Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму: приклад Таврійського університету (1918-1925)
Saved in:
| Published in: | Проблеми історії України: факти, судження, пошуки |
|---|---|
| Date: | 2003 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2003
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50683 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму: приклад Таврійського університету (1918-1925) / Н. Котляр // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2003. — Вип. 9. — С. 82-94. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860111458974564352 |
|---|---|
| author | Котляр, Н. |
| author_facet | Котляр, Н. |
| citation_txt | Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму: приклад Таврійського університету (1918-1925) / Н. Котляр // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2003. — Вип. 9. — С. 82-94. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Проблеми історії України: факти, судження, пошуки |
| first_indexed | 2025-12-07T17:34:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
Н.Котляр
82
89 Стародуб А. Вказана праця. – С.117.
90 Ульяновський В. Вказана праця. – С.239.
91 ЦДАВО – Ф.1071. – Оп.1. – Спр.82. – Арк.2-4.
92 Стародуб А. Організація управління Православної Церкви в Україні восени
1918 р.: автономія канонічна і фактична // Науковий збірник, присвячений 125-
річчю від народження гетьмана П. Скоропадського та 80-річчю Української
Держави 1918 р. – К., 1988. – С.179.
93 ЦДАВО – Ф.1071. – Оп.1. – Спр.132. – Арк.1.
94 Там само. – Арк.1-41. Стародуб А. Вказана праця. – С.178-179;
Ульяновський В. Вказана праця. – С.135-138.
95 ЦДІА у м. Києві. – Ф.182. – Оп.1. – Спр295. – Арк.153зв.
96 ЦДАВО – Ф.1071. – Спр.132. – Арк.49. Ф.1072. – Оп.2. – Спр.21. – Арк.24.
Ульяновський В. Вказана праця. – С.136-138.
97 ЦДАВО – Ф.1071. Оп.1. – Спр.122. – Арк.23, 28.
98 ЦДАВО – Ф.1072. – Оп.2. – Спр.50. – Арк.1-2.
99 ЦДАВО – Ф.1071. – Оп.1. – Спр.143. – Арк.2.
100 ЦДАВО – Ф.3766. – Оп.1. – Спр.178. – Арк.4; Ульяновський В. Вказана
праця. – С.135.
101 Там само.
102 ЦДАВО – Ф.3984. – Оп.1. – Спр.6. – Арк.18.
103 ЦДАВО – Ф.1072. – Оп.1. – Спр.75а. – Арк.12,13.
104 ЦДАВО – Ф.799. – Оп.1. – Спр.26. – Арк.1. Ульяновський В. Вказана праця.
– С.150-158.
105 ЦДАВО – Ф.1071. – Оп.1. – Спр.92. – Арк.50зв.
106 Стародуб А. Організація управління…, – С.179-180.
107 Там само. – С. 180.
108 Вениамин (Федченков), митрополит. На рубеже двух эпох. – М.,1994. –
С.309-310.
Н.Котляр
ПРОТИРІЧЧЯ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ У
КРИМУ: ПРИКЛАД ТАВРІЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
(1918-1925)
У перші два десятиліття радянської влади в Криму серйозна
увага приділялася організації вищої і середньої фахової освіти.
Ця система (і методи її організації) пройшла у своєму становленні
тривалу і доволі суперечливу еволюцію. Об’єктивна потреба у
підготовці кваліфікованих кадрів економіки і промисловості в
умовах післявоєнної розрухи і відбудови вимагала максимального
Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму:
приклад Таврійського університету (1918-1925) 83
використання ресурсів вже існуючих освітніх установ і створення
нових. У кримській ситуації навіть були певні переваги: в перебігу
громадянської війни велике число фахівців, науковців, викладачів,
провідних учених залишали “ненадійні” і розбурхані більшовицькою
революцією великі науково-освітні і культурні центри (Москву,
Петроград, Київ) і перебиралося на начебто більш спокійний
південь, зокрема до Криму. В якійсь мірі їхні очікування
виправдалися, бо радянська влада в цьому краї остаточно
встановилася пізніше, ніж в інших регіонах. Втім, вона захопила
тут значну кількість вже згаданих нами професорсько-
викладацьких та наукових кадрів, яких вже було достатньо для
того, щоб уперше організувати на півострові (який перед тим був
провінцією, приємною лише з точки зору відпочинку та певної
екзотики) установи вищої освіти. Вони й самі разом з місцевою
громадськістю нещодавно ініціювали цей крок. Проте позиція
нової влади у ставленні до начебто шляхетної мети підвищення
рівня освіти широких мас була принаймні суперечливою.
Мета даної розвідки полягає в тому, щоб простежити процес
формування системи вищої освіти в Криму від часу завершення
громадянської війни до середини 1920-х рр., проаналізувавши
протиріччя у ставленні більшовицької влади до процесу
здобування освіти як позитивного явища, а до самої установи
отримання вищої освіти (університету) як до підозрілої і
ненадійної, всупереч (чи завдяки) наявності у її стінах визначних
постатей вітчизняної науки. Це могло вести до “екстенсивного”
способу побудови системи вищої через збільшення кількості
навчальних закладів, але через зменшення якості і професійного
рівня викладання.
Але спочатку розглянемо саму систему професійної і вищої
освіти та процес її зростання у Кримській АСРР. Вона мала кілька
рівнів: вузи, технікуми, робфаки і школи ФЗУ. Слід зазначити, що
якщо дореволюційна система шкільної освіти в краю була досить
розгалуженою, то створення мережі середньотехнічної та вищої
освіти стало заслугою нової влади. Порівняємо стан дореволюційної
системи спеціальної і вищої освіти з досягненнями у цій сфері в
період 20-30-х років1.
Н.Котляр
84
Категорія
навчального
закладу
Роки Число
навчальних
закладів
Кількість учнів
Вузи 1913
1921
1928
1932
1933
1935
1936
-
1
1
4
4
4
5
-
1913
654
1551
1905
2426
3093
Технікуми 1913
1921
1928
1932
1933
1935
1936
7
2
11
32
26
25
27
738
653
1700
6031
5109
4672
6016
Робітфаки 1913
1921
1928
1932
1933
1935
1936
-
3
1
8
8
13
13
-
715
610
2509
2653
2494
2849
Школи ФЗУ 1913
1921
1928
1932
1933
1935
1936
19
21
21
39
35
24
14
1390
1920
1941
7360
5966
2677
1678
Ми бачимо, що порівняно з 1913 р. у Криму значно
збільшилося число вищих і середніх спеціальних навчальних
закладів. Особлива увага приділялася системі професійно-
технічної освіти і підготовці молоді для вступу до вузів.
Для професійної підготовки при найбільших підприємствах
Криму створювалися фабрично-заводські училища, у яких молоді
люди одержували підготовку по десятках різних спеціальностей.
Другим найважливішим напрямом підготовки кадрів стали
Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму:
приклад Таврійського університету (1918-1925) 85
технікуми. Спеціальна технічна освіта існувала на півострові і до
встановлення радянської влади. Одначе її розквіт прийшовся на
період 20-30-х рр. Найбільш популярними серед молоді Криму
були наступні технікуми: Керченський металургійний, Севасто-
польський суднобудівний, Феодосійський технікум радянської
торгівлі, Карасубазарский технікум механізації сільського
господарства та ін.
Для підготовки молоді до вступу у вузи в містах Криму
створювалися робітничі факультети. 1921 р. у Сімферополі,
Севастополі і Керчі діяло 3 робітфаки, на яких навчалося 715
чоловік. Студенти робітфаків забезпечувалися стипендією і
гуртожитком. У 1924 р. ці робітфаки були об’єднані в один, котрий
знаходився в Сімферополі. На цьому робітфаку навчалося 525
студентів, у тому числі 354 робітників, 152 – селян, 19 –
представники інтелігенції2.
Особливу роль у системі освіти Криму відігравали вищі
навчальні заклади, яких тут до середини 30-х років нараховува-
лося п’ять: Кримський сільськогосподарський інститут, у якому
навчалося 402 студента; Сімферопольська вища комуністична
сільськогосподарська школа – 643 студента; Кримський
педагогічний інститут – 585 студентів; педінститут – 148 чоловік;
Кримський вчительський інститут – 87 чоловік і Кримський
медичний інститут, у якому навчалося 933 чоловік. Усього у вузах
Криму навчалося 2798 чоловік. Етнічний склад студентів вузів був
наступним: татари – 827 чоловік; росіяни – 1151 чоловік; українці
– 262; німці – 59; євреї – 482; греки – 66; болгари – 26, вірмени –
78. Представники інших етносів складали 142 чоловік3.
У списку вузів Криму був відсутній Таврійський університет,
заснований у 1918 р. видатними вченими, що опинилися на
півострові в добу громадянської війни. Унікальною і навіть
трагічною є доля цього найстаршого вузу Криму. Зникнення його
з культурного поля півострову і поява замість нього кількох
самостійних вузів були пов’язані з інтригами партійних і
радянських працівників щодо цього навчального закладу.
Уперше питання про створення в Криму вищого навчального
закладу було підняте у 1916 р. групою земських діячів на чолі із
С.С. Кримом. Соломон Самойлович Крим (1867–1936), – караїм
за національністю, відомий державний і суспільний діяч Росії,
член Державної Ради і Державної Думи Російської імперії,
особистий дворянин і Надвірний Радник. У Думі він не примикав
ні до яких фракцій, хоча і був членом партії кадетів і грав у ній
Н.Котляр
86
значну роль. У Криму С.С. Крим неодноразово очолював
Таврійське Губернське земство, був головою Кримського Крайового
уряду (1918-1919 р.). Учений агроном, добродійник, суспільний
діяч, ініціатор і фактичний засновник Таврійського Університету,
він багато зробив для розвитку культури й економіки рідного
краю.
С.С. Крим ратував за створення університету в Криму і
вклав у реалізацію цієї ідеї в 1916-1918 рр. масу праці, енергії,
особистих коштів. Розроблений ним у серпні 1916 р. законопроект
про відкриття університету підтримало і підписало близько 30
членів Державної Ради при Миколі II, у тому числі академік
В.І.Вернадський, академік С.Ф.Ольденбург, князь Е.Трубецькой,
А. Голіцин, граф А.Толстой, А.Коні та інші відомі учені і суспільні
діячі. Цьому передувала велика підготовча робота спеціальної
“Комісії про установлення в Криму вищого навчального закладу”
очолюваної С.С.Кримом. Але утвердження законопроекту про
створення університету в Криму відкладалося, тому що царським
указом із середини грудня 1916 р. засідання Державної Ради і
Державної Думи тимчасово були припинені.
Надалі ініціативу зі створення в Криму вищого навчального
закладу перехопила Ялтинска міська дума. З подачі її членів у
1917 р. в колишньому царському палаці в Лівадії було створено
філію Київського університету. У травні 1918 р. на постійну
роботу до Криму з Київського університету були відряджені
професори Р.І. Гельвиг, С.М. Богданов і Л.С. Кордиш та ін. 28
червня 1918 року відбулося перше засідання вченої ради
Таврійського університету4.
Однак робота університету в Ялті зривалася німецькими
окупаційними військами, що зайняли приміщення, виділені
ялтинською владою. Це стало основною причиною переїзду
університету до Сімферополя.
30 серпня 1918 р. Кримський крайовий уряд на чолі з
генералом М. Сулькевичем прийняв рішення про створення в
Сімферополі Таврійського університету в складі 5 факультетів:
історико-філологічного, фізико-математичного, юридичного, медичного
й агрономічного факультетів. Ректором університету був обраний
професор Р.І. Гельвиг, котрий провів величезну роботу із
формування професорсько-викладацького складу. Урочисте
відкриття Таврійського університету відбулося 14 жовтня 1918 р.
У 1918-1919 рр. в штаті університету нараховувалося більше 40
професорів і доцентів. На фізико-математичному факультеті, крім
Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму:
приклад Таврійського університету (1918-1925) 87
Р.І. Гельвига лекції читали академіки М.І. Андрусов, В.І. Палладин,
В.А. Обручев. На історико-філологічному факультеті працювали
А.М. Деревицький, Б.Д. Греков, Г.В. Вернадський5.
У 1919–1920 рр. в університеті навчалося більше 3000
чоловік. У добу громадянської війни найбільш активну допомогу
університету робили крайові уряди М. Сулькевича, С.С. Крима і
генерала Врангеля. Найбільш стабільно в роки громадянської
війни університет працював у добу другого крайового уряду, що
очолювався С.С. Кримом. Багато витрат університету в ці роки
погашалися за рахунок скарбниці уряду. У 1918–1919 рр. до
Криму з центральних регіонів Росії й України прибутку багато
відомих учених, що складали цвіт науки університету. Незважаючи
на матеріальних труднощі, в університеті працювали математичне,
медичне, історико-філологічне й інші наукові товариства.
Таврійський університет одержував численні закордонні журнали,
що допомагали в науковій праці. 10-14 січня 1919 р. у Севастопо-
леві професорами університету був проведений науковий з’їзд, у
якому взяли участь академіки В.А. Обручев і Н.І. Андрусов. Уряди
М. Сулькевича і С. Крима не втручалися в навчальну і наукову
діяльність вузу, надавши йому автономію в цих питаннях.
Відсутність цензури дозволили цьому навчальному закладу вже в
перший рік свого існування здобути важливі успіхи у своєму
становленні як наукової та освітньої інституції.
Встановлення в квітні 1919 р. радянської влади внесло
корективи в діяльність вузу. На півострові вибухнула інфляція, у
діяльності університету виникли фінансові проблеми. Відбувся
розкол і в самому колективі викладачів і студентів, частина з яких
стала активно співробітничати з радянською владою. Так, приват-
доцент університету Я.І. Френкель став заступником завідувача
відділом народного утворення П.І. Новицького. У травні 1919 р.
на засіданні історико-філологічного факультету було прийняте
рішення про створення Східного відділення університету, на
якому було вирішено організувати групи по трьох спеціальностях:
тюрко-татарської, вірмено-грузинської й арабско-сірійської філології.
Для викладання на Східному відділенні планувалося створити 5
нових кафедр: арабської, сірійської і тюрко-татарської філології,
мусульманського законознавства й етнографії Близького Схід. У
зв’язку з ліквідацією владою юридичного факультету в Севастополі
професурою університету був створений «Соціально-юридичний
інститут».
У зв’язку з нестачею приміщень у Сімферополі органи
Н.Котляр
88
радянської влади запропонували ректору розосередити факультети
університету в різних містах Криму, або перенести його до
Севастополю. 10 червня 1919 р. було прийняте рішення про
перейменування університету в Кримський університет і
переведенні його в Севастополь. Однак це плани не
реалізувалися тому, що 18 червня 1919 р. Крим був зайнятий
військами генерала А. Денікіна. Були арештовані лідери народної
освіти радянської республіки П.І. Новицький і Я.І. Френкель.
Однак на прохання професорського складу університету вони
були відпущені на волю. У 1919 р. в університет поступило близько
тисячі людей, половину з яких складали жінки6.
У 1919 р. з ініціативи професора історії Київського університету
М.В. Довнар-Запольського за підтримкою професури Таврійського
університету у Керчі був створений приватний «Боспорський
університет»7.
Наприкінці 1919 – на початку 1920 рр. на роботу до
Таврійського університету приїхала велика група відомих учених,
у тому числі й академік В.І.Вернадський, який прибув до Криму у
березні 1920 р. Восени 1920 р. на навчання до університету було
прийнято нових студентів, серед яких був і І.В. Курчатов.
19 вересня 1920 р. від тифу помер перший ректор університет
Р.І. Гельвиг. 28 вересня 1920 р. новим ректором був обраний
академік В.І.Вернадський. У перші дні після повернення в Крим
Червоної армії становище університету значно погіршилося. У
квартирах багатьох співробітників університету були проведені
обшуки і вилучені домашні речі. Так була пограбована квартира
декана фізико-математичного факультету М.І. Кузнєцова. Військові
частини зайняли багато навчальних приміщень, розташованих в
колишньому шпиталі, духовній семінарії й інших місцях міста. 24
листопада була пограбована біологічна станція університету,
розташована у 5 кілометрах від Сімферополя. Ректор університету
неодноразово звертався до Кримревкому із проханням відгородити
університет, студентів і квартири викладачів від насильства.
У листопаді 1920 р. відбулася I Всеросійська нарада
партробітників з питань народної освіти, на якому була
поставлена задача «політичного завоювання» вищої школи:
«вищу школу політично завоювати, тобто, по-перше, забезпечити
революційний напрямок її діяльності, а, по-друге, політично
виховати всіх минаючих через школу студентів, по-третє,
використовувати вищу школу для створення можливо більшої
кількості фахівців, що вийшли з пролетаріату»8.
Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму:
приклад Таврійського університету (1918-1925) 89
У грудні 1920 року РКП(б) узяв курс на корінне ламання вищої
освіти. У 1921 р. в РСФСР і Україні були ліквідовані майже всі
університети.
У листопаді-грудні 1920 р. Ревком Криму відсторонив від
роботи в університеті за політичними мотивами ряд професорів і
викладачів, здійснив перереєстрацію студентів, зрівняв у правах
зі студентами вільний слухачів і умовно прийнятих в університет.
25 грудня 1920 року за засіданні Кримревкому було заслухано
доповідь про ситуацію в університеті і було прийнято рішення
щодо його корінної реорганізації. Для проведення її на цьому ж
засіданні була утворена надзвичайна комісія в складі трьох
представників органів місцевої влади. До неї увійшли: від відділу
народної освіти ревкому – Фирдевс, від ревкому – Давидов, від
областкому РКП – Паперний. Реорганізацію університету намічалося
завершити до 30 січня 1921 р.9.
З ініціативи Я.І. Френкеля і членів комісії в грудні були
ліквідовані історико-філологічний і юридичний факультети.
Замість них був утворений факультет суспільних наук, до складу
якого входили відділення: юридичне, історичне й економічне.
Я.І. Френкель став нав’язувати від імені нової влади свою волю
ректору університету В.І. Вернадському. З ініціативи Френкеля в
Раду університету були введені студенти, зрівняні в правах усі
викладачі, що ведуть заняття зі студентами. Френкель планував
перевести університет з Сімферополя в Севастополь.
Однак у грудні 1920 р. керівництво Кримревкому, що вважало
Я.І. Френкеля та його «шефа» – голову Наросвіти П.І. Новицького
занадто «м’якотілими» у проведенні реформ і прийняло рішення
про їхнє звільнення.
23 грудня 1920 р. члени Кримського обкому РКП(б) Р.С. Землячка,
Д.І. Ульянов, А.М. Ліде і робітник Ібрагим прийняли постанову
«Про університет», у якій вони зажадали від Кримревкому
негайно ліквідувати в Таврійському університеті факультети
суспільних наук і філологічний, а також юридичний інститут у
Севастополі. За вимогою членів обкому необхідно було
розпустити весь університет, за винятком медичного факультету,
над яким необхідно було установити серйозний контроль. Списки
всіх студентів і професорів передавалися в Кримчека. Для
реорганізації вузу створювалася «трійка» на чолі з І. Фірдевським.
Після проведення реформи передбачалося почати прийом
студентів на агрономічний і фізико-математичний факультети10. У
середині січня 1921 р. прийнято наступну постанову: створена
Н.Котляр
90
обкомом партії комісія опублікувала в газеті “Червоний Крим”
наказ №1 із приводу реорганізації Таврійського університету . У
наказі говорилося:
“На підставі наданих повноважень комісія постановляє:
1) Ліквідувати наступні факультети і відділення Таврійського
університету: а) факультет суспільних наук (колишній юридичний);
б) філософії і словесності (колишній історико-філологічний); в)
юридичний інститут у Севастополі; г) Босфорський університет у
Керчі.
2) Фізико-математичний і агрономічний факультети зберегти,
але весь склад слухачів і професури вважати тимчасово
розпущеними.
3) Медичний факультет зберегти, піддавши весь склад
слухачів і професуру перегляду [...]
8) Слухачі ліквідованих факультетів університету і професура
надходять у розпорядження Кримнаросвіти й у порядку трудової
мобілізації ставляться на культпросвітроботу […]
14) З моменту опублікування даного наказу Таврійський
Університет надалі іменувати “Кримським університетом імені
М.В.Фрунзе”.
15) Університет у реорганізованому виді зараховується в
число ударних установ”11.
Наприкінці 1920 – початку 1921 рр. університет залишили
видатні учені-академіки В.А. Обручев, К.Г. Воблий та інші.
Рішення про переїзд у Київ прийняв і його ректор В.І. Вернадский.
31 грудня Секретар Української академії наук А. Кримський
передав офіційне запрошення В.І. Вернадському повернутися в
Київ і стати на чолі академії. Запрошення було прийнято. Через
реакційну політику Кримревкому університет втратив одного з
видатних учених ХХ століття.
У Керчі був закритий Боспорський університет, а його керівник
Довнар-Запольський був зобов’язаний залишити Крим. 6 січня
1921 року Рада університету обрала ректором професора
А.А. Байкова, а 11 січня його кандидатура була затвердженою
відділом народної освіти ревкому.
Наказом Кримревкому від 18 червня 1921 р. був відновлений
раніше закритий факультет суспільних наук університету12.
Факультет суспільних наук був створений без узгодження з
Наркомпросом РРФСР і, незважаючи на клопотання місцевих
органів влади, не одержав твердження в Москві, однак місцеві
органи влади провели набір студентів.
Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму:
приклад Таврійського університету (1918-1925) 91
26 липня 1921 р. був оголошений прийом студентів на
медичний факультет Кримського університету. По затвердженій
Кримревкомом розкладці на медичний факультет планувалося
прийняти 125 чоловік. Переважним правом на вступ користалися
медпрацівники зі стажем не менш року, сестри і санітари, що
працювали на фронті, особи, що закінчили робітфаки, особи
пролетарського походження, що пропрацювали не менш року на
партійних, радянських і профспілкових посадах, особи фізичної
праці13.
У 1921 р. в Кримському університеті було п’ять факультетів:
фізико-математичний, медичний, агрономічний, суспільних наук,
робочий факультет.
У період голоду 1921 р. студенти і співробітники університету,
як і все населення Криму, опинилися в критичному стані.
Незважаючи на важке матеріальне становище, університету
до початку 1922 р. удалося цілком зберегти професорсько-
викладацький склад, трохи розширити студентський контингент. У
січні 1922 р. в університеті працювало 65 професорів і 184
викладача, навчалося 4080 студентів14.
На весну 1922 р. фінансове становище університету стало
критичним. Постало питання про нову реорганізацію вузу. 20
лютого 1922 р. голова Ради зі справ вищих навчальних закладів
Головного профбюро Волгін направив на адресу СНК Криму
телеграму, запропонувавши зберегти в університеті тільки два
факультети: фізико-математичний і медичний. Агрономічний
факультет рекомендувалося з 1 березня 1922 року закрити, а
факультет суспільних наук реорганізувати в східний факультет,
але без субсидій на його утримання із центра. 22 лютого 1922 р. в
правління університету надійшла друга телеграма з Головного
профбюро з пропозицією взагалі закрити факультет суспільних
наук.
Викладачі і студенти агрономічного факультету і факультету
суспільних наук ставилися у вкрай скрутне положення. Через
кілька місяців ці факультети повинні були випустити підготовлених
фахівців. Тому правління університету звернулося до уряду
Кримської АРСР із проханням клопотатися перед Наркомосом
РСФРР про скасування рішення про закриття агрономічного
факультету і найшвидше перетворення факультету суспільних
наук на східний факультет. Кримський уряд виразив готовність
асигнувати на його утримання 210 золотих карбованців на місяць.
2 вересня 1922 р. в газеті "Червоний Крим" повідомлялося про
Н.Котляр
92
майбутнє відкриття при Кримському університеті двох інститутів.
15 жовтня 1922 р. відбулося урочисте відкриття соціально-
економічного інституту, а 2 листопада 1922 р. в будинку 5-ої
радянської школи відбулося урочисте відкриття педагогічного
інституту.
У 1922 р. університет мав тепер 4 факультети: фізико-
математичний, медичний, створений навесні 1922 року східний
факультет і робітничий факультет. Крім того, до складу університету
входили два інститути – соціально-економічний і педагогічний.
Влітку 1923 р. було ліквідовано соціально-економічний
інститут. Майже всі його професори і викладачі перейшли на
роботу до педагогічного інституту. Починалися активні дії по
збереженню медичного факультету, вишукуванню коштів на його
роботу. А для цього були потрібні значні витрати: дві третини
коштів, що виділялися університету, ішло на утримання медичного
факультету, його клінік15.
У 1923 р. на робочому факультеті Кримського університету
навчалося 602 слухача, з них 417 робітників, 148 селян, 37
службовців.
У травні 1923 р. відповідно до постанови Х Всеросійського
з’їзду Рад було введено плата за навчання у вузах у розмірі 50
карбованців золотом на рік. Від внесення плати звільнялися
студенти, що закінчили робфаки, спрямовані на навчання
партійними і радянськими органами, студенти-стипендіати. 3
листопада 1923 р. замість професора А.А. Байкова, що подав у
відставку, ректором університету був призначений професор
С.С. Салазкіна. 1 жовтня 1925 р. педагогічний факультет остаточно
був перетворений на Кримський педагогічний інститут імені
М.В.Фрунзе, а Кримський університет був скасований. Професора
і викладачі колишнього Кримського університету залишилися
працювати в педагогічному інституті.
Але самостійне життя структурних “решток” Таврійського-
Кримського університетів тривало або “відновлювалось”. У
1930 р. в Сімферополі був відкритий (радше реанімований)
медичний інститут з 4-х літнім курсом навчання на 400 чоловік. У
ньому було два відділення: терапевтичне і хірургічне. У 1931 р. в
Сімферополеві був відкритий сільськогосподарський інститут з
3-х річним курсом навчання. У ньому було чотири відділення:
садово-городнє, виноградарства-виноводства, тютюнництва,
лікарських і технічних культур. Загальна кількість студентів – 700
чоловік.
Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму:
приклад Таврійського університету (1918-1925) 93
Таким чином, проаналізувавши процес становлення системи
вищої освіти Криму, можна зробити наступні висновки. Незважаючи
на збільшення загального числа навчальних закладів і студентів
у перші роки радянської влади, негаразди громадянської війни,
економічної розрухи підірвали матеріально-технічну базу єдиного
на той час вузу краю – Таврійського університету. Позиція нової
влади була принаймні суперечливою: розвиток вищої освіти
суперечив концепції “оволодіння вищою школою”, яка фактично
реалізовувалась через руйнацію старих університетів і виживання
досвідчених “старорежимних” фахівців. Ситуація, коли у Криму
сконцентрувався цвіт вітчизняної науки, могла більше не
повторитися, але цей цвіт погано піддавався ідеологічному
контролю з боку місцевого обкому РКП(б), і навіть раболіпна
позиція частини керівництва закладу видавалася партійному
керівництву надто “м’якотілою” у справі “реорганізації” вузу. Це
привело не лише до втрати кадрів професіоналів, що були
змушені залишити Крим, але й до згортання діяльності
Таврійського університету, на базі якого згодом, звісно, були
створені самостійні вузи – медичний, сільськогосподарський і
педагогічний, але вони вже ніколи не володіли таким
інтелектуальним потенціалом, як Таврійський університет.
1 Крымская АССР (1921-1945) / Сост. Ю.И. Горбунов. – Симферополь: Таврия,
1990. – С. 304-305.
2 Очерки по истории Крыма. Крым в период социалистического строительства
(1921-1941 гг.) – ч. 3. – Симферополь: «Крым», 1964. – С. 44.
3 Крымская АССР (1921-1945) С. 306 - 307.
4 Державний архів Автономної республіки Крим (далі – ДААРК). – Р.21.
«Опись книг и дел Таврического университета». – Арк.1.
5 Очерки истории Симферопольского государственного университета. –
Симферополь: Таврида, 1993. – С. 35-36.
6 Известия Таврического университета. – Кн. 1. – С. 72-73.
7 Очерки истории Симферопольского государственного университета. –
Симферополь: Таврида, 1993. – С. 35-36.
8 Дементьев Н.Е., Господаренко Н.М. Крымский университет в1921-1925
годах. // Культура народов Причерноморья. - № 4. – С. 65-79.
9 ДААРК. – Ф. Р. 1188. – Оп. 3. – Спр. 64. «Копии Постановлений СНК
РСФСР,СТО, РВС, приказы Крыревкома». – Арк.29.
10 Там само. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 23. «Протоколы заседаний крымского ОК
РКП(б)». – Арк. 30, 33.
11 Там само. – Ф. Р. 1024. – Оп. 1. – Спр. 10. «Приказы Крымского и уездного
ревкомов, особого и уездного отдела ВЧК. Правила поступления в Крымский
Н.Котляр
94
университет». – Арк.205.
12 Там само. – Спр.15. «Приказы Крымревкома». – Арк. 4.
13 Красный Крым. – 1921. – 26 июля.
14 Дементьев Н.Е., Господаренко Н.М. Крымский университет в1921-1925
годах. // Культура народов Причерноморья. - № 4. – С. 65.
15 ДААРК. – Ф. Р-652. – Оп. 1. – Спр. 286. «Протоколы объединенного
заседания Президиума ЦИКа и Совнаркома Крыма от 25 августа 1923 года». –
Арк.14.
Т. Бикова
КРИМ У ГЕОПОЛІТИЧНИХ ПЛАНАХ ПАРТІЇ БІЛЬШОВИКІВ
(1917 – 1921 рр.)
Говорячи про причини, що змусили більшовицький уряд
створити на території Кримського півострову автономну
республіку, ми повинні спочатку торкнутися одного дуже
важливого пункту в їх партійній програмі, котрий є основним у
процесі осмислення тих або інших дій більшовиків.
Однім з головних програмних положень більшовицької партії
був так званий курс на світову революції. Це було визначальною
метою у зовнішній та внутрішній політиці цієї партії від самого її
народження й до останніх днів перебування при владі у
Радянському Союзі.
Курс на світову революцію пронизував собою весь державний
устрій новоствореної країни. І хоча з часом в державі проходила
зміна тактики чи форми керівництва, але її сутність змін не
зазнавала. Можна цілком впевнено стверджувати, що курс на
світову революцію фактично ніколи не припинявся. Змінювалися
лише орієнтири куди партія спрямовувала свою увагу — з Заходу
на Схід, з Азії до Африки та Латинської Америки.
Найбільш чітко місце концепції світової революції у
подальших планах цієї партії ми можемо побачити, якщо
звернемося й уважно ознайомимося з працями найбільш
впливових більшовицьких лідерів.
Взагалі першими концепцію світової революції висунули
К.Маркс та Ф.Енгельс. В своїх працях вони запевняли, що
настане час, коли світова революція приведе до влади
пролетаріат, так само як революції 1848 — 1849 рр., котрі
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-50683 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0869-2556 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:34:14Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Котляр, Н. 2013-10-27T20:15:07Z 2013-10-27T20:15:07Z 2003 Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму: приклад Таврійського університету (1918-1925) / Н. Котляр // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2003. — Вип. 9. — С. 82-94. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0869-2556 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50683 uk Інститут історії України НАН України Проблеми історії України: факти, судження, пошуки Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму: приклад Таврійського університету (1918-1925) Article published earlier |
| spellingShingle | Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму: приклад Таврійського університету (1918-1925) Котляр, Н. |
| title | Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму: приклад Таврійського університету (1918-1925) |
| title_full | Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму: приклад Таврійського університету (1918-1925) |
| title_fullStr | Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму: приклад Таврійського університету (1918-1925) |
| title_full_unstemmed | Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму: приклад Таврійського університету (1918-1925) |
| title_short | Протиріччя становлення системи вищої освіти у Криму: приклад Таврійського університету (1918-1925) |
| title_sort | протиріччя становлення системи вищої освіти у криму: приклад таврійського університету (1918-1925) |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/50683 |
| work_keys_str_mv | AT kotlârn protiríččâstanovlennâsistemiviŝoíosvítiukrimuprikladtavríisʹkogouníversitetu19181925 |