До питання про стан наукової сфери та її фінансове забезпечення в Україні
Проаналізовано науково-технічний потенціал і стан фінансового забезпечення наукової і науково-технічної діяльності України, подано пропозиції щодо посилення конкурентоспроможності наукової сфери як головного джерела економічного зростання. Ключові слова: наукова і науково-технічна діяльність, фіна...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка промисловості |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51235 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання про стан наукової сфери та її фінансове забезпечення в Україні / А.І. Землянкін, І.Ю. Підоричева, В.Д. Чекіна // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 117-122. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859647553444773888 |
|---|---|
| author | Землянкін, А.І. Підоричева, І.Ю. Чекіна, В.Д. |
| author_facet | Землянкін, А.І. Підоричева, І.Ю. Чекіна, В.Д. |
| citation_txt | До питання про стан наукової сфери та її фінансове забезпечення в Україні / А.І. Землянкін, І.Ю. Підоричева, В.Д. Чекіна // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 117-122. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Проаналізовано науково-технічний потенціал і стан фінансового забезпечення наукової і науково-технічної діяльності України, подано пропозиції щодо посилення конкурентоспроможності наукової сфери як головного джерела економічного зростання.
Ключові слова: наукова і науково-технічна діяльність, фінансування науки, наукоємність ВВП, інновації.
Проанализирован научно-технический потенциал и состояние финансового обеспечения научной и научно-технической деятельности Украины, даны предложения по усилению конку-рентоспособности научной сферы как основного источника экономического роста.
Ключевые слова: научная и научно-техническая деятельность, финансирование науки, наукоемкость ВВП, инновации.
In the article the scientific and technical potential of Ukraine and Donetsk region as one of the leading regions is analyzedby the level of development of science, education and production sphere. It is determined that currently Ukraine has a powerful intellectual potential with ability to generate scientific ideas of world level. In spite of this, the extent of influence of scientific and technical potential on economic growth remains insignificant. The problem of manufacturing application of scientific achievements has become one of the burning issues for the Ukrainian science. One of the reasons of such problems is the absence of an appropriate level of financial provisionatthe all stages of innovation process: generation, distribution and consumption of knowledge in the economy. The actual expenditures of the state budget on science are almost six times less than the legally fixed ones. In terms of such a financing the science in Ukrainian society performs primarily cognitive and socio-cultural functions although in the world practice it is well known that the possibility of the science to influence on the level of economic development occurs when its funding is more than 0.9% of GDP. Underfunding of the scientific sphere leads to the outflow of scientific personnel by travelling abroad, precipitous decline in the current logistical and equipment base of research, use of the "catching up"model of economic development, and growing role of foreign investors.
Under the conditions of new world realities the development of the national economy is possible by the restoration of scientific sphere for self-breakthroughs in innovation, firstly in the narrow field of natural or inherited advantages of national industry. At all levels a clear understanding should exist that without a radical increase in government contributions to the education and science nothing really innovative will appear in Ukrainian economy.
Therefore the competitiveness of the scientific sphere and its influence on economic development should be strengthened, including through the implementation of such activities: increase in the share of budget funding for science; improve the legal base in the sphere of scientific and technical activities; use fiscal instruments to attract private sector to the field of science; develop the innovation infrastructure for the system of scientific institutions etc.
Keywords: scientific activities, scientific and technical activities, funding for science, knowledge intensity of GDP, innovations.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:29:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 117
2013, № 1-2 (61-62)
УДК 001.891: 336.5 (477) Анатолій Іванович Землянкін,
канд. екон. наук,
Ірина Юріївна Підоричева,
канд. екон. наук,
Вікторія Денисівна Чекіна,
канд. екон. наук
Інститут економіки промисловості
НАН України, Донецьк
ДО ПИТАННЯ ПРО СТАН НАУКОВОЇ СФЕРИ ТА ЇЇ
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ
Стратегічна мета, що стоїть у сучасних
умовах перед українським суспільством, мо-
же бути сформульована як пошук адекватної
відповіді на прискорений технологічний роз-
виток світової економіки, перехід провідних
країн до нового економічного укладу, в ос-
нові якого лежить інноваційна економіка,
заснована на безперервному отриманні й
упровадженні нових знань у всі сфери діяль-
ності суспільства. Тому підвищення націона-
льної конкурентоспроможності та інновацій-
ності економіки визначено на державному
рівні як стратегічний пріоритет розвитку
України [1]. Вирішальну роль у досягненні
таких складних цілей відіграє стан наукової
сфери, її зв'язок з бізнесом і державою, рі-
вень загальних витрат на науку й інновації,
стан інституціонального забезпечення інно-
ваційного розвитку країни та регіонів.
Проблеми розвитку наукової сфери та
фінансового забезпечення її діяльності зна-
ходяться в центрі уваги багатьох учених-
економістів. Дослідженню цих проблем при-
свячено праці В. Александрової, О. Анчиш-
кіна, О. Варшавського, І. Галиці, А. Гальчин-
ського, В. Гейця, С. Глазьєва, О. Голіченко,
Л. Гохберга, І. Дєжиної, О. Динкіна, П. Дру-
кера, Г. Доброва, І. Єгорова, В. Іванова,
Н. Іванової, В. Макарова, Б. Маліцького,
О. Поповича, В. Семиноженка, В. Соловйова,
Б. Твісса, Л. Федулової, А. Чухна, Й. Шумпе-
тера. Протягом останніх десятиліть опублі-
ковано чимало робіт, у яких обґрунтовується
питання зростаючої ролі науки в соціально-
економічному розвитку країни. Разом із тим
проблема фінансування наукової і науково-
технічної діяльності з позиції комплексного
підходу до вирішення стратегічних держав-
них завдань з урахуванням інституціональ-
них особливостей національної економіки
потребує подальших досліджень.
Метою статті є аналіз повноти й дос-
татності науково-технічного потенціалу
України для здійснення масштабних дивер-
сифікованих інновацій, оцінка фінансового
забезпечення наукової і науково-технічної
діяльності в національних умовах порівняно
з країнами світу й розробка пропозицій щодо
посилення конкурентоспроможності науко-
вої сфери, набуття нею ролі головного дже-
рела економічного зростання.
На даний час Україна зберігає достат-
ньо потужний інтелектуальний потенціал,
здатний до генерації наукових ідей світового
рівня – має сильні наукові школи з матема-
тики, інформатики, фізики, хімії, фізіології,
медицини; унікальні технології з електрозва-
рювання, ядерної фізики, радіоелектроніки,
біотехнології, розробки нових матеріалів,
інформаційних технологій, засобів зв’язку та
телекомунікацій. Україна входить до вісімки
країн світу, які спроможні забезпечити пов-
ний цикл проектування та виробництва авіа-
космічної техніки; до п’ятірки країн світу з
повним циклом виробництва танків; до де-
сятки найбільших суднобудівних країн світу.
У нашій країні розвинуті й інші високотех-
нологічні галузі промисловості, зокрема ви-
робництво важкого машинобудування, енер-
гетичного устаткування, приладобудування,
а також окремі галузі порошкової та кольо-
рової металургії. Усе це переконливий доказ
значних можливостей України у переході до
нового технологічного способу виробництва.
© А.І. Землянкін, І.Ю. Підоричева, В.Д. Чекіна, 2013
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
118 ISSN 1562-109X
2013, № 1-2 (61-62)
Вагоме місце у науковій, освітній і ви-
робничій сферах серед інших регіонів країни
посідає Донецька область, яка має високий
інноваційний потенціал і за рівнем значень
ряду показників наукової і науково-технічної
діяльності знаходиться в п’ятірці регіонів-
лідерів країни.
Так, за підсумками 2011 р. наукові до-
слідження і розробки в регіоні виконували
63 наукові організації, або 5% від загальної
їх кількості по Україні. За цим показником
регіон поступається м. Києву, де діє 26,1%
наукових організацій, Харківській області –
15,1%, Львівській області – 6,1% і Дніпропе-
тровській області – 5,8%. До виконання робіт
залучалося 8074 працівники основної діяль-
ності, у тому числі 5398 дослідників (66,9%),
492 особи – техніків (6,1%) і 940 осіб допо-
міжного персоналу (11,6%). Однак динаміка
кількісних показників кадрового забезпечен-
ня наукової діяльності регіону свідчить про
стійку тенденцію скорочення чисельності
науковців. Протягом 1995-2011 рр. чисель-
ність працівників основної діяльності науко-
вих організацій скоротилась майже у 3 рази.
Скорочення чисельності фахівців, які займа-
ються науковими та науково-технічними ро-
ботами, відповідним чином позначається на
показнику насиченості економіки регіону
науковими кадрами (коефіцієнті виконавців
наукових робіт у розрахунку на 1000 зайня-
того населення). Так, у 2009 р. у Донецькому
регіоні даний показник становив 2,6; по
Україні в цілому – 4,6 (у 1995 р. він складав
7,6). Для порівняння: у Фінляндії цей коефі-
цієнт становив 16,6; Японії – 11,1; США –
9,6; Франції – 8,3; країнах ОЕСР – 7,3; Німе-
ччині – 7,2; Росії – 6,7; Китаї – 1,6; Бразилії –
1,3. У 2011 р. у регіоні було виконано 4242
наукові та науково-технічні роботи, що ста-
новить 8,1% загальної їх кількості по країні в
цілому. За цим показником регіон поступа-
ється тільки м. Києву, де було виконано
38,7% усіх наукових та науково-технічних
робіт, і Харківській області (17,1%) [2].
Проте, незважаючи на високі оцінки
наукового потенціалу Донецької області та
України в цілому, ступінь його впливу на
економічне зростання залишається незнач-
ним. Проблема доведення нових знань до
стадії виробництва й комерційного викорис-
тання стала однією з найгостріших для віт-
чизняної науки. Однією з причин виникнення
таких проблем є відсутність належного рів-
ня фінансового забезпечення усіх стадій ін-
новаційного процесу – продукування, розпо-
всюдження та споживання знань в економіці.
Фактичні витрати держбюджету на науку є
майже вшестеро меншими, ніж визначені
законодавством (1,7% ВВП): у 2011 р. вони
склали 0,29% ВВП. Протягом 1991-2011 рр.
загальні внутрішні витрати на науку скоро-
тилися у 3,4 раза: з 2,47 до 0,73% ВВП.
Як результат у період 2000-2011 рр. кі-
лькість організацій, які виконують наукові
дослідження й розробки, зменшилася на
19%, кількість наукових працівників скоро-
тилася на 42%, а частка обсягів виконаних
науково-дослідних і дослідно-конструкторсь-
ких робіт (НДДКР) у ВВП знизилася майже в
півтора рази. У 2011 р. у загальній сумі ви-
трат підприємств на інноваційну діяльність
частка витрат на дослідження й розробки
скоротилася та склала 7,5% (проти 15,1% у
2000 р.), а основна їх частка спрямовувалася
на придбання готових машин і устаткування
(73,2%). Кошти державного бюджету склали
лише 1% загальних обсягів фінансування
інноваційної діяльності [3].
Обсяг фінансування наукових і науко-
во-технічних робіт Донецької області у
2011 р. становив 506,4 млн грн, що складає
5,3% загального обсягу фінансування по кра-
їні. У структурі фінансування переважає
частка коштів замовників (підприємств і ор-
ганізацій України та іноземних держав), яка
складає 43,4%; частка коштів держбюджету
дорівнює 29,1%, що на 3,5% більше цього
показника у 2010 р. Обмежене фінансування
науки залишається суттєвим чинником кон-
сервації гранично низької частки України на
світових ринках наукоємної продукції, яка на
сьогоднішній день становить 0,05-0,1% [2].
Середньорічні обсяги фінансування
освіти і науки в Україні багато років у рази
відстають від світових лідерів: витрати на
освіту в Україні в розрахунку на душу насе-
лення (з урахуванням ПКС) менші, ніж у Єв-
розоні, у 5,1 раза та ніж у США – у 7,2 раза;
витрати на НДДКР у розрахунку на одного
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 119
2013, № 1-2 (61-62)
дослідника, зайнятого у цій сфері (з ураху-
ванням ПКС), менші, ніж у Китаї, в 1,7 раза,
Єврозоні – 5,4, США – 8,3 раза. Абсолютна
сума витрат на НДДКР у середньому за пері-
од 2000-2008 рр. (з урахуванням ПКС) була
меншою, ніж у Російській Федерації, у 8 ра-
зів, Китаї – 35, Єврозоні – 75, США – 162
рази (див. рисунок) [4].
Рисунок. Витрати НДДКР у країнах світу (2000-2008 рр. у середньому)
Зростання ВВП за рахунок виконання
наукових і науково-технічних робіт стано-
вить лише 0,9%. Натомість у розвинутих кра-
їнах наукоємність ВВП поступово збільшу-
ється. Лідерами за цим показником є Фін-
ляндія, де він найвищий серед усіх інших
країн – 3,45%, Японія, де цей показник скла-
дає 3,44%, Швеція – 3,42, Данія – 3,04,
США – 2,68% ВВП (див. таблицю). Наразі і
США, і ЄС ставлять завдання підвищення
цих витрат до 3% ВВП. І це при тому, що
середньодушовий ВВП України (з урахуван-
ням ПКС) набагато менший, як і число дос-
лідників у розрахунку на 1 млн населення.
Було б наївним розмірковувати про іннова-
ційний шлях розвитку України без реальних
дій з відповідного (на одного дослідника)
збільшення витрат на НДДКР.
Унаслідок таких обсягів фінансового
забезпечення наука в українському суспіль-
стві відіграє переважно пізнавальну і соціо-
культурну функції, хоча зі світової практики
добре відомо, що можливість впливу науки
на рівень економічного розвитку виникає за
умови її фінансування понад 0,9% ВВП. Не-
дофінансування наукової сфери призводить
до: відпливу наукових кадрів за кордон;
стрімкого занепаду наявної матеріально-
технічної та приладової бази досліджень; за-
провадження моделі «наздоганяючого» еко-
номічного розвитку; зростання ролі інозем-
них інвесторів. Для того щоб зрівняти витра-
ти України на НДДКР із витратами провід-
них країн світу, потрібно починаючи з 2013
р. збільшувати фінансування на 0,25% щорі-
чно, при цьому витрати на дослідження і ро-
зробки з державного бюджету мають склада-
ти від 0,5% ВВП у 2013 р. до 1% у 2020 р., з
інших джерел фінансування – від 0,8 до 2%
відповідно.
На даний час, коли домінуючі політики
і власники ресурсів віддають явну перевагу
фінансам і бізнесу, а не інтелекту та знанням,
і після багаторічного дефіциту державної
уваги, нереально очікувати від науково-
освітньої сфери масштабних розробок із
широкого спектра авангардних технологій і
нових продуктів. У той же час у контексті
просування до передового виробництва в
принципі розв’язуваним є завдання поліп-
шення технологій і продуктів, які вже освоє-
ні у виробництві і мають відносно стійкі або
0
0,5
1
1,5
2
2,5
3
0
50
100
150
200
250
300
350
400
Україна РФ Китай Єврозона США
Витрати на НДДКР, млрд дол. Витрати на НДДКР, % до ВПП
%
М
лр
д
до
л.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
120 ISSN 1562-109X
2013, № 1-2 (61-62)
Таблиця
Показники інтенсивності інвестування та державної підтримки НДДКР
у країнах-членах ЄС, БРІК, США і Японії станом на 2011 р.* [5, 6]
Країна
Загальні внутрішні
витрати на НДДКР,
GERD, у % до ВВП
Державні витрати
на НДДКР,
GBAORD, у % до
ВВП
Частка бізнесу
у загальних витратах
на НДДКР, BERD, %
Бельгія 1,97 0,65 67,0
Болгарія 0,59 0,29 50,8
Чехія 1,55 0,58 62,6
Данія 3,04 0,96 68,4
Німеччина 2,82 0,92 67,4
Естонія 1,60 0,79 50,6
Ірландія 1,79 0,57 68,2
Греція 0,60 0,43 28,3
Іспанія 1,39 0,67 51,8
Франція 2,24 0,85 62,1
Італія 1,21 0,54 55,4
Кіпр 0,44 0,35 20,5
Латвія 0,60 0,38 36,7
Литва 0,79 0,56 29,1
Люксембург 1,64 0,48 70,7
Угорщина 1,13 0,44 61,1
Мальта 0,62 0,25 59,7
Нідерланди 1,84 0,97 47,3
Австрія 2,75 0,87 68,4
Польща 0,73 0,53 27,4
Португалія 1,42 0,70 50,7
Румунія 0,47 0,29 38,3
Словенія 2,10 0,67 68,1
Словаччина 0,63 0,36 42,9
Фінляндія 3,45 1,10 68,1
Швеція 3,42 1,07 68,7
Великобританія 1,73 0,65 62,4
ЄС-27 2,19 0,76 61,8
США 2,682007* 1,002008 71,92007
Японія 3,442007 0,702008 77,92007
Бразилія 1,022007 0,532008 47,92007
Китай 1,492007 Н/Д 72,32007
Індія 0,712007 Н/Д 19,82007
Росія 1,122007 0,42008 64,22007
*Примітка: 2007 – дані за 2007 р.; 2008 – дані за 2008 р.
зростаючі ринки збуту. Це передбачає кон-
центрацію зусиль на тих видах діяльності, у
яких національний товаровиробник уже має
конкурентні переваги (природні або штучні),
а їх зміцнення або розвиток потребують точ-
кових технологічних і продуктових новацій.
Успішний розвиток національної еко-
номіки в умовах нових світових реалій мож-
ливий завдяки відновленню розвитку сфери
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 121
2013, № 1-2 (61-62)
НДДКР для самостійного прориву до іннова-
цій, спочатку у вузьких сферах природних
або успадкованих переваг національної про-
мисловості. На всіх рівнях влади та управ-
ління має бути чітке розуміння того, що без
кардинального – мінімум у два рази – збіль-
шення державних внесків в освіту й науку
нічого дійсно інноваційного в українській
економіці не буде. Закон України «Про на-
укову і науково-технічну діяльність» [7],
що передбачає їх державне фінансування в
розмірі не менше 1,7% ВВП, має виконува-
тися.
Підсумовуючи вищевикладене, слід за-
значити, що для посилення конкурентоспро-
можності наукової сфери, набуття нею ролі
головного джерела економічного зростання
необхідним є виконання таких заходів:
нарощування частки бюджетного фі-
нансування науки у поєднанні з концентра-
цією ресурсів на пріоритетних напрямах, що
реалізуються провідними науковими устано-
вами, істотне підвищення заробітної плати
наукових працівників;
розвиток широкого фронту фундамен-
тальних досліджень та підвищення їх ролі в
соціально-економічному розвитку регіонів
країни, адресна фінансова підтримка науко-
вих шкіл, у яких зосереджено вагомий інте-
лектуальний потенціал;
удосконалення нормативно-правової
бази у сфері наукової і науково-технічної
діяльності, у тому числі з проблем викорис-
тання прав на результати наукової і науково-
технічної діяльності, які були отримані на
кошти Держбюджету України;
посилення маркетингової складової
науково-технічної діяльності, підвищення
орієнтації наукових досліджень і розробок на
платоспроможний попит реального сектору
економіки. З цією метою необхідно запрова-
дити моніторинг поточних і прогнозування
перспективних потреб ринку в нових видах
продукції (послуг), прогресивних технологі-
чних процесах виробництва, організаційних і
маркетингових інноваціях;
використання податкових та фінансо-
во-кредитних інструментів залучення коштів
приватного сектору економіки в наукову і
науково-технічну діяльність: списання ви-
трат на проведення досліджень і розробок,
що зменшує базу для оподаткування; звіль-
нення від сплати окремих податків; зниження
ставок податків; надання податкових креди-
тів; запровадження механізмів прискореної
амортизації основних засобів і нематеріаль-
них активів; безвідсоткове кредитування;
сприяння розвитку фінансово-кредит-
них інститутів, зокрема венчурних компаній,
інвестиційних фондів, з метою активізації
підтримки недержавними інвесторами на-
укової і науково-технічної діяльності;
виділення в Держбюджеті України ок-
ремих програм із конкурсного фінансування
НДДКР для підвищення рівня конкуренції та
розширення кола претендентів на отримання
коштів;
забезпечення доступності інформації
про конкурси для всіх учасників наукової і
науково-технічної діяльності зі створенням
спеціальної інтернет-сторінки, на якій роз-
міщувалася б інформація про поточні наукові
конкурси, результати проведення попередніх
конкурсів і звіти про науково-дослідну робо-
ту з виконання конкурсних робіт;
звільнення установ-виконавців НДДКР
за госпдоговірною тематикою від сплати по-
датку на додану вартість, що суттєво підви-
щило б кількість замовників НДДКР і стиму-
лювало б виконавців госпдоговірних тем у
наукових установах;
сприяння розвитку існуючих та ство-
рення відсутніх елементів інноваційної ін-
фраструктури в системі наукових установ –
центрів трансферу технологій, наукових і
технологічних парків, бізнес-інкубаторів,
консультативних центрів тощо з метою за-
безпечення підтримки передачі знань від їх
виробників до споживачів, усунення техно-
логічних «пасток» між ланками інноваційно-
го процесу;
розробка і реалізація масштабних дер-
жавних цільових програм за такими напря-
мами: наукові дослідження і розробки з пріо-
ритетних напрямів розвитку науки і техніки;
пріоритетна підтримка фундаментальних і
прикладних досліджень світового рівня; під-
тримка унікального устаткування і колектив-
них форм використання наукового облад-
нання.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
122 ISSN 1562-109X
2013, № 1-2 (61-62)
Література
1. Заможне суспільство, конкуренто-
спроможна економіка, ефективна держава:
Програма економічних реформ України
на 2010-2014 рр. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.president.gov.ua/
docs/Programa_reform_FINAL_2.pdf.
2. Наукова та інноваційна діяльність в
Україні: стат. зб. – К.: ДП «Інформаційно-
видавничий центр Держстату України»,
2012. – 305 с.
3. Наукова та інноваційна діяльність
(1990-2011рр.) / Державна служба статистики
України [Електронний ресурс]. – Режим дос-
тупу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. The World Bank (2011) World Devel-
opment Indicators & Global Development
Finance 2011. – Washington: The World Bank.
5. The European Commission (2011)
Innovation Union Scoreboard 2011. Research
and Innovation Union scoreboard. Belgium
[Електронний ресурс]: The European Com-
mission. – Режим доступу: http://ec.europa.
eu/enterprise/policies/innovation/files/ius-2011_
en.pdf.
6. The OECD (2009) OECD in Figures
2009. Science and technology. OECD Publish-
ing [Електронний ресурс]: The OECD. – Ре-
жим доступу: http://dx.doi.org/10.1787/oif-
2009-en.
7. Про наукову і науково-технічну
діяльність: Закон України від 13.12.1991 р.
№ 1977-XII [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/
1977-12/page (ред. від 05.08.2012 р.).
Надійшла до редакції 12.02.2013 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51235 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:29:00Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Землянкін, А.І. Підоричева, І.Ю. Чекіна, В.Д. 2013-11-20T13:59:29Z 2013-11-20T13:59:29Z 2013 До питання про стан наукової сфери та її фінансове забезпечення в Україні / А.І. Землянкін, І.Ю. Підоричева, В.Д. Чекіна // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 117-122. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51235 001.891: 336.5 (477) Проаналізовано науково-технічний потенціал і стан фінансового забезпечення наукової і науково-технічної діяльності України, подано пропозиції щодо посилення конкурентоспроможності наукової сфери як головного джерела економічного зростання. Ключові слова: наукова і науково-технічна діяльність, фінансування науки, наукоємність ВВП, інновації. Проанализирован научно-технический потенциал и состояние финансового обеспечения научной и научно-технической деятельности Украины, даны предложения по усилению конку-рентоспособности научной сферы как основного источника экономического роста. Ключевые слова: научная и научно-техническая деятельность, финансирование науки, наукоемкость ВВП, инновации. In the article the scientific and technical potential of Ukraine and Donetsk region as one of the leading regions is analyzedby the level of development of science, education and production sphere. It is determined that currently Ukraine has a powerful intellectual potential with ability to generate scientific ideas of world level. In spite of this, the extent of influence of scientific and technical potential on economic growth remains insignificant. The problem of manufacturing application of scientific achievements has become one of the burning issues for the Ukrainian science. One of the reasons of such problems is the absence of an appropriate level of financial provisionatthe all stages of innovation process: generation, distribution and consumption of knowledge in the economy. The actual expenditures of the state budget on science are almost six times less than the legally fixed ones. In terms of such a financing the science in Ukrainian society performs primarily cognitive and socio-cultural functions although in the world practice it is well known that the possibility of the science to influence on the level of economic development occurs when its funding is more than 0.9% of GDP. Underfunding of the scientific sphere leads to the outflow of scientific personnel by travelling abroad, precipitous decline in the current logistical and equipment base of research, use of the "catching up"model of economic development, and growing role of foreign investors. Under the conditions of new world realities the development of the national economy is possible by the restoration of scientific sphere for self-breakthroughs in innovation, firstly in the narrow field of natural or inherited advantages of national industry. At all levels a clear understanding should exist that without a radical increase in government contributions to the education and science nothing really innovative will appear in Ukrainian economy. Therefore the competitiveness of the scientific sphere and its influence on economic development should be strengthened, including through the implementation of such activities: increase in the share of budget funding for science; improve the legal base in the sphere of scientific and technical activities; use fiscal instruments to attract private sector to the field of science; develop the innovation infrastructure for the system of scientific institutions etc. Keywords: scientific activities, scientific and technical activities, funding for science, knowledge intensity of GDP, innovations. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості До питання про стан наукової сфери та її фінансове забезпечення в Україні К вопросу о состоянии научной сферы и ее финансовом обеспечении в Украине On the issue of the state of scientific sphere and its financial provision in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | До питання про стан наукової сфери та її фінансове забезпечення в Україні Землянкін, А.І. Підоричева, І.Ю. Чекіна, В.Д. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| title | До питання про стан наукової сфери та її фінансове забезпечення в Україні |
| title_alt | К вопросу о состоянии научной сферы и ее финансовом обеспечении в Украине On the issue of the state of scientific sphere and its financial provision in Ukraine |
| title_full | До питання про стан наукової сфери та її фінансове забезпечення в Україні |
| title_fullStr | До питання про стан наукової сфери та її фінансове забезпечення в Україні |
| title_full_unstemmed | До питання про стан наукової сфери та її фінансове забезпечення в Україні |
| title_short | До питання про стан наукової сфери та її фінансове забезпечення в Україні |
| title_sort | до питання про стан наукової сфери та її фінансове забезпечення в україні |
| topic | Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| topic_facet | Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51235 |
| work_keys_str_mv | AT zemlânkínaí dopitannâprostannaukovoísferitaíífínansovezabezpečennâvukraíní AT pídoričevaíû dopitannâprostannaukovoísferitaíífínansovezabezpečennâvukraíní AT čekínavd dopitannâprostannaukovoísferitaíífínansovezabezpečennâvukraíní AT zemlânkínaí kvoprosuosostoâniinaučnoisferyieefinansovomobespečeniivukraine AT pídoričevaíû kvoprosuosostoâniinaučnoisferyieefinansovomobespečeniivukraine AT čekínavd kvoprosuosostoâniinaučnoisferyieefinansovomobespečeniivukraine AT zemlânkínaí ontheissueofthestateofscientificsphereanditsfinancialprovisioninukraine AT pídoričevaíû ontheissueofthestateofscientificsphereanditsfinancialprovisioninukraine AT čekínavd ontheissueofthestateofscientificsphereanditsfinancialprovisioninukraine |