Історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи

Узагальнено досвід українських і зарубіжних термінознавців та систематизовано теоретичні праці, присвячені історіографічним аспектам вивчення термінознавчої думки й окремих термінологій, що дало підстави для виокремлення нового напряму досліджень – історіографії термінознавства з її предметом, завда...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Термінологічний вісник
Date:	2013
Main Author:	Іващенко, В.Л.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут української мови НАН України 2013
Subjects:	Теорія та історія термінознавства
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51252
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи / В.Л. Іващенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 5-20. — Бібліогр.: 94 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859854665356673024
author	Іващенко, В.Л.
author_facet	Іващенко, В.Л.
citation_txt	Історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи / В.Л. Іващенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 5-20. — Бібліогр.: 94 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Термінологічний вісник
description	Узагальнено досвід українських і зарубіжних термінознавців та систематизовано теоретичні праці, присвячені історіографічним аспектам вивчення термінознавчої думки й окремих термінологій, що дало підстави для виокремлення нового напряму досліджень – історіографії термінознавства з її предметом, завданнями, метамовою опису й структурними підрозділами. The paper generalizes of the experience of the Ukrainian and foreign terminologists and systematizes theoretical works on historigraphical aspects of terminologies study. The research affords grounds for establishing new vector of research – history of terminography with its own subject, tasks, description metalanguage and structural units.
first_indexed	2025-12-07T15:42:52Z
format	Article
fulltext	5Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Теорія та історія термінознавства удк 811.161.2+81’373:001.4 в. л. іваЩеНко (київ, україна) ІсТОРІОГРаФІя ТЕРмІнОзнавсТва: мЕТамОва І сТРУКТУРнІ ПІДРОзДІЛИ Узагальнено досвід українських і зарубіжних термінознавців та систематизова- но теоретичні праці, присвячені історіографічним аспектам вивчення термінознавчої думки й окремих термінологій, що дало підстави для виокремлення нового напряму досліджень – історіографії термінознавства з її предметом, завданнями, метамовою опису й структурними підрозділами. К л ю ч о в і с л о в а: історіографія термінознавства, метамова, структурний підрозділ (розділ), аспект, наукова праця. © В. Л. ІВАЩЕНКО, 2013 І с т о р і о г р а ф і я т е р м і н о з н а в с т в а — це окремий дослідницький розділ т е о р і ї т е р м і н о з н а в с т в а як частини теорії мовознавства й теорії розвитку [світової] науки, що є складником: 1) і с т о р і о г р а ф і ї м о в о з н а в с т в а, або історіографії / історіо- логії [7] науки про мову (лінгвістичної історіографії) – напряму досліджень, присвяченого розвиткові знань про мову в історії науки й культури, теоре- тичному осмисленню цього развитку, аналізові теорій і концепцій генези лінгвістичної думки в цілому, та в її окремих аспектах, традиціях, течіях, на- прямах, розділах і школах; процесу розвитку знань про мову [6]; 2) і с т о р і о г р а ф і ї н а у к и (від грец. historia – розповідь про мину- лі події, про те, що пізнано, досліджено і grapho – пишу) як: різних форм історико-наукових реконструкцій, які показують реальний історичний про- цес развитку науки на базі відповідних методів дослідження, способів до- бору, опису та інтерпретації наукових текстів, відкриттів, наукових теорій [39]; дослідження історії науки та сукупності досліджень, присвячених пев- ній темі або історичній епосі; відстеження шляхів історичного пізнання ми- нулого, з’ясовування рушійних сил прогресу науки, закономірностей появи й зміни різних напрямів та шкіл, міри об’єктивної істинності створених концепцій [3]. За аналогією до визначення історіографії мовознавства як історії мо- вознавства / історії лінгвістичних учень [5; 6; 45] історіографію терміно- знавства можна кваліфікувати як і с т о р і ю т е р м і н о з н а в с т в а – 6 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) В. Л. Іващенко розділ термінознавства, який займається історією становлення й удоскона- лення предмета, методів і структури термінознавства, його місця в системі наук, формування його теорій і принципів, а також окремих термінологіч- них шкіл [14, с. 13]. У цьому контексті розрізняють історію термінознавства й власне і с т о р и ч н е т е р м і н о з н а в с т в о – розділ термінознавства, який вивчає історію термінологій для того, щоб з’ясувати тенденції їх фор- мування й розвитку, а також дати правильні рекомендації щодо їх упорядку- вання [Там само, с. 13]. В українському мовознавстві термін історіографія термінознавства фактично не використовують. Натомість лише спорадично вживають тер- мін історія термінознавства (термінології) та історія терміна. Дещо актив- ніше послуговуються терміном історичне термінознавство, який набув ста- тусу офіційного на позначення вже сформованого в українському терміно- знавстві підрозділу. В аспекті досліджуваної проблеми вважаємо за необхідне не лише запровадити до наукового обігу термін історіографія тер- мінознавства, а й розробити його, констатуючи факт виформовування іс- торії / історіографії термінознавства в окремий дослідницький підрозділ, який на початок ХХІ ст. має всі підстави для такого виокремлення. По-перше, актуальним сьогодні видається формулювання основних за- вдань історіографії термінозавства, а саме: 1) розробити принципи періоди- зації та виявити основні етапи історичного розвитку наукових знань про термін і галузеві термінології, з’ясувати їх хронологічні межі; 2) розкрити еволюцію логіки внутрішнього розвитку термінознавста з урахуванням іс- торії розвитку мовознавства та власне історіографії науки в цілому; 3) по- етапно описати еволюцію термінознавчої думки на тлі вивчення загальної динаміки наукового пізнання світу у форматі поступової зміни і / або співіс- нування чи домінування певних парадигм такого знання (наукових пара- дигм знання) або науково-дослідницьких парадигм, наукових теорій, кон- цепцій, напрямів, шкіл, системи наукових поглядів, методів, інтерпретацій мовного матеріалу; 4) систематизуючи за проблематикою й узагальнюючи, проаналізувати праці термінознавців-теоретиків і термінологів-практиків минулого й сьогодення, дослідити їх наукову діяльність та спадщину; 5) ви- явити й описати основні напрями історіографічних термінознавчих до- сліджень, які сьогодні оформляються в самостійні дисциплінарні підрозді- ли; 6) з’ясувати й проаналізувати історичні етапи формування окремих га- лузевих термінологій, а також дослідити історію конкретних термінів (в аспекті історичного термінознавства); 7) розкрити еволюцію практично- го впро вадження здобутків терміно знавства – проаналізувати історію орга- нізації термінологічної діяльності, зокрема в галузі упорядкування терміно- логій, стандартизації, термінологічної експертизи й редагування, терміно- графічної роботи, автоматизації термінологічної роботи, перекладу, навчання тощо з моменту виникнення й дотепер; 8) показати практичне застосування й закріплення досягнень теоретичного й прикладного термі- нознавства на тому чи тому етапі їх історичного розвитку з урахуванням со- ціальних наслідків упровадження досягнень цієї галузі людського пізнання; 7Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Історіографія термінознавства: метамова і структурні підрозділи 9) у подальшому – випрацювати засади термінологічного планування й терміно знавчої прогностики. По-друге, чимало мовознавців активно послуговуються метамовою опису історіографії термінознавства, зокрема теорія термінознавства / тео- ретичне термінознавство, методологія термінознавства, історія [україн- ського] термінознавства, історія [української] термінографії, періодизація в історії [українського] термінознавства, напрям в історії [українського] термі- нознавства тощо, яка сьогодні розпрацьовується на основі термінологічно- го апарату: а) історіографії [українського] мовознавства як частини теорії лінгвіс- тики, а саме: теорія мовознавства / теоретичне мовознавство, лінгвометодо- логія / лінгвістичний метод, історія лінгвістики / історія лінгвістичних учень / історія [українського] мовознавства, історіографія лінгвістики / лінгвістична історіографія / історіографія / історіологія науки про мову / лінгвоісторіогра- фія, періодизація в історії лінгвістики, напрям в історіографії лінгвістики, за- гальна історіографія лінгвістики, історіографія термінознавства, історіогра- фія лексикології, історіографія фразеології, історіографія славістики тощо [5–7; 21, с. 85–89; 45, с. 3–10]. б) історіографії науки як частини теорії розвитку науки, зокрема: теорія науки / “теоретичний переворот” (П. Б. Паршин); науковий метод, парадиг- мальний метод, міжпарадигмальний метод, маргінальний метод, комплексний / комбінований метод, методологія, методика, “методологічний заколот” (П. Б. Паршин); історія науки / історіографія науки / історія наукової дис- ципліни – історіографія = наука: теорія історіографії, історія історіографії (Б. Кроче), історіограф; передісторія наукової дисципліни, періодизація в іс- торії науки; допарадигмальна наука, парадигмальна наука / [наукова] пара- дигма знання / парадигма наукового знання / нормальна (зріла) наука, постпа- радигмальна наука, наукова революція (Т. С. Кун), “парадигма розриву” (бо- ротьба конкурентних теорій, шкіл) // “ancester-hopping”, “стрибок від однієї спадщини до іншої” (Р. Богранд), класифікаційна стадія, cтадія системати- зації, теоретична стадія, догматична стадія / “період талмудизму” (Л. С. Клейн) / “період стагнації” (тупцювання на місці), проривання до ново- го знання, cтадія заміщення старої парадигми, парадигма “третього світу” (світу об’єктивного знання) (К. Поппер), субпарадигма, мегапарадигма / гло- бальна парадигма знання, надпарадигма / суперпарадигма; поліпарадигмаль- ний / поліпарадигмальність / поліпарадигматизм, мультипарадигмальний; на- прям [в історіографії науки], інтерналістський напрям, екстерналістський напрям, частина парадигми – настановча, предметна, процедурна; параметр парадигми; спадкоємність знання, засновкове знання (О. С. Кубрякова), перед- знання, трансформована сфера засновкових знань (Г.-Г. Гадамер), процес ви- робництва знання, теорія процесу виробництва знання; наукова школа, науко- ве співтовариство та ін. [3; 31, с. 9; 32; 33; 46; 51; 53, с. 11, 21, 52]. Ураховуючи те, що в сучасному термінознавстві розрізняємо 1) систем- но-структурне / традиційне, функціональне, когнітивне / гносеологічне термінознавство (парадигмальні напрями досліджень), 2) теоретичне, за- гальне, методологічне, галузеве, типологічне, порівняльне, семасіологічне, 8 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) В. Л. Іващенко ономасіологічне, історичне, стилістичне, прикладне, перекладне, комуні- кативне, [лінгво]когнітивне, лінгвотехнологічне, зокрема комп’ютерне, фреймове, когнітивно-комунікативне, когнітивно-дискурсивне терміно- знавство, комп’ютерну термінографію, соціо[когнітивне] термінознавство (аспектуальні й крос-аспектуальні напрями досліджень), 3) структурно- функціональне, функціонально-когнітивне / когнітивно-функціональне термінознавство (крос-дисциплінарні напрями досліджень) та 4) власне історіо графію термінознавства (крос-парадигмальний напрям), метамову опису історіографії термінознавства можна доповнити відповідними термі- нами на позначення цих структурних підрозділів, зокрема: історіографія системно-структурного / традиційного термінознавства, історіографія функціонального термінознавства, історіографія когнітивного / гносеологіч- ного термінознавства; історіографія методологічного термінознавства, істо- ріографія типологічного термінознавства, історіографія порівняльного термі- нознавства, історіографія ономасіологічного термінознавства, історіографія семасіологічного термінознавства тощо. Це терміни на позначення тих на- прямів, які сьогодні ще вимагають свого розпрацювання. У нашій статті зосередимо увагу на метатермінології й, відповідно, ме- татеорії вже розпрацьованих певною мірою структурних підрозділів історіо- графії термінознавства, серед яких: 1) і с т о р і о г р а ф і я т е о р е т и ч н о г о т е р м і н о з н а в с т в а – а) історіографія загального термінознавства; б) іс- торіографія національного термінознавства або термінознавства конкрет- ної мовної спільноти, країни (наприклад, історіографія українського, ра- дянського, канадського термінознавства тощо); в) історіографія персоналій термінознавців-теоретиків і термінологів-практиків; г) історіографія ас- пектуальних напрямів історичного термінознавства – загальна історіогра- фія національних термінологій, історіографія галузевого термінознавства / історіографія галузевих термінологій та історіографія терміна; 2) і с т о р і о г р а ф і я п р и к л а д н о г о т е р м і н о з н а в с т в а – а) іс- торіографія термінографії (теорії і практики укладання термінологічних словників); б) лексикографічна історіографія терміна; в) історіографія тер- мінологічної діяльності; г) бібліографічна історіографія термінознавства. При цьому, за Б. Кроче, важливо розрізняти “сучасну історію” як “іс- торію недалекого минулого” – останні п’ятдесят, десять років, рік, місяць, минулий день, час, мить (щоправда, “сучасною” повинна називатися лише та історія, яка здійснюється безпосередньо на наших очах і в нашій свідо- мості, тобто виникає з життя, сьогодення: “будь-яка справжня історія є іс- торія сучасна”) та “несучасну історію” як “історію минулого”, яка має спра- ву з тим, що вже сталося, тобто з фактом минулого, і передбачає критичне його осмислення [31, с. 9]. Іншими словами, розрізняти с у ч а с н у і с т о р і о г р а ф і ю т е р м і н о з н а в с т в а, або і с т о р і о г р а ф і ю с у ч а с н о г о т е р м і н о з н а в с т в а, яка певною мірою корелює з тео рією термінознавства, і н е с у ч а с н у і с т о р і о г р а ф і ю т е р м і н о з н а в с т в а, або і с т о р і о г р а ф і ю т е р м і н о з н а в с т в а м и н у л о г о, яка коре- лює із власне історією термінознавства. 9Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Історіографія термінознавства: метамова і структурні підрозділи І с т о р і о г р а ф і ю з а г а л ь н о г о т е р м і н о з н а в с т в а можна ви- значити як підрозділ теоретичного термінознавства, який на основі здій- снення загального огляду термінознавчих праць кількох мовних спільнот (наприклад, європейської) різних історичних періодів аналізує історію роз- витку наукових теорій (концепцій) терміна, термінологічних шкіл, напря- мів, методів дослідження, термінознавчої проблематики, розробляє їх періоди зацію. У цьому аспекті актуальною видається історія сучасного термінознав- ства з ретроспективою в контексті дослідження теоретичних проблем, що відбито, наприклад, у таких загальнооглядових працях: у збірці праць фран- цузького фахівця з термінології А. Рея “Нариси з термінології” (1995), який присвятив окремий розділ питанням походження й розвитку термінології загалом, починаючи з праць видатних учених XVII ст., де розкрито історію окремих слів та ідей, номенклатур і термінологій, а також розроблено періоди зацію розвитку термінології відповідно до основних соціальних і наук ово-технічних чинників формування європейської спільноти [90, с. 11–22]; у монографії іспанської дослідниці М. Т. Кабре “Термінознавство: теорія, методи і практика” (1992 / 1999), в якій здійснено короткий огляд європейського термінознавства, починаючи з перших спроб систематизації термінології у XVIII ст. до еволюції сучасної термінології [77], та статті іншої іспанської дослідниці, П. Фабер “Когнітивні зміни в термінознавстві й спе- ціалізованому перекладі” (2009), в якій подано короткий огляд основних теорій термінознавства в порядку їх виникнення, починаючи від перших тео ретичних пропозицій, що мали нормативний характер, до теорій, які згодом виникли як реакція на загальну теорію терміна, як зростаюча тен- денція до когнітивних зрушень у термінознавстві й спеціалізованому пере- кладі [78, с. 110–111]; у монографії українських мовознавців А. С. Д’якова, Т. Р. Кияка і З. Б. Куделько “Основи термінотворення: семантичний та со- ціолінгвістичний аспект” (2000), в якій проаналізовано проблеми історії термінологічного планування в розвинених країнах (починаючи з другої половини ХІХ ст.), країнах Третього світу, в колишньому Радянському Со- юзі та в Україні [16]; у пошуковій розвідці австралійської дослідниці Р. Уолш “Історія термінознавства” (2006), в якій за участю членів Міжнародної гру- пи з питань термінології IGOTF-CSD (International Group on Terminology Frameworks – Communication Sciences and Disorders) було здійснено огляд наукової літератури англійською мовою з проблем вивчення термінології з 1960-х рр. і до теперішнього часу [93]; у статтях російських дослідників А. А. Полікарпова “Аналіз становлення термінознавства як наукова пробле- ма” (1996) [49, с. 105–113] і Ю. О. Сорокіна “Історія і сучасний стан теорії терміна” (1996) [55, с. 164–167]. І с т о р і о г р а ф і ю н а ц і о н а л ь н о г о т е р м і н о з н а в с т в а // т е р м і н о з н а в с т в а м о в н о ї с п і л ь н о т и можна визначити як під- розділ загального термінознавства, який вивчає історію розвитку або націо- нальної термінологічної думки, або термінологічної думки конкретної мов- ної спільноти з урахуванням її культурно-історичних особливостей. 10 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) В. Л. Іващенко Фундаментальними працями в цьому напрямі в аспекті історії минуло- го й сучасного термінознавства є монографії австрійської дослідниці Б. Мо- шитц-Гогшпіль “Радянська школа термінознавства (1931–1991)” (1994) [87] та російської дослідниці О. В. Борхвальдт “Історичне термінознавство ро- сійської мови” (2000) [8]. У зарубіжному мовознавстві до історіографічних праць цього спрямування можна віднести також статтю канадської дослід- ниці М. К. Л’Омм “Погляд на внесок Канади в термінологію” (2006), в якій у контексті аналізу термінологічного сьогодення представлено короткий історичний нарис розвитку цієї дисципліни в Канаді, починаючи з 70-х рр. ХХ ст. [83, c. 55–75]. Історіографію російського термінознавства розкривають також статті В. А. Татаринова “Етапи становлення вітчизняного термінознавства” (1994), “Формування напрямів і методів у вітчизняному термінознавстві” (1995) [63, с. 5–46; 62, с. 9–72], В. М. Лейчика “Напрями і методи вітчизня- ного термінознавства 20-х – початку 70-х рр.” (1999) [34, с. 268–272], С. В. Гриньова і В. М. Лейчика “До історії вітчизняного термінознавства” (1999), в якій ідеться про основні етапи формування російського терміно- знавства, починаючи з 30-х і до 90-х рр. ХХ ст., за його основними складни- ками – провідними публікаціями, створенням і діяльністю профільних установ, виникненням наукових шкіл, основними нарадами – напрямами й методами дослідження та їх практичною реалізацією [13, с. 1–13]. Історію розвитку термінознавчої думки в Україні проаналізовано в серії статей І. М. Кочан, зокрема, “Українське термінознавство 1920-х років: погляд з позицій ХХІ століття” (2011а), “Українське термінознавство 1940–1950-х років” (2011), “Українське термінознавство 1960–1990-х років” (2012) [27, с. 122–129; 28, с. 74–78; 29, с. 24–28]. Аспектуальним виявом цього напряму є з а г а л ь н а і с т о р і о г р а ф і я н а ц і о н а л ь н и х т е р м і н о л о г і й, засвідчена, наприклад: монографіями польського дослідника М. Бонка “Виникнення і розвиток польської науко- вої термінології” (1984), в якій ідеться про процес формування польської наукової термінології, що розпочався приблизно з ХVI ст., коли з’явилися перші математичні й астрономічні терміни, й тривав до початку ХХ ст.; кон- статовано факт створення перших експериментальних дослідницьких цен- трів у Польщі ще у ХVIII ст., а також проаналізовано останній етап форму- вання польської наукової термінології, зокрема технічної [75], та російської дослідниці Т. С. Коготкової “Національні витоки російської термінології” (1991) [23]; дисертаційними дослідженнями В. І. Биганової “Якутська тер- мінологія (етапи становлення)” (1996) [9] в російському термінознавстві, Л. А. Антонюк “Білоруська термінологія (становлення, розвиток, структу- ра)” (1992) [2] в білоруському термінознавстві, Я. Хонзак-Яхич “Словен- ська термінологія в ХІХ ст. (з опертям на чеський вплив)” (1999) [80] у сло- венському термінознавстві; статтями В. А. Татаринова “Термінологічна лексика російської мови: еволюція проблем і аспектів вивчення” (2006) [59, с. 133–164] та A. Леган-Равнікар “Розвиток словенської термінології” (2010), в якій проаналізовано історію розвитку словенської термінології, що бере свій початок з ХVІ ст. й до 20-х рр. ХХ ст. – початку історії розвитку 11Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Історіографія термінознавства: метамова і структурні підрозділи сучасної словенської наукової термінології й відповідно професійної мови, а також описано чотири періоди розвитку термінології в Словенії у цих ча- сових межах [89, с. 49–73]. Історіографію національної термінології часто представляють у кон- тексті і с т о р і о г р а ф і ї т е р м і н о л о г і ч н о ї д і я л ь н о с т і, яку мож- на визначити як підрозділ теорії прикладного термінознавства, що вивчає організацію термінологічної роботи з упорядкування тієї чи тієї галузевої термінології на тлі розвитку всієї лексичної системи, матеріальної і духовної культури того чи того етносу. До праць такого типу можна віднести, на- приклад, в Україні – статтю розробника основних засад розвитку україн- ської термінології 20-х рр. ХІХ ст. Гр. Холодного “До історії організації тер- мінологічної справи на Україні” (1928), в якій уперше, починаючи з 60-х рр. ХІХ ст. і до початку 20-х рр. ХХ ст., здійснено аналітичний огляд практично- тео ретичних спроб “поставити широко проблему” української наукової термінології [68, с. 9–20]; дисертаційне дослідження Н. В. Шуманської “Іс- торія математично-природописно-лікарської секції наукового товариства ім. Т. Шевченка (1893–1940)” (2007), в якій побіжно розглянуто проблеми упорядкування природничої термінології [71]. Одним із аспектуальних виявів історіографії термінологічної діяльнос- ті є і с т о р і о г р а ф і я п е р с о н а л і й відомих термінознавців-теоретиків і термінологів-практиків як представників національного термінознавства або термінознавства конкретної мовної спільноти, країни, тобто опис істо- рії життя й діяльності відомих постатей, які зробили значний внесок у роз- виток теоретичного й прикладного термінознавства, а також історіографія термінотворчої та організаційної роботи в галузі термінології відомих гро- мадських діячів. Серед фундаментальних праць такого спрямування можна назвати, наприклад: в Україні – дисертаційне дослідження А. А. Коробчен- ко “Науково-педагогічна та просвітницька діяльність Олександра Янати” (2001) [25], праці В. Шендеровського “Нехай не гасне світ науки” (2003, 2006) [69; 70]; в Росії – статті В. А. Татаринова “Термінологічна концепція Д. С. Лотте” (2003), “З історії вітчизняного термінознавства: Ернест Карло- вич Дрезен” (2003а), “Термінологічні погляди Г. О. Винокура і О. О. Рефор- матського” (2003б) [58, с. 178–189; 56, с. 189–197; 60, с. 197–208]. До цього крос-аспектуального напряму історіографічних досліджень (крос-аспектального, тому що певною мірою взаємодіє з функціональним та власне історичним термінознавством) можна віднести також вивчення авторської термінології, наукової мови відомих громадських діячів і пись- менників конкретного історичного періоду. До праць такого спрямування належать, наприклад: в українському термінознавстві – дисертації С. Є. Вайнтруба “Термінологічна лексика (літературознавча і мовознавча) в критико-публіцистичній прозі О. С. Пушкіна” (1956) [10], Л. П. Гнатюк “Наукова термінологія в творах Г. С. Сковороди” (1998) [11], В. В. Деркача “Філологічна термінологія М. П. Драгоманова в системі української науко- вої термінології кінця ХІХ – початку ХХ століття” (1998) [17], О. С. Масли- кової “Філологічна термінологія Михайла Грушевського” (2004) [40], І. П. Мамчич “Мовознавча спадщина Василя Чапленка” (2002) [38], 12 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) В. Л. Іващенко Г. М. Наєнко “Наукова лексика у творах Транквіліона-Ставровецького” (1994) [43]; у російському термінознавстві – дисертації О. В. Федотової “Лексика науки і мистецтва в структурі мовної особистості А. А. Вознесен- ського” (2007) [66], Є. В. Лисициної “Лінгвістичні особливості філософ- ського дискурсу П. А. Флоренського” (2006) [35], Н. В. Пиринової “Когні- тивна зумовленість і стильові особливості судових промов Ф. Н. Плєвако” (2006) [47], Д. А. Ярошенко “Формування авторських наукових економіч- них терміносистем в англійській мові XVII–XVIII століть (на матеріалі праць В. Петті і А. Сміта)” (2006) [72]; у чеському термінознавстві – дослі- дження Я. Губачека “Чеська педагогічна термінологія Я. А. Коменського” (1986) [81], А. Єдлічки “Йозеф Юнгманн і відродження літературознавчої та лінгвістичної термінології” (1948) [82]; у білоруському термінознавстві – статті В. П. Краснея, зокрема “Деякі особливості мови наукових праць Ф. М. Янковського” (1999) [30, с. 117–124]. І с т о р і о г р а ф і ю г а л у з е в о г о т е р м і н о з н а в с т в а, або і с т о р і о г р а ф і ю г а л у з е в и х т е р м і н о л о г і й (найпотужніший на- прям, який вимагає окремого дослідження), можна визначити як підрозділ теоретичного термінознавства й аспектуальний вияв історичного терміно- знавства, який вивчає особливості історії розвитку термінологічної системи тіє чи тієї сфери людської діяльності, що також передбачає роз роблення її періодизації з урахуванням культурно-історичних і суспільно-політичних чинників та особливостей історичного розвитку відповідних галузей знань. Цей напрям репрезентують, наприклад: в американському термінознав- стві – монографія “Історія наукової англійської мови. Розповідь про її ево- люцію, заснована на вивченні медико-біологічних термінів” (Е. Ендрюс, 1947) [74], дисертація “Про аналітичні “двигуни”, “архітектуру” даних та програмне забезпечення “інженерів”: метафоричні аспекти розвитку комп’ютерної термінології” (Р. К. Лінч, 1993), в якій закцентовано увагу на різних хронологічних періодах розвитку комп’ютерної термінології, почи- наючи з повоєнних років, аж до початку 1970-х рр. ХХ ст. [85]; у російському термінознавстві – монографія “Історія слов’янських термінів родинних відносин та деяких найдавніших термінів суспільного ладу” (О. М. Труба- чов, 1959), в якій історію зазначеної групи термінів розкрито в контексті історії суспільства, матеріальної культури, етнографії на тлі проблеми ево- люції від матріархату до патріархату із залученням даних суміжних наук [65]; в українському термінознавстві – фундаментальні праці “Філософська тер- мінологія в українській літературній мові дожовтневого періоду” (Д. П. Ки- рик, 1968) [22], “Нарис історії української граматичної термінології” (Н. А. Москаленко, 1959) [42], “Українська науково-технічна термінологія. Історія і сьогодення” (Г. Наконечна, 1999) [44], “Українська граматична терміносистема (історія та сучасний стан)” (О. В. Медведь, 2001) [41] та ба- гато ін.; у польському термінознавстві – монографія “Польська терміноло- гія логіки раннього Просвітництва” (Й. Вежховський, 1995) [94]; у хорват- ському термінознавстві – “Хорватська юридична термінологія в 2-й поло- вині ХIХ ст. в загальномовному й термінологічному аспектах” (М. Мамич, 1990) [86]. 13Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Історіографія термінознавства: метамова і структурні підрозділи І с т о р і о г р а ф і ю т е р м і н а можна визначити як підрозділ теоре- тичного термінознавства й аспектуальний вияв історичного термінознав- ства, який вивчає історію виникнення, функціонування та закріп лення в конкретному мовному ареалі того чи того терміна (й відповідного йому по- няття), еволюцію його фіксації в наукових працях та лексикографічних джерелах, етимологію, семантичний розвиток, починаючи від першої згад- ки про цей термін. Цей підрозділ термінознавчих досліджень засвідчують, наприклад: монографія іспанського вченого Х. Сагера “Нариси про дефіні- цію” (2000), в якій ретельно зібрано тексти відомих філософів про дефіні- цію й власне визначення самого терміна дефініція, починаючи від Платона й Аристотеля, Ісідоро із Севільї, Б. Паскаля, Б. Спінози, Дж. Локка, Ґ. В. Лейбніца, Дж. Берклі, І. Канта, Дж. С. Мілля, Г. Ріккерта й до наших днів (дослідник уважає, що філософія має важливе значення для теорії тер- міна, адже прагне встановити зв’язок між поняттям і терміном) [91]; моно- графія російської дослідниці Г. А. Діанової “Термін і поняття: проблеми еволюції (до основ історичного термінознавства)” (2000), в якій ідеться про термінологію як знакову систему в історичному розвитку, особливості її взаємо відношень з іншими базовими знаковими системами в процесі ево- люції наукового світогляду, про термін як знак, що відображає дійсність на різних етапах розвитку науки [19]; дисертація англійської дослідниці Т. Ліндстром “Історія поняття граматикалізації” (2004), в якій проаналізо- вано історію терміна граматикалізація на тлі розвитку самої концепції гра- матикалізації, започаткованої в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. та відродже- ної у 70-х рр. ХХ ст. у контексті вивчення загальної методології історіографії лінгвістики, реконструкції історичного мовознавства, гіпотези односпря- мованості та історії розвитку граматичної думки з ґрунтовним описом праць провідних мовознавців світу та розмежуванням основних періодів [84]; нау- кова розвідка російської дослідниці О. О. Макарихіної “Історія термінів в історії гуманітарної науки (на прикладі терміна етнос)” (2009) [37]; пошуко- ві розвідки українських мовознавців, зокрема В. І. Гончарова “З історії тер- мінів невод і сак” (1982) [12], Т. А. Харитонової “Походження термінів на позначеня категорії “матерія” в стародавніх мовах” (1984) [67] та багато ін. І с т о р і о г р а ф і ю т е р м і н о г р а ф і ї, яка як підрозділ теорії при- кладного термінознавства вивчає історію теорії і практики укладання термі- нологічних словників, ілюструють, наприклад, дисертаційна праця біло- руської дослідниці К. П. Любецької “Німецько-білоруська лексикографiя XX ст. i формування білоруської термiнологiї” (2004) [36]. Фрагментарно цей аспект розкривають пошукові розвідки російських учених, зокрема В. А. Татаринова “Біля джерел теоретичної термінографії: Дмитро Семено- вич Лотте” (1992) [61]; українських – І. М. Кочан “Українські термінологіч- ні словники 20-х років ХХ століття з позицій сьогодення” (2011) [28], Л. О. Симоненко “Термін у загальномовному словнику” (2012) [54], Н. І. Ан- дрейчук “Сім аспектів вивчення історії словникарства” (2004) [1] тощо. Т е р м і н о г р а ф і ч н у і с т о р і о г р а ф і ю можна визначити як під- розділ теорії прикладного термінознавства, який вивчає історичні аспекти галузевих термінологій, відбиті в історичних словниках та словниках енци- 14 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) В. Л. Іващенко клопедичного типу. У цьому плані заслуговують на увагу, наприклад: “Слов- ник літературних термінів” (2005) M. Г. Абрамса, вперше опублікований у 1957 р., в якому зібрано короткі історичні нариси термінів, які використову- ють у літературних дискусіях, історії літератури та літературній критиці [73]; “Словник термінології англійських рукописів: 1450–2000” (2008), в якому зібрано близько 1500 термінів на позначення різних типів рукописів (від повсяк денних листів, заміток, списків покупок до правових документів), їх виробництва й використання у Великобританії, фізичних характеристик і матеріалів, письмових приладь, поштового маркування і друку, а також пи- тань, пов’язаних із літературою, бібліографією, архівами, палеографією, ре- дагуванням і друком рукописів, картографуванням, торгівлею, геральди- кою, юриспруденцією, військовою та морською справою з коротким їх ви- значенням, історичною довідкою або поясненням загальної історичної ситуації, перехресними покликаннями та з окремими підбірками ілюстра- цій до них [76]; “Історія мистецтв: основні поняття” (2006), в якому стаття, присвячена тому чи тому поняттю, містить основне визначення терміна, діапазон його значень та контекстів застосування, історію розвитку, функ- ціонування та відповідне розуміння реалії, яка за ним стоїть, ілюстративний матеріал з історичних та сучасних праць, у яких уживається це поняття, еле- менти візуалізації поняття, бібліографічні покликання, в яких це поняття використовувалося [79]; “Лінгвістична енциклопедія” О. О. Селіванової (2010), у статтях якої подано етимологію термінів, хронологію виникнення й розроблення їх понять, аналіз дискусійних питань і ключових проблем відповідних мовознавчих дисциплін; сучасний стан дослідження, головні ознаки й типи представлення лінгвістичних реалій; їхні синонімічні й анто- німічні кореляти, англомовні еквіваленти [52]. Певною мірою цей напрям термінознавчих досліджень репрезентують термінографічні праці, присвячені а в т о р с ь к і й т е р м і н о л о г і ї, що відбиває конкретну історичну епоху, зокрема в українському мовному про- сторі це — “Словник літературознавчих термінів Івана Франка” С. П. Пін- чука й Є. С. Регушевського (1966) [48], “Словник мовознавчих термінів Іва- на Франка” Є. С. Регушевського (2002) [50] тощо. Б і б л і о г р а ф і ч н а і с т о р і о г р а ф і я т е р м і н о з н а в с т в а / т е р м і н о г р а ф і ї – підрозділ теорії прикладного термінознавства, який розкриває історію розвитку термінознавства в самій хронологічній послі- довності подання наукових та лексикографічних праць, що відбито біль- шою мірою в бібліографічних покажчиках, зокрема: в Україні – “Терміноз- навство в Україні: Бібліографічний покажчик 1947–1980” (М. П. Богуцька, А. В. Лагутіна, 1982) [64], “Українська термінографія (1948–2002): Бібліо- графічний покажчик” (М. Комова, 2003) [24], “Проблеми термінознавства на сторінках часопису “Мовознавство” (1967–2011 рр.): Бібліографічний і тематичний покажчики” (М. С. Єльнікова, Л. М. Мітрохина, Ю. Ф. Прадід, 2013) [20]; в Росії – “Термінознавство: Покажчик праць, опублікованих ві- тчизняними термінологами в ХХ ст.” (В. А. Татаринов, 1998) [57], “Термі- нологія ХХ ст.” (Ю. А. Бєльчиков, 1999) [4], “Покажчик термінологічних дисертацій: Довідковий посібник” (С. В. Гриньов-Гриневич, В. П. Гриньо- 15Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Історіографія термінознавства: метамова і структурні підрозділи ва, Л. П. Мінкова, Т. Г. Скопюк, 2006), в якому авторський колектив росій- ських та українських мовознавців систематизував термінологічні праці за період 1946–2005 рр. [15]; у Білорусії – “Білоруське мовознавство: дисерта- ції з білоруської мови, захищені в Республіці Білорусь (1990–2011 рр.)” (Д. В. Дзятко, С. В. Шаховська, 2011), у якому засвідчено 57 термінологіч- них дисертаційних праць [18]. Підсумовуючи, зазначимо, що історіографічні праці в українському термінознавстві з’явилися давно (ще у 20-х рр. ХХ ст.), проте про зароджен- ня власне н а у к о в о ї і с т о р і о г р а ф і ї т е р м і н о з н а в с т в а як самостійної дисципліни з її предметом, завданнями, метамовою можна го- ворити лише сьогодні, коли актуальною виявилася не лише нагальна по- треба осмислити здобутки наших поперед ників у цій царині, проаналізува- ти основні тенденції розвитку термінологічної думки як історичного про- цесу в парадигмальному аспекті, дати її періодизацію, а й сформулювати теоретичні засади, предмет, завдання та методологію цього напряму термі- нознавчих пошуків. В Україні й досі немає фундаментальних досліджень, у яких би історію розвитку українського термінознавства, всебічне вивчення його національ- них наукових традицій було б проаналізовано в історіографічно-парадиг- мальному аспекті на тлі історії розвитку світового термінознавства (зістав- лення історій розвитку національних наукових традицій в інших країнах) у контексті загальної лінгвістичної історіографії. Саме тому основним завданням у розпрацюванні історіографії україн- ського термінознавства сьогодні є визначення основних етапів (періодів) його історичного розвитку й формування як розділу мовознавства та само- стійної галузі знання саме в парадигмальному аспекті в контексті розвитку сучасного мовознавства й науки загалом, що вимагає окремого фундамен- тального дослідження. 1. Андрейчук Н. І. Сім аспектів вивчення історії словникарства // Проблеми української термінології: Зб. наук. пр. – Львів: Ліга-Прес, 2004. – С. 32–33. 2. Антонюк Л. А. Белорусская терминология (становление, развитие, структура): Ав- тореф. дисс. … докт. филол. наук: 10.02.02 / БГУ. – Минск, 1992. – 46 с. 3. Археологический портал знаний / Разрабат. с 2003 г. сотрудн. Института археологии и этнографии СО РАН и Института систем информатики им. А. П. Ершова СО РАН; науч. руковод. проекта: Ю. П. Холюшкин, Ю. А. Загорулько. – Режим досту- па: http://www.sati.archaeology.nsc.ru/classarch2/classarch/fragment.php?code=60. 4. Бельчиков Ю. А. Терминология ХХ века // Библиография. – 1999. – № 3. – С. 119–121. 5. Березин Ф. М. История лингвистических учений. – М.: Высшая школа, 1975. – 304 c. 6. Бокадорова Н. Ю. Историография лингвистики // Лингвистический энциклопеди- ческий словарь / Главн. ред. В. Н. Ярцева. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – Режим доступа: http://tapemark.narod.ru/les/204b.html. 7. Бокадорова Н. Ю. Проблема историологии науки о языке // Вопросы языкозна- ния. – 1986. – № 6. – С. 68–75. 8. Борхвальдт О. В. Историческое терминоведение русского языка. – Красноярск, 2000. – 199 с. 9. Быганова В. И. Якутская терминология (этапы становления): Дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.06 / Ин-т гуманитарных исследований. – Якутск, 1996. – 118 с. 16 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) В. Л. Іващенко 10. Вайнтруб С. Є. Термінологічна лексика (літературознавча і мовознавча) в критико- публіцистичній прозі О. С. Пушкіна: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / Київський держ. ун-т. – К., 1956. – 16 с. 11. Гнатюк Л. П. Научная терминология в произведениях Г. С. Сковороды: Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.02 / Киевский гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко. – К., 1998. – 20 с. 12. Гончаров В. І. З історії термінів НЕВОД і САК // Мовознавство. – 1982. – № 3. – С. 60–63. 13. Гринев С. В., Лейчик В. М. К истории отечественного терминоведения // Научно- техническая информация. Серия 1. Организация и методика информационной ра- боты: Ежемесячн. научн.-техн. сб. – М.: Всерос. ин-т науч. и техн. информации РАН, 1999. – № 7. – С. 1–13. 14. Гринев-Гриневич С. В. Терминоведение: Учеб. пос. для студ. высш. учеб. завед. – М.: Академия, 2008. – С. 181с. 15. Гринев-Гриневич С. В., Гринева В. П., Минкова Л. П., Скопюк Т. Г. Указатель термино- логических диссертаций: Справочное пос. / Российское терминологическое обще- ство (РОССТЕРМ). – Белосток; М.: б/и, 2006. – 750 с. 16. Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: семантичний та соціолінгвістичний аспект. – К.: Видавн. дім “КМ Academia”, 2000. – 218 с. 17. Деркач В. В. Філологічна термінологія М. П. Драгоманова в системі української наукової термінології кінця ХІХ – початку ХХ століття: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Сімферопольський держ. ун-т. – Сімферополь, 1998. – 194 л. 18. Дзятко Д. В., Шахоўская С. У. Беларускае мовазнаўства: дысертацыі па беларускай мове, абароненыя ў Рэспубліцы Беларусь (1990–2011 гг.): Науковы даведнік. – Мінск: БДПУ, 2011. – 400 с. 19. Дианова Г. А. Термин и понятие: проблемы эволюции (к основам исторического терминоведения). – М.: Еврошкола, 2000. – 184 с. 20. Єльнікова М. С., Мітрохина Л. М., Прадід Ю. Ф. Проблеми термінознавства на сторінках часопису “Мовознавство” (1967–2011 рр.): Бібліографічний і тематичний покажчи- ки. – Сімферополь: Тавр. нац. ун-т імені В. І. Вернадського, 2013. – 32 с. 21. Каморникова Ю. В. Основні методи лінгвоісторіографічного дослідження проблеми членів речення і принципів їх виділення в лінгвістиці ХІХ ст. – початку ХХІ ст. // Методи лінгвістичних досліджень. – Слов’янськ, 2010. – С. 85–89. 22. Кирик Д. П. Философская терминология в украинском литературном языке доок- тябрьского периода: Автореф. дис. … канд. филол. наук / ЛГУ. – Львов, 1968. – 16 с. 23. Коготкова Т. С. Национальные истоки русской терминологии. – М.: Наука, 1991. – 120 с. 24. Комова М. Українська термінографія (1948–2002): Бібліограф. покажчик. – Львів: Ліга-Прес, 2003, – 112 с. 25. Коробченко А. А. Науково-педагогічна та просвітницька діяльність Олександра Яна- ти: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Ін-т педагогіки АПН України. – К., 2001. – 22 с. 26. Кочан І. М. Українські термінологічні словники 20-х років ХХ століття з позицій сьогодення // Термінологічний вісник: Зб. наук. пр. / Відп. ред. В. Л. Іващенко. – К.: ІУМ НАНУ, 2011. – Вип. 1. – С. 156–162. 27. Кочан І. Українське термінознавство 1920-х років: погляд з позицій ХХІ століття // Вісник Львівського ун-ту. Серія філологічна. – 2011(а). – Вип. 52. – С. 122–129. 28. Кочан І. Українське термінознавство 1940–1950-х років // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Серія “Проблеми української термінології”. – 2011(б). – № 709. – C. 74–78. 29. Кочан І. Українське термінознавство 1960–1990-х років // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Серія “Проблеми української термінології”. – 2012. – № 733. – C. 24–28. 17Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Історіографія термінознавства: метамова і структурні підрозділи 30. Красней В. П. Некаторыя асаблівасці мовы навуковых прац Ф. М. Янкоўскаго // Красней В. П. Беларуская тэрміналогія: Зб. арт. / Рэдкал. Э. А. Ялоўская (адк. рэд.) і інш. – Мінск: БДУ, 2011. – C. 117–124. 31. Кроче Б. Теория и история историографии / Пер. с итал. И. М. Заславской; науч. ред. М. Л. Андреева. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1998. – 192 с. 32. Кубрякова Е. С. Парадигмы научного знания в лингвистике и ее современный ста- тус // Известия Академии наук СССР. Серия литературы и языка. – 1994. – № 2. – Т. 53. – С. 3–15. 33. Кун Т. С. Структура научных революций / Пер. с англ. И. З. Налетова. – M., 1975 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://psylib.org.ua/books/kunts01/index. htm. 34. Лейчик В. М. Направления и методы отечественного терминоведения 20-х – начала 70-х гг. // Русский Исторический Вестник. – 1999. – Т. 2. – С. 268–272. 35. Лисицына Е. В. Лингвистические особенности философского дискурса П. А. Флорен- ского: Автореф. дисс. … канд. филол. наук: 10.02.01 / Ставропольский гос. ун-т. – Ставрополь, 2006. – 22 с. 36. Любецкая К. П. Нямецка-беларуская лексiкаграфiя XX ст. i фармiраванне белару- скай тэрмiналогii: Дыс. … канд. філал. навук: 10.02.01 / ІМ НАН Беларусі. – Мінск, 2004. – 186 л. 37. Макарихина О. А. История терминов в истории гуманитарной науки (на примере термина «этнос») // Вестник Нижегородского ун-та им. Н. И. Лобачевского. – 2009. – № 1. – C. 146–152. 38. Мамчич І. П. Мовознавча спадщина Василя Чапленка: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Дніпропетровський нац. ун-т. – Дніпропетровськ, 2002. – 22 с. 39. Маркова Л. А. Историография науки // Энциклопедия эпистемологии и филосо- фии науки. – М.: «Канон+», РООИ «Реабилитация». И. Т. Касавин, 2009. – Режим доступа: http://epistemology_of_science.academic.ru/287/историография_науки. 40. Масликова О. С. Філологічна термінологія Михайла Грушевського: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Донецький нац. ун-т. – Донецьк, 2004. – 176 с. 41. Медведь О. В. Українська граматична терміносистема (історія та сучасний стан): Дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Х., 2001. – 202 с. 42. Москаленко Н. А. Нарис історії української граматичної термінології. – К.: “Радян. школа”, 1959. – 224 с. 43. Наєнко Г. М. Наукова лексика у творах Транквіліона-Ставровецького: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.02 / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 1994. – 23 с. 44. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія. Історія і сьогодення. – Львів: Кальварія, 1999. – 110 с. 45. Німчук В. В. Мовознавство на Україні в ХІV–ХVІI ст. – К.: Наук. думка, 1985. – 222 с. 46. Паршин П. Б. Теоретические перевороты и методологический мятеж в лингвистике XX века // Вопросы языкознания. – 1996. – С. 19–42. 47. Пиринова Н. В. Когнитивная обусловленность и стилевое своеобразие судебных ре- чей Ф. Н. Плевако: Дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / Ростовский гос. пед. ун-т. – Таганрог, 2006. – 160 с. 48. Пінчук С. П., Регушевський Є. С. Словник літературознавчих термінів Івана Фран- ка. – К.: Наук. думка, 1966. – 271 с. 49. Поликарпов А. А. Анализ становления терминоведения как научная проблема // Русский Филологический Вестник. – 1996. – Т. 81. – № 1. – С. 105–113. 50. Регушевський Є. С. Словник мовознавчих термінів Івана Франка. – Сімферополь: Вид-во “Доля”, 2002. – 118 с. 51. Рыбаков В. А., Покрышкин А. Л. Совместима ли психология и естественнонаучная парадигма? – Томск, 2005. – Режим доступа: http://psyfactor.org/lib/paradigma.htm. 52. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. – Полтава: “Довкілля-К”, 2010. – 844 с. 18 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) В. Л. Іващенко 53. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: Підручник. – Полтава: “Довкілля-К”, 2008. – 712 с. 54. Симоненко Л. О. Термін у загальномовному словнику // Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті. – К.: Ін-т української мови НАНУ, 2011. – С. 308–314. 55. Сорокин Ю. А. История и современное состояние теории термина // Терминоведе- ние. – 1996. – № 1–3. – С. 164–167. 56. Татаринов В. А. Из истории отечественного терминоведения: Эрнест Карлович Дрезен // Татаринов В. А. История отечественного терминоведения: В 3 т. – М.: Москов. Лицей, 2003(а). – Т. 3: Аспекты и отрасли терминологических исследова- ний (1973–1993). Хрестоматия. – С. 189–197. 57. Татаринов В. А. Терминоведение: Указ. работ, опубл. отеч. терминологами в ХХ веке. – М.: Москов. Лицей; Рус. филол. вестник, 1998. – 175 с. 58. Татаринов В. А. Терминологическая концепция // Татаринов В. А. История оте- чественного терминоведения: В 3 т. – М.: Москов. Лицей, 2003. – Т. 3: Аспекты и от- расли терминологических исследований (1973–1993). Хрестоматия. – С. 178–189. 59. Татаринов В. А. Терминологическая лексика русского языка: эволюция проблем и аспектов изучения // Русский язык в современном обществе: Функциональные и статусные характеристики. Серия: Теория и история языкознания. / РАН ИНИОН; Отв. ред. Е. О. Опарина, Е. А. Казак. – М.: ИНИОН РАН, 2006. – С. 133–164. 60. Татаринов В. А. Терминологические воззрения Г. О. Винокура и А. А. Реформатского // История отечественного терминоведения: В 3 т. – М.: Москов. Лицей, 2003(б). – Т. 3: Аспек- ты и отрасли терминологических исследований (1973–1993). Хрестоматия. – С. 197–208. 61. Татаринов В. А. У истоков теоретической терминографии: Дмитрий Семенович Лотте // Филологические науки. – 1992. – № 1. – С. 81–86. 62. Татаринов В. А. Формирование направлений и методов в отечественном термино- ведении // Татаринов В. А. История отечественного терминоведения. – М.: Мо- сков. Лицей, 1995. – Т. 2: Направления и методы терминологических исследований: Очерк и хрестоматия. – Кн. 1. – С. 9–72. 63. Татаринов В. А. Этапы становления отечественного терминоведения // Татари- нов В. А. История отечественного терминоведения. Классики терминоведения: Очерк и хрестоматия. – М.: Москов. Лицей, 1994. – С. 5–46. 64. Терминоведение на Украине. Библиографический указатель 1947–1980 / Сост. М. Ф. Богуцкая, А. В. Лагутина. – К.: Наук. думка, 1982. – 105 с. 65. Трубачев О. Н. История славянских терминов родства и некоторых древнейших тер- минов общественного строя. – М.: Изд-во АН СССР, 1959. – 212 c. 66. Федотова О. В. Лексика науки и искусства в структуре языковой личности А. А. Воз- несенского: Дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / Тюменский гос. ун-т. – Тюмень, 2007. – 216 с. 67. Харитонова Т. А. Походження термінів на позначення категорії “матерія” в стародавніх мовах // Мовознавство. – 1984. – № 1. – С. 71–75. 68. Холодний Гр. До історії організації термінологічної справи на Україні // Вісник IУНМ. – 1928. – Вип. 1. – С. 9–20. 69. Шендеровський В. Нехай не гасне світ науки / За ред. Е. Бабчук. – К.: Вид-во “Рада”, 2003. – Кн. 1. – 416 с. 70. Шендеровський В. Нехай не гасне світ науки / За ред. Е. Бабчук. – К.: Вид-во “Рада”, 2006. – Кн. 2. – 328 с. 71. Шуманська Н. В. Історія математично-природописно-лікарської секції наукового товариства ім. Т. Шевченка (1893–1940): Автореф. дис. … канд. істор. наук: 07.00.07 / Державний вищий навч. заклад “Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди”. – Переяслав-Хмельницький, 2007. – 23 с. 72. Ярошенко Д. А. Формирование авторских научных экономических терминосистем в английском языке XVII–XVIII веков (на материале работ В. Петти и А. Смита): 19Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) Історіографія термінознавства: метамова і структурні підрозділи Дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Саратовская гос. академия права. – Саратов, 2006. – 152 с. 73. Abrams M. H. A Glossary of Literary Terms. – Boston: Thomson, Wadsworth, 2005. – 432 р. 74. Аndrews E. A History of Scientific English. The Story of its Evolution Based on a Study of Biomedical Terminology. – N. Y.: Richard R. Smith, 1947. – 342 р. 75. Bąk M. Powstanie i rozwój polskiej terminologii nauk ścisłych. – Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1984. – 187 s. 76. Beal P. A Dictionary of English Manuscript Terminology: 1450-2000. – Oxford: Oxford University Press, 2008. – xviii, 457 p. 77. Cabré M. T. Terminology. Theory, Methods and Applications / Ed. by J. C. Sager; translated by J. A. DeCesaris. – Amsterdam: John Benjamins Publishing Co, 1999. – 320 p. (Original title: La Terminolgia. La teoria, els mètodes, les aplicacions. – Barcelona, 1992). 78. Faber P. The Cognitive Shift in Terminology and Specialized Translation: MonTI. Monografías de Traducción e Interpretación. – 2009. – No. 1. – P. 107–134. 79. Harris J. Art History. The Key Concepts. – N. Y.: Routledge, Taylor&Francis Group, 2006. – 361 p. 80. Honzak-Jahić J. Slovensko strokovno izrazje v 19. stoletju (s poudarkom na čeških vplivih): Doktorska disertacija. – Ljubljana: Filozofska fakulteta, 1999. – 670 str. 81. Hubáček J. Česká pedagogická terminologie J. A. Komenského. – Praha: Academia nakladanelství Československé akademie vĕd, 1986. – 76 s. 82. Jedlička A. Josef Jungmann a obrozenská terminologie literárnĕ vĕdná a linguistická. – Praha: Nákladem Českĕ akademie vĕd a umĕní v Praze, 1948. – 107 s. 83. L’Нomme M. C. A Look at Some Canadian Contributions to Terminology // Picht H. (ed.). Modern Approaches to Terminological Theories and Applications, Linguistic Insights. – Bern: Peter Lang, 2006, P. 55–75. – Access mode: http://www.ling.umontreal.ca/lhomme/ docs/MCLlsp2005-final.pdf. 84. Lindström Т. The History of the Concept of Grammaticalisation: Dissertation Submitted for the degree of PhD [Electronic Thesis] / Department of English Language and Linguistics, University of Sheffield. – Sheffield, 2004. – 453 p. – Access mode: http:// etheses.whiterose.ac.uk/1437/2/Lindstrom_Tiedemann%2C_Therese.pdf. 85. Lynch R. K. “On Analytical ‘Engines’, Data ‘Architectures,’ and Software ‘Engineers’: Metaphoric Aspects of the Development of Computer Terminology”: Ph.D. diss. / Columbia University Teachers College, 1993. – 419 р. 86. Mamić M. Hrvatsko pravno nazivlje u 2 polovici XIX stoljeca s opcejezićnog i nazivoslovnog gledista: Doktorska disertacija / Sveučilište u Zagrebu, Filozofski fakultet. – Zagreb,1990. – 252 str. 87. Moschitz-Hagspiel B. Die Sowjetische Schule der Terminologie (1931–1991). – Wien, 1994. – 348 s. 88. Rankin K. J., Schofield R. N. The Troubled Historiography оf Classical Boundary Terminology: Papers produced as part of the project “Mapping frontiers, plotting pathways: routes to North-South cooperation”. – University College Dublin. Institute for British- Irish Studies, 2004. – No. 2. – 12 p. – Access mode: http://www.ucd.ie/ibis/filestore/ wp2004/41/41_rankin.pdf. 89. Ravnikar A. L. Razvoj slovenskega strokovnega izrazja // Terminologija in sodobna terminografija [Elektronski vir] / Uredile N. Ledinek, M. Žagar Karer, M. Humar; prevod angleških povzetkov M. Pavlič in B. Trebar, prevod hrvaških povzetkov J. Gostečnik: Znanstvena monografija je recenzirana: El. knjiga. – Ljubljana: Založba ZRC, ZRC SAZU, 2010. – Str. 49–73. 90. Rey A. Essays on Terminology / Transl. and ed. by J. C. Sager; Introduction by B. de Bessé. – Amsterdam: John Benjamins Publishing Co, 1995. – 223 p. 91. Sager J. C. Essays on Definition / With an Introduction by A. Rey. – Amsterdam: John Benjamins Publishing Co, 2000. – 256 p. 92. Terseglav M. Folkloristična terminologija, njena zgodovina in strokovna produktivnost // Traditiones: zbornik Inštituta za slovensko narodopisje in Glasbenonarodopisnega 20 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1) В. Л. Іващенко inštituta = acta Instituti ethnographiae Slovenorum. – Ljubljana: Inštitut za slovensko narodopisje, 1992. – Št. 21. – Str. 259–268. 93. Walsh R. A History of the Terminology of Communication Sciences and Disorders. – 2006. – 29 р. – Access mode: http://www.cplol.eu/eng/History_of_CSD.pdf. 94. Wierzchowski J. Polska terminologia logiki wczesnego Oświecenia. – Siedlce: WSRP, 1995. – 206 s. V. L. Ivashchenko HISTORIOGRAPHY OF TERMINOLOGY: METALANGUAGE AND STRUCTURAL UNITS The paper generalizes of the experience of the Ukrainian and foreign terminologists and systematizes theoretical works on historigraphical aspects of terminologies study. The research affords grounds for establishing new vector of research – history of terminography with its own subject, tasks, description metalanguage and structural units. K e y w o r d s : historiography of terminology, metalanguage, structural unit, aspect, scien- tific work HistoryItem_V1 InsertBlanks Where: after last page Number of pages: 1 same as current 1 1 1 722 364 CurrentAVDoc SameAsCur AtEnd QITE_QuiteImposingPlus2 Quite Imposing Plus 2 2.0c Quite Imposing Plus 2 1 1 HistoryList_V1 qi2base
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51252
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2221-8807
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:42:52Z
publishDate	2013
publisher	Інститут української мови НАН України
record_format	dspace
spelling	Іващенко, В.Л. 2013-11-20T22:01:51Z 2013-11-20T22:01:51Z 2013 Історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи / В.Л. Іващенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 5-20. — Бібліогр.: 94 назв. — укр. 2221-8807 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51252 811.161.2+81’373:001.4 Узагальнено досвід українських і зарубіжних термінознавців та систематизовано теоретичні праці, присвячені історіографічним аспектам вивчення термінознавчої думки й окремих термінологій, що дало підстави для виокремлення нового напряму досліджень – історіографії термінознавства з її предметом, завданнями, метамовою опису й структурними підрозділами. The paper generalizes of the experience of the Ukrainian and foreign terminologists and systematizes theoretical works on historigraphical aspects of terminologies study. The research affords grounds for establishing new vector of research – history of terminography with its own subject, tasks, description metalanguage and structural units. uk Інститут української мови НАН України Термінологічний вісник Теорія та історія термінознавства Історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи Historiography of terminology: metalanguage and structural units Article published earlier
spellingShingle	Історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи Іващенко, В.Л. Теорія та історія термінознавства
title	Історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи
title_alt	Historiography of terminology: metalanguage and structural units
title_full	Історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи
title_fullStr	Історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи
title_full_unstemmed	Історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи
title_short	Історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи
title_sort	історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи
topic	Теорія та історія термінознавства
topic_facet	Теорія та історія термінознавства
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51252
work_keys_str_mv	AT ívaŝenkovl ístoríografíâtermínoznavstvametamovaístrukturnípídrozdíli AT ívaŝenkovl historiographyofterminologymetalanguageandstructuralunits

Історіографія термінознавства : метамова і структурні підрозділи

Institution

Similar Items