Особливості використання термінів музейної сфери
Проаналізовано історію походження термінів музей та музеологія, досліджено зміст і значення понять “музей”, “музеєзнавство”, “музеологія” та їхні взаємозв’язки; прокоментовано особливості розмежування термінів музейний предмет та експонат. The paper analyses the origin of the terms museum and museol...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Термінологічний вісник |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51298 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості використання термінів музейної сфери / І.М. Фецко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 108-112. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859981816518148096 |
|---|---|
| author | Фецко, І.М. |
| author_facet | Фецко, І.М. |
| citation_txt | Особливості використання термінів музейної сфери / І.М. Фецко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 108-112. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Термінологічний вісник |
| description | Проаналізовано історію походження термінів музей та музеологія, досліджено зміст і значення понять “музей”, “музеєзнавство”, “музеологія” та їхні взаємозв’язки; прокоментовано особливості розмежування термінів музейний предмет та експонат.
The paper analyses the origin of the terms museum and museology. The sense and the meaning of the concepts “museum”, “museum studies”, “museology” as well as their interrelationship are studied; the specificity of delineating the terms museum object and exhibit is examined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:26:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
108 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
удк 379.4:57
і. м. Фецко
(львів, україна)
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ТЕРМІНІВ МУЗЕЙНОЇ СФЕРИ
Проаналізовано історію походження термінів музей та музеологія, досліджено зміст
і значення понять “музей”, “музеєзнавство”, “музеологія” та їхні взаємозв’язки; про-
коментовано особливості розмежування термінів музейний предмет та експонат.
К л ю ч о в і с л о в а: термінологія музеєзнавства, музеологія, українська мова.
© І. М. ФЕЦКО, 2013
Сучасна практика та світовий досвід свідчать, що занепад культури,
байдужість до духовного національного розвитку, неповага до культурної
спадщини призводять до фатальних утрат у всіх царинах суспільного життя –
економічній, соціальній та політичній. Вагоме місце у збереженні й до-
слідженні культурної спадщини займають музеї, що є втіленням духовних
устремлінь культури, її минулого і сьогодення.
Сучасний етап розвитку наукового знання характеризується пильною
увагою до проблем термінології. Удосконалення професійної мови є однією з
найактуальніших проблем музейної науки. Тенденція до утворення власної
системи назв і понять музейництва, а особливо впровадження нових термі-
нів, є доказом того, що музеологія ще знаходиться в стані розвитку [6, с. 3].
Незважаючи на підвищений інтерес мовознавців до вивчення лексичного
складу української літературної мови, українська музейна термінологія лише
нещодавно потрапила до поля зору філологів і стала предметом лінгвістичних
досліджень. Сучасних праць із вивчення музейної термінології небагато. Вони
переважно пов’язані з питанням синонімії, квазісинонімії, неправильного вжи-
вання термінів. Цим проблемам присвячені статті Р. Микульчика та П. Слобо-
дяна “Проблеми укладання словника-довідника термінології музейної справи”
[8], “Словник-довідник з термінології музейної справи” [9], О. Перелигіної “До
проблеми вживання терміна експонат у музеєзнавчій літературі” [11].
Актуальність статті визначається тим, що різнобічне вивчення термінів
музейництва важливо, перш за все, для розвитку загальної теоретичної мо-
делі функціонування мови та специфіки вживання її лексичного запасу.
Загальною метою статті є дослідження історії походження окремих
слів-термінів музейної сфери та особливості їхнього значення й функціону-
вання на сучасному етапі розвитку мови.
Музеєзнавці в науковому обігу активно послуговуються поняттям “му-
зей”. Термін на позначення цього поняття запозичено з грецької мови й
означає “святилище муз, богинь поезії, мистецтв і науки, дочок покрови-
тельки пам’яті Мнемосіни”. При одному з перших Мусейонів, зведеному в
елліністичну епоху в Александрії єгипетській, діяла знаменита бібліотека.
Проте безпосереднім прикладом сховища цінних пам’яток були давньо-
грецькі “пінакотеки”, влаштовані у Дельфах, Коринфі, на Афінському
109Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Особливості використання термінів музейної сфери
Акрополі та в інших священних містах Еллади. В епоху середньовіччя скарб-
ницями творів сакрального мистецтва та реліквій стають ризниці при со-
борах і монастирях. Відомо, що багатими зібраннями церковних рукописів
і старожитностей славилися українські храми ще з княжих часів [2, с. 9].
Перші музеї в Україні виникли на початку ХІХ ст. завдяки археологічним
розкопкам скіфських могильників та причорноморських міст античності. Ве-
ликий музей з унікальними ранньохристиянськими іконами VІ–VІІ ст., ви-
везеними з Палестини, створюють при Київській духовній академії. Справою
загальнонаціонального значення стало відкриття у 1899 р. Міського музею в
Києві (тепер Національний художній музей України) [2, с. 10].
Сьогодні зміст поняття “музей” змінився й розширився.
У Статті 1 Закону України “Про музеї і музейну справу” від 29 червня
1995 р. за № 249 / 95-ВР, що регулює суспільні відносини в галузі музейної
справи, наведено основні терміни музейної сфери.
Музей, відповідно до Закону України, це – “науково-дослідний та культур-
но-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та по-
пуляризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою
метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної
спадщини” [5]. Міжнародна рада музеїв (ІСОМ) пропонує таке визначення по-
няття “музей” – “неприбуткова постійно діюча інституція, яка служить суспіль-
ству та його розвиткові, і для цього збирає, зберігає, досліджує, популяризує та
експонує матеріальну і нематеріальну спадщину людства, а також об’єкти до-
вкілля, з метою вивчення, навчання та для естетичного задоволення” [1, с. 16].
Діяльність музеїв вивчає музейна справа – спеціальний вид культурно-
освітньої та суспільної діяльності, що включає комплектування, зберігання,
охорону й використання музеями культурних цінностей та об’єктів культур-
ної спадщини України, в тому числі їх консервацію, реставрацію, музеєфі-
кацію, наукове вивчення, експонування та популяризацію. Музеєзнавство,
як вид наукової діяльності, значною мірою базується на музейній справі та
може бути включене до ії складу [16, с. 458].
Історія розвитку музеїв, теорія та методика музейної роботи становлять
предмет дослідження особливої науки – музеєзнавства, або музеології. Му-
зеєзнавство вивчає історію та закономірності розвитку музеїв, їхню вну-
трішню організацію, документування й зберігання колекцій, систему нау-
кового комплектування музейних фондів, а також опрацювання методики
побудови музейних експозицій, виставок, різних видів і форм науково-
освітньої діяльності музеїв [14, с. 12]. Музеологія – наука, що формується на
межі гуманітарного та соціального пізнання і вивчає закономірності генези
та функціонування музею, його взаємодію з культурною і природною спад-
щиною, а також суспільством [7, с. 137].
У науці є різні погляди щодо термінів музеєзнавство і музеологія. Біль-
шість дослідників вважає їх синонімами. Інші науковці визначають музеє-
знавство як теорію музейної справи, а музеологію як філософське осмислен-
ня музею як соціокультурного феномену [6, с. 3].
Сам термін музеологія має давню історію. Перша публікація з теорії му-
зейної справи з’явилась у Мюнхені у 1565 р. У 1727 р. К. Ф. Найкеліус видав
110 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
І. М. Фецко
свою працю, яка у назві вже мала термін музеологія. У 1877 р. директор му-
зею “Зелене склепіння” Й. Ґ. Т. Ґрессе започаткував у Дрездені періодичне
видання “Журнал з музеології та антикварознавства, а також споріднених
наук”, де він у 1883 р. опублікував працю “Музеологія як спеціальна дис-
ципліна” і тим започаткував передмузеологічну фазу [6, с. 5].
Сьогодні поняття “музеологія” визначають по-різному. Прибічники
так званого “інституційного підходу” (“cоціальної музеології”, або інакше
“екомузеології”) вважають, що предметом музеології як наукової дисциплі-
ни є музей як соціокультурний інститут та його функції – або вся музейна
справа. Французький музеолог Ж. А. Рів’єр [12] визначає предметом музео-
логії вивчення історії музеїв та їхньої ролі в суспільстві.
Опоненти цього підходу вважають, що музей не може бути предметом
музеології, так само як педагогіка – це не наука про школу, а про освіту і ви-
ховання, або астрономія не є наукою про планетарії. Ці музеологи стоять на
позиціях так званого “предметного підходу”, за яким предметом музеології
є музейний предмет як феномен. Представник цього підходу німецький му-
зеолог К. Шрайнер [17] визначає музеологію як науку про збирання, збері-
гання, вивчення і використання музейних об’єктів [6, с. 4].
Згідно із Законом України “Про музейну справу”, музейний предмет –
“культурна цінність, якість або особливі ознаки якої роблять необхідним
для суспільства її збереження, вивчення та публічне представлення” [5].
У 30-х рр. ХХ ст. досить активно розвиваються прикладні музеєзнавчі
дослідження, в межах яких уточнюється термінологія. Саме в цей час роз-
межовують поняття експонату та музейного предмету.
Заслуговує на увагу праця Г. Н. Серебреннікова “Організація та зміст
науково-дослідної роботи музеїв” [15], яка мала на меті систематизувати на-
копичений теоретичний та практичний матеріал. Учений чітко розмежову-
вав поняття “музейний предмет” та “експонат”, в контексті його поглядів
нового значення набув термін музейна річ, який Г. Н. Серебренніков не ото-
тожнював із музейною пам’яткою. “Матеріали”, тобто музейні пам’ятки,
дослідник розподіляє на речові, документальні, ілюстративні. Терміном
експонат науковець позначає як автентичні об’єкти, так і науково-допоміж-
ний фонд (діорами, макети, панорами тощо) [13, с. 11–12].
У період 80-х рр. ХХ ст. – 10-х рр. ХХІ ст. велику увагу дослідники при-
діляють музейній пам’ятці та її місцю в системі історико-культурних цін-
ностей [13, с. 14]. Дослідження цього поняття були пов’язані із вирішенням
певних термінологічних проблем. Поняття музейної пам’ятки позначають
такими термінами, як музейна пам’ятка, музейний предмет – предмет музей-
ного значення, музеалія.
Своєрідну інтерпретацію термінів музейний предмет – предмет музейного
значення запропонував Ю. А. Омельченко [10]. На думку вченого, перша під-
система музейництва в своєму розвитку пройшла шлях від періоду існування
предметів музейного значення до музейних предметів. Отже, предмет музей-
ного значення розглядають як первісну форму музейного предмета [13, с. 26].
Важливою термінологічною проблемою є співвідношення термінів музейний
предмет – предмет музейного значення та пам’ятка. В. Ю. Дукельський звертає
111Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Особливості використання термінів музейної сфери
увагу на неповний збіг термінів музейний предмет та пам’ятка [4, с. 100]. Пред-
мети музейного значення не є “пам’ятками в повному значенні цього слова”,
тому що саме в межах музейної практики їх використовують як пам’ятки. Разом з
тим В. Ю. Дукельський розглядає музейний предмет як вилучений із попередньо-
го середовища побутування (в тому числі місця зберігання та місцезнаходження).
Таким місцем зберігання може бути, наприклад, архів, що містить документи На-
ціонального архівного фонду, бібліотека, яка зберігає стародруки, або приватна
колекція історико-культурних цінностей. Тобто, цінні з історико-культурного по-
гляду об’єкти можуть розглядати як рухомі пам’ятки не лише в контексті музей-
ного зібрання. Тому термін музейний предмет розглядають як синонім терміна
музейна пам’ятка, а терміном предмет музейного значення позначають рухомі
пам’ятки, які мають бути зараховані до музейного зібрання [13, с. 27].
У зарубіжних країнах великого поширення набув термін музеалія, який
ґрунтовно розроблений Ф. Вайдахером [3]. Дослідник зазначає, що “понят-
тя з основою музей та у сполученнях із прикметником музейний стосуються
суто конкретизації музеальності у формі музею. Тому сфера дії таких понять
обмежена цією інституцією та періодом її існування. Із основою музеальн-,
музео- та сполучення із прикметником музеальний утворюються терміни
ширшого масштабу. Їхнє поняття виходить за межі конкретної інституції,
охоплює також предмет філософського пізнання, що є в основі цих термі-
нів, та його вияви відповідно до часу… [3, с. 50].
Отже, музеї мають багато особливостей і специфічних рис, які зумов-
люють їхні наукові та культурно-освітні функції і споріднюють з відповід-
ними закладами. По-перше, вони збирають, вивчають та експонують пер-
шоджерела, або оригінали. За цією ознакою музеї близькі до науково-до-
слідних установ, які також вивчають (у своїх аспектах) першоджерела.
По-друге, музеї працюють над дуже різнорідними першоджерелами – ви-
користовують різноманітні колекції, пам’ятки матеріальної і духовної куль-
тури, а також рукописні й друковані документи, книги. Третьою особливіс-
тю музеїв є те, що вони використовують свої фонди для популяризації пер-
шоджерел – показу їх в експозиційних залах, на спеціальних виставках, за
допомогою екскурсій, лекцій або інших видів інформування [2, с. 11–12].
Щоденно в цілому світі мільйони людей приходять у музеї, прагнучи
розширити свої знання, зустрітися з прекрасним. Музейні експозиції роз-
повідають про безліч важливих і цікавих речей мовою, яка не потребує пере-
кладу. Музеї дають змогу побувати у давньому минулому, побачити сього-
дення людства, цивілізаційні здобутки і навіть заглянути у майбутнє, а та-
кож мають шанс завжди бути тим місцем, де людина шукатиме відповіді на
численні запитання свого минулого і теперішнього.
Специфіка підходу до досліджуваного матеріалу полягає в тому, що по-
ходження та особливості функціонування термінів музейної справи має не
тільки культурологічні аспекти, а й лінгвістичні, що викликає безумовний
інтерес.
Отже, проаналізувавши історію походження та функціонування окре-
мих термінів музейництва, можна зробити такий висновок: ці терміни є у всіх
112 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
І. М. Фецко
царинах музейної справи, номінують різноманітні поняття, у тому числі й
ключові та займають вагоме місце в музейній термінології.
1. Аартс Г. Що таке музей? Музей: менеджмент і освітня діяльність. – Львів: “Літопис”,
2009. – С. 16–22.
2. Горішевський П. Основи музеєзнавства, маркетингу та рекламно-інформаційної
діяльності музеїв. – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – 64 с.
3. Вайдахер Ф. Загальна музеологія. – Львів: “Літопис”, 2005. – 632 с.
4. Дукельский В. Ю. Памятники истории и культуры в системе музейной деятельности
// Памятниковедение. Теория, методология, практика: Сб. науч. тр. – М.: НИИ
культуры, 1986. – С. 98–107.
5. Закон України “Про музеї та музейну справу”: за станом на 28 лист. 2009 р. / Верхов-
на Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. Вид-во, 2010.
6. Климишин О. С. Сучасні проблеми природничої музеології // Наукові записки дер-
жавного природознавчого музею. – 2010. – Вип. 26. – С. 3–14.
7. Маньковська Р. Музеологія як наукова галузь: сучасний дискурс та проблема теоре-
тичного інтегрування // Краєзнавство. – 2009. – № 3–4. – С. 136–144.
8. Микульчик Р. Проблеми укладання словника-довідника термінології музейної
справи // Українська наукова термінологія: Зб. матеріалів наук.-практ. конф.
“Українська термінологія. Суспільні та гуманітарні науки”, Київ, 12 листопада
2010 р. – К.: Наук. думка, 2010. – № 3. – С. 183–190.
9. Микульчик Р., Слободяна П. Словник-довідник з термінології музейної справи // Ві-
сник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Серія “Проблеми української терміноло-
гії”. – 2010. – № 676. – С. 107–110.
10. Омельченко Ю. А. Предмет музейного значення на терені краєзнавства // Сьома
Всеукраїнська наук. конф.: “Історичне краєзнавство в Україні: традиції і сучасність”
(матеріали пленарного та секційних засідань). – К.: Рідний край,1995. – С. 406–407.
11. Перелигіна О. До проблеми вживання терміна експонат у музеєзнавчій літературі //
Музей ХХІ століття: актуальні проблеми сьогодення: Мат. наук.-практ. конф. до
115-ї річн. Львів. істор. музею. Львів, 12 жовт. 2008 р. / Ред. кол.: О. Роман та ін.; Львів.
істор. музей – Львів: Новий час, 2008. – С. 82–88.
12. Ривьер Ж. А. Эволюционное определение экомузея // Museum. – 1985. – № 148. –
C. 8–12.
13. Руденко С. Б. Музейна пам’ятка: соціокультурна сутність та місце в системі історико-
культурних цінностей: Монографія. – К.: НАКККіМ, 2012. – 120 с.
14. Рутинський М. Й. Музеєзнавство: Навч. пос. – К.: Знання, 2008. – 428 с.
15. Серебренников Г. Н. Организация и содержание научно-исследовательской работы
музеев. – М.: Просвещение, 1945. – 20 с.
16. Стельмах І. Ф. Громадські музеї з позицій музеєзнавства (на матеріалах музеїв АР
Крим) // Сіверщина в історії України. – 2011. – Вип. 4. – С. 458–461.
17. Шрайнер К. Предмет исследования музееведения и происхождение дисциплины //
Музееведение. Музеи мира: Сб. науч. тр. – М.: НИИ культуры, 1991. – С. 5–10.
I. M. Fetsko
TERMS OF THE MUSEUM SPHERE CONCEPTUAL APPARATUS:
THE CPECIFICITY OF USE
The paper analyses the origin of the terms museum and museology. The sense and the mean-
ing of the concepts “museum”, “museum studies”, “museology” as well as their interrelation-
ship are studied; the specificity of delineating the terms museum object and exhibit is examined.
K e y w o r d s : museum studies terminology, museology system of terms, the Ukrainian language.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51298 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-8807 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:26:30Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Фецко, І.М. 2013-11-21T21:54:05Z 2013-11-21T21:54:05Z 2013 Особливості використання термінів музейної сфери / І.М. Фецко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 108-112. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2221-8807 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51298 379.4:57 Проаналізовано історію походження термінів музей та музеологія, досліджено зміст і значення понять “музей”, “музеєзнавство”, “музеологія” та їхні взаємозв’язки; прокоментовано особливості розмежування термінів музейний предмет та експонат. The paper analyses the origin of the terms museum and museology. The sense and the meaning of the concepts “museum”, “museum studies”, “museology” as well as their interrelationship are studied; the specificity of delineating the terms museum object and exhibit is examined. uk Інститут української мови НАН України Термінологічний вісник Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук Особливості використання термінів музейної сфери Terms of the museum sphere conceptual apparatus: the specificity of use Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості використання термінів музейної сфери Фецко, І.М. Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук |
| title | Особливості використання термінів музейної сфери |
| title_alt | Terms of the museum sphere conceptual apparatus: the specificity of use |
| title_full | Особливості використання термінів музейної сфери |
| title_fullStr | Особливості використання термінів музейної сфери |
| title_full_unstemmed | Особливості використання термінів музейної сфери |
| title_short | Особливості використання термінів музейної сфери |
| title_sort | особливості використання термінів музейної сфери |
| topic | Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук |
| topic_facet | Галузеве термінознавство. Термінологія суспільних наук |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51298 |
| work_keys_str_mv | AT feckoím osoblivostívikoristannâtermínívmuzeinoísferi AT feckoím termsofthemuseumsphereconceptualapparatusthespecificityofuse |