Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем із використанням морфологічного та SWOT-аналізу. Частина 1
У цій частині роботи представлено методологію побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем. Запропонована методологія складається із дев’яти кроків, для кожного з яких описано методи, характер вхідної та вихідної інформації, практичні рекомендації. Описано процедури отримання від експертів...
Saved in:
| Published in: | Системні дослідження та інформаційні технології |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50202 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем із використанням морфологічного та SWOT-аналізу. Частина 1 / К.В. Переверза // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2012. — № 4. — С. 124-137. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859738188671614976 |
|---|---|
| author | Переверза, К.В. |
| author_facet | Переверза, К.В. |
| citation_txt | Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем із використанням морфологічного та SWOT-аналізу. Частина 1 / К.В. Переверза // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2012. — № 4. — С. 124-137. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Системні дослідження та інформаційні технології |
| description | У цій частині роботи представлено методологію побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем. Запропонована методологія складається із дев’яти кроків, для кожного з яких описано методи, характер вхідної та вихідної інформації, практичні рекомендації. Описано процедури отримання від експертів інформації щодо ключових змінних системи, рушійних сил, що впливають на неї, майбутніх станів рушійних сил та їх взаємоузгодженості. Для вибору ключових змінних системи пропонується підхід на основі SWOT-аналізу; для генерації множини сценаріїв — використовувати морфологічний аналіз. Побудований із використанням морфологічного аналізу сценарний простір скорочується в результаті аналізу взаємоузгодженості станів рушійних сил. Для аналізу сценарного простору в загальному вигляді пропонується декілька підходів, проте ця задача залишається відкритою і є перспективною для подальшого дослідження.
В данной части работы представлена методология построения сценариев сложных социальных систем. Предлагаемая методология состоит из девяти шагов, для каждого из которых описаны методы, характер входящей и выходной информации, практические рекомендации. Описаны процедуры получения от экспертов информации о ключевых переменных системы, движущих силах, состояниях движущих сил, которые влияют на нее и будущих состояний движущих сил их взаимосогласованности. Для выбора ключевых переменных системы предлагается подход на основании SWOT-анализа. Для генерации множества сценариев предлагается использовать морфологический анализ. Построенное с помощью морфологического анализа сценарное пространство сокращается в результате проведения анализа взаимосогласованности состояний движущих сил. Для анализа сценарного пространства в общем виде в статье предлагается несколько подходов, но эта задача остается открытой и является перспективной для дальнейшего исследования.
In this part of the article a methodology of scenario development for complex social systems ia presented. Proposed methodology consists of 9 stages, for each of which the methods, the nature of the input and output of information, practical advice are described. The procedures of obtaining of expert information on the key variables of the system, driving forces, the states of the driving forces that affect on it and future states of the driving forces of their consistency are described. For selecting key variables of the system the approach on the basis of SWOT-analysis is proposed. To generate many of the scenarios it is proposed to use a morphological analysis. A scenario space, built with the help of morphological analysis, is reduced in the result of the analysis of the consistency of the states of the driving forces. For the analysis of the scenario space in the general form there are several approaches in the article, but this task remains open and promising for further investigation.
|
| first_indexed | 2025-12-01T16:08:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
© К.В. Переверза, 2012
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 4 124
УДК 517+354
МЕТОДОЛОГІЯ ПОБУДОВИ СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ
СКЛАДНИХ СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ
МОРФОЛОГІЧНОГО ТА SWOT-АНАЛІЗУ. ЧАСТИНА 1
К.В. ПЕРЕВЕРЗА
У цій частині роботи представлено методологію побудови сценаріїв розвитку
складних соціальних систем. Запропонована методологія складається із
дев’яти кроків, для кожного з яких описано методи, характер вхідної та вихід-
ної інформації, практичні рекомендації. Описано процедури отримання від
експертів інформації щодо ключових змінних системи, рушійних сил, що
впливають на неї, майбутніх станів рушійних сил та їх взаємоузгодженості.
Для вибору ключових змінних системи пропонується підхід на основі SWOT-
аналізу; для генерації множини сценаріїв — використовувати морфологічний
аналіз. Побудований із використанням морфологічного аналізу сценарний прос-
тір скорочується в результаті аналізу взаємоузгодженості станів рушійних сил.
Для аналізу сценарного простору в загальному вигляді пропонується декілька
підходів, проте ця задача залишається відкритою і є перспективною для подаль-
шого дослідження.
ВСТУП
Побудова сценаріїв розвитку складних соціальних систем (компаній, міст,
галузей економіки країн) є досить ефективною технікою, яка дозволяє фор-
мувати гнучкі рішення та досліджувати їх якості у критичних та неочікуваних
ситуаціях [1–3]. Побудова сценаріїв часто передує розробці стратегії роз-
витку досліджуваної системи або ж має на меті тестування та покращення
уже розробленої стратегії. Крім того, сценарії будують у дослідницьких
цілях — для вивчення різноманітних ситуацій, у яких може опинитися до-
сліджувана система у майбутньому.
Під сценарієм будемо розуміти послідовний опис альтернативного гі-
потетично можливого варіанту розвитку подій у майбутньому, який відо-
бражає різні точки зору на минуле, теперішнє та майбутнє, а також може
слугувати базисом для стратегічного планування [4].
Для побудови сценаріїв проводиться сценарне дослідження. Суттєвою
частиною сценарного дослідження є обрана методологія побудови сценаріїв,
яка передбачає певну послідовність кроків та методи на кожному з них. Ви-
бір методів залежить від характеру наявної інформації, можливих способів її
отримання та умов проведення дослідження. Може бути використано моделю-
вання; методи за участі широких кіл громадськості (зацікавлених сторін,
суспільства); метод Delphi; аналіз трендів; мозкові штурми; дерева рішень;
аналіз ризиків та багато інших.
Метою цієї роботи є розробка формалізованої методології побудови
сценаріїв — послідовність кроків методології та методів для кожного з них.
Розроблена методологія базується на роботі з експертами і її доцільно засто-
совувати у тих випадках, коли немає можливості залучити до сценарного
дослідження представників стейкхоледрів системи, а також коли недостат-
Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 4 125
ньо кількісних даних для моделювання сценаріїв розвитку системи, і в той
же час є можливість залучити експертів у досліджуваній області.
Робота складається з двох частин: перша присвячена опису кроків ме-
тодології, друга частина містить приклад застосування методології та обго-
ворення обмежень та можливостей щодо її практичного застосування.
СЦЕНАРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Щодо реалізації окремих етапів сценарного дослідження існує багато різних
підходів [4–8], але в більшості випадків передбачаються три етапи:
• Завдання сценарного дослідження (мета, фокус, об’єкт, часовий про-
міжок, обмеження).
Планування та проведення дослідження аналітиками, вибір/розробка
методології побудови сценаріїв, її застосування.
Аналіз отриманих результатів аналітиками та надання їх у зрозумілому
вигляді особам, що приймають рішення.
У цій роботі основну увагу приділено методології побудови сценаріїв.
Але перш ніж перейти до її опису доцільно коротко розглянути суть етапу
завдання дослідження.
На етапі завдання сценарного дослідження має бути сформовано коман-
ду аналітиків сценарного дослідження, які вестимуть його. Аналітикам на-
дається така інформація: опис границь системи, для якої проводитиметься
дослідження; період, на який необхідно побудувати сценарії; фокус до-
слідження; мета побудови сценаріїв (наприклад, розробка гнучкої стратегії
розвитку певної організації або міста, тестування уже розробленої стратегії
та її удосконалення з урахуванням критичних сценаріїв, обґрунтування необ-
хідності змінити існуючу стратегію, вивчення можливих альтернативних
шляхів розвитку подій у майбутньому та багато інших); масштаб дослі-
дження — глибина аналізу; вимоги до оформлення результатів.
МЕТОДОЛОГІЯ ПОБУДОВИ СЦЕНАРІЇВ
Перейдемо безпосередньо до опису методології побудови сценаріїв. На
рис. 1 зображено послідовність із 9 кроків розробленої методології.
Рис. 1. Кроки методології побудови сценаріїв
Аналіз
поточної ситуації
Визначення основних
характеристик
досліджуваної системи
— ключових змінних
Визначення
найважливіших
рушійних сил, що
впливають на систему
Генерування множини
конфігурацій станів
рушійних сил
та її аналіз
Аналіз
взаємоузгодженості
станів рушійних сил
Визначення множини
можливих станів для
кожної рушійної сили
в майбутньому
Визначення впливу
конфігурацій
рушійних сил
на ключові змінні
Аналіз множини
сценаріїв Опис результатів
К.В. Переверза
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 4 126
Далі кожен крок методології буде описано згідно з планом:
• Мета кроку — очікувані результати кроку.
• Вхідні дані та вихідні дані — опис основних змінних та об’єктів,
з якими працюють на даному кроці.
• Реалізація кроку — детальний опис реалізації даного кроку мето-
дології.
• Рекомендації — результати досвіду тестового застосування цієї ме-
тодології.
Аналіз поточної ситуації
Мета кроку. Перший крок методології побудови сценаріїв передбачає
всебічний аналіз та опис поточного стану досліджуваної системи.
Вхідні та вихідні дані. Основні об’єкти. У якості вхідної інформації
для реалізації цього кроку використовується подана на початку дослідження
інформація, а також дані про систему, зібрані різними шляхами.
Реалізація кроку. У залежності від наявного доступу до джерел кількіс-
ної інформації про систему, а також можливостей щодо залучення експертів
та представників організацій і осіб, що мають відношення до досліджуваної
системи, використовуються різні методу збору інформації. Наприклад, про-
ведення інтерв’ю із представниками залучених організацій (stakeholders), збір
експертних думок, опрацювання документів та статистичних даних щодо
досліджуваної системи.
Для аналізу зібраної кількісної інформації про систему використову-
ються різноманітні статистичні методи, для аналізу якісної інформації —
методи аналізу змісту, кодування, рекурсивної абстракції тощо.
У результаті аналізу зібраної інформації описуються основні характе-
ристики системи та середовища, в якому вона функціонує, проводиться ана-
ліз трендів, ключових акторів системи тощо. З використанням SWOT-
аналізу на цьому етапі виявляються сильні та слабкі сторони досліджуваної
системи, а також перспективи та загрози для неї у майбутньому.
Рекомендації, можливі труднощі. На цьому кроці важливо переві-
рити достовірність зібраної інформації про поточний стан системи,
наприклад, співставити інформацію з різних джерел.
Формування множин ключових змінних системи
Мета кроку. Цей крок методології побудови сценаріїв передбачає фор-
мування множини ключових змінних досліджуваної системи.
Вхідні та вихідні дані. Основні об’єкти. Важливою вхідною інфор-
мацією для цього кроку є задана глибина аналізу, яка визначає масш-
таб параметрів, які розглядатимуться для формування множини клю-
чових змінних. Іншим важливим фактором є заданий фокус дослідження,
який звужує область дослідження та задає контекст. Результати аналізу по-
точного стану системи також відіграють суттєву роль на цьому кроці.
У якості вихідних даних маємо отримати множину ключових змінних
системи.
Ключові змінні (key variables) — деякі важливі параметри системи. По-
значимо множину ключових як ])...1[},({ Nikvi ∈ Множина ключових змін-
них системи — це скінченна множина незалежних між собою змінних.
Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 4 127
Реалізація кроку. Для формування множини ключових змінних систе-
ми використовується, наприклад, описаний в [5] метод структурного аналі-
зу. Також набір ключових змінних може бути сформований експертами.
У цій роботі пропонується підхід до формування множини ключових змін-
них із використанням SWOT-аналізу [9–10]. Його доцільно застосувати
у тих випадках, коли є можливість сформувати множину кількісних ключо-
вих змінних, дані за якими доступні як для досліджуваної системи так і для
інших подібних їй систем.
Так для країн можуть бути використані економічні, екологічні та со-
ціально-інституціональні показники, які опубліковують у щорічних звітах
міжнародних організацій [11–13]. Наприклад, у дослідженні по розробці мет-
рики вимірювання сталості розвитку країн [14–15], пропонується набір па-
раметрів, вибраних експертами із доступних даних — індексів та індикато-
рів сталого розвитку країн.
Для відбору найбільш критичних параметрів, які доцільно включити до
множини ключових змінних системи пропонується підхід, побудований на
базі SWOT-аналізу і детально описаний у [16]. Його суть полягає у визна-
ченні відхилень значень змінних для обраної системи від їх значень для сис-
тем з групи порівняння (peer group).
Позначимо поточне значення деякого параметру обраної країни — ,*
ikv
а j
ikv — поточне значення цього ж параметру для j-ї країни із групи порів-
няння. Нехай у групу порівняння включено m країн. Тоді відхилення зна-
чення за цим параметром ikv∆ розрахуємо за формулою:
%100*/ 11*
⎟
⎟
⎟
⎟
⎟
⎠
⎞
⎜
⎜
⎜
⎜
⎜
⎝
⎛
⎟
⎟
⎟
⎟
⎟
⎠
⎞
⎜
⎜
⎜
⎜
⎜
⎝
⎛
−=∆
∑∑
==
m
kv
m
kv
kvkv
m
j
j
i
m
j
j
i
ii .
Таким чином, розрахувавши відхилення для кожного параметру країни,
відберемо критичні параметри за правилом: якщо відхилення ikv∆ виявило-
ся більше за 10% або менше за — 10%, то віднесемо цей параметр до критич-
них, а отже і ключових змінних країни.
Рекомендації, можливі труднощі. На цьому кроці необхідно досліди-
ти взаємозалежність обраних змінних. Якщо відомі кількісні значення змін-
них, проводиться кореляційний аналіз, якщо змінні якісного характеру —
виконати перевірку незалежності змінних можна із залученням експертів.
Формування множини рушійних сил для системи
Мета кроку. Метою цього кроку є визначення множин основних ру-
шійних сил для досліджуваної системи — факторів внутрішнього і зовніш-
нього середовища системи, які можуть чинити суттєвий вплив на характер її
розвитку та відносно майбутніх станів яких існує невизначеність. Розгляд
саме таких рушійних сил даватиме неочікувані та важливі результати.
Вхідні та вихідні дані. Основні об’єкти. Масштаб рушійних сил, які
визначатимуться на цьому кроці, має корелювати з масштабом, у якому бу-
К.В. Переверза
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 4 128
ли визначені ключові змінні, щоб співставлення їх на наступних кроках бу-
ло коректним.
Рушійні сили (driving forces) — це зовнішні фактори для системи, які
можуть чинити вплив на її подальший розвиток і створювати ситуації,
в яких система може опинитися в майбутньому.
Позначимо множину рушійних сил як ])..1[},({ MjDFj ∈ , де jDF —
це деяка вербальна змінна, яку називатимуть експерти. Множина рушійних
сил — це скінченна множина, яка, як правило, містить багато різних елемен-
тів, але часто її скорочують до кількох елементів з метою спрощення аналі-
зу. Виділяють соціальні, економічні, екологічні, політичні, технологічні ру-
шійні сили.
Оскільки у сценарному дослідженні важливо розглянути перш за все ті
рушійні сили, які чинять суттєвий вплив на систему та щодо майбутніх зна-
чень яких існує невизначеність, введемо наступні параметри: ступінь неви-
значеності рушійної сили )( jDFU — деяка міра невизначеності щодо май-
бутнього стану рушійної сили. Чим більша невизначеність щодо стану
рушійної сили в майбутньому, тим більш несподіваним буде її вплив на сис-
тему; ступінь впливу рушійної сили )( jDFI — деяка міра впливу рушійної
сили на систему, яка визначає, на скільки суттєвим може бути вплив цієї
рушійної сили.
Якщо рушійна сила може чинити суттєвий вплив, але значення її
в майбутньому прогнозоване, називатимемо її трендом, та враховуватимемо
у подальшому аналізі сценаріїв.
Реалізація кроку. Для того, щоб сформувати множину рушійних сил
для системи, пропонується залучити експертів. Нехай до експертного до-
слідження залучено L експертів — ])...1[},({ LlExpl ∈
На першому кроці кожен експерт lExp формулює lM рушійних сил
}.,..,{ ,,1 lMl l
DFDF Для кожної рушійної сили експерт lExp вказує ступінь її
впливу на систему — )( j
l DFI та ступінь невизначеності щодо її стану
в майбутньому — ).( j
l DFU Шкала, за якою вимірюються )( j
l DFI та
)( j
l DFU обирається окремо.
Після чого аналітики сценарного дослідження агрегують отримані від
експертів дані. Агреговані значення ступенів невизначеності та впливу роз-
раховують за наступними формулами:
;/)()(
1
LDFUDFU
L
l
j
l
j ⎟
⎟
⎠
⎞
⎜
⎜
⎝
⎛
= ∑
=
LDFIDFI
L
l
j
l
j /)()(
1
⎟
⎟
⎠
⎞
⎜
⎜
⎝
⎛
= ∑
=
.
Для всіх різних рушійних сил розраховується показник ступеню неви-
значеність/вплив: .2/))()(()( jjj DFIDFUDFUI +=
На наступному кроці перелік рушійних сил },..,{ 1 MDFDF , проранжо-
ваний за спаданням цього показника, повертається експертам для повторно-
го перегляду. Експерти можуть або об’єднати дві відібрані рушійні сили
Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 4 129
в одну, або розбити рушійну силу на дві, або переоцінити значення невизна-
ченості та впливу для кожної рушійної сили, або видалити одну чи кілька
рушійних сил із запропонованого переліку.
Після цього кроку аналітики повторно агрегують отриману інформацію.
Кроки продовжуються, доки експерти не досягнуть згоди щодо остаточного
переліку рушійних сил для системи. Аналітикам сценарного дослідження
може бути задана й інша умова зупинки процесу, щоб завершити процес
узгодження списку за доступний в рамках дослідження час.
Рекомендації. Оскільки експерти формулюють рушійні сили у тексто-
вому вигляді, при визначенні агрегованої множини рушійних сил для систе-
ми може виникнути ситуація, коли експерти різними словами назвали одні
й ті ж самі за змістом рушійні сили. Тоді аналітики мають залишити одну
з них із більш вдалим формулюванням.
Також можливі відмінності у глибині аналізу системи різними експер-
тами, коли одні визначають більш «глобальні» категорії, ніж інші. Або
один експерт може назвати рушійну силу, яку інший розбив на декілька
складових меншого масштабу. Для уникнення таких ситуацій варто на початку
дослідження повідомити експертам очікувану глибину аналізу системи.
При онлайн опитуванні експертів або опитуванні їх поодинці, зазвичай
складно досягти згоди за остаточним переліком рушійних сил і цей процес
потребує кількох ітерацій. У такому випадку потрібно передбачити альтер-
нативну умову зупинки процесу, яку слід повідомити експертам на початку
дослідження. Наприклад, аналітики залишають за собою право сформувати
остаточну множину рушійних сил на основі попередніх кроків, якщо експерти
не зробили цього за три ітерації.
Формування множини станів рушійних сил
Мета кроку. На цьому кроці необхідно сформувати множину станів
для кожної з рушійних сил, які були визначені на попередньому кроці. Ста-
ни рушійних сил мають бути гіпотетично можливими для реалізації у період
часу, на який будуються сценарії.
Вхідні та вихідні дані. Основні об’єкти. Вхідними даними цього кро-
ку є множина рушійних сил, визначена на попередньому кроці. Позначимо
стан рушійної сили k
jDF — k-й стан j-ї рушійної сили, ]}..1[,{ j
k
j qkDF ∈ —
множина можливих станів рушійної сили на момент часу, для якого буду-
ються сценарії. Стан рушійної сили — деяка вербальна змінна, яку форму-
люють експерти. Важливою вимогою до станів рушійних сил є їх правдопо-
дібність, можливість їх реалізації у вказаний проміжок часу в майбутньому
(«вікно актуальності»). Всі стани рушійних сил будемо вважати рівновіро-
гідними, адже особливістю сценарного аналізу є розгляд різноманітних ва-
ріантів розвитку подій, навіть таких, які на перший погляд здаються мало-
ймовірними.
Реалізація кроку. Кожен експерт lExp формулює множину можливих,
на його думку, станів для кожної рушійної сили ]}..1[,{: , l
j
lk
jj qkDFDF ∈∀ .
На основі експертних думок аналітиками формується агрегований набір
станів рушійних сил, шляхом виключення станів, що повторюються, або
мають однаковий сенс — .]}..1[,{ j
k
j qkDF ∈
К.В. Переверза
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 4 130
Аналогічно процесу формування множини рушійних сил, відбувається
формування множин станів рушійних сил. Коли експерти досягнуть згоди або
виконається критерій зупинки процесу, визначений аналітиками дослідження.
Остаточний перелік станів рушійних сил буде надано експертам для подаль-
шої роботи з ними.
Рекомендації. На цьому кроці також можливі труднощі, пов’язані
з тривалістю процесу формування остаточної множини станів, а також із
вербальним характером змінних. Якщо на цьому кроці виявиться, що екс-
перти по-різному трактують зміст рушійних сил, необхідно повернутися до
попереднього кроку та уточнити його.
Аналіз взаємоузгодженості станів рушійних сил
Мета кроку. На цьому кроці слід визначити взаємоузгодженість станів
рушійних сил між собою, тобто виявити пари станів рушійних сил, які
в майбутньому не можуть реалізуватися одночасно, є протирічними.
Вхідні та вихідні дані. Основні об’єкти. Вхідними даними цього кро-
ку є множина станів рушійних сил.
Визначимо сумісність станів рушійних сил між собою як бінарне від-
ношення між станами рушійних сил, яке визначає можливість існування си-
туації в майбутньому, при якій одночасно реалізувалися б ці два стани. По-
значимо сумісність tk -го стану gDF -ї рушійної сили та pk -го стану jDF -ї
рушійної сили, pg ≠ , як ),( pt k
j
k
g DFDFComp , ],..1[ gt qk ∈ ]..1[ jp qk ∈ .
Визначатимемо сумісність таким чином: ,0),( =pt k
j
k
g DFDFComp якщо ста-
ни сумісні між собою та ,1),( =pt k
j
k
g DFDFComp якщо стани несумісні між
собою.
Для зручності встановлення узгодженості станів рушійних сил скорис-
таємося матрицею взаємоузгодженості (cross-consistency matrix) —
матриця, в якій по стовпцям та рядкам містяться стани різних рушійних сил,
а на перетині вказується значення відношення сумісності двох станів. Варто
зауважити, що різні стани однієї рушійної сили одночасно реалізовуватися
не можуть, виходячи з логіки їх визначення (вони є альтернативами).
Реалізація кроку. Для того, щоб встановити взаємоузгодженість станів
рушійних сил кожен експерт lExp попарно співставляє стани рушійних сил
та в казує в матриці взаємоузгодженості — значення відношення їх суміс-
ності (табл. 1).
Далі аналітики мають агрегувати отриману від експертів інформацію
про взаємоузгодженість станів рушійних сил між собою. Нехай у дослідженні
беруть участь експерти з однаковою компетентністю. Тоді вважатимемо
стани рушійних сил несумісними, якщо більшість експертів назвали їх не-
сумісними. Таким чином отримаємо агреговану матрицю сумісності станів
рушійних сил. Бажано виконати повторний крок, надавши експертам агре-
говану матрицю для повторного перегляду та корегування. Як і на попередніх
етапах, процедура корегування може тривати кілька кроків та зупинитися
при виконанні обраного аналітиками критерію.
Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 4 131
Т а б л и ц я 1 . Матриця взаємоузгодженості
Стан
рушійної
сили/стан
рушійної
сили
1
1DF … pk
jDF … Mk
MDF
1
1DF 1),( 1
1
1
1 =DFDFComp … ),( 1
1DFDFComp tk
g … ),( 1
1DFDFComp Mk
M
… … … … … …
pk
jDF ),( 1
1
pk
jDFDFComp … ),( pt k
j
k
g DFDFComp … ),( pM k
j
k
M DFDFComp
… … … … … …
Mk
MDF ),( 1
1
Mk
MDFDFComp … ),( Mt k
M
k
g DFDFComp … 1),( =MM k
M
k
M DFDFComp
Рекомендації, можливі труднощі. Протиріччя можуть існувати не
тільки між двома станами рушійних сил, а й між блоками станів рушійних
сил. Тому за наявності часу та інших необхідних ресурсів на цьому кроці
також проводиться аналіз взаємоузгодженості між блоками станів рушійних
сил. Проведення такого аналізу сумісності блоків дозволить виключити ба-
гато ситуацій із подібними протирічними станами рушійних сил та значно
скоротить в майбутньому множину можливих сценаріїв. Виконання такого
аналізу є трудомісткою задачею і передбачає генерування усіх можливих
блоків станів рушійних сил, розміром від 2 до )1( −M рушійних сил у бло-
ці, де M — кількість рушійних сил у дослідженні, та проведення подаль-
шого аналізу попарної протирічності всіх таких блоків.
Якщо немає можливості провести таке додаткове дослідження протиріч-
ності, цей крок можна опустити та обмежитися виявленням простої попар-
ної узгодженості.
Генерування конфігурацій станів рушійних сил
Мета кроку. Мета цього кроку — сформувати усі можливі конфігура-
ції з взаємнонепротирічних станів рушійних сил, яких вони можуть набути
у проміжок часу, що розглядається.
Вхідні та вихідні дані. Основні об’єкти. В якості вхідних даних цього
кроку використовується отримана на попередніх кроках множина станів кож-
ної з визначених рушійних сил та результати аналізу сумісності станів.
Конфігурацію станів рушійних сил позначимо mC та розумітимемо під
нею вектор виду: ,},..,,..,{ 1
1
Mj k
M
k
j
k
m DFDFDFC = ]..1[
1
∏
=
∈
M
j
jqm , де jk
jDF —
деякий із можливих станів рушійної сили jDF .
Реалізація крок. Для побудови усіх можливих конфігурацій скорис-
таємося методом морфологічного аналізу.
Морфологічний аналіз — це метод для структурування та аналізу склад-
них багатовимірних проблем, які не піддаються кількісній оцінці та не
можуть бути змодельовані звичайними засобами [17–18]. У сценарному
К.В. Переверза
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 4 132
дослідженні інтерпретуємо основні поняття морфологічного аналізу наступ-
ним чином:
• характеристичні параметри — рушійні сили для системи, визначені
експертами;
• значення характеристичних параметрів — визначені експертами ста-
ни рушійних сил, які можуть реалізуватися на момент часу, на який бу-
дуються сценарії;
• морфологічний простір ( }{системиM ) — простір усіх можливих
конфігурацій станів рушійних сил;
• реально досяжний морфологічний підпростір ( )(* системиM ) — ті
конфігурації, які не містять протирічних станів рушійних сил.
Генерацію множини усіх можливих конфігурацій станів рушійних сил
може бути автоматизовано. Так само автоматично виключаються конфігу-
рації, що містять несумісні стани рушійних сил.
У результаті отримаємо множину векторів виду: ,...{ 1
1
k
m DFC =
}.,...,..., Mj k
M
k
j DFDF Якщо позначити кількість можливих станів рушійної
сили jDF як ,jN то загальна кількість конфігурацій до виключення конфі-
гурацій з несумісними параметрами, становитиме .
1
∏
=
M
j
jN
Зазвичай потужність сценарного простору дуже висока, адже кількість
рушійних сил та їх станів, які потрібно дослідити, як правило, значна. На-
приклад, якщо у дослідженні визначено близько 15 рушійних сил, для кож-
ної з яких існують 3–4 стани, то мова йде приблизно про мільйон різних ва-
ріантів конфігурацій.
Встановлення впливу конфігурацій станів рушійних сил на ключові
змінні
Мета кроку. Задача даного кроку — визначити вплив конфігурації
станів рушійних сил на ключові змінні. Якщо значення ключових змінних
неможливо визначити чисельно, важливо встановити вплив конфігурації
станів на динаміку ключових змінних (як мінімум визначити, буде їх дина-
міка позитивною, негативною чи нейтральною). Для вирішення цієї задачі
необхідно виконати дві підзадачі — визначити ступінь впливу кожного ста-
ну рушійної сили на кожну ключову змінну, та розрахувати вплив конфігу-
рацій станів рушійних сил.
Вхідні та вихідні дані. Основні об’єкти. Вхідні дані цього кроку —
визначена на першому кроці множина ключових змінних системи, а також
визначена експертами множина станів рушійних сил.
Введемо поняття ступеню впливу k-го стану j-ї рушійної сили k
jDF на
ключову змінну ikv , Influence, — ., RI i
jk ∈
Крім впливу окремого стану рушійної сили на ключову змінну також
розглядатимемо вплив на неї конфігурацій станів рушійних сил, згенерова-
Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 4 133
них на попередньому кроці. Ступінь впливу конфігурації mC на ключову
змінну ikv , Configuration Influence, визначимо як i
mCI . Значення ключової
змінної після впливу на неї конфігурації mC позначимо як .m
ikv
Реалізація кроку. Для визначення ступенів впливу станів рушійних
сил на ключові змінні i
jkt
I , залучимо експертів. Кожен експерт lExp має
визначити ступінь впливу стану рушійної сили на кожну ключову змінну,
вказавши їх значення за шкалою ]3;2;1;0;1;2;3[ −−− , де значенням на шкалі
відповідають вербальні характеристики впливу: «–3» — суттєвий негатив-
ний вплив, «–2» — сильний негативний вплив, «–1» — незначний негатив-
ний вплив, «0» — нейтральній вплив, не впливає, «1» — слабкий позитив-
ний вплив, «2» — позитивний вплив, «3» — суттєвий позитивний вплив.
Для виконання такого аналізу використаємо матрицю, кожен стовпець якої
відповідає певному стану рушійної сили, а кожен рядок — ключовій змін-
ній, на перетині вказуватиметься ступінь впливу стану рушійної сили на
ключову змінну (табл. 2).
Т а б л и ц я 2 . Матриця аналізу впливів станів рушійних сил на клю-
чові змінні
Стан рушійної сили/
ключова змінна
1
1DF … tk
jDF … Mk
MDF
1kv 1
1,1I … 1
, jkt
I … 1
,MkM
I
… … … … …
ikv iI 1,1 … i
jkt
I , … i
MkM
I ,
… … … … … …
Nkv NI 1,1 … N
jkt
I , … N
MkM
I ,
Після того як кожен експерт надасть інформацію про вплив усіх станів
рушійних с ил на значення та динаміку ключових змінних, необхідно вико-
нати агрегацію думок експертів. Для цього скористаємося формулою:
L
I
I
L
m
mi
jk
i
jk
t
t
∑
== 1
,
,
, , де L — кількість залучених у дослідження експертів.
У результаті отримаємо агреговану матрицю, яка міститиме значення
впливів станів рушійних сил на ключові змінні.
Наступною підзадачею цього кроку є розрахунок впливу згенерованих
на попередніх кроках непротирічних конфігурацій на ключові змінні.
Для визначення впливу конфігурації станів рушійних сил розрахуємо
сумарний вплив на ключову змінну всіх станів рушійних сил, які увійшли
в конфігурацію за формулою (вважатимемо, що вага впливу усіх станів ру-
шійних сил на ключову змінну однакова) ∑
∈∀
=
mt
t
Ck
i
jk
i
m IIC ., Отримані числові
змінні i
mIC можуть набувати значень із діапазону ]3;3[ MM− .
К.В. Переверза
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 4 134
Оскільки кількість згенерованих конфігурації досить велика, розраху-
нок впливів конфігурацій на ключові змінні варто автоматизувати. В ре-
зультаті кроку отримаємо значення ключових змінних під впливом кожної
конфігурації.
Рекомендації. Варто зауважити, що будучи об’єднаними в певну кон-
фігурацію, стани рушійних сил можуть по-іншому впливати на ключову
змінну, ніж при одиничному їх розгляді. Для цього випадку формула розра-
хунку впливу конфігурації має бути допрацьована з урахуванням взаємних
впливів між станами різних рушійних сил. Для розрахунку знадобиться ін-
формація щодо взаємопосилення/послаблення станів рушійних сил.
Формування та аналіз множини сценаріїв
Мета кроку. Метою даного кроку є побудова та аналіз множини сце-
наріїв — генерування векторів, які містять конфігурацію станів рушійних
сил та відповідну їй множину значень/динаміки ключових змінних, а також
проведення аналізу цієї множини.
Вхідні та вихідні дані. Основні об’єкти. Представимо сценарій як век-
тор, що складається з конфігурації станів рушійних сил та множини значень
динаміки кожної ключової змінної під впливом відповідної конфігурації:
}).,..,,..,{};,..,,..,({ 11
1
Ni
k
M
k
j
k kvkvkvDFDFDF Mj ∆∆∆ У першій частині вектора
містяться лише непротирічні конфігурації, визначені на попередніх кроках.
Як результат реалізації цього кроку маємо отримати аналіз описаної
множини сценаріїв, виявити її характеристики, відібрати сценарії для подаль-
шого детального опису.
Реалізація кроку. Реалізація цього кроку, як зазначалося вище, зале-
жить від задач, які ставляться перед дослідженням. У найбільш загальному
вигляді необхідно дослідити всю побудовану множину сценаріїв, виявити її
властивості та характеристики.
Спочатку розглянемо спрощений підхід до побудови сценаріїв, який
часто застосовується на практиці [19]. Суть його полягає у виборі двох ру-
шійних сил із усієї множини. Для кожної з них визначаються два екстре-
мальні, як правило, протилежні по суті стани. Позначимо перший екстре-
мальний стан першої з обраних рушійних сил — 1
1DF , другий — 1
2DF .
Аналогічні позначення введемо для двох екстремальних станів другої ру-
шійної сили — 2
2
1
2 , DFDF . Сформуємо чотири каркаси сценаріїв 1
1DF
},;({ 1
2
1
1 DFDF }),;{},;{},;{ 1
2
2
1
2
2
2
1
2
2
1
1 DFDFDFDFDFDF кожен із яких від-
повідає конфігурації з пари екстремальних станів рушійних сил. Простір
можливих конфігурацій для такого випадку зображено на pис. 2.
Далі кожен із каркасів сценаріїв слід детально описати, виконавши ана-
ліз впливу конфігурації з двох екстремальних станів, що розглядаються, на
ключові змінні системи, проаналізувавши їх взаємовпливи з іншими рушій-
ними силами, оцінивши їх можливі стани за таких обставин тощо. Фактично
такий підхід дуже звужує множину можливих сценаріїв, але в той же час
Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 4 135
дозволяє охопити та про-
аналізувати дві обрані ру-
шійні сили та пов’язані
з ними впливи на систему
досить детально. Експерти
можуть працювати з такою
кількістю сутностей та ана-
лізувати їх. Варто зауважи-
ти, що при такому підході
втрачаються не лише інші
важливі рушійні сили, але й
проміжні або ж просто інші
по суті значення обраних
рушійних сил, що теж зву-
жує множину можливих
сценаріїв і може спричини-
ти втрату важливих варіантів.
У загальному ж випадку необхідно проаналізувати множину векторів
виду:
,]})..1[,{};,..,,..,({ '
1
1 NikvDFDFDF
i
k
M
k
j
k Mj ∈′∀∆
перша частина кожного такого вектору складається з вербальних змінних —
станів рушійних сил, друга частина — містить розраховані значення дина-
міки ключових змінних системи — ]3;3[ MMkvi −∈∆ .
Одним із підходів до аналізу множини сценаріїв є введення кількісних
критеріїв на праву частину вектору. Наприклад, пошук сценаріїв, в яких ди-
наміка за кожною або за певною змінною позитивна.
Для пошуку груп сценаріїв, які мають близькі праві частини, застосову-
ється кластерний аналіз. Цей підхід дозволяє знайти та проаналізувати всі
конфігурації станів рушійних сил, які призводять до схожого впливу на сис-
тему, та зменшити кількість сценаріїв, ввівши один репрезентативний ва-
ріант для кожного кластеру.
Рекомендації. Аналіз множини сценаріїв у загальному вигляді є склад-
ною задачею, до вирішення якої немає єдиного підходу. В залежності від
того, в якому вигляді вдалося отримати опис сценаріїв (чи є кількісні пара-
метри, чи всі змінні якісні), залежить вибір методу аналізу.
Варто зауважити, що введення ймовірність реалізації різних сценаріїв
не відповідає ідеї сценарного підходу. Адже ймовірність оцінюється експер-
тами і відображає їх сприйняття поточних трендів, продовження яких може
виявитися невірними. Сценарний підхід передбачає пошук та дослідження
важко помітних та нетрендових подій, які можуть чинити суттєвий впив на
досліджувану систему.
Опис сценаріїв
Мета кроку. На цьому кроці виконується опис результатів аналізу сце-
нарного простору, а також детальний опис окремих сценаріїв, які відібрали
аналітики, виходячи з мети дослідження.
Рис. 2. Матриця для формування каркасу сценаріїв
на базі екстремальних значень рушійних сил
1
1DF 2
1DF
1
2DF
2
2DF
2
2
1
1 ; DFDF 2
2
1
1 ; DFDF
2
2
1
1 ; DFDF 2
2
1
1 ; DFDF
К.В. Переверза
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2012, № 4 136
Вхідні та вихідні дані. Основні об’єкти. Вхідною інформацією для
цього кроку є результати усіх попередніх кроків дослідження, зокрема ре-
зультати аналізу сценарного простору. У результаті кроку має бути сформо-
вано звіт або інший документ, якій може бути використано особами, що
приймають рішення для подальшої роботи, наприклад, із розробки стратегії.
Реалізація кроку. Рекомендації. Для реалізації цього кроку аналітики
мають виконати детальний змістовний опис відібраних сценаріїв, або ж оха-
рактеризувати множину побудованих сценаріїв. Такий опис має містити
зрозумілі пояснення тих або інших висновків, результати проведеного на
попередньому кроці аналізу тощо. Бажано проілюструвати текст рисунками
та графіками. Також можуть бути надані рекомендації щодо стратегії розвит-
ку досліджуваної системи, якщо ставилась така задача.
Варто зауважити, що розробка стратегії є окремою задачею, а сценарне
дослідження лише створює підґрунтя для її розробки.
ВИСНОВКИ
У роботі представлено методологію побудови сценаріїв розвитку складних
соціальних систем. Запропоновано формалізацію об’єктів сценарного аналі-
зу та методи для кожного кроку побудови сценаріїв.
Описана методологія базується на використанні експертних думок для
отримання інформації про ключові змінні системи, рушійні сили, що можуть
впливати на неї, про майбутні стани рушійних сил та їх взаємоузгодженість.
Такий підхід пов’язаний із труднощами по залученню експертів та збору і
обробці експертних думок.
Оскільки представники залучених до досліджуваної системи сторін не
беруть безпосередньої участі у розробці сценаріїв, підтримка ними страте-
гічних рішень, що базуватимуться на проведеному дослідженні, буде не-
високою. І для підвищення ефективності запровадження таких рішень зна-
добляться додаткові дії.
Якщо сценарне дослідження від початку проводиться з метою розробки
стратегії та запровадження конкретних рішень, доцільно залучати представ-
ників зацікавлених сторін на різних етапах дослідження.
Незважаючи на обрані способи отримання інформації для різних етапів
сценарного дослідження, актуальною залишається задача аналізу сценарно-
го простору. Як зазначалося вище, для її вирішення не запропоновано ефек-
тивного алгоритму. Розробка такого алгоритму є перспективним напрямом
для подальшого дослідження.
У наступній (заключній) частині роботи буде представлено приклад за-
стосування методології та аналіз обмежень та можливостей щодо її вико-
ристання на практиці.
ЛІТЕРАТУРА
1. Shell Energy Scenario to 2050. — Shell International BV, 2008. — 48 p. —
http://webhost.ua.ac.be/psw/pswpapers/PSWpaper%202000-07%20bertrand.pdf.
2. Barbanente A., Khakee A., Puglisi M. Scenarios Building for Metropolitan Tunis //
Futures. — 2002. — № 34/7. — Р. 583–596.
Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2012, № 4 137
3. Westhoek H.J., М. van den Berg, Bakkes J.A. Scenario Development to Explore the
Future of Europe’s Rural Areas // Agriculture, Ecosystems & Environment. —
2006. — № 114. — P. 7–20.
4. Ph. Van Notten, Scenario Development: a Typology of Approaches // Think Sce-
nario, Rethink Education. — Paris: OECD Publishing, 2006. — Р. 69–84.
5. Godet М. Creating Future. Scenario Planning as a Strategic Management Tool. —
Paris, Economica Ltd, 2006. — 369 p.
6. Wack Р. Scenarios: Shooting the Rapids // Harvard Business Review 63. — № 5. —
Boston, Harvard Business Publishing, 1985. — Р. 72–29.
7. Schwartz Р. The art of the Long View: Planning for the Future in an Uncertain
World. — NY, Currency Doubleday, 1991. — 272 p.
8. Переверза К.В. Сценарний підхід в задачах аналізу складних соціальних
систем // Системні дослідження та інформаційні технології. — № 1. — 2011.
9. Hill T., Westbook R. SWOT-analysis: it’s Time for a Product Recall // Long Rang
Planning. — № 30 (1), 1997. — Р. 46–52.
10. Pickton D.W., Wright S. What's SWOT in Strategic Analysis? // Strategic Change —
1998. — № 7. — Р. 101–109.
11. Згуровський М.З., Переверза К.В. Методика побудови сценаріїв розвитку
України з використанням SWOT-аналізу // Системні дослідження та
інформаційні технології. — № 2. — 2009. — С. 7–17.
12. Human Development Indicators, HDI. — http://hdr.undp.org/en/.
13. Environmental Performance Index, EPI. — http://epi.yale.edu/.
14. World Data Center, WDC. — http://wdc.org.ua/.
15. Zgurovsky M., Gvishiani A. Sustainable Development. Global Simulation: Quality of
Life and Security of the World Population. — Polytechnika, 2008. — 350 p.
16. Zgurovsky M. Analysis of Sustainable Development – Global and Region Con-
texts. — Polytechnika, 2009. — 219 p.
17. Zwicky F. The Morphological Method of Analysis and Construction // Courant. An-
niversary Volume. — NY: Intersciences Publish, 1948. — P. 461–470.
18. Ritchey T. Futures Studies Using Morphological Analysis, 2005−2008. —
www.swemorph.com.
19. Ogilvy J., Schwartz P. Plotting Your Scenarios. — San Francisco: John Wiley &
Sons. — 1998. — 20 p.
Надійшла 14.06.2012.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-50202 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1681–6048 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T16:08:03Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Переверза, К.В. 2013-10-06T20:00:35Z 2013-10-06T20:00:35Z 2012 Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем із використанням морфологічного та SWOT-аналізу. Частина 1 / К.В. Переверза // Систем. дослідж. та інформ. технології. — 2012. — № 4. — С. 124-137. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1681–6048 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50202 517+354 У цій частині роботи представлено методологію побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем. Запропонована методологія складається із дев’яти кроків, для кожного з яких описано методи, характер вхідної та вихідної інформації, практичні рекомендації. Описано процедури отримання від експертів інформації щодо ключових змінних системи, рушійних сил, що впливають на неї, майбутніх станів рушійних сил та їх взаємоузгодженості. Для вибору ключових змінних системи пропонується підхід на основі SWOT-аналізу; для генерації множини сценаріїв — використовувати морфологічний аналіз. Побудований із використанням морфологічного аналізу сценарний простір скорочується в результаті аналізу взаємоузгодженості станів рушійних сил. Для аналізу сценарного простору в загальному вигляді пропонується декілька підходів, проте ця задача залишається відкритою і є перспективною для подальшого дослідження. В данной части работы представлена методология построения сценариев сложных социальных систем. Предлагаемая методология состоит из девяти шагов, для каждого из которых описаны методы, характер входящей и выходной информации, практические рекомендации. Описаны процедуры получения от экспертов информации о ключевых переменных системы, движущих силах, состояниях движущих сил, которые влияют на нее и будущих состояний движущих сил их взаимосогласованности. Для выбора ключевых переменных системы предлагается подход на основании SWOT-анализа. Для генерации множества сценариев предлагается использовать морфологический анализ. Построенное с помощью морфологического анализа сценарное пространство сокращается в результате проведения анализа взаимосогласованности состояний движущих сил. Для анализа сценарного пространства в общем виде в статье предлагается несколько подходов, но эта задача остается открытой и является перспективной для дальнейшего исследования. In this part of the article a methodology of scenario development for complex social systems ia presented. Proposed methodology consists of 9 stages, for each of which the methods, the nature of the input and output of information, practical advice are described. The procedures of obtaining of expert information on the key variables of the system, driving forces, the states of the driving forces that affect on it and future states of the driving forces of their consistency are described. For selecting key variables of the system the approach on the basis of SWOT-analysis is proposed. To generate many of the scenarios it is proposed to use a morphological analysis. A scenario space, built with the help of morphological analysis, is reduced in the result of the analysis of the consistency of the states of the driving forces. For the analysis of the scenario space in the general form there are several approaches in the article, but this task remains open and promising for further investigation. uk Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України Системні дослідження та інформаційні технології Нові методи в системному аналізі, інформатиці та теорії прийняття рішень Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем із використанням морфологічного та SWOT-аналізу. Частина 1 Методология построения сценариев развития сложных социальных систем с приме-нением морфологического и SWOT-анализа. Часть 1 Metodology of scenario development for complex social systems using morphological analisis and SWOT-analysis. Part 1 Article published earlier |
| spellingShingle | Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем із використанням морфологічного та SWOT-аналізу. Частина 1 Переверза, К.В. Нові методи в системному аналізі, інформатиці та теорії прийняття рішень |
| title | Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем із використанням морфологічного та SWOT-аналізу. Частина 1 |
| title_alt | Методология построения сценариев развития сложных социальных систем с приме-нением морфологического и SWOT-анализа. Часть 1 Metodology of scenario development for complex social systems using morphological analisis and SWOT-analysis. Part 1 |
| title_full | Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем із використанням морфологічного та SWOT-аналізу. Частина 1 |
| title_fullStr | Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем із використанням морфологічного та SWOT-аналізу. Частина 1 |
| title_full_unstemmed | Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем із використанням морфологічного та SWOT-аналізу. Частина 1 |
| title_short | Методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем із використанням морфологічного та SWOT-аналізу. Частина 1 |
| title_sort | методологія побудови сценаріїв розвитку складних соціальних систем із використанням морфологічного та swot-аналізу. частина 1 |
| topic | Нові методи в системному аналізі, інформатиці та теорії прийняття рішень |
| topic_facet | Нові методи в системному аналізі, інформатиці та теорії прийняття рішень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50202 |
| work_keys_str_mv | AT pereverzakv metodologíâpobudoviscenaríívrozvitkuskladnihsocíalʹnihsistemízvikoristannâmmorfologíčnogotaswotanalízučastina1 AT pereverzakv metodologiâpostroeniâscenarievrazvitiâsložnyhsocialʹnyhsistemsprimeneniemmorfologičeskogoiswotanalizačastʹ1 AT pereverzakv metodologyofscenariodevelopmentforcomplexsocialsystemsusingmorphologicalanalisisandswotanalysispart1 |