Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки

Розглянуто проблеми соціального розвитку в умовах глобалізації. Виявлено осьові принципи багатомірності соціального розвитку. Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки дав змогу виявити різноманітні зв’язки системи з середовищем, в якому розвивається людина. Рас...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Кучерук, Д.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Теми:	Економіка праці, соціальна економіка та політика
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5098
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки / Д.Г. Кучерук // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 107-110. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859668793341509632
author	Кучерук, Д.Г.
author_facet	Кучерук, Д.Г.
citation_txt	Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки / Д.Г. Кучерук // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 107-110. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Розглянуто проблеми соціального розвитку в умовах глобалізації. Виявлено осьові принципи багатомірності соціального розвитку. Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки дав змогу виявити різноманітні зв’язки системи з середовищем, в якому розвивається людина. Рассмотрены проблемы социального развития в условиях глобализации. Выявлены осевые принципы многомерности социального развития. Логико-методологический анализ социального развития в условиях глобальной экономики дал возможность выявить разнообразные связи системы с окружающей средой, в которой развивается человек. Problems of social development in the frame of globalization are considered. The spindle principles of multimeasured social development are determined. Logic-methodological analysis of social development in the frame of global economy allowed to reveal different links between the system and environment, where the person is developing.
first_indexed	2025-11-30T12:31:17Z
format	Article
fulltext	Економіка праці, соціальна економіка та політика ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1072008, №3 новых рабочих мест, переобучения работников; вне� шних инвестиций (в том числе – иностранных) в создание новых рабочих мест на основе изменения законодательства об инвестиционной деятельности в сфере занятости и трудоустройства граждан. Следует отметить, что процесс обеспечения ква� лифицированными кадрами предприятий, учрежде� ний и организаций является наиболее актуальной проблемой, решение которой возможно только в рамках государственной кадровой политики, направ� ленной на усовершенствование государственного заказа на подготовку рабочих кадров, системы про� фессионально�технического образования, улучше� ния эффективности использования системы профес� сионального обучения кадров на производстве. Для того, чтобы решить проблемы занятости в Украине, необходимо определенное время, на протяже� нии которого должны быть созданы все условия для функционирования такого рынка труда, который соот� ветствует как потребностям национальной экономики, так и структуре ЕС с учетом того, что Украина являет� ся признанной страной с рыночной экономикой. Литература 1. Гарсия�Исер М., Голодец О., Смирнов С. Кри� тические ситуации на региональных рынках труда // Вопросы экономики. – 1997. – № 2. – С. 114–124. 2. Котляр А. Как создать эффективную занятость? // Вопросы экономики. – 1993. – № 12. – С. 64–68. 3. Саруханов Г. Управление занятостью населения: учеб. пособие. – СПб., 1993. – 164 с. 4. Державний комітет статистики Украини. Пра� ця Украини – 2007: Статистичній збірник / Головне управління статистики. – К., 2008. – 406 с. Представлена в редакцию 10.12.2008 г. © Д.Г. Кучерук, 2008 УДК 301.188 Д.Г. Кучерук, аспірант Донецького національного університету ЛОГІКО�МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Особливістю сучасних трансформацій у гло� бальній економіці є виразне усвідомлення зрушень соціального розвитку, цілеспрямоване прагнення практичної реалізації нової парадигми. Про це свідчить свідомий вибір нових стилів і способів життя в суспільстві, розвиток невідчутних багатств як головної мети зростання цивілізації. Співвідно� шення загальної суспільної мети та цілей окремих різновидів суспільного виробництва підпорядко� вується діалектиці загального й одиночного. По� треби функціонування та розвитку соціального цілого висувають завдання перед окремими різно� видами виробництва і, відбиваючись через їхню специфіку, визначають їх суспільно значущі цілі. Реалізація останніх є дійсною реалізацією цілей загального. Інакше кажучи, через реалізацію особ� ливих і одиночних цілей реалізуються загальні цілі суспільства. Якщо окремі різновиди виробництв виступають засобами щодо соціального цілого, то й навпаки – функціонування соціального цілого є засобом реалізації окремих цілей. Співвіднесення специфічної діяльності суб’єк� тів господарювання з інтересами суспільного ціло� го та його головними цілями потребує врахування наслідків діяльності цілого та певного виробництва в інших суспільних сферах як у даний час, так і пер� спективі. Розкриттю принципових засад формування со� ціального простору в умовах глобалізації присвяче� но праці О. Білоруса, О. Богомолова, А. Гальчинсько� го, В Гейца, Ю. Макогона, С. Мочерного, В. Новиць� кого, В. Сіденко, А. Філипенко, А. Чухно та ін. Про� те дослідження соціального розвитку, виходячи з ви� знання постійної мінливості світу не тільки у про� сторі, але й у часі, передбачає визначення варіатив� ності розвитку структурних змін, що пов’язані з по� шуками механізмів гармонізації суспільства. Метою статті є розкриття адаптивної спрямо� ваності соціального розвитку в умовах глобальної еко� номіки та виявлення нових осьових принципів, які фор� мують соціальну організацію суспільства. Діалектичне розуміння співвідношення кінце� вих і проміжних, загальних і окремих цілей є важ� ливою теоретичною ланкою розв’язання принципо� вих практичних проблем, зокрема проблеми гармо� нійного співвідношення цілей і засобів соціально� Экономика труда, социальная экономика и политика ЭКОНОМИКА И ПРАВО108 2008, №3 го розвитку. У процесі флуктації система змушена обирати той шлях, яким у подальшому відбувати� меться еволюція системи. Критичні моменти її роз� витку, названі «точками біфуркації», репрезентують водночас вузли розгалуження подальших шляхів еволюції. У цих точках система перебуває у стані вибору зі спектру можливих рішень найпреферен� ційнішого варіанту. Проте наявність багатоманіт� ності варіативності можливостей у системи усклад� нює передбачення процесу розвитку, забезпечує перехід від детерміністичності в розвитку до ймові� рнісного вибору альтернативи. Для адекватного моделювання світової системи суспільств, на думку Д. Хуткого та В. Хмелько [1, с. 45], важливо здійснити такий її поділ на (підсис� теми) та елементи, за яким, по�перше, між ними підсистемами не було б перетинів – підмножин спільних елементів і відношень між ними, по�дру� ге, множина всіх виділених елементів і підсистем була б повною, включаючи всі компоненти світової системи суспільств. Одним із критеріїв, що забезпе� чує такий поділ, є розрізнення соціальних систем за характером процесів їх регуляції та саморегуляції – це складна динамічна система, що постійно змі� нюється й містить сукупність простіших підсистем і елементів, які взаємодіють. Стан об’єкта прогно� зування визначається певним характеристиками його змін. Все це свідчить, що глобальна економі� ка може бути представлена як складна ієрархічна система соціальних властивостей людини. Знання будови цієї системи необхідне для свідомого і ціле� спрямованого впливу на розвиток особистості. З погляду С. Юрія та І. Іващука [2, с. 175], гло� бальний простір, на відміну від системи не зникає або змінює порядок існування, залишається і при зміні положення точки або множини точок, тобто простір є не умовою існування точки (країни), а її середови� щем, де вона реалізує себе з допомогою певних кількісних та якісних характеристик. Простір, буду� чи не обмеженим видимими кордонами, сприяє роз� витку і взаємодії країн. Глобальний простір вміщує всі країни, але їх відмінність у градації в даному середо� вищі щодо умов розвитку. Окрім того, жодна із країн не спроможна повторити положення (соціально� економічні умови) іншої. У дослідженні А. Колота [3, с. 4] стверджується, що глобалізація економіки дедалі відчутніше впливає на економічне, політичне, культурне життя всіх країн світу. Одним з основних проявів цього явища, яке має планетарні масштаби, є небувале посилення конку� ренції в різноманітних її формах, що можна кваліфі� кувати як глобальну конкуренцію. Справитися з вик� ликами глобалізації можливо за явності конкурентних переваг у якнайбільшої кількості суб’єктів господарю� вання, економіці в цілому. Адже в суспільстві з розвинутим поділом сфер активності індивіди групуються навколо певних різновидів діяльності, специфічних за своєю струк� турою та колом здібностей, яких вони вимагають від співучасників. Такі асоціації індивідів посідають певне місце в суспільстві, мають свою практику, відзначену характерними подіями, свою продуктив� ну реалізацію, а отже, і свій досвід. Тому суб’єктами діяльності та носіям специфі� чного досвіду в загальносуспільному масштабі здатні виступати як індивіди, так і групи, своєрідні сус� пільності, класи, нації, суспільства, цивілізації й навіть людство, взяте загалом, у своєму історично� му розвитку. Але подібно до того, як історичний процес не здійснюється якимось особливим суб’єк� том, так і своєрідний груповий, професійний, со� ціальний досвід втрачає всіляке значення, якщо не засвоюється індивідами і не перетворюється у сти� мул їхнього власного цілеспрямованого діяння. Логіко�методологічний аналіз соціального розвитку дає змогу визначити нормативно� ціннісну природу дійсності людського досвіду. По� перше, нормативно�цінносний зміст людського досвіду дійсності прокладає таку межу між суб’єк� том і об’єктом, завдяки якій дозволяє розглядати відношення осмисленого знання до буття як мо� мент загальної системи людської життєдіяльності. По�друге, він пов’язаний із визнанням суспільної та історичної сутності людини та її людських здат� ностей. Це означає, що реальна суспільність є об’єктивним ґрунтом і корелятором індивідуальної свідомості та соціальних властивостей людини. Саме тому соціальний розвиток становить справ� жній зміст людської суб’єктивності. По�третє, нор� мативно�ціннісний зміст людського досвіду висту� пає вже як суспільно організована і доцільна жит� тєдіяльність людини. Цілком природно, що виділення досвідної сфе� ри буття суб’єкта неможливе також без врахування часового виміру людської діяльності. Тому час вза� галі становить найважливіший чинник, що зумов� лює специфічну структурність досвіду. Останніми роками процеси інтеграції ринків, унаслідок яких структури національних економічних систем стають взаємозалежними, прискорюються, про що свідчить зростання кількості та обсягів укла� дених і реалізованих угод. Інтеграція в усіх секторах світового господарства принципово змінює спів� відношення між зовнішніми і внутрішніми чинника� ми соціального розвитку на користь перших. Відомо, що оборот міжнародної торгівлі, як основного фак� тора глобалізації, за останніх сім років подвоївся. Істотно розширилися торговельні відносини між країнами з великими економіками й тими, що мають високу динаміку економічного розвитку, також між Економіка праці, соціальна економіка та політика ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1092008, №3 країнами зі значними потенціалом виробництва і споживання базових ресурсів економіки. Економічна система кожної окремої країни, не� залежно від її величини та рівня економічного роз� витку, не в змозі протидіяти інтеграційним процесам, а отже не може бути цілковито самостійною та реаль� но формувати й реалізувати стратегію економічного розвитку без урахування інтересів основних суб’єктів світової економіки. Проте в Україні за період 2000– 2007 років кількість банків з іноземним капіталом збільшилася на дев’ять, що становить майже 30 % приросту, у тому числі банків зі 100�відсотковим ка� піталом – у 2,5 раза. Подібні ситуації в банківському секторі можна спостерігати в таких країнах, як Есто� нія, де 98 % активів банківської системи належить іноземним інвесторам. У Польщі, Болгарії та Чехії присутність іноземного капіталу зафіксована нарівні 70 % банківських активів [4, с. 143]. На сьогодні найбільший вплив на глобалізацію світової економіки через міжнародну торгівлю ма� ють вісім країн світу (США, Японія, ФРН, Китай, Великобританія, Франція, Італія й Нідерланди). На їх частку припадає майже половина світового обороту міжнародної торгівлі та дві третини світо� вого ВВП. Ще 20 р. тому «двигуном» глобалізації світової економіки виступали США і країни Євро� пи: вони виробляли дві третини світового ВВП і половину обороту світової торгівлі. Сьогодні США дають лише 10 % світового обороту міжнародної торгівлі та 27 % світового ВВП. З кінця 1980�х років глобалізація світової еконо� міки значно активізувалася зі Сходу. За обсягом екс� порту Китай уже вийшов на трете місце у світі й лише не чверть відстає від США. Інтенсивність експорту в Китаї становить 40 % ВВП. За цим показником він значно випереджає США (11 %), Японію (18 %) та поступається ФРН (48 %) і Нідерландам (83 %). Такі самі параметри його інтеграції до світової економі� ки й за імпортом. Отже, з виходом Китаю через п’ять� сім років на друге місце у світі за обсягом ВВП, (як це передбачено його національною програмою, ця країна стане абсолютним лідером за обсягом зовні� шньої торгівлі й триматиме у своїх руках найбільший вузол міжнародних економічних зв’язків [5, с. 25]. Вивчення механізмів формування потреб, ство� рення їх динамічної структури, яка б відповідала меті всебічного розвитку людини, передбачає визнання варіативності, багатомірності розвитку. Згідно із про� гнозами футурологів, високо розвинута техніка об� слуговується 2 % населення (як передбачає Д. Гейбор) [6]. Б. Беквіт [7] вважає, що переважна частина нау� кового й соціального прогресу є наслідком творчості геніїв і напівгеніїв, які складають 0,1 % людства. Ці 0,1 % громадян із гранично високим рівнем інтелек� туального розвитку забезпечать такий достаток за� собів споживання, котрий дасть змогу утримувати решту 98, 95 чи 99,9 % населення. Саме тому взаємо� дія системи з середовищем набуває різних форм і особливого змісту залежно від характеру системи й конкретних умов її існування. Важливе місце у вивченні складних динамічних процесів і явищ, що мають вигляд систем, посідає так званий принцип зворотного зв’язку. Він є відоб� раженням у найрізноманітніших об’єктивних взає� мовпливів, які характеризують відношення системи з навколишнім середовищем або одного її елемен� та (підсистеми) з іншими [8]. У процесі цих взаємо� впливів система виявляє, з одного боку, здатність до зміни характеру свого функціонування відповідно до змін зовнішніх умов, тобто адаптацію щодо них (прямий зв’язок), з другого – здатність змінювати середовище згідно зі своєю природою, пристосува� ти його до себе (зворотній зв’язок). Прямий і зворотній зв’язки забезпечують сис� темі або її підсистемам підтримання певних своїх характеристик (змінних) у заданих границях і, отже, регулювання свого стану. Як наслідок взаємодії цих двох тенденцій формується потреба цілісного роз� витку людини, котра функціонує на чуттєвому (емо� ційному) та інтуїтивному рівні пізнання в єдності їх біологічної та соціальної сторін. Дж. Дьюї підкреслює, що у проведенні соціаль� них змін визначальним має бути критерій «бажано� го» і практично корисного, «людська природа» ви� являться у «традиціях, звичках та інституційній організації» відповідно і джерело змін «людської природи» вибачаться у реформуючій ролі освіти, у встановленні «нових способів мислення, відчуття, прагнень [9]. В теорії самоактуалізації А. Маслоу надається значно більша увага питанням розвитку, формування особи. Згідно з цією теорією всі живі істоти прагнуть самовираження. У «людський при� роді» також закладене прагнення до «спонтанного самовираження», до «повної індивідуалізації і само� бутності», до творчості, добра та ін. Проте в теорії А. Маслоу «людська природа така, що вона тяжіє «до дедалі повної сутності. Це означає прагнення до того, що більшість людей називає цінностями доб� ра, щирості, доброти, сміливості, знань, чесності, любові, безкорисливості» [10]. Отже, процеси адаптивної спрямованості й со� ціального розвитку в умовах глобальної економіки – це в кінцевому підсумку типи соціальної поведінки, за допомогою якої людина не стільки привласнює собі бажану цінність, скільки конструює свою жит� тєву реальність, свій життєвий світ, той спільний між людиною та суспільством простір смислу, за втрати якого настає криза й актуалізується потреба у віднов� ленні мотиваційно�регулятивного механізму її со� ціальної активності. Безперечно також і те, що кож� Экономика труда, социальная экономика и политика ЭКОНОМИКА И ПРАВО110 2008, №3 на людина має свою власну логіку життя в розумінні свободи вибору та можливостей самоорганізації. Проте способи захисту від небезпек взаємного існування з соціумом людина знаходить через кон� ституювання нового смислу. «Людський пошук смислу, – відмічає В. Франкл, – є первинна сила життя» [11, с. 154]. З цїєї точки зору, вся система смислів формується у доглибніших пластах людсь� кого буття. «Воля до смислу», в інтерпретації В. Франкла, стає сутнісним законом соціального розвитку людського буття. «Воля до смислу» перед� бачає постійне й наполегливе конституювання смислу як ядра особистості у системі її економічних і соціокультурних замовлень [12]. Вони актуалізують такі осьові принципи соціального розвитку люди� ни, як почуття всезагальної відповідальності й здат� ність до самообмеження, інтерес до безпосередньо� го знання, дбання про здоров’я і прагнення фізично� го й морального вдосконалення, чуттєвість до меж природних ресурсів, визнання альтернативності, мінливості, різноманітності соціального розвитку. У зв’язку з цим доцільно використовувати по� няття «схильність особистості до пізнання» – показ� ник, який дозволяє оцінити вибір певного способу поведінки, на ґрунті якої здійснюється формуван� ня осьових принципі життєдіяльності людини. Та� кий підхід дає змогу проаналізувати соціальний роз� виток в умовах глобалізації з погляду соціально�еко� номічних закономірностей розвитку людини. Висновки. Логіко�методологічний аналіз со� ціального розвитку в умовах глобальної економіки дає змогу виявити різноманітні зв’язки системи з середовищем, в якому вона функціонує й розви� вається. Середовище, його елементи, об’єктивні й суб’єктивні умови чинять вельми істотні й водночас різноякісні впливи на об’єкт як систему, його гене� зис, функціонування та розвиток. Головною, визначальною домінантою суспіль� ного розвитку в умовах глобалізації є всебічне зба� гачення людини. Отже, повинно йтися про новий підхід до неї як цілісної, багатоелементної й багато� рівневої системи, про визначення структури її цілей, виявлення її внутрішньої діалектики, тобто її внут� рішньої взаємозв’язаності і суперечливості. Цей ракурс розгляду соціального розвитку в умовах гло� бальної економіки потребує дослідження нерозрив� ного зв’язку об’єкта й суб’єкта та ціннісного змісту творчої життєдіяльності людини. Література 1. Хуткий Д., Хмелько В. Макросоціологічний підхід до виокремлення основних підсистем сучасної світової системи суспільства // Соціологія: теорія, ме� тоди, маркетинг. – 2008. – № 3. – С. 42–54. 2. Юрій С. І., Іващук І. О. Відкрита економіка у глобальному просторі, митно�торгівельний аспект // Вісник економічної науки України. – 2006. – № 1 (9). – С. 174–180. 3. Колот А. Інноваційна праця та інтелектуальний капітал у системі факторів формування економіки знань // Україна: аспекти праці. – 2007. – № 4. – С. 4–9. 4. Чуб О. О. Банківська діяльність у контексті інтеграції та глобалізації // Фінанси України. – 2008. – № 1. – С. 138–146. 5. Гайдацький П. І., Паливода К. В. Глобалізація економічної рецесії та фінансової нестабільності // Фінанси України. – 2008. – № 1. – С. 24–32. 6. D. Cabor. Inventing the Future. Harmondsworth. Penguin Books, 1964. – Р. 128. 7. B. Beckwith. The Next 500 Years. Scientific Prediction of Major Social Trends. New York, 1967. – Р. 78. 8. Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущ� ность системного подхода. – М., 1973. – 277 с. 9. John Dewey. Problems of men, N. Y., 1964. – Р. 188, 191. 10. New Knowledge in Human Values, N. Y., 1959. – Р. 126. 11. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1989. – 327 с. 12. Мильнер Б. Управление интеллектуальными ресурсами // Вопросы экономики. – 2008. – № 7. – С. 129–140. Подано до редакції 03.12.2008 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5098
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1681-6277
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-30T12:31:17Z
publishDate	2008
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Кучерук, Д.Г. 2010-01-11T10:38:24Z 2010-01-11T10:38:24Z 2008 Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки / Д.Г. Кучерук // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 107-110. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1681-6277 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5098 301.188 Розглянуто проблеми соціального розвитку в умовах глобалізації. Виявлено осьові принципи багатомірності соціального розвитку. Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки дав змогу виявити різноманітні зв’язки системи з середовищем, в якому розвивається людина. Рассмотрены проблемы социального развития в условиях глобализации. Выявлены осевые принципы многомерности социального развития. Логико-методологический анализ социального развития в условиях глобальной экономики дал возможность выявить разнообразные связи системы с окружающей средой, в которой развивается человек. Problems of social development in the frame of globalization are considered. The spindle principles of multimeasured social development are determined. Logic-methodological analysis of social development in the frame of global economy allowed to reveal different links between the system and environment, where the person is developing. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Економіка праці, соціальна економіка та політика Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки Логико-методологический анализ социального развития в условиях глобальной экономики Logic-methodological analysis of social development in the frame of global economy Article published earlier
spellingShingle	Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки Кучерук, Д.Г. Економіка праці, соціальна економіка та політика
title	Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки
title_alt	Логико-методологический анализ социального развития в условиях глобальной экономики Logic-methodological analysis of social development in the frame of global economy
title_full	Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки
title_fullStr	Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки
title_full_unstemmed	Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки
title_short	Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки
title_sort	логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки
topic	Економіка праці, соціальна економіка та політика
topic_facet	Економіка праці, соціальна економіка та політика
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5098
work_keys_str_mv	AT kučerukdg logíkometodologíčniianalízsocíalʹnogorozvitkuvumovahglobalʹnoíekonomíki AT kučerukdg logikometodologičeskiianalizsocialʹnogorazvitiâvusloviâhglobalʹnoiékonomiki AT kučerukdg logicmethodologicalanalysisofsocialdevelopmentintheframeofglobaleconomy

Логіко-методологічний аналіз соціального розвитку в умовах глобальної економіки

Репозитарії

Схожі ресурси