Подільність – віддільність – очищувач зерна
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Термінологічний вісник |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51185 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Подільність – віддільність – очищувач зерна / О.М. Тищенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 194-195. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860267265497235456 |
|---|---|
| author | Тищенко, О.М. |
| author_facet | Тищенко, О.М. |
| citation_txt | Подільність – віддільність – очищувач зерна / О.М. Тищенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 194-195. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Термінологічний вісник |
| first_indexed | 2025-12-07T19:02:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
194 Термінологічний вісник. 2011, № 1
Консультації
Зернову суміш відділяють від сто-
ронніх домішок у процесі сепаруван-
ня. На означення цього процесу фахів-
ці пропонують термін подільність зер-
нової суміші, що, на нашу думку, є не
зов сім точним, оскільки подільність —
це “властивість за знач. подільний”, а подільний — “який можна поділити,
який ділиться” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. VI,
с. 748).
Отже, основне в значенні слова подільність — це ‘здатність ділитися на
частини’, а не ‘виділятися’, ‘виокремлюватися з-поміж іншого’.
Отже, у сучасній українській мові правомірним є вживання термінів
трибологія, трибосистема, трибоелектричний тощо.
Л. В. Туровська
ШАХТНА
ЗЕРНОСУШАРКА —
КОПАЛЬНЕВА
ЗЕРНОСУШАРКА
Для зневоднення зерна використо-
вують сушарки, що містять одну чи дві
наземні вертикальні камери, висота
яких значно більша, ніж ширина й дов-
жина — це шахтні зерносушарки. Деякі
фахівці пропонують уживати слово ко-
пальневі замість шахтні (очевидно, під
впливом поширення першого слова в узусі на означення місць видобування
корисних копалин). Тим часом саме термін шахтна зерносушарка є доціль-
ним і точним, адже шахтний утворений від слова шахта — “1) система під-
земних споруд, де добувають корисні копалини (перев. вугілля) або прова-
дять які-небудь роботи, та будівель на поверхні; тільки підземна частина
споруд такого призначення; 2) спец. вертикальна подовжена порожнина в
деяких конструкціях (ліфтах, турбінах і т. ін.), напр., вентиляційна шахта —
канал для викидання в атмосферу вилученого витяжною системою повітря
чи для забирання зовнішнього повітря для подавання його в приміщення”
(Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. XI, с. 424).
Копальневий же має вужче значення й не охоплює потрібного в цьому
разі поняття (видовжена форма камер сушарки), оскільки слово утворене
від слова копальня — “система підземних споруд для добування корисних
копалин (руди, солі, благородних металів тощо) і гірниче підприємство, де
видобувають корисні копалини” (Словник української мови: В 11 т. — К.,
1970—1980, т. IV, с. 279].
Отже, доцільно вживати термін шахтна зерносушарка.
О. М. Тищенко
ПОДІЛЬНІСТЬ —
ВІДДІЛЬНІСТЬ —
ОЧИЩУВАНІСТЬ ЗЕРНА
195Термінологічний вісник. 2011, № 1
Консультації
Можливо, варто вжити слово очищуваність як властивість бути очище-
ним: очищений — це “дієприкм. пас. мин. ч. до очистити”; очищати — “звіль-
няючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим; звільняти кого-, що-небудь
від різних сторонніх нашарувань (або домішок)” (Словник української
мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. V, с. 832). Або ж ужити слово віддільність на
означення властивості бути відділеним: відділений — це “дієприкм. пас. мин.
ч. до відділити”; відділяти має значення “1) розділяючи, відгороджувати від
чого-небудь; розділяти, відмежовувати собою; бути межею, перепоною між
чим-, ким-небудь; розділяти, відмежовувати (про певний відтінок часу, пе-
ріод); 2) брати яку-небудь частину від цілого, відокремлювати когось, щось
від кого-, чого-небудь (відділяти срібло від міді)” (Словник української
мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. I, с. 581).
Отже, точнішим є термін віддільність / очищуваність зерна.
Чи можна вживати термін дрібно-
дисперсні / крупнодисперсні зернові куль-
тури на позначення культур, розмір
зернин яких порівняно менший / біль-
ший від інших?
Слово дисперсний означає: “який
перебуває в стані розпилення, розпоро-
шення” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. II, с. 285).
Основна сема слова дисперсний (від англ. dispersible) — це ‘розсіяний’, ‘роз-
порошений’, ‘розчинений’ (www.merriam-webster.com/dictionary/dispersible).
Тому термін дисперсний у наукових текстах часто вживають із вказівкою на
розмір розсіяних частинок: дрібнодисперсний порошок, дрібнодисперсний ае-
розоль, дрібнодисперсний пил (буквально: дрібнорозсіяний, дрібнорозпороше-
ний). Таке значення, певно, не є вирішальним для називання словом дис-
персний культур із великим чи дрібним зерном.
Вважаємо, що на означення культури, зерно якої порівняно більше чи
порівняно дрібніше, варто вживати терміни великозерниста культура й дріб-
нозерниста культура.
О. М. Тищенко
ДРІБНОДИСПЕРСНА /
КРУПНОДИСПЕРСНА —
ДРІБНОЗЕРНИСТА /
ВЕЛИКОЗЕРНИСТА КУЛЬТУРА
196 Термінологічний вісник. 2011, № 1
Консультації
Який термін варто вживати на
означення стану рівноваги зернової су-
міші в рухомому повітряному середови-
щі: швидкість витання, зависання чи па-
русна швидкість?
Слово витання в українських слов-
никах не зафіксоване, але цілком про-
дуктивне, хоч і походить від книжного витати, що має значення: “1) заст.
перебувати, бути присутнім, жити де-небудь; 2) літати, ширяти в повітрі;
3) бути відчутним, незримо присутнім де-небудь” (Словник української
мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. I, с. 507). Значення, яке б актуалізувало
сему ‘який витає, зависає’, слово парусний не має: “1) прикм. до парус 1
(тобто парус як “прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної
форми”); признач. для пошиття, виготовлення парусів; оснащений пару-
сом, парусами (про судно); 2) стос. до суден, оснащених парусами” (Слов-
ник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. VI, с. 82). У наукових тек-
стах також не зустрічаємо словосполучення парусна швидкість на означення
описаного поняття. Найчастіше вживається швидкість витання, що є, пев-
но, калькою поширеного російського терміна скорость витания.
Зависання походить від зависати: “1) зачепившись за що-небудь, три-
маючись на чому-небудь, повисати, висіти; обійнявши (перев. за шию),
триматися деякий час; 2) триматися в повітрі, в просторі над землею; перен.
загрожувати, бути близьким; 3) бути опущеним, схилятися, звисати” (Слов-
ник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. III, с. 48).
У текстах термін швидкість звисання також не зустрічаємо, хоч він є
найвірогіднішим варіантом для означення вказаного поняття.
О. М. Тищенко
ШВИДКІСТЬ ВИТАННЯ —
ШВИДКІСТЬ ЗАВИСАННЯ —
ПАРУСНА ШВИДКІСТЬ
Терміни аспіраційна система й аспі-
раційна мережа на позначення складної
системи пиловідбірника, повітропро-
водів, пиловіддільника тощо, на нашу
думку, взаємозамінні, й уживання їх за-
лежить від мовного смаку автора (якщо традиція вживання цих термінів од-
накова), або від усталеності того чи того терміна в певній галузі: система —
це, зокрема, “будова, структура, що становить єдність закономірно розта-
шованих та функціонуючих частин; технічний комплекс, що складається із
взаємопов’язаних споруд, механізмів, машин і т. ін.” (Словник української
мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. IX, с. 203—204), а мережа одним зі значень
має таке: “сукупність пристроїв, розташованих на якій-небудь території та
пов’язаних однією системою” (Словник української мови: В 11 т. — К.,
1970—1980, т. IV, с. 674).
Зі спостережень над науковими текстами помітно, що термін аспіра-
ційна система поширеніший, а за значенням точніший, тому варто вжива-
ти його.
О. М. Тищенко
АСПІРАЦІЙНА СИСТЕМА —
АСПІРАЦІЙНА МЕРЕЖА
197Термінологічний вісник. 2011, № 1
Консультації
Який із цих термінів краще вико-
ристовувати на позначення процесу
“вилучення, випаровування вологи із
твердого тіла або його поверхні різними
способами”?
У словниках української мови зафіксовані лексеми сушіння і зневоднен-
ня. Сушіння — “дія за значенням сушити і сушитися”; сушка — “дія за зна-
ченням сушити”. Своєю чергою, сушити — “позбавляти вологи, робити
що-небудь сухим, помістивши його на повітрі, в теплому місці; позбавляти
вологи, робити сухішим, сухим” (Словник української мови: В 11 т. — К.,
1970—1980, т. IX, с. 874—875). Зневоднення означає “дія до зневоднювати —
видаляти з чого-небудь воду, вологу; робити сухим, обезводнювати” (Слов-
ник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. III, с. 653).
Отже, на позначення “вилучення, випаровування вологи із твердого
тіла або його поверхні різними способами” рекомендуємо вживати термін
зневоднення, а термін сушіння — на позначення “позбавлення вологи тепло-
вим способом”.
О. М. Тищенко
СУШІННЯ — СУШКА —
ЗНЕВОДНЕННЯ
Н. О. Яценко
ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА
Терміносполука торговельна марка
(від нім. Marke — клеймо, помітка) —
це один із засобів ідентифікації товарів
або послуг. Позначеннями ідентифіка-
ції можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи,
комбінації кольорів (Великий енциклопедичний юридичний словник / За
ред. Ю. С. Шемшученка. — К., 2007, с. 895).
Уживання терміносполуки торговельна марка є правомірним в усіх
юридичних науках, зокрема галузевих (конституційне право, адміністра-
тивне право, цивільне право, цивільно-процесуальне право, трудове право,
сімейне право, аграрне право, екологічне право, міжнародне право тощо) та
спеціальних (криміналістика, кримінологія, судова медицина, судова пси-
хіатрія та ін.).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51185 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-8807 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:02:16Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тищенко, О.М. 2013-11-18T23:46:23Z 2013-11-18T23:46:23Z 2011 Подільність – віддільність – очищувач зерна / О.М. Тищенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 194-195. — укр. 2221-8807 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51185 uk Інститут української мови НАН України Термінологічний вісник Консультації Подільність – віддільність – очищувач зерна Article published earlier |
| spellingShingle | Подільність – віддільність – очищувач зерна Тищенко, О.М. Консультації |
| title | Подільність – віддільність – очищувач зерна |
| title_full | Подільність – віддільність – очищувач зерна |
| title_fullStr | Подільність – віддільність – очищувач зерна |
| title_full_unstemmed | Подільність – віддільність – очищувач зерна |
| title_short | Подільність – віддільність – очищувач зерна |
| title_sort | подільність – віддільність – очищувач зерна |
| topic | Консультації |
| topic_facet | Консультації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51185 |
| work_keys_str_mv | AT tiŝenkoom podílʹnístʹvíddílʹnístʹočiŝuvačzerna |