Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація

Одним із напрямів сучасної теорії менеджменту є розвиток концепції соціально-економічного потенціалу організації. Застосування цієї концепції, як методу підвищення ефективності управління вищою школою, дасть змогу їй сьогодні встояти в умовах складного і мінливого бізнес-середовища. У статті розглян...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автори:	Кратт, О.А., Артюхіна, М.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Теми:	Економіка праці, соціальна економіка та політика
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5095
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація / О.А. Кратт, М.В. Артюхіна // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 94-98. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859676204478496768
author	Кратт, О.А. Артюхіна, М.В.
author_facet	Кратт, О.А. Артюхіна, М.В.
citation_txt	Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація / О.А. Кратт, М.В. Артюхіна // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 94-98. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Одним із напрямів сучасної теорії менеджменту є розвиток концепції соціально-економічного потенціалу організації. Застосування цієї концепції, як методу підвищення ефективності управління вищою школою, дасть змогу їй сьогодні встояти в умовах складного і мінливого бізнес-середовища. У статті розглянуто специфіку структури, реалізації та формування соціально-економічного потенціалу вищої школи. Одним из направлений современной теории менеджмента является развитие концепции социально-экономического потенциала организации. Применение этой концепции, как метода повышения эффективности управления высшей школой, даст ей возможность выстоять в условиях сложной и быстро меняющейся бизнес-среды. В статье рассмотрены особенности структуры, формирования и реализации социально-экономического потенциала высшей школы. The development of conception of socio economic potential of organization is one of the tendencies in modern management theory. The use of this conception as a method of increasing effectiveness of higher educational establishment (HEE) administration gives an opportunity to the educational establishment to endure under complicated and unstable business – environment. The article considers peculiarities of structure, formation and realization of HEE’s socio-economic potential.
first_indexed	2025-11-30T16:24:28Z
format	Article
fulltext	Экономика труда, социальная экономика и политика ЭКОНОМИКА И ПРАВО94 2008, №3 © О.А. Кратт, М.В. Артюхіна, 2008 УДК 37.014 О.А. Кратт, д�р екон. наук, професор М.В. Артюхіна, аспірантка Донецький національний технічний університет ГРАДІЄНТИ СОЦІАЛЬНО�ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВИЩОЇ ШКОЛИ: ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ Вища освіта – основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутньо� го України. Постійно зростаюча роль вищої освіти і науки в суспільстві та євроінтеграційні процеси, які охоплюють вітчизняну освітню галузь, в першу чер� гу вимагають адекватних змін у ресурсному забез� печенні вищих начальних закладів (далі – ВНЗ). Ресурси системи вищої освіти, а саме – соціально� економічний потенціал, визначають рівень підго� товки кадрів і науки в кожній країні та є запорукою національного розвитку й безпеки. Проблемам розуміння структури, формування та реалізації потенціалу організацій у різних галузях були присвячені праці таких дослідників, як В. Авдеєнко, О. Амоша, М. Ануфрієв, В. Архипова, М. Бухалков, А. Воронкова, В. Гавва, В. Герасимчук, В. Гнатушенко, В. Гриньова, І. Джаїн, О. Добикіна, І. Должанський, Ю. Донець, А. Задая, В. Заруба, Н. І. Іванов, О. В. Ко� зирєва, Н. Краснокутська, Б. Крижанівський, Є. Лапін, Л. Ревуцький, В. Свобода, М. Сліжіс, В. Спирин, В. Фальцман, О. Федонін, Е. Фігурнов, С. Хейнман, В. Хомяков, В. Хрумкий, Д. Черніков, П. Шаповалов, Д. Шевченко, Ю. Шипуліна. Потенціал вищої школи та окремі його прояви досліджувалися такими вченими, як Д. Закірова, Г. Габдулін, В. Андрієнко, П. Куліков, І. Палкін, С. Мічківський, Ю. Мокіна. Але практично не дос� лідженими залишаються питання структури, проце� си формування та реалізації сукупного потенціалу системи вищої освіти. Метою дослідження є з’ясування особливостей ре� алізації, структури та формування соціально�економіч� ного потенціалу вищої школи. Теоретичною і методо� логічною основою дослідження стали системний підхід, методи системного аналізу й синтезу, метод логічного узагальнення, метод типології, основні положення мар� кетингу та теорії управління потенціалом організації. Процес формування соціально�економічного потенціалу вищої школи є одним із напрямів її стра� тегічного управління і передбачає створення й організацію системи ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фактором успіху в досягненні стратегічних, тактичних і опера� тивних цілей системи вищої освіти країни. Під со� ціально�економічним потенціалом системи вищої освіти (далі – СЕП СВО) будемо розуміти синерге� тичну сукупність соціально�економічних потенціалів вищих навчальних закладів (що діють в умовах кон� куренції), яка здатна виробляти освітні й наукові продукти відповідної якості, кількості й асортимен� ту, з метою задовольняння існуючих і перспективних соціальних потреб у відтворенні інтелектуального капіталу країни. Соціально�економічний потенціал вищого навчального закладу (далі – СЕП ВНЗ) уяв� ляє систему ресурсів ВНЗ, що складається з об’єд� нання можливостей ВНЗ, які відповідають ліцензій� ним і акредитаційним вимогам і здатні забезпечити конкурентні переваги на ринку, та мотивів і устано� вок економічних суб’єктів у його внутрішньому та зовнішньому середовищі, вплив яких відображаєть� ся на ефективності досягнення цілей ВНЗ [1]. Структура потенціалу вищої школи, процеси його формування й реалізації мають свої специфічні риси. Розв’язати завдання упорядкованого опису і пояснен� ня множин специфічних рис дозволяє універсальний метод наукового пізнання, що зветься типологією [від гр. tupos – відбиток +… логія]. За допомогою способів і прийомів ідентифікації типологія виявляє подібність і розходження у процесах формування та реалізації потенціалу в різних галузях, що в теоретично розви� неній формі дозволяє відобразити феноменологію цих процесів в організаціях галузевого ринку. Успішне формування СЕП СВО залежить, з одного боку, від товарно�галузевої специфіки (ура� хування типологічних рис), а з іншого – від ураху� вання динаміки розвитку системи вищої освіти. Тому розглянемо спочатку етапи трансформації СЕП СВО, тобто охарактеризуємо зміни в тенден� ціях його формування та реалізації. Становлення системи вищої освіти пройшло багато етапів. Вищі навчальні заклади на території Україні існують давно. У 1580 р. було засновано Економіка праці, соціальна економіка та політика ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 952008, №3 Острозьку академію, у 1701 р. Києво�Могилянсь� ка академія отримала статус вищої освітньої уста� нови. Поява вищих навчальних закладів зв’язана безпосередньо з відокремленістю системи ре� сурсів і факторів, які відображали, в деякій мірі, наявний СЕП цих закладів. На формування потенціалу багатьох сучасних українських ВНЗ великий вплив мали саме радянські часи. Значна частина матеріально�технічної бази та кадрового потенціалу практично всіх державних ВНЗ успадкована саме від СРСР. За радянських часів вища школа функціонувала на підставі визначених «згори» нормативів, які підкріплювались необхідним ресур� сним забезпеченням в умовах централізованого пла� нового господарства. Створення нової держави на початку 90�х років поступово призвело до скорочення можливостей бюджетного фінансування, що відобразилося на суттєвому зменшенні ресурсного супроводу діяль� ності ВНЗ. Державні ВНЗ вимушені були розпоча� ти підготовку студентів на контрактній основі, щоб підтримувати свій соціально�економічний потен� ціал. У 90�ті роки було відкрито чимало невеликих нових не бюджетних закладів вищої освіти різних форм власності, яки почали активно нарощувати свій потенціал. Крім того, на ринку послуг вищої освіти потенційні споживачі одержали можливість вибору між вітчизняними і зарубіжними ВНЗ, по� силилася конкуренція й в середині країни. Останнім часом підсилюють конкурентну бо� ротьбу демографічні чинники і впроваджений Бо� лонський процес. Українські ВНЗ почали удоскона� лювати свою продукцію до рівня вимог світових стандартів. Продукція кожного ВНЗ тепер повин� на відповідати не тільки державним стандартам, а й мати свої конкурентні переваги. У таких умовах ВНЗ вимушені нарощувати свій потенціал, як еко� номічний (розширення додаткового сервісу, впро� вадження сучасних технологій навчання та ін.), так і соціальний (створення відповідного іміджу, удос� коналення корпоративної культури та ін.). Таким чином, формування потенціалу вищої школи є неперервним у часі процесом і залежить від чинників бізнес�середовища. Вищезгадані події та їхні наслідки докорінно змінили підходи до форму� вання та реалізації потенціалу ВНЗ. Характерним є те, що за часів існування самостійної України, з 1991 р. до початку ХХІ ст., нарощування потенціа� лу ВНЗ відбувалося екстенсивним шляхом (збіль� шення аудиторних площ, кількості персоналу та ін.), що зв’язано з безперервним розширенням ме� режі ВНЗ і збільшенням чисельності студентів. А з початку ХХІ ст. нарощування потенціалу вітчизня� них ВНЗ відбувається інтенсивним шляхом (підви� щення якісного складу персоналу, оновлення техно� логічної бази та ін), що зв’язане з підвищенням кон� курентної цінності освітньої послуги. Сьогодні СЕП СВО України має значний кад� ровий потенціал. У вищій школі працюють більше 192 тис. педагогічних і науково�педагогічних пра� цівників. У різних формах наукової та науково�тех� нічної діяльності університетів беруть участь понад 5 тис. докторів та 28 тис. кандидатів наук. Але по� ловина докторів у вищій школі – це особи віком 60 і більше років. Серед кандидатів наук майже трети� на у віці 60 і більше років. Тобто відбувається про� цес старіння педагогічних і науково�педагогічних кадрів. Крім того, спостерігається відтік перспек� тивної творчої молоді в інші сфери економічної діяльності та за межі України. Складна ситуація створилася і у сфері матеріально�технічного та со� ціального забезпечення СВО. Матеріальна база більшості навчальних закладів морально застаріла й фізично зношена. У багатьох ВНЗ відсутні їдальні, буфети та медпункти. Існують проблеми щодо інформаційного забезпечення СВО. При середній забезпеченості університетів системи міністерства комп’ютерними робочими місцями в розрахунку на 100 студентів – по 10,44, для 11 університетів цей показник становить від 2,2 до 4,65 [2]. Для того, щоб зрозуміти специфіку структури і процесів формування потенціалу вищої школи, перш за все необхідно чітко з’ясувати, що уявляють собою продукти ВНЗ, при виробленні яких реалі� зується цей потенціал. Адже, як зазначають О. К. До� бикіна, В. С. Рижиков, С. В. Касьянюк, М. Є. Ко� котко, Т. Д. Костенко, А. А. Герасимов, основне призначення потенціалу підприємства чи органі� зації – створення нових вартостей, його елементи повинні цілеспрямовано адаптуватися до вимог продукції, що виготовляється [3]. СВО через систему ВНЗ надає суспільству освітні послуги визначеного виду, споживачами яких є слухачі, учні, студенти, і одночасно представ� ляє результати своєї діяльності на ринку праці, спо� живачами яких є підприємства й організації різних галузей економіки, держава в цілому. Більшість дос� лідників сходяться на тому, що основним напрямом діяльності навчальних закладів є надання освітніх послуг, але вони не дають однозначного визначен� ня, в якій формі існує ця послуга. У той час, як на� дання більш чіткого визначення продукту ВНЗ над� звичайно важливе для визначення оптимальної си� стеми ресурсів, необхідних для його вироблення. Наприклад, В. Александров освітню послугу визначає як «організований процес навчання для отримання (здобуття) необхідних знань, навичок і вмінь» [4]. У роботах російського дослідника Е. Нова� торова поняття освітніх послуг дається через перелік характерних властивостей, при цьому не уточнюєть� Экономика труда, социальная экономика и политика ЭКОНОМИКА И ПРАВО96 2008, №3 ся – що ж саме уявляє собою ця послуга [5]. Ряд дослідників – О. Кратт, Р. Патора, Б. Рябушкін, М. Слоква, Н. Хроменков, В. Щетінін погоджують� ся з визначенням освітньої послуги як самобутнього економічного блага, що являє собою систему знань, інформації, вмінь і навичок, які використовуються з метою задоволення різноманітних освітянських по� треб особистості, суспільства, держави [6; 7; 8]. О. На� уменко пише: «освітня послуга охоплює всі аспекти розвитку особистості, що передбачає не тільки здо� буття нових знань і формування вмінь, а й процес виховання» [9]. Він один з небагатьох, хто згадав про процес виховання. Адже, відповідно до ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» вищий навчальний зак� лад забезпечує не тільки навчання, професійну підго� товку але й виховання осіб [10]. О. В. Сангінова та Н. М. Авсянніков вважають, що продуктом закладів вищої освіти є освітня про� грама. «Освітня програма розробляється ВНЗ для того, щоб задовольнити потреби в освіті, про� фесійній підготовці, навчанні чи перепідготовці, – тобто досягненні визначеного соціального ефекту (зміна освітнього чи професійного рівня)» [11; 12]. Не можна погодитися повністю з твердженням О. В. Сангінової та Н. М. Авсяннікова, що освітня програма є товаром ВНЗ, оскільки обираючи для себе навчальний заклад, споживач обирає не тільки освітні програми закладу, а щось на багато більше. Крім того, освітні програми в Україні розробляють� ся не тільки ВНЗ, перш за все вони повинні відпо� відати Системі стандартів вищої освіти відповідно до ст. 11 Закону «Про Вищу освіту» [10]. Будемо вважати освітню програму разом з концепцією ви� ховання лише частиною продукту ВНЗ. З’ясувати сутність і зміст продукту ВНЗ можна, якщо застосувати маркетинговий підхід. В теорії мар� кетингу товаром вважається усе, що може задоволь� нити потребу і пропонується на ринок з метою прид� бання, споживання, використання чи залучення ува� ги. Як зазначає Ф. Котлер, кожну товарну одиницю, яку пропонують споживачам, треба розглядати з точ� ки зору трьох рівнів: товар за задумкою, товар в ре� альному виконанні, товар із підтримкою [13]. Освітня програма не є товаром ВНЗ з точки зору класичної теорії маркетингу, а є разом із про� грамою виховання лише основною послугою – то� варом за задумкою, тобто серцевиною поняття ос� вітнього товару. Як товар у реальному виконанні, продукт має визначений рівень якості, торгову мар� ку та додатковий сервіс. Усе це в сукупності інколи називають маркетинговою підтримкою продукту. Товар з підкріпленням – це сукупність використа� них можливостей посилити товарне пропонування найбільш ефективним з погляду конкуренції спосо� бом. Сьогодні на ринку ВНЗ конкурують між собою не освітні програми, а додаткові переваги для спо� живача, як то наявність комфортабельного гурто� житку, їдальні, можливість проходження практики за кордоном та ін. Підтримка товару здійснюється всіма наявними інструментами маркетингу. Треба зазначити також, що вищий навчальний зак� лад виходить на ринок не з одним, як вважають вище згадані дослідники, а з декілька принципово різними товарами: освітніми послугами (підготовка фахівців відповідних освітньо�кваліфікаційних рівнів і підготов� ка наукових і науково�педагогічних кадрів), науковими та науково�технічними послугами, іншими послугами. Додатковими джерелами надходження фінансів вищих навчальних закладів є надання платних послуг, які зат� верджені постановами Кабінету Міністрів України, це – охорона здоров’я й дошкільне виховання, фізична куль� тура і спорт, багато інших послуг. Отже, освітня послуга – це комплексне понят� тя, яке включає такі складові: характеристика основної послуги (навчальна й виховна програма); послуга в реальному виконанні: рівень якості викладання освітніх програм, товарна марка (назва навчального закладу, його імідж) і додатковий сервіс (наявність гуртожитку, їдальні, спорт�комплексу, туристичних баз та інших елементів інфраструктур� ного потенціалу); підтримка інструментами маркетингу (цінова політика, політика розподілу, маркетингова кому� нікативна політика) [13]. Іншими словами, освітня послуга ВНЗ уявляє собою стандартний продукт, тобто задовольняє Системі стандартів вищої освіти, підкріплений си� стемою конкурентних переваг. Розглядаючи продукт ВНЗ, можна говорити про товарний асортимент і товарну номенклатуру (в яку, крім освітнього асортименту, входять всі інші послуги). Реалізація СЕП ВНЗ відбувається шляхом надання конкурентоспроможних послуг визначеної якості, кількості й асортименту. Якість, кількість і асортимент освітніх послуг визначається соціаль� ним замовленням чи то з боку абітурієнтів, чи то з боку держави. Виробництво кожної окремої товар� ної одиниці ВНЗ потребує відповідних ресурсів. Основною особливістю формування потенціа� лу ВНЗ є обов’язкова його відповідність ліцензій� ним і акредитаційним нормативам. Як наслідок, відокремлюється така типологічна риса, як за� лежність величини СЕП ВНЗ від рівня акредитації. Чим більше рівень акредитації ВНЗ, тим більші ви� моги до його потенціалу. Найбільший СЕП мають, як правило, національні ВНЗ. Існування великої кількості напрямів підготов� ки спеціалістів і спеціалізації закладів також обумов� лює відмінності у структурі потенціалу різних ВНЗ. Економіка праці, соціальна економіка та політика ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 972008, №3 Послуги вищої освіти (ПВО) позбавлені мате� ріальної субстанції і це означає, що у структурі обо� ротних активів витрати на сировину і матеріали зай� мають незначну частку. Крім того, ПВО мають швидкий «моральний знос». Високі темпи технічного прогресу приводять до того, що якість існуючих послуг освіти перестає відпо� відати потребам матеріального виробництва. Виникає необхідність зміни змісту навчання та появи нових напрямів підготовки. Всі ці процеси потребують по� стійного відновлення структури і змісту складових потенціалу ВНЗ на новому більш якісному рівні для задоволення перспективних суспільних потреб. Наступна типологічна риса – сезонність навчан� ня. Зарахування у ВНЗ відбувається, як правило, один раз на рік і у чітко визначений час. Навчальний рік починається з першого вересня. Ця дата й визна� чає готовність (сформованість) потенціалу ВНЗ. Формування потенціалу ВНЗ залежить також від форми одержання ПВО (денна, заочна, дистан� ційна, вечірня, екстернат). Кожна форма навчання потребує відповідних ресурсів. Кожний заклад займає відповідне місце на рин� ку ПВО і в залежності від обраного сегменту відбу� вається й формування потенціалу ВНЗ. Відокремлен� ня в суспільстві так званих суспільних прошарків призвело й до розшарування ВНЗ. З’явилися «елітні» та «недорогі» ВНЗ. Престижні заклади мають відпо� відний сервіс (стоянки для авто, готелі, кафе, послу� ги психолога, проходження практики за кордоном, індивідуальне навчання та ін.), у приміщеннях зак� ладу зроблені дорогі ремонти. У той час як інші зак� лади обирають для себе стратегію економії по витра� там, орієнтуючись при цьому на широкий ринок і пропонуючи низькі ціни на свої послуги. ВНЗ може обрати для себе і такий сегмент, як люди з обмеженими фізичними властивостями. Тоді у структурі СЕП ВНЗ значну частку повинні займати наявність медичних пунктів, відповідно� го обладнання, медичного персоналу, ПВС пови� нен мати специфічні знання та ін. Або сегментом на ринку ПВО можуть виступати люди з відповід� ними релігійними переконаннями, наприклад, та� кий сегмент обрали для себе Київський Христи� янський університет та Соломонів університет. СЕП ВНЗ цих закладів у своїй структурі повинен містити й відповідні ресурси (наявність приміщень для молитви, релігійну літературу та ін.). Взагалі споживачами послуг ВНЗ виступа� ють, як правило, люди в молодому віці. Ця особ� ливість впливає на формування інфраструктури навчального закладу. Різноманітність форм власності ВНЗ (державні, комунальні, приватні та інші ВНЗ) обумовлює таку типологічну рису, як «різні джерела та можливості» формування потенціалу. Як визначено Законом України «Про вищу освіту», фінансування вищих навчальних закладів державної форми власності здійснюється за рахунок коштів державного бюдже� ту, а ВНЗ приватної форми власності – за рахунок коштів їхніх власників [10]. Процес формування потенціалу державного ВНЗ значно обмежується існуючим законодавством, державними органами і здійснюється в рамках відповідно затвердженого запланованого бюджету. Але приватні ВНЗ знахо� дяться в невигідному положенні по відношенню до державних ВНЗ відносно особливостей формуван� ня кадрового та інфраструктурного потенціалу. Звернемо увагу на особливості формування СЕП ВНЗ, не як складового елементу системи СЕП СВО, а як самостійної системи. Діючи як само� стійна, система СЕП ВНЗ отримує системозначущі властивості замість системовизначающих. При формуванні потенціалу любої організації спочатку проводиться його декомпозиція на компо� ненти, встановлюються їх функції і зв’язки, тобто здійснюється структуризація. З’ясуємо структуру СЕП ВНЗ. На відміну від інших організацій і під� приємств, де поширення одержала концепція ви� ділення в сукупності ресурсів наступних елементів: технічні ресурси, технологічні ресурси, кадрові ре� сурси, просторові ресурси, інформаційні ресурси, ресурси системи управління, фінансові ресурси. У ВНЗ, відповідно до нормативних документів, прий� нято відокремлювати такі види локальних потенці� алів: кадровий потенціал, матеріально�технічна база, навчально�методичне забезпечення, інформа� ційне забезпечення [15]. Треба відмітити, що освітні продукти є стандар� тними і велике значення для забезпечення конкурен� тоспроможності освітніх послуг має інфраструктур� ний потенціал і соціальний потенціал ВНЗ, тому включимо їх до системи СЕП ВНЗ. Але до складо� вих СЕП ВНЗ не будемо враховувати ресурси систе� ми управління та фінансовий потенціал. Адже на відміну від інших організацій, де керівний персонал виконує тільки функції управління, у ВНЗ основною функцією керівного складу залишається науково� педагогічна діяльність. Керівний склад повинен мати відповідні вчені звання та наукові ступені. Заробітна платня, наприклад завідувача кафедрою, залежить, перш за все, від його навчального навантаження. А за управлінську функцію він отримує лише незнач� ну надбавку. Більшість функцій управління взагалі виконуються викладачами на громадських засадах. Стосовно фінансового потенціалу відмітемо, що для більшості навчальних закладів фінансові ресурси виступають лише засобом відтворення всіх інших ресурсів, на відміну від підприємств, де фінансовий потенціал відображає наявність і достатність власно� Экономика труда, социальная экономика и политика ЭКОНОМИКА И ПРАВО98 2008, №3 го капіталу, ліквідність та ін. В такому розумінні фінансовий потенціал будемо врахувати як результат (еквівалент) реалізації сукупного потенціалу, а не як складову структури СЕП ВНЗ. Маємо такий остаточний вигляд системи ло� кальних потенціалів СЕП ВНЗ: кадровий потенці� ал; матеріально�технічна база; навчально�методич� не забезпечення; інформаційне забезпечення; інфраструктурний потенціал; соціальний потенціал. Кожен локальний потенціал СЕП ВНЗ має свої ти� пологічні риси формування. Підводячи підсумок зазначимо, що все вище ска� зане допоможе правильно обирати пріоритети при формуванні СЄП СВО. В основу формування СЄП вищої школи повинні бути покладені підходи, які враховують, з одного боку, типологічні риси форму� вання СЕП ВНЗ, а з іншого – стан його реалізації шляхом надання послуг визначеної якості, кількості й асортименту. Потенціал вищого навчального зак� ладу, по�перше, повинний бути якісно й кількісно орієнтований на потреби, по�друге, вчасно сформо� ваний, по�третє, постійно обновлятися на новому перспективному рівні, по�четверте, відповідати вла� стивостям елементу системи більш високого поряд� ку – СЕП СВО. Подальші дослідження бачаться у розробці методики оцінки локальних потенціалів СЕП ВНЗ, виявленні причин і передумов їх ефек� тивного формування. Література 1. Кратт О. А. Кваліфікація поняття «соціально� економічний потенціал вищих навчальних закладів» / Кратт О. А., Артюхіна М. В. // Вчені записки універ� ситету «Крок». Вип. 18. Т. 1. – К., 2008. – С. 98–105. 2. Ніколаєнко С. М. Стратегія розвитку освіти України: початок ХХІ століття / Ніколаєнко С. М. – К.: Знання, 2006. – 253 с. 3. Потенціал підприємства: формування та оцін� ка: навчальний посібник / Добикіна О. К., Рижи� ков В. С., Касьянюк С. В. та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с. 4. Александров В. Освітня послуга: суть та моделі якості / Александров В. // Освіта і управління. – 2006. – Т. 9. – № 1. – С. 156–164. 5. Новаторов Э. Качобрус: маркетинговый инст� румент для измерения качества образовательных услуг // Маркетинг. – 2001. – № 6. – С. 19–23. 6. Кратт О. А. Сегментація ринку послуг вищої освіти: використання системного підходу: монографія / Кратт О. А., Слоква М. Г. – Донецьк: ТОВ «Юго�Вос� ток, Лтд», 2005. – 292 с. 7. Патора Р. Ринок освіти в системі кадрового за� безпечення стратегічного розвитку країни: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д�ра екон. наук.: спец. 08.09.01 «Демографія, економіка праці, соціальна еко� номіка і політика» / Патора Р. – Львів, 2002. – 42 с. 8. Щетинин В. П. Экономика образования / Ще� тинин В. П., Хроменков Н. А., Рябушкін Б. С. – М.: Российское педагогическое агентство, 1998. – 306 с. 9. Науменко О. Маркетинг освіти в контексті Бо� лонського процесу / Науменко О. // Освіта і управлін� ня. – 2006. – Т. 9. – № 2. – С. 94–98. 10. Освіта України: Зб. законів: довідкове видан� ня / За ред. Борисенка С. О. – Харків: Вид�во «Бурун Книга», 2008. – 304 с. 11. Сагинова О. В. Маркетинг образовательных услуг / Сагинова О. В. // Маркетинг в России и за ру� бежом. – 1999. – № 1. – С. 48–59. 12. Авсянников Н. М. Маркетинг в образовании: учеб. пособие / Авсянников Н. М. – М.: РУДН, 2007. – 158 с. 13. Котлер Ф. Основы маркетинга / Котлер Ф. [пер. с англ. В. Б. Боброва]. – М.: Ростинер, 1996. – 704 с. 14. Артюхіна М. В. Продукт вищих навчальних зак� ладів з позицій маркетингу / Артюхіна М. В. // Економі� ка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Випуск 188. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 481–487. 15. Наказ Міністерства освіти і науки України від 24.12.2003 р. № 847. Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти. Подано до редакції 09.12.2008 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5095
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1681-6277
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-30T16:24:28Z
publishDate	2008
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Кратт, О.А. Артюхіна, М.В. 2010-01-11T10:37:03Z 2010-01-11T10:37:03Z 2008 Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація / О.А. Кратт, М.В. Артюхіна // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 94-98. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1681-6277 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5095 37.014 Одним із напрямів сучасної теорії менеджменту є розвиток концепції соціально-економічного потенціалу організації. Застосування цієї концепції, як методу підвищення ефективності управління вищою школою, дасть змогу їй сьогодні встояти в умовах складного і мінливого бізнес-середовища. У статті розглянуто специфіку структури, реалізації та формування соціально-економічного потенціалу вищої школи. Одним из направлений современной теории менеджмента является развитие концепции социально-экономического потенциала организации. Применение этой концепции, как метода повышения эффективности управления высшей школой, даст ей возможность выстоять в условиях сложной и быстро меняющейся бизнес-среды. В статье рассмотрены особенности структуры, формирования и реализации социально-экономического потенциала высшей школы. The development of conception of socio economic potential of organization is one of the tendencies in modern management theory. The use of this conception as a method of increasing effectiveness of higher educational establishment (HEE) administration gives an opportunity to the educational establishment to endure under complicated and unstable business – environment. The article considers peculiarities of structure, formation and realization of HEE’s socio-economic potential. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Економіка праці, соціальна економіка та політика Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація Градиенты социально-экономического потенциала высшей школы: формирование и реализация Gradients of socio-economic potential of higher educational establishment: formation and realization Article published earlier
spellingShingle	Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація Кратт, О.А. Артюхіна, М.В. Економіка праці, соціальна економіка та політика
title	Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація
title_alt	Градиенты социально-экономического потенциала высшей школы: формирование и реализация Gradients of socio-economic potential of higher educational establishment: formation and realization
title_full	Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація
title_fullStr	Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація
title_full_unstemmed	Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація
title_short	Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація
title_sort	градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація
topic	Економіка праці, соціальна економіка та політика
topic_facet	Економіка праці, соціальна економіка та політика
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5095
work_keys_str_mv	AT krattoa gradíêntisocíalʹnoekonomíčnogopotencíaluviŝoíškoliformuvannâtarealízacíâ AT artûhínamv gradíêntisocíalʹnoekonomíčnogopotencíaluviŝoíškoliformuvannâtarealízacíâ AT krattoa gradientysocialʹnoékonomičeskogopotencialavysšeiškolyformirovanieirealizaciâ AT artûhínamv gradientysocialʹnoékonomičeskogopotencialavysšeiškolyformirovanieirealizaciâ AT krattoa gradientsofsocioeconomicpotentialofhighereducationalestablishmentformationandrealization AT artûhínamv gradientsofsocioeconomicpotentialofhighereducationalestablishmentformationandrealization

Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація

Репозитарії

Схожі ресурси