Стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства

Досліджено основні аспекти стратегічного планування економічної безпеки підприємства. Визначено залежність економічної безпеки бізнесу від впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовища, запропоновано впровадження у практичну діяльність підприємств методичних рекомендацій зі стратегічного пл...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Проблеми науки
Datum:	2012
1. Verfasser:	Живко, З.Б.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2012
Schlagworte:	Наука–виробництву
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51023
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства / З.Б. Живко // Проблеми науки. — 2012. — № 4. — С. 32-39. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51023
record_format	dspace
spelling	Живко, З.Б. 2013-11-08T19:58:40Z 2013-11-08T19:58:40Z 2012 Стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства / З.Б. Живко // Проблеми науки. — 2012. — № 4. — С. 32-39. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. XXXX-0119 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51023 658.5:355.45 Досліджено основні аспекти стратегічного планування економічної безпеки підприємства. Визначено залежність економічної безпеки бізнесу від впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовища, запропоновано впровадження у практичну діяльність підприємств методичних рекомендацій зі стратегічного планування. Исследованы основные аспекты стратегического планирования экономической безопасности предприятия. Определена зависимость экономической безопасности бизнеса от факторов влияния внутренней и внешней среды, предложено внедрение в практическую деятельность предприятий методических рекомендаций относительно стратегического планирования. In the article the main aspects of strategic planning of economic security are determined. The dependence of business economic security from the factors of internal and external environment is shown, introduction of practice guidelines for enterprise strategic planning is offered. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Проблеми науки Наука–виробництву Стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства Стратегическое планирование в системе экономической безопасности предприятия Strategic planning in the system of enterprise economic safety Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства
spellingShingle	Стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства Живко, З.Б. Наука–виробництву
title_short	Стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства
title_full	Стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства
title_fullStr	Стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства
title_full_unstemmed	Стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства
title_sort	стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства
author	Живко, З.Б.
author_facet	Живко, З.Б.
topic	Наука–виробництву
topic_facet	Наука–виробництву
publishDate	2012
language	Ukrainian
container_title	Проблеми науки
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
format	Article
title_alt	Стратегическое планирование в системе экономической безопасности предприятия Strategic planning in the system of enterprise economic safety
description	Досліджено основні аспекти стратегічного планування економічної безпеки підприємства. Визначено залежність економічної безпеки бізнесу від впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовища, запропоновано впровадження у практичну діяльність підприємств методичних рекомендацій зі стратегічного планування. Исследованы основные аспекты стратегического планирования экономической безопасности предприятия. Определена зависимость экономической безопасности бизнеса от факторов влияния внутренней и внешней среды, предложено внедрение в практическую деятельность предприятий методических рекомендаций относительно стратегического планирования. In the article the main aspects of strategic planning of economic security are determined. The dependence of business economic security from the factors of internal and external environment is shown, introduction of practice guidelines for enterprise strategic planning is offered.
issn	XXXX-0119
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51023
citation_txt	Стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства / З.Б. Живко // Проблеми науки. — 2012. — № 4. — С. 32-39. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT živkozb strategíčneplanuvannâvsistemíekonomíčnoíbezpekipídpriêmstva AT živkozb strategičeskoeplanirovanievsistemeékonomičeskoibezopasnostipredpriâtiâ AT živkozb strategicplanninginthesystemofenterpriseeconomicsafety
first_indexed	2025-11-25T23:31:40Z
last_indexed	2025-11-25T23:31:40Z
_version_	1850582658254372864
fulltext	НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 4 /2 01 2 32 УДК 658.5:355.45 СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА З.Б. Живко, канд. екон. наук, Львівський державний університет внутрішніх справ Постановка проблеми. Економічна безпека підприємства грунтується на двох організаційних засадах: суб’єктивній волі менеджменту і об’єктивних економічних законах рин- ку. За умов ринкової економіки, нестабільності зовнішнього середовища підприємство має адаптуватися, вдосконалюва- ти та розробляти нові засоби забезпечення економічної без- пеки для досягнення своїх цілей. Ризиковий характер під- приємницької діяльності, невизначеність і непередбачува- ність багатьох чинників зовнішнього середовища, політична й економічна нестабільність в Україні та підвищення рівня конкуренції актуалізували проблему виживання підприємс- тва в сучасних умовах господарювання. Для успішного роз- витку підприємства постає питання якісного й ефективного планування діяльності. Саме тому зросла актуальність стра- тегічного планування в системі безпеки підприємництва і виникає постійна потреба у нових дослідженнях у даному напрямі. Аналіз останніх досліджень. Ринкова економіка базуєть- ся на відносинах, що виникають при купівлі-продажу това- ру на ринку, де дотичні попит як представник споживання і пропозиція як представник виробництва. Таким чином, ос- нову ринкових відносин складають стосунки між суб’єктами ринкової економіки, що потребують убезпечення, виходячи із власних потреб, специфіки і можливостей (ресурсів). Теоретичним питанням економічної безпеки підприємст- ва та проблемам її забезпечення присвятили свої досліджен- ня українські та російські науковці: О.В. Ареф’єва, Ю.В. Ба- банова, Л.С. Будович, В.М. Геєць, С.О. Грунін, В.В. Домарєв, А.В. Кашин, М.О. Кизим, Т.С. Клебанова, Г.В. Козаченко, О.М. Ляшенко, С.М. Міщенко, Є.А. Олєйніков, О.А. Полуш- кін, В.П. Пономарев, О.І. Судакова, В.Л. Тамбовцев, О.І.Черняк [1–13] та інші. Питання стратегічного плануван- ня підприємств досліджували М.В. Афанасьєв, О.В. Бабій, Г. С. Кононенко, М.Г. Саєнко, Г.О. Селезньова, Л.С. Селівес- трова [14–18] та інші. Однак в питаннях розроблення страте- гічних напрямів економічної безпеки підприємства є чима- ло проблем та недосліджених аспектів. Мета статті – дослідження стратегічного планування в системі забезпечення економічної безпеки підприємства. Забезпечення економічної безпеки підприємства або еко- сесент (від ecosesent – есоnomic security of enterprise) – це бе- зупинний процес підтримання його функціональних скла- Досліджено основні аспекти стратегічного планування економічної безпеки підприємства. Визначено залежність економічної безпеки біз- несу від впливу чинників внутрішнього та зовні- шнього середовища, за- пропоновано впрова- дження у практичну дія- льність підприємств методичних рекоменда- цій зі стратегічного планування. Ключові слова: еконо- мічна безпека підприєм- ства, стратегічне пла- нування, ринкова еконо- міка, управління, еконо- мічний аналіз. дових на певному рівні з метою досягнення максимального ефекту в даний момент і в майбутньому завдяки можливості своєчас- ного реагування на негативний вплив будь-яких чинників, що дестабілізують дія- льність підприємства [19]. Сукупність рі- шень, які приймаються на підприємстві для забезпечення його стабільності та ефе- ктивного розвитку, поділяють на два види: тактичні рішення – націлені на викорис- тання наявного економічного потенціалу в теперішньому часі; стратегічні – рішення щодо процесів поповнення, створення еко- номічного потенціалу, які відповідають ви- могам безпеки системи і лежать в основі стратегії підприємства. Стратегічне плану- вання – це одна з функцій управління, що ● означає процес вибору цілей організа- ції та шляхів їх реалізації; ● забезпечує основу для розроблення і прийняття усіх управлінських рішень, фу- нкцій підприємства, мотивації та контро- лю, орієнтованих на вироблення стратегіч- них планів; ● передбачає аналіз ринку, конкуренції, ресурсів, які необхідні підприємству для збільшення його частки на ринку, рівня технології. У стратегічному плані необхідно перед- бачити шляхи придбання ресурсів та їх ви- користання, впровадження нових техноло- гій для досягнення максимального резуль- тату. Планування виробництва нових това- рів та надання послуг, використання нових технологій можуть бути розраховані на ро- ки і не можуть бути залишені до сприятли- вого випадку. Сучасний стан вітчизняної економіки зумовлює потребу в коректному визначен- ні основних параметрів економічної безпе- ки підприємства, в діагностиці рівня еконо- мічної безпеки, виявлення зон ризику та своєчасного розроблення комплексу анти- кризових заходів, вибору оптимальної стра- тегії розвитку та стратегічного планування. Діагностика рівня економічної безпеки має бути не лише інструментом визначення здатності підприємства до виживання, але й індикатором характеру та напрямів оздо- ровчих заходів. Підприємство має бути готовим не лише до змін, але й до їх сприйняття та адапту- вання. Відсутність цього може спричинити неадекватну реакцію на деструктивні ситу- ації, що негативно впливають на окремі складові та економічний стан підприємства загалом. Аналіз процесу діяльності сучас- ного підприємства (від проекту до випуску готової продукції та складання перспектив- них планів на майбутнє) дозволяє ствер- джувати, що кожна наступна ланка не в змозі нормально функціонувати без дієзда- тності попередньої. Проблеми у функціо- нуванні будь-якої із них спричиняють не- можливість досягнення визначеної мети діяльності підприємства [20]. Головною осо- бливістю проблемної ситуації є те, що вона потенційно або реально може викликати руйнування усієї виробничо-економічної структури підприємства, призвести до його краху. Тобто ефективне і ритмічне функці- онування кожної складової, планування та прогнозування виробничо-збутової діяль- ності, якісне вирішення питань дадуть змо- гу підприємству як суб’єкту управління ефективно розвиватися, локалізувати і про- тидіяти загрозам, уникати небезпеки, а зна- чить забезпечувати економічну безпеку го- сподарювання. Сукупність впливів, які визначають ха- рактер зміни вектора вхідних станів об'- єкта управління, має базові напрями фу- нкціонування, до яких належать алгорит- ми стабілізації, програмування та відсте- жування [20]: алгоритм стабілізації перед- бачає постійність (стабільність) протягом тривалого часу вектора вихідного стану об’єкта управління за даними параметра- ми; програмний алгоритм визначає зміну напряму вихідного стану об’єкта управ- ління відповідно до заздалегідь визначе- ного закону, за яким відбувається зміна параметрів системи до бажаних результа- тів; відстежувальний алгоритм роботи об’єкта управління характеризується тим, що необхідні зміни вектора вихідного стану об’єкта завчасно невідомі. Практика підтверджує: зовнішнє сере- довище впливає на підприємство через низку подразнюючих чинників, сукуп- ність яких характеризується вектором по- НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 4 /2 01 2 33 дразнюючих дій на об'єкт управління, що своєю чергою призводить до небезпечно- НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 4 /2 01 2 34 Цей процес потребує постійного контро- лю за поточним станом діяльності підпри- ємства, зіставлення його показників з існу- ючими нормативами, визначення реальних відхилень від наміченого шляху та прийн- яття необхідних управлінських рішень [21]. Враховуючи особливості вітчизняної еконо- міки, коли бізнес розвивається у мінливих економічних умовах, до найважливіших завдань аналізу діяльності підприємств від- носиться оцінка їх роботи з позицій вико- нан-ня планових показників, дотримання договірних зобов'язань і встановлених нор- мативів, рівня використання виробничого потенціалу і соціального розвитку колекти- ву. Тому вирішальними є вибір цілей і кон- кретних стратегій діяльності підприємства, забезпечення його економічної стабільності та безпеки, відшукання та мобілізація внут- рішніх резервів для збільшення обсягу ви- робництва і скорочення витрат, розширен- ня асортименту продукції та поліпшення її якості завдяки переходу від екстенсивних до інтенсивних форм ведення виробницт- ва, широке впровадження досягнень науки і передового досвіду, економічний, функці- онально-вартісний, конкурентний аналіз та стратегічне планування. За останні роки найбільшого поширен- ня набув функціонально-вартісний аналіз (ФВА) як метод системного дослідження об'єкта (процеси, структури, вироби), спря- мований на підвищення ефективності ви- користання матеріальних і трудових ресур- сів. Його суть полягає у знаходженні опти- мального співвідношення між корисністю (споживчими властивостями) товару і ви- тратами на його створення, утримання і використання. Аналіз включає такі етапи: підготовчий, інформаційний, аналітичний, творчий, дослідницький, рекомендаційний і етап впровадження [22]. Враховуючи існування ресурсної, техно- логічної, технічної, інтелектуальної конку- ренції підприємств, їх конкурентноздат- ність визначається не стільки спроможніс- тю вирішувати тактичні, ситуативні за- вдання, скільки умінням передбачити май- бутнє, побудувати стратегію, засновану на випередженні рішень конкурентів, на ре- сурсній забезпеченості своїх дій на певну перспективу і цим убезпечити бізнес. Під- приємство, що не спроможне визначити власну стратегію розвитку, буде змушене виживати за рахунок додаткових капітало- вкладень, жити за моделями, нав’язаними іншими підприємствами, не витримає кон- куренції та збанкрутує. У теорії систем і теореми про неповноту інформації є твер- дження, що вирішення проблем неможли- ве в межах самих проблем. Тому підприємс- тво, яке побудоване лише на тактичних, го стану підприємства з погляду його еко- номічної безпеки (рис. 1). Середовище впливу Об’єкт управління (економічна безпека підприємства) Вектори (напрями) подразнюючого впливу Напрями нового стану системи Вектори (напрями) управлінського впливу Рис. 1. Взаємодія об’єкта управління із середовищем впливу [20] НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 4 /2 01 2 35 ситуативних пріоритетах, не має майбут- нього, бо без розширення часових меж і підвищення системності планування, спря- мованого на досягнення перспективних фінансових та виробничих важливих цілей, воно не зможе стабільно розвиватися. Крім того, за ринкових умов зростає роль конкурентного аналізу, перед яким стоїть завдання визначити фактичних і по- тенційних конкурентів, їхні потенційні мо- жливості і дії та роз-робити стратегію успі- шної конкуренції підприємства. За М.Е. Портером [22], стан конкуренції на ринку можна охарактеризувати п’ятьма конкуруючими силами: суперництво серед конкуруючих продавців; конкуренція з бо- ку товарів-замінників, що є конкурентосп- роможними за ціною; загроза появи нових конкурентів; економічні можливості; торго- ві здібності продавців. Результати ФВА та конкурентного аналізу використовуються для стратегічного планування забезпечен- ня економічної безпеки підприємства. Більшість підприємств використовують стратегічне планування для зміцнення і виходу з кризового стану, зумовленого зов- нішнім та внутрішнім середовищем. Осно- вні передумови переходу до стратегічного планування такі: необхідність реагування на зміни умов внутрішнього і зовнішнього середовища; наявність висококваліфікова- них менеджерів, здатних вирішувати неор- динарні ситуаційні питання, застосовуючи систему стратегічного управління; розви- ток теорії та практики стратегічного плану- вання; потреба в об’єднанні різних напрям- ків діяльності підприємства в умовах розви- тку процесів децентралізації та диверсифі- кації; посилення інноваційних процесів, генерація та швидке освоєння підприємст- вами нових ідей; необхідність впроваджен- ня організаційної культури управління; запобігання діям загроз та стимулювання розвитку підприємства; наявність стратегі- чно важливих конкурентних переваг; про- гнозування можливих ризиків; розвиток зв’язків з підприємствами, які використову- ють систему стратегічного планування; мо- жливість вивчення та аналізу сильних і сла- бких сторін підприємства, зовнішнього се- редовища та умов конкуренції; здатність системи безпеки підприємства убезпечити свою діяльність; наявність сил та фінансо- вого забезпечення для реалізації обраної підприємством стратегії. Сукупність стратегічних рішень у пло- щині реагування на зміни чинників внутрі- шнього та зовнішнього середовищ підпри- ємства називають стратегією економічної безпеки. Відсутність стратегічних орієнтирів – одна з основних загроз сталому розвитку підприємства, тому процес планування на підприємствах необхідно скоригувати у напрямку розроблення стратегічних пла- нів. Процес стратегічного планування складається з послідовних етапів вирішен- ня відповідних проблем: визначення мети; SWOT-аналіз; оцінювання стратегій під- приємства; аналізування можливостей стратегій росту; формування альтернатив- них варіантів стратегій росту; дослідження нових ринкових можливостей; вибір стра- тегії; прийняття рішення щодо стратегії; оптимальний варіант стратегії підприємст- ва; розроблення загальної стратегії підпри- ємства, планів і програм. Якщо отримана оцінка розглянутого на- пряму розвитку задовольняє плановому критерію, то приймається управлінське рі- шення щодо вибору і подальшого впрова- дження в діяльність підприємства цього напряму розвитку, якщо ж не задовольняє, необхідно повторити цикл планування, по- чинаючи з етапу «формування альтернати- вних варіантів стратегій росту». Якщо по- зитивного результату не буде досягнуто, необхідно повністю повторити процес пла- нування, щоб уникнути помилок і неточ- ностей як за визначення ринкової ситуації та прогнозу її розвитку, так і за формуван- ня мети розвитку підприємства й встанов- лення критеріїв її досягнення. Стратегічне планування – це плануван- ня від майбутнього до теперішнього вихо- дячи з глобальних ідей та поставлених ці- лей підприємства. Стратегія не функція часу, а функція поставленої мети розвитку, специфічний, орієнтований на майбутнє напрям розвитку [23]. На відміну від стратегічного коротко- строкове планування означає діяльність за НАУКА—ВИРОБНИЦТВУ фактом наявних обставин. Воно не відпові- дає на питання: що далі, наскільки раціона- льними є прийняті рішення, які можливі наслідки, яких заходів необхідно вжити за- раз, щоб уникнути небажаних наслідків у майбутньому [15]. Модель впливу внутрішніх та зовнішніх чинників на вибір стратегії економічної безпеки підприємства та процес стратегіч- ного планування представлено на рис. 2. П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 4 /2 01 2 36 Внутрішнє Учасники Менеджери Трудовий колектив Власники Відношення Формалізоване та неформалізоване Група стратегій відновлення економічної безпеки підприємства Зовнішнє Учасники Споживачі Контрагенти Держава Соціальне оточення Відношення Формальне й обов’язкове для всіх учасників Визначення мети SWOT-аналіз Оцінювання стратегій підприємства Аналізування можли- востей стратегій росту Формування альтерна- тивних варіантів стратегій росту Дослідження нових ринкових можливостей Вибір стратегії Розроблення загальної стратегії підприємства Розроблення планів і програм Прийняття рішення щодо стратегії Оптимальний варіант стратегії підприємства ні стратегія зниження витрат Стратегія економічної безпеки підприємства Група стратегій підтримки економічної безпеки підприємства стратегія усунення існуючих загроз стратегія запобігання можливим загрозам стратегія компенсації збитків від загроз стратегія збільшення прибутків стратегія продажу активів стратегія комплексного відновлення Бізнес-середовище Рис. 2. Модель вибору стратегії підприємства НАУКА—ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 4 /2 01 2 37 Сьогодні в Україні на багатьох підприємс- твах майже відсутня система стратегічного планування. Здебільшого підприємства хао- тично реагують на зміни у зовнішньому сере- довищі, тобто діють у реальних умовах, тоді як в ідеальному варіанті кожне підприємство має управляти стратегічними можливостями виявлення внутрішніх резервів для адаптації у навколишньому світі. Вітчизняні підприєм- ства використовують переважно коротко- строкові плани інноваційного розвитку, що пояснюється відсутністю стратегічного поте- нціалу та єдиної державної інноваційної по- літики, недостатнім фінансуванням тощо. Можна погодитися з думкою В.О. Данилюка, що на багатьох підприємствах України вико- ристовуються стандартні (лінійні, лінійно- функціональні тощо) організаційні структу- ри управління (ОСУ), тоді як дійсність вима- гає побудови більш прогресивних, стратегіч- них ОСУ нового типу [24]. Проблема ж відсу- тності нових систем управління спричинена хронічною нестачею коштів, часу, вміння їх будувати та нерозумінням менеджерами їх необхідності. Тому підприємствам слід визна- чати пріоритетні напрями техніко-техно- логічного та фінансово-господарського роз- витку, складати його прогнози; створювати на їх основі програми, проекти розвитку; за- безпечувати роботу відповідних структурних підрозділів і функціонування фінансово- організаційного механізму їх діяльності [25]. Оскільки економічна безпека підприємст- ва має прямий причинно-наслідковий зв’язок із системою та результатами стратегічного планування розвитку, найважливішим ета- пом її забезпечення є прогнозування чинни- ків впливу та показників економічної безпе- ки. Розроблення стратегічного плану пови- нне проводитися з урахуванням мети вироб- ництва, засобів і можливостей її досягнення, конкурентного середовища, умов господарю- вання. Стратегічний план забезпечення економі- чної безпеки підприємства має включати: ха- рактеристику зовнішніх і внутрішніх загроз економічної безпеки підприємства; визначен- ня та моніторинг факторів, що зміцнюють або руйнують стійкість соціально-економіч- ного та фінансового станів на коротко-та се- редньострокову перспективу; діагностику стану фінансово-господарської діяльності підприємства на основі системи стратегічно важливих показників; критерії і показники, що характеризують інтереси підприємства та відповідають вимогам його економічної без- пеки [19]. Таким чином, необхідно: відтвори- ти культуру планування на підприємстві із застосуванням стратегічного планування; розширити систему планових показників шляхом включення до неї ринкових складо- вих; запроваджувати у практичну діяльність підприємств методичні рекомендації щодо стратегічного планування, що дає змогу сис- тематизувати та аналізувати альтернативні варіанти напрямів розвитку. Висновки. Для стратегічного планування економічної безпеки підприємства необхідно створювати систему ефективного стратегіч- ного менеджменту, добирати компетентних керівників та якісних спеціалістів, які б забез- печували безперервний і планомірний про- цес сталого розвитку підприємства, відстежу- вали негативні фактори, що спричинюють загрозу підприємству, могли б їх локалізува- ти та усунути. Якщо стратегія підприємства є визначенням його місця та ролі на ринку, а стратегія убезпечення бізнесу – це загальний, недеталізований план діяльності щодо забез- печення економічної безпеки підприємства, який охоплює тривалий період, спосіб досяг- нення складної цілі з врахуванням чинників, що формують належний рівень економічної безпеки підприємства, то стратегічне плану- вання – це конкретна вказівка на спосіб дося- гнення цього стану. Стратегічне планування економічної без- пеки підприємства базується на цілях і за- вданнях, поставлених у процесі розроблення стратегії, на прогнозах у різних сферах розви- тку, спрямоване на вирішення кардинальних проблем та підкріплене поточним плануван- ням, яке забезпечує досягнення стратегічної мети. Звичайно, при цьому повинна забезпе- чуватись наступність планів, їх взаємозв'язок, хоч структура планових рішень, методи пла- нування і терміни реалізації будуть відрізня- тися. Стратегічне планування – це функція, завдяки якій вітчизняні підприємства змо- жуть стабілізувати свою діяльність, підготува- ти підприємство до змін у зовнішньому сере- довищі; розуміти проблеми, які виникають, та намітити шляхи їх вирішення; координу- вати діяльність різних структурних підрозді- лів; покращувати контроль на підприємстві й одержувати необхідний імпульс для подаль- шого його розвитку та убезпечення. НАУКА—ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 4 /2 01 2 38 Література 1. Ареф’єва О.В. Наукові основи формування економічної безпеки підприємств // Недержавна сис- тема безпеки підприємництва як суб'єкт національної безпеки України: Зб. матер. наук.-практ. конф., Київ, 16–17 травня 2001 р. – К.: Вид-во Європейського ун-ту фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, 2003. – С. 49–53. 2. Бабанова Ю.В. Теоретико-методологические основы экономической безопасности хозяйствующих субъектов: Дис. ... канд. экон. наук: 08.00.01. – Челябинск, 2004. – 198 с. 3. Будович Л.С. Управление предприятием на основе совершенствования системы экономической безопасности: Автореф. дис. ... канд. экон. наук :08.00.05. – М., 2007. – 26 с. 4. Геєць В.М., Кизим М.О., Клебанова Т.С., Черняк О.І. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство: Монографія. – Х., 2006. – 240 с. 5. Грунин С.О. Механизм управления экономической безопасностью организации. – С. Пб., 2001. – 195 c. 6. Домарев В.В. Безопасность информационных технологий. Методология создания систем защиты. – К.: ООО «ТИД «ДС», 2001. – 688 с. 7. Кашин А.В. Экономическая безопасность предприятий: управленческие проблемы // Экономи- ческие науки.– 2008.– №1. – C. 171–173. 8. Козаченко Г.В. та ін. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: Моно- графія. – К: Лібра, 2003. – 280 с. 9. Мищенко С.Н. Система обеспечения экономической безопасности организации: Автореф. дис. ... канд. экон. наук. – Ростов н/Д, 2004. 10. Олейников Е.А. Основы экономической безопасности. Государство, регион, предприятие, лич- ность. – М.: Интел-Синтез, 1997. – 288 с. 11. Полушкин О.А. Управление безопасностью предприятий в условиях рыночной экономики // Закон и право.– 2005.– №10. – С. 46–50. 12. Судакова О.І. та ін. Стратегія забезпечення належної економічної безпеки підприємства. www.rusnauka.com. 13. Тамбовцев В.Л. Экономическая безопасность хозяйственных систем: структура проблемы // Вес- тник Московского гос. ун-та. Сер. 6: Экономика. – 1995.– №3. – С. 3–9. 14. Афанасьєв М.В., Селезньова Г.О. Стратегія підприємства: Навч.-метод. посібник. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. – 272 с. 15. Бабій О.В. Програмно-цільовий метод у процесі стратегічного планування розвитку територій. http://kds.org.ua/blog/babij 16. Кононеко Г.С., Сачава К.О. Сутність і значення стратегії підприємства в розвитку суб’єктів госпо- дарювання. Матер. восьмої міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції «Україна наукова» (21- 23 грудня 2011 р.). http://intkonf.org/ 17. Саєнко М.Г. Стратегія підприємства: Підручник. – Тернопіль: «Економічна думка», 2006. – 390 с. 18. Селіверстова Л.С. Шляхи формування ефективної стратегії підприємства // Актуальні пробле- ми економіки. – 2008. – №7. – С. 133–136. 19. Артеменко Л.П., Бебешко Д.В. Стратегічні напрями забезпечення економічної безпеки підприєм- ства. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2009. 20. Яременко О.Ф. Механізм управління економічною безпекою машинобудівного підприємства: Автореф. дис.: 08.00.04. – Хмельницький: Хмельницький нац. ун-т, 2009. – 20 с. http:// www.dlib.com.ua/html 21. Тітаренко В.П. Системний підхід до вдосконалення моделі зовнішньоекономічного регулюван- ня // Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах: Зб. матеріалів IV міжнар. наук.-практ. конференції УАЗТ. – К.: В-во УАЗТ. – С. 81-84. 22. Метод Портера. Матеріали сайту. http://dsam.donetsk.ua/?p=177. 23. Богацька Н.М., Паляниця А.О. Теоретичні аспекти стратегічного планування на підприємствах України. http://www.rusnauka.com/29_DWS_2011/ 2.doc.htm. 24. Данилюк В.О. Загальні проблеми стратегічного управління технічним розвитком підприємств України. http://www.lib.nau.edu.ua/Journals/ 3_27_2010/Daniluk.pdf 25. Фоміна М.В. Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний пері- од. Зб. наук. праць другої міжнар. наук.-практ. конференції 22–23 квітня 2004 р. – Хмельниць- кий університет бізнесу, 2004. НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 4 /2 01 2 39 З.Б. Живко СТРАТЕГИЧЕСКОЕ ПЛАНИРОВАНИЕ В СИСТЕМЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ УДК 429.117 ТАКТИКА ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ АПК В УМОВАХ КРИЗИ Ю.М. Гладких, Станично-Луганський районний центр зайнятості Постановка проблеми. Світова фінансово-екоомічна криза, яка завдала суттєвого деструктивного впливу на економіку Укра- їни, в черговий раз довела актуальність питань оновлення мето- дичного інструментарію антикризового управління підприємст- вами, у тому числі підприємницькими структурами агропроми- слового комплексу (АПК). Серед функціональних напрямів ан- тикризового управління підприємствами АПК важливу роль у формуванні стратегічних та тактичних резервів потужності, джерел забезпечення стійкості та розвитку відіграє його фінан- сова складова. Разом з тим антикризове управління не є прерога- тивою стратегічного рівня, тоді як оперативний рівень значною мірою залежить саме від середньострокових програмних та управлінських настанов, а також сформованого управлінського інструментарію. Виходячи з цього, саме тактика фінансового управління підприємствами АПК в кризових умовах може бути ви- значена як перспективний предмет економічного дослідження. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аспекти антикри- зового управління підприємствами АПК отримали розвиток у працях П.М. Макаренка, Т.В. Попової, П.Т. Саблука, К.І. Пріб, К.Б. Волощука, М.В. Гладій, М.Я. Дем’яненка, В.Я. Месель- Веселяка, Г.О. Партина, О.Я. Митрухіна [1–7]. Вченими було сформульовано широке коло положень в сфері удосконалення управлінського інструментарію, передбачуваного до застосуван- ня в кризових умовах агропромисловими підприємницькими структурами. Серед малодосліджених питань – аспекти фінансо- вого управління підприємствами АПК в умовах кризи, зокрема, на тактичному рівні прийняття рішень. Мета статті – наукове обґрунтування тактики фінансового управління підприємствами АПК в умовах кризи. До основних мікроекономічних причин виникнення кризо- вих ситуацій в АПК слід віднести різні форми слабкого менедж- менту на рівні підприємств. Життєздатність підприємств АПК Науково обгрунтовано тактику фінансового управління підприємст- вами АПК в умовах кри- зи. Визначено основні антикризові заходи в сфері фінансового управління підприємст- вами АПК. Сформульо- вано ключові напрями державного антикризо- вого регулювання в АПК. Ключові слова: анти- кризове управління, та- ктика, фінанси підпри- ємства, АПК, розвиток. Исследованы основные аспекты стратегического планирования экономической безопасно- сти предприятия. Определена зависимость экономической безопасности бизнеса от факто- ров влияния внутренней и внешней среды, предложено внедрение в практическую дея- тельность предприятий методических рекомендаций относительно стратегического пла- нирования.

Стратегічне планування в системі економічної безпеки підприємства

Institution

Ähnliche Einträge