Термін фрейм у лінгвістиці
Проаналізовано особливості функціонування терміна фрейм у лінгвістиці, окреслено основні підходи до його визначення. Виокремлено структурні й типологічні особливості фрейму порівняно з іншими типами когнітивних одиниць. Розглянуто основні класифікації фреймів. The term frame in linguistics is analyz...
Saved in:
| Published in: | Термінологічний вісник |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51266 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Термін фрейм у лінгвістиці / О.О. Коляденко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 139-144. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859880179371868160 |
|---|---|
| author | Коляденко, О.О. |
| author_facet | Коляденко, О.О. |
| citation_txt | Термін фрейм у лінгвістиці / О.О. Коляденко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 139-144. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Термінологічний вісник |
| description | Проаналізовано особливості функціонування терміна фрейм у лінгвістиці, окреслено основні підходи до його визначення. Виокремлено структурні й типологічні особливості фрейму порівняно з іншими типами когнітивних одиниць. Розглянуто основні класифікації фреймів.
The term frame in linguistics is analyzed, main approaches to the term determination are characterized in the paper. Structural and typological peculiarities in comparison with other terms for cognitive units are emphasized. Different classifications of frames are examined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:51:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
139Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
удк 81’373.46
о. о. колядеНко
(київ, україна)
ТЕРмІн ФРЕЙМ У ЛІнГвІсТИЦІ
Проаналізовано особливості функціонування терміна фрейм у лінгвістиці,
окреслено основні підходи до його визначення. Виокремлено структурні й типоло-
гічні особливості фрейму порівняно з іншими типами когнітивних одиниць. Розгля-
нуто основні класифікації фреймів.
К л ю ч о в і с л о в а: фрейм, когнітивна одиниця, лінгвістична термінологія.
© О. О. КОЛЯДЕНКО, 2013
Протягом останніх років у вітчизняному мовознавстві зросла кількість
досліджень, в основі яких лежить когнітивний підхід до вивчення мовних
явищ. Такий підхід збагатив лінгвістичні дослідження новим поняттєвим
апаратом, різними методами й експериментальними процедурами, дозволив
по-новому підійти до розв’язання проблем вербалізації інформації у процесі
пізнання навколишнього світу, способів представлення мовних одиниць у
людській свідомості та їхньої участі у забезпеченні комунікації. Одним із ба-
зових методів аналізу механізмів взаємодії вербальних та когнітивних струк-
тур є фреймовий аналіз. Вивчення фреймів дозволяє зрозуміти механізми
концептуалізації об’єктивованих у мові понять та явищ дійсно сті, саме тому
фреймовий аналіз стає актуальним не лише серед учених-лінгвістів, але й се-
ред літературознавців та представників інших галузей знань.
Проте введення нового терміна до лінгвістичної парадигми не лише
відкрило нові можливості, але й призвело до певних труднощів, пов’язаних
насамперед із його поняттєвою розмитістю [11, c. 3]. Зокрема, чимало до-
сліджень зарубіжних і вітчизняних лінгвістів, присвячених фреймовому
аналізу мовних явищ, починаються не лише з обґрунтування вибору методу
дослідження, а й з аналізу власне поняття “фрейм” (див. праці Д. Таннен,
М. Р. Л. Петрук, К. Ф. Бейкер, Л. О. Ніжегородцевої-Кириченко, Ж. В. Ни-
конової, У. О. Карпенко, С. В. Козак та ін.). Водночас потрактування цього
феномену зазвичай мають істотні розбіжності.
Уведення терміна фрейм на початку 70-х рр. ХХ ст. до концептуального
апарату досліджень зі штучного інтелекту належить М. Мінському. Фрейм
(у перекладі з англійської ‘рамка’) дослідник визначає як сформовані у пев-
ний спосіб інформаційні дані, які відтворюють набуті досвідним шляхом
знання про певну стереотипну ситуацію (поняття “ситуація” має узагальне-
ний зміст, оскільки може позначати дію, образ, розповідь тощо). На думку
вченого, графічно фрейм можна представити багаторівневою мережею, яка
складається з вузлів і зв’язків між ними. Верхні, суперординаційні вузли ме-
режі чітко визначені, оскільки сформовані поняттями, зміст яких завжди
відповідає ситуації, яку цей фрейм представляє. Нижче цих вузлів, на суб-
ординаційних рівнях, розташовані термінальні вузли – облігаторні компо-
ненти, вербалізація яких залежить від мовленнєвої ситуації [8].
140 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
О. О. Коляденко
У психології фрейм розглядають як фіксовану систему параметрів, що
описують той чи той об’єкт або подію [13, c. 645]. У соціології цей термін
застосовано в концепції Е. Гоффмана (пов’язаній із теорією Г. Бейтсона),
згідно з якою “фрейм – “аналітичне риштування” – підпори, за допомогою
яких людина усвідомлює свій досвід” [3, c. 186]. У лінгвістичних досліджен-
нях уперше термін фрейм використав Ч. Філлмор [2, c. 55]. Він інтерпрету-
вав концепцію М. Мінського у межах генеративної граматики та граматики
відмінка з метою визначення семантичних ролей компонентів ситуації, що
моделюється у свідомості мовця. У зазначеному аспекті поняття “фрейм”
наближається за свої змістом до поняття “відмінкова рамка”, тобто системи
вибору мовних засобів, пов’язаних із прототипом сцени (або типової ситуа-
ції). У подальших дослідженнях лінгвіст визначає фрейм як “особливі уні-
фіковані конструкти, або схематизації досвіду” [14, c. 53]. Еволюція уявлень
про фрейм у потрактуванні Ч. Філлмора завершується ототожненням фрей-
мів із когнітивними структурами, знання яких асоційоване з концептами,
представленими словами [16, с. 314]. Фрейм постає як модель прототипно-
го значення лексичної одиниці, завдяки якій ідентифікується закладена в
семантику знака інформація про світ [16].
Якщо спробувати узагальнити все розмаїття потрактувань, можна виді-
лити різне розуміння терміна фрейм у лінгвістиці: 1) фрейм як система ви-
бору мовних засобів – граматичних правил, лексичних одиниць, мовних
категорій, – пов’язаних із прототипом сцени (Ч. Філлмор); 2) фрейм – су-
купність стандартизованих дійсних і потенційних знань про явища, що ма-
ють складну багатокомпонентну структуру, цілісне уявлення про багаторів-
невий концепт (З. Д. Попова, Й. А. Стернін, А. П. Бабушкін); 3) фрейм –
когнітивна модель, що репрезентує знання й оцінки, пов’язані з
конкретними, часто повторюваними ситуаціями (Ф. Унгерер, Х.-Й. Шмідт);
4) фрейм як одиниця знань, організована навколо концепту, що містить ві-
домості про суттєве, типове та можливе для цього концепту в межах певної
культури (Т. А. Ван Дейк, Р. Богранд, В. Дреслер).
Аналіз праць різних дослідників, присвячених вивченню природи
фрейму як самостійної когнітивної структури, дозволяє виділити такі його
специфічні риси:
1. Фрейм – структура репрезентації досвідного знання людини, яка
пов’язує ментальну сферу з мовною. На відміну від інших типів когнітивних
одиниць (наприклад, образу), фрейм є змістовим каркасом майбутнього ви-
словлювання (Ч. Філлмор, Дж. Андор та ін.). За допомогою фрейму відбува-
ється перехід об’ємної ментальної одиниці в лінійну вербальну структуру.
“Зворотній процес спостерігаємо в ході декодування інформації, коли мов-
на структура проходить крізь утворений реципієнтом фрейм, розгортається
і викликає в його свідомості відповідні образи і поняття” [9, c. 20].
2. Фрейм – структура репрезентації знань у формі схеми референтної
ситуації, яка становить набір зумовлених нею ознак. Саме набір специфіч-
них ознак відповідає за ідентифікацію кожної конкретної ситуації або дено-
тата в свідомості людини, закріплює досвід відбиття відрізку дійсності через
співвіднесення його з одиницею мовного тезаурусу.
141Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Термін фрейм у лінгвістиці
Схема 1. Перехід когнітивної структури у вербальну
3. Фрейм – репрезентація знань про типову ситуацію, яку формально
можна представити через фіксований набір зумовлених нею змістових ком-
понентів (вузлів, або слотів) та відношень між ними, причому верхні рівні
фрейму завжди відповідають зафіксованій у свідомості ситуації, а нижні
містять термінали, що можуть заповнюватися через поглиблення інформа-
ції про ситуацію, образного уявлення про неї. Один і той самий вузол може
бути компонентом різних фреймів, які, поєднуючись, утворюють розгалу-
жену міжфреймову мережу.
Центральні вузли фрейму поєднані пропозитивно, причому пропози-
ція – не лише прообраз певної ситуації (диктум), а й її суб’єктивна модаль-
ність, стратегії суб’єкта, прагматика, емоційність тощо (КСКТ, с. 187).
Отже, пропозиція розглядається як конститутивний елемент фрейму [6,
c. 14–15; 7, с. 259; 10, c. 50; 11, с. 25; 13, c. 73].
Стереотипний набір вузлів фрейму не визначає стереотипність концеп-
туальної структури, яка його наповнює. Фрейм лежить в основі когнітивних
структур іншого типу – репрезентованого в мові образу, уявлення тощо.
Когнітивна структура, що криється за фреймом, має індивідуальний харак-
тер, який залежить від типу мислення та психологічних характеристик носія
мови [4, с. 163; 9, c. 22; 13, c. 75–76]. Водночас фреймова структура є необ-
хідною умовою їхньої вербальної матеріалізації, оскільки через неї відбува-
ється сполучення ментального з вербальним. На підтвердження цієї тези
наведемо дані вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту,
за умовами якого реципієнти (40 осіб віком від 16 до19 років) мали детально
описати образ, сцену, відчуття, що виринали в їхній свідомості, коли вони
чули слово страх. Аналіз асоціатів дозволив виділити в структурі фрейму
“страх” слоти “каузація”, “експірієнцер” “суб’єктивні відчуття”, “зовніш-
ній прояв”. Водночас було встановлено, що когнітивний образ, який кри-
ється за лексичною одиницею, має розбіжності у 80% випадків. Наприклад,
зазначену вербальну одиницю співвіднесено в свідомості реципієнтів з та-
кими когнітивними утвореннями: 1) “людина з величезними очима, що
тремтить від жаху” (слоти “зовнішній прояв” та “експірієнцер”); 2) “я тікаю
від собаки” (слоти “зовнішній прояв” та “експірієнцер”); 3) “вампір” (слот
“каузація”); 4) “самотня людина, яка блукає порожніми вулицями міста”
вузли фрейму
ментальна одиниця
(об’ємна одиниця свідомості)
мовна одиниця
(лінійна структура мови)
семи вербальної структури
фрейм
142 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
О. О. Коляденко
(слоти “каузація”, “суб’єктивне відчуття” й “експірієнцер”); 5) “похорон”
(слот “каузація”); 6) “відчуття холоду, незахищеності” (слоти “експірієн-
цер” і “суб’єктивне відчуття”) та ін.
Таке розмаїття образів свідчить про те, що стереотипність, приписувана
мовознавцями фрейму, стосується насамперед більш-менш сталого набору
його вузлів, що дозволяє співвіднести когнітивну сутність із відповідною
мовною одиницею. Відповідно, обсяг ментальної одиниці, в основі якої ле-
жить той самий каркас, може бути заповнений носіями мови індивідуально.
Фрейм – багатоаспектний когнітивний феномен, безпосередньо
пов’язаний із процесами мовної категоризації, зберігання та представлення
інформації, а також із продукуванням мовлення та організацією дискурсу.
Чітка структурованість фрейму, його лінгвокогнітивний статус зумовили
широке використання теорії фреймів у різних напрямах лінгвістичних до-
сліджень, зокрема: у визначенні особливостей використання лексичних
одиниць національної мови; у вивченні дериваційних процесів; в аналізі
граматичних структур національної мови; в описі структури художнього,
наукового та публіцистичного тексту, його прагматики; у дослідженні ког-
нітивних одиниць і процесів; в аналізі мовленнєвих актів; у перекладознав-
стві; у вивченні терміносистем тощо.
Фреймовий аналіз лексикону, граматикону та прагматикону національ-
них мов, на думку мовознавців, є актуальним методом сучасних лінгвістич-
них досліджень, особливо у сфері міжкультурної комунікації та теорії кому-
нікації загалом [9; 13; 15; 17].
“Багаторівневість складників концептосистеми, механізм їхнього ви-
світлення у процесі оброблення знань та при використанні у мовленнєво-
комунікативній діяльності, різнотипність завдань когнітивного аналізу зу-
мовлюють диференціацію типів фреймових структур” [13, c. 76]. Невипад-
ково в когнітивній лінгвістиці використовують їхні численні різновиди,
кожен з яких має кілька дефініцій.
Так, за походженням виділяють такі типи фреймів: 1) первинні, що від-
повідають первинним схемам сприйняття та інтерпретації подій; вони до-
зволяють локалізувати, сприймати, визначати безмежну кількість подій та
давати їм найменування; 2) вторинні, такі, що трансформують діяльність,
усвідомлену в термінах первинної системи фреймів [3, c. 81].
Відповідно до концептуального наповнення фреймів виділяють: 1) ста-
тичний фрейм – структура, що містить знання про певний стан речей;
2) динамічний (сценарій / скрипт) фрейм – структура, яка представляє про-
цедурні знання про перебіг подій [СЛТЕ, c. 646; 15, c. 22; 17, с. 5].
Відповідно до принципу репрезентації знань: 1) статичний фрейм є
“пакетом”, “ланкою” схематизованого досвіду людини; динамічний фрейм
відбиває категорійний досвід людини в процесі мовленнєвої діяльності як
змістовий каркас її дискурсивної діяльності [6, c. 22].
За типом інформації, яку репрезентує фрейм: когнітивно-семантич-
ний, такий, що відбиває специфічні структури мислення; культурний, та-
кий що застосовують для представлення інформації про особливі елементи
культури [14, с. 14].
143Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Термін фрейм у лінгвістиці
За ієрархічною організацією виділяють: 1) прості / базові фрейми, які
демонструють найзагальніші принципи категоризації організації вербалізо-
ваної інформації [5, c. 83], зокрема предметний (та сама сутність містить
характеристику своїх кількісних, якісних, буттєвих, локативних і темпо-
ральних параметрів), акціональний (у центрі уваги цього типу фрейму пере-
буває взаємодія одного предмета з іншими, які наділяються відповідно до
характеру взаємодії семантичними ролями: агенс, інструмент, пацієнс,
адресат, мета, причина, наслідок, результат, бенефіціант та ін.), посесивний
(цей тип фрейму демонструє міжпросторовий зв’язок ЩОСЬ-власник (pos-
sessor) має ЩОСЬ-власність (possessed), таксономічний (презентує відно-
шення категоризації, в межах яких виділяють родо-видові (ЩОСЬ-вид є
ЩОСЬ-рід: собака / є / тварина) та рольові (ЩОСЬ-вид є ЩОСЬ-роль: со-
бака / є / соня) відношення), компаративний (об’єднує сутності на основі
їхньої тотожності або подібності) [5, c. 83–84]; 2) складні фрейми / комп-
лексні фрейми / міжфреймові мережі / макрофрейми – когнітивні структу-
ри, утворені внаслідок інтеграції кількох базових фреймів [1, с. 8; 5, c. 84; 7,
c. 9]. За ступенем внутрішньосистемної інтеграції складні фрейми поділя-
ють на: суперфрейми – концептуальні структури, які складаються з двох
інтегрованих фреймів; мегафрейми – концептуальні моделі, що складають-
ся з двох фреймів, які структурують відносно автономні динамічні події,
зв’язок між якими здійснюється через трансформацію; фреймові мережі –
концептуальні моделі, які структурують дистантно розташовані ситуації,
поєднані тематикою та компонентами (об’єктами чи суб’єктами) [1,
c. 9–10].
Отже, фрейми можемо класифікувати за такими параметрами: по-
ходження, концептуальне наповнення, принцип репрезентації знань, тип
репрезентованої інформації, ієрархічна організація. Запропонована класи-
фікація, звичайно, не є вичерпною, а тому потребує розширення та систе-
матизації. Це сприятиме уніфікації одиниць терміносистеми когнітивної
лінгвістики та лінгвістики загалом.
Зазначимо, що термін фрейм як один із базових у когнітивістиці призвів
до появи інших терміноодиниць: фреймовий аналіз (вимір, зміст, комплекс,
конфлікт, компонент, ланцюг, підхід, репрезентант), фреймова структура
(адаптація, ієрархія, інтеграція, інформація, мережа, модель, організація, по-
зиція, пресупозиція, репрезентація, семантика, система, схема), фреймове
знання (моделювання, конструювання, термінознавство), пропозиційно-фрей-
мовий аналіз, пропозиційно-фреймова структура, гештальтно-фреймовий під-
хід, концептуально-фреймовий аналіз, фреймінг, рефреймінг, субфрейм, мікро-
фрейм, скетч-фрейм, фрейм-сценарій тощо, які також потребують подальшо-
го ґрунтовного вивчення та систематизації, оскільки у наукових
дослідженнях їх уживають непослідовно й трактують у різний спосіб.
1. Багумян О. В. Текстова ситуація “Соціальний захист”: лінгвокогнітивний аспект (на
матеріалі різностильових англомовних текстів): Автореф. дис. … канд. філол. наук:
10.02.04 / Київський нац. лінгв. ун-т. – К., 2004. – 20 с.
2. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: (Курс лекций по англ. филологии): Учеб.
пос. – Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. – 124 с.
144 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
О. О. Коляденко
3. Гофман И. Анализ фреймов: эссе об организации повседневного опыта. – М.: Ин-т
социологии РАН, 2004. – 752 с.
4. Дейк Ван Т. А., Кинч В. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубеж-
ной лингвистике. – 1988. – Вып. 23. – С. 153–212.
5. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ языка: фреймовые сети // Мова. Нау-
ково-теоретичний часопис з мовознавства. – 2004. – № 9: Проблеми прикладної
лінгвістики. – С. 81–92.
6. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вiсник Черкаського
ун-ту. Серія: Фiлологічні науки. – Черкаси, 1999. – Вип.11. – С. 3–20.
7. Козак С. В. Релевантність теорії фреймів у сучасній лінгвістиці // Науковий вісник
Волинського держ. у-ту ім. Л. Українки. Розділ VIII. Когнітивна лінгвістика. –
Луцьк, 2007. – №3. – С. 257–260.
8. Минский М. Фреймы для представления знаний. – М.: Энергия, 1979. – 152 c.
9. Никонова Ж. В. Фреймовый анализ речевых актов (на материале немецкого языка):
Автореф. дисс. … докт. филол. наук: 10.02.04. – Нижний Новгород, 2009. – 41 с.
10. Осадчий Н. А. Однокоренная лексика русских народных говоров: Фреймовая струк-
тура гнезда. – М.: Книжн. дом «Либроком», 2009. – 304 с.
11. Панкрац Ю. Г. Пропозициональные структуры и их роль в формировании языко-
вых единиц разных уровней. – Минск–Москва: Минск. гос. пед. ин-т ин. яз., Ин-т
языкознания РАН, 1992. – 112 с.
12. Попова З. Д., Стернин И. А. Очерки по когнитивной лингвистике. – Воронеж: Ис-
токи, 2001. – 191 с.
13. Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд): Навч.
пос. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – 148 с.
14. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания // Новое в зарубежной лингвистике. –
М., 1988. – Вып. 23. – С. 52–92.
15. Хайруллин В. И. Перевод и фреймы: Учеб. пос. – М.: Книжн. дом «Либроком»,
2010. – 144 с.
16. Fillmore C. J., Baker C. A Frames Approach to Semantic Analysis // The Oxford Handbook
of Linguistic Analysis / B. Heine, H. Narrog (Eds.) – Oxford: Oxford Un-ty Press, 2010. –
P. 313–340.
17. Petruck M. R. L. Frame Semantics // J. Verschueren, J. Osternam, J. Blommaert and
C. Bulcaen (eds.). Handbook of Pragmatics. – Philadelphia: John Benjamins, 1996. –
P. 1–8.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
КСКТ — Демьянков В. З. Фрейм // Кубрякова Е. С., Демьянков B. З., Панкрац Ю. Г., Лузи-
на Л. Г. Краткий словарь когнитивных терминов. – М.: Филол. ф-т МГУ им. М. В. Ло-
моносова, 1996. – С. 186–189.
СЛТЕ — Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава:
Довкілля-К, 2006. – 716 с.
O. O. Koliadenko
TERM FRAME IN LINGUISTICS
The term frame in linguistics is analyzed, main approaches to the term determination are
characterized in the paper. Structural and typological peculiarities in comparison with other
terms for cognitive units are emphasized. Different classifications of frames are examined.
K e y w o r d s : frame, cognitive unit, linguistic terminology.
visn2 139
visn2 140
visn2 141
visn2 142
visn2 143
visn2 144
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51266 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-8807 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:51:54Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коляденко, О.О. 2013-11-20T22:55:53Z 2013-11-20T22:55:53Z 2013 Термін фрейм у лінгвістиці / О.О. Коляденко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 139-144. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2221-8807 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51266 81’373.46 Проаналізовано особливості функціонування терміна фрейм у лінгвістиці, окреслено основні підходи до його визначення. Виокремлено структурні й типологічні особливості фрейму порівняно з іншими типами когнітивних одиниць. Розглянуто основні класифікації фреймів. The term frame in linguistics is analyzed, main approaches to the term determination are characterized in the paper. Structural and typological peculiarities in comparison with other terms for cognitive units are emphasized. Different classifications of frames are examined. uk Інститут української мови НАН України Термінологічний вісник Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук Термін фрейм у лінгвістиці Term frame in linguistics Article published earlier |
| spellingShingle | Термін фрейм у лінгвістиці Коляденко, О.О. Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| title | Термін фрейм у лінгвістиці |
| title_alt | Term frame in linguistics |
| title_full | Термін фрейм у лінгвістиці |
| title_fullStr | Термін фрейм у лінгвістиці |
| title_full_unstemmed | Термін фрейм у лінгвістиці |
| title_short | Термін фрейм у лінгвістиці |
| title_sort | термін фрейм у лінгвістиці |
| topic | Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| topic_facet | Галузеве термінознавство. Термінологія лінгвістики та суміжних наук |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51266 |
| work_keys_str_mv | AT kolâdenkooo termínfreimulíngvísticí AT kolâdenkooo termframeinlinguistics |