Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів
Розглянуто різні підходи до визначення терміна детермінологізація. Аналіз непрофесійних контекстів уможливив виокремлення двох типів використання термінів у художніх текстах: деспеціалізацію та повну детермінологізацію. Об’єктом ґрунтовного розгляду були критерії диференціації деспеціалізації та пов...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Термінологічний вісник |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51305 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів / І.В. Середюк // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 150-156. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51305 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Середюк, І.В. 2013-11-21T22:15:17Z 2013-11-21T22:15:17Z 2013 Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів / І.В. Середюк // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 150-156. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2221-8807 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51305 811.111’276.6 Розглянуто різні підходи до визначення терміна детермінологізація. Аналіз непрофесійних контекстів уможливив виокремлення двох типів використання термінів у художніх текстах: деспеціалізацію та повну детермінологізацію. Об’єктом ґрунтовного розгляду були критерії диференціації деспеціалізації та повної детермінологізації. The article deals with different approaches to explaining the concept of determinologisation. Two types of using terms in nonprofessional environment (despecialisation and full determinologisation) are singled out. The features for differentiation of terms despecialisation and full determinologisation are given in this paper. uk Інститут української мови НАН України Термінологічний вісник Функціональне і когнітивне термінознавство Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів Types of english philosophic terms’ determinologisation Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів |
| spellingShingle |
Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів Середюк, І.В. Функціональне і когнітивне термінознавство |
| title_short |
Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів |
| title_full |
Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів |
| title_fullStr |
Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів |
| title_full_unstemmed |
Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів |
| title_sort |
типологія детермінологізації англомовних філософських термінів |
| author |
Середюк, І.В. |
| author_facet |
Середюк, І.В. |
| topic |
Функціональне і когнітивне термінознавство |
| topic_facet |
Функціональне і когнітивне термінознавство |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Термінологічний вісник |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Types of english philosophic terms’ determinologisation |
| description |
Розглянуто різні підходи до визначення терміна детермінологізація. Аналіз непрофесійних контекстів уможливив виокремлення двох типів використання термінів у художніх текстах: деспеціалізацію та повну детермінологізацію. Об’єктом ґрунтовного розгляду були критерії диференціації деспеціалізації та повної детермінологізації.
The article deals with different approaches to explaining the concept of determinologisation. Two types of using terms in nonprofessional environment (despecialisation and full determinologisation) are singled out. The features for differentiation of terms despecialisation and full determinologisation are given in this paper.
|
| issn |
2221-8807 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51305 |
| citation_txt |
Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів / І.В. Середюк // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 150-156. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT seredûkív tipologíâdetermínologízacííanglomovnihfílosofsʹkihtermínív AT seredûkív typesofenglishphilosophictermsdeterminologisation |
| first_indexed |
2025-11-25T05:42:58Z |
| last_indexed |
2025-11-25T05:42:58Z |
| _version_ |
1850505313710505984 |
| fulltext |
150 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
© І. В. СЕРЕДЮК, 2013
Останнім часом терміни активно проникають у непрофесійне середо-
вище [1; 4; 7], а це зумовлює детермінологізацію. У попередніх студіях з
окресленої проблематики [2; 13] мовознавці досліджували терміни як певні
стилістичні фігури в художніх текстах. Поза увагою лінгвістів була зміна
значення професійної одиниці в іностильовому контексті як відображення
зламу в світосприйнятті людей. Донедавна ця проблема не входила в заці-
кавлення лексикологів, проте тепер набула ваги в когнітивному аспекті, що
привернуло нашу увагу до вивчення семантики філософських термінів у ху-
дожніх творах.
Метою статті є визначення критеріїв, які уможливлять виокремлення
типів детермінологізації філософських термінів. У зв’язку з цим потрібно
розв’язати такі завдання: 1) проаналізувати різні тлумачення процесу детер-
мінологізації й узагальнити їх; 2) виділити типи детермінологізації; 3) ви-
значити критерії диференціації типів детермінологізації.
Вживання термінів у літературній і художній мові переважно називають
детермінологізацією [16, с. 108; 21, с. 103]. Проте у лінгвістичній літературі
існують й інші назви на позначення цього мовного явища, а саме: олітера-
турювання [5, с. 66], демократизація [9, с. 4], баналізація [20, c. 220], генера-
лізація [1, с. 140]. Часто як синонім до слова детермінологізація використову-
ють номінацію деспеціалізація [4, с. 70; 19, с. 331]. Як бачимо, термінів на
позначення цього явища принаймні п’ять. Звичайно, дефініцій набагато
більше. У загальному значенні детермінологізація “являє собою перехід
термінів до загальновживаної лексики” [15, с. 117]. Проте таке визначення
має досить широкий характер, певні моменти цього процесу є нез’ясованими
у такому тлумаченні. Вважаємо за потрібне навести найтиповіші з дефініцій
детермінологізації, щоб сформувати цілісне враження про це мовне явище.
Власне, детермінологізацію вперше досліджували функціоналісти [14], адже
саме вони започаткували розгляд терміна в динаміці. Представники тради-
ційного термінознавства [11] взагалі не звертали уваги на таке явище,
оскільки об’єктом їхніх розвідок були терміни, зафіксовані у словниках.
Функціоналісти, обґрунтовуючи принципи термінологізації, припускали
удк 811.111’276.6
і. в. середЮк
(івано-Франківськ, україна)
ТИПОЛОГІЯ ДЕТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЇ АНГЛОМОВНИХ
ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕРМІНІВ
Розглянуто різні підходи до визначення терміна детермінологізація. Аналіз непро-
фесійних контекстів уможливив виокремлення двох типів використання термінів у ху-
дожніх текстах: деспеціалізацію та повну детермінологізацію. Об’єктом ґрунтовного
розгляду були критерії диференціації деспеціалізації та повної детермінологізації.
К л ю ч о в і с л о в а : деспеціалізація, детермінологізація, архісема, гіпосема, по-
тенційні семи.
151Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів
протилежний процес. Як стверджує М. І. Мостовий, зміна уявлення про
термінологічне поняття, зменшення кількості ознак терміна, розширення
лексико-семантичного змісту зумовлює процес, протилежний термінологі-
зації, який називають детермінологізацією [13, c. 83]. Це одне з перших ви-
значень цього явища у вітчизняній науці.
Функціональне термінознавство не заперечує детермінологізацію, про-
те є досить категоричним у тлумаченні цього явища. Дефініції поняття де-
термінологізація сформульовані під впливом вимог до ідеального терміна.
“При детермінологізації термін втрачає свою … концептуальність, систем-
ність, однозначність і набуває прагматичних властивостей, яких він попере-
дньо був позбавлений, тобто виникає нове слово з термінологічним значен-
ням, яке потребує уже не дефініції, а тлумачення” [18, c. 133]. У цьому ви-
значенні зроблено акцент на ознаках, які втрачає і які набуває термін,
підкреслено, що після детермінологізації та сама мовна одиниця виконує
дві різні функції. Власне, таке розуміння було поширеним у мовознавстві
серед функціоналістів. Термін, який потрапляв у незвичне середовище,
втрачав такі ознаки як системність, точність, однозначність, і набував рис,
спершу неприйнятних для нього [14]. Н. І. Бойко відзначає: “Процес детер-
мінологізації характеризується втратою терміном асоціативних зв’язків із
поняттями певної термінологічної системи, творенням нового значення,
розширенням можливостей сполучуваності з іншими лексемами” [2, c. 23].
Таке визначення доречне під час використання терміна у переносному зна-
ченні, проте не враховано того факту, що професійна одиниця не завжди
функціонує в художній мові зі зміненою семантикою. На нашу думку, це
досить вагоме зауваження.
Важливість цього процесу у збагаченні загального лексикону підкрес-
люють слова: “Науково-технічна революція, яка супроводжується поши-
ренням наукових понять серед носіїв мови, упровадженням у повсякденне
життя найсучаснішої техніки, зумовлює і процес переходу термінів у загаль-
новживані слова, тобто детермінологізацію, яка в багатьох випадках
пов’язана з переносним значенням” [7, c. 94]. У цій дефініції спостерігаємо
акцентування на причинах детермінологізації.
Представники комунікативно-когнітивного напряму врахували недо-
лік функціоналістів у категоричному розрізненні терміна, який використо-
вують у професійній комунікації, і того, який застосовують у незвичному
середовищі. “Детермінологізація – це входження терміна в загальновжива-
ну мову, коли на термінологічне значення нашаровується нове загально-
вживане” [17, c. 101]. Важливим є те, що дослідники визнають збереження
концептуальних ознак терміна в професійному середовищі при переході в
непрофесійний контекст. Детермінологізація не означає анулювання термі-
на у певній терміносистемі, як результат, це мовне явище визначають як ви-
никнення в терміна нового переносного значення, що має загальновжива-
ний характер і входить до семантичної структури цього слова-терміна поряд
із термінологічним значенням [3, c. 29].
Беручи до уваги цей підхід, детермінологізація – це залучення філософ-
ського терміна до літературної та художньої мови, що супроводжується но-
152 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
І. В. Середюк
вим синтагматичним оточенням, яке впливає на реалізацію термінологіч-
ного значення.
Запропоновані різновиди детермінологізації [6; 8; 12; 14] ми поділили
на дві групи: лексикографічну та функціональну. Відповідно до лексикогра-
фічної класифікації розрізняємо чотири типи детермінологізації залежно
від ремарок (“спец.”, без “спец.”, “перен.”, “фраз.”) використовують поряд
із терміном у загальномовному словнику [6, с. 62–63]. У функціональній ти-
пології розрізняємо два типи детермінологізації – часткову та повну [14, с.
6]. Запропоновані критерії, зокрема наявність конотацій [12, с. 119], розви-
ток семантики [14, с. 6], сфера використання терміна [8, с. 176–177], не
уможливлюють чіткої диференціації різновидів детермінологізації, які та-
кож можна розмежовувати з огляду на спосіб зміни значення терміна. Ґрун-
туючись на класифікації функціоналістів [8, с. 176; 12, с. 119], розрізняємо
часткову та повну детермінологізацію філософських термінів у сучасному
британському інтелектуальному романі. Часткова детермінологізація, або
деспеціалізація, характеризується функціональною зміною первинних сем
терміна. Вирізняємо такі два способи деспеціалізації: 1) актуалізація архісе-
ми та диференційних сем філософського терміна; 2) актуалізація диферен-
ційних сем та заміна первинної архісеми частиною гіпосем філософського
терміна. Повній детермінологізації властива семантична модифікація, що
супроводжується виникненням нового семантичного компонента. Повна
детермінологізація – це 1) збереження архісеми та модифікація диферен-
ційних сем філософського терміна; 2) актуалізація диференційних сем і мо-
дифікація архісеми філософського терміна; 3) актуалізація потенційних сем
філософського терміна. Часткова й повна детермінологізація не завжди за-
кріплені в словниках, тому можна виокремити оказіональну й узуальну де-
термінологізацію.
Зміна функціонального призначення семантичних компонентів термі-
на без виникнення нових сем спричиняє часткову детермінологізацію філо-
софського терміна, зокрема зміна значення терміна theology (теологія) є
прикладом деспеціалізації: I suppose I could write a comforting popular little book
about faith and salvation designed for farmers and their dogs sitting in the kitchen in
the stormy fens. Actually such stuff is now selling as well as cookery books. Don’t be
frivolous. I know you think a lot about God and so on. All right, write some decent pop-
ular theology: pop metaphysics, pop theology, maybe that’s what the age requires
(Murdoch MT, с. 42).
У наведеному фрагменті з роману А. Мердок “The Message to the planet”
(“Повідомлення планеті”) герой роману Люден спонукає свого друга Гілду
написати книжку про Бога. Власне, він підштовхує товариша до створення
нової теології, до створення роботи (book) про віру (faith) і спасіння (salva-
tion). Використання цих слів впливає на значення філософського терміна в
проаналізованому контексті. Вони зумовлюють актуалізацію диференцій-
них сем ‘explanation’ (пояснення), ‘religion’ (релігія), ‘God’ (Бог) (BDWp, с.
683), відповідно активуються ядерні семи терміна, оскільки їх дублюють за-
гальновживані слова book, faith, salvation у художньому контексті. Зауважи-
мо, що термін theology отримує негативну конотацію у наведеному фрагмен-
153Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів
ті завдяки загальновживаній номінації pop (популярний). Популярні кухар-
ські книги (cookery books) герой називає дурницею (stuff). Використання
поряд із філософським терміном theology прикметників popular (популярний),
pop формує несхвальне ставлення до поняття.
На відміну від деспеціалізації повна детермінологізація передбачає
функціональну та семантичну модифікацію сем філософського терміна в
сучасному британському інтелектуальному романі, тобто виникнення но-
вого семантичного складника, який не дублює вихідні термінологічні семи.
Наприклад: At half-term I went with Demetriades to Athens. <…> When we came out
of it, it was raining, and the shadowing wet leaves on the lower branches of a eucalyp-
tus, caught under a light in the entrance, made me remember our bedroom in Russell
Square. But Alison and London were gone, dead, exorcised; I had cut them away from
my life (Fowles M).
У цьому уривку з роману Дж. Фаулза “The Magus” (“Маг”) зображено
ситуацію, коли герой, змінюючи місце проживання, намагається у такий
спосіб позбутися свого минулого. Його кохана Елісон (Alison) і Лондон
(london) є для нього втраченими (to be gone), мертвими (dead). Щоб пере-
дати відсутність дівчини та міста у житті персонажа, використано дериват to
exorcise (виганяти злого духа) філософського терміна exorcism (екзорцизм).
Слова to be gone, dead, які передують терміну, впливають на реалізацію сем у
наведеному уривку, дублюючи семантичний компонент ‘to drive out’ (про-
ганяти) (ERp, с. 690), який актуалізується в художньому контексті. Прихо-
ваною є сема ‘malevolent’ (недоброзичливий) (ERp, с. 690), оскільки відсутні
номінації, які б указували на це. Замість семи ‘spirit’ (дух) (ERp, с. 690) є
семантичний компонент ‘person’ (людина), який в контексті представлений
власним іменем (Alison), та сема ‘place’ (місце), яку реалізує топонім Lon-
don. Вони не пов’язані з первинними семами терміна. Спостерігаємо нові
семантичні компоненти ‘person’ та ‘place’, які формують диференційні семи
значення в наведеному фрагменті. У цьому контексті відбулася повна детер-
мінологізація філософського терміна to exorcise, оскільки первинна гіпосе-
ма ‘spirit’ є деактуалізованою та заміненою новими семантичними компо-
нентами.
Зауважуємо, що проаналізовані терміни підтверджують відмінні ре-
зультати у порівнянні з даними лексикографічної та функціональної класи-
фікацій. Наприклад, обидва філософські терміни unconscious (несвідомий) та
Puritanism (пуританство) у загальномовних словниках (OED, Vol. 12, с. 450;
OED, Vol. 8, с. 1621) використовують без ремарки “спец.”, що відповідно до
лексикографічної типології свідчить про їхню повну детермінологізацію.
Проаналізувавши зміни значення філософського терміна Puritanism
(пуританство) у фрагменті з роману А. Мердок “The Nice and the Good”
(“Хороше та добре”), зазначені відмінності стають очевидними, наприклад:
His profound puritanism could not in any case brook a long affair. He had not the
temperament to be anybody’s lover. He knew this. His adventures had been infrequent
and fairly short (Murdoch NG, с. 26).
Використовуючи у наведеному уривку філософський термін Puritanism,
А. Мердок не має на меті наголосити на релігійних вподобаннях героя, адже
154 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
І. В. Середюк
не відбувається актуалізація термінологічної архісеми ‘group’ (група) й ди-
ференційної семи ‘English protestants’ (англійські протестанти) (Dp). На це
вказує відсутність будь-якої лексеми, яка б підтримувала ці семантичні
компоненти у проаналізованому контексті. Письменниця акцентує увагу
читача на таких аспектах життя героя (temperament) як відсутність любові
(not to be anybody’s lover), недовгочасність його пригод (infrequent and fairly
short). Відбувається актуалізація потенційних семантичних компонентів
терміна puritanism: ‘strict way of life’ (строгий спосіб життя), ‘no love affairs’
(відсутність любовних стосунків), ‘no luxury’ (відсутність розкоші). Про це
свідчать фрази: he had not the temperament to be anybody’s lover; his adventures
had been infrequent and fairly short. Цей уривок є прикладом повної детерміно-
логізації, адже актуалізовані потенційні семантичні компоненти. За лекси-
кографічною класифікацією термін Puritanism також є повністю детерміно-
логізованим. Отже, висновок щодо терміна Puritanism збігається з результа-
тами лексикографічної класифікації, запропонованої С. М. Дрокіном.
На відміну від попереднього прикладу із використанням філософської
номінації Puritanism за нашою класифікацією термін unconscious є деспеціа-
лізованим, адже актуалізованим у художньому контексті є його інтенсіонал,
наприклад: Jane, and perhaps Nell as well, had always been destined to search for
the reality behind the tailor’s dummy; and were thereby equally destined to unsatisfac-
tory marriage of one kind or another. It must have been an unconscious factor <…>
she still inherited a certain determination to see everything in her own way (Fowles
DM, с. 379).
У наведеному контексті з роману Дж. Фаулза “Daniel Martin” (“Даніель
Мартін”) пояснено, що нещасливі шлюби Нел і Джейн зумовлені невиди-
мими чинниками. Те, що визначило їхній шлях, є глибинним, прихованим,
заздалегідь відомим (destined). Подвійне використання слів destine (визнача-
ти) та determination (визначеність) зумовило актуалізацію гіпосеми ‘indirect
determination’ (непряме визначення) (EpR, с. 430). Таким чином, у худож-
ньому контексті зактуалізованими є ядерні семи філософського терміна un-
conscious, що свідчить про часткову детермінологізацію.
Відповідно до лексикографічної класифікації [6, с. 62–63] терміни un-
conscious та Puritanism відповідають одному типологічному різновидові де-
термінологізації. Згідно з проаналізованими прикладами спостерігаємо від-
мінні способи зміни їхньої семантики у художніх творах, тому це свідчить
про різні типи детермінологізації. Вважаємо, що при визначенні типів де-
термінологізації не варто ґрунтуватися виключно на аналізі словникових
даних, адже можуть бути певні неточності у лексикографічних записах.
Диференціація типів детермінологізації, яку запропонували функціо-
налісти [8; 12; 14], є доцільною, проте необхідною є конкретизація критері-
їв типології. Варто відрізняти типи детермінологізації залежно від змін зна-
чення терміна. Так, деспеціалізація ґрунтується на тому, що термін, який
проникає в непрофесійний контекст, змінює тільки функціонування, не
розвиває своєї семантики [8, с. 176–177; 14, с. 6]. На відміну від деспеціалі-
зації, при повній детермінологізації термін втрачає специфічні ознаки, ви-
155Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів
конує тільки експресивно-емоційну функцію [12, с. 15], розвиває семанти-
ку в іностильовому середовищі [14, с. 6], утворюється переносне значення.
Отже, детермінологізація – це використання термінів у непрофесійно-
му мовленні, що супроводжується новим синтагматичним оточенням, яке
впливає на реалізацію термінологічного значення та функцій. Складність
процесу детермінологізації зумовлює такі два типи: деспеціалізацію та по-
вну детермінологізацію. Деспеціалізація пов’язана з функціональною змі-
ною сем філософського терміна. Повній детермінологізації властива моди-
фікація семантичних компонентів філософських номінацій. Розбіжність
між типами детермінологізації ґрунтується на різній актуалізації терміноло-
гічних сем у художньому творі. Проаналізовані способи деспеціалізації та
повної детермінологізації характерні не тільки для філософських термінів,
але й для одиниць інших терміносистем, про що свідчить детермінологіза-
ція міжгалузевих термінів.
Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в аналізі перекладів
творів А. Мердок та Дж. Фаульза як авторів інтелектуального роману з пиль-
ною увагою до тих уривків, де використані філософські терміни.
1. Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини
світу: Дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевчен-
ка. – Ужгород, 2002. – 268 с.
2. Бойко Н. И. Функционирование професионально-терминологической лексики в
языке современной украинской художественной прозе (семантическая и стилисти-
ческая характеристика): Дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.02 / Киевский пед. ин-т
имени А. М. Горького. – К., 1983. – 228 с.
3. Бучнева Н. Л. Когнитивно-иформационный и лингвопрагматический аспекты ме-
тафоризации терминов в современной немецкой прессе: Дисс. … канд. филол. наук:
10.02.04 / Московский гос. ун-т имени В. М. Ломоносова. – М., 2004. – 139 с.
4. Василенко Д. Детермінологізація англійських військових термінів ХХ – початку ХХІ
століття (діахронічний аспект) // Мандрівець. – 2007. – № 2. – С. 68–71.
5. Граудина Л. К. Путь термина в литературный язык // Русская речь. – 1987. – № 5. –
С. 65–72.
6. Дрокин С. М. Закрепление терминов в общелитературном языке // Актуальные про-
блемы стилеологии и терминоведения: Тезисы межгосуд. конф., посвящ. 80-летию
проф. Б. Н. Головина. – Нижний Новгород: Нижегород. гос. ун-т, 1996. – С. 62–64.
7. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80–90-ті роки ХХ
століття: Дис. … докт. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. ун-т імені Тараса Шев-
ченка. – Запоріжжя, 1999. – 403 с.
8. Кузнецова Э. В. Лексикология русского языка: Учеб. пос. для филол. фак. ун-тов. –
Изд. второе, испр. и доп. – М.: Высшая шк., 1989. – 216 с.
9. Лазебник Ю. С., Ярмак В. И. Поэзия ХХ века: слово, текст, мир. – К.: Наук. думка,
1992. – 144 с.
10. Лейчик В. М. Терминоведение: предмет, методы, структура. – Изд. 3-е. – М.: Изд-во
ЛКИ, 2007. – 256 с.
11. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии: вопросы тео-
рии и методики. – М.: Изд-во АН СССР, 1961. – 158 с.
12. Морозова Л. А. Особенности функционирования специальной лексики в неспеци-
альной литературе (на материале медицинской терминологии) // Современные
проблемы русской терминологии. – М.: Наука, 1986. – С. 107–123.
156 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
І. В. Середюк
13. Мостовой Н. И. Детерминологизация в современном английском языке: Дисс. …
канд. филол. наук: 10.663 / Киевский гос. пед. ин-т иностр. языков. – К., 1970. –
248 с.
14. Непийвода Н. Ф. Детерминологизация как результат взаимодействия общелитера-
турной и терминологической лексики: Автореферат дисс. … канд. филол. наук:
10.02.02 / Ин-т языкознания им. А. Потебни. – К., 1983. – 22 с.
15. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: Термінологічна енциклопедія. – Полтава:
Довкілля-К, 2006. – 716 с.
16. Семенишин Л. До питання семантичних перетворень термінів в умовах
неспеціального контексту // Українська термінологія і сучасність: Матеріали Все-
укр. наук. конф. – К.: КНЕУ, 1997. – С. 107–110.
17. Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. Общая терминология: Вопросы
теории. – М.: Наука, 1989. – 246 с.
18. Тищенко О. Конотативність у термінології // Українська термінологія і сучасність:
Зб. наук. пр. / Відп. ред. Л. О. Симоненко. – К.: КНЕУ, 2001. – Вип IV. – С. 101–
103.
19. Фурсова Л. І. Семантичні зміни у процесі детермінологізації сучасної англійської
економічної лексики: парадигматичні і синтагматичні аспекти // Проблеми семан-
тики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: Київ. нац. ун-т
імені Тараса Шевченка, 2006. – Вип. 9. – С. 331–341.
20. Gonzales-Jover A. G. Meaning and anisomorphism in modern lexicography // Terminolo-
gy. – 2006. – Vol.12. – No 2. – p. 215–234.
21. Guidelines for Terminology policy: Formulating and Implementing Terminology policy in
language Communities / prepared by Infoterm. – paris: United Nations Educational,
Scientific and Cultural Organization, 2005. – 39 p.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
BDWp – Bunnin N., Yu J. The Blackwell Dictionary of Western philosophy. – Oxford: Blackwell
publishing, 2004. – 766 p.
EpR – Encyclopedia of psychology and Religion: Іn 2 Vol. / Ed. D. A. leeming, K. Madden,
S. Marlan. – NY: Springer, 2010.
Fowles DM – Fowles J. Daniel Martin [novel] / John Fowles. – london: Vintage, 1998. – 704 p.
Fowles M – Fowles J. Magus [Електронний ресурс] / J. Fowles. – Режим доступу: http://
www.a7sharp9.com/Magus.html.
Murdoch Mp – Murdoch I. The Message to the planet [novel]. – NY: penguin Books, 1991. –
562 p.
Murdoch NG – Murdoch I. The Nice and the Good [novel]. – NY: penguin Books, 1978. –
362 p.
OED – The Oxford English Dictionary: Іn 12 Vol. / prep. by J. A. H. Murray, H. Dradley,
W. A. Graigie, C. T. Onoins. – Oxford: Clarendon press, 1970.
I. V. Seredіuk
TYPES OF ENGLISH PHILOSOPHIC TERMS’ DETERMINOLOGISATION
The article deals with different approaches to explaining the concept of determinologisa-
tion. Two types of using terms in nonprofessional environment (despecialisation and full deter-
minologisation) are singled out. The features for differentiation of terms despecialisation and full
determinologisation are given in this paper.
K e y w o r d s : despecialisation, determinologisation, archyseme, hyposeme, poterntial
semes
|