Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження: термін і професіоналізм
Проаналізовано поняття “спеціальна лексика”, описано основні класи спеціальної лексики в галузі швацтва. Подано визначення терміна та вимоги до нього. Теоретично обґрунтовано розмежування терміна і професіоналізму. Запропоновано визначення професіоналізму як мовної одиниці. The article analyses the...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Термінологічний вісник |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51286 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження: термін і професіоналізм / О.О. Романова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 42-47. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51286 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Романова, О.О. 2013-11-21T21:26:29Z 2013-11-21T21:26:29Z 2013 Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження: термін і професіоналізм / О.О. Романова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 42-47. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2221-8807 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51286 811.161.2’276.5 Проаналізовано поняття “спеціальна лексика”, описано основні класи спеціальної лексики в галузі швацтва. Подано визначення терміна та вимоги до нього. Теоретично обґрунтовано розмежування терміна і професіоналізму. Запропоновано визначення професіоналізму як мовної одиниці. The article analyses the notion of special lexis and describes the main classes of special lexis of clothing manufacture. Term definition and term associated requirements are presented. Difference between the term and the professionalism as a language unit is theoretically grounded. The professionalism as a language unit determined. uk Інститут української мови НАН України Термінологічний вісник Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження: термін і професіоналізм Special lexis of the Ukrainian language as an object of linguistics research: term and professionalism Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження: термін і професіоналізм |
| spellingShingle |
Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження: термін і професіоналізм Романова, О.О. Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос |
| title_short |
Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження: термін і професіоналізм |
| title_full |
Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження: термін і професіоналізм |
| title_fullStr |
Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження: термін і професіоналізм |
| title_full_unstemmed |
Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження: термін і професіоналізм |
| title_sort |
спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження: термін і професіоналізм |
| author |
Романова, О.О. |
| author_facet |
Романова, О.О. |
| topic |
Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос |
| topic_facet |
Галузеве термінознавство. Термінологія математики, фізики, техніки, наук про землю та космос |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Термінологічний вісник |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Special lexis of the Ukrainian language as an object of linguistics research: term and professionalism |
| description |
Проаналізовано поняття “спеціальна лексика”, описано основні класи спеціальної лексики в галузі швацтва. Подано визначення терміна та вимоги до нього. Теоретично обґрунтовано розмежування терміна і професіоналізму. Запропоновано визначення професіоналізму як мовної одиниці.
The article analyses the notion of special lexis and describes the main classes of special lexis of clothing manufacture. Term definition and term associated requirements are presented. Difference between the term and the professionalism as a language unit is theoretically grounded. The professionalism as a language unit determined.
|
| issn |
2221-8807 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51286 |
| citation_txt |
Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження: термін і професіоналізм / О.О. Романова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 42-47. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT romanovaoo specíalʹnaleksikaukraínsʹkoímoviâkobêktlíngvístičnogodoslídžennâtermíníprofesíonalízm AT romanovaoo speciallexisoftheukrainianlanguageasanobjectoflinguisticsresearchtermandprofessionalism |
| first_indexed |
2025-11-26T01:40:55Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:40:55Z |
| _version_ |
1850604449603518464 |
| fulltext |
42 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
удк 811.161.2’276.5
о. о. ромаНова
(Харків, україна)
СПЕЦІАЛЬНА ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:
ТЕРМІН І ПРОФЕСІОНАЛІЗМ
Проаналізовано поняття “спеціальна лексика”, описано основні класи спеціальної
лексики в галузі швацтва. Подано визначення терміна та вимоги до нього. Теоретично
обґрунтовано розмежування терміна і професіоналізму. Запропоновано визначення
професіоналізму як мовної одиниці.
К л ю ч о в і с л о в а: спеціальна лексика, термін, дефініція, поняття, терміноїд,
професіоналізм.
© О. О. РОМАНОВА, 2013
Професійну сферу спілкування фахівців обслуговує лексика, яку тради-
ційно науковці називають спеціальною (В. C. Ващенко, Г. С. Коляденко,
Н. П. Кузьмін). У термінознавстві одним з актуальних питань є виокремлен-
ня терміна з-поміж суміжних категорій спеціальної лексики, яку об’єднують
в один шар словникового складу мови на тій підставі, що вона різниться від
загальновживаних слів спеціалізацією значень, сферою використання, обме-
женою кількістю користувачів. Виділення цієї групи мовних одиниць у складі
мови, на думку В. С. Ващенка, “зумовлено як науковими, так і навчальними
інтересами, що виникають в процесі аналізування та уточненої характеристи-
ки кожного слова й визначення його функціонального обсягу” [1, с. 92–93].
Значну зацікавленість лінгвістів становить і проблема класифікації спе-
ціальної лексики, теоретичний опис основних її класів і підкласів, вивчення
їх подібностей і відмінностей (Г. О. Винокур, С. В. Гриньов, З. І. Комарова,
В. М. Лейчик, О. О. Реформатський, А. Д. Хаютін, С. Д. Шелов та ін.), тому
важливо сьогодні поглибити уявлення про роль і місце термінів у лексичній
системі української мови.
Мета нашого дослідження – вивчення проблеми стратифікації (тобто
розподілу за типами) спеціальної лексики швацької справи, а тому його за-
вданнями є: 1) виділення й теоретичний опис основних класів і підкласів
спеціальної лексики швацької справи; 2) виокремлення комплексу критері-
їв, спираючись на які можна розмежувати поняття “термін” і “професіона-
Галузеве термінознавство
Термінологія математики, фізики, техніки, наук про Землю та Космос
43Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження...
лізм”; 3) уточнення й доповнення базових понять мови спеціального при-
значення “термін”, “професіоналізм”.
Згідно зі словником-довідником лінгвістичних термінів, “спеціальна
лексика – це слова чи словосполучення, які називають предмети й поняття,
що належать до різних сфер трудової діяльності людини і не є загальновжи-
ваними” (РТ, с. 522). Іншими словами, спеціальна лексика – це слова чи
словосполучення, які позначають наукові поняття і є стійкими, відтворюва-
ними елементами в системі спеціального знання, посідаючи в ній певні
класифікаційні місця [2, с. 176]. С. В. Гриньов зауважує: “<…> спеціальна
лексика – сукупність лексичних одиниць (у першу чергу термінів) спеціаль-
них галузей знання, що створює особливий шар лексики, який найшвидше
зазнає свідомого регулювання й упорядкування” [3, с. 5].
Спеціальна лексика мови науки характеризується такими важливими
особливостями: 1) вторинним використанням лексичних одиниць, значен-
ня яких розвивається на основі їх первісного загального використання;
2) спеціальним утворенням штучних позначень; 3) обмеженістю сфери ви-
користання; 4) неможливістю прямого перекладу на інші мови; 5) немож-
ливістю довільних замін окремих елементів без узгодження з традицією га-
лузі; 6) своєрідним ставленням до таких мовних явищ, як полісемія, антоні-
мія; 7) підвищеним денотативним зв’язком (10, с. 42).
Співвіднесеність у сфері наукової мови зі спеціальним (науковим, техніч-
ним, виробничим) поняттям чи об’єктом спостерігаємо в номінативних одини-
цях трьох класів: термінах, професіоналізмах і номенклатурних знаках. Зазна-
чимо, що обсяг і межі класів спеціальної лексики, які виділяються, хисткі й не-
виразні, оскільки існують і проміжні класи мовних одиниць. Переходи ж мовних
одиниць з одного класу до іншого мало помітні, що значною мірою ускладнює
однозначне розв’язання проблеми класифікації спеціальної лексики.
Упорядкування спеціальної лексики має велике значення для підготов-
ки наукових і технічних кадрів, видання наукової, виробничої та довідкової
літератури, взаєморозуміння спеціалістів, яке постійно ускладнюється у
зв’язку зі спеціалізацією наук і т. ін.
Нагадаємо загальновідомі страти спеціальних лексичних одиниць:
Те р м і н и – слова або словосполучення, що є носіями спеціальної ін-
формації та інструментом пізнання навколишнього світу, мають певну сфе-
ру використання і значення яких розкривається в дефініції, наприклад,
швацькі терміни: кравець, кравецька крейда, лекало, муслін, оксамит, парча,
фальцпрес (РУТС).
Основними ознаками, що уможливлюють виділення термінів у складі
спеціальної лексики, С. В. Гриньов-Гриневич називає: 1) специфічність ви-
користання (кожний термін належить до спеціальної галузі знань); 2) функ-
ція називання поняття; 3) дефінітивність (наявність наукової дефініції);
4) точність значення (яка встановлюється дефініцією); 5) контекстуальна
стійкість (значення терміна є зрозумілим без контексту і мало залежить від
контексту); 6) стилістична нейтральність; 7) езотеричність (точне значення
терміна відоме тільки спеціалістам); 8) конвенційність (цілеспрямований
характер появи); 9) номінативний характер (термін – це зазвичай іменник
44 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
О. О. Романова
або словосполучення на основі іменника); 10) відтворюваність у мовленні
(яка є важливою для словосполучень) [3, с. 25–29].
П р о т о т е р м і н и , за визначенням С. В. Гриньова-Гриневича, – це
спеціальні лексеми, які виникли й використовувалися перед виникненням
наук, і тому називають не поняття (які виникають з появою наук), а спеці-
альні уявлення [3, с. 44].
Прототерміни збереглись у ремісничій і побутовій лексиці, яка дійшла
до нас, оскільки з того часу багато спеціальних уявлень увійшло до загаль-
ного вжитку. З появою наукових дисциплін, у яких такі уявлення теоретич-
но осмислюються й перетворюються на системи наукових понять, частина
прототермінів, що стійко закріпилась у спеціальному мовленні, залучається
до наукової термінології, а решта існує або у формі лексичних одиниць
предметних галузей, в яких немає науково-теоретичної основи, або функціо-
нує у формі так званих народних термінологій, які використовують пара-
лельно з науковими термінами, проте без зв’язку з поняттєвою системою.
Отже, багато базових термінів старих термінологій колись були прототермі-
нами й зберегли свої риси – використання для мотивації випадкових, по-
верхових ознак або відсутність (втрата) мотивування [3, с.182–183]. На-
приклад: корсаж, манекен, шовковий, шпилька, зигзагоподібна строчка.
П е р е д т е р м і н и , за визначенням того ж дослідника, – це спеціальні
лексеми, які використовують для найменування новосформованих понять,
проте вони поки що не відповідають основним вимогам, що висувають до
термінів, наприклад: ковбойка, труби. Передтермінами зазвичай кваліфіку-
ють: а) описові звороти – багатослівні номінативні словосполучення, які
використовують для називання понять і точного опису їх сутності, але вони
не відповідають вимозі стислості, наприклад: кишеня з підрізаним бочком по
лінії талії, манжета на застібці з пришивним відворотом, прямий подвійний
манжет із суцільнокроєним відворотом; б) сурядні словосполучення, напри-
клад: ґудзик і тримач, плоский шов, сім пілок, текстильна і трикотажна про-
мисловість, тонкий і вовняний; в) сполучення, які мають дієприкметникові
звороти, наприклад: кишеня, приметана зверху, комір, відстрочений навскіс,
рукав, підшитий ззовні [3, с. 44–45].
За спостереженням С. В. Гриньова-Гриневича, передтерміни застосову-
ють як терміни для найменування нових понять, для яких не вдається від-
разу віднайти відповідні терміни. Від термінів передтерміни відрізняються
тимчасовим характером, нестійкістю форми, невиконанням вимог стислості
й загальноприйнятості, часто й відсутністю нейтральності. Здебільшого з ча-
сом передтерміни витісняються термінами. Інколи, наголошує дослідник,
заміна передтерміна лексичною одиницею, яка більше відповідає терміно-
логічним вимогам, затягується, і передтермін закріплюється у спеціальній
лексиці, набуваючи стійкого характеру й перетворюючись на к в а з і т е р -
м і н [3, с. 45]. Наприклад: гудзикотримач, плоскошовний, семипільна спідни-
ця, тонкововняний. Стратифікацію термінологічної лексики розглядали та-
кож Ю. Д. Апресян, В. М. Лейчик, Б. М. Михайлишин, А. Д. Хаютін та ін.
Те р м і н о ї д и – спеціальні слова, що називають так звані натуральні
поняття, тобто ті, що недостатньо сформовані, їх неоднозначно розуміють,
45Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження...
і вони не мають чітких меж і дефініцій. Тому терміноїди не мають таких тер-
мінологічних властивостей, як точність значення, контекстуальна незалеж-
ність й усталений характер, хоча й іменують поняття. Це також професіона-
лізми, які через відсутність нормативного термінологічного еквівалента за-
ймають цю смислову нішу, прагнуть стати термінами, наприклад: вельветка,
ватянка, дощовик, купальник.
П с е в д о т е р м і н и – спеціальні лексеми, які називають гіпотетичні,
хибні поняття, що не відповідають дійсності, наприклад: ковшарик – капе-
люшок із козирком.
П р о ф е с і о н а л і з м и – це напівофіційні стилістично марковані
мовні одиниці (слова або словосполучення), уживані у професійному мов-
ленні вузьким колом фахівців на позначення відомого поняття, наприклад:
інструменталка – інструментальний цех, роба – робочий одяг, циганська
голка – велика голка, утюжниця – прасувальниця, швейка – швацький цех,
шпулька – шпульний ковпачок.
Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять
лише у сфері тієї чи тієї професії, ремесла, промислу, вони не завжди відпо-
відають нормам літературної мови. Професіоналізми є неофіційними сино-
німами до термінів, вони досить різноманітні щодо семантичних характе-
ристик, виникають стихійно на власній мовній основі. Галузеві ж терміни
переважно творяться свідомо, часто з використанням чужомовних слів та
словотворчих засобів.
Українські дослідники послідовно висловлюють думку, що терміни потріб-
но відокремлювати від професіоналізмів. А. С. Д’яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько
зазначають: “Доцільним є розмежування професіоналізмів і термінів, котрі ра-
зом становлять поняття спеціальної субмови” [5, с. 15]. Усі вчені наголошують
на тому, що терміни і професіоналізми мають спільні й відмінні риси. Спільною
рисою є те, що ці дві мовні одиниці вживаються в професійній галузі людської
діяльності. Проте відмінностей набагато більше, що дає підставу говорити про
розмежування цих прошарків спеціальної лексики. Т. В. Михайлова, проаналі-
зувавши праці українських учених, подала досить повний перелік відмінностей
цих мовних одиниць: 1) професіоналізми – це локальні скорочені й спрощені
назви, які дублюють терміни, вони вторинні за утворенням щодо термінів, які
не можуть мати вузького локального характеру; 2) терміни є унормованими лек-
сичними одиницями, а професіоналізми – напівофіційними; 3) терміни функ-
ціонують в усному та в писемному спілкуванні фахівців певної галузі, професіо-
налізми вживають у розмовному мовленні; 4) професіоналізмам властиві коно-
тації (експресивне забарвлення); термін не повинен мати
емоційно-експресивного забарвлення; 5) терміни функціонують в усіх галузях
наукової та виробничої діяльності людини, професіоналізми найчастіше тра-
пляються в окремих професіях, ремеслах, промислах (наприклад, у спеціальній
мові філософії немає професіоналізмів); 6) терміни можуть утворюватися засо-
бами національної та чужих мов, професіоналізми – на ґрунті національної
мови, лише в окремих одиницях трапляються іншомовні елементи; 7) систем-
ність – найважливіша ознака термінології, системні зв’язки між професіоналіз-
мами слабші, бо вони називають окремі предмети і видові поняття [7, с. 44-45].
46 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
О. О. Романова
На нашу думку, професіоналізми й терміни різняться ще такими рисами:
професіоналізми мають ширшу сферу функціонування (можуть бути відомі
людям, безпосередньо не зайнятим у тому чи тому виробництві); у термінів ве-
лика спеціалізація словотворчих засобів на відміну від професіоналізмів; у тер-
мінів ознаки номінації є суттєвими, у професіоналізмів – здебільшого неістот-
ними; терміни мають більший ступінь нормативності й кодифікованості.
На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового ви-
значення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це переважно
абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально ди-
ференціюють ті предмети, дії, якості, які безпосередньо пов’язані зі сферою
діяльності відповідної професії. Здебільшого професіоналізми використову-
ють в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важ-
ливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь ви-
робу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприя-
ють кращому взаєморозумінню. Частина професіоналізмів переходить до
термінів, зазнаючи при цьому структурних змін; деякі з них, не стаючи термі-
нами, усе ж уживаються в науковій мові з певними застереженнями (здебіль-
шого їх виділяють лапками, тоді як терміни вживають звичайно без лапок).
Ми дотримуємося думки, що терміни потрібно відмежовувати від про-
фесіоналізмів через ненормативність останніх, а у словниках варто подава-
ти такі розмовні назви професійних понять, які потенційно можуть стати
термінологічними одиницями.
Різновидом професіоналізмів є професійні жаргонізми, наприклад:
європейка – європейська дублянка, мушка – закріпка, виконана ручними
стібками у формі рівнобедреного трикутника, яка призначається одночасно
для закріплення й оздоблення кінців складок, швів, олімпійка – куртка від
спортивного костюма, стьобанка – стьобана куртка. Професійні жаргоніз-
ми – це експресивні дублети термінів, уживаються у сфері усного спілку-
вання фахівців. Досліджували професійні жаргонізми Н. В. Васильєва,
О. А. Покровська, В. Н. Прохорова, Н. В. Подольська, Л. О. Cтавицька,
А. В. Суперанська та ін.
На думку О. В. Суперанської, Н. В. Подольської, Н. В. Васильєвої, жар-
гонізми не належать до спеціальної фахової лексики [10, с. 27]. Вони тлума-
чать їх як особливі, яскраві, модні “слівця”, характерні для окремих соціаль-
них груп, і вважають, що вони нічого не додають до мови, а лише створюють
особливий колорит мовлення. Ми приєднуємося до цієї думки і вважаємо,
що якщо частина професіоналізмів може мати номінативний характер, то
професійні жаргонізми не здатні його мати, їх умовність чітко простежуєть-
ся тими, хто говорить.
Н о м е н к л а т у р н і п о з н а ч е н н я – це найменування конкретної
реалії, через яку воно співвідноситься з поняттям певної галузі діяльності
людини, наприклад: швацька машина 1-А ПМЗ, швацька машина “По-
дольськ-100”, голка 1, нитки № 10 і т. ін.
Зазначимо, що в термінознавчих працях упродовж багатьох десятиліть
неодноразово порушували й обговорювали питання про номенклатуру,
проте й досі лінгвістична теорія терміна не виробила єдиного погляду на
47Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження...
сутність і місце цих номінативних одиниць у підсистемі спеціальної лекси-
ки. Докладно не будемо зупинятися на номенах, тому що про це йшлося у
попередній статті [9, с. 55–62].
Отже, проведене дослідження дає змогу зробити такі узагальнення.
Спеціальна лексика швацтва містить номінативні одиниці принаймні трьох
класів: терміни, професіоналізми й номенклатурні позначення, які мають і
подібні, і відмінні риси. Розвідка дала змогу визначити деякі критерії, які
уможливлюють виділяти й розрізняти ці класи у досліджуваній лексиці.
Перспективою подальшого пошуку є вивчення семантичної структури спе-
ціальних слів (швацької лексики) різних класів.
1. Ващенко В. С. Українська лексикологія: семантико-стилістична типологія слів. –
Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1979. – 128 с.
2. Гречко В. А. Теория языкознания: Учеб. пос. – М.: Высш. школа, 2003. – 375 с.
3. Гринев-Гриневич С. В. Терминоведение: Учеб. пос. для студ. высш. учеб. завед. – М.:
Издат. центр “Академия”, 2008. – 304 с.
4. Даниленко В. П. Русская терминология: опыт лингвистического описания. – М.:
Наука, 1977. – 246 с.
5. Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: семантичні та
соціолінгвістичні аспекти. – К.: КМ Асаdеmіа, 2000. – 218 с.
6. Лейчик В. М., Бесекирска Л. Терминоведение: предмет, методы, структура. – М.: На-
ука, 1989. – 147 с.
7. Михайлова Т. В. Семантичні відношення в українській науково-технічній
термінології: Дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / ХНУ ім. В. Каразіна. – Харків,
2001. – 184 с.
8. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник – К.: Либідь,
1993. – 248 с.
9. Романова О. О. Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного
дослідження: термін і номен // Термінологічний вісник: Зб. наук. пр. – К., 2011. –
№ 1. – С. 55–62.
10. Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. Общая терминология: Термино-
логическая деятельность. – М.: Едиториал УРСС, 2005. – 288 с.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
РТ – Розенталь Д. Э., Теленкова М. Словарь-справочник лингвистических терминов. –
М.: ООО “Изд-во Астрель”, ООО “Изд-во АСТ”, 2001. – 624 с.
РУТС – Російсько-український тлумачний словник швейного виробництва / Уклад.
А. Антипова, П. Баєв, А. Бойцова та ін. – К.: Вища школа, 1974. – 184 с.
O. O. Romanova
SPECIAL LEXIS OF THE UKRAINIAN LANGUAGE AS AN OBJECT OF LINGUISTICS RESEARCH:
TERM AND PROFESSIONALISM
The article analyses the notion of special lexis and describes the main classes of special
lexis of clothing manufacture. Term definition and term associated requirements are presented.
Difference between the term and the professionalism as a language unit is theoretically ground-
ed. The professionalism as a language unit determined.
K e y w o r d s : special lexis, term, definition, notion, terminoid, professionalism.
|