Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології
Проаналізовано відмінність між суспільно-політичною лексикою та суспільно-політичною термінологією. Визначено основні лінгвальні й екстралінгвальні чинники, що впливають на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології. The paper deals with analyses of difference between...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Термінологічний вісник |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51294 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології / Я.С. Снісаренко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 88-93. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860221942418636800 |
|---|---|
| author | Снісаренко, Я.С. |
| author_facet | Снісаренко, Я.С. |
| citation_txt | Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології / Я.С. Снісаренко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 88-93. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Термінологічний вісник |
| description | Проаналізовано відмінність між суспільно-політичною лексикою та суспільно-політичною термінологією. Визначено основні лінгвальні й екстралінгвальні чинники, що впливають на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології.
The paper deals with analyses of difference between socio-political lexis and socio-political terminology. The main lingual and extralingual factors that influence upon the development of socio-political lexis and socio-political terminology are determined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:18:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
88 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
удк 81’373 + 811.111
я. с. сНісареНко
(Черкаси, україна)
ВПЛИВ ЛІНГВАЛЬНИХ ТА ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНИХ
ЧИННИКІВ НА РОЗВИТОК СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ
ЛЕКСИКИ ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Проаналізовано відмінність між суспільно-політичною лексикою та суспільно-
політичною термінологією. Визначено основні лінгвальні й екстралінгвальні чинники,
що впливають на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної
термінології.
К л ю ч о в і с л о в а: суспільно-політична лексика, суспільно-політична
термінологія, лексична одиниця, лінгвальні чинники, екстралінгвальні чинники.
© Я. С. СНІСАРЕНКО, 2013
Дослідження суспільно-політичної лексики становить значний інтерес
для лінгвістики, оскільки вона відображає одну з важливих для сучасного
суспільства сфер життя – політичну. Вивчення поняття “суспільно-політич-
на лексика” займалися багато українських (А. А. Бурячок, В. В. Жайворо-
нок, А. В. Капуш, Т. П. Клімушенко, О. О. Мороз, І. В. Холявко) та зарубіж-
них (В. І. Акімова, А. С. Бєлая, М. К. Гарбовський, Л. О. Жданова, С. Г. Ка-
пралова, Т. Б. Крючкова, І. Ф. Протченко, Н. Г. Юзефович, Д. Камерон,
В. Дікман, Х. Ласвел, Г. Клаус) лінгвістів.
У статті, за Т. Б. Крючковою, визначаємо суспільно-політичну лексику
як особливу лексико-семантичну підсистему мови, до якої входить найбільш
вживана частина суспільно-політичної термінології, назви державних, пар-
тійних та інших громадських організацій і закладів, соціальних інститутів, на-
йменування соціальних реалій та явищ життя різних країн тощо [2, с. 16].
Незважаючи на те, що в сучасній лінгвістичній літературі зріс науковий
інтерес до вивчення спеціальної лексики й термінології різних мов та сус-
пільно-політичної лексики в окремих мовах, поки що немає загальноприй-
нятої класифікації, єдиної дефініції та єдиних критеріїв щодо відмежування
та виділення складу суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної
термінології. Хоча сформульовані в літературі визначення суспільно-полі-
тичної лексики і суспільно-політичної термінології мають багато спільного,
та все ж мають і принципові відмінності, крім того, мовознавці по-різному
визначають критерії виділення суспільно-політичної лексики.
Мета статті – визначення відмінностей між суспільно-політичною лек-
сикою та суспільно-політичною термінологією, аналіз впливу лінгвальних
та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики й
суспільно-політичної термінології.
Аналіз конкретних досліджень показує, що поняття “суспільно-полі-
тична лексика” і “суспільно-політична термінологія” чітко не розмежову-
ють та ще й по-різному трактують. Одні вчені вважають, що до складу сус-
пільно-політичної лексики входить термінологія політичних наук, інші чіт-
89Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної...
ко диференціюють поняття “суспільно-політична лексика” і
“суспільно-політична термінологія”, принципово заперечуючи проти залу-
чення термінів до складу суспільно-політичної лексики, треті використову-
ють ці поняття як синоніми.
У дослідженнях учені часто акцентують увагу на двох основних момен-
тах, які важливо враховувати під час визначення меж суспільно-політичної
термінології: 1) політичні науки (політологія, теорія держави й права) на-
лежать до суспільних наук, відповідно, політичні терміни входять до корпу-
су суспільної термінології; 2) усі ці терміни позначають наукові поняття так
само, як науково-технічні терміни, тільки перші, на відміну від других, ви-
ражають поняття суспільних, а не природничих і технічних наук. В. М. Лей-
чик наголошує, що “...варто вести мову про терміни і термінологію суспіль-
них наук, а не про суспільно-політичну термінологію” [3, c. 45].
Як стверджує Т. С. Коготкова, мовознавці не випадково, розглядаючи
корпус суспільно-політичних одиниць, надають перевагу визначенню сус-
пільно-політичної лексики, а не суспільно-політичної термінології. Це зу-
мовлено тим, що більшість суспільно-політичних термінів є загальнозрозу-
мілими, що пояснюється їхнім використанням у мові масової пропаганди та
агітації, а також їхньою наявністю в розмовному мовленні [1, c. 115]. Справ-
ді, багато лексичних одиниць, які позначають предмети, явища та процеси
життя суспільства, є загальнозрозумілими або видаються такими. Проте по-
ряд із ними функціонує велика кількість слів, зрозумілих лише вузькому
колу фахівців.
У статті надаємо перевагу саме терміну суспільно-політична лексика,
оскільки відповідна термінологія є лише її частиною. “Суспільно-політична
лексика” є значно ширшим поняттям, яке охоплює слова й поняття, що
описують різні політичні аспекти життя суспільства.
Лексична система мови, як відомо, належить до найбільш відкритих
систем, а це означає, що словниковий склад мови перебуває у стані постій-
ного динамічного розвитку, який відображається чи то в появі нових слів,
чи то у виході окремих лексичних одиниць з ужитку, чи то в зміні значення
слів. Ураховуючи той факт, що словниковий склад мови пов’язаний із поза-
мовною дійсністю і чутливо реагує на ті зміни, які відбуваються в житті но-
сія мови, у статті кількісні та якісні зміни словникового складу української
та англійської мов пояснюємо і лінгвальними, і екстралінгвальними чинни-
ками.
Функціонально мова залежить від соціально-економічних та культур-
них умов розвитку суспільства. Різні соціально-комунікативні потреби мов-
них колективів, умови їхнього історичного існування та ідеологічні наста-
нови є основними екстралінгвальними чинниками, що впливають на роз-
виток лексичної системи мови. Як підкреслює Д. М. Шмельов [7, с. 19],
можливість позамовної дійсності впливати на лексико-семантичну систему
мови пояснюється відкритістю та незамкненістю останньої.
У процесі історичного розвитку для кожної мови характерні періоди і
відносної стабільності, і відчутних структурно-семантичних зрушень. Знач-
ні трансформації в українській мові відбулися в другій половині 80–90-х рр.
90 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Я. С. Снісаренко
ХХ ст., коли лексико-семантична система зазнала активного впливу сус-
пільно-політичних, науково-технічних та культурних змін у житті україн-
ського народу. Зміна суспільного ладу, масової свідомості, переоцінка бага-
то чого з попередньої історії у зв’язку з розпадом СРСР, формування нових
держав та проголошення незалежності України зумовили кількісні та якісні
зміни у словниковому складі сучасної української мови.
Розвиток мови значною мірою зумовлений впливом політики, ідеоло-
гії, економіки та соціальних змін. Так, слова суспільно-політичної сфери
концентруються навколо понять, пов’язаних із тенденціями сучасного ци-
вілізаційного процесу – “багатовекторність”, “глобалізація”, “євроінтегра-
ція” та ін., політичними кампаніями, рухами, доктринами – “геополітика”,
“екстремізм”, “панславізм” та ін., соціальною стратифікацією суспіль-
ства – “буржуазія”, “еліта”, “люмпен”, “пролетаріат” та ін.
Дослідники надають перевагу аналізу суспільно-політичної лексики
періодів, пов’язаних із поворотними моментами в житті суспільства, коли
змінюється його соціальний склад, виникають нові явища, засновуються
нові політичні партії, громадські організації, а отже, створюються нові лек-
сичні одиниці на позначення нових понять. Характер і ступінь інтенсив-
ності змін лексики в різні періоди розвитку мають суттєві розбіжності, що
пов’язано з численними трансформаціями, зумовленими суспільно-полі-
тичними перебудовами. Стан лексичного простору кожного періоду – “мо-
мент у ланцюзі його безперервних змін” [5, с. 20].
Загальновідомо, що аналіз лексики передбачає передусім дослідження
семантичних процесів та джерел її формування. Для української мови ха-
рактерні такі семантичні процеси, які відображають нову суспільно-полі-
тичну ситуацію в Україні на межі ХХ–ХХІ ст. (подібні процеси спостерігає-
мо у складі аналізованої лексики німецької, російської, білоруської та поль-
ської мов): 1) деактуалізація значень слів: в умовах однопартійності слово
партія мало значення “комуністична партія”, а нині необхідно уточнювати,
про яку саме партію йдеться; 2) деідеологізація суспільно-політичної лекси-
ки – зняття пейоративного забарвлення з деяких слів чи поява іронічного
відтінку, напр., у словах бізнесмен, підприємець; 3) політизація деяких лекси-
ко-семантичних груп: із спортивної сфери перенесено до сфери політики
слово раунд у значенні “етап”; із військової сфери до сфери політики пере-
йшло слово заручник; слово діалог у політичному контексті має значен-
ня “переговори” (антонімічне “конфронтація”), “дискусія”, “спілкуван-
ня”; 4) деполітизація політичних термінів: політичні терміни використову-
ють у неполітичних контекстах, наприклад, диктатура – “насилля,
придушення чужої волі”; консенсус – “згода” [4, с. 45].
До складу суспільно-політичної лексики української мови середини
ХХ ст. переважно входили слова, що позначали поняття та явища радян-
ського періоду, соціалістичного суспільства. Наприкінці ХХ ст. значна час-
тина слів відійшла в минуле, перейшла до розряду історизмів (наприклад,
п’ятирічка, партком, передовик тощо). Частина слів зазнала семантичного
переосмислення. Значні соціальні зміни знаходять своє відображення в
мові, передусім у суспільно-політичному словнику. Утворені лакуни запов-
91Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної...
нюють власні лексичні ресурси української мови (до вжитку повертаються
слова, зафіксовані в словниках і текстах XVIII–XIX ст.), а також нові запо-
зичення з різних мов.
Динаміка суспільно-політичної ситуації в Україні в останнє десятиліття
ХХ ст. (розпад Радянського Союзу, зміна державного ладу, домінантної фор-
ми виробничих відносин тощо) зумовила виникнення багатьох нових та ак-
туалізацію раніше неактуальних суспільно-політичних реалій. Для позна-
чення більшості з них були запозичені слова з інших мов.
Згідно з теорією мовних контактів та взаємодією мовних систем, запо-
зичення називають одним із шляхів збагачення словникового складу мови
(Л. А. Булаховський, В. В. Жайворонок, Д. Крістал, Ф. Катамба).
Актуальність процесу запозичення іншомовної лексики в українську
мову в останнє десятиріччя ХХ ст. – на початку ХХІ ст. привернула увагу до
проблеми багатьох сучасних лінгвістів. Зокрема, освоєння іншомовних за-
позичень у наукових терміносистемах досліджують Л. А. Лисиченко,
О. А. Павлушенко, Н. О. Попова, О. А. Стишов, А. В. Янков, при цьому вче-
ні розглядають запозичення слів як ефективний спосіб збагачення лексич-
ного складу мови на цьому етапі її розвитку.
Можна виділити такі найактуальніші причини іншомовних запозичень
та виникнення нових слів у сфері суспільно-політичної лексики сучасної
української мови: 1) відсутність слова для найменування нової реалії, пред-
мета, поняття, що з’явилися в суспільному житті (брифінг, імпічмент); 2) по-
треба у називанні явищ, що і раніше існували в житті суспільства, але не
мали відповідного позначення, оскільки їх існування замовчувалося (мафія,
рекет); 3) тенденція до заміни словосполучень однослівним найменуван-
ням для зручності (рейтинг – “статус політичного діяча”; імідж – “образ
“себе”, який створює політичний діяч”).
Потужним джерелом лексичних запозичень у сфері суспільно-політич-
ної лексики української мови кінця ХХ ст. стала англійська мова – найпо-
ширеніша мова міжнародного спілкування. В українській мові аналізовано-
го періоду англіцизми становлять близько 70–80 % усіх запозичень. Це по-
яснюється великою роллю англомовних країн (передусім США) у сучасному
світовому суспільному та політичному житті, активною культурною експан-
сією США, а також запровадженням в Україні демократії, парламентариз-
му, лібералізму та ринкової економіки, тобто реалій, у сфері яких найбіль-
ший досвід мають англомовні країни, тому саме англійська мова є джерелом
відповідних спеціальних термінологій. Запозичення-англіцизми в складі
суспільно-політичної лексики української мови характеризуються і неодно-
рідністю, і неоднаковою частотою вживання, стилістичним і жанровим ви-
користанням [6, с. 17].
Англомовні запозичені терміни у сфері суспільно-політичної лексики
української мови поділяємо на кілька типів: 1) запозичення досить давні й
настільки пристосовані до мови, що вже не відчувається їхнє іншомовне по-
ходження; їх часто й широко застосовують, вони мають велику кількість по-
хідних (лідер); 2) власне англомовні слова, які часто використовують в мов-
ленні; такі слова виходять за межі професійної сфери вживання й поступово
92 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Я. С. Снісаренко
стають загальномовними одиницями (піар); 3) варваризми – рідковживані
іншомовні слова, які легко замінюють загальновживаною лексикою й вико-
ристовують у фаховому спілкуванні; у побутовій мові почути їх майже немож-
ливо.
У зв’язку із заміною фіктивних радянських виборів на реальну виборчу
систему, зі становленням демократії в Україні активізувалися та набули нових
відтінків значень слова балотуватися, рейтинг, популізм тощо. Нинішня по-
літична боротьба українських політиків та їхня залежність від виборців зро-
били можливим поєднання слова рейтинг з іменами конкретних осіб, активі-
зували слово популізм і надали слову балотуватись (висувати свою кандидату-
ру на виборах) реального змісту. Також запозиченими з англійської мови у
сфері політики є такі лексеми: спікер, парламент, лобіст, лобі, імпічмент, інау-
гурація, екстрадиція тощо.
Слово спікер було запозичене давно, але значного поширення у сфері
суспільно-політичної лексики набуло за останні роки. Спікером називають
Голову Верховної Ради України.
Слово парламент є загальноприйнятим у пресі та повсякденному мов-
ленні, вживається для позначення законодавчого органу України.
Слова лобіст, лобі (англ. lobby – кулуари) також функціонують в укра-
їнській мові давно, але раніше ці слова не були характерними для вітчизня-
ної дійсності й вживалися тільки в наукових працях та деяких статтях про
західний парламентаризм. Сьогодні лобі є такою ж частиною українського
життя, як і парламент, а тому слова лобі та лобісти активно вживають в
україн ській мові. Візьмемо до відома, що значення цього слова дещо відда-
лилося від першоджерельного – “агенти великих банків та промислових
монополій, які в кулуарах впливали на парламентарів”. У сучасних умовах
лобі – це “безпосередньо депутати законодавчого органу влади, які таємно
чи відкрито представляють інтереси тієї чи іншої фінансової, промислової
чи національної групи” (НСІМ, с. 427).
У тлумачному словнику української мови (НТСУМ) слово імпічмент
має значення “спеціальні, підтверджені на законодавчому рівні, правила
притягнення до відповідальності, відкликання з посад вищих службових
осіб держави” (НТСУМ, І, с. 281). В англійській мові це слово є багатознач-
ним і тлумачиться так: impeachment – “а charge of a serving government official
with serious misconduct while in office”; “removal of somebody such as a president
or a judge from public office because of having committed serious crimes and
misdemeanors or because of other gross misconduct” (ОАlD, с. 777) (“звинува-
чення працівника уряду в серйозному порушенні під час виконання служ-
бових обов’язків”; “усунення певної особи, наприклад, президента чи суд-
ді, з посади через скоєння серйозного злочину чи вчинку або через інше
грубе порушення”). В українській мові слово імпічмент закріпилося зі змі-
ною початкового значення відповідно до сфери вживання.
Отже, лексико-семантичний розвиток системи суспільно-політичної
лексики української мови відбувається і шляхом оновлення лексичного
складу, і шляхом змін у семантичному навантаженні слів. Очевидними й
легше фіксованими були й досі залишаються факти лексичного оновлення,
93Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної...
тому дослідники-лексикологи прагнуть до виявлення тенденцій, а потім і
встановлення закономірностей на певних етапах безперервного процесу
оновлення й збагачення словникового складу обох мов. Усі нові запозичен-
ня у сфері суспільно-політичної лексики української мови за останні роки
походять із мов, які є актуальними для україномовного суспільства у зв’язку
з активними науковими та культурними контактами народів.
Перспективами подальшого дослідження є проведення порівняльного
аналізу впливу лінгвальних та екстралінгвальних чинників на суспільно-по-
літичну лексику та суспільно-політичну термінологію на прикладі україн-
ської та англійської мов.
1. Коготкова Т. С. Из истории формирования общественно-политической термино-
логии (по материалам последних десятилетий XIX в.) // Исследования по русской
терминологии. – М.: Наука, 1971. – С. 204–215.
2. Крючкова Т. Б. Особенности формирования и развития общественно-политичес-
кой лексики и терминологии. – М.: Наука, 1988. – 151 с.
3. Лейчик В. М. Люди и слова. – М.: Наука, 1982. – 177 с.
4. Мороз О. О. Сучасна чеська суспільно-політична лексика: семантика, структура,
динаміка: Дис. … канд. філол. наук: 10.02.03 / Ін-т української мови НАНУ. – К.,
2005. – 160 с.
5. Сорокин Ю. С. Развитие словарного состава русского литературного языка в
30–90-е гг. ХIX в. – М.; Л.: Наука, 1965. – 568 с.
6. Стишов О. А. Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця
ХХ ст. // Мовознавство. – 1999. – № 1. – С. 7–21.
7. Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики. – М.: Наука, 1973. – 216 с.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
НСІМ – Новий словник іншомовних слів. 20 000 слів / Укл. і передмова О. М. Сліпушко. –
К.: Аконіт, 2007. – 848 с.
НТСУМ – Новий тлумачний словник української мови: В 3 т. / Укл. В. Яременко,
О. Сліпушко. – 2-ге вид. – К.: Аконіт, 2008. – Т. 1: А – К. – 926 с.
ОАlD – Oxford Advanced learner’s Dictionary. – Oxford: University press, 2008. – 1780 p.
Y. S. Snisarenko
THE INFLUENCE OF LINGUAL AND EXTRALINGUAL FACTORS UPON THE DEVELOPMENT
OF SOCIO-POLITICAL LEXIS AND SOCIO-POLITICAL TERMINOLOGY
The paper deals with analyses of difference between socio-political lexis and socio-political
terminology. The main lingual and extralingual factors that influence upon the development of
socio-political lexis and socio-political terminology are determined.
K e y w o r d s: socio-political lexis, socio-political terminology, lexical unit, lingual fac-
tors, extralingual factors.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51294 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-8807 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:18:10Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Снісаренко, Я.С. 2013-11-21T21:45:03Z 2013-11-21T21:45:03Z 2013 Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології / Я.С. Снісаренко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 88-93. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2221-8807 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51294 81’373 + 811.111 Проаналізовано відмінність між суспільно-політичною лексикою та суспільно-політичною термінологією. Визначено основні лінгвальні й екстралінгвальні чинники, що впливають на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології. The paper deals with analyses of difference between socio-political lexis and socio-political terminology. The main lingual and extralingual factors that influence upon the development of socio-political lexis and socio-political terminology are determined. uk Інститут української мови НАН України Термінологічний вісник Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології The influence of lingual and extralingual factors upon the development of socio-political lexis and socio-political terminology Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології Снісаренко, Я.С. Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук |
| title | Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології |
| title_alt | The influence of lingual and extralingual factors upon the development of socio-political lexis and socio-political terminology |
| title_full | Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології |
| title_fullStr | Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології |
| title_full_unstemmed | Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології |
| title_short | Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології |
| title_sort | вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на розвиток суспільно-політичної лексики та суспільно-політичної термінології |
| topic | Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук |
| topic_facet | Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51294 |
| work_keys_str_mv | AT snísarenkoâs vplivlíngvalʹnihtaekstralíngvalʹnihčinnikívnarozvitoksuspílʹnopolítičnoíleksikitasuspílʹnopolítičnoítermínologíí AT snísarenkoâs theinfluenceoflingualandextralingualfactorsuponthedevelopmentofsociopoliticallexisandsociopoliticalterminology |