Про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста

У статті аргументовано, що розпорошеність правових норм, що визначають у тій чи іншій мірі засади діяльності міста, у численних нормативних актах України, а також їх низька правова якість не дають цілісного уявлення про місто як суб’єкт права. У зв’язку з цим обґрунтовано, що необхідно відійти від ф...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Джабраілов, Р.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2008
Теми:	Економіко-правові проблеми управління містом
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5105
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста / Р.А. Джабраілов // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 136-140. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860156781127270400
author	Джабраілов, Р.А.
author_facet	Джабраілов, Р.А.
citation_txt	Про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста / Р.А. Джабраілов // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 136-140. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	У статті аргументовано, що розпорошеність правових норм, що визначають у тій чи іншій мірі засади діяльності міста, у численних нормативних актах України, а також їх низька правова якість не дають цілісного уявлення про місто як суб’єкт права. У зв’язку з цим обґрунтовано, що необхідно відійти від фрагментарного вдосконалення правового статусу міста, яке має місце на даний час, до системного, що бачиться в необхідності розробки єдиної Концепції розвитку законодавства про місто. У статті аргументовано, що розпорошеність правових норм, що визначають у тій чи іншій мірі засади діяльності міста, у численних нормативних актах України, а також їх низька правова якість не дають цілісного уявлення про місто як суб’єкт права. У зв’язку з цим обґрунтовано, що необхідно відійти від фрагментарного вдосконалення правового статусу міста, яке має місце на даний час, до системного, що бачиться в необхідності розробки єдиної Концепції розвитку законодавства про місто. The article argues that disconnected legal norms which determine principles of city activity in this or that measure, in numerous normative acts of Ukraine, and also their low legal quality do not give an integral picture of a city as a legal subject. In this connection it is grounded that it is necessary to change a fragmentary perfection of legal status of city which takes place now, for a system one which would be realized in the development of a unique Conception of development of legislation on a city.
first_indexed	2025-12-07T17:53:51Z
format	Article
fulltext	ЭКОНОМИКА И ПРАВО136 2008, №3 ЭКОНОМИКО<ПРАВОВЫЕ ПРОБЛЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ГОРОДОМ © Р.А. Джабраілов, 2008 УДК 352:347 Р.А. Джабраілов, канд. юрид. наук, старший науковий співробітник Інституту економіко�правових досліджень НАН України, м. Донецьк ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГОСПОДАРСЬКО�ПРАВОВОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІСТА На сьогодні розпорошеність правових норм, що визначають у тій чи іншій мірі засади діяльності міста, у численних нормативних актах України, а також їх низька правова якість не дають цілісного уявлення про місто як суб’єкт права. Навіть, якщо сказати більше, не створюють передумов для виз� нання міста учасником різних суспільних відно� син, у тому числі господарського характеру. За ос� танні десятки років правова система України не зазнала серйозних змін у сфері правової організації місцевого самоврядування, якщо не брати до ува� ги прийняття Закону України «Про місцеве само� врядування в Україні» у 1997 р. За 11 років, що минули з часу прийняття цього Закону, будь�яко� го суттєвого кроку щодо визначення правового статусу територіальних громад, органів місцевого самоврядування міст, так само як і інших населе� них пунктів, не було здійснено, не кажучи про відсутність правових розробок щодо правового ста� тусу міста як рівноправного суб’єкта права, які б були винесені на рівень законопроекту. Вищенаве� деним обумовлюється актуальність проведення дослідження за обраною темою. В цілому питанням створення правових засад діяльності міста, визначення правового статусу міста як учасника відносин у сфері господарюван� ня приділялась увага в дослідженнях В. К. Маму� това, В. Д. Волкова, В. С. Мартем’янова, В. А. Ус� тименка, А. М. Серебрякова та ін. Проте подаль� шого наукового аналізу та відповідного переосмис� лення потребують питання визначення напрямів вдосконалення господарсько�правової регламен� тації діяльності міста. Метою дослідження є визначення напрямів вдос� коналення господарсько�правової регламентації діяль� ності міста. Для досягнення поставленої мети були вирі� шені наступні завдання: узагальнено наукові погляди вчених на пробле� му визначення правового статусу міста у сфері гос� подарювання; обґрунтовано необхідність застосування сис� темного підходу до вдосконалення правової регла� ментації господарювання міста. Слід зауважити, що в історії сучасної України активна науково�прикладна робота щодо визначен� ня господарсько�правового статусу міста проводи� лася у 1995–1996 роках. Перш за все, мається на увазі активна робота в цей часовий період над розробкою проекту Закону України «Про статус міста» [1]. Робота над розробкою законопроекту розпочалася у січні 1995 р. за доручен� ням Кабінету Міністрів України робочою групою у складі вчених Інституту економіко�правових дослі� джень НАН України, економіко�правового факуль� тету Донецького державного (зараз – національного) університету та фахівців Донецької міської ради. У 1995–1996 рр. проект закону про місто був розробле� ний і схвалений усіма учасниками робочої групи, проте в силу об’єктивних причин даний законопро� ект так і не перетворився у ранг чинного закону. Інноваційним у законопроекті про місто, як вказує В. Д. Волков, було те, що місто визнавалось самостійною господарською одиницею, яка могла володіти різного роду майном, розпоряджатися ним, займатися господарською діяльністю тощо [1, с. 118]. При цьому можна погодитися з думкою В. Д. Волкова, що місто не можна ототожнювати з територіальною громадою або органами місцевого самоврядування, як не можна урівнювати підпри� ємство і трудовий колектив чи підприємство та його адміністрацію [1, с. 118–119]. Законопроект про місто мав бути спеціальним актом, на базі якого кожне місто мало б можливість приймати свій ста� тут, а окремі положення закону могли б бути деталі� зовані у межах статуту. Прийняття закону або поло� ження про місто, на думку В. Д. Волкова, є не менш важливим, аніж прийняття нормативного акту про міністерство або підприємство [2, с. 181–193]. На� приклад, можна погодитися з В. С. Щербиною, що й досі залишається актуальною пропозиція Г. В. Пронської, висловлена нею понад двадцять Економiко<правовi проблеми управлiння мiстом ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1372008, №3 років тому, щодо прийняття Загального положення про господарські міністерства і приведення у від� повідність до нього індивідуальних положень про ці органи [3, с. 117; 4, с. 50–51]. Свого часу навіть були висловлені пропозиції щодо визначення правового статусу області [5]. Звісно, прийняття закону про місто, про що висловлювалися свого часу В. К. Мамутов, В. Д. Волков, В. А. Устименко та інші науковці, є вкрай необхідним заходом, який дозволить закріпи� ти із правової точки зору статус міста як суб’єкта права та учасника господарських відносин. Проте треба враховувати, що пропозиція щодо прийняття закону про місто була сформульована у зовсім іншій правовій формації, коли ще не існувало Господарсь� кого кодексу України. Прийняття ГК України знач� ним чином впливає на техніко�юридичні засоби закріплення правову статусу міста. Зокрема, розв’я� зати проблему визначення правового статусу міста та особливостей участі цього суб’єкта права у гос� подарських відносинах представляється можливим шляхом екстрагування правових норм про місто, що мають місце у чинних нормативно�правових актах, і генерації нових норм про місто з відповідною їх консолідацією у ГК України в межах окремого роз� ділу. Цей розділ має містити в собі визначення міста як учасника господарських відносин, порядок реа� лізації містом господарської компетенції, особли� вості реалізації повноважень у комунальному сек� торі економіки, підстави залучення комунального майна в господарський обіг, приватизації об’єктів права комунальної власності, відповідальність міста за порушення господарських зобов’язань або за порушення правил організації та здійснення госпо� дарської діяльності та регламентувати інші питан� ня участі міста у господарських відносинах. Можна погодитися із твердженням В. Д. Вол� кова, що не можна змішувати правовий статус міста із правовим статусом тих суб’єктів, які функціону� ють на базі міста, хоч вони між собою тісно взаємо� пов’язані, наприклад, територіальна громада або органи місцевого самоврядування [1, с. 119]. У той же час необхідно взяти до уваги і той факт, що не� визначеність правового статусу територіальної гро� мади міста, органів місцевого самоврядування, пра� вового режиму об’єктів права комунальної власності та об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст, правового режиму земельних діля� нок комунальної форми власності та інших природ� них ресурсів місцевого значення, тобто в цілому майнової основи господарювання міста, унемож� ливлюють відповідь на питання про правовий ста� тус міста як суб’єкта господарського права. Так, досі не визначеним залишається одне з ключових питань про значення, структуру, порядок розробки і прийняття статуту територіальної грома� ди міста. Адже саме активізація статутної діяльності на місцях була закладена в якості завдання, на ви� рішення якого мала б бути спрямована дія закону про місто [1, с. 122]. Нормативна та доктринальна невирішеність цього питання у певній мірі уповіль� нює розвиток законодавства України про місто. Питання створення і вдосконалення правових засад розробки статутів територіальних громад міст на даний час знаходять відображення у працях пе� реважно представників науки конституційного та комунального права, проте останнім часом ця про� блема привертає увагу фахівців у галузі господарсь� кого права [6; 7]. Це не дивно, оскільки статут має визначити особливості регламентації господарсь� кої діяльності на території міста, використання ко� мунального майна в господарській діяльності, ок� ремі аспекти приватизації об’єктів права комуналь� ної власності тощо. Загалом, як свідчить аналіз наукових джерел з відповідним узагальненням законодавчої практики і практики правозастосування у зарубіжних країнах, статут більше є характерною рисою міста аніж тери� торіальної громади. Зокрема, у США муніципалітет – це узагальнюючий термін, що вбирає до себе міста, поселення та інкорпоровані тауни [8, с. 370]. Як заз� начає В. А. Устименко, у ряді штатів право ухвален� ня хартій закріплене за містами, чисельність населен� ня яких перевищує певний мінімум (наприклад, в Арізоні – не менше 3,5 тис. осіб, в Техасі – 5 тис.), а у деяких штатах хартії самоврядування передбачені, окрім міст, також за графствами й тауншипами. При цьому не кожне місто має свій статут – на даний час шість штатів у США не передбачають для своїх муні� ципалітетів хартій самоврядування [9, с. 516]. В ок� ремих країнах, зокрема в Чехії, статут це привілей лише статутних міст, причому їх кількість поіменно визначається законом про муніципалітети (на сьо� годні нараховується 19 статутних міст). Крім того, спеціальний статут приймається також самовряду� ванням столичного міста – Праги [10, с. 57]. У зв’язку з цим можна погодитися з думкою окремих дослідників, що необхідно говорити про статут міста, який окремим розділом поглинатиме статут територіальної громади [11, с. 83]. Саме ста� тут міста виступатиме конституюючою платформою його як суб’єкта права, як єдиного учасника сус� пільних відносин та визначатиме особливості участі міста у сфері господарювання. Визнання міста суб’єктом права, учасником господарських відносин у певній мірі уповільнюєть� ся через невизначеність правових засад управління комунальним майном як майновою основою госпо� дарювання міста. Необхідно констатувати, що й досі не прийнятий Закон про комунальну власність, як Экономико<правовые проблемы управления городом ЭКОНОМИКА И ПРАВО138 2008, №3 це передбачено абз. 5 п. 10 Розділу V «Прикiнцевi та перехiднi положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». На даний час ми маємо лише велику кількість законопроектів щодо права комунальної власності, проте серйозних кроків уперед ще не зроблено. Аналогічно питанню про право комунальної власності, недосконалою залишається правова рег� ламентація відносин щодо використання об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст, оскільки для вирішення тих або інших питань господарського характеру міста мають право залу� чати спільний економічний ресурс. Крім того, не� вирішеними залишаються питання управління районними та обласними радами спільною власні� стю територіальних громад сіл, селищ і міст, у складі якої велику питому вагу мають нерухомі об’єкти. Невідкладними залишаються завдання щодо створення належних правових засад з питань: фор� мування та використання коштів місцевих бю� джетів; розмежування земель державної та кому� нальної форми власності; розмежування компе� тенції органів місцевого самоврядування та місце� вих державних адміністрацій з питань ціноутворен� ня на житлово�комунальні послуги; планування та забудови території міста тощо. Невизначеність цих питань, які в цілому визначають передумови для конкретизації господарсько�правового статусу міста, його змістовне навантаження, обумовлюють необхідність пошуку правових засобів їх вирішення. Аналіз законодавства України та наукових робіт свідчить про те, що і законодавець, і дослідники намагаються вирішити одну загальну проблему – конституювання міста як суб’єкта права, а, відпо� відно, як учасника різноманітних правовідносин, у тому числі господарського спрямування, викорис� товуючи не системний підхід, а намагаючись розч� ленувати її на окремі складові, так би мовити, «пра� вові компоненти». Вирішення цих складових однієї загальної проблеми як науковці, так і законодавець бачать у розробці відповідних Концепцій як страте� гічного бачення вибору методів і способів правової регламентації відповідної групи суспільних відно� син. Загалом, на даному етапі соціально�економіч� ного розвитку із врахуванням стану правової систе� ми України це скоріше один із вірних способів по� становки проблеми та вибору способу її вирішення. Так, на сьогодні можна виокремити такі норма� тивно встановлені концепції, що стосуються теми дослідження: Концепція сталого розвитку населе� них пунктів від 24.12.1999 р. [12], Концепція рефор� мування місцевих бюджетів від 23.05.2007 р. [13], Концепція Містобудівного кодексу України від 18.07.2007 р. [14], Концепція вдосконалення дер� жавного регулювання господарської діяльності від 03.09.2007 р. [15], Концепція ціноутворення у сфері житлово�комунальних послуг від 28.12.2007 р. [16] та ін. При цьому реалізація положень цих концепцій обумовлює необхідність прийняття пов’язаних з ними нормативних актів. Зокрема, можна виділи� ти Закон України «Про засади державної регулятор� ної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 р. [17]; Загальнодержавну програму роз� витку малих міст, затверджену Законом України від 04.03.2004 р. [18]; Загальнодержавну програму ре� формування і розвитку житлово�комунального гос� подарства на 2004–2010 роки, затверджену Законом України від 24.06.2004 р. [19]; Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» від 08.09.2005 р. [20]; Основні напрями забезпечення комплексного розвитку малих монофункціональних міст, затвер� джені Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2000 р. [21]; Порядок складення плану земель� но�господарського устрою території населеного пункту, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 р. [22] та інші акти. У наукових колах також розроблюються кон� цепції реформування правового регулювання тієї чи іншої сфери суспільних відносин. Зокрема, слід ак� центувати увагу на Концепції модернізації госпо� дарського законодавства на базі Господарського кодексу України, розробленій провідними вченими Інституту економіко�правових досліджень НАН України [23, с. 5–16]; Концепції комунальної влас� ності в Україні, розробленої В. І. Кравченко, І. А. Грицяком, В. М. Ковтюхом, М. О. Пухтинсь� ким, М. О. Теплюком [24, с. 98–108], а також на Концептуальних підходах до розмежування земель державної і комунальної власності, запропонованих С. М. Горбатович [25, с. 25–33]. Звісно не можна стверджувати, що лише цими Концепціями обме� жується усе різноманіття наукових підходів до вирі� шення тих або інших питань розвитку міста та відно� син у місті, проте вказані Концепції одні з небагатьох, які передбачають дієвий механізм подолання про� блем і уніфікації чинного законодавства України. На сьогодні також існує думка про необхідність розробки Муніципального кодексу України як цен� трального акта законодавства про місцеве самовря� дування, у межах якого детально були б виписані усі аспекти локальної діяльності територіальної грома� ди, порядок формування, організації та діяльності органів місцевого самоврядування тощо [26, с. 178– 181]. Науковці відзначають, що Муніципальний кодекс повинен бути внутрішньо самодостатнім, концептуально узгодженим, збалансованим, динамічним, функціональним і легким у користу� ванні. З одного боку, він не повинен бути переоб� тяжений муніципально�правовим матеріалом, з іншого – містити якомога менше бланкетних норм. Економiко<правовi проблеми управлiння мiстом ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1392008, №3 На переконання деяких дослідників, розробка Му� ніципального кодексу вимагає одночасного аналі� зу всієї системи законодавчих актів у сфері місце� вого самоврядування для виявлення та вичленуван� ня норм, які обов’язково мають міститися в основ� ному муніципальному акті – Кодексі, і які залиша� тимуться у галузевому законодавстві. Можливо у Муніципальному кодексі України будуть відображені певні положення щодо правово� го статусу міста, проте навряд чи за містом у межах даного документу буде закріплений статус суб’єкта права, учасника господарських відносин, оскільки в численних редакціях проекту Кодексу законів про місцеве самоврядування в Україні (Муніципально� го кодексу України) такі згадування були відсутні. Отже, на глибоке авторське переконання на сьо� годні потрібно відійти від фрагментарного вдоскона� лення правового статусу міста до системного, що ба� читься в необхідності розробки єдиної Концепції роз� витку законодавства про місто. У межах Концепції розвитку законодавства про місто доцільно було б об’єднати розрізнені положення приведених у роботі багатьох концептуальних документів та інших норма� тивних актів, де згадується місто як учасник відносин, а також з урахуванням передового зарубіжного науко� вого і правового досвіду сформулювати нові норми про сучасний правовий статус міста. В цілому реалі� зація вищенаведеної пропозиції дасть можливість за� вершити формування в Україні міського права. Представляється, що формування та реалізація в подальшому Концепції розвитку законодавства про місто у поєднанні з положеннями Концепції модернізації господарського законодавства на базі Господарського кодексу України створять реальні передумови для посилення консолідуючої ролі Гос� подарського кодексу України і якісного наповнен� ня господарської правосуб’єктності міста як учасни� ка відносин у сфері господарювання. На основі проведеного дослідження можуть бути сформульовані наступні висновки: аргументовано, що розпорошеність правових норм, що визначають у тій чи іншій мірі засади діяльності міста, у численних нормативних актах України, а також їх низька правова якість не дають цілісного уявлення про місто як суб’єкт права; відзначено, що прийняття закону або положен� ня про місто, про що висловлювалися свого часу в наукових працях провідні вчені, зокрема В. К. Ма� мутов, В. Д. Волков, В. А. Устименко, є вкрай необ� хідним заходом, який дозволить закріпити із право� вої точки зору статус міста як суб’єкта права та учас� ника господарських відносин. У той же час треба враховувати, що прийняття ГК України значним чином впливає на техніко�юридичні засоби закрі� плення правового статусу міста; підкреслено, що розв’язати проблему визначен� ня правового статусу міста та особливостей участі цього суб’єкта права у господарських відносинах представляється можливим шляхом екстрагування правових норм про місто, що мають місце у чинних нормативно�правових актах, і генерації нових норм про місто з відповідною їх консолідацією у ГК Ук� раїни в межах окремого розділу; погоджуючись з думкою окремих науковців про різний правовий статус міста та суб’єктів, які фун� кціонують на базі міста, відзначено, що невизна� ченість правового статусу територіальної громади міста, органів місцевого самоврядування, правово� го режиму об’єктів права комунальної власності та об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст, правового режиму земельних діля� нок комунальної форми власності та інших природ� них ресурсів місцевого значення, тобто в цілому майнової основи господарювання міста, унемож� ливлюють відповідь на питання про правовий ста� тус міста як суб’єкта господарського права; зауважено, що досі не визначеним залишаєть� ся одне із ключових питань про значення, структу� ру, порядок розробки і прийняття статуту територі� альної громади міста; поділяється думка окремих дослідників про пріоритетність статуту міста, який окремим розді� лом має поглинати статут територіальної громади. Саме статут міста має виступати одним із правових засобів конституювання міста як суб’єкта права, як єдиного учасника суспільних відносин і визначати особливості участі міста у сфері господарювання; обґрунтовано, що необхідно відійти від фраг� ментарного вдосконалення правового статусу міста, яке має місце на даний час, до системного, що ба� читься в необхідності розробки єдиної Концепції розвитку законодавства про місто. Література 1. Волков В. Методологические основы разработ� ки проекта Закона Украины «О статусе города» // Ре� формирование хозяйственных комплексов городов Украины: cб. науч. тр. / НАН Украины. Ин�т эконо� мико�правовых исследований; Редкол.: В. К. Мамутов (отв. ред.) и др. – Донецк, 1997. – С. 117–125. 2. Управление развитием города (экономико�пра� вовые аспекты) / Под ред. В. К. Мамутова, В. В. Фи� нагина, А. М. Серебрякова и др. – К.: Наук. думка, 1986. – 207 с. 3. Щербина В. С. Органи державної влади та орга� ни місцевого самоврядування як учасники відносин у сфері господарювання // Вісник господарського судо� чинства. – 2008. – № 1. – С. 111–117. 4. Пронская Г. В. Компетенция хозяйственных министерств Украинской ССР. – К., 1973. – 127 с. Экономико<правовые проблемы управления городом ЭКОНОМИКА И ПРАВО140 2008, №3 5. Волков В. Д. До питання про концепцію Зако� ну «Про статус області» // Вісник Академії правових наук України. – 1994. – № 2. – С. 68–75. 6. Бобкова А. Г. Устав территориальной громады как правовая основа городского самоуправления / А. Г. Бобкова, И. А. Бабешко, Ю. А. Криволапов // Региональное (областное) самоуправление: cб. науч. тр. / НАН Украины. Ин�т экономико�правовых иссле� дований; Редкол.: В. К. Мамутов (отв. ред.) и др. – Донецк: ООО «Юго�Восток, Лтд», 2005. – С. 101–113. 7. Устименко В. А., Джабраілов Р. А. Господарсь� ко�правова характеристика статуту територіальної гро� мади міста // Актуальні питання реформування пра� вової системи України: матеріали IV Міжнар. наук.� практ. конф. (1–2 черв. 2007 р.). – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун�ту ім. Лесі Українки, 2007. – Т. 1. – С. 489–493. 8. Конституційне законодавство зарубіжних країн. Хрестоматія: навч. посіб. / Упоряд. В. О. Ріяка, К. О. Закоморна. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 384 с. 9. Устименко В. А. Собственность территориаль� ной громады города (хозяйственно�правовые аспек� ты): Дис. … докт. юрид. наук: 12.00.04 / Институт эко� номико�правовых исследований НАН Украины. – Донецк, 2007. – 596 с. 10. Гроспич И. Преобразования публичного уп� равления в Чешской Республике // Государство и пра� во. – 2007. – № 4. – С. 56–66. 11. Музика Л. А. Проблеми права комунальної влас� ності в Україні: монографія. – К.: Атіка, 2006. – 228 с. 12. Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів: Постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1999 р. № 1359�XIV // Офіційний вісник Ук� раїни. – 2000. – № 1. – Ст. 6. 13. Про схвалення Концепції реформування місцевих бюджетів: Розпорядження Кабінету Мі� ністрів України від 23 травня 2007 р. № 308�р // Офі� ційний вісник України. – 2007. – № 38. – Ст. 1526. 14. Про схвалення Концепції Містобудівного ко� дексу України: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 536�р // Офіційний вісник України. – 2007. – № 53. – Ст. 2171. 15. Про Концепцію вдосконалення державного регулювання господарської діяльності: Указ Президен� та України від 3 вересня 2007 р. № 816/2007 // Офі� ційний вісник України. – 2007. – № 66. – Ст. 2540. 16. Про Концепцію ціноутворення у сфері житло� во�комунальних послуг: Указ Президента України від 28 грудня 2007 р. № 1324/2007 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 1. – Ст. 8. 17. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 р. № 1160�IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – Ст. 79. 18. Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст: Закон України від 4 березня 2004 р. № 1580�IV // Голос України. – 2004. – 15 квіт. (№ 70). 19. Про Загальнодержавну програму реформуван� ня і розвитку житлово�комунального господарства на 2004–2010 роки: Закон України від 24 червня 2004 р. № 1869�IV // Голос України. – 2004. – 30 лип. (№ 140). 20. Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України від 08.09.2005 р. № 2850�IV // Відомості Вер� ховної Ради України. – 2005. – № 51. – Ст. 548. 21. Про Основні напрями забезпечення комплек� сного розвитку малих монофункціональних міст: По� станова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 р. № 521 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 12. – Ст. 471. 22. Про затвердження Порядку складення плану земельно�господарського устрою території населено� го пункту: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 р. № 79 // Урядовий кур’єр. – 2008. – 5 бер. (№ 43). 23. Концепция модернизации хозяйственного законодательства на базе Хозяйственного кодекса Ук� раины (проект) // Економіка та право. – 2006. – № 2 (15). – С. 5–16. 24. Кравченко В. І. Концепція комунальної влас� ності в Україні / В. І. Кравченко, І. А. Грицяк, В. М. Ков� тюх, М. О. Пухтинський, М. О. Теплюк // Місцеве са� моврядування. – 1997. – № 1–2. – С. 98–108. 25. Горбатович С. М. Концептуальні підходи до розмежування земель державної і комунальної влас� ності // Землевпорядний вісник. – 2003. – № 2. – С. 25–33. 26. Трачук П. А. Муніципальна правотворчість: деякі питання теорії і практики // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Право. – 2008. – Вип. 9. – С. 178–181. Подано до редакції 14.11.2008 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5105
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1681-6277
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:53:51Z
publishDate	2008
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Джабраілов, Р.А. 2010-01-11T10:41:14Z 2010-01-11T10:41:14Z 2008 Про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста / Р.А. Джабраілов // Економіка та право. — 2008. — № 3. — С. 136-140. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1681-6277 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5105 352:347 У статті аргументовано, що розпорошеність правових норм, що визначають у тій чи іншій мірі засади діяльності міста, у численних нормативних актах України, а також їх низька правова якість не дають цілісного уявлення про місто як суб’єкт права. У зв’язку з цим обґрунтовано, що необхідно відійти від фрагментарного вдосконалення правового статусу міста, яке має місце на даний час, до системного, що бачиться в необхідності розробки єдиної Концепції розвитку законодавства про місто. У статті аргументовано, що розпорошеність правових норм, що визначають у тій чи іншій мірі засади діяльності міста, у численних нормативних актах України, а також їх низька правова якість не дають цілісного уявлення про місто як суб’єкт права. У зв’язку з цим обґрунтовано, що необхідно відійти від фрагментарного вдосконалення правового статусу міста, яке має місце на даний час, до системного, що бачиться в необхідності розробки єдиної Концепції розвитку законодавства про місто. The article argues that disconnected legal norms which determine principles of city activity in this or that measure, in numerous normative acts of Ukraine, and also their low legal quality do not give an integral picture of a city as a legal subject. In this connection it is grounded that it is necessary to change a fragmentary perfection of legal status of city which takes place now, for a system one which would be realized in the development of a unique Conception of development of legislation on a city. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Економіко-правові проблеми управління містом Про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста О некоторых аспектах совершенствования правовой регламентации деятельности города On some aspects of perfection of legal regulation of city economic activity Article published earlier
spellingShingle	Про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста Джабраілов, Р.А. Економіко-правові проблеми управління містом
title	Про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста
title_alt	О некоторых аспектах совершенствования правовой регламентации деятельности города On some aspects of perfection of legal regulation of city economic activity
title_full	Про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста
title_fullStr	Про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста
title_full_unstemmed	Про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста
title_short	Про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста
title_sort	про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста
topic	Економіко-правові проблеми управління містом
topic_facet	Економіко-правові проблеми управління містом
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5105
work_keys_str_mv	AT džabraílovra prodeâkíaspektivdoskonalennâpravovoíreglamentacíídíâlʹnostímísta AT džabraílovra onekotoryhaspektahsoveršenstvovaniâpravovoireglamentaciideâtelʹnostigoroda AT džabraílovra onsomeaspectsofperfectionoflegalregulationofcityeconomicactivity

Про деякі аспекти вдосконалення правової регламентації діяльності міста

Репозитарії

Схожі ресурси