Концептуальні моделі економічної безпеки соціально-економічних систем в умовах їх інноваційно-інвестиційної модернізації
Окреслено сукупність концептуальних моделей економічної безпеки соціально-економічних систем, наведено їх сутнісні характеристики. Здійснено систематизацію моделей економічної безпеки залежно від періодів економічного розвитку держави....
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Проблеми науки |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51045 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Концептуальні моделі економічної безпеки соціально-економічних систем в умовах їх інноваційно-інвестиційної модернізації / Н.Я. Юрків // Проблеми науки. — 2012. — № 6. — С. 2-8. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51045 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-510452025-02-23T17:47:35Z Концептуальні моделі економічної безпеки соціально-економічних систем в умовах їх інноваційно-інвестиційної модернізації Концептуальные модели экономической безопасности социально-экономических систем в условиях их инновационно-инвестиционной модернизации Conceptual models of economic security of the socio-economic systems in the conditions of their innovative-investment modernisation Юрків, Н.Я. Організація науки Окреслено сукупність концептуальних моделей економічної безпеки соціально-економічних систем, наведено їх сутнісні характеристики. Здійснено систематизацію моделей економічної безпеки залежно від періодів економічного розвитку держави. Очерчена совокупность концептуальных моделей экономической безопасности социально-экономических систем, приведены их сущностные характеристики. Осуществлена систематизация моделей экономической безопасности в зависимости от периодов экономического развития государства. Conceptual models of economic safety of the socioeconomic systems are outlined in the article. Their essences descriptions are analyzed. Systematization of models of economic safety is carried out depending on the periods of economic development of the state. 2012 Article Концептуальні моделі економічної безпеки соціально-економічних систем в умовах їх інноваційно-інвестиційної модернізації / Н.Я. Юрків // Проблеми науки. — 2012. — № 6. — С. 2-8. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. XXXX-0119 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51045 330.341.42 uk Проблеми науки application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Організація науки Організація науки |
| spellingShingle |
Організація науки Організація науки Юрків, Н.Я. Концептуальні моделі економічної безпеки соціально-економічних систем в умовах їх інноваційно-інвестиційної модернізації Проблеми науки |
| description |
Окреслено сукупність концептуальних моделей економічної безпеки соціально-економічних систем, наведено їх сутнісні характеристики. Здійснено систематизацію моделей економічної безпеки залежно від періодів економічного розвитку держави. |
| format |
Article |
| author |
Юрків, Н.Я. |
| author_facet |
Юрків, Н.Я. |
| author_sort |
Юрків, Н.Я. |
| title |
Концептуальні моделі економічної безпеки соціально-економічних систем в умовах їх інноваційно-інвестиційної модернізації |
| title_short |
Концептуальні моделі економічної безпеки соціально-економічних систем в умовах їх інноваційно-інвестиційної модернізації |
| title_full |
Концептуальні моделі економічної безпеки соціально-економічних систем в умовах їх інноваційно-інвестиційної модернізації |
| title_fullStr |
Концептуальні моделі економічної безпеки соціально-економічних систем в умовах їх інноваційно-інвестиційної модернізації |
| title_full_unstemmed |
Концептуальні моделі економічної безпеки соціально-економічних систем в умовах їх інноваційно-інвестиційної модернізації |
| title_sort |
концептуальні моделі економічної безпеки соціально-економічних систем в умовах їх інноваційно-інвестиційної модернізації |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Організація науки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51045 |
| citation_txt |
Концептуальні моделі економічної безпеки соціально-економічних систем в умовах їх інноваційно-інвестиційної модернізації / Н.Я. Юрків // Проблеми науки. — 2012. — № 6. — С. 2-8. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| series |
Проблеми науки |
| work_keys_str_mv |
AT ûrkívnâ konceptualʹnímodelíekonomíčnoíbezpekisocíalʹnoekonomíčnihsistemvumovahíhínnovacíjnoínvesticíjnoímodernízacíí AT ûrkívnâ konceptualʹnyemodeliékonomičeskojbezopasnostisocialʹnoékonomičeskihsistemvusloviâhihinnovacionnoinvesticionnojmodernizacii AT ûrkívnâ conceptualmodelsofeconomicsecurityofthesocioeconomicsystemsintheconditionsoftheirinnovativeinvestmentmodernisation |
| first_indexed |
2025-11-24T05:36:11Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:36:11Z |
| _version_ |
1849648817302929408 |
| fulltext |
Окреслено сукупність кон-
цептуальних моделей еко-
номічної безпеки соціально-
економічних систем, наве-
дено їх сутнісні характери-
стики.
Здійснено систематизацію
моделей економічної безпе-
ки залежно від періодів еко-
номічного розвитку держа-
ви.
Ключові слова: економічна
безпека, концептуальна
модель, соціально-
економічна система.
УДК 330.341.42
КОНЦЕПТУАЛЬНІ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ЇХ
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ
Н.Я. Юрків, канд. екон. наук,
ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінан-
сів України
Постановка проблеми. Держава являє собою складну соціа-
льно-економічну систему, утворену великою сукупністю підси-
стем на різних рівнях функціонування та управління з різно-
манітними елементами і взаємозв’язками. Управління цією
складною системою має на меті забезпечення потреб громадян
та суспільства. Потреби громадян відомі – фізіологічні, безпе-
ки, приналежності, поваги, пізнання, естетичності, самореалі-
зації [1]. Зокрема, потреби безпеки ототожнювалися зі стабіль-
ністю, залежністю, захистом, свободою від страху, тривоги і ха-
осу, потребою в структурі, порядку, законі, обмеженнях. При
цьому, зрозуміло, що найголовнішим є життя людини, а для
суспільства (що виражається в інтересах держави) важливо за-
безпечити державність і суверенітет, здатність національного
господарства створювати необхідні для розширеного відтво-
рення товари і послуги.
Управління соціально-економічними системами ускладню-
ється по мірі збільшення їх розмірів та зміни технологічних
укладів. Це потребує обґрунтування його принципів та механі-
змів, виходячи з теоретичних положень і концепцій системно-
го аналізу, в основі якого знаходиться поняття системи.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання безпеч-
ного розвитку економіки, спроможної до самоіснування в умо-
вах реформування, наявності внутрішніх і зовнішніх дестабі-
лізаційних, інколи непрогнозованих чинників, досліджувалися
відомими вченими [2–13].
На сучасному етапі розвитку науки сутнісні характеристики
економічної безпеки перебувають вже не на стадії становлення,
а на стадії уточнення сутнісно-системних характеристик на
різних рівнях управління як у загальнотеоретичному плані,
так і в теоретико-прикладному аспектах, спрямованих на зміц-
нення безпеки у стратегічно важливих сегментах економіки,
зокрема в її реальному секторі. Секторальний аспект економіч-
ної безпеки на мікрорівні знайшов своє висвітлення і у працях
вітчизняних науковців [14–17].
Зважаючи на існування значної кількості теоретичних кон-
цепцій, підходів до моделювання безпечного розвитку еконо-
міки, виникає необхідність у їх систематизації та узагальненні.
Мета статті – окреслення сукупності концептуальних моде-
лей економічної безпеки соціально-економічних систем, їх сис-
тематизація залежно від періодів (фаз) економічного розвитку
держави та обґрунтування пропозицій щодо визначення пріо-
ритетів державної соціально-економічної політики та застосуван-
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
6
/2
01
2
2
ня адекватних моделей економічної безпеки
держави в умовах інноваційно-інвестиційної
модернізації.
Прикладне та загальнотеоретичне вирі-
шення проблем забезпечення економічної
безпеки актуалізується здебільшого в пері-
оди соціально-економічної нестабільності,
економічного спаду та криз, які є закономі-
рними, циклічними, мають матеріальну
основу, піддаються прогнозуванню і пом’я-
кшуються ефективним державним регу-
люванням [18].
Вивчення проблем економічної безпеки
свого часу стосувалися також теорії ризи-
ків, катастроф як масштабних загроз суспі-
льного розвитку задля обґрунтування спо-
собів їх подолання та недопущення соціа-
льних криз, конфліктів як всередині, так і
між суспільними групами, окремими інди-
відами, державою, системного упорядку-
вання та самоорганізації [19–23].
Необхідність та завдання гарантування
економічної безпеки відображалися й у еко-
номічній теорії добробуту Бергсона, Пігу,
Парето, Бентама, Сиджуіка [24–25] та ін. Зо-
крема, було запропоновано типологію ста-
нів розвитку національного господарства
з погляду суспільства за різних комбіна-
цій індивідуальної корисності (від безпеч-
ного до небезпечного). Оптимальним бу-
ло визначено таке співвідношення, за яко-
го економіка як система застрахована від
потрясінь.
Розвиваючи теорію економічного поряд-
ку, В. Ойкен довів, що процес реформуван-
ня національного господарства апріорі за-
грозливий для інтересів держави, а тому
потребує ґрунтовного прогнозування і пла-
нування на предмет забезпечення економі-
чної стабільності і стійкості [26].
Досить дотичними до етиміології еконо-
мічної безпеки варто визнати наукові доро-
бки інституціоналізму [27, 28], зокрема при
дослідженні таких категорій як економічна
потужність, її компоненти та детермінанти;
пошуку шляхів підвищення економічної
міцності держави, до яких вчені відносять
вигідність географічного розташування,
наявність природних ресурсів, потенціалу
промисловості, стану розвитку війська,
ефективність систем державного управлін-
ня та регулювання, дипломатії, національ-
ної самосвідомості та моральності суспільст-
ва [27]. У подальшому були виокремлені
такі складові потужності національного
господарства як продуктивність економіки
та розвиненість технологій, конкурентосп-
роможність продукції, обсяги національ-
ного доходу і золотовалютних запасів, рі-
вень економічної спеціалізації, наявність
передумов для модернізації та розвитку
економіки [28].
Глобалізація та посилення залежності
між національними економіками, які роз-
почалися з середини ХХ ст., привели до ак-
тивізації наукових досліджень, в яких еко-
номічна безпека трактувалася з погляду
так званого економічного суверенітету як
напряму з акцентом на державну зовніш-
ньоекономічну політику функціонування
національних економік в умовах світових
економічних криз [28, 29]. Варто зауважи-
ти, що на цих ранніх етапах кристалізації
економічної безпеки як окремого напряму
економічної науки її проблеми зводилися в
основному до військової сфери та доступу
до природних ресурсів. Зокрема, застосу-
вання військової сили вважалося вирішаль-
ним аргументом в системі міжнародних
економічних відносин.
У концепції так званого нового міжна-
родного економічного порядку було вису-
нуто гіпотезу про недієздатність сучасних
політичної і економічної систем вирішува-
ти складні проблеми міжнародної економі-
ки, що має негативним наслідком внутріш-
ньоекономічну дестабілізацію. Відтак на-
віть економічно розвинені держави не
спроможні повноцінно оцінювати стан ви-
сокої економічної безпеки в умовах істот-
ної взаємозалежності та взаємопов’язаності
національних економік. Ключем до вирі-
шення цієї проблеми прихильники конце-
пції визначають спільність інтересів та
участь країн у реалізації спільних страте-
гій міжнародного економічного співробіт-
ництва і розвитку задля безпеки всіх її уча-
сників.
Категорія економічної безпеки корелює
не лише з поняттям розвитку, але й конку-
рентоспроможності, зокрема як критерію
життєздатності економіки. Так, А. Заха-
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
6
/2
01
2
3
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
6
/2
01
2
4
ров доводить, що застосування категорії
економічної безпеки є взагалі недоцільним
в умовах розвитку, відмінних від екстрема-
льних. Науковець аргументує, що небезпе-
ки з’являються при реформуванні націо-
нального господарства, будучи невід’єм-
ною умовою розвитку ринкової економіки
[30]. Утім, як розвиток, так і сила небезпек
істотно визначаються чинниками: природ-
ними (географічне розташування, приро-
дні ресурси, клімат), які не змінюються;
історичними, що деякою мірою підда-
ються змінам; регульованими (стан розвит-
ку економіки та структурні перетворення,
потенціал диверсифікації, валютно-
кредитні можливості, народжуваність насе-
лення та ін.).
Вагомий внесок у дослідження проблем
економічної безпеки на різних рівнях систем-
ної ієрархії управління зробив О. Власюк. На-
уковець у власних наукових пошуках дохо-
дить висновку про неоднозначність підходів
до виявлення онтологічних характеристик
феномену безпеки, адже, з одного боку,
безпека розглядається як стан об’єкта, з ін-
шого, як умова сталого розвитку, а ще з ін-
шого як результат певних управлінських
заходів. Всі ці характеристики є взаємодо-
повнюючими, в сукупності утворюють сис-
темно-структурні та функціональні власти-
вості безпеки [31].
На взаємозалежності проблем циклічно-
сті економічного розвитку та державної по-
літики зміцнення економічної безпеки дер-
жави наголошує й А. Сухоруков, виділяю-
чи чотири визначальних фази: зменшення
ділової активності, зайнятості, зовнішньої
торгівлі; адаптації до нових умов; зростан-
ня інвестицій та виробництва; зростання
ВВП, торгівлі, інноваційної активності та
конкурентоспроможності [32].
Отже, концептуальні характеристики
економічної безпеки держави не обмежу-
ються лише проблемами економічного зро-
стання в умовах глобалізації та конкурен-
ції, а відображають багатофакторний соці-
ально-економічний феномен, визначають-
ся особливостями державного регулювання
відносин власності, інноваційно-
інвестиційної модернізації, комерційно-
господарського середовища, створення
умов та мотиваційних механізмів галузево-
секторального розвитку, розвитку людсько-
го капіталу та ін. Тому при визначенні
пріоритетів державної політики в сфері
економічної безпеки потрібно враховувати
не тільки періоди економічного розвитку
держави, але і комплекс чинників інститу-
ційного, соціального, національного та по-
літичного характеру.
Теоретичні пошуки у сфері забезпечен-
ня економічної безпеки соціально-
економічних систем часто зводилися до об-
ґрунтування відповіді на питання, чи цей
процес взагалі може бути керованим, а як-
що так, то яким чином і якою є роль держа-
ви у цьому процесі. Очевидно, що саме ор-
гани державного управління є головним
суб’єктом управління економічною безпе-
кою на макро- та мезорівнях системної іє-
рархії, а її гарантування потребує створен-
ня адекватних для цього умов. Відтак, за
кожної конкретної ситуації в тій чи іншій
країні утворюється певна модель забезпе-
чення економічної безпеки держави:
● модель державного економічного су-
веренітету, яка за ринкової системи госпо-
дарювання в демократичних суспільствах
грунтується на ідеї структурної, функціо-
нальної варіативності і конкурентоспромо-
жності у просторі фінансово-економічного,
матеріального, трудового, товарного рин-
кового хаосу [33]. Певною мірою парадокса-
льно, але разом із всезагальною деконцент-
рацією планування соціально-економіч-
ного розвитку і безпеки державою вибудо-
вується таке інституціональне середовище,
за якого утворюється раціональна та обґру-
нтована діалектична єдність інноваційної
активності, ризику та стабільного, техноло-
гізованого, фінансово- та економічно ефек-
тивного господарювання. Характеризована
модель безпеки стосується як внутрішньої,
так і зовнішньої сторін економічної безпе-
ки, що, утім, можливо лише за умови нале-
жного фінансування заходів за більшістю
зон господарювання підвищеного рівня
ризику та пошуку резервів посилення кон-
курентоспроможності;
● модель економічної закритості (а від-
так і захищеності від зовнішніх ризиків та
загроз), тотальної плановості економічного
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
6
/2
01
2
5
розвитку. Очевидно, що обрання вказаної
моделі як основи державної безпекової по-
літики має не лише право на існування, але
й може бути до певної міри ефективним
(сучасна практика Китайської Народної
Республіки), проте обов’язковою умовою
цього є дієве та системне планування, ін-
ституціональне забезпечення контролю
безпеки за всіма напрямами. За сучасних
умов розвитку світогосподарських відносин
посилюються такі загрози застосування то-
тальної фінансово-господарської закритос-
ті, як уповільнення процесів обміну (з краї-
нами – партнерами із зовнішньоекономіч-
них відносин) товарами (послугами), капі-
талами, об’єктами інтелектуальної власнос-
ті, результатами інноваційної діяльності;
забезпечення конкурентоспроможності ва-
лового національного продукту потребує
все більшої концентрації власних фінансо-
во-інвестиційних ресурсів; послаблення
конкуренції на внутрішньому споживчому
ринку за недостатнього державного конт-
ролю врешті-решт призводить до погір-
шення якості споживчих товарів і послуг,
що запускає механізми зниження рівня
якості життя населення з негативними нас-
лідками посилення соціальних проблем та
погіршення демографічної ситуації;
● модель еволюційної модернізації з
первинним накопиченням капіталу, інно-
вацій та технологій, здійсненням економіч-
них та соціальних реформ, нагромаджен-
ням ринкових інститутів, які в сукупності
забезпечують й функції безпеки. Очевидно,
що урядами країн, системи управління еко-
номікою яких не можуть бути чітко іденти-
фікованими як ринкові чи командно-
адміністративні, де відбуваються модерні-
заційні або трансформаційні реформацій-
ні процеси, застосовуються модифіковані
моделі економічної безпеки держави. Та-
кий досвід характерний, зокрема, для біль-
шості європейських країн під час повоєнно-
го відновлення у XX ст. За такого варіанта
державної політики можуть поєднуватися
позитивні практики планування і програ-
мування економічного розвитку в умовах
ринкової системи господарювання та розу-
мної децентралізації управління і розподі-
лу ресурсів за планової економіки. Така по-
літика дозволяє підсилити можливості рин-
кових механізмів задля інтеграції у світого-
сподарську систему. Характеризована мо-
дель стосується й максимального усунення
перешкод розвиткові здорової ринкової
конкуренції, підприємницької активності
населення та його захищеності заходами
державної соціальної політики;
● політична (європейсько-кейнсіансь-
ка) модель безпеки, за якої практично всі
завдання щодо вирішення проблем еконо-
мічної безпеки покладаються на державу, а
не на громадський сектор чи його інститу-
ції. Такий підхід дозволяє сконцентрувати
функції безпеки в «одних руках» та забез-
печити справедливий розподіл благ і гос-
подарських ресурсів, обмежити нераціона-
льні для суспільства приватні економічні
інтереси. Але його очевидними недоліками
виступають: великі витрати на безпеку, бю-
рократизація управління і надмірне збіль-
шення владних можливостей, можлива не-
стабільність державної політики вибудову-
вання потужної системи економічної безпе-
ки держави внаслідок еволюційних проце-
сів зміни владних еліт. Зокрема, якщо за
цієї моделі зміни відбуваються не еволю-
ційно з одночасним паритетним розши-
ренням можливостей організацій грома-
дянського суспільства, а внаслідок реаліза-
ції владних рішень (переважно адміністра-
тивного характеру), то зони зростання
утворюються здебільшого внаслідок зміни
співвідношень вільного та зайнятого еконо-
мічного простору, що може призводити до
структурних (міжгалузевих, видових, тери-
торіальних, об’єктних) деформацій;
● скандинавська модель (Швеція, Нор-
вегія, Данія) економічної безпеки держави
як соціально-економічної системи, за якої
пріоритет надається забезпеченню соціаль-
ної складової безпеки та істотній ролі дер-
жави через активне застосування інструме-
нтів соціальної підтримки, захисту, соціаль-
них виплат, створення робочих місць, збі-
льшення доходів населення та покращення
якості життя.
Прикладне значення охарактеризованих
концептуальних моделей, напрацьованих в
результаті еволюції державної політики
управління економічною безпекою, поля-
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
6
/2
01
2
6
гає у підсиленні переваг та мінімізації нега-
тивних наслідків при застосуванні певної
моделі чи поєднанні кількох з них на відпо-
відному етапі суспільно-політичного та со-
ціально-економічного розвитку країни.
Причому це стосується не лише тих еконо-
мік, які проходять реформування чи знахо-
дяться на посттрансформаційному етапі
розвитку, а значною мірою й провідних за
економічним розвитком країн світу.
Відтак значні витрати на посилення без-
пеки та реалізацію політики військово-
економічної експансії в умовах внутрішньої
економічної стагнації або надання перева-
ги захисній стратегії та закритості внутріш-
нього ринку за достатньої фінансової поту-
жності і конкурентоспроможності націона-
льного господарства можуть бути недореч-
ними, що підтверджує необхідність пері-
одичного коригування обраної моделі,
стратегії та тактики гарантування економі-
чної безпеки держави. Виходячи з результа-
тів досліджень концептуальних характери-
стик економічної безпеки держави та моде-
лей її забезпечення пріоритети державної
політики та моделі економічної безпеки
слід визначити за наступною схемою
(рисунок):
Час
Ві
сь
В
ВП
т
а
на
пр
ям
и
ак
це
нт
ув
ан
ня
д
ер
ж
ав
но
ї п
ол
іт
ик
и
у
бі
к
ре
ал
іза
ці
ї п
от
ен
ці
ал
у
ко
нк
ур
ен
то
сп
ро
мо
ж
но
ст
і е
ко
но
мі
ки
(в
ве
рх
) а
бо
га
ра
нт
ув
ан
ня
е
ко
но
мі
чн
ої
б
ез
пе
ки
д
ер
ж
ав
и
(в
ни
з)
Економічно-
го зростання
Високого еконо-
мічного розвит-
ку
Економіч-
ного спаду
Економічної
кризи
Періоди розвитку держави:
Узгодження
параметрів
економічно-
го розвитку
та функціо-
нальних
характерис-
тик економі-
чної безпеки
держави як
соціально-
економічної
системи
Максимальна
реалізація еконо-
мічного потенці-
алу та збережен-
ня високих хара-
кте-ристик еко-
номіч-ної безпе-
ки за всіма її фу-
нкціональними
напрямами
Нівелювання
негативних
наслідків
стагнації,
ретельне
прогнозуван-
ня стану і
планування
методів зміц-
нення еконо-
мічної безпе-
ки, пошуку
напрямів
розвитку
Концентрація ре-
сурсного забезпе-
чення навколо наці-
ональних проектів
економічного роз-
витку на інновацій-
но-інвестиційних
засадах, забезпечен-
ня збереження фі-
нансової, соціальної
та інших складових
безпеки
Пріоритети державної політики:
● еволюцій-
на
● політична
● модель
країн Сходу
● ліберальна
(економічного
суверенітету);
● скандинавська
(соціально-
демократична)
● модель но-
вого міжнаро-
дного еконо-
мічного по-
рядку;
● політична
та еволюцій-
на
● політична мо-
дель безпеки;
● економічної за-
критості та плано-
вості
Прийнятні моделі економічної безпеки держави:
Пріоритети державної політики та моделі економічної безпеки за періодами (фазами) економічного розвит-
ку держави (запропоновано автором)
Державна політика грунтується на зале-
жностях фаз економічного розвитку, пріо-
ритетів регулювання та моделей економіч-
ної безпеки. Причому вказані залежності
мають не лише теоретичний характер, але
й підтверджуються сучасною практикою –
скороченням державних видатків на без-
пеку у США після розгортання фінансово-
економічної кризи 2008 р. та збільшенням
їх у Росії після виходу на вищі темпи еко-
номічного зростання на початку 2000-х ро-
ків; застосуванням більш виваженої та обе-
режної політики фінансування соціальних
статей бюджету у країнах ЄС, збільшен-
ням уваги до фінансової, енергетичної,
продовольчої та зовнішньоекономічної
складових безпеки в системі країн-членів
цього союзу.
Висновки. Аналіз світового теоретично-
го та практичного доробку у сфері забез-
печення економічної безпеки соціально-
економічної системи дозволяє стверджува-
ти, що актуальність проблем забезпечення
економічної безпеки загострюється в скла-
дних соціально-економічних умовах, обу-
мовлених економічним спадом, негатив-
ним впливом глобальних чи локальних
криз, несформованістю дієвого суспільно-
політичного та економіко-правового сере-
довища під час чи на посттрансформацій-
ному етапі розвитку економіки. Склад-
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
6
/2
01
2
7
ність тут посилюється необхідністю одно-
часного вирішення як завдань безпеки, так
і відновлення докризових обсягів вироб-
ництва, причому в умовах істотних зовні-
шніх фінансової та економічної залежнос-
ті, значного зносу основних засобів та від-
сталості технологій, обмеженості господар-
ських ресурсів.
У різні періоди розвитку держави потріб-
но не лише визначати ті або інші пріорите-
ти державної соціально-економічної політи-
ки, а й застосовувати адекватні моделі еко-
номічної безпеки держави.
Під час післякризового відновлення еко-
номіки країни державна економічна політи-
ка повинна базуватися на засадах розумної
економічної відкритості та закритості, пла-
новості збалансованого розвитку, поєднання
політичної та еволюційної моделей економі-
чної безпеки. Така політика передбачає по-
єднання заходів, спрямованих на посилен-
ня економічної стабільності та керованості
розвитку саме базових видів економічної
діяльності (локомотивів зростання) за об-
меженого росту у сферах господарювання
з високою рентабельністю. Такий висновок
обумовлений важливою системною роллю
і залежністю процесів забезпечення життє-
здатності реального сектору економіки та
зміцненням економічної безпеки держави.
Література
1. Маслоу А. Мотивация и личность. – С. Пб.: Питер, 2008. – 351 с.
2. Солоу Р. Перспективы теории роста // Мировая экономика и международные отношения. –
1996. – № 8.
3. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Пер. с нем. Автономова В.С. – М.: Прогресс,
1982. — 455 с.
4. Туган-Барановский М.И. Промышленные кризисы. Очерк из социальной истории Англии / Отв.
науч. ред. Т.И. Деревянкин. – К.: Наук. думка, 2004. – 368 с.
5. Domar E. Essays in the Theory of Economic Growth. – N.-Y., 1957. – P.18.
6. Робинсон Дж. Очерки теории экономического роста // Essays in the Theory of Economic Growth,
1962.
7. Беккер Г. Человеческий капитал // Human Capital, 1964.
8. Шульц Т. Вложения в человеческий капитал: роль образования и научных исследований //
Investment in human capital: the Role of education and of research, 1971; Инвестиции в людей: эко-
номика качества населения // Investing in people: the Economics of population quality, 1981.
9. Менк'ю Н. Принципи економіки. 4-те вид. / South-Western College Pub. ISBN 0324224729, 2006.
10. Джеффри Сакс. Конец бедности: экономические возможности нашего времени // The End of
Poverty: Economic Possibilities for Our Time, 2005.
11. Фишер Стэнли. Роль макроэкономических факторов в экономическом росте // The Role of Mac-
roeconomic Factors in Growth, 1993.
12. Барро Р. Детерминанты экономического роста: Вездеходное Эмпирическое Изучение, MIT Press,
1997.
13. Mauro P. Corruption and growth // Quarterly Journal of Economics. – 1995. – Vol. 110. – P. 683–712.
14. Загашвили В.С. Национальная экономическая безопасность // Общественные науки и современ-
ность. – 1999. – № 2. – С. 15–24.
15. Флейчук М.І. Легалізація економіки та протидія корупції у системі економічної безпеки: тео-
ретичні основи та стратегічні пріоритети в умовах глобалізації: Монографія. – Львів: Арал
2008. – 660 с.
16. Васильців Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення:
Монографія. – Львів: Арал 2008. – 386 с.
17. Васильців Т.Г. та ін. Пріоритети та засоби зміцнення економічної безпеки малого і середнього
підприємництва: Монографія. – Львів: ЛКА, 2009. – 248 с.
18. Скидельски Р. Джон Мейнард Кейнс. Экономист, философ, государственный деятель. В 2-х кн.
John Maynard Keynes 1883–1946. Economist.
19. Кларк Д. Б. Распределение богатства. – М., 1992. – С. 22.
20. Ласло Э. Век бифуркации. Постижение меняющегося мира // Путь. – 1995. – №7. – С. 3–129.
21. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // Социс (Социологические исследова-
ния). – 1994. – № 5. – С. 142–147.
22. Хакен Г. Информация и самоорганизация. Макроскопический подход к сложным явлениям /
Пер с англ. – М.: Мир, 1991. – 240 с.
23. Блауберг И.В., Садовский В.Н., Юдин Э.Г. Философский принцип системности и системный по-
дход // Вопр. философии. – 1978. – №8. – С. 39–52.
24. Пигу А. Экономическая теория благосостояния. – М., 1985.
25. Осипова Е.В. Социологическая система Вильфредо Парето // История буржуазной социологии
XIX – начала XX века / Под ред. И.С. Кона. – М.: Наука, 1979. – С. 309–331.
26. Böhm F., Eucken W., Großmann-Doerth H. Unsere Aufgabe // Ordnung der Wirtschaft. Heft 1: Die
Ordnung der Wirtschaft als geschichtliche Aufgabe und rechtsschöpferische Leistung. — Stuttgart and
Berlin: W. Kohlhammer, 1937.
27. Моргентау Г. Политические отношения между нациями. Борьба за власть и мир // Социально-
политический журнал. – 1997. – № 2.
28. Kindleberger Charles P. A Financial History of Western Europe. –Brighton, New York, 1984.
29. Tinbergen J. Warfare and Welfare: Integrating Security Policy into Socio-Economic Policy. – Brighton,
New York, 1987.
30. Захаров А.Н. Экономическая безопасность России в сфере международных отношений. – М.:
МГИМО-Университет, 2005. – 44 с.
31. Власюк О. С. Теорія і практика економічної безпеки в системі науки про економіку. – К.: Нац. ін-т
пробл. міжнар. безпеки при РНБО України, 2008. – 48 с.
32. Сухоруков А. І. Економічна безпека України в умовах сучасних геоекономічних змін // Стратегі-
чна панорама. – 2007. – № 1. – С. 30–43.
33. Власюк О.С. Аналітична оцінка стратегічних напрямків та заходів щодо реалізації програми ста-
білізації економіки України // НІСД. – К.: Вид-во НІСД, 1998. – 82 с.
Очерчена совокупность концептуальных моделей экономической безопасности социально-
экономических систем, приведены их сущностные характеристики. Осуществлена системати-
зация моделей экономической безопасности в зависимости от периодов экономического раз-
вития государства.
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
6
/2
01
2
8
Н. Я. Юркив КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ МОДЕЛИ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ
БЕЗОПАСНОСТИ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ СИСТЕМ
В УСЛОВИЯХ ИХ ИННОВАЦИОННО-ИНВЕСТИЦИОННОЙ
МОДЕРНИЗАЦИИ
|