Паралелізм лексичної та синтаксичної дерива ції в термінології
Розглянуто проблему співіснування, конкурування та розмежування суфіксальних і композитних відіменникових прикметників-термінів. Виявлено вплив англійської й німецької мов на творення термінів-композитів. З’ясовано доцільність їх використання як прозорих за формою спеціалізованих номінацій. The pape...
Saved in:
| Published in: | Термінологічний вісник |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51276 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Паралелізм лексичної та синтаксичної дерива ції в термінології / Л.П. Кислюк // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 210-214. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859804378125303808 |
|---|---|
| author | Кислюк Л.П. |
| author_facet | Кислюк Л.П. |
| citation_txt | Паралелізм лексичної та синтаксичної дерива ції в термінології / Л.П. Кислюк // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 210-214. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Термінологічний вісник |
| description | Розглянуто проблему співіснування, конкурування та розмежування суфіксальних і композитних відіменникових прикметників-термінів. Виявлено вплив англійської й німецької мов на творення термінів-композитів. З’ясовано доцільність їх використання як прозорих за формою спеціалізованих номінацій.
The paper presents the problem of the coexistence, competition and differentiation of suffixal and compositional adjectives-terms. The influence of English and German on the termscomposites formation is determined. The appropriateness of their usage as specialized nominations of a transparent form is argued.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:14:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
210 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
© Л. П. КИСЛЮК, 2013
Паралелізм лексичної та синтаксичної деривації в літературній мові до-
слідники виявляють при зіставленні словосполучень, складних і простих
слів. Н. Ф. Клименко довела паралельність форм українських афіксальних і
композитних утворень у різних частинах мови [3, с. 60–69], зауважуючи, що
найпоширеніша вона в іменників, проте це явище можна спостерігати й у
дієслів, і в прикметників. Авторка наголошує, що “обидва різновиди слово-
твору є наслідком різних процесів у мові” і погоджується з думкою Е. Бен-
веніста, що складні слова треба аналізувати “як синтаксичні структури” [3,
с. 69]. Для з’ясування значень складних слів у монографії Н. Ф. Клименко
запропоновано, услід за В. Дорошевським, З. М. Волоцькою, М. Гонов-
ською, метод перифраз [3, с. 50–60], який є засобом тлумачення дериватів і
допомагає правильно вибрати їхню твірну основу.
Найчастіше паралельні словотвірні варіанти (похідні слова, тотожні за
значенням, але з різною словотворчою структурою) вступають у відношен-
ня конкурування, що призводить до 1) паралельного їх співіснування (яви-
ще надлишковості з погляду норми), 2) “боротьби” й витіснення одного чи
кількох конкурентів, 3) розходження їхньої семантики й розмежування їх як
словотвірних синонімів (похідних з однаковим або близьким, за наявності
додаткових семантичних компонентів, словотвірним значенням, вираже-
ним за допомогою різної словотворчої структури).
Предметом аналізу в запропонованому дослідженні є співіснування,
конкурування та розмежування в термінологічних словниках відіменникових
прикметників: простих із суфіксами -уват-, -ат-/-ят, -аст-/-яст-/-ист-/
-част- і композитів із компонентами -видний, -подібний, описуваних пери-
фразою “подібний до чогось / когось, названого твірним іменником, за зо-
внішньою ознакою чи формою”. Таке завдання зумовлене необхідністю
унормування й кодифікації терміносистем у сучасних умовах функціонуван-
ня української мови, зокрема усунення надлишкової варіантності термінів.
У відприкметникових прикметників виділяють категорію недостатнього
ступеня вияву ознаки, яку реалізують суфікси -уват- / -юват-, -ав- / -яв-, -аст-
/ -яст-: білий – білуватий, білявий, білястий [1, с. 134]. Натомість у відіменнико-
удк 811.161.2
л. п. кислЮк
(київ, україна)
ПаРаЛЕЛІзм ЛЕКсИЧнОЇ Та сИнТаКсИЧнОЇ
ДЕРИваЦІЇ в ТЕРмІнОЛОГІЇ
Розглянуто проблему співіснування, конкурування та розмежування суфіксаль них
і композитних відіменникових прикметників-термінів. Виявлено вплив англійської й
німецької мов на творення термінів-композитів. З’ясовано доцільність їх використання
як прозорих за формою спеціалізованих номінацій.
К л ю ч о в і с л о в а : номінація, словотворення, конкурування, термін, словотвір-
ний варіант, словотвірний синонім, композит.
211Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Паралелізм лексичної та синтаксичної деривації в термінології
вих прикметниках названі суфікси надають похідним протилежного значення,
вказуючи на інтенсивність, високий ступінь вияву ознаки. Скажімо, суфікс
-ат- надає прикметникам значення “такий, що характеризується інтенсивним
виявом ознаки відповідно до семантики твірної іменникової основи, має вели-
ку кількість того, що називає твірний іменник, або містить названий таким
іменником об’єкт більший за норму”: зубатий, носатий [5, с. 130]. Наприклад:
зубатий – з великими, гострими, міцними зубами; з великою кількістю зубів
(СУМ, ІІІ, с. 726). Окрім вказівки на інтенсивність вияву ознаки, відіменні
прикметники можуть виражати специфічні семантичні відтінки. Наприклад,
варіантний суфікс -чат- може виражати подібність за формою: дірчатий, зуб-
чатий, ступінчатий [5, с. 131]; варіантний суфікс -част- може вказувати “на
подібність за формою до названого іменником-мотиватором”: кільчастий,
стрілчастий, хвильчастий [5, с. 132]. Суфікс -уват- у сфері відіменникового
словотворення виконує “кілька нетотожних словотворчих функцій”, серед
яких також є надання похідним значення “подібний за формою до названого
іменником-мотиватором”: дзвоникуватий, жолобуватий, клинуватий [5, с. 132].
Такі похідні прикметники характерні для термінологічного словотворен-
ня, де цю функцію виконують складні прикметники, які утворилися, підпо-
рядкувавши собі іменники з прийменниками, і мають значення “подібний до
чогось, названого твірним іменником”. Н. Ф. Клименко нараховує 195 ком-
позитів, де “прикметники визначають ознаки предметів асоціативно, за
зовніш ньою подібністю до інших предметів, яка наголошена в структурі сло-
ва елементами -видний (грибовидний, зубовидний, корковидний, листовидний,
раковидний, стріловидний, чашовидний) і -подібний (дугоподібний, зерноподіб-
ний, ниркоподібний, променеподібний, хвилеподібний, човноподібний)” [5, с. 375].
Є. А. Карпіловська, за даними комп’ютерного морфемно-словотвірного
фонду української мови відділу структурно-математичної лінгвістики Інсти-
туту української мови НАН України, нараховує 267 прикметників з кінцевою
основою -подібний і 31 прикметник з кінцевою основою -видний [2, с. 65].
З погляду конкурування варіантних номінацій у сучасному українсько-
му лексиконі прикметники зі спільним значенням “ознака одного об’єкта
за подібністю до іншого”, на зразок: хвилевий, хвильовий, хвильний, хвиля-
стий, хвилеподібний, хвилевидний, детально і глибоко проаналізувала
Є. А. Карпіловська, влучно окресливши проблему як співіснування й кон-
курування питомих і запозичених, калькованих словотворчих ресурсів у су-
часній українській мові [2, с. 60–71]. Розглянемо особливості й доцільність
функціонування названих словотвірних варіантів у лексикографічних тер-
мінологічних виданнях кінця ХХ – початку ХХІ ст.
Аналізовані паралельні словотвірні моделі властиві термінології в галузі
математики, фізики, техніки; рідше трапляються вони у словниках природни-
чих і суспільних наук. Причиною їх поширення стало директивне впроваджен-
ня у 30-х рр. ХХ ст. до новостворюваних терміносистем української мови сло-
вотворчих кальок на -видний. Наслідками цього стало не вдумливе її збагачення
запозиченими номінативними моделями, а непослідовність у вживанні слово-
творчих варіантів, аж до крайніх, взаємозаперечних виявів: культивування ка-
льок і витіснення питомих суфіксальних моделей або пуристичних заперечень
212 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Л. П. Кислюк
доцільності запозичення й калькування у термінології. Спостереження показу-
ють, що у лексикографічних термінологічних виданнях періоду незалежності
яскраво виявляється особистісний фактор: автори словників формують шкалу
переваг серед паралельних форм, іноді намагаючись диференціювати їх за зна-
ченням. Порівняймо варіанти відповідників у перекладних російсько-україн-
ських словниках: кольцеобразный – кільцюватий, кільчастий, кільцевидний, кіль-
цеподібний, каблучкуватий (РУСНТМ, с. 71); кольцевидный – мат. кільчастий,
кільцюватий; тех. кільцеподібний; кольцеобразный – астр., тех. кільцеподібний,
кільцюватий (РУСНТ, ІІІ, с. 260). До російських варіантів на -образный, -видный
словники подають або два відповідники: суфіксальний прикметник і композит,
без диференціації за значенням, але з нормативними преференціями, переда-
ними через послідовність варіантів: вихреобразный – вихороподібний, вихрува-
тий; скачкообразный – стрибко подібний, стрибкуватий (РУСНТ, ІІІ, с. 82,
679); вихре образ ный – вихруватий, вихороподібний; скачкообразный – стрибкува-
тий, стрибкоподібний (РУСНТМ, с. 27, 202); або, залежно від уявлення про від-
повідність нормі, один із варіантів: газообразный – газоподібний; дискообразный –
дископодібний (РУСНТ, ІІІ, с. 117, 164); газообразный – газовий, газуватий;
дискообразный – кружалуватий (РУСНТМ, с. 40, 48). Можна погодитися з
Є. А. Карпіловською, що “аналітична, композитна структура” складних при-
кметників “свідчить про тяжіння спеціалізованих номінацій до прозорості їх-
ньої внутрішньої форми” [2, с. 66], що є важливою ознакою терміна.
Словотворчі кальки прийшли в українську термінологію з російської, але
вони підтримувані престижними в науці мовами: аналітичними як англійська
або з розвиненою системою творення складних слів як німецька. Це під-
тверджують багатомовні перекладні галузеві словники. Навіть там, де автори
використовують можливості розвиненої системи словотворення слов’янських
мов, англійські й німецькі відповідники можливі лише як складні слова. На-
приклад, порівняння відповідних фізичних термінів в англійській, німецькій,
українській та російській мовах виявляє, що під час перекладу на термінотво-
рення слов’янських мов впливають стійкі моделі англійської: -shaped, -like:
needle-shaped, ring-shaped, wedge-shaped; wedge-like, tape-like та німецької мов:
-förmig, -ähnlich: nadelförmig, gasförmig, ringförmig, keilförmig, bandförmig, kugel-
förmig, glasförmig; keilähnlich, bandähnlich (СФЛ, с. 59, 65, 164, 186, 381, 404,
410). У російській мові їм відповідають моделі з -образный, -видный, а в україн-
ській – -подібний, -видний, хоча зберігають активність і суфіксальні варіанти
на -атый, -очный; відповідно на -у(ю)ватий, -овий, -а(я/и)стий тощо:
игольчатый, игловидный, иглообразный; газообразный; кольцевидный,
кольцеобразный; клиновидный, клинообразный; ленточный, лентовидный,
лентообразный; стекловатый, стекловидный, стеклообразный; шаровой,
шаровидный, шарообразный; відповідно голкуватий, голкоподібний; газуватий,
газоподібний; кільчастий, кільцюватий, кільцеподібний; клинуватий, клинопо-
дібний; стрічковий, стрічкуватий, стьожкуватий, стрічкоподібний; склува-
тий, склистий, склоподібний; кулястий, кулеподібний (РУСНТ, ІІІ; РУСНТМ;
СФЛ). Автори “Словника фізичної лексики” В. В. Козирський і В. А. Шенде-
ровський намагаються диференціювати варіанти, пор.: клиноподібний –
wedge-like, keilänlich, клинообразный і клинуватий – wedge-shaped, keilförmig,
213Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Паралелізм лексичної та синтаксичної деривації в термінології
клиновидный (СФЛ, с. 164), хоча послідовне їх розмежування відсутнє: голку-
ватий – needle-shaped, nadelförmig, игольчатый (СФЛ, с. 65); кільцюватий –
ring-shaped, ringförmig, кольцеобразный (СФЛ, с. 164); стьожкуватий – tape-
like, bandähnlich, лентовидный (СФЛ, с. 410).
Терміносфера, з огляду на свою функцію, мусить мати розгалужену й од-
нозначну систему найменувань понять, ознак, процесів тощо, придатну для
адекватного перекладу з інших та на інші мови. Тому диференціювання сло-
вотворчих варіантів за значенням було би одним зі способів уникнення над-
лишковості в номінуванні та здобуття додаткових засобів позначення семан-
тичних нюансів. Скажімо, автори “Біологічного словника” у класифікації
для позначення родин послідовно використовують модель “іменник+-ові/
-еві” (голубові, ткачикові, квакшеві), а для позначення рядів – модель “імен-
ник+ -подібні” (голубоподібні, горобцеподібні), як-от: голубові – родина птахів
ряду голубоподібних. Близько 3000 видів... (БС, с. 132); ткачикові – родина
птахів ряду горобцеподібних. Об’єднує 263 види...” (БС, с. 479).
Від багатьох іменників суфіксальні прості прикметникові форми немож-
ливо утворити, тоді для термінології єдиним прийнятним варіантом однослів-
ного терміна залишається прикметниковий композит, наприклад: людинопо-
дібні мавпи – калька з грецької мови Antropomorphidae (БС, с. 180) – “подібний
до людини, схожий на людину”. Описові конструкції, пропоновані свого часу
О. Б. Курило, зокрема у словнику ботанічної номенклатури 1928 р., а пізніше
С. Й. Караванським у його “Російсько-українському словнику складної лек-
сики” (2006), у складних синтаксичних конструкціях наукового тексту часто
виявляються неприйнятними. Така ситуація призводить до непослідовності у
використанні словотворчих ресурсів для позначення певних категорій понять:
які з них позначати суфіксальними похідними, а які композитами?
І. Онхайзер зазначає, що “надання переваги реалізації окремих слово-
твірних категорій загалом, а також різний ступінь частотності реалізації моде-
лей та різне їх наповнення свідчить почасти про зовсім різні номінативні по-
треби в окремих функціональних сферах” [4, с. 7–8]. Словотворча модель
“іменник+-подібний” функціонує майже винятково в терміносистемах, окрім
поодиноких прикладів, на зразок: правдоподібний, неправдоподібний, богопо-
дібний тощо. Російські термінологи вводять поняття професійного варіанта
норми для унормування тих тенденцій термінотворення й терміновживання,
які відрізняються від тенденцій загальнолітературної мови [6, с. 13]. Справді,
у загальномовних словниках моделі на -видий стосуються ознак зовнішності
людини: довговидий, кругловидий, повновидий тощо, утворених за моделлю
“прикметник+-вид(ий)” і корелюють з перифразою “який має обличчя (вид)
за ознакою, названою в першій основі”, тоді як термінологічні словники по-
дають: скловидий, трубковидий, цівковидий (РУСНТМ, с. 218, 228), утворені за
моделлю “іменник+-вид(ий)” і корелюють із перифразою “який схожий, має
форму предмета (істоти), названого в першій основі”.
На прикладі аналізованих паралельних конкурентних моделей у термі-
нотворенні можна спостерігати тенденцію до збереження й застосування
питомих словотвірних моделей, і лише у випадках, де неможливо викорис-
тати питомі словотворчі ресурси, автори й укладачі словників удаються до
214 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(1)
Л. П. Кислюк
словотворчих кальок і прямих запозичень. Такі намагання спрямовані на
розвиток і усталення національної терміносистеми. Проте благородна мета
збереження традицій часто шкодить уніфікуванню термінотворення, забез-
печенню прозорої внутрішньої форми спеціалізованих номінацій, оскільки
залишається паралельність і багатоваріантність словотвірних моделей на
позначення того самого поняття, не підпорядкована логіці деталізації се-
мантики спеціальної назви. Аналіз словникового матеріалу дає змогу зро-
бити висновок, що запозичена модель “іменник+-подібний” зі значенням
“подібний до чогось, названого твірним іменником” виявляє активність, є
однозначним, однослівним позначенням поняття і не має жодних систем-
них обмежень при творенні чи перекладі термінів, а тому має право на за-
стосування в терміносфері з прагненням послідовного розмежування за се-
мантикою з простими суфіксальними прикметниками.
1. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. – К.:
Пульсари, 2004. – 400 с.
2. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А., Кислюк Л. П. Динамічні процеси в сучасному
українському лексиконі. – К.: Видав. Дім Дмитра Бураго, 2008. – 336 с.
3. Клименко Н. Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній
українській мові. – К.: Наук. думка, 1984. – 251 с.
4. Онхайзер И. Номинация в текстах разных функциональных стилей //
Словообразование. Стилистика. Текст. Номинативные средства в текстах разных
функциональных стилей. – Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 1990. – С. 5–13.
5. Словотвір сучасної української літературної мови. – К.: Наук. думка, 1979. – 406 с.
6. Шелов С. Д., Лейчик В. М. Терминологическая норма в освещении российских
лингвистов в период 70-80-х годов ХХ века // Термінологічний вісник: Зб. наук.
праць / Відп. ред. В. Л. Іващенко. – К.: ІУМ НАНУ, 2011. – Вип. 1. – С. 7–18.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
БС – Біологічний словник / За ред. акад. АН УРСР І. Г. Підоплічка, К. М. Ситника,
Р. В. Чаговця. – К.: УРЕ, 1974. – 551 с.
РУСНТ – Російсько-український словник наукової термінології: У 3 кн. – Кн.1. –
Суспільні науки. – К.: Наук. думка, 1994. – 594 с.; Кн.2. – Біологія. Хімія. Медици-
на. – К.: Наук. думка, 1996. – 660 с.; Кн.3. – Математика. Фізика. Техніка. Науки про
Землю та Космос. – К.: Наук. думка, 1998. – 888 с.
РУСНТМ – Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і
технічної мови: Термінологія процесових понять. – К.: Вирій, 1997. – 256 с.
СФЛ – Козирський В., Шендеровський В. Українсько-англійсько-німецько-російський
словник фізичної лексики. – К.: Вид-во “Рада”, 1996. – 933 с.
СУМ – Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1973. –Т. 3. – 744 с.
L. P. Kysliuk
PARALLELISM OF LEXICAL AND SYNTACTIC DERIVATION IN TERMINOLOGY
The paper presents the problem of the coexistence, competition and differentiation of suf-
fixal and compositional adjectives-terms. The influence of English and German on the terms-
composites formation is determined. The appropriateness of their usage as specialized nomina-
tions of a transparent form is argued.
K e y w o r d s : nomination, word formation, competition, term, word formative variant,
word formative synonym, composite.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51276 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-8807 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:14:41Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кислюк Л.П. 2013-11-20T23:21:43Z 2013-11-20T23:21:43Z 2013 Паралелізм лексичної та синтаксичної дерива ції в термінології / Л.П. Кислюк // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2 (1). — С. 210-214. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2221-8807 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51276 811.161.2 Розглянуто проблему співіснування, конкурування та розмежування суфіксальних і композитних відіменникових прикметників-термінів. Виявлено вплив англійської й німецької мов на творення термінів-композитів. З’ясовано доцільність їх використання як прозорих за формою спеціалізованих номінацій. The paper presents the problem of the coexistence, competition and differentiation of suffixal and compositional adjectives-terms. The influence of English and German on the termscomposites formation is determined. The appropriateness of their usage as specialized nominations of a transparent form is argued. uk Інститут української мови НАН України Термінологічний вісник Прикладне термінознавство. Термін і проблеми унормування, перекладу та міжмовної гармонізації Паралелізм лексичної та синтаксичної дерива ції в термінології Parallelism of lexical and syntactic derivation in terminology Article published earlier |
| spellingShingle | Паралелізм лексичної та синтаксичної дерива ції в термінології Кислюк Л.П. Прикладне термінознавство. Термін і проблеми унормування, перекладу та міжмовної гармонізації |
| title | Паралелізм лексичної та синтаксичної дерива ції в термінології |
| title_alt | Parallelism of lexical and syntactic derivation in terminology |
| title_full | Паралелізм лексичної та синтаксичної дерива ції в термінології |
| title_fullStr | Паралелізм лексичної та синтаксичної дерива ції в термінології |
| title_full_unstemmed | Паралелізм лексичної та синтаксичної дерива ції в термінології |
| title_short | Паралелізм лексичної та синтаксичної дерива ції в термінології |
| title_sort | паралелізм лексичної та синтаксичної дерива ції в термінології |
| topic | Прикладне термінознавство. Термін і проблеми унормування, перекладу та міжмовної гармонізації |
| topic_facet | Прикладне термінознавство. Термін і проблеми унормування, перекладу та міжмовної гармонізації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51276 |
| work_keys_str_mv | AT kislûklp paralelízmleksičnoítasintaksičnoíderivacíívtermínologíí AT kislûklp parallelismoflexicalandsyntacticderivationinterminology |