Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка "Нам спокій тільки сниться”

У статті проаналізовано гірничі терміни й визначено особливості їхнього функціонування в романі В. Собка “Нам спокій тільки сниться”. Досліджено семантичні відношення та естетичну функцію цієї лексики у творі. The article deals with the analysis of the mining terms and defines the peculiarities of t...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Термінологічний вісник
Date:2011
Main Author: Колган, О.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української мови НАН України 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51175
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка "Нам спокій тільки сниться” / О.В. Колган // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 182-185. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859629278664065024
author Колган, О.В.
author_facet Колган, О.В.
citation_txt Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка "Нам спокій тільки сниться” / О.В. Колган // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 182-185. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Термінологічний вісник
description У статті проаналізовано гірничі терміни й визначено особливості їхнього функціонування в романі В. Собка “Нам спокій тільки сниться”. Досліджено семантичні відношення та естетичну функцію цієї лексики у творі. The article deals with the analysis of the mining terms and defines the peculiarities of their functioning in the novel by V.Sobka „We hardly dream about peace”. The semantic relations and aesthetic function of this vocabulary (lexis) are studied in the work.
first_indexed 2025-12-07T13:09:35Z
format Article
fulltext 182 Термінологічний вісник. 2011, № 1 УДК 811.161.2’373.45:622 О. В. КОЛГАН (Слов’янськ, Україна) ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГІРНИЧИХ ТЕРМІНІВ У РОМАНІ ВАДИМА СОБКА "НАМ СПОКІЙ ТІЛЬКИ СНИТЬСЯ" У статті проаналізовано гірничі терміни й визначено особливості їхнього функціо- нування в романі В. Собка “Нам спокій тільки сниться”. Досліджено семантичні відно- шення та естетичну функцію цієї лексики у творі. К лю ч о в і с л о в а: гірничі терміни, гірнича термінологія, конотація, літератур- ний троп. © О. В. КОЛГАН, 2011 Розвиток термінології та проникнення наукових явищ і понять у повсяк- денне життя впливають на загальнолітературну мову. Внаслідок переходу терміна до загальнолітературної мови частина його особливостей зазнає пев- них змін. У таких випадках ідеться про детермінологізацію термінів. Детермінологізація — перетворення терміна на загальновживане сло- во [5, с. 139]. Використання термінів як у прямому, так і в переносному зна- ченні в художньому контексті — поширений прийом, який визначається творчою манерою автора. Розширення меж і сфер уживання спеціальної лексики зумовлене важливим місцем, яке посідають терміни в сучасній українській літератур- ній мові. Вилучені зі своєї природної сфери функціонування й використо- вувані в мові художніх творів терміни не можуть розглядатися інакше, як художньо-зображувальний засіб. Термінологічні одиниці в мові прозових творів досить часто втрачають нейтральність, властиву їм у межах певної термінологічної системи, й набувають емоційно-експресивних відтінків. Емоційно-екс пре сивна конотація виникає як наслідок використання різ- них ін ди відуально-авторських способів та прийомів створення образності в умовах певного контексту. Використання термінів у художній літературі зумовлене тим завданням, яке ставить автор, інтелектуальним рівнем митця, життєвим досвідом, есте- тичним смаком, майстерністю тощо. Одна з провідних і характерних рис мови сучасної української літерату- ри — широке використання термінології, яка є виразником сучасного коло- риту мовлення. Як наголошував І. К. Білодід, саме стиль художньої літерату- ри відображає, фіксує й переробляє для масового вжитку термінологію пев- ної епохи, її періоду [1, с. 6]. Проблемам стилістичного функціонування термінології в прозо- вих творах присвячено, зокрема, праці І. К. Білодіда [1], Л. М. Задояної [2], Н. М. Соло губ [4], С. А. Шуляк [6] та ін. Актуальність статті визначена підвищеною увагою мовознавців до жан- ру українських романів у стилістично-функціональному аспекті. Ґрунтовне 183Термінологічний вісник. 2011, № 1 Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка “Нам спокій тільки сниться” лінгвістичне дослідження мови цього літературного жанру допоможе усві- домити, який вплив має наука й техніка на мову художньої літератури ХХ ст. Мета дослідження — провести лінгвістичний аналіз особливостей вжи- вання термінів гірничої справи в мові твору В. Собка “Нам спокій тільки сниться”. Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань: охарактеризувати терміни гірництва, найчастотніші в мові роману; просте- жити вживання термінів у номінативній функції і в образно-переносному значенні; виявити основні стилістичні засоби, до складу яких входять гір- ничі терміни. Відповідно до мети й завдань дослідження в роботі застосовано описо- вий метод. Вадим Собко — автор талановитих романів, п’єс про великі подвиги та щоденну важку працю українського народу. Почавши трудове життя (1931 р.) в Донбасі, письменник основну частину своїх творів присвятив шахтарській тематиці, зокрема роман “Нам спокій тільки сниться”. Найчастотнішими у творі є терміни, які вживаються в прямому номіна- тивному значенні. Вони здебільшого позначають пристрої, прилади (елек- тричні компресори, прожектор, складна помпа та ін.), процеси (буріння, ви- бух, кріплення тощо), засоби пересування та їх складники (бульдозер, вагон, машина, трактор та ін.), мінерали та речовини (антрацит, вугілля, кокс, сланець та ін.), назви професій (гірничий майстер, забійник, проектувальник, прохідник тощо) та ін. Терміни гірництва в художній твір автор вводить переважно без пояс- нень, оскільки здебільшого це широко вживані терміни, пов’язані з вироб- ництвом (напр.: вибухова справа, копри шахт, порода, шахта тощо). Зміст вузькогалузевих термінів автор розкриває через описові конструкції, напр.: На кожні два метри проходки поставлено три міцні залізні дуги — кріплення 1 (с. 150) та ін. Характерною ознакою творчості В. Собка є широке вживання найріз- номанітніших тропів. Гармонійно вплітаючись у текст, створюючи індивіду- альний стиль, вони надають змістові особливої виразності. Одним із найулюбленіших художніх прийомів на основі використання гірничих термінів у В. Собка є персоніфікація: Онде в степу, широко ступа- ючи своїми велетенськими ногами, крокують до шахти опори високовольтної мережі (с. 73); От лежить він перед очима, великий, могутній Донбас, дихає високими трубами, дзвенить золотими в сонячному промінні дротами високо- вольтних передач, шарудить шинами важких ваговозів… (с. 128); На таких, як я, програма видобутку стоїть (с. 136); бурова гранчаста штанга із різцями майже непомітно входить у монолітний камінь (с. 151); Електросвердло трем- тить у руках прохідника, ніби намагається вирватись (с. 151); На місце стали три нові залізні дуги кріплення (с. 152); Два стовбури йшли під землю паралель- но на невеликій відстані (с. 153); Тут я в забій іду певний у своїй силі, порода мені скоряється, вугілля до ніг лягає (с. 182); А зараз перед очима дівчини 1 Тут і далі ілюстрації наводимо за В. М. Собко [3] із зазначенням сторінки. 184 Термінологічний вісник. 2011, № 1 О. В. Колган проходять міста і села, шахти й заводи Донбасу, широченні асфальтовані шосе і шахтарські Палаци культури, такі розкішні, що королям і не снилося (с. 187); Дзвінкий блискучий антрацит заліг тут метровою верствою (с. 191); Поїзд прогримкотів на стрілках, трохи завернув, і раптом завод з’явився перед очима (с. 233) тощо. Терміни гірництва, проникаючи в мову твору, метафоризуються. За ознакою, що лежить в основі створення нового стилістичного образу через зміну значення терміна, у творі виявлено метафору за схожістю зовнішніх ознак: • груди забою: Страшна вага землі, яка нависає над головою шахтаря. Бувають випадки, що сунеться вона вниз, знищуючи вщент кріплення, і тоді єдиний порятунок — притиснутися до грудей забою, до стіни, яка стоїть пе- ред тобою (с. 152); • гострі вусики: Тільки маленькі гострі вусики — провіднички від детона- тора – залишаються стирчати назовні (с. 153) та ін. У мові твору виділено порівняльні звороти з використанням термінів гірництва, напр.: І ти знаєш, чомусь я весь час про ці шахти думаю, як про фронт (с. 16); Але кінчалася зміна, бульдозери ставали рядком, ніби дві гар- мати найважчого калібру, і на майданчику ставало тихо (с. 70); …застре- кочуть пневматичні машини і великий, схожий на гусака екскаватор за- мотає своєю шиєю, риючи глибокі котловани (с. 74); А навкруги коричнева пустеля пагорбів, а між ними, там, на виднокрузі, схожі на єгипетські пі- раміди, бовваніють терикони далеких шахт, підпирають собою похмуре, сіре небо (с. 128); …і через кілька хвилин уже підходив до того місця, де в землю, навскіс, ніби велетенська двостволка, загнана глибоко в ґрунт, по- чиналися два паралельні стовбури майбутньої шахти (с. 150); По кам’яній підлозі тягнеться скребковий транспортер — довжелезна сталева змія з міцними поперечними скребками (с. 150); А ці електросвердла і справді ски- даються на баранячі голови, бо зігнуті дугою ручки на них ну зовсім як за- кручені рубчасті баранячі роги (с. 154); Але ось уже прибрано породу і громо- хкий, схожий на хвіст якогось доісторичного змія транспортер виніс її на поверхню (с. 152) і т. ін. Досить часто для підсилення враження від того чи того явища, події тощо автор звертається до гіперболізації, напр.: Для Ольги ця поїздка на шах- ту стала подвигом в ім’я України (с. 44); — Там же, кажуть, грязюка, в тому Донбасі, не приведи господи (с. 47); Тільки знай: Донбас і є оте пекло на землі, людям за страшні гріхи низпослане. Там шахти, ями страшні і мокрі, по тисячі метрів у землю, живе в них гаряча задуха, і людина там, рік-два попрацював- ши, вмирає у лютих корчах (с. 60); Ми в Донбасі не те що атомну бомбу, само- го чорта загнуздаємо (с. 111); — Ну, коли ми тут чемпіонів Донбасу не вирос- тимо — ганьба нам буде всесвітня (с. 184) та ін. Досить влучно В. Собко використовує у творі й такий троп, як пери- фраз, напр.: Іване Дудченко, берися до будівництва шахти, бо країна потребує чорного золота у великій кількості, а без тебе, Іване Дудченко, справа не піде (с. 44); Він був запальником, або, як його звали жартома, “богом динаміту й амоніту” (с. 75) тощо. 185Термінологічний вісник. 2011, № 1 Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка “Нам спокій тільки сниться” У творі трапляється й метонімія, до якої автор звертається рідше, напр.: Донбас за мене помститься (с. 137); Донбас зустрічав Новий рік (с. 156); Вчи- ти треба, і ми його навчимо, так навчимо, що весь Донбас говоритиме, і деся- тому він закаже плювати в наше щастя (с. 222) та ін. Автор майже не вживає у мові твору епітетів, зокрема нами знайдено лише один: Він глянув з вікна і побачив у синій вечірній півтемряві високі стіни майбутнього адміністративно-побутового комбінату, присадкуваті будови підйомників, ажурні конструкції сортувальної галереї і майбутнього бун кера (с. 194). Отже, проведений аналіз твору “Нам спокій тільки сниться…” засвід- чив, що для зображення виробничого “пейзажу”, створення мовної харак- теристики героїв автор використовує термінологію гірництва, яка об’єднує назви виробничих процесів, предметів, засобів праці, назв професій, про- дуктів виробництва, понять різних галузей науки й техніки. Уведення термі- нів гірництва до художнього твору зумовлене насамперед намаганням авто- ра викликати в читачів нові асоціації, аналогії, створити оригінальний, сві- жий, неповторний образ. У перспективі дослідження — подальший аналіз мовностилістичних особливостей творчого доробку В. Собка. 1. Белодед И. К. Научно-технический прогресс и язык художественной литературы // Вопросы языкознания. — 1977. — № 3. — С. 6–8. 2. Задояна Л. Стилістичні функції термінологічної лексики у поетичному тексті (на матеріалі поезій Василя Симоненка) // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Л. О. Симоненко. — К., 2007. – Вип. VII. – С. 251–252. 3. Собко В. М. Твори: В 6 т.– К., 1980. — Т. IV. — 448 с. 4. Сологуб Н. Термін у художньому тексті (на матеріалі творів Івана Багряного) // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Л. О. Симоненко. — К., 2007. — Вип. VII. — С. 392–393. 5. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Та- раненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К., 2004. — 824 с. 6. Шуляк С. Використання ботанічних термінів у поетичних текстах Євгена Гуцала // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Л. О. Симоненко. — К., 2007. — Вип. VII. — С. 228–231. O. Kolgan THE PECULIARUTES OF USAGE OF THE MINING TERMS IN THE NOVEL BY V.SOBKA "WE HARDLY DREAM ABOUT PEACE" The article deals with the analysis of the mining terms and defines the peculiarities of their functioning in the novel by V.Sobka „We hardly dream about peace”. The semantic relations and aesthetic function of this vocabulary (lexis) are studied in the work. K e y w o r d s: mining terms, mining terminology, connotation, literary trope.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51175
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2221-8807
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:09:35Z
publishDate 2011
publisher Інститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Колган, О.В.
2013-11-18T23:29:57Z
2013-11-18T23:29:57Z
2011
Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка "Нам спокій тільки сниться” / О.В. Колган // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 182-185. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
2221-8807
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51175
811.161.2’373.45:622
У статті проаналізовано гірничі терміни й визначено особливості їхнього функціонування в романі В. Собка “Нам спокій тільки сниться”. Досліджено семантичні відношення та естетичну функцію цієї лексики у творі.
The article deals with the analysis of the mining terms and defines the peculiarities of their functioning in the novel by V.Sobka „We hardly dream about peace”. The semantic relations and aesthetic function of this vocabulary (lexis) are studied in the work.
uk
Інститут української мови НАН України
Термінологічний вісник
Функціональне термінознавство
Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка "Нам спокій тільки сниться”
The peculiarutes of usage of the mining terms in the novel by V.Sobka "We hardly dream about peace"
Article
published earlier
spellingShingle Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка "Нам спокій тільки сниться”
Колган, О.В.
Функціональне термінознавство
title Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка "Нам спокій тільки сниться”
title_alt The peculiarutes of usage of the mining terms in the novel by V.Sobka "We hardly dream about peace"
title_full Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка "Нам спокій тільки сниться”
title_fullStr Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка "Нам спокій тільки сниться”
title_full_unstemmed Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка "Нам спокій тільки сниться”
title_short Особливості використання гірничих термінів у романі Вадима Собка "Нам спокій тільки сниться”
title_sort особливості використання гірничих термінів у романі вадима собка "нам спокій тільки сниться”
topic Функціональне термінознавство
topic_facet Функціональне термінознавство
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51175
work_keys_str_mv AT kolganov osoblivostívikoristannâgírničihtermínívuromanívadimasobkanamspokíitílʹkisnitʹsâ
AT kolganov thepeculiarutesofusageoftheminingtermsinthenovelbyvsobkawehardlydreamaboutpeace