Кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці України

Обґрунтовано необхідність створення кластерних структур в економіці. Визначено особливості кластеру, механізм його дії та переваги кластерного підходу над галузевим. Розглянуто європейський досвід розвитку кластерів, а також можливості його застосування в Україні. Обоснована необходимость создания к...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Проблеми науки
Дата:	2012
Автор:	Степанова, А.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2012
Теми:	Інноваційно-інвестиційна діяльність
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51113
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці України / А.А. Степанова // Проблеми науки. — 2012. — № 11. — С. 7-14. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859898694558547968
author	Степанова, А.А.
author_facet	Степанова, А.А.
citation_txt	Кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці України / А.А. Степанова // Проблеми науки. — 2012. — № 11. — С. 7-14. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Проблеми науки
description	Обґрунтовано необхідність створення кластерних структур в економіці. Визначено особливості кластеру, механізм його дії та переваги кластерного підходу над галузевим. Розглянуто європейський досвід розвитку кластерів, а також можливості його застосування в Україні. Обоснована необходимость создания кластерных структур в экономике. Определены особенности кластера, механизм его действия и преимущества кластерного подхода над отраслевым. Рассмотрен европейский опыт развития кластеров, а также возможности его применения в Украине. The necessity of creating cluster structures in economy is determined. Specific features of cluster, its mechanism and benefits of the industry cluster approach are shown. European experience of clusters is considered and the possibility of its use in Ukraine is analyzed.
first_indexed	2025-12-07T15:56:07Z
format	Article
fulltext	інноваційне забезпечення конкурентоспроможності регіону / Обґрунтовано необхід- ність створення клас- терних структур в економіці. Визначено особливості кластеру, механізм його дії та переваги кластерного підходу над галузевим. Розглянуто європейсь- кий досвід розвитку кластерів, а також можливості його за- стосування в Україні. Ключові слова: клас- тер, кластеризація, інноваційний кластер, сукупний інноваційний продукт, кластерна стратегія. УДК 339.13 КЛАСТЕРИЗАЦІЯ ЯК ФОРМА СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ А.А. Степанова, канд. екон. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Постановка проблеми. Глобальні техніко-технологічні та со- ціально-економічні зміни, які відбуваються в результаті приско- рення темпів науково-технічного прогресу, активізації іннова- ційних процесів, вимагають розробки нової філософії націона- льного відродження, нових підходів до соціально-економічного розвитку регіонів України. Особливо це актуально сьогодні, ко- ли світова спільнота та Україна переживають чергову хвилю еко- номічної кризи. За цих умов для стійкого розвитку української економіки на засадах науково-технічного прогресу необхідні відповідні заходи інституційного характеру, спрямовані на подальшу лібераліза- цію ринку та фрагментарне стимулювання сфери НДДКР шля- хом створення різного роду територій з фінансовими і податко- вими пільгами. Звичайно, основні питання інноваційно-інвестиційного роз- витку України висвітлені в урядових програмах та інших зако- нодавчо-нормативних документах, що повинно сприяти іннова- ційному розвитку, однак практичні аспекти даного процесу ві- дображають тенденції зворотного характеру. Кількість промис- лових підприємств, що займаються інноваційною діяльністю, неухильно падає (з 26% у 1994 р. до 12,8% у 2011 р.), як і частка інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промис- лової продукції (у 2011 р. вона становила 4,8%) [1–4]. Частка гото- вих товарів в українському експорті складає лише 30–35%, відпо- відно сировини і напівфабрикатів – 65–70%, тоді як у світовому експорті готові товари складають 77,5%, сировина і напівфабри- кати – 12,5% [1, 2]. Вирішення цієї надзвичайно складної актуальної проблеми може бути знайдено лише на основі системного підходу, який має охоплювати весь комплекс питань, починаючи з інновацій- ної політики і закінчуючи організацією праці на окремому робо- чому місці. Найголовнішою проблемою інноваційного розвитку України, незважаючи на наявність значного інтелектуального і ресурсно- го потенціалу, є відсутність механізму, який би міг об'єднати на- явні ресурси і сконцентрувати їх на найперспективніших для української економіки напрямах. У зв'язку з цим в умовах націо- нальної економіки доцільно застосовувати кластерний підхід, який набув широкого використання у провідних світових еконо- міках, що дало можливість покращити ефективність їхнього фу- нкціонування та конкурентоспроможність. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Кластерний підхід до організації взаємодії суб’єктів діяльності є надзвичайно актуа- ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 1/ 20 12 7 ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 1/ 20 12 8 льним явищем в сучасних умовах господа- рювання, хоча і має дуже давню історію. Саме Арістотель, досліджуючи зв’язки та взаємовідносини людей у різних системах та об’єднаннях, створив проект «найкращої держави» [5]. Проблематиці економічного, зокрема ін- новаційного, розвитку на основі кластерного підходу приділяли увагу такі зарубіжні та вітчизняні науковці як М. Енрайт, А. Ісаксен, А. Маршал, М. Портер, С. Розенфельд, Е. Янг Лоурен, В. Геєць, П. Саблук, К. Романова, В. Федоренко [6–14]. У їхніх наукових пра- цях започатковано теоретичні основи кла- стеризації, розкрито її механізм, проаналі- зовано особливості кластерних утворень і визначено перспективи їх розвитку. Проте на сьогодні існують проблеми, пов’язані з оцінкою можливостей кластерного підходу до організації нового рівня та якості вироб- ничих зв’язків суб’єктів господарювання; з оцінкою потенціалу конкурентоспромож- ності територіальних об’єднань, мережевих структур та інших кластерних утворень; з впровадженням нової філософії господа- рювання на основі кластеризації економі- ки. Досі актуальними залишаються пробле- ми виявлення і формування конкурентосп- роможності кластерів в українській проми- словості, використання кластерного підхо- ду в ході формування та регулювання інно- ваційної системи України. Мета статті – узагальнення міжнародно- го та вітчизняного досвіду в сфері розвитку та формування інноваційних організацій- но-економічних структур на основі клас- терного підходу. Вперше на термін «кластер» звернув ува- гу А. Маршал, розглядаючи особливості промислових регіонів. Він відзначив тенде- нцію до концентрації спеціалізованих ком- паній у таких регіонах [6]. Однак засновни- ком теорії кластерного розвитку став М. Портер, який помітив, що найконкурен- тоспроможніші в міжнародних масштабах фірми однієї галузі зазвичай не безсистем- но розкидані по різних країнах, а мають властивість концентруватися в одній і тій же країні, а деколи навіть в одному і тому ж її регіоні. Цей факт пояснюється тим, що одна чи кілька фірм, які досягають конку- рентоспроможності на світовому ринку, поширюють свій вплив на найближче ото- чення: постачальників, споживачів і конку- рентів. У свою чергу, успіхи оточення пози- тивно впливають на подальше зростання конкурентоспроможності таких фірм. У результаті формується кластер – група гео- графічно сконцентрованих фірм і пов'яза- них з ними організацій, які діють у певній галузі, характеризуються спільною діяльні- стю та взаємодіють одна з одною. Крім то- го, багато кластерів включають органи вла- ди та інші установи – університети, центри стандартизації, торговельні асоціації, які забезпечують утворення, спеціалізоване перенавчання, інформацію, дослідження та технічну підтримку [7]. Схематично кластер можна зобразити так: Галузі- постачальники послуг БАЗОВА ГАЛУЗЬ (СПЕЦИФІЧНІ РЕСУРСИ, ЗНАННЯ, ТЕХНОЛОГІЇ) Галузі- постачальники (ресурси, устат- кування, засоби праці та ін.) Споріднені галузі Галузі- споживачі Державні інститути Наука і осві- та Транспортна інфраструкту- ра Фінансові установи Інші види послуг Рис. 1. Структура кластеру льтиплікатора, чим і встановлює залежність між інноваціями та формуванням конку- рентоспроможних кластерів [7]. Центром кластеру найчастіше буває кі- лька потужних компаній, між якими збері- гається конкуренція. Саме цим кластер від- різняється від картелю або фінансово- промислової групи, поєднуючи в собі одно- часно кооперацію й конкуренцію. Водно- час кластерний підхід, на відміну від галу- зевого, де простежуються інтереси галузі, забезпечує комплексний розвиток терито- рій, в складі яких та або інша галузь робить свій внесок в нарощування їх конкуренто- спроможності. Кожний з цих підходів має свої переваги та недоліки щодо організації економічних зв’язків між суб’єктами госпо- дарювання, однак саме переваги кластер- ного підходу зумовлюють концентрацію зусиль у напрямі кластеризації економіки, за якої здійснюються вагомі позитивні зру- шення в нарощуванні обсягів виробництва, наповненні ринків товарами та послугами, підвищенні конкурентоспроможності регіо- нів шляхом створення нових виробничих си- стем, які стають центрами економічного зрос- тання та інноваційного розвитку (табл. 1). Поняття «кластер» має багато тлумачень в українській і російській мовах, однак ха- рактерною ознакою його сутності є об'єд- нання окремих елементів (складових час- ток) у єдине ціле (систему) для виконання певної функції (завдання) або реалізації певної мети. Сьогодні теорія кластеризації набуває важливого значення, реалізація по- ложень якої забезпечує ефективні методи підвищення конкурентоспроможності під- приємств – учасників кластерів. Для всієї економіки країни кластери виконують роль точок зростання внутрішнього ринку і бази міжнародної експансії. Слідом за пе- ршими в економіці часто утворюються нові кластери, що сприяє зростанню конкурен- тоспроможності країни на міжнародному ринку. Першочергово кластерний підхід використовувався для виявлення пріорите- тних галузей економіки, які мають економі- чний потенціал для підвищення зовніш- ньоекономічної конкурентоспроможності держави. Однак концепція виникнення і руйну- вання кластерів конкурентоспроможних галузей М. Портера також відповідає теорії нововведень і механізму інвестиційного му- ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 1/ 20 12 9 Підходи до організації економічних зв’язків Переваги Недоліки Кластерний Пільгові умови для організації нових суб’єктів діяльності та запуску нових виробництв Можливість виникнення певних конфліктів інтересів регіону і галузі Полегшений доступ до всіх видів ресур- сів та їх раціональне використання Стимулювання інноваційного розвитку Недосконалість врахування інтересів галузі Підвищення конкурентоспроможності учасників кластеру Галузевий Раціональніша структура управління Можливість виникнення певних конфліктів інтересів галузі і регіону Недосконалість врахування інтересів регіону Підтримка пріоритетних галузей на рівні країни Обмеженість ресурсного забезпечення Низький рівень кооперації з підприємствами інших галу- зей Підвищення конкурентоспроможності підприємств галузі Відсутність стимулюючих чинників для інноваційного розвитку Таблиця 1. Переваги та недоліки кластерного та галузевого підходів до організації економічних зв’язків ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 1/ 20 12 10 Суб’єкти господарювання, що функціо- нують у межах кластерного утворення, діс- тають доступ до найпередовішої інформа- ції щодо розробки та впровадження нової техніки і прогресивних технологій. Сприя- тливі умови впровадження нових техноло- гій, відсутність бюрократичних обмежень з боку вищих органів управління стимулю- ють розробку та впровадження інновацій. Особливо успішними є кластери з поєд- нанням трьох видів підприємств, а саме: підприємства – лідери ринку, які володі- ють найкращими технологіями та працю- ють на міжнародних ринках; підприємства – постачальники компоне- нтів або супутні підприємства (переважно малі та середні); підприємства, на яких працюють най- більш схильні до інноваційної діяльності фа- хівці з університетів, науково-дослідницьких установ. Крім того, кластерна форма організації призводить до створення особливої форми інновації – сукупного інноваційного проду- кту, який є результатом діяльності кількох фірм або дослідницьких інститутів. Об'єд- нані в кластер підприємства формують не випадкову концентрацію наукових і техно- логічних винаходів, а певну систему поши- рення нових знань і технологій. До того ж найважливішою умовою ефективної транс- формації винаходів в інновації, а інновацій у конкурентні переваги є формування ме- режі стійких зв'язків між усіма учасниками кластеру [6]. Інноваційний кластер є об'єднанням різ- них організацій (промислових компаній, дослідницьких центрів, органів державного управління, загальногосподарських органі- зацій і т.д.), яке дозволяє використовувати переваги двох способів координації еконо- мічної системи – внутрішньофірмової ієра- рхії та ринкового механізму, що дає можли- вість швидко і ефективно розподіляти нові знання, наукові відкриття і винаходи. Тен- денції до утворення інноваційних класте- рів найчастіше мають спільну наукову або виробничу базу, більше того, успішний розвиток кластеру може бути гарантова- ним лише за умови, що наукова база дозво- ляє побудувати кластер не за спеціалізова- ним, а за диференційованим типом [12]. Виробнича структура кластеру більш вигідна, ніж галузева, оскільки внутрішні зв’язки є тіснішими, що породжує ефекти масштабу виробництва, охоплення та сине- ргії [15]. При групуванні фірм у кластери ефект охоплення значно посилюється, ви- никає можливість використовувати багато- функціональний фактор на різних підпри- ємствах при мінімізації транзакційних ви- трат, пов'язаних з його передачею. Таким чином, всі учасники кластеру отримують додаткові конкурентні переваги під дією сукупного впливу ефектів масштабу, охоп- лення і синергії. Механізм їх впливу наступний: неприбу- ткові підприємства кластеру можуть подо- лати нижню межу рентабельності за допо- могою спеціалізації, яка сприяє підвищен- ню рівня продуктивності праці і зниженню собівартості продукції. Кластерна структу- ра багато в чому сприяє зниженню сукуп- них витрат на дослідження і розробку но- вовведень за рахунок підвищення ефекту виробничої структури, що дозволяє учас- никам кластеру стабільно здійснювати ін- новаційну діяльність протягом тривалого періоду. Можливості кластерного підходу демон- струє, зокрема, зарубіжний досвід. Повніс- тю кластеризовані фінська і скандинавська промисловість. У США більше половини підприємств працюють за такою моделлю виробництва, коли підприємства кластеру знаходяться в одному регіоні і максималь- но використовують його природний, кад- ровий та інтеграційний потенціал. Як пра- вило, продукція кластерів орієнтована на експорт. Країни Європейського Союзу при- йняли шотландську модель кластеру, при якій ядром спільного виробництва стає ве- лике підприємство, що об’єднує навколо себе невеликі фірми. Існує й італійська мо- дель – більш гнучка і рівноправна співпра- ця підприємств малого, середнього і вели- кого бізнесу. Фахівці вважають, що для кра- їн з перехідною економікою найбільше під- ходить саме така форма кластерної органі- зації виробництва. Жодна країна не може бути конкуренто- спроможною у всіх сферах. У розвинених країнах міжнародна конкурентоспромож- ність спочатку виникала і зміцнювалася в рамках окремих кластерів. Конкурентосп- роможність Швеції в целюлозно-паперово- му секторі поширюється на обладнання в галузі деревообробки і виробництва папе- практика їх здійснення. Далеко не завжди використовуються одні і ті ж поняття, але більшість країн Європи виробили для себе ту або іншу кластерну стратегію. Така стра- тегія існує в Данії, Нідерландах, Бельгії, Ка- наді. Франція й Італія можуть служити прикладами країн, де здавна практикується своєрідна кластерна стратегія, хоч і під ін- шою назвою. В Італії надзвичайно високою є концент- рація індустріальних округів. Ніхто не знає, скільки цих округів існує, бо вони по- стійно формуються. Італійці створили свою модель мережевої системи. Наприклад, у Ломбардії працює система підтримки між кластерами, тут вивчаються інноваційні, коопераційні, організаційні зв’язки. Авст- рія за десятиріччя також створила стовідсо- ткову інноваційну економіку на базі клас- терів. Тут спочатку вивчили всі патентні можливості кожного регіону, всіх дев`яти земель, а вже потім почали створювати кла- стери. Перший кластер з`явився в галузі обробки деревини. Сьогодні в Австрії пра- цюють автомобільні кластери, навіть ство- рено кластер дизельних двигунів, які вико- ристовують не лише в Європі, а й у Сполу- чених Штатах Америки. Перший кластер в Угорщині створено в західній Панонії. Це був автомобільний кластер, який використав можливість спів- праці з 15 європейськими кластерами. Нині в західній Панонії працюють п`ять класте- рів. Всі кластери Угорщини – інноваційні. Польща теж пішла цим шляхом. Спочатку вона провела адміністративно-територіальну реформу, створивши 15 воєводств, у кожному з яких є багато можливостей для побудови своїх інноваційних систем. Наприклад, у Гданську працює кластер, який займається біотехнологіями, комп’ютеризацією, елект- ронікою та телекомунікаціями, в ньому бе- руть участь близько 60 компаній. У Росії існує кілька спонтанних кластерів, утворе- них навколо ключових галузей промисло- вості – хімічної, нафтогазової, автомобіле- будування, металургії, машинобудування і суднобудування. Україна також має досвід створення і розвитку кластерів, хоча називати його ду- же вдалим, мабуть, поки що не варто. Клас- терні технології застосували спочатку на Хмельниччині, а трохи згодом у Івано- Франківщині. На Хмельниччині така мо- ру, конвеєрних ліній і деяких суміжних га- лузей, наприклад, виробництво сірників. Данія розробила специфічні промислові технології для агробізнесу і харчової про- мисловості. Подібним чином німецькі ма- шинобудівники виграють від наявності в Німеччині високорозвиненого виробницт- ва компонентів для цих галузей. В Італії спеціальні кластери сформувалися в про- мислових районах, в яких склалися галузеві комбінації: металообробка – ріжучий ін- струмент, мода – дизайн, шкіра – взуття, деревообробка – меблі. Американське ноу- хау в секторі виробництва споживчих това- рів забезпечило лідерство країни в сільсько- му господарстві, виробництві упаковки на- рівні з успіхами в сфері реклами і фінансо- вому секторі. Японська потужність у секто- рі побутової електроніки дозволила успіш- но розвивати виробництво чипів пам’яті і мікросхем, у той час як США зберігали лі- дерство у виготовленні логічних мікроком- понентів, що використовуються в комп’ю- терах, телекомунікаційному обладнанні і військовій електроніці. Існує ціла низка вже випробуваних прак- тикою систем сприяння формуванню клас- терів. Наприклад, програми, спрямовані на об’єднання ділових людей з розрахунку на те, що розширення мереж приведе до роз- ширення співробітництва; створюються бази даних, до яких можуть звертатися фір- ми, що шукають партнерів. Застосовується також державне фінансування кластерних проектів, що можливе на конкурсній осно- ві. У цьому випадку представники різних проектів взаємодії, кооперації можуть пода- вати заявки на субсидії, причому державні кошти отримують лише найкращі з них. У світовій практиці вже склалися основні форми стимулювання малих інноваційних підприємств, в тому числі і в рамках класте- рних промислових систем. У США, Франції застосовують пряме фінансування, субси- дії, позики, які сягають 50% витрат на ство- рення нової продукції і технологій. У Шве- ції під це надають позики без виплати від- сотків. В Англії, Німеччині, Франції ство- рюються фонди впровадження інновацій з урахуванням можливого комерційного ри- зику, знижують державне мито для індиві- дуальних винахідників. Поширеність кластерних стратегій вель- ми нерівномірна між країнами, різна і ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 1/ 20 12 11 ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 1/ 20 12 12 дель впроваджується досить успішно, вже діють чотири кластери: будівельний та швейний у Хмельницькому, туристичний та харчовий у Кам’янці-Подільському. На- приклад, швейний кластер об’єднує не ли- ше швейні підприємства, а й середні навча- льні заклади відповідного напряму і навіть університет. Успішно діє кластер сільського туризму «Оберіг». Зараз він об’єднує 6 ти- сяч працівників. Це перший подібний кла- стер сільського туризму в Україні. Розробка оптимальної моделі промислово- го кластеру для України – це значною мірою розробка і реалізація заходів підтримки інно- ваційних малих підприємств, здатних генеру- вати ідеї і на тих або інших умовах пропону- вати підприємствам (інвесторам)-лідерам не лише свою продукцію, виготовлену «за захід- ними лекалами», але і свої інноваційні роз- робки. Китаю знадобилося майже 15 років і ве- личезні зовнішні інвестиції для створення конкурентоспроможних кластерів навколо орієнтованих на експорт текстильної про- мисловості, фабрик спорттоварів, одягу, іграшок, посуду тощо. Скільки часу знадо- биться Україні, щоб подібна прогресивна система кластерної взаємодії стала реалією нашого життя? Експерти затрудняються прогнозувати подібну ситуацію, але те, що така форма взаємодії необхідна, зрозуміли, мабуть, всі. Треба лише розумно й успішно запровадити її в економіку країни. Однак відповідно до міжнародного до- свіду основним індикатором того, щоб в певній галузі склався кластер, необхідно, щоб частка продукції цієї галузі на світово- му ринку перевищила сумарну частку краї- ни в загальній світовій торгівлі. Україна на сучасному етапі її розвитку потребує чіткої моделі організаційної стру- ктури економіки, яка б охоплювала всі рів- ні її функціонування. Однак варто врахува- ти, що в сучасному світі економічне зрос- тання засноване на інноваціях, використан- ні прогресивних форм організації, таких як кластер і прогресивні форми стратегічного управління (рис. 2). Макроінноваційна (державна) стратегія Регіональні інноваційні стратегії Інноваційні стратегії підприємств Кластерні стратегії Рис. 2. Національна система стратегій Розвиток механізмів інтеграції малого і великого бізнесу, передусім у промисловос- ті, є сьогодні вимогою часу і ринку. Особливо перспективним, за оцінкою фахівців, є меха- нізм взаємодії малого і великого бізнесу через застосування кластерних технологій. Значні ресурси для розвитку української економіки є в сфері взаємодії малого і вели- кого бізнесу. Великі підприємства володі- ють потужними основними фондами, більш сучасним обладнанням, значними виробничими площами і можуть виступа- ти замовниками для малих підприємств у сфері виробництва, торгівлі і послуг. Од- нак сьогодні взаємодія малого і великого бізнесу перебуває на початковій стадії, роз- вивається суперечливо, стихійно і не дозво- ляє повною мірою використовувати взаєм- ний потенціал для спільного розвитку. Час- то виникають ситуації, коли представники великого бізнесу використовують доміную- че положення на ринку, не враховуючи ін- тереси малих підприємств, не завжди є доб- росовісними партнерами при взаєморозра- хунках і операціях. При цьому малі підпри- ємства на практиці не мають реальних мо- Література 1. Державний комітет статистики України. – http://www.ukrstat.gov.ua. 2. Державне агентство України з інвестицій та інновацій. – www.in.gov.ua. 3. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. – К.: Держкомстат України, 2007. – 360 с. 4. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викли- ків. – www.pir.dp.ua / / StrategizInnovRazvitiyaUkr.doc. 5. Економічна думка античного світу. – www.mirphilosophy.ru/ 6. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3-х т. – М., 1993. –Т. 1. – С. 176–189. 7. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. / Под ред. и с предисловием В.Д. Щети- нина. – М.: Международные отношения, 1993. – 896 с. 8. Портер М. Конкуренция: Пер. с англ. – М.: ИД «Вильямс», 2001. – 495 с. 9. Rosenfeld S. Bringing business clusters info the mainstream of economic development // European planning studies. – 1997. – № 5. – Р. 3–23. 10. Isaksen A. Rationalization and regional clusters as a development strategies in a global economy: STEP Report. – Oslo, 1998. – 46 p. 11. Bergman E.M., Feser E.J. Industrial and Regional Clusters: Consepts and Comparative Applications // Regional Reserch Institute, WVU, 1999. 12. Жилінський О.І. Інновації: проблеми теорії і практики [колект. монографія] / О.І. Жилінський. — Харків: ІНЖЕК. — 2011. — С. 230-250. 13. Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. Інноваційна стратегія українських реформ. – К.: Знання України, 2002. – 336 с. 14. Гуменюк О.І. Кластери як організаційна структура інноваційно-інвестиційної моделі розвитку промисловості // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 2. – С. 9-19. 15. Хасанов Р.Х. Синергетический эффект кластера // Евразийский международный научно- аналитический журнал. – 2009. – №3. – http://www.m-economy.ru/art.php3?artid=26329. су фірм і галузей. Ці взаємозв’язки вплива- ють на спрямованість і темпи інновацій, а також на конкурентоспроможність кінцевої продукції [16]. Не випадково в багатьох країнах класте- рний аналіз став активно використовувати- ся при формуванні і здійсненні національ- ної промислової політики. Кластерний під- хід дозволяє підвищити ефективність взає- модії приватного сектору, держави, торго- вих асоціацій, дослідницьких і освітніх установ в інноваційному процесі. Висновки. Суттєвим моментом станов- лення і розвитку кластерів в українській економіці має стати формування системи інноваційних стратегій як на рівні держа- ви, так і на рівні окремих підприємств. З урахуванням досвіду європейських країн у процесі формування своїх стратегій інно- ваційного розвитку вітчизняним промисло- вим підприємствам необхідно робити став- ку на екологічність готової продукції і ви- користовуваних технологій, ресурсо- та енергозбереження, при цьому основними напрямами їх стратегій мають бути підви- щення гнучкості виробництва, зростання за рахунок інвестицій, злиттів і поглинань, а також корпоративні альянси. жливостей для захисту своїх прав. Невеликі структури більш гнучкі, менш забюрократизовані, легше йдуть на кон- такт з ринком, краще задовольняють запи- ти споживача. Багато з них утворюють кла- сичний ланцюжок постачання на основі кластерної взаємодії. Такі компанії в сучас- ній практиці, як правило, організуються у вертикально-інтегровані холдинги за тех- нологічним ланцюжком. Привабливим ас- пектом такого розукрупнення є легкість і законність застосування різних схем відхо- ду від оподаткування – за рахунок транс- фертного ціноутворення, комісійних опе- рацій, організації вексельного клубу тощо. Корпоративний центр розвантажується від зайвих витрат і починає консолідувати чис- тий прибуток, який може бути акумульова- ний і за потреби спрямований на інвести- ційні проекти для підтримки виробничого потенціалу. У моделі кластерної організації повніше враховані змінні форми конкуренції і голо- вні джерела конкурентних переваг. Класте- рний метод дозволяє реалізувати найваж- ливіші взаємозв’язки в технологіях, навич- ках, інформації, маркетингу і споживчих запитах, які характерні для цілого комплек- ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 1/ 20 12 13 16. Міждисциплінарний словник з менеджменту. Навч. посібн. / За ред. Д.М. Черваньова, О.І. Жи- лінського. – К.: Нічлава, 2011. – 624 с. Обоснована необходимость создания кластерных структур в экономике. Определены осо- бенности кластера, механизм его действия и преимущества кластерного подхода над от- раслевым. Рассмотрен европейский опыт развития кластеров, а также возможности его применения в Украине. ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ П РО БЛ ЕМ И Н А У К И 1 1/ 20 12 14 Степанова А.А. КЛАСТЕРИЗАЦИЯ КАК ФОРМА СТИМУЛИРОВАНИЯ ИННОВАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ В ЭКОНОМИКЕ УКРАИНЫ Рассмотрены возмож- ности и перспективы использования сетей Байеса в оценке целесоо- бразности вхождения предприятий в кластер на основе технико- экономических показа- телей производства. Ключевые слова: байе- совские сети, задачи кластеризации, кластер. УДК 33:005.31:519.83 БАЙЕСОВСКИЙ ПОДХОД К РЕШЕНИЮ ЗАДАЧ КЛАСТЕРИЗАЦИИ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ ПРИ ВНЕДРЕНИИ ИННОВАЦИЙ М.В. Шарко, докт. экон. наук, Н.А. Адвокатова, Херсонский национальный технический университет Постановка проблемы. Характерная черта современной ры- ночной экономики – ускорение интеграционных процессов. На сегодняшний день интеграция является основным способом по- вышения эффективности и конкурентоспособности произ- водств. Горизонтальная интеграция позволяет однородным предприятиям отрасли объединять усилия в проведении общей политики продвижения товара, в то время как вертикальная спо- собствует оптимизации затрат по производству продукции пу- тем установления устойчивых связей на всех этапах жизненного цикла товара. Экономическая теория и практика предлагают большое число вариантов и форм интеграции бизнеса. Струк- турные преобразования экономики вынуждают предприятия искать новые формы хозяйствования, к которым относятся кла- стерные объединения. Существующие теоретические проработ- ки и методические рекомендации по созданию таких объедине- ний направлены на получение наилучшей кластеризации. Акту- альность темы подтверждается возросшими требованиями к по- вышению устойчивости функционирования предприятий, каче- ственному использованию ресурсов, выпуску конкурентоспособ- ной продукции. Анализ исследований и публикаций по обозначенной тема- тике показывает, что проблема экономического роста и преодо- ления кризисных ситуаций в экономике Украины требует разра- ботки и внедрения инновационных концептуально-теоретичес- ких и нормативно-прикладных подходов, ориентированных на достижение устойчивого функционирования производства. Оценки целесообразности вхождения предприятий в кластер- ные объединения [1–10] свидельствуют, что математические ме- тоды принятия решений, основанные на формализованном опи- сании ситуации и анализе факторов, определяющих возможно-
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51113
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0119
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:56:07Z
publishDate	2012
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
record_format	dspace
spelling	Степанова, А.А. 2013-11-14T22:17:26Z 2013-11-14T22:17:26Z 2012 Кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці України / А.А. Степанова // Проблеми науки. — 2012. — № 11. — С. 7-14. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0119 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51113 339.13 Обґрунтовано необхідність створення кластерних структур в економіці. Визначено особливості кластеру, механізм його дії та переваги кластерного підходу над галузевим. Розглянуто європейський досвід розвитку кластерів, а також можливості його застосування в Україні. Обоснована необходимость создания кластерных структур в экономике. Определены особенности кластера, механизм его действия и преимущества кластерного подхода над отраслевым. Рассмотрен европейский опыт развития кластеров, а также возможности его применения в Украине. The necessity of creating cluster structures in economy is determined. Specific features of cluster, its mechanism and benefits of the industry cluster approach are shown. European experience of clusters is considered and the possibility of its use in Ukraine is analyzed. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Проблеми науки Інноваційно-інвестиційна діяльність Кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці України Кластеризация как форма стимулирования инновационных процессов в экономике Украины Clusterization as a form of innovative processes stimulation in the economy of Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці України Степанова, А.А. Інноваційно-інвестиційна діяльність
title	Кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці України
title_alt	Кластеризация как форма стимулирования инновационных процессов в экономике Украины Clusterization as a form of innovative processes stimulation in the economy of Ukraine
title_full	Кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці України
title_fullStr	Кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці України
title_full_unstemmed	Кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці України
title_short	Кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці України
title_sort	кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці україни
topic	Інноваційно-інвестиційна діяльність
topic_facet	Інноваційно-інвестиційна діяльність
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51113
work_keys_str_mv	AT stepanovaaa klasterizacíââkformastimulûvannâínnovacíinihprocesívvekonomícíukraíni AT stepanovaaa klasterizaciâkakformastimulirovaniâinnovacionnyhprocessovvékonomikeukrainy AT stepanovaaa clusterizationasaformofinnovativeprocessesstimulationintheeconomyofukraine

Кластеризація як форма стимулювання інноваційних процесів в економіці України

Репозитарії

Схожі ресурси