Основні наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, її місце в інноваційному процесі та особливості реалізації
Узагальнено наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, визначено її місце в інноваційному процесі та необхідність реалізації. Охарактеризовано взаємозв’язок інноваційної та загальновиробничої діяльності підприємства. Обобщены научные подходы к определению сущности и...
Saved in:
| Published in: | Проблеми науки |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51021 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Основні наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, її місце в інноваційному процесі та особливості реалізації / А.О. Маслюківська // Проблеми науки. — 2012. — № 4. — С. 21-27. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859841724763865088 |
|---|---|
| author | Маслюківська, А.О. |
| author_facet | Маслюківська, А.О. |
| citation_txt | Основні наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, її місце в інноваційному процесі та особливості реалізації / А.О. Маслюківська // Проблеми науки. — 2012. — № 4. — С. 21-27. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Проблеми науки |
| description | Узагальнено наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, визначено її місце в інноваційному процесі та необхідність реалізації. Охарактеризовано взаємозв’язок інноваційної та загальновиробничої діяльності підприємства.
Обобщены научные подходы к определению сущности и составляющих инновационной деятельности, определено ее место в инновационном процессе и необходимость реализации. Охарактеризованы взаимосвязи инновационной и общепроизводственной деятельности предприятия.
The article studies scientific approaches to specifying nature and components of innovation activity, its place in an innovation process and the need of its implementation. The study exposes an interconnection of the innovative and production activities of an enterprise.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:36:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
15. Портер М. Стратегія конкуренції: Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів / Пер. з
англ. – К.: Основи, 1997. – 390 с.
16. Конкурентоспроможність України: оцінка Всесвітнього економічного форуму (за Звітом про гло-
бальну конкурентоспроможність 2010–2011). – www.bank.gov.ua
17. Інноваційний менеджмент: конспект лекцій для слухачів курсів підвищення кваліфікації / Ін-
ститут економіки на прогнозування НАН України. – К., 2007. – 156 с.
18. Обстеження інноваційної діяльності в економіці України за період 2008–2010 років. –
www.ukrstat.gov.ua
19. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викли-
ків /Авт. упоряд.: Г.О. Андрощук, І.Б. Жиляєв, Б.Г. Чижевський, М.М. Шевченко. – К: Парла-
ментське вид-во, 2009. – 632 с.
Проведен анализ взаимосвязи экономических циклов и инноваций. Предложена концепту-
альная схема влияния инноваций на экономический рост. Обоснованы направления акти-
визации инновационного фактора с целью выхода национальных хозяйств на траекторию
экономического роста.
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
4
/2
01
2
21
А.А. Олешко ИННОВАЦИОННЫЕ ФАКТОРЫ МАКРОЭКОНОМИЧЕСКОЙ
ДИНАМИКИ
УДК 330.341.1.
ОСНОВНІ НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ
СУТНОСТІ ТА СКЛАДОВИХ ІННОВАЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ, ЇЇ МІСЦЕ В ІННОВАЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ
ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ
А.О. Маслюківська,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Постановка проблеми. У контексті сучасних ринкових
трансформацій, процесів глобалізації та міжнародної інтег-
рації все більша увага приділяється реалізації інноваційної
діяльності як у межах окремого підприємства, так і в націона-
льних та транснаціональних масштабах. Активізація іннова-
ційної діяльності на промислових підприємствах та іннова-
ційний тип економічного розвитку дедалі більше стає тим
фундаментом, який визначає економічну міць країни, її кон-
курентоспроможність та перспективи на світовому ринку.
З огляду на те, наскільки широко та ретельно сьогодні роз-
глядається проблема інноваційної діяльності та умов її реалі-
зації, можна зробити висновки про доцільність та актуаль-
ність даної теми.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питаннями
інновацій та інноваційного розвитку займалися такі вітчиз-
няні вчені, як В. Александрова, Н. Авдєєва, О. Амоша, Ю. Ба-
жал, В. Власенко, І.Єгоров, А. Гальчинський, В. Геєць, О. Жи-
лінська, І. Корнілова, О. Кузьмін, О. Лапко, Л. Нейкова, В. Со-
ловйов, Д. Черваньов, А. Яковлєва та інші. Значний вклад у
Узагальнено наукові під-
ходи до визначення сут-
ності та складових ін-
новаційної діяльності,
визначено її місце в інно-
ваційному процесі та
необхідність реалізації.
Охарактеризовано взає-
мозв’язок інноваційної
та загальновиробничої
діяльності підприємства.
Ключові слова: іннова-
ційна діяльність, іннова-
ції, інноваційний процес,
підходи наукового дослі-
дження.
дослідження і розвиток теорії та практики
інновацій внесли зарубіжні дослідники
варто відзначити Р. Акофф, П. Друкер,
П. Завлін, М. Портер, Б. Твіс, Р. Фатхутді-
нова, Р. Фостер, М. Хучек та ін.
Використання інформаційних, предмет-
них, функціональних та процесних підхо-
дів забезпечить більш глибоке розуміння
сутності поняття «інноваційна діяльність»,
дасть змогу всебічно проаналізувати да-
ний термін залежно від того, як його трак-
тують різні науковці у своїх працях. Разом
з тим доцільно більш детально проаналізу-
вати умови та обґрунтувати необхідність
реалізації інноваційної діяльності.
Мета статті – дослідження суті поняття
«інноваційна діяльність» та характеристи-
ка її складових з точки зору основних під-
ходів наукових досліджень, визначення її
місця в інноваційному процесі та обґрун-
тування необхідності її реалізації.
Сутність інформаційного підходу поля-
гає в тому, що при вивченні будь-якого
об’єкта, процесу чи явища в природі або
суспільстві передусім виявляються найха-
рактерніші для нього інформаційні аспек-
ти, тобто аналізується та систематизується
наявна інформація [1]. Застосування тако-
го підходу у поєднанні з термінологічним
дає змогу ґрунтовніше проаналізувати ви-
значення понять та термінів.
При визначенні поняття «інноваційна
діяльність» виділяють три альтернативні
підходи – процесний, функціональний та
предметний, відповідно до яких науковці
та дослідники трактують означену еконо-
мічну категорію [1].
Законом України «Про інноваційну дія-
льність» інноваційна діяльність визнача-
ється як діяльність, спрямована на викори-
стання і комерціалізацію результатів нау-
кових досліджень та розробок, випуск на
ринок нових конкурентоспроможних то-
варів і послуг [2]. Наведене визначення є
прикладом процесного підходу в поєднан-
ні з діяльнісним, оскільки включає послі-
довність певних дій.
Відповідно до процесного підходу інно-
ваційна діяльність визначається також як
процес, що спрямований на розроблення
й реалізацію результатів закінчених нау-
кових досліджень і розробок або інших
науково-технічних досягнень у новий чи
вдосконалений продукт, реалізований на
ринку, у новий чи вдосконалений техно-
логічний процес, використовуваний у
практичній діяльності, а також зв’язані з
цим додаткові наукові дослідження й роз-
робки.
Ознакою предметного підходу є резуль-
тативний характер використання та впро-
вадження інновацій. Інноваційна діяль-
ність постає як результат та розуміється як
діяльність, спрямована на використання й
комерціалізацію результатів наукових до-
сліджень і розробок для розширення й від-
новлення номенклатури та поліпшення
якості продукції, що випускається (товарів,
послуг), удосконалення технології їх виго-
товлення з наступним упровадженням і
ефективною реалізацією на внутрішньому
й іноземному ринках (це стосується також
інноваційно-інвестиційної діяльності) [3].
За функціональним підходом інновацій-
на діяльність вважається комплексом прак-
тичних дій, спрямованих на використання
науково-технічних результатів для отриман-
ня нових або поліпшення існуючих виробів,
технологій, методів управління та ін. [4].
За матеріалами Посібника Осло, іннова-
ційна діяльність – це всі наукові, техноло-
гічні, організаційні, фінансові та комер-
ційні дії і заходи, включаючи інвестиції в
нові знання, які реально приводять або
можуть привести до реалізації інновацій.
Ці дії можуть бути інноваційними самі по
собі або допоміжними для здійснення ін-
новацій. У них включаються також фунда-
ментальні дослідження, які (за визначен-
ням) не бувають безпосередньо пов’язані з
розробкою будь-якої конкретної інновації [5].
Досить вдалим та ґрунтовним, на думку
автора, є визначення інноваційної діяль-
ності як такої, що спрямована на викорис-
тання й комерціалізацію результатів нау-
кових досліджень та розробок і зумовлює
випуск на ринок нових конкурентоздат-
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
4
/2
01
2
22
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
4
/2
01
2
23
них товарів і послуг [6].
Отже, всі підходи так чи інакше тракту-
ють інноваційну діяльність через призму
процесного та діяльнісного підходу як
комплекс конкретних дій виробництва,
впровадження та використання інновацій.
Сутність інноваційної діяльності поля-
гає не лише у винахідництві. Вона перед-
бачає вміле управління та організацію
впрова-дження новацій, у тому числі і
створених іншими. Це потребує особливо-
го, новаторського, антибюрократичного
стилю мислення менеджерів організації,
зорієнтованого на нововведення, коорди-
нування і узгодження діяльності зі ство-
рення та впровадження новацій усіма
структурними ланками і службами.
Системний підхід при дослідженні сут-
ності даного поняття дає змогу визначити
його основні складові та взаємозв’язки між
ними.
Складовими інноваційної діяльності в
організації є [7]:
● винахідницька та раціоналізаторська
діяльність;
● розробка, виробництво й поширення
інноваційної продукції;
● впровадження нових ідей та наукових
знань у сфері управління суспільством, що
мають позитивні соціальні ефекти;
● виконання проектних, дослідницьких,
дослідно-конструкторських і технологіч-
них робіт, пов’язаних зі створенням і осво-
єнням виробництва інноваційної продук-
ції (товарів і послуг);
● інжинірингова діяльність;
● патентні дослідження, оціночна діяль-
ність і експертиза, виконання інших робіт
і послуг, пов’язаних з комерціалізацією ін-
телектуальної власності й передачею тех-
нологій;
● інформаційне й консультаційне обслу-
говування, підготовка кадрів і персоналу;
●проведення маркетингових дослі-
джень;
● проведення випробувань щодо серти-
фікації у стандартизації інноваційної про-
дукції;
● пропаганда результатів інноваційної
діяльності й поширення науково-технічної
інформації;
● організація і обслуговування біржової
діяльності у сфері трансферу технологій;
● інвестиційна і лізингова діяльність,
спрямована на створення, виробництво й
поширення нововведень.
Залежно від типу інновацій за Й. Шум-
петером інноваційна діяльність підприєм-
ства може включати [8]:
● виробництво невідомого споживачам
нового продукту або продукту з якісно но-
вими властивостями (продуктова іннова-
ція);
● впровадження нового засобу виробни-
цтва, в основу якого покладено нове нау-
кове відкриття або новий підхід щодо ко-
мерційного використання продукції
(техно- логічна чи процесна інновація);
● освоєння нового ринку збуту незалеж-
но від того, існував цей ринок раніше чи
ні (збутова інновація);
● залучення нових джерел сировини та
напівфабрикатів незалежно від того, існу-
вали ці джерела раніше чи ні (сировинна
інновація);
● впровадження нових організаційних
форм (організаційна інновація).
До важливої складової інноваційної дія-
льності входить праця висококваліфікова-
них технологів, конструкторів, маркетоло-
гів, економістів, фінансистів, які викону-
ють специфічні функції з технологічного
проектування та конструювання новацій,
забезпечення фінансами науково-дослід-
них і проектно-пошукових робіт, кальку-
лювання витрат ресурсів, цінового проек-
тування, просування товару на ринок то-
що. Працівники всіх рівнів є суб’єктами
інноваційної діяльності у межах окремого
підприємства.
Об’єкти інноваційної діяльності [2]:
— інноваційні програми і проекти;
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
4
/2
01
2
24
— нові знання та інтелектуальні продукти;
— виробниче обладнання та процеси;
— інфраструктура виробництва і підпри-
ємництва;
— організаційно-технічні рішення вироб-
ничого, адміністративного, комерційного
або іншого характеру, що істотно поліпшу-
ють структуру і якість виробництва і (або)
соціальної сфери;
— сировинні ресурси, засоби їх видобуван-
ня і переробки;
— товарна продукція;
— механізми формування споживчого рин-
ку і збуту товарної продукції.
Суб’єктами інноваційної діяльності мо-
жуть бути фiзичнi i (або) юридичнi особи
України, фiзичнi i (або) юридичнi особи
iноземних держав, особи без громадянства,
об’єднання цих осiб, якi провадять в Укра-
їнi iнновацiйну дiяльнiсть i (або) залуча-
ють майновi та iнтелектуальнi цiнностi,
вкладають власнi чи запозиченi кошти в
реалiзацiю в Українi iнновацiйних про-
ектiв [2].
Однак лише частина працівників, заді-
яних у процесі створення інновації, бере
на себе відповідальність за прийняття рі-
шення щодо її практичного використан-
ня на під-приємстві. Такі рішення, як
правило, ризиковані і приймаються зде-
більшого вищим керівництвом підприєм-
ства або його власником. Тих, хто ініціює
інновації, називають інноваторами.
Інноваторами є і фірми, які радикально
змінюють свою діяльність, диверсифіку-
ють її відповідно до нових вимог ринку,
використовують інноваційні підходи у вза-
ємодії з партнерами, споживачами тощо.
Інноватор може ініціювати наукові до-
слідження та розроблення новинки сила-
ми самої фірми, а також придбання інно-
вацій, що довели свою практичну цін-
ність, в інших фірмах і їх подальше вдос-
коналення.
Ініціювання інновацій – рекомендації
щодо вдосконалення науковотехнічної,
організаційної, виробничої або комерцій-
ної діяльності підприємства, метою яких
є початок інноваційного процесу або йо-
го продовження (розвиток) [9].
Інноваційна діяльність та інновацій-
ний процес за своїм змістом дещо різ-
няться. Інноваційний процес є ширшим
поняттям і охоплює всі стадії створення
новинки – від ідеї до конкретного проду-
кту, технології або послуги, які ви-
користовують у господарській практиці;
всі етапи життєвого циклу інновації, у
тому числі її дифузія у нові умови і місця
застосування. А інноваційна діяльність –
це дії людей, спрямовані на створення чи
впровадження інновації на певній стадії
інноваційного процесу [9].
Інноваційний процес – процес перетво-
рення наукового знання на інновацію,
яка задовольняє нові суспільні потреби;
послідовний ланцюг дій, що охоплює всі
стадії створення новинки і впро-
вадження у практику.
Під час інноваційного процесу ство-
рюються не лише очікувані інноваційні
продукти, а й супровідні інновації, які є
результатом креативної (творчої) іннова-
цій-ної діяльності на певному її етапі.
Схему інноваційного процесу подано на
рисунку. Вона має лінійний характер і є
дещо спрощеною для кращого розуміння
місця інноваційної діяльності в іннова-
ційному процесі. Загалом, сьогодні інно-
ваційний процес має більш ітеративний
характер з можливістю повернення на
попередні етапи з метою уточнення чи
коректування наступних дій.
Інноваційна діяльність безпосередньо
на кожному окремому підприємстві ви-
никає на третьому етапі інноваційного
процесу. Перший та другий етапи – нау-
ка та техніка – це більше справа макро-
економічного масштабу. Підприємству
власними силами важко реалізовувати
дані процеси, тому воно виступає як за-
безпечуюча ланка впровадження та коме-
рціалізації досягнень фундаментальних
та прикладних досліджень та конструк-
торських розробок [9].
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
4
/2
01
2
25
І етап. Наука
Фундаментальні і пошукові
дослідження
Прикладні дослідження
ІІ етап. Техніка
Конструкторські і експериментальні
розробки
ІІІ етап. Виробництво
Комерціалізація
нововведення
Комерційне
виробництво
Ринкове
випробу-
вання
Конструювання
і дослідне
виробництво
Ринкове
планування
Дослід-
ження
ринку
Рис. Загальна схема інноваційного процесу [9]
Сполучною ланкою в процесі виступає
інноваційна інфраструктура, функціону-
вання якої забезпечує взаємозв’язок між
науково-технічною діяльністю (І та ІІ ета-
пи) та інноваційною діяльністю (ІІІ етап).
Інноваційна інфраструктура забезпе-
чує організаційну, правову та економічну
підтримку інноваційної діяльності на різ-
них рівнях і в різних формах.
Інноваційна інфраструктура (лат. infra
— нижче, під і structura — побудова, роз-
міщення) — сукупність підприємств, ор-
ганізацій, установ, їх об’єднань, асоціацій
будь-якої форми власності, що надають
послуги із забезпечення інноваційної дія-
льності [10].
Складовими інноваційної інфраструк-
тури є фінансово-кредитні установи; зо-
ни інтенсивного науково-технічного роз-
витку (технополіси); технопарки (техно-
логічні парки, агропарки, інноваційні па-
рки); інноваційні центри (техно-логічні,
регіональні, галузеві); бізнес-інкубатори;
венчурні фірми, консалтингові (на-
дання консультацій) фірми, компанії та
ін. [10].
Інноваційна діяльність є невід’ємною
складовою та перебуває у відношеннях
динамічної єдності та боротьби протиле-
жностей з процесом поточної виробничої
діяльності організації. З одного боку, доб-
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
4
/2
01
2
26
ре налагоджений виробничий процес має
раціонально підібрані ресурсні складові і
опирається нововведенням, оскільки це пе-
решкоджає його стабільності, змушує вда-
ватися до змін, які не завжди приносять ре-
альні результати. З іншого боку, для під-
тримання виробничої діяльності організа-
ції потрібно забезпечити конкурентоспро-
можність продукції, що неможливо без ін-
новацій та оновлення. Лише постійна і сис-
тематична інноваційна діяльність забезпе-
чує організації ефективність і довгостроко-
ве існування. Чим глибше нововведення
проникають у використовувані матеріальні
ресурси, тим більша віддача від вкладених
у виробництво інвестицій, тим фундамен-
тальніша і триваліша конкурентоспромож-
ність підприємства.
Володіння інноваціями, які є стимулято-
рами розвитку підприємства, забезпечує
перемогу в конкурентній боротьбі. Іннова-
ційні проблеми набувають специфічного
характеру в період ринкової трансформа-
ції. Очевидним є те, що вирішення про-
блем активізації інноваційної діяльності
підприємств – головна запорука забезпе-
чення успіху ринкових реформ. Крім цьо-
го, світовий досвід показує, що вихід з еко-
номічної кризи неможливий без активізації
інноваційної діяльності. Для більшості під-
приємств інновації стають головним факто-
ром розвитку [11].
Зважаючи на світовий досвід, необхідно
зазначити, що в науковій думці високо роз-
винених країн акцент роблять не на ціно-
вому механізмі конкуренції, а на інновацій-
них процесах, пов’язаних з поліпшенням
усього виробничо-господарського потенці-
алу підприємства. Вітчизняні науковці та-
кож намагаються обґрунтувати національні
інноваційні пріоритети, знайти дієві меха-
нізми залучення та ефективного викорис-
тання інновацій.
Для підприємств, що створюють нову
продукцію або застосовують нові техноло-
гії, важко прийняти обґрунтовані рішення
в умовах дуже низького рівня інформати-
зації окремих галузей, відсутності інформа-
ційної взаємодії з іншими підприємствами і
секторами економіки, міжгалузевої коорди-
нації. Вирішення цієї проблеми мо-жливе
лише завдяки системному впровадженню
найновіших інформаційних технологій.
Окрім того забезпечення суб’єктів господа-
рювання надійною і достовірною інформа-
цією про ринок, структуру і динаміку по-
питу, бажання і смаки клієнтів потребує
впровадження інноваційного маркетингу,
який спрямований на створення продукції
ринкової новизни, що забезпечує якісно
новий рівень задоволення потреб спожива-
чів. Інноваційний маркетинг охоплює всі
маркетингові завдання, пов’язані зі ство-
ренням і виведенням на ринок нових това-
рів, послуг, що, як відомо, забезпечують
конкурентоспроможність. Основним за-
вданням інноваційного маркетингу є дослі-
дження комерційних перспектив нового
продукту, тобто проведення маркетинго-
вих досліджень. У результаті підприємство
одержить інформацію для обґрунтування
технічних показників нововведень, щодо
перспективних вимог до продукції, які ві-
дображають пріоритети споживачів і поте-
нційний попит, що дозволить визначитися
з обсягами виробництва, продажу іннова-
ційного продукту, прийнятною ціною, тоб-
то вихідними показниками для оцінки май-
бутньої ефективності і прийняття іннова-
ційних рішень.
Нова модель економічного зростання, що
ґрунтується на інноваційному типі розвит-
ку, передбачає зміну самого поняття науко-
вотехнічного прогресу. З’являються нові
пріоритети: добробут, інтелектуалізація
виробничої діяльності, використання висо-
ких та інформаційних технологій, екологі-
чність. Ця модель потребує нової фінансо-
во-кредитної політики, ефективного стиму-
лювання інновацій, розвитку наукомістких
та скорочення природоексплуатуючих га-
лузей – на макрорівні; зміни типу підпри-
ємницької діяльності, активного залучення
до виробництва дрібного та середнього
при-ватного бізнесу – на мікрорівні. Харак-
терною ознакою нової моделі економічного
зростання є широкий розвиток венчурного
підприємництва, залучення ризикового ка-
пі-талу до фінансування інноваційного біз-
несу.
Проаналізувавши існуючі підходи до ви-
значення сутності та складових інновацій-
ної діяльності, можна запропонувати уза-
гальнююче визначення, за яким інновацій-
на діяльність – це діяльність, спрямована
на використання результатів наукових до-
сліджень та розробок з метою отримання
управлінських, правових, екологічних, нау-
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
4
/2
01
2
27
ково-технічних, організаційних та комер-
ційних ефектів, а також підвищення ефе-
ктивності способів і засобів здійснення
конкретних процесів, у тому числі осво-
єння виробництва нової продукції та тех-
нологій.
Висновки. Проведений аналіз свідчить,
що інноваційна діяльність не має єдиного
уніфікованого визначення і трактується
вченими дещо по-різному. Це пояснюєть-
ся, в першу чергу, тим, що інноваційна
діяльність – комплексний, системний
процес, який містить значну кількість під-
систем та елементів, кожен з яких має зна-
чну вагу в цьому процесі і включається в
нього на різних етапах інноваційного ци-
клу. Але всі вчені сходяться на тій думці,
що інноваційна діяльність є необхідною
та невід’ємною складовою функціонуван-
ня будь-якого підприємства, організації
чи системи. Оптимальне поєднання виро-
бничої та інноваційної діяльності підпри-
ємства дає змогу не лише постійно вдос-
коналювати виробничий процес і проду-
кцію, а й діяти на випереджен-ня, виявля-
ти нові перспективні напрями чи форми
бізнесу, диверсифікувати діяльність з ме-
тою задоволення нових суспільних по-
треб.
Перспективи подальших досліджень у
даному напрямі полягають у необхідності
розгляду кожної складової інноваційної
діяльності як самостійних підсистем ціліс-
ного утворення із сукупністю взаємопо-
в’язаних елементів, формування систем
управління ними з урахуванням функці-
онального призначення та можливого
напряму впливу кожної з них.
Література
1. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник. 2-ге вид., перероб. і
доп.. – К.: Знання, 2007. – 317 с.
2. Про інноваційну діяльність: Закон України № 2314-VІ від 03.06.2010 // Відомості Верховної Ра-
ди України. – 2002. – № 36. – Ст. 266–315.
3. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебн. – М.: Интел-синтез, 2003. – 396 с.
4. Луциків І.В. Інноваційна діяльність в Україні: реалії сьогодення та перспективи розвитку //
Інноваційна економіка. – 2010. – №8. – С. 22–26.
5. Oslo Manual: Guidelines for Collecting and Interpreting Innovation Data, 3rd Edition, 1995.
6. Геєць В.М., Семиноженко В.П Інноваційні перспективи України: Монографія. – Харків: Конста-
нта, 2006. – 272 с.
7. Міждисциплінарний словник з менеджменту / За ред. Д.М. Черваньова, О.І. Жилінської. – К.:
Нічлава, 2011. – 624 с.
8. Шумпетер Й. Теория экономического развития: Исследование предпринимательской прибы-
ли, кредита, процента и цикла конъюнктуры / Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1982. – 453 с.
9. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2003. – 504 с.
10. Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник.– К.: Академвидав, 2006. –
464 с.
11. Власенко В.В. Управління інноваційною діяльністю підприємства: автореф. дис. ... канд. екон.
наук: спец. 08.06.01. – Х., 2009. – 20 с.
Обобщены научные подходы к определению сущности и составляющих инновационной
деятельности, определено ее место в инновационном процессе и необходимость реализа-
ции. Охарактеризованы взаимосвязи инновационной и общепроизводственной деятель-
ности предприятия.
А.А. Маслюковская ОСНОВНЫЕ НАУЧНЫЕ ПОДХОДЫ К ОПРЕДЕЛЕНИЮ
СУЩНОСТИ И СОСТАВЛЯЮЩИХ ИННОВАЦИОННОЙ
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ, ЕЕ МЕСТО В ИННОВАЦИОННОМ ПРОЦЕССЕ
И ОСОБЕННОСТИ РЕАЛИЗАЦИИ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51021 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0119 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:36:37Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Маслюківська, А.О. 2013-11-08T19:52:49Z 2013-11-08T19:52:49Z 2012 Основні наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, її місце в інноваційному процесі та особливості реалізації / А.О. Маслюківська // Проблеми науки. — 2012. — № 4. — С. 21-27. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0119 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51021 330.341.1 Узагальнено наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, визначено її місце в інноваційному процесі та необхідність реалізації. Охарактеризовано взаємозв’язок інноваційної та загальновиробничої діяльності підприємства. Обобщены научные подходы к определению сущности и составляющих инновационной деятельности, определено ее место в инновационном процессе и необходимость реализации. Охарактеризованы взаимосвязи инновационной и общепроизводственной деятельности предприятия. The article studies scientific approaches to specifying nature and components of innovation activity, its place in an innovation process and the need of its implementation. The study exposes an interconnection of the innovative and production activities of an enterprise. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Проблеми науки Інноваційно-інвестиційна діяльність Основні наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, її місце в інноваційному процесі та особливості реалізації Основные научные подходы к определению сущности и составляющих инновационной деятельности, ее место в инновационном процессе и особенности реализации Basic scientific approaches to determination of essence and constituents of innovative activity, its place in an innovative process and realization details Article published earlier |
| spellingShingle | Основні наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, її місце в інноваційному процесі та особливості реалізації Маслюківська, А.О. Інноваційно-інвестиційна діяльність |
| title | Основні наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, її місце в інноваційному процесі та особливості реалізації |
| title_alt | Основные научные подходы к определению сущности и составляющих инновационной деятельности, ее место в инновационном процессе и особенности реализации Basic scientific approaches to determination of essence and constituents of innovative activity, its place in an innovative process and realization details |
| title_full | Основні наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, її місце в інноваційному процесі та особливості реалізації |
| title_fullStr | Основні наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, її місце в інноваційному процесі та особливості реалізації |
| title_full_unstemmed | Основні наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, її місце в інноваційному процесі та особливості реалізації |
| title_short | Основні наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, її місце в інноваційному процесі та особливості реалізації |
| title_sort | основні наукові підходи до визначення сутності та складових інноваційної діяльності, її місце в інноваційному процесі та особливості реалізації |
| topic | Інноваційно-інвестиційна діяльність |
| topic_facet | Інноваційно-інвестиційна діяльність |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51021 |
| work_keys_str_mv | AT maslûkívsʹkaao osnovnínaukovípídhodidoviznačennâsutnostítaskladovihínnovacíinoídíâlʹnostííímíscevínnovacíinomuprocesítaosoblivostírealízacíí AT maslûkívsʹkaao osnovnyenaučnyepodhodykopredeleniûsuŝnostiisostavlâûŝihinnovacionnoideâtelʹnostieemestovinnovacionnomprocesseiosobennostirealizacii AT maslûkívsʹkaao basicscientificapproachestodeterminationofessenceandconstituentsofinnovativeactivityitsplaceinaninnovativeprocessandrealizationdetails |