Обсяг термінопоняття "фразеологія” в кореляції "сукупність мовних одиниць”

Проаналізовано погляди вітчизняних та закордонних лінгвістів на обсяг термінопоняття “фразеологія” як сукупність мовних одиниць. Обгрунтовано власне розуміння цього поняття. The views of home and foreign linguists are considered to the volume of phraseology. The concept is substiated....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Термінологічний вісник
Date:2011
Main Author: Мирошніченко, І.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української мови НАН України 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51168
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Обсяг термінопоняття "фразеологія” в кореляції "сукупність мовних одиниць” / І.М. Мирошніченко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 120-123. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859705076807892992
author Мирошніченко, І.М.
author_facet Мирошніченко, І.М.
citation_txt Обсяг термінопоняття "фразеологія” в кореляції "сукупність мовних одиниць” / І.М. Мирошніченко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 120-123. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Термінологічний вісник
description Проаналізовано погляди вітчизняних та закордонних лінгвістів на обсяг термінопоняття “фразеологія” як сукупність мовних одиниць. Обгрунтовано власне розуміння цього поняття. The views of home and foreign linguists are considered to the volume of phraseology. The concept is substiated.
first_indexed 2025-12-01T02:03:35Z
format Article
fulltext 120 Термінологічний вісник. 2011, № 1 УДК 81’373.7 І. М. МИРОШНІЧЕНКО (Київ, Україна) ОБСЯГ ТЕРМІНОПОНЯТТЯ "ФРАЗЕОЛОГІЯ" В КОРЕЛЯЦІЇ "СУКУПНІСТЬ МОВНИХ ОДИНИЦЬ" Проаналізовано погляди вітчизняних та закордонних лінгвістів на обсяг тер мі но- поняття “фразеологія” як сукупність мовних одиниць. Обґрунтовано власне розумін- ня цього поняття. К лю ч о в і с л о в а: фразеологія, пареміологія, фразеологічна одиниця, паремія. © І. М. МИРОШНІЧЕНКО, 2011 У сучасному мовознавстві усталилося два діаметральних погляди на об- сяг термінопоняття фразеології в кореляції “сукупність мовних одиниць”: фразеологія в широкому розумінні та фразеологія у вузькому розумінні. Л. Г. Скрипник, яка є прихильницею широкого трактування фразеології, до фразеологічного фонду української мови зараховує: 1) прислів’я, напр.: немає науки без муки; під лежачий камінь вода не тече; не купити ума, як нема; 2) приказки, напр.: і в нашої кози хвіст виросте; був у Римі та й папи не бачив; вивести на чисту воду; 3) лексичні ідіоми, напр.: пекти раків, байдики бити; 4) традиційні формули вітань, напр.: здоровенькі були; скільки літ, скіль- ки зим; 5) усталені формули припрошування, запрошування до столу тощо, напр.: чим багаті, тим і раді; ласкаво (гостинно) просимо; хліб та сіль; 6) формули побажань, віншувань, напр.: ні пуху ні пера; від краю до краю усім добра бажаю; здоровенькі будьмо та себе не гудьмо; 7) формули прокльонів, напр.: бий би її трясця; матері його ковінька; 8) формули узвичаєних відповідей на певні питання, прохання тощо, напр.: — Як поживаєш? — А так! Жию — хліб жую; 9) формули дражніння, напр.: заплач, Матвійку, дам копійку; 10) каламбурні сполуки, напр.: на городі бузина, а в Києві дядько; тринди- ринди коржі з маком; 11) крилаті вислови, напр.: гроші не пахнуть; хто не працює, той не їсть; 12) складені терміни, напр.: адамове яблуко, питома вага) [5, с. 24–72]. Широкого розуміння обсягу термінопоняття фразеології у зазначеному розумінні та, власне, самого референта дотримується О. І. Єфімов. Фразео- логізмами науковець уважає “не лише ідіоми, а й прислів’я, приказки, афо- ризми письменників, крилаті рядки віршів, стійкі формули й звороти нау- ково-термінологічного характеру, деякі канцелярські штампи, виробни чо- тех нічні вирази тощо” [2, с. 279–280]. Обґрунтовуючи свою позицію, О. І. Єфімов указує на те, що “всім цим матеріалом користується письмен- ник, оскільки ці стійкі вирази входять до системи мови, надають їй своєрід- ного національного колориту й специфіки. Усі ці “самородки” та “самоцвіти” 121Термінологічний вісник. 2011, № 1 Обсяг термінопоняття “фразеологія” в кореляції “сукупність мовних одиниць” мови, які є свідченням її самобутності, повинні бути в центрі уваги стиліс- тів. Натомість практика певних лінгвістів старої школи, які визнавали фра- зеологією мови лише ідіоматичні вирази, призводила до того, що величез- ний фразеологічний матеріал залишався поза полем зору” [2, с. 280]. Невиправданим, на думку О. О. Селіванової, є винесення прислів’їв, приказок, примовок, загадок, прикмет, скоромовок та замовлянь за межі фразеології до сфери фольклористики, оскільки “паремії та фразеологізми об’єднують ознаки відтворюваності, стійкості, культурної маркованості, а також високий рівень кумулятивності та трансляторності. Розгляд паремій у складі фразеології значно розширює її зв’язки з іншими лінгвістичними дисциплінами” [4, с. 645]. Широко розуміють фразеологію як сукупність мовних одиниць і поль- ські мовознавці. Так, наприклад, С. Скорупка фразеологізмами вважає стійкі словосполучення, усталені порівняння, словосполучення з лексично зв’язаним значенням, вільні словосполучення, прислів’я та приказки, сен- тенції, максими, афоризми [11, с. 6–8]. Представники вузького розуміння обсягу термінопоняття фразеології в кореляції “сукупність мовних одиниць” (Л. Г. Авксентьєв, В. М. Мокієнко, Ю. Ф. Прадід, О. І. Смирницький та ін.) референтом уважають лише ті зво- роти, які в семантичному відношенні рівнозначні слову або словосполучен- ню. О. І. Смирницький із цього приводу писав: “фразеологізм залучається до мовлення власне як ціла одиниця і функціонує у мовленні як одне ціле слово, він є певним “еквівалентом слова”. Еквівалентність ФО слову (її уподібнення слову) полягає в тому, що ФО притаманні дві характерні озна- ки типового слова: семантична цілісність та існування як готової одиниці у мові, її відтворюваність у мовленні” [7, с. 208]. В. Д. Ужченко та Д. В. Ужченко до фразеології як сукупності мовних оди- ниць у вузькому розумінні пропонують відносити: 1) метафоризовані сполуки різної структури й походження, напр.: су- шити голову, до схід сонця, вітер у голові (кого), до сьомого поту, крик моди, ні в тин ні в ворота; 2) метафоризовані професійні словосполучення, напр.: на живу нитку (з мовлення кравців), закласти фундамент (з мовлення будівельників), скласти зброю (з мовлення військових), питома вага (з мовлення фізиків); 3) компаративні фразеологізми, напр.: як корова язиком злизала, мов на долоні, наче в усі, боятися як вогню, схожий як дві краплі води; 4) допустові фразеологічні одиниці, найчастіше структурно оформлені за допомогою допустового сполучника хоч та дієслова наказового способу, напр.: хоч водою розливай, хоч око вийми; 5) сполучення повнозначного слова зі службовим, напр.: з-під поли, на кістках (чиїх), не за горами; 6) метафоризовані крилаті вирази різного походження, напр.: справна цифра, синій птах, буря в склянці води; 7) метафоризовані деривати, тобто еліптичні частини ширших устале- них висловів, напр.: піймати синицю в руку (з паремії краще синиця в руках, ніж журавель в небі), кувати залізо куй залізо, поки гаряче [8, с. 28–29]. 122 Термінологічний вісник. 2011, № 1 І. М. Мирошніченко Вузько розуміє фразеологію в зазначеному сенсі Л. Г. Авксентьєв. Нау- ковець уважає, що не можуть бути об’єктом вивчення фразеології речення на зразок прислів’їв, крилатих виразів, цитат, штампів, які також є стійкими зворотами, але за своєю будовою становлять закінчені судження, самостійні комунікативні одиниці [1, с. 41]. Укладачі академічного “Словника фразеологізмів української мови” за межі фразеологічного фонду виносять: 1) сталі словосполучення, у яких відсутнє метафоричне або метонімічне переосмислення, напр.: наживати ворогів; не час; 2) прислів’я, напр.: дарованому коневі зубів не лічать; знає кіт, чиє сало з’їв; 3) приказки, напр.: мова — не полова; не ти перший — не ти останній; коса — дівоча краса; 4) усталені порівняння, напр.: кремезний як дуб; червоний як рак; росте як бур’ян; 5) крилаті вирази, напр.: усе тече, все змінюється; від великого до смішно- го один крок; бути чи не бути; 6) перифрастичні звороти, які змінюють слова в описовій формі, напр.: виявляти піклування = піклуватися; надавати допомогу = допомагати; покла- дати надію = надіятися; 7) складені терміни, напр.: лінгвістична географія; електрична дуга; цу- кровий діабет; 8) нефразеологізовані тавтологічні словосполучення, напр.: смішки смішками; ридма ридати; з боку на бік; дурень дурнем; 9) словосполучення, у яких компоненти зберігають свої лексичні зна- чення, але один із них реалізує свою семантику лише в поєднанні з іншими компонентами, напр.: вовчий апетит; гусяча шкіра; єгипетська робота; 10) складені прийменники або сполучники, напр.: відповідно до; з того часу, як; через те, що; 11) деякі дієслівно-іменні словосполучення, близькі до перифразів, напр.: впадати в гнів; вводити в оману; доводити до розпачу [6, с. 4–5]. Вузьке розуміння обсягу термінопоняття фразеології у кореляції “сукуп- ність мовних одиниць” підтримують такі польські мовознавці, як С. Бомба, Г. Дзямська, A. M. Левицький, Я. Ліберек, П. Мюлднер-Нє ц ков ський та ін. Так, зокрема, П. Мюлднер-Нєцковський фразеологізмом називає “суспіль- но усталене словосполучення щонайменше двох слів, значення якого не ви- пливає зі значень його компонентів” [9, с. 15]. “Прислів’я, — зазначає нау- ковець, — не належать до фразеології; це окремі, готові тексти” [9, с. 20]. На межі фразеології, на думку П. Мюлднера-Нєцковського, перебувають тер- міни (kwas siarkowy, spó g oska wargowa), складені іменники (samochód ci aro- wy, p atki owsiane) та публіцистичні словосполучення (polityka fiskalna, w adza pa stwowa) [9, с. 20]. Проміжну позицію між широким та вузьким розумінням обсягу фразео- логії у зазначеній кореляції займає, на нашу думку, О. В. Кунін. Науковець до фразеології відносить “словосполучення та речення (у тому числі й при- слів’я) з повним або частковим переосмисленням компонентів та зі стійкістю 123Термінологічний вісник. 2011, № 1 Обсяг термінопоняття “фразеологія” в кореляції “сукупність мовних одиниць” фразеологічного характеру” [3, с. 211]. Звороти, що не мають фразеологіч- ної стійкості та вживаються в буквальному значенні, О. В. Кунін називає “стійкими сполученнями нефразеологічного характеру” [3, с. 211]. Погляди О. В. Куніна поділяє й польська дослідниця А. Новаковська. Аналізуючи сталі, відтворювані конструкції (крилаті вислови, складені тер- міни, мовні штампи, кліше, перифрастичні звороти, фразеологічні звороти, усталені порівняння, прислів’я), авторка дійшла висновку, що лише фразео- логічні звороти, усталені порівняння та прислів’я правомірно називати фразеологічними одиницями [10, с. 28–45]. З огляду на те, що в науковій літературі на позначення прислів’їв, при- казок, приповідок та афористичних висловів уже давно функціонує термін паремії, а їх вивченням займається окрема галузь на межі мовознавства й фольклористики — пареміологія, в наших наукових дослідженнях ми дотри- муємося вузького розуміння обсягу термінопоняття фразеології як сукуп- ності мовних одиниць: фразеологізмами вважаємо семантично неподільні, відносно стійкі, відтворювані одиниці, організовані за моделлю словоспо- лучення, переважно експресивного характеру. 1. Авксентьєв Л. Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. — Харків, 1983. — 137 с. 2. Ефимов А. И. Стилистика художественной речи. — 2-е изд. — М., 1961. — 519 с. 3. Кунин А. В. Английская фразеология (теоретический курс). — М., 1970. — 343 с. 4. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. — Полтава, 2006. — 716 с. 5. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. — К., 1973. — 280 с. 6. Словник фразеологізмів української мови / В. М. Білоноженко та ін. — К., 2003. — 1104 с. 7. Смирницкий А. И. Лексикология английского языка. — М., 1956. — 260 с. 8. Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови: Навч. посіб. — К., 2007. — 494 с. 9. Müldner-Nieckowski P. Wielki s ownik frazeologiczny j zyka polskiego: wyra enia, zwroty, frazy. — Warszawa, 2004. — 1088 s. 10. Nowakowska A. wiat ro lin w polskiej frazeologii. — Wroc aw, 2005. — 231 s. 11. Skorupka S. S ownik frazeologiczny j zyka polskiego: W 2 t. — Warszawa, 1974. — T. I: A — P. — 788 s. I. Myroshnichenko THE CONTENT OF TERM-CONCEPT "PHRASEOLOGY" IN CORRELATION TO "COMBINATION OF LANGUAGE UNITS" The views of home and foreign linguists are considered to the volume of phraseology. The concept is substiated. K e y w o r d s: phraseology, paremiology, phraseological unit, paremiae.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51168
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2221-8807
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T02:03:35Z
publishDate 2011
publisher Інститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Мирошніченко, І.М.
2013-11-18T23:11:08Z
2013-11-18T23:11:08Z
2011
Обсяг термінопоняття "фразеологія” в кореляції "сукупність мовних одиниць” / І.М. Мирошніченко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 120-123. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
2221-8807
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51168
81’373.7
Проаналізовано погляди вітчизняних та закордонних лінгвістів на обсяг термінопоняття “фразеологія” як сукупність мовних одиниць. Обгрунтовано власне розуміння цього поняття.
The views of home and foreign linguists are considered to the volume of phraseology. The concept is substiated.
uk
Інститут української мови НАН України
Термінологічний вісник
Галузеве термінознавство
Обсяг термінопоняття "фразеологія” в кореляції "сукупність мовних одиниць”
The content of term]concept "phraseology" in correlation to "combination of language units"
Article
published earlier
spellingShingle Обсяг термінопоняття "фразеологія” в кореляції "сукупність мовних одиниць”
Мирошніченко, І.М.
Галузеве термінознавство
title Обсяг термінопоняття "фразеологія” в кореляції "сукупність мовних одиниць”
title_alt The content of term]concept "phraseology" in correlation to "combination of language units"
title_full Обсяг термінопоняття "фразеологія” в кореляції "сукупність мовних одиниць”
title_fullStr Обсяг термінопоняття "фразеологія” в кореляції "сукупність мовних одиниць”
title_full_unstemmed Обсяг термінопоняття "фразеологія” в кореляції "сукупність мовних одиниць”
title_short Обсяг термінопоняття "фразеологія” в кореляції "сукупність мовних одиниць”
title_sort обсяг термінопоняття "фразеологія” в кореляції "сукупність мовних одиниць”
topic Галузеве термінознавство
topic_facet Галузеве термінознавство
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51168
work_keys_str_mv AT mirošníčenkoím obsâgtermínoponâttâfrazeologíâvkorelâcíísukupnístʹmovnihodinicʹ
AT mirošníčenkoím thecontentoftermconceptphraseologyincorrelationtocombinationoflanguageunits