризик. Друга матриця дає узагальнену оцінку локаль-
ним ризикам людських втрат і погіршення умов життя, тобто оцінку со-
ціальному ризику. Третя матриця дає оцінку інтегральному ризику шля-
хом агрегування узагальнених оцінок матеріального й соціального ризиків
(рис. 3). Логічні матриці згортки визначають процедуру агрегування лока-
льних ризиків в інтегральну оцінку ризику, і тим самим фіксують пріорите-
ти й політику управління об’єктом відповідно до зафіксованих ефектів,
Практична реалізація концепції корпоративної екологічної системи для інтегральної оцінки …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 4 105
збитків різного типу. Твердження логічних матриць згортки — відповідаль-
на процедура, яка визначає прийняття управлінського рішення.
Описана методика побудови інтегральної оцінки ризику на основі агре-
гування локальних ризиків (очікуваних збитків) може бути без істотних змін
застосована й для побудови інтегральної оцінки ризику як математичного
очікування інтегральної оцінки збитку. Для цього досить вихідні показники
розглядати не як локальні ризики, а безпосередньо збитки, приписуючи ко-
жній величині збитку відповідну ймовірність. Таким чином, кожний тип
збитку характеризується розподілом імовірностей значень збитку. Завдання
полягає у визначенні на основі цих даних розподілу ймовірностей можливих
значень інтегральної оцінки збитку [11]. Якщо ijp — імовірність значення
j для збитку 3,1 ;4,1 , == jiai , то значення ймовірностей ijp відповідають
табл. 1:
Із аналізу матриці матеріального ризику (рис. 3) встановлено, що не-
значний матеріальний збиток (оцінка 1) має мі-
сце у двох випадках. У першому випадку незна-
чним є економічний і екологічний збиток, а в
другому — при незначному екологічному збит-
ку має місце відчутний економічний збиток.
Якщо jq1 — імовірність оцінки j матеріально-
го збитку, то відповідно до відомих формул тео-
рії ймовірностей одержуємо:
;
;
;
23132213231213
211322122311221112
2112211111
ppppppq
ppppppppq
ppppq
⋅+⋅+⋅=
⋅+⋅+⋅+⋅=
⋅+⋅=
де 11q — незначний матеріальний збиток; 12q — відчутний матеріальний
збиток; 13q — істотний матеріальний збиток. Таким чином визначається
розподіл ймовірностей значень соціального збитку jq2 :
Інтегральний ризик
(прямий ефект, збиток)
123
2333
2232
1121
Матеріальний ризик
123
2333
1232
1221
Соціальний ризик
123
2333
1232
1121
Рис. 3. Логічна матриця згортки для визначення інтегрального ризику
Т а б л и ц я 1 . Значення
ймовірності збитків
0,3 0,3 0,4
0,3 0,3 0,4
0,4 0,3 0,3
0,4 0,3 0,3
Т.В. Козуля, Н.В. Шаронова
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 4 106
.
;
;
43334233433223
4133433122
423242314132413121
ppppppq
ppppq
ppppppppq
⋅+⋅+⋅=
⋅+⋅=
⋅+⋅+⋅+⋅=
Знаючи розподіли матеріального і соціального ризиків на основі мат-
риці інтегрального ризику, визначається розподіл імовірностей значень ін-
тегрального збитку jQ :
.
;
;)(
21132213231323123
2112221223112
2221111
qqqqqqqqQ
qqqqqqQ
qqqQ
⋅+⋅+⋅+⋅=
⋅+⋅+⋅=
+=
(9)
Припущення про незалежність ризиків різних типів не завжди відпові-
дає дійсності. У низці випадків більш адекватним є сценарний підхід, при
якому надзвичайна ситуація має кілька варіантів (сценаріїв) розвитку. Кож-
ний із варіантів реалізується з деякою ймовірністю й характеризується пев-
ним вектором збитків. У цьому випадку збитки різних типів не є незалеж-
ними випадковими величинами. Якщо число можливих сценаріїв дорівнює
m , а ймовірність j -го варіанта дорівнює jP , то для кожного варіанта j ви-
значається інтегральна оцінка збитку jQ . Знаючи інтегральні оцінки збитку
кожного варіанта і його ймовірність, можна визначити ризик:
∑
=
⋅=
m
j
jj PQR
1
, (10)
де m — число можливих значень оцінок інтегрального збитку.
Усі види ризиків, що пов’язані з насідками прояву негативного фактора
і визначених порушень в окремих підсистемах КЕС, кількісно встановлю-
ються на основі прямих і непрямих втрат, які несе національна економіка та
населення країни в результаті надзвичайних ситуацій, розділяють на три
основні групи: економічні, соціальні (загибель людей, втрата здоров’я, погі-
ршення умов життя), екологічні (рис. 4).
Повний ризик від надзвичайного негативного фактора, події, ситуації
Ризик прямих наслідків Ризик посередніх наслідків
Ек
он
ом
іч
ни
й
Ек
ол
ог
іч
ни
й
С
оц
іа
ль
ни
й
Ек
он
ом
іч
ни
й
Ее
ко
ло
гі
чн
ий
С
оц
іа
ль
ни
й
Рис. 4. Схема визначення повного ризику в умовах КЕС
Практична реалізація концепції корпоративної екологічної системи для інтегральної оцінки …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 4 107
Таким чином, показник повного ризику, який є кінцевим на конкретний
момент часу, є проміжним у порівнянні з деяким остаточним показником,
що визначиться кількісно у віддаленій перспективі. Останній називається
загальним ризиком і за ним у кількісній оцінці визначається сума всіх втрат,
збитків і витрат з урахуванням зіставлення до аварійного розвитку як ура-
жених виробництв і місцевостей, так і всього господарства територій в ці-
лому.
Значення поняття ризику для концепції КЕС виявляється через сприй-
няття його як відображення наслідків особливого виду діяльності,
пов’язаного з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, у
процесі якого є можливість кількісно і якісно оцінити ймовірність досягнен-
ня передбачуваного результату, невдачі та відхилення від мети. Різниця між
ризиком і невизначеністю належить до способу завдання інформації й ви-
значається наявністю (у випадку ризику) або відсутністю (при невизначено-
сті) імовірнісних характеристик неконтрольованих змінних. У такому змісті
ці терміни подано в математичній теорії дослідження операцій, як задачі
прийняття рішень в умовах ризику і невизначеності.
Якщо існує можливість якісно й кількісно визначити ступінь імовірнос-
ті того чи іншого варіанта, то це й буде ситуація ризику. Остання — це різ-
новид невизначеності, коли настання подій імовірне і може бути визначено,
тобто об’єктивно існує можливість оцінити ймовірність подій, які виника-
ють у результаті діяльності, дії визначених факторів, наслідків процесів або
явищ, впливу природного середовища на розвиток економіки, упровадження
досягнень науки в народне господарство та ін.
Таким чином, ризик завжди пов’язано з вибором певних альтернатив і
розрахунком імовірності їх результату — у цьому виявляється його
суб’єктивна сторона.
Однак величина ризику не тільки суб’єктивна, але й об’єктивна харак-
теристика, оскільки вона є формою якісно-кількісного вираження реально
існуючої невизначеності.
Проблема прийняття управлінських рішень, забезпечення їх результа-
тивності пов’язана на практиці із реалізацією цільової функції КЕС — вста-
новленням екологічної безпеки, що потребує впровадження низки основних
принципів:
• принцип інтегральної оцінки небезпеки: управління ризиком
включає весь сукупний спектр існуючих у суспільстві небезпек, вся інфор-
мація про прийняття рішення в цій області загальнодоступна;
• принцип стійкості екосистем: величина антропогенного впливу має
строго обмежуватися й не перевищувати величин граничнодопустимих на-
вантажень на екосистеми;
• принцип пріоритету безпеки життя та здоров’я людей: склад
заходів для забезпечення безпеки населення у випадку виникнення і розвит-
ку будь-якого ризику, спричинення надзвичайних ситуацій; визнання в умо-
вах концепції КЕС на даний момент величини оцінки ризику здоров’ю
ідентифікаційним параметром рівноважного стану КЕС, який відповідає
вимогам екологічності і гармонії в системі «людина–природа (навколишнє
середовище)» (рис. 5).
Т.В. Козуля, Н.В. Шаронова
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2010, № 4 108
Початок
Моніторинг КЕС, вихідні дані:
екологічна система (ЕС) — ),...,,( 21 nxxxξ ;
соціально-економічна (СЕС) — ),...,,( 21 nyyyη
Стан КЕС — інформативність
ji
ij
js ij qp
p
pI
⋅
=∑ 2, log),( ηξ
Стан підсистем КЕС
)/1(log)(
);/1(log)(
2
2
jj j
ii i
qqS
ppS
∑
∑
=
=
η
ξ
Оцінка зрушень в КЕС
( ) jii jij j ppqS |21 |1 log| ∑∑ ∞
=
∞
=
−=ηξ
Аналіз залежності
( ) 0,, >⋅≠ ηξIqpp jiij
Аналіз порушень
( ) ( ) 0 0 >> ηξ ** S;S
Оцінка стану КЕС
( ) ( ) ( ) ( )
( ) nII
SSSI
>
−+=
ηξ
ηξηξηξ
,
|,
Оцінка впливу ν (СЕС)
на зміни µ (ЕС)
)(log2 dw
d
d
d
dS ν
ν
µ
ν
µ
∫Ω=⎟
⎠
⎞
⎜
⎝
⎛
( )
⎪
⎩
⎪
⎨
⎧
=′′=
′≠
′≠−
=
=′
.0 або ; при,0
; при,1
; при ,1
,
11
1
11
11
xxx
xx
xx
YYK
Прийняття управлінського
рішення: ;),( nII →ηξ
Кінець
Оцінка стану КЕС
0
;0),( ;),(
=⎟
⎠
⎞
⎜
⎝
⎛
→∆→
ν
µ
ηξηξ
d
dS
III n
Рис 5. Схема алгоритма оцінки стану КЕС на основі ентропійного підходу і компа-
раторної ідентифікації, де ξ — випадкова величина, яка набуває значення
),...,,( 21 nxxx з імовірністю ),...,,( 21 nppp ; η — випадкова величина, яка набуває
значення ),...,,( 21 myyy з імовірністю ),...,,( 21 mqqq ; ijp — імовірність сполучен-
ня подій ji yx == ηξ ; ; S — ентропія стану систем; µ — екологічні зрушення від
мір ν антропогенних (відповідно до Радона-Никодима) ( )( τ+= twwSt ); nI —
початковий рівноважний стан; * — визначення S за умови 0=nI
Практична реалізація концепції корпоративної екологічної системи для інтегральної оцінки …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2010, № 4 109
ВИСНОВКИ
Таким чином, розвиток концепції корпораційної екологічної системи і при-
йняття управлінського екологічного рішення безпосередньо пов’язано з
впровадженням і подальшим розвитком теорії ризику (рівняння 3, 6, 7, 8), а
саме, екологічного ризику, і формуванням цілісної теорії екологічного
управління, спрямованої на гармонізацію розвитку трьох систем і забезпе-
чення екологічності на основі рівноваги в КЕС (рис. 5).
Загальний ризик від дії небезпечного фактора визначається виникнен-
ням безпосередньо порушень у підсистемах КЕС і ймовірністю прояву нега-
тивних наслідків протягом тривалого часу (рівняння 9, 10).
ЛІТЕРАТУРА
1. Современные проблемы экогигиены / Под ред. М.П. Захарченко. — Киев: Хре-
щатик, 1993. — Ч. 1 — 174 с.; Ч. 2 — 153 с.
2. Козуля Т.В. Теоретичні аспекти створення корпоративної системи екологічного
управління // Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології. —
2005. — № 2 (10). — С. 193–197.
3. Меньшиков В.В. Концептуальные основы оценки экологического риска. — М.:
Изд-во МНЭПУ, 2001. — 44 с.
4. Гігієна та екологія / Під ред. члена-кореспондента АМН України, проф.
В.Г. Бардов. — Київ: НМУ ім. О.О. Богомольця, 2006. — 720 с.
5. Новиков С.М., Шашина Т.А., Абалкина И.Л., Скворцова И.С. Риск воздействия
химического загрязнения окружающей среды на здоровье населения: от
оценки к практическим действиям. — М.: Медицина, 2003. — 83 с.
6. Проблемы оценки риска здоров’ю населения от воздействия факторов окру-
жающей среды / Под ред. Ю.А. Рахманина, Г.Г. Онищенко. — М.: НИИ ЭЧ
и ГОС, 2004. — С. 157–160.
7. Комплексная гигиеническая оценка степени напряженности медико-
экологической ситуации различных территорий, обусловленной загрязне-
нием токсикантами среды обитания населения. Методические рекомендации:
рекомендации; введены в действие с 30.06.97, № 2510/5716-97-32. — М.,
1997. — 23 с.
8. Петров А.Н., Жиляков А.М., Дружинин М.В. Оценка риска здоровью при
определении санэпидблагополучия населения // Гигиена и санитария. —
2006. — № 5. — С. 49–50.
9. Шиган Е.Н. Методы прогнозирования и моделирования в социально-
гигиенических исследованиях. — М.: Медицина, 1986. — 208 с.
10. Вентцель Е.Н. Теория вероятностей. — М.: Высш. шк., 2001. — 575 с.
11. Бурков В.Н., Щепкин А.В. Экологическая безопасность. — М.: ИПУ РАН,
2003. — 92 с.
12. Козуля Т.В., Шаронова Н.В. Моделирование структуры и идентификация
состояния корпоративной экологической системы (КЭС) // Проблеми
інформаційних технологий. — 2007. — № 1. — С. 178–185.
Надійшла 18.03.2009
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-50073 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1681–6048 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T03:00:29Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Козуля, Т.В. Шаронова, Н.В. 2013-10-04T15:06:10Z 2013-10-04T15:06:10Z 2010 Практична реалізація концепції корпораційної екологічної системи для інтегральної оцінки екологічного ризику здоров’ю / Т.В. Козуля, Н.В. Шаронова // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2010. — №4. — С. 100-109. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1681–6048 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50073 519.713: 631.411.6 Надано теоретико-практичні засади необхідності й доцільності введення в систему прийняття управлінського рішення концепції корпораційної екологічної системи (КЕС). Визначено математичні підходи до встановлення взаємодії між складовими КЕС і встановлення ризику порушень у результаті виникнення негативного фактора впливу, упровадження оцінки ризику здоров’ю як критерію небезпеки соціально-економічної системи. Надано алгоритм визначення стану КЕС на основі оцінки ризику. Рассмотрены теоретико-практические основы необходимости и целесообразности введения в систему принятия управленческого решений концепции корпоративной экологической системы (КЭС). Определены математические подходы к определению взаимодействий между составными КЭС и установление риска нарушений в результате возникновения отрицательного фактора влияния, внедрение оценки риска здоровью как критерия опасности социально-экономической системы. Представлен алгоритм определения состояния КЭС на основе оценки риска. Practical and theoretical fundamentals for the necessity and advisability of introduction of the corporative ecological system (CES) into the decision making system are prescuted. Mathematical approaches are defined to the determination, of interactions between the CES components, the ascertainment of breaking risk from the appearance of negative influence factor, and the introduction of health risk estimation as a danger criterion of a socioeconomic system. An algorithm of the CES state determination on the basis of health risk estimation is presented. uk Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України Системні дослідження та інформаційні технології Проблеми прийняття рішень і управління в економічних, технічних, екологічних і соціальних системах Практична реалізація концепції корпораційної екологічної системи для інтегральної оцінки екологічного ризику здоров’ю Практическая реализация концепции корпоративной экологической системы для интегральной оценки экологического риска здоровью Practical realization of the corporative ecological system concept for integral estimation of ecological health risk Article published earlier |
| spellingShingle | Практична реалізація концепції корпораційної екологічної системи для інтегральної оцінки екологічного ризику здоров’ю Козуля, Т.В. Шаронова, Н.В. Проблеми прийняття рішень і управління в економічних, технічних, екологічних і соціальних системах |
| title | Практична реалізація концепції корпораційної екологічної системи для інтегральної оцінки екологічного ризику здоров’ю |
| title_alt | Практическая реализация концепции корпоративной экологической системы для интегральной оценки экологического риска здоровью Practical realization of the corporative ecological system concept for integral estimation of ecological health risk |
| title_full | Практична реалізація концепції корпораційної екологічної системи для інтегральної оцінки екологічного ризику здоров’ю |
| title_fullStr | Практична реалізація концепції корпораційної екологічної системи для інтегральної оцінки екологічного ризику здоров’ю |
| title_full_unstemmed | Практична реалізація концепції корпораційної екологічної системи для інтегральної оцінки екологічного ризику здоров’ю |
| title_short | Практична реалізація концепції корпораційної екологічної системи для інтегральної оцінки екологічного ризику здоров’ю |
| title_sort | практична реалізація концепції корпораційної екологічної системи для інтегральної оцінки екологічного ризику здоров’ю |
| topic | Проблеми прийняття рішень і управління в економічних, технічних, екологічних і соціальних системах |
| topic_facet | Проблеми прийняття рішень і управління в економічних, технічних, екологічних і соціальних системах |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50073 |
| work_keys_str_mv | AT kozulâtv praktičnarealízacíâkoncepcííkorporacíinoíekologíčnoísistemidlâíntegralʹnoíocínkiekologíčnogorizikuzdorovû AT šaronovanv praktičnarealízacíâkoncepcííkorporacíinoíekologíčnoísistemidlâíntegralʹnoíocínkiekologíčnogorizikuzdorovû AT kozulâtv praktičeskaârealizaciâkoncepciikorporativnoiékologičeskoisistemydlâintegralʹnoiocenkiékologičeskogoriskazdorovʹû AT šaronovanv praktičeskaârealizaciâkoncepciikorporativnoiékologičeskoisistemydlâintegralʹnoiocenkiékologičeskogoriskazdorovʹû AT kozulâtv practicalrealizationofthecorporativeecologicalsystemconceptforintegralestimationofecologicalhealthrisk AT šaronovanv practicalrealizationofthecorporativeecologicalsystemconceptforintegralestimationofecologicalhealthrisk |