Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та їх державне регулювання
Здійснено екномічне обгрунтування існуючих проблем залучення іноземних інвестицій як досконалої форми раціонального розміщення фінансових ресурсів. Розглянуто існуючі об’єктивні та суб’єктивні фактори, які негативно впливають на процес іноземного інвестування. Досліджено чинники, пов’язані з відтвор...
Saved in:
| Published in: | Проблеми науки |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51103 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та їх державне регулювання / В.С. Марцин // Проблеми науки. — 2012. — № 10. — С. 2-10. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860111462397116416 |
|---|---|
| author | Марцин, В.С. |
| author_facet | Марцин, В.С. |
| citation_txt | Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та їх державне регулювання / В.С. Марцин // Проблеми науки. — 2012. — № 10. — С. 2-10. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Проблеми науки |
| description | Здійснено екномічне обгрунтування існуючих проблем залучення іноземних інвестицій як досконалої форми раціонального розміщення фінансових ресурсів. Розглянуто існуючі об’єктивні та суб’єктивні фактори, які негативно впливають на процес іноземного інвестування. Досліджено чинники, пов’язані з відтворювальними процесами, в першу чергу фінансову та податкову політику.Звернено увагу на те, що іноземні інвестиції є провідником сучасних технологій виробництва та управління, дозволяють компенсувати дефіцит національних грошових коштів, а тому потреба в інвестиційних ресурсах для структурної перебудови української економіки вкрай необхідна. Виходячи з того, що інвестиційний розвиток є органічною складовою макроекономічних, соціальних, політичних та інших сучасних процесів, запропоновано основні передумови успішного досягнення в залученні іноземних інвестицій.
Дано экономическое обоснование существующих проблем привлечения иностранных инвестиций как совершенной формы рационального размещения финансовых ресурсов. Рассмотрены существующие объективные и субъективные факторы, негативно влияющие на процесс иностранного инвестирования. Исследованы факторы, связанные с восстановительными процессами, в первую очередь финансовую и налоговую политику. Обращено внимание на то, что иностранные инвестиции являются проводником современных технологий производства и управления, позволяют компенсировать дефицит национальных денежных средств, поэтому потребность в инвестиционных ресурсах для структурной перестройки украинской экономики крайне необходима. Исходя из того, что инвестиционное развитие является органической составляющей макроэкономических, социальных, политических и других современных процессов, предложены основные предпосылки успешного достижения в привлечении иностранных инвестиций.
The existing objective and subjective factors which affect the process of foreign investment are given. Examines factors associated with the reproductive process especially financial and tax policy are examined. Attention is paid to the fact that foreign investment is the leader of modern production technology and management, can compensate the lack of national funds, so the need for investment capital for the restructuring of the Ukrainian economy is urgently vital. Based on the fact that the investment development is an integral part of macroeconomic, social, political and other advanced processes, the article provides the main preconditions for successful achievements in attracting foreign investment.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:33:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
Здійснено екномічне об-
грунтування існуючих
проблем залучення інозе-
мних інвестицій як до-
сконалої форми раціона-
льного розміщення фі-
нансових ресурсів.
Розглянуто існуючі об’єк-
тивні та суб’єктивні
фактори, які негативно
впливають на процес
іноземного інвестуван-
ня. Досліджено чинники,
пов’язані з відтворюва-
льними процесами, в пер-
шу чергу фінансову та
податкову політику.
Звернено увагу на те, що
іноземні інвестиції є про-
відником сучасних техно-
логій виробництва та
управління, дозволяють
компенсувати дефіцит
національних грошових
коштів, а тому потреба
в інвестиційних ресурсах
для структурної перебу-
дови української економі-
ки вкрай необхідна.
Виходячи з того, що інве-
стиційний розвиток є
органічною складовою
макроекономічних, соціа-
льних, політичних та
інших сучасних процесів,
запропоновано основні
передумови успішного
досягнення в залученні
іноземних інвестицій.
Ключові слова: іноземні
інвестиції, інвестиційна
діяльність, інвестицій-
ний ресурс, глобалізація
економіки, технологіч-
ний процес, валютний
курс, грошові кошти,
внутрішній ринок, інвес-
тиційний клімат, держа-
вне регулювання.
УДК 330.322’5 (477)
ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
В УКРАЇНУ ТА ЇХ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
В.С. Марцин, докт. екон. наук,
Львівський інститут банківської справи Університету
банківської справи НБУ
Постановка проблеми. Проблеми залучення іноземних інвес-
тицій залежать від рівня якості функціонування креативної час-
тини національної інноваційної системи, яка на сьогодні не від-
повідає повною мірою потенційним потребам інтенсивного роз-
витку економіки. Під впливом нав’язаних Україні зовні неолібе-
ральних реформ склалися вкрай несприятливі умови для сучас-
них досягнень науки та технологічних інновацій [1].
Для ефективного вирішення цієї проблеми необхідно визначи-
ти вихідні позиції основних компонентів національної інвести-
ційної системи, суть її відповідності вимогам інноваційної моделі
розвитку, виявити слабкі сторони і перешкоди, що гальмують
такий розвиток, а також наявні переваги і потенційні можливості
проведення узгоджених системних змін [2].
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Над вирішенням
окресленої проблеми працювали як державні органи, видавши
низку законів [1–7], так і вітчизняні та зарубіжні вчені [8–16].
Мета статті – економічне обґрунтування існуючих проблем
залучення іноземних інвестицій як досконалої форми раціональ-
ного розміщення фінансових ресурсів.
В умовах ринкового трансформування економіки України ду-
же гострою є потреба в значних іноземних інвестиціях. Для біль-
шості країн з перехідною економікою ефективно використаний
іноземний капітал стає ключовим фактором їх розвитку. Звичай-
но, залучення іноземних інвестицій відіграє важливу роль і в
структурі пріоритетів української економіки [3].
В Україні існують об'єктивні й суб'єктивні фактори, які негати-
вно впливають на процес іноземного інвестування, а саме:
● залучення іноземних інвестицій відбувається в умовах еконо-
мічної кризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на тери-
торії України, відчуваючи невпевненість у подальшому співробі-
тництві через економічну політику уряду;
● нестабільне законодавство, відсутність надійних державних
гарантій захисту від його змін, тому іноземні інвестори, банки та
фінансові організації при вкладанні коштів у інвестиційні проек-
ти віддають перевагу приватним підприємствам;
● невирішеність питання з надання у приватну власність земе-
льних ділянок під об'єкти, що приватизуються;
● значно вищі темпи інфляції, ніж у країнах Західної Європи
та США [13, 15];
● низька купівельна спроможність значної частини населення,
що зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку про-
дукції, яка могла б вироблятися на новостворених або реконстру-
йованих із допомогою іноземного капіталу підприємствах;
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
0/
20
12
2
Львівський інститут банківської справи Університету
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
0/
20
12
3
● невисокий рівень розвитку інфрастру-
ктури, яка могла б забезпечити швидкий
оперативний зв'язок України з іншими кра-
їнами, надавати необхідні послуги для опе-
ративного управління діяльністю підпри-
ємств з іноземними інвестиціями.
Отже, в Україні сформувався малосприя-
тливий інвестиційний клімат, який спри-
чинив брак стратегічних іноземних інвес-
тицій [15].
Суттєвим чинником виникнення в Укра-
їні нинішньої ситуації, пов'язаної з відтво-
рювальними процесами, є недосконала фі-
нансова, в тому числі й податкова, політи-
ка. Чинна податкова система має бути ско-
ригована за такими основними позиціями:
регламентація взаємовідносин між держа-
вою і платниками податків; стабільність
податкової системи хоча б протягом фінан-
сового року, її прозорість і доступність; від-
повідальність за ігнорування податкового
законодавства; скорочення кількості подат-
ків і суттєве спрощення процедури їх зби-
рання; загальне зниження податкового тя-
гаря і захист вітчизняних виробників; поси-
лення стимулювання капіталовкладень,
інвестиційної та інноваційної діяльності;
реформування амортизаційної політики;
підвищення ролі майнового і земельного
оподаткування, ресурсних платежів; рефо-
рмування системи розподілу доходів; ско-
рочення пільг [4].
Помірковані інвестори усвідомлюють,
що прибутковість капіталу після оподатку-
вання визначають не лише законодавчо
встановлена ставка податку на прибуток
підприємства, а й спосіб обчислення цього
прибутку, зокрема, нарахування амортиза-
ції, облік запасів, віднесення процента за
кредит і збитків до складу виробничих за-
трат. Крім того, у багатьох країнах існують
додаткові стимули інвестування, тобто зме-
ншення оподатковуваного прибутку на су-
му капітальних затрат і податкові інвести-
ційні кредити. В країнах Центральної та
Східної Європи створені так звані правові
анклави для іноземних інвесторів, гаранто-
вано захист від змін законодавства, націо-
налізації, забезпечено репатріацію прибут-
ків, а також надано податкові пільги [9].
Україна також пішла цим шляхом. Подіб-
ний захід відповідає головним вимогам, які
мають забезпечити: ефективність, тобто
мінімізувати вплив оподаткування на вико-
ристання ресурсів в умовах ринку, рівність,
тобто зрівняти податкові зобов'язання всіх
платників податку, а також простоту засто-
сування. Впровадження однакових правил
гри вважається ознакою стабілізації подат-
кового законодавства, що може компенсу-
вати іноземним інвесторам зростання пода-
ткового тягаря [5].
Залученню прямих іноземних інвестицій
сприяє процес формування інституційного
середовища. Україна, з одного боку, посту-
пово включається в діяльність міжнародних
економічних структур, а з другого – досить
інтенсивно розвиває внутрішні ринкові ор-
ганізаційні структури та інститути. Сфор-
мовані інститути регулюють або забезпечу-
ють зовнішньоекономічну діяльність [6].
На макроекономічному рівні надхо-
дження прямих іноземних інвестицій регу-
люється такими інструментами, як подат-
ки, тарифи, амортизація, заробітна плата,
ціни і валютний курс. А на мікроекономіч-
ному – інструментами, що детермінують
функціонування фірми (вимоги до власно-
сті; місцеве регулювання рівня цін; ліміту-
вання фінансових засобів для інвестицій і
набору робочої сили; експортні обмежен-
ня; ліцензування імпорту; контроль за ви-
користанням технології та іноземної валю-
ти; величини відпускних цін).
Іноземні інвестиції є провідником сучас-
них технологій виробництва та управлін-
ня, своєрідною перепусткою на світові рин-
ки товарів та капіталів, дозволяючи при
цьому компенсувати дефіцит національ-
них грошових коштів. На сьогодні потреба
в інвестиціях для структурної перебудови
української економіки зростає [8].
Метою політики у сфері іноземного інве-
стування є створення сучасної політичної
системи регулювання, яка б підвищила ін-
вестиційну привабливість економіки та за-
безпечила потужні мотивації нерезидентів
щодо вкладення коштів. Особливо ефекти-
вним важелем успішного вирішення цього
завдання може стати, за певних обставин,
податкова політика щодо іноземних та вну-
трішніх інвестицій [10], а саме: зниження
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
0/
20
12
4
податку на доходи корпорацій, податкові
канікули, прискорена амортизація, змен-
шення оподаткованого прибутку на суму
інвестицій, використання податкового інве-
стиційного кредиту.
Дії українського уряду в галузі оподатку-
вання корпоративних прибутків зосере-
джені на двох суперечливих цілях. Це одер-
жання доходів бюджетом і проведення сти-
мулюючої економічної політики, зокрема, з
залучення іноземного капіталу, яка перед-
бачає впровадження найпривабливіших
для іноземних інвесторів податкових сти-
мулів у такий спосіб, щоб не втратити бю-
джетних надходжень. Для цього необхідно
сповна використовувати податкові каніку-
ли, низькі податкові ставки, які застосову-
ються до широкої бази оподаткування,
прискорену амортизацію основних фондів,
зменшення оподаткування прибутку на
суму інвестицій чи використання податко-
вого інвестиційного кредиту. Під час пода-
ткових канікул прибутки підприємств опо-
датковуються за зниженими ставками або
не оподатковуються взагалі. Після закін-
чення податкових канікул компанія по-
винна сплачувати податки, крім того їй
заборонено трансформуватися у нову
компанію для продовження канікул. То-
му введення податкових канікул вимагає
уважного нагляду з боку податкової ін-
спекції за підприємствами з іноземними
інвестиціями.
Недоліками податкових канікул, з точки
зору уряду, є зменшення бюджетних над-
ходжень. Податкові канікули створюють
значні можливості для транснаціональних
корпорацій у сфері податкового плануван-
ня та приводять до сталого зменшення по-
даткової бази. Ефективність податкових
канікул обмежена щодо залучення прямих
іноземних інвестицій. Канікули є ефектив-
нішими у залученні капіталу до мобільних
виробництв, ніж до тих галузей, що впли-
ватимуть на економіку країни протягом
тривалого часу. Слід зазначити, що подат-
кові канікули заохочують до створення но-
вих компаній, а не до вкладення інвестицій
в нові виробничі потужності. Україна ж по-
требує саме останнього.
Альтернативою заохочення прямих іно-
земних інвестицій є загальне зменшення
податкової ставки. Базу оподаткування мо-
жна наблизити до доходу корпорації. Ком-
панії розраховують податкову базу, змен-
шуючи валовий дохід на величину витрат
на оплату праці, амортизації і процентні
платежі. Закон України «Про податок на
прибуток підприємств» не обмежує відне-
сення плати за кредит до витрат для під-
приємств, у статутному фонді яких частка
нерезидента перевищує 50%. За умов висо-
кої інфляції закон передбачає індексацію
не всіх видів витрат, а лише основних фон-
дів і запасів. Однак індексація не знадо-
биться, якщо інфляція буде помірною. Тут
значно спрощується процес розрахунку
податків. Уряд може стабілізувати надхо-
дження від оподаткування прибутку під-
приємств за рахунок збільшення податко-
вої бази. Інвесторів приваблюють країни з
низькими ставками оподаткування порів-
няно зі світовими стандартами. Низькі ста-
вки з незначними податковими пільгами
також свідчать, що уряд зацікавлений у ри-
нковому визначенні інвесторами найпри-
бутковіших галузей. Низькі податкові став-
ки самі по собі є стимулом. Вони залиша-
ють інвесторам більшу частину прибутків.
Однак в інфляційній економіці податкова
система без індексації справляє значно мен-
ший вплив на інвестиційну діяльність. Хо-
ча застосування низьких ставок оподатку-
вання до широкої податкової бази відпові-
дає сучасній філософії державної політики
в розвинених країнах, проте є певні недолі-
ки. Наприклад, міжнародні зв'язки здатні
звести нанівець зусилля країни у форму-
ванні нейтральної податкової системи. Фа-
ктично країна з податковою системою, яка
істотно відрізняється від податкових систем
інших країн, може мінімізувати ринкові
викривлення, запровадивши менш нейтра-
льну податкову систему. Якщо база оподат-
кування не є уніфікованою, транснаціона-
льні корпорації можуть скористатися від-
мінностями в податкових законодавствах
різних країн. Зокрема, вони можуть отри-
мати позику в країні з високими податками
для фінансування інвестицій в країні з ни-
зькими податками. Це збільшить їх прибут-
ки, тоді як місцевий бізнес не матиме таких
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
0/
20
12
5
можливостей [11].
За високого рівня економічної та полі-
тичної невизначеності Україні потрібні
стимули, вигоди від яких будуть відчутні
відразу. Низьких ставок оподаткування ко-
рпоративних доходів може бути недостат-
ньо, оскільки вони збільшують доходи про-
тягом наступних років. Зменшення подат-
кових ставок зменшує оподаткування при-
бутків від інвестицій, здійснених раніше,
що суттєво збільшує доходи власників існу-
ючого бізнесу і водночас зменшує бюджет-
ні надходження. Більшість країн встанов-
лює пільгові ставки оподаткування для дія-
льності, що здатна забезпечити доходи
протягом тривалого часу, зокрема, для нау-
ково-дослідних робіт. Так само заохочують-
ся інвестиції у високотехнологічне облад-
нання.
Прискорена амортизація основних фон-
дів, зменшення оподатковуваного прибут-
ку на суму інвестицій чи використання по-
даткового інвестиційного кредиту є при-
скорене списання інвестицій у формі при-
скореної амортизації, що дозволяє компані-
ям списувати капітал для вимог оподатку-
вання швидше, ніж для вимог обліку; змен-
шення оподатковуваного прибутку на пев-
ний процент витрат; податкового інвести-
ційного кредиту, що дає змогу компаніям
зменшувати податки на встановлений про-
цент інвестиційних витрат. Інвестиційні
відрахування, що відшкодовуються, означа-
ють повернення урядом компанії коштів
у розмірі податкових пільг. Проте уряд
може дозволити компанії перенести від-
рахування з оподаткованого прибутку чи
податкові кредити на майбутній період з
нарахуванням процента для збереження
їх вартості [12].
З інвестиційними податковими відраху-
ваннями компанія одержує доходи від зни-
ження податкових ставок у результаті інве-
стицій. Податковий стимул має чітке спря-
мування – заохочувати інвестиції, а не ство-
рювати нові компанії, інвестиційні подат-
кові відрахування для капіталу з тривалим
строком користування (споруди, машини
та обладнання) заохочують інвестиції, що
можуть бути прибутковими протягом ба-
гатьох років. Тобто відрахування стиму-
люють довгострокове інвестиційне пла-
нування.
Інвестиційні відрахування коштують
урядові менше, ніж податкові канікули чи
загальне зменшення податкових ставок.
У багатьох країнах відрахування застосо-
вуються до машин і обладнання, іноді до
будівель і споруд. Якщо до певних типів
капіталу, зокрема запасів, відрахування не
застосовуються, то галузі, в яких інтенсивно
використовуються запаси, потрапляють у
невигідне становище [14].
Компанія, що часто оновлює капітал, мо-
же вимагати інвестиційних відрахувань.
Отже, відрахування стимулюють інвестиції
в активи з високою нормою економічної
амортизації. Якщо уряд не бажає стимулю-
вати інвестиції в певні активи, йому слід
скоригувати ставки інвестиційних відраху-
вань до очікуваного рівня амортизації капі-
талу.
У разі якщо інвестиційні податкові від-
рахування не відшкодовуються, існуючі
компанії дістають вигоди у повному розмі-
рі, тоді як нові фірми мають спочатку отри-
мати достатній прибуток перед викорис-
танням відрахувань. Проекти з тривалим
періодом розгортання потрапляють у неви-
гідне становище порівняно з тими, що
швидко починають одержувати доходи.
За високої інфляції інвестиційні відраху-
вання посилюють нерівномірність впливу
податкової системи на інвестиційну поведі-
нку підприємства. Компанії в країнах з ви-
сокою інфляцією зацікавлені фінансувати
свій бізнес за рахунок боргу, оскільки пода-
ткові знижки для капітальних затрат є цін-
нішими. Податкові канікули і зниження
ставки оподаткування зводять нанівець пе-
реваги від зменшення оподатковуваного
прибутку на суму процентних платежів в
умовах високої інфляції. Найефективні-
шим підходом до податкового стимулюван-
ня іноземних інвестицій в економіку Украї-
ни є прискорене списання інвестицій у фо-
рмі прискореної амортизації, зменшення
оподатковуваного прибутку на певний
процент інвестиційних витрат та податко-
вого інвестиційного кредиту.
На сьогодні це є найбільш прийнятною
дією завдяки її чіткому спрямуванню на
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
0/
20
12
6
певний вид діяльності, а саме: нарощуван-
ня виробничих потужностей. Крім того,
відрахування стимулюють довгострокове
інвестиційне планування.
Важливе й те, що інвестиційні відраху-
вання коштують урядові менше, ніж подат-
кові канікули чи загальне зниження подат-
кових ставок. Цільове застосування відраху-
вань зменшує відплив капіталу порівняно з
податковими канікулами, а також заохочує
нові інвестиції замість надання миттєвих
прибутків власникам наявного капіталу, як
це відбувається при зниженні ставок опода-
ткування.
Зважаючи на переваги і недоліки різних
податкових стимулів, можна запропонува-
ти новий для України підхід до підтримки
конкурентоспроможності податкової систе-
ми. Йдеться про використання податкових
інвестиційних кредитів і відрахувань. Ефе-
ктивні інвестиційні відрахування знижу-
ють податкову ставку. Такі зміни будуть
ефективнішими порівняно з податковими
канікулами завдяки заохоченню додатко-
вих інвестицій на одиницю втрачених бю-
джетних коштів.
Державне регулювання іноземного інве-
стування як один із видів соціального
управління є важливим видом діяльності
органів державної влади з ефективного за-
лучення та раціонального використання
іноземних інвестицій і визначається показ-
никами економічного та соціального розви-
тку держави. Державне регулювання інвес-
тиційної діяльності в Україні включає
управління іноземними інвестиціями, а та-
кож регулювання умов інвестиційної діяль-
ності та контроль за її здійсненням усіма
інвесторами та її учасниками.
В Україні порядок державного регулю-
вання інвестиційної діяльності та іноземно-
го інвестування як її складової частини ви-
кладено у Концепції регулювання інвести-
ційної діяльності в умовах ринкової транс-
формації економіки, затвердженій постано-
вою Кабінету Міністрів України від 01.06.95 р.
№384 [7], де іноземні інвестиції згадуються
поряд з іншими джерелами інвестування.
Як наголошується у зазначеній концепції,
обмежені бюджетні фінансові ресурси не
дають змоги забезпечити структурні зміни
в галузях економіки, необхідні для задово-
лення потреб держави. Незважаючи на те,
що концепція була прийнята у 1995 році,
проблема обмеженості національних бю-
джетних коштів існує й досі.
Згідно з концепцією державна підтримка
надається переважно для розвитку пріори-
тетних напрямів в економіці, якими є: па-
ливно-енергетичний комплекс; соціальне
забезпечення; агропромисловий комплекс;
енерго- та ресурсозберігаючі технології;
розширення обсягів виробництва товарів
широкого вжитку тощо.
Іноземні інвестиції можуть здійснювати-
ся у вигляді:
● іноземної валюти, що визнається Наці-
ональним банком України;
● валюти України при реінвестиціях в
об'єкт первинного інвестування чи в будь-
які інші об'єкти інвестування відповідно до
законодавства України за умови сплати по-
датку на прибуток (доходи);
● будь-якого рухомого і нерухомого май-
на та пов'язаних з ним майнових прав;
● акцій, облігацій, інших цінних папе-
рів, а також корпоративних прав (прав вла-
сності на частку (пай) у статутному фонді
юридичної особи, створеної відповідно до
законодавства України або законодавства
інших країн), виражених у конвертованій
валюті;
● грошових вимог та права на вимоги
виконання договірних зобов'язань, які гара-
нтовані першокласними банками і мають
вартість у конвертованій валюті, підтвер-
джену законами (процедурами) країни ін-
вестора або міжнародними торговельними
звичаями;
● будь-яких прав інтелектуальної влас-
ності, вартість яких у конвертованій валюті
підтверджена законами (процедурами) кра-
їни інвестора або міжнародними торгове-
льними звичаями, а також експертною оці-
нкою в Україні, включаючи легалізовані на
її території авторські права, права на вина-
ходи, корисні моделі, промислові зразки,
знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.
Серед шляхів залучення іноземних інвести-
цій особливе місце займає використання
прямих іноземних інвестицій, кредитних
ліній та кредитів міжнародних фінансових
ного регулювання іноземних інвестицій є
Закон України «Про режим іноземного ін-
вестування» від 19.03.96 р. №93, Закон
України «Про інвестування економічної
діяльності» від 18.09.91 р. №1560, Закон
України «Про захист іноземних інвестицій»
від 10.09.91 р. №1640а. Особливістю держав-
ного правового регулювання діяльності
іноземних інвесторів на території України
є те, що поряд із зазначеними галузевими
законами мають враховуватися положення
ряду міжгалузевих законів та підзаконних
нормативних актів. Це Закони України
«Про зовнішньоекономічну діяльність»,
«Про підприємництво», «Про власність»,
«Про господарські товариства», «Про бан-
ки і банківську діяльність» та інші.
Закон України «Про інвестиційну діяль-
ність» був першим нормативним актом, в
якому викладено загальні правові, економі-
чні та соціальні умови інвестиційної діяль-
ності на території України. В законі зазна-
чається, що інвестиційна діяльність в Укра-
їні, поряд з іншим, здійснюється на основі
іноземного інвестування. Відповідно до За-
кону України «Про режим іноземного інве-
стування» для іноземних інвесторів на те-
риторії України встановлюється національ-
ний режим інвестиційної та іншої госпо-
дарської діяльності, за винятками, передба-
ченими законодавством та міжнародними
договорами України.
Для окремих суб'єктів підприємницької
діяльності, які здійснюють інвестиційні
проекти із залученням іноземних інвести-
цій, що реалізуються відповідно до держав-
них програм розвитку пріоритетних галу-
зей економіки, соціальної сфери і терито-
рій, може встановлюватися пільговий ре-
жим інвестиційної та іншої господарської
діяльності. Законами України можуть ви-
значатися території, на яких діяльність іно-
земних інвесторів та підприємств з інозем-
ними інвестиціями обмежується або забо-
роняється, виходячи з вимог забезпечення
національної безпеки.
У той же час, відповідно до Закону Укра-
їни «Про усунення дискримінації в оподат-
куванні суб'єктів підприємницької діяльно-
сті, створених з використанням майна та
коштів вітчизняного походження» від
економік. При цьому збільшення загально-
го обсягу іноземних інвестицій вбачається
доцільним провести за рахунок прямого
іноземного інвестування [16].
У свою чергу, економічна доцільність
прямих інвестицій залежить від багатьох
чинників, зокрема:
● прямі інвестиції слід спрямовувати на
заміщення імпорту готовою продукцією
власного виробництва;
● за рахунок таких інвестицій варто
створювати виробництва, орієнтовані на
експорт;
● у результаті одержання прямих інвес-
тицій має бути накопичений технологіч-
ний потенціал та управлінський досвід у
важливих галузях економіки держави.
Необхідно додати, що, за даними Держа-
вного управління статистики, темпи надхо-
дження прямих іноземних інвестицій в
Україну уповільнились. Пов'язано це з не-
належним регулюванням державними ор-
ганами влади залучення іноземних інвести-
цій та нераціональним їх використанням.
Органами державного управління загаль-
ної компетенції, до функцій яких належить
управління іноземним інвестуванням, є Ка-
бінет Міністрів України та місцеві державні
адміністрації. Також загальні функції дер-
жавного управління виконує Президент
України як глава держави.
Місцеві державні адміністрації мають
сприяти створенню підприємств з інозем-
ними інвестиціями; здійснювати управлін-
ня інвестиційною діяльністю, у тому числі і
за участі іноземних інвесторів; вносити до
відповідних органів пропозиції щодо залу-
чення іноземних інвестицій до економічного
розвитку адміністративно-територіальних
одиниць; вести на місцевому рівні перегово-
ри з потенційними іноземними інвесторами;
враховувати частки іноземних інвестицій при
складанні місцевих бюджетів тощо.
Специфікою державного регулювання
іноземного інвестування в Україні є те, що
функції з його здійснення розподілені між
кількома центральними органами виконав-
чої влади як функціональної, так і галузе-
вої компетенції. Це зумовлено міжгалузе-
вим характером даного об'єкта державного
регулювання. Законодавчою базою держав-
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
0/
20
12
7
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
0/
20
12
8
17.02.2000 р., фактично скасовано пільги
щодо митного та валютного регулювання
та справляння податків підприємствам з
іноземними інвестиціями. При цьому дер-
жава встановила такі гарантії захисту інозе-
мних інвестицій:
● у разі зміни законодавства, тобто, якщо
в подальшому спеціальним законодавством
України про іноземні інвестиції будуть змі-
нюватися гарантії їх захисту, зазначені в
розділі II цього закону, то протягом десяти
років з дня набрання чинності таким зако-
нодавством на вимогу іноземного інвестора
застосовуються державні гарантії захисту
іноземних інвестицій;
● у разі примусових вилучень, а також
незаконних дій державних органів та їх по-
садових осіб. Це означає, що іноземні інвес-
тиції в Україні не підлягають націоналіза-
ції. Державні органи не мають права рекві-
зувати іноземні інвестиції, за винятком ви-
падків здійснення рятівних заходів у разі
стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоо-
тій. Зазначена реквізиція може бути прове-
дена на підставі рішень органів, уповнова-
жених на це Кабінетом Міністрів України;
● у вигляді компенсацій і відшкодування
збитків іноземним інвесторам, тобто інозе-
мні інвестори мають право на відшкоду-
вання збитків, включаючи упущену вигоду
і моральну шкоду, завданих їм внаслідок
дій, бездіяльності або неналежного вико-
нання державними органами України чи їх
посадовими особами передбачених законо-
давством обов'язків щодо іноземного інвес-
тора або підприємства з іноземними інвес-
тиціями, відповідно до законодавства Укра-
їни;
● у разі припинення інвестиційної діяль-
ності. У такому випадку іноземний інвес-
тор має право на повернення не пізніше
шести місяців з дня припинення цієї діяль-
ності своїх інвестицій у натуральній формі
або у валюті інвестування в сумі фактично-
го внеску (з урахуванням можливого змен-
шення статутного фонду) без сплати мита,
а також доходів з цих інвестицій у грошо-
вій чи товарній формі за реальною ринко-
вою вартістю на момент припинення інвес-
тиційної діяльності, якщо інше не встанов-
лено законодавством або міжнародними
договорами України;
● при переказі прибутків, доходів та ін-
ших коштів, одержаних внаслідок здійс-
нення іноземних інвестицій, а це означає,
що іноземним інвесторам після сплати по-
датків, зборів та інших обов'язкових плате-
жів гарантується безперешкодний і негай-
ний переказ за кордон їхніх прибутків, до-
ходів та інших коштів в іноземній валюті,
одержаних на законних підставах внаслі-
док здійснення іноземних інвестицій.
Ще одним елементом механізму держав-
ного регулювання іноземного інвестування
є державна реєстрація іноземних інвести-
цій, яка здійснюється обласними, Київсь-
кою та Севастопольською міськими держав-
ними адміністраціями. Така реєстрація має
бути здійснена протягом трьох робочих
днів після фактичного внесення іноземних
інвестицій. Причому незареєстровані інозе-
мні інвестиції не дають права на одержан-
ня пільг і гарантій, передбачених законо-
давством. Не зайвим буде зауважити, що,
встановивши гарантії компенсації і відшко-
дування збитків іноземним інвесторам, за-
конодавець не зазначив строки їх виплати,
джерело, з якого такі виплати повинні здій-
снюватись, конкретних посадових осіб, які
повинні відповідати за компенсацію. Також
не визначено механізму повернення інвес-
тору його інвестицій у разі припинення
інвестиційної діяльності. Отже, гарантії є, а
здійснення їх на практиці, на жаль, не від-
бувається.
Висновки та пропозиції. На сьогодні в
Україні існує проблема недостатнього ви-
користання інвестиційного потенціалу, по-
в'язана з політичною нестабільністю, над-
мірним втручанням держави в регулюван-
ня іноземних інвестицій, постійними зміна-
ми у чинному законодавстві, відсутністю
єдиного центрального органу з питань дер-
жавного управління іноземного інвестуван-
ня, недостатнім розвитком малого та серед-
нього підприємництва, наявністю великої
кількості тіньових капіталів.
В той же час позитивні наслідки може
дати лише пряме іноземне інвестування. За
допомогою іноземних інвестицій можливо
модернізувати виробничу базу, створювати
нові робочі місця, розвивати важливі галузі
нального багатства. Тільки за таких умов
можна ефективно впливати на розвиток
економіки, забезпечувати і захищати інте-
реси кожного громадянина і суспільства в
цілому.
Держава повинна сприяти концентрації
політичних сил, підприємців, впливових
професійних і громадських об’єднань, а
також мобілізації всіх можливостей кожно-
го громадянина для вирішення завдань
розбудови нової країни з розвиненою еко-
номікою і громадянським суспільством.
Для досягнення загального успіху залу-
чення іноземних інвестицій мають бути
відрегульовані рамкові умови розгортання
масштабної інвестиційної діяльності, зок-
рема стосовно забезпечення оптимального
балансу ринкових та регуляторних важелів
впливу держави на інвестиційний розви-
ток, вдосконалення структури економіки за
інноваційною моделлю, приведення показ-
ника економічної нерівності населення до
середньоєвропейського стандарту, віднов-
лення довіри громадян до держави, влади,
бізнесу.
Ключовим питанням стратегії інвести-
ційної політики має бути напрям іннова-
ційного розвитку економіки, за якого необ-
хідно отримати відповідний рівень доданої
вартості. Це сприятиме підвищенню конку-
рентоспроможності економіки на світовому
рівні, забезпечить нарощування частки екс-
порту продукції (понад 40%) з високим рів-
нем доданої вартості в загальному обсязі
експорту [14]. Тоді успіх інноваційної полі-
тики визначатиметься обсягами інвестицій,
які економіка отримує ззовні, а також з вну-
трішніх джерел.
Визначення і реалізація пріоритетів інве-
стиційно-інноваційної діяльності мають
бути спрямовані на зміцнення іміджу дер-
жави, яка здатна створювати високотехно-
логічну продукцію, що базується на євро-
пейських та світових критеріях і сприятиме
підвищенню конкурентоспроможності на-
шої економіки.
Важливим завданням державного регу-
лювання інвестиційної діяльності повинно
стати визначення конкурентних секторів
економіки і виробництва, які зменшувати-
муть критичну залежність України від ім-
економіки тощо. При цьому економляться
національні бюджетні кошти, які можна
спрямувати в інші не менш важливі сфери
економіки чи на соціальне забезпечення.
Таким чином, напрями інвестиційної
політики України необхідно переглянути
та розробити єдину чітку стратегію залучен-
ня іноземних інвестицій в економіку держа-
ви, що є основною органічною частиною ін-
вестиційної політики будь-якої країни.
До ключових проблем залучення інозем-
них інвестицій, які потребують стратегіч-
них змін у державній інвестиційній політи-
ці, належать:
● глобалізація і неолібералізація світової
та більшості національних економік, у тому
числі й української;
● безальтернативність сталого економіч-
ного розвитку з ефективним використан-
ням іноземних інвестицій;
● нарощування темпів технологічного
процесу, перехід української економіки на
найвищий технологічний уклад;
підвищення рівня якості трудових ре-
сурсів через повернення мігрантів з більш
розвинених країн;
● зниження процесів міграції населення
через забезпечення його гідною працею за
основним місцем проживання.
Інвестиційно-інноваційна діяльність має
стати пріоритетною політикою з належною
державною підтримкою на користь фінан-
сово-посередницького сектору. Надмірна
захопленість держави і підприємництва
монетарними засобами накопичення фі-
нансового капіталу, зростання спекулятив-
ної компоненти у його формуванні, нера-
ціональне витрачання в суспільстві гро-
шей, зростання їх витрат, воєнізація держа-
вного бюджету – це ті складові, що нівелю-
ють переваги, які дає застосування в суспі-
льстві технологічних та інших соціально
орієнтованих інновацій.
Держава має відмовитися від пасивного
слідування доктрині неоліберального рин-
ку, особливо моделі сировинного придатку
розвинених країн, постачальника дешевої
робочої сили, що гальмує інноваційний
розвиток України.
Держава має відповідати за раціональне
використання всіх ресурсів і всього націо-
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
0/
20
12
9
Література
1. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977- ВР //
www.liga.kiev.ua
2. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. №40-IV – ВР // www.liga.kiev.ua
3. Закон України «Про інвестиційну діяльність» №1560-ХІІ від 18.09.1991 р. // ВВР. – 1991. – №47. –
Ст. 646 (зі змінами та доповненнями станом на 15.12.2005 р.).
4. Закон України «Про внесення змін до Закону України» про оподаткування прибутку підпри-
ємств» від 22.05.1997 р. №283/97 ВР //www.liga.kiev.ua.
5. Закон України «Про режим іноземного інвестування» № 93/96-ВР від 19.03.1996 р. // ВВР. – 1996. –
№ 19. – Ст. 80.
6. Закон України «Про інститути спільного інвестування» від 15 березня 2001 року №2299-ІП //
www.liga.kiev.ua
7. Постанова КМУ «Про концепцію регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової транс-
формації економіки» від 01.06.1995 р. – 23 с.
8. Данько М. Проблеми прогнозування інноваційно-технологічного розвитку економіки // Економі-
ка України. – 2010. – №5. – С. 35–40.
9. Журавский В.С. Проблемы законодательного обеспечения инновационно-инвестиционной модели
развития Украины. – К., 2008. – 246 с.
10. Косов В. Проблемы повышения инвестиционной активности в украинской экономике // Пробле-
мы теории и практики управления. – 2009. – №8. – С. 19–24.
11. Маевский В. Эволюционная теория и технологический прогресс // Вопросы экономики. – 2011. –
№12. – С. 6–16.
12. Парламентські слухання на тему: «Національна інноваційна система України: проблеми форму-
вання та реалізації» / Сайт «Законодавство України», 2011.
13. Патон В. Інноваційний шлях розвитку економіки України // Вісн. НЛН України. – 2011. – №2. –
С. 12–17.
14. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів.
– К.: Парламентське вид-во, 2009. – 44 с.
15. Шараєнко О. Розробка державної політики. Аналітичні записки // Вдосконалення механізму за-
лучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. – К., 2011. – 248 с.
16. Шестакова Я. Механізм державного регулювання інвестування в Україні. Наскільки він доскона-
лий? // Економіка, Фінанси, Право. – 2010. – №4. – С. 12–17.
Дано экономическое обоснование существующих проблем привлечения иностранных инве-
стиций как совершенной формы рационального размещения финансовых ресурсов.
Рассмотрены существующие объективные и субъективные факторы, негативно влияющие на
процесс иностранного инвестирования. Исследованы факторы, связанные с восстановительны-
ми процессами, в первую очередь финансовую и налоговую политику.
Обращено внимание на то, что иностранные инвестиции являются проводником современных
технологий производства и управления, позволяют компенсировать дефицит национальных
денежных средств, поэтому потребность в инвестиционных ресурсах для структурной пере-
стройки украинской экономики крайне необходима.
Исходя из того, что инвестиционное развитие является органической составляющей макроэко-
номических, социальных, политических и других современных процессов, предложены основ-
ные предпосылки успешного достижения в привлечении иностранных инвестиций.
В.С. Марцин ПРОБЛЕМЫ ПРИВЛЕЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ
В УКРАИНУ И ИХ ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ
ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
П
РО
БЛ
ЕМ
И
Н
А
У
К
И
1
0/
20
12
10
порту. Надмірні його масштаби сьогодні
вимивають з економіки великі кошти в ін-
тересах інвестування країн-імпортерів своєї
продукції. Водночас це унеможливлює
створення нових робочих місць в Україні,
які вкрай необхідні для забезпечення по-
вної зайнятості населення, та сприяння ін-
вестиційному розвитку економіки.
Необхідно переглянути існуючі програ-
ми як на державному, так і на всіх нижчих
рівнях управління з метою визначення їх
актуальності, ступеня відповідності пріори-
тетам, повноти їх забезпеченості кадрови-
ми, фінансовими та іншими ресурсами,
відпрацювати механізм контролю і відпові-
дальності за їх виконанням.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51103 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0119 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:33:54Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Марцин, В.С. 2013-11-13T23:10:52Z 2013-11-13T23:10:52Z 2012 Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та їх державне регулювання / В.С. Марцин // Проблеми науки. — 2012. — № 10. — С. 2-10. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0119 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51103 330.322’5 (477) Здійснено екномічне обгрунтування існуючих проблем залучення іноземних інвестицій як досконалої форми раціонального розміщення фінансових ресурсів. Розглянуто існуючі об’єктивні та суб’єктивні фактори, які негативно впливають на процес іноземного інвестування. Досліджено чинники, пов’язані з відтворювальними процесами, в першу чергу фінансову та податкову політику.Звернено увагу на те, що іноземні інвестиції є провідником сучасних технологій виробництва та управління, дозволяють компенсувати дефіцит національних грошових коштів, а тому потреба в інвестиційних ресурсах для структурної перебудови української економіки вкрай необхідна. Виходячи з того, що інвестиційний розвиток є органічною складовою макроекономічних, соціальних, політичних та інших сучасних процесів, запропоновано основні передумови успішного досягнення в залученні іноземних інвестицій. Дано экономическое обоснование существующих проблем привлечения иностранных инвестиций как совершенной формы рационального размещения финансовых ресурсов. Рассмотрены существующие объективные и субъективные факторы, негативно влияющие на процесс иностранного инвестирования. Исследованы факторы, связанные с восстановительными процессами, в первую очередь финансовую и налоговую политику. Обращено внимание на то, что иностранные инвестиции являются проводником современных технологий производства и управления, позволяют компенсировать дефицит национальных денежных средств, поэтому потребность в инвестиционных ресурсах для структурной перестройки украинской экономики крайне необходима. Исходя из того, что инвестиционное развитие является органической составляющей макроэкономических, социальных, политических и других современных процессов, предложены основные предпосылки успешного достижения в привлечении иностранных инвестиций. The existing objective and subjective factors which affect the process of foreign investment are given. Examines factors associated with the reproductive process especially financial and tax policy are examined. Attention is paid to the fact that foreign investment is the leader of modern production technology and management, can compensate the lack of national funds, so the need for investment capital for the restructuring of the Ukrainian economy is urgently vital. Based on the fact that the investment development is an integral part of macroeconomic, social, political and other advanced processes, the article provides the main preconditions for successful achievements in attracting foreign investment. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Проблеми науки Інноваційно-інвестиційна діяльність Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та їх державне регулювання Проблемы привлечения иностранных инвестиций в Украину и их государственное регулирование Problems of attracting foreign investment in Ukraine and its state regulation Article published earlier |
| spellingShingle | Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та їх державне регулювання Марцин, В.С. Інноваційно-інвестиційна діяльність |
| title | Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та їх державне регулювання |
| title_alt | Проблемы привлечения иностранных инвестиций в Украину и их государственное регулирование Problems of attracting foreign investment in Ukraine and its state regulation |
| title_full | Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та їх державне регулювання |
| title_fullStr | Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та їх державне регулювання |
| title_full_unstemmed | Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та їх державне регулювання |
| title_short | Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну та їх державне регулювання |
| title_sort | проблеми залучення іноземних інвестицій в україну та їх державне регулювання |
| topic | Інноваційно-інвестиційна діяльність |
| topic_facet | Інноваційно-інвестиційна діяльність |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51103 |
| work_keys_str_mv | AT marcinvs problemizalučennâínozemnihínvesticíivukraínutaíhderžavneregulûvannâ AT marcinvs problemyprivlečeniâinostrannyhinvesticiivukrainuiihgosudarstvennoeregulirovanie AT marcinvs problemsofattractingforeigninvestmentinukraineanditsstateregulation |