Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять
Розглянуто особливості юридичної термінології як спеціалізованої системи правових понять, що забезпечує потреби спілкування у сфері юридичної науки і практики. Увагу зосереджено на дослідженні семантичної структури юридичних термінів української та англійської мов. The paper describes the features o...
Saved in:
| Published in: | Термінологічний вісник |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51296 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять / Н.П. Яцишин // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 99-103. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51296 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Яцишин, Н.П. 2013-11-21T21:49:10Z 2013-11-21T21:49:10Z 2013 Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять / Н.П. Яцишин // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 99-103. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2221-8807 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51296 811.161.2:340.113 Розглянуто особливості юридичної термінології як спеціалізованої системи правових понять, що забезпечує потреби спілкування у сфері юридичної науки і практики. Увагу зосереджено на дослідженні семантичної структури юридичних термінів української та англійської мов. The paper describes the features of legal language as a specialized system of legal concepts, provides communication needs in the field of legal science and practice. Attention is focused on the study of the semantic structure of Ukrainian and English legal terms. uk Інститут української мови НАН України Термінологічний вісник Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять Terms of law as specialized system of legal concepts Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять |
| spellingShingle |
Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять Яцишин, Н.П. Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук |
| title_short |
Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять |
| title_full |
Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять |
| title_fullStr |
Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять |
| title_full_unstemmed |
Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять |
| title_sort |
юридична термінологія як спеціалізована система правових понять |
| author |
Яцишин, Н.П. |
| author_facet |
Яцишин, Н.П. |
| topic |
Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук |
| topic_facet |
Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Термінологічний вісник |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Terms of law as specialized system of legal concepts |
| description |
Розглянуто особливості юридичної термінології як спеціалізованої системи правових понять, що забезпечує потреби спілкування у сфері юридичної науки і практики. Увагу зосереджено на дослідженні семантичної структури юридичних термінів української та англійської мов.
The paper describes the features of legal language as a specialized system of legal concepts, provides communication needs in the field of legal science and practice. Attention is focused on the study of the semantic structure of Ukrainian and English legal terms.
|
| issn |
2221-8807 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51296 |
| citation_txt |
Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять / Н.П. Яцишин // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 99-103. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT âcišinnp ûridičnatermínologíââkspecíalízovanasistemapravovihponâtʹ AT âcišinnp termsoflawasspecializedsystemoflegalconcepts |
| first_indexed |
2025-11-24T16:13:07Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:13:07Z |
| _version_ |
1850484639093751808 |
| fulltext |
99Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
удк 811.161.2:340.113
Н. п. яциШиН
(луцьк, україна)
ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ
ЯК СПЕЦІАЛІЗОВАНА СИСТЕМА ПРАВОВИХ ПОНЯТЬ
Розглянуто особливості юридичної термінології як спеціалізованої системи право-
вих понять, що забезпечує потреби спілкування у сфері юридичної науки і практики. Ува-
гу зосереджено на дослідженні семантичної структури юридичних термінів української та
англійської мов.
К л ю ч о в і с л о в а : юридичний термін, юридичний дискурс, семантико-
функціо нальний аспект, синтез, мовленнєва культура.
© Н. П. ЯЦИШИН, 2013
Активізація інтеграційних процесів кінця ХХ – початку ХХІ ст. у світі і, зо-
крема на європейському континенті, для вироблення єдиних правових стан-
дартів, що відповідають сучасним потребам цивілізаційного суспільного розви-
тку, вимагають упорядкування та унормування, а можливо й переструктуруван-
ня національної юридичної терміносистеми. У зв’язку з цим в надрах сучасної
лінгвістики виникла нова прикладна дисципліна – термінознавство, яка по-
ступово уточнює свої самостійні функції на перетині кількох наук – лінгвісти-
ки, логіки та відповідних галузевих спеціальностей, у нашому випадку – юри-
дичної і, відповідно, юридичної термінології як підсистеми в межах загальної
лексичної системи, яка знаходиться на етапі свого розвитку. Тому вивчення за-
кономірностей утворення юридичної термінології, її структури, перспектив
розвитку стало одним з найважливіших завдань сучасної науки.
Юридична термінологія у контексті юридичної лінгвістики, яка й визначає
основні напрями досліджень у цій галузі, а саме: історія юридичної мови; юридичне
термінознавство; юридична лексикографія; юридична текстологія; юридична сти-
лістика; порівняльне юридичне мовознавство; судова лінгвістика, привертала увагу
багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників, серед них – Н. В. Артикуца, С. П. Го-
ловатий, Ю. Є. Зайцев, Т. П. Кравченко, А. М. Ляшук, В. М. Протасов, П. М. Рабі-
нович, О. А. Сербенська, В. М. Тертишник, І. Б. Усенко, А. А. Ушаков та ін.
Мета статті – підсумувати результати основних наукових досліджень із
проблем юридичної термінології як спеціалізованої системи правових по-
нять, зосередивши увагу на типологічному зіставленні семантичної структу-
ри юридичних термінів української та англійської мов. Тому основними зав-
даннями дослідження є: визначення сутнісного значення, змісту й походжен-
ня понять “юридична лінгвістика”, “юридична мова”, “юридична
термінологія”, “юридичний термін”, “юридичні афоризми”; аналіз основних
праць із проблеми; виявлення семантичної структури юридичних термінів в
українській і англійській мовах; окреслення лексико-термінологічного міні-
муму, необхідного для оволодіння фаховими юридичними знаннями.
Як уже зазначалося вище, юридична лінгвістика (франц. linguistigue –
мовознавство, від лат. lingua – мова) – міждисциплінарна галузь знань про
100 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Н. П. Яцишин
взаємозв’язок мови і права, мовні засоби вираження правових понять і ка-
тегорій, мовностилістичні ресурси у сфері правової комунікації. Термін
юридична лінгвістика вперше ввів у науковий обіг німецький учений А. Под-
лех у своїй праці “Юридична лінгвістика” [13].
Предметом юридичної лінгвістики є мова, яка функціонує у сферах пра-
вотворення і судочинства, юридичної науки та освіти. Нині і в українській, і в
англійській лінгвістиці юридична мова визначилася як функціональний різ-
новид літературної мови з характерними лінгвістичними і структурно-жан-
ровими ознаками, зумовленими специфікою правової сфери та комунікатив-
ними професійними потребами в ній [1, с. 472]. Основними характеристика-
ми української й англійської юридичних мов є точність, офіційність, логічна
послідовність, високий рівень стандартизації тощо. Залежно від конкретних
сфер юридичної діяльності (законодавство, судочинство, нотаріат, адвокату-
ра, юридична наука, юридична освіта тощо) юридична мова має функціо-
нально-стильові та жанрово-стильові особливості. Вони є предметом вивчен-
ня і юридичної науки, і мовознавства, зокрема юридичної лінгвістики.
За визначенням П. М. Рабіновича, юридичний термін – слово або словоспо-
лучення, що виражає поняття з правової сфери суспільного життя і має визначен-
ня в юридичній літературі (нормативно-правових актах, юридичних словниках,
довідниках, енциклопедіях, наукових працях тощо) [12, с. 482]. На його думку,
юридичний термін співвідноситься з правовим поняттям як першоелементом пра-
вового знання і слугує його знаковою (мовною) моделлю, репрезентованою у зву-
ковій і літерній формах, а правове поняття, його внутрішній зміст, обсяг і структура
є логіко-смисловою основою для окреслення термінологічного значення у формі
дефініції, яка узагальнює найістотніші ознаки і взаємозв’язки правового явища.
Дещо в іншому, значно ширшому контексті розглядається термінологія як
об’єкт лінгвістичних досліджень у працях М. Б. Вербенєц [1], Е. Ф. Скороходька
[9], І. М. Гумовської [2], А. М. Ляшук [7], О. В. Минзак [8], І. М. Сушинської і
П. Г. Давидова [10], Т. В. Заплітної [3] та деяких інших. Так, на думку М. Б. Вербе-
нєц, за тривалий період мовознавчих досліджень в Україні не було жодної спроби
системного перегляду юридичної термінології з огляду на комунікативну стратегію
національної мови, а також компаративний українсько-іномовний контекст, за ви-
нятком зіставного опису української та російської юридичних терміносистем. Із
такого погляду важливим є комплексний типологічний аналіз юридичної терміно-
системи української мови на тлі термінотворчих процесів сучасного світу. Для цього
необхідно дослідницький інтерес скерувати, у першу чергу, на: з’ясування відповід-
ності терміносистеми юридичних понять української мови національній правовій
системі; виявлення основних шляхів становлення юридичної терміносистеми
української мови; історико-філологічний аналіз формування лінгвістичних термі-
нознавчих ідей у сфері юрислінгвістики; здійснення комплексного функціональ-
но-типологічного аналізу терміносистеми управлінської юридичної мови, звернув-
ши увагу на кореляцію національної терміносистеми з субмовами права інших
слов’янських мов, в яких спостерігається спільна тенденція до входження в євро-
пейський правовий простір; випрацювання принципу створення сучасного пере-
кладного словника юридичної термінології; визначення тенденцій та перспектив
подальшого розвитку юридичної терміносистеми української мови [1, с. 5–6].
101Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять
Зазначимо, що в більшості сучасних досліджень існує два підходи до
визначення терміна: структурно-субстанційний та функціональний. При-
хильники першого з них (Д. С. Лотте [6] та Т. Л. Канделакі [4]) розглядають
термін як особливе слово, яке протиставляється за своєю семантичною гра-
матичною структурою загальновживаному. Натомість прихильники функ-
ціонального підходу (Е. Ф. Скороходько [9], В. М. Лейчик [5]) вважають,
що термін – це тип вживання лексичної одиниці, а не особливий тип лек-
сичної одиниці. Зокрема, Е. Ф. Скороходько розуміє термін як слово чи
усталене словосполучення, що є членом такої лексико-семантичної систе-
ми, яка репрезентує певну фахову (спеціалізовану) систему понять.
Проте в цій же праці автор наводить дещо інше визначення терміна, яке,
на нашу думку, точніше визначає його сутнісне значення, а саме – “слово чи
усталене словосполучення, яке виражає спеціальне поняття науки, техніки
або іншої галузі людської діяльності та має дефініцію, яка розкриває ті ознаки
цього поняття, що є релевантними саме для цієї галузі” [9, с. 68].
Як бачимо, засадничу різницю між терміном та “звичайним” словом
Е. Ф. Скороходько вбачає не в тому, що термінові притаманні певні риси,
відсутні у загальновживаного слова, або, що термін позбавлений рис, при-
таманних “звичайному” слову, а в сукупній характеристиці – кількісному
співвідношенні ступеня виявлення кожної з цих рис. Тобто, теоретично
кожне слово може бути терміном, але воно стає ним тільки за умови актуа-
лізації – виведенні його з лексико-семантичної системи загальнолітератур-
ної мови і включенні в систему термінів.
Один з актуальних аспектів дослідження терміна – визначення його ознак,
серед яких основними вважають системність (систематичність), однознач-
ність, точність, стилістичну нейтральність, лаконічність, відсутність емоційно-
го чи експресивного забарвлення. При цьому, визначаючи системність як одну
з основних ознак терміна, дослідники висловлюють застереження, що систем-
ні відношення термінів дійсні лише в межах термінології якоїсь галузі знань.
З цього приводу серед лінгвістів поки що існують певні розбіжності. На нашу
думку, для правильного розуміння особливостей функціонування термінів має
сенс висунута А. А. Реформатським ідея так званого термінологічного поля,
згідно з якою поле для терміна – це конкретна термінологія, за межами якої
слово втрачає свою характеристику терміна. Тобто термін пов’язаний не з кон-
текстом, а з термінологічним полем, яке і заміняє собою контекст. Саме вихо-
дячи з цього твердження, варто розглядати всі ознаки терміна [11, с. 47–51].
У порівняльно-історичному й типологічному аспекті досліджувала семантичну
структуру юридичних термінів української та англійської мов А. М. Ляшук [7]. Ре-
зультатом її спостережень за співвідношенням спільного та відмінного у вербалізації
понять права у системах досліджуваних термінів стало виявлення їх збігу та семан-
тичної близькості, повної безеквівалентності семантичних структур, етнокультур-
них компонентів, які віддзеркалюють своєрідність правових засад обох суспільств.
Встановлено, зокрема, що у семантиці термінів зіставлюваних мов виявляється біль-
ше спільних ознак, ніж відмінних. Істотні ознаки семантичних полів збігаються:
право – law, покарання – punishment, особа – person, суд – court. Збіг термінів характер-
ний для ядра, що свідчить про подібність різних правових систем та їхню спільну
102 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Н. П. Яцишин
логіко-поняттєву основу. Проте семантичні групи порівнюваних терміносистем ха-
рактеризуються різною лексичною наповнюваністю залежно від ступеня соціальної
значущості позначуваних понять. За підрахунками А. М. Ляшук, істотні розходжен-
ня фіксуються у семантиці термінів на позначення майнових правовідносин (77,7%),
юридичного документа (57,14%), кримінального покарання (44,4%) [7, с. 18].
Із зазначеним вище пов’язані й дослідження запозичень українською
юридичною терміносистемою юридичних терміноелементів інших мов, що
зумовлено різними історичними умовами і традиціями.
Юридичний термін за походженням може бути питомим національним
(відповідач, держава, закон, заповіт, злочин, суд, уряд) або запозиченим, напри-
клад, абандон (франц.), авізо (італ.), бойкот (англ.), вексель (нім.), евтаназія
(грец.), ембудсмен (швед.), юриспруденція (лат.). На основі поєднання націо-
нальних та запозичених термінів і терміноелементів утворено значну кількість
юридичних термінів (експертний висновок, імунітет свідка, кримінально-вико-
навче право). Особливий вид запозичень – інтернаціональний термін латин-
ського і грецького походження (адвокат, алібі, інавгурація, конституція, полі-
тика, юстиція). Власне, й саме слово термінологія складається з латинського
елемента terminus – межа, та грецького logos – вчення [12, с. 476].
Найпоширеніші юридичні терміни та усталені словосполучення часто
вживають без перекладу і передають за допомогою трансформації: де-
факто, де-юре, персона нон грата. При цьому інтернаціоналізми слід відріз-
няти від екзотизмів, які означають специфічні явища правового побуту,
звичаїв, державного устрою, законодавчих актів окремих країн: альтинг
(ісл.), кнесет (ізр.), картеси (ісп.), судебник (рос.), хурал (монг.), шейх (араб.).
За структурою юридичний термін може бути простим (слово) або склад-
ним (словосполучення), що характерно і для української, і для англійської
мов. Терміни-слова за лексико-граматичною належністю поділяють на
іменники, прикметники, дієслова та прислівники. На думку П. М. Рабіно-
вича, домінування іменникових форм зумовило субстантивний (лат.
substantivum – іменник) характер терміносистеми права [12, с. 482]. Термі-
нологічні сполучення можуть бути дво-, три-, чотири- і багатокомпонент-
ними (права людини, притягнення до кримінальної відповідальності).
Серед юридичної термінології і номенклатурних назв дедалі більшого
поширення набувають скорочені форми – абревіатури (Європарламент, Ін-
терпол, НАТО, ОБСЄ, Мін’юст, ЦГВК).
Отже, проаналізовані мовознавчі дослідження вітчизняних і зарубіжних
учених засвідчують, з одного боку, інтенсивність розвитку юридичної термі-
нології впродовж останніх десятиліть, що пов’язане з інтерпретацією і глоба-
лізацією світового розвитку, з другого боку, становлення і виділення окремої
мовознавчої галузі – юридичної лінгвістики, у лоні якої зосереджені сьогодні
всі наукові розробки актуальних проблем юридичної термінології.
Разом із тим, аналіз функціонування юридичної термінології в Україні в
усіх її вимірах (процес нормотворення, мовленнєва культура фахівців, упрова-
дження усталених стандартів юридичної термінології на рівні держави) свід-
чить про непослідовне вживання термінологічних одиниць, порушення мовної
цілісності текстів, калькування конструкцій із російської мови, невдалу сино-
103Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Юридична термінологія як спеціалізована система правових понять
німію, відсутність адекватних юридичних понять, низький рівень мовленнєвої
культури (використання русизмів, діалектизмів, полонізмів тощо).
У зв’язку з цим актуальними проблемами залишаються подолання си-
нонімії у правових текстах, яка ускладнює трактування правових норм і є
необґрунтованою та недоречною; впровадження єдиного термінологічно
вивіреного та науково обґрунтованого з юридичного та з лінгвістичного по-
гляду українсько-російського словника юридичних термінів; формування
мовленнєвої культури фахівців на рівні усного і писемного мовлення.
1. Вербенєц М. Б. Юридична термінологія української мови: історія становлення і
функціонування: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т філології
Київського нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. – К., 2004. – 15 с.
2. Гумовська І. М. Англійська юридична термінологія в юридичних текстах: генезис,
дериваційні та семантично-функціональні аспекти: Автореф. дис. … канд. філол.
наук: 10.02.04 / Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів, 2000. – 19 с.
3. Заплітна Т. В. До проблеми генезису англійських юридичних термінів [Електрон-
ний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_NpN_2010/
philologia/64633.doc.htm.
4. Канделаки Т. Л. Значение терминов и системы значений научно-технических тер-
минологий // Проблемы языка науки и техники: Логические, лингвистические и
историко-научные аспекты терминологии. – М.: Наука, 1970. – С. 230–236.
5. Лейчик В. М. Терминоведение : предмет, методы, структура. – 2-е изд. – М.: Ком-
Книга, 2006. – 382 с.
6. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии. – М.: Изд-во
АН СССР, 1961. – 247 с.
7. Ляшук А. М. Семантична структура юридичних термінів української та англійської мов: Ав-
тореф. дис. канд. … філол. наук: 10.02.17 / Київський нац. лінгвістичний ун-т. – К., 2007. –
22 с.
8. Минзак О. В. Афіксальні антоніми в терміносистемі права (на матеріалі англійського
юридичного дискурсу) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.
gov.ua/portal/soc_gum/Nz/89_3/ statti/99.pdf.
9. Скороходько Е. Ф. Сучасна англійська термінологія: Навч. пос. – К.: УІЛМ, 2002. – 76 с.
10. Сушинська І. М., Давидов П. Г. Юридична термінологія як один із складників фор-
мування мовленнєвої культури студентів правознавців [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/articles/Kultnar/knar/knp82t2.
11. Реформатский А. А. Что такое термин и терминология // Вопросы терминологии:
Сборник. – М.: Наука, 1961. – С. 47–51.
12. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та
ін. – К.: Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М. П. Бажана. – Т. 6: Т–Я. – 2004. –
768 с.
13. Podlech A. Rechtlinguistik // Grimm D. Rechtswissenchaft und Nachbarwissenschaften,
Munchen, 1976. – Bd 2. – S. 110–128.
N. P. Yatsуshуn
TERMS OF LAW AS SPECIALIZED SYSTEM OF LEGAL CONCEPTS
The paper describes the features of legal language as a specialized system of legal concepts,
provides communication needs in the field of legal science and practice. Attention is focused on
the study of the semantic structure of Ukrainian and English legal terms.
K e y w o r d s: legal term, legal discourse, semantic-functional aspect, synthesis, language culture.
|