Стандарти оцінки ефективності діяльності інститутів спільного інвестування: світовий досвід і Україна
Досліджено поточний стан інвестиційного забезпечення економичного стану України. Розглянуто питання оцінки результативності портфельного довірчого управління із застосуванням Глобальних стандартів результативності інвестування (GIPS). Запропоновано напрями удосконалення інституційного забезпечення,...
Saved in:
| Published in: | Економіка промисловості |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51332 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стандарти оцінки ефективності діяльності інститутів спільного інвестування: світовий досвід і Україна / В.Я. Швець, Г.В. Соломіна // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 201-208. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860267276137136128 |
|---|---|
| author | Швець, В.Я. Соломіна, Г.В. |
| author_facet | Швець, В.Я. Соломіна, Г.В. |
| citation_txt | Стандарти оцінки ефективності діяльності інститутів спільного інвестування: світовий досвід і Україна / В.Я. Швець, Г.В. Соломіна // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 201-208. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Досліджено поточний стан інвестиційного забезпечення економичного стану України. Розглянуто питання оцінки результативності портфельного довірчого управління із застосуванням Глобальних стандартів результативності інвестування (GIPS). Запропоновано напрями удосконалення інституційного забезпечення, рекомендації адаптовано та впроваджено у практичну діяльність ІСІ.
Ключові слова: інститути спільного інвестування, компанія з управління активами, міжнародні стандарти оцінки ефективності інвестування.
Исследовано текущее состояние инвестиционного обеспечения экономического состояния Украины. Рассмотрены вопросы оценки результативности портфельного доверительного управления с применением Глобальных стандартов результативности инвестирования (GIPS). Предложены направления совершенствования институционного обеспечения, рекомендации адаптированы и внедрены в практическую деятельность ИСИ.
Ключевые слова: институты совместного инвестирования, компания по управлению активами, международные стандарты оценки эффективности инвестирования.
The current state of the investment support for Ukraine’s economic condition is explored. The problem of effectiveness evaluation of portfolio trust management using the Global Investment Performance Standards (GIPS) is considered. The recommendations on improvingthe institutional support, which were adapted and put into practice in CII, are proposed.
Keywords: collective investment institutions, asset management company, international standards ofevaluating the efficiency of investment.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:02:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 201
2013, № 1-2 (61-62)
УДК 336.531.2:330.322(477) Василь Якович Швець,
д-р екон. наук, професор
Національний гірничий
університет, Дніпропетровськ,
Ганна Валеріївна Соломіна
Міжрегіональна академія управління
персоналом, Дніпродзержинськ
СТАНДАРТИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТІВ
СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ: СВІТОВИЙ ДОСВІД І УКРАЇНА
Інвестиційна діяльність відіграє клю-
чову роль у забезпеченні стійкого економіч-
ного зростання, здійсненні структурної мо-
дернізації економіки та підвищенні її конку-
рентоспроможності. Відтак завдання неухи-
льного нарощування обсягів інвестування
економіки, покращення його структури, за-
безпечення сприятливого інвестиційного
клімату в країні є дуже важливими й актуа-
льними. Процес відновлення інвестиційної
активності у післякризовий період розпочав-
ся із суттєвим відставанням від динаміки
зростання в країні. Тому виявлення ключо-
вих тенденцій у розвитку інвестиційних про-
цесів і чинників, що їх обумовлюють, важли-
ве для подальшого впливу на інвестиційні
процеси.
Сучасний рівень економічного роз-
витку вітчизняної економіки та відповідний
рівень ризиків не дозволяють розраховувати
на зацікавленість іноземних стратегічних
інвесторів, а лише тільки на портфельні інве-
стиції та венчурний капітал. Колосальний
брак інвестування промислових підприємств
потребує залучення до України серйозних
інвестицій зі світових фінансових ринків.
Світова практика взаємного інвестування
свідчить про те, що інструменти інститутів
спільного інвестування (ІСІ) є найбільш по-
ширеною формою доступу потенційних ін-
весторів до фінансових інвестицій. Інвести-
ційні послуги компаній з управління актива-
ми (КУА) орієнтовані на певний сегмент ін-
вестора і мають визначений поріг інвесту-
вання, а винагорода керуючої компанії про-
порційна розміру прибутку, отриманого за
певним інвестиційним портфелем активів.
Вітчизняний досвід переконує у про-
зорості діяльності ІСІ та КУА, утім значним
недоліком подальшого розвитку ринку спі-
льного інвестування України є недоскона-
лість представлення інформації щодо роз-
криття результатів діяльності на рівні інвес-
тиційних стратегій. Поява на вітчизняному
фондовому ринку великих міжнародних ін-
вестиційних фондів спонукає менеджерів до
впровадження прозорих і однорідних правил
представлення результатів своєї діяльності.
Аналіз останніх досліджень і публі-
кацій свідчить про посилення впливу фінан-
сового ринку на розвиток реального сектору
економіки, підвищення інтересу інвесторів,
зокрема, варто відзначити праці С. Наумен-
кової, В. Рудого, Т. Футала, Д. Томсона,
І. Шкура, Н. Циганової, О. Моркви, О. Пече-
нівської [1-8] та ін. Погоджуємося з науков-
цями у тій частині питання, що розвиток сис-
теми послуг з управління активами в Україні
повинен будуватися як на оцінці впливу внут-
рішніх чинників, так і на адаптації існуючого
зарубіжного досвіду. Проте важливість ос-
таннього аспекту й обумовлено створенням
міжнародних стандартів, які визначатимуть
процес їх надання та споживання.
Метою статті є аналіз особливостей
упровадження у практику діяльності вітчиз-
няних інститутів спільного інвестування
міжнародних стандартів оцінки результатив-
ності інвестування.
Основними тенденціями відновлення
інвестиційної діяльності в Україні є низькі
темпи відновлення інвестиційної активності,
що не дозволяють говорити про наявність
достатнього інвестиційного ресурсу для мо-
дернізації економіки. Інвестиційна динаміка
в 2010-2012 рр. характеризувалась суттєвим
відставанням від динаміки економічного зро-
стання. Значно знизилася вага валового на-
громадження як джерела економічного зрос-
тання, яке у 2012 р. зменшилося на 12,9%.
При цьому два попередніх роки зростання
показник складав понад 20%. Протягом
© В.Я. Швець, Г.В Соломіна, 2013
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
202 ISSN 1562-109X
2013, № 1-2 (61-62)
2012 р. в Україні під впливом світової еко-
номічної депресії сповільнювалася економі-
чна динаміка. У І і ІІ кварталах порівняно з
відповідними кварталами 2011 р. приріст
ВВП складав 2,2 і 3% відповідно, ІІІ і ІV ква-
ртали показали протилежний результат –
скорочення реального ВВП проти відповід-
них періодів 2011 р. на 1,3 і 2,5% відповідно.
Як наслідок, загалом за рік економічне зрос-
тання за попередніми оцінками Держстату
України склало лише 0,2 проти 5,2% прирос-
ту ВВП у 2011 р. У 2012 р. помітне сповіль-
нення динаміки економічного зростання су-
проводжувалося значним зниженням динамі-
ки інвестиційної діяльності. Не виправдалися
також очікування щодо переорієнтації інвес-
тиційних потоків із фінансово-розподільчих
сфер у виробничу сферу економіки. Розподіл
іноземних інвестицій за сферами економічної
діяльності у відповідний період засвідчує, що
для іноземних інвесторів залишаються посе-
редницькі сектори економіки зі швидким обі-
гом капіталу.
За даними Держстату України, надход-
ження прямих іноземних інвестицій у 2012 р.
становило 6013,1 млн дол. США, що на 7,1%
менше обсягу 2011 р. Водночас структура
внесення іноземних інвестицій за видами
економічної діяльності свідчить про збере-
ження минулорічної тенденції щодо переорі-
єнтації іноземних інвесторів на виробничу
сферу економіки. У промисловість було
вкладено близько 73% сумарного припливу
коштів (1894 млн дол. США), що майже
удвічі більше, ніж у 2011 р. При цьому з
усього обсягу іноземних інвестицій, що на-
дійшли у промисловість, 82,6% було вкладе-
но лише у дві галузі: харчову промисловість і
сферу виробництва. Активним було також
інвестування у сферу торгівлі (10,6% загаль-
ного обсягу приросту), транспорт і зв’язок
12,9%, або 263,5 млн дол. США). Натомість
відбувся суттєвий відплив іноземних інвес-
тицій з фінансової сфери економіки України.
Упродовж III кварталу 2012 р. із фінансової
сфери України іноземними інвесторами було
виведено 636,1 млн дол. США.
За цих умов актуальним є пошук нових
джерел фінансування інвестиційної діяльно-
сті, серед яких важливе місце посідають ін-
вестиційні фонди.
Порівнюючи статистичні показники
діяльності інститутів спільного інвестування
в різних країнах світу, слід зауважити, що
поки в Україні функціонування інвестицій-
них фондів не відіграє значної ролі в розвит-
ку економіки.
За даними Української асоціації інвес-
тиційного бізнесу [9], питома вага чистих
активів відкритих інвестиційних фондів у
ВВП в США дорівнює 81,4%, Франції – 63,1,
Бразилії – 46,9, Великобританії – 38, Китаї –
6,2, Росії – 0,3%, у середньому по світу –
39,3%. В Україні цей показних складає лише
0,03%.
Зважаючи на незначні показники ді-
яльності порівняно зі світовими вітчизняні
ІСІ намагаються витримати конкуренцію.
Перші кроки в напрямку впровадження про-
відного світового досвіду у вітчизняну прак-
тику були зроблені у 2001 р., коли Україна
стала членом Європейської Ради з результа-
тивності інвестування (IPC), яка виконує
функції глобального комітету. Її учасники
спеціалізуються на управлінні активами вза-
ємних фондів, приватним капіталом, прями-
ми приватними інвестиціями і венчурним
капіталом, нерухомістю, наданні послуг з ін-
вестиційного консультування, а також оцінці
результативності інвестування й верифікації.
Світове фінансове співтовариство (в
особі відповідних об’єднань та асоціацій)
останніми роками проводить активну роботу
в сфері стандартизації й уніфікації ключових
аспектів інвестиційної діяльності. З 1999 р.
під егідою Міжнародної ради інвестиційних
асоціацій (ICIA) у Європі впроваджуються
Глобальні стандарти інвестиційної діяльності
(Global Investment Performance Standards,
GIPS). У 2007 р. Україну обрано 27-м членом
Регіонального комітету країн Європи, а
Українська асоціація інвестиційного бізнесу
впроваджує GIPS (The Global Investment Per-
formance Standards) – це стандарти організа-
ції даних і подання звітності за підсумками
інвестиційної діяльності [9].
Серед основних цілей GIPS можна від-
значити: сприяння всесвітньому визнанню
стандартів розрахунку і представлення ре-
зультатів інвестиційної діяльності у порів-
няльному вигляді, що дає можливість досяг-
нення повної відкритості; забезпечення аку-
ратності і послідовності даних про інвести-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 203
2013, № 1-2 (61-62)
ційну діяльність для звітності, зберігання,
вивчення та представлення даних кінцевим
споживачам; заохочення чесної й загальної
конкуренції між інвестиційними фірмами на
всіх ринках і зняття бар’єрів на шляху вступу
в цей процес нових фірм; заохочення саморе-
гулювання інвестиційної діяльності в міжна-
родних масштабах.
Стандарти GIPS поділені на вісім роз-
ділів, які відображають основні елементи, що
стосуються подання результативності інвес-
тування: основні принципи відповідності
GIPS, вихідні дані, методологія розрахунків,
побудова композитів, розкриття інформації,
презентація результатів і звітність, нерухо-
мість і прямі інвестиції [10].
Інститути спільного інвестування за-
охочуються до проходження процесу вери-
фікації, який визначається як атестація про-
цесів і процедур виміру результативності
інвестування ІСІ, що виконана третьою
стороною – незалежним верифікатором. У
табл. 1 наведено підходи до оцінки інвести-
ційного портфеля відповідно до стандартів
GIPS.
Таблиця 1
Підходи до оцінки інвестиційного портфеля відповідно до стандартів GIPS
Об’єкт оцінки Метод оцінки Періодичність оцінки
Композит Ринкова (справед-
лива ) вартість
Мають бути погоджені дати початку й за-
кінчення періоду для річної оцінки вартості
Портфель фінансових ін-
струментів
Ринкова вартість Не рідше одного разу на місяць (на кален-
дарний кінець місяця або останній робочий
день місяця) та станом на дату кожного
великого потоку коштів
Цінні папери з фіксованим
доходом і будь-які інші ак-
тиви, для яких нараховуєть-
ся процентний доход
Метод нарахувань Рекомендується здійснювати оцінку варто-
сті на календарний кінець місяця або на
останній робочий день місяця. Ринкова
вартість має включати нарахований доход
Дивіденди
Прямі приватні інвестиції Справедлива
вартість
Щокварталу, але як мінімум щорічно
Основна мета верифікації – установи-
ти, що ІСІ, який заявляє про відповідність
стандартам GIPS, дотримується цих стандар-
тів. Верифікація сприяє поліпшенню розу-
міння й професіоналізму команди, що відпо-
відає за вимір результативності, а також по-
годженість подання результатів. Випускаєть-
ся єдиний звіт про верифікацію стосовно ці-
лого інституту спільного інвестування; ве-
рифікація не може виконуватися для окремо-
го композита. Первинна мета верифікації –
встановити, що інвестиційний фонд, який
заявив про відповідність стандартам GIPS,
фактично дотримується стандартів.
Сутність стандартів полягає в тому, що
вони базуються на розрахунку дохідності,
яка не включає додаткове наповнення фондів
та виплату винагороди [11]. Зміст підходу
передбачає об’єднання портфелів, що мають
однакові стратегії інвестування у єдиний
композит.
Композит являє собою об’єднання фі-
нансових інструментів за принципом єдності
інвестиційної стратегії. Кожний композит
має еталон, який дозволяє оцінити ефектив-
ність управління композитом. Причому її
критерієм виступає відхилення фактичних
показників результативності інвестування від
еталонних.
Портфель з позиції міжнародних стан-
дартів оцінки інвестиційної діяльності – ін-
дивідуально керований набір активів, що мо-
же бути частиною іншого портфеля, рахун-
ком або об’єднаним фондом [12].
Прибутковості композитів мають бути
розраховані шляхом зважування по активах
прибутковостей окремих портфелів з вико-
ристанням оцінок на початок періоду або
методу, що відображає вартість на початок
періоду та зовнішні потоки коштів.
Доходи від грошових коштів і грошо-
вих еквівалентів, що перебувають у складі
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
204 ISSN 1562-109X
2013, № 1-2 (61-62)
портфеля, повинні включатися в розрахунок
загальної прибутковості. При поданні при-
бутковості ІСІ слід нараховувати винагороду
інвестиційного керуючого. Усі прибутковос-
ті повинні розраховуватися після відраху-
вання всіх фактичних торговельних витрат,
понесених за період. Використання розраху-
нкових торговельних витрат не допускається.
Для періодів починаючи з 1 січня 2010 р.
прибутковість композитів повинна розрахо-
вуватися шляхом зважування по активах
прибутковостей окремих портфелів як міні-
мум щомісяця.
Прибутковість слід розраховувати за
винятком безповоротних утримуваних по-
датків на дивіденди, відсотків і прирісту вар-
тості капіталу. По утримуваних податках, що
повертаються, слід робити нарахування.
Усі діючі портфелі, що перебувають
під управлінням за винагороду, повинні бути
включені у принаймні один композит. Хоча
портфелі, що перебувають під управлінням
без винагороди, також можуть включатися в
композити (з відповідним розкриттям інфор-
мації), портфелі, що не перебувають під
управлінням, не допускаються до включення
в композити ІСІ. Композити повинні визна-
чатися відповідно до подібності інвестицій-
них цілей і/або стратегій. Повне визначення
композита має надаватися за запитом.
Нові портфелі повинні вчасно й послі-
довно включатися в композити після прибут-
тя портфеля під управління, крім випадків
одержання від клієнта особливих вказівок.
Портфелі, що припинили існування, повинні
включатися в історичну прибутковість від-
повідних композитів до закінчення останньо-
го повного періоду виміру, протягом якого
портфель перебував під управлінням. Не до-
пускається переміщення портфеля з одного
композита в іншій, за винятком випадків,
коли таке переміщення було обумовлено до-
кументально підтвердженою зміною в керів-
них приписах клієнта або перевизначенням
композита. Історичні дані для портфеля по-
винні залишатися у відповідному композиті.
Конвертовані та інші гібридні цінні
папери в рамках композита повинні тракту-
ватися одноманітно незалежно від періоду
часу. Сегменти виділених активів, що не
включають грошові кошти, не допускаються
до використання для подання даних у порт-
фель, що перебуває під управлінням, і, таким
чином, не допускаються до включення у
прибутковість композита. Якщо з портфеля,
що містить активи декількох класів, виділя-
ється один клас активів і потім він викорис-
товується для подання даних стосовно при-
бутковості композита, що містить цей єди-
ний клас активів, кошти повинні бути розпо-
ділені на виділені активи для розрахунку
прибутковості на послідовній основі та з
ув’язуванням у часі.
Композити повинні включати тільки
активи, що перебувають під управлінням
певної компанії з управління активами.
Не допускається, щоб інвестиційні фонди
зв’язували штучні або модельні портфелі з
фактичною результативністю інвестування.
Якщо інститути спільного інвестування
встановлюють рівень активів для портфелів,
що включаються в композит, у нього не по-
винні включатися портфелі, активи яких пе-
ребувають нижче цього рівня. Не допуска-
ються які-небудь зміни заднім числом у за-
даному для композита мінімальному рівні
активів.
Щоб усунути вплив значних зовнішніх
потоків коштів, рекомендується використан-
ня тимчасового нового рахунку (на протива-
гу до адаптованої побудови композитів шля-
хом видалення портфелів із суттєвими зов-
нішніми потоками коштів). Інститутам спі-
льного інвестування не слід проводити мар-
кетинг композита потенційним клієнтам, що
мають у своєму розпорядженні активи мен-
ші, ніж мінімальний рівень активів компози-
та.
Необхідною вимогою є розкриття ін-
формації про: доступність повного списку
композитів та їх описи; мінімальний рівень
активів, якщо такий існує, нижче якого
портфелі не включаються в композит; будь-
які зміни у мінімальному рівні активів; ва-
люту, у якій виражені результати інвесту-
вання; наявність, використання й розмір по-
зикових коштів або похідних інструментів
(якщо вони істотні), включаючи опис щодо
використання, його частоти та характеристик
відповідних інструментів для визначення рі-
вня ризику. Інститути спільного інвестування
повинні чітко позначати прибутковість як
прибутковість до відрахування винагороди
або прибутковість після відрахування вина-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 205
2013, № 1-2 (61-62)
городи, а також утримувані податки на диві-
денди, процентний доход і приріст капіталу.
При використанні індексів, очищених від
податків, визначати податковий базис етало-
ну порівняно з податковим базисом компози-
та.
Для кожного поданого композита по-
винна бути опублікована нижченаведена ін-
формація:
про результати інвестування за період
не менше 5 років (або історична результати-
вність за період від моменту відкриття ІСІ
або композита, якщо ІСІ або композит існує
менше 5 років);
річні прибутковості за всі роки;
число портфелів, величину активів
композита, а також або частку композита у
загальних активах ІСІ, або величину загаль-
них активів на кінець кожного річного періо-
ду. Якщо композит містить менше 5 портфе-
лів, наведення числа портфелів не вимагаєть-
ся;
вимірники дисперсії прибутковості
окремих портфелів для кожного річного пе-
ріоду.
Не допускається перерахування на ці-
лий рік прибутковості портфелів і композитів
за періоди менші одного року.
Загальна прибутковість еталона (або
еталонів), якій відповідає інвестиційній стра-
тегії або приписанню, що задають композит,
повинна бути представлена за кожний річний
період. Якщо ІСІ міняє еталон, який викори-
стовувався для подання результативності де-
якого композита, ІСІ повинна розкрити дату і
причини зміни. Якщо використовується спе-
ціально розроблений еталон або комбінація
декількох еталонів, передбачається опис
процесу створення й перебалансування ета-
лону.
У загальних стандартах оцінки виок-
ремлюються прямі приватні інвестиції – це
інвестиції, зроблені в активи венчурного ка-
піталу або прямих приватних інвестицій
(тобто не за допомогою партнерства або
фонду).
По прямих приватних інвестиціях ін-
ститути спільного інвестування повинні роз-
раховувати внутрішню ставку прибутковості
від заснування в річному обчисленні (SI-IRR)
з використанням або щоденних, або щомі-
сячних потоків коштів і оцінки на кінець пе-
ріоду нереалізованих володінь, які залиши-
лися. Розподіл паїв повинен оцінюватися на
момент розподілу. Для інвестиційних консу-
льтантів усі результати повинні бути очище-
ні від винагород всіх підконтрольних това-
риств і/або винагород фонду та фіксованої
частки винагороди.
Під справедливою оцінкою прямих
приватних інвестицій слід розуміти суму, за
яку актив міг бути придбаний або проданий у
поточній угоді між зацікавленими сторона-
ми, у якій кожна зі сторін діє інформовано,
обачно і без примусу. Прямі приватні інвес-
тиції мають перебувати в окремому компози-
ті відповідно до стратегії і стартового року.
Для всіх закритих (припинених) композитів
ІСІ повинні розкрити дату кінцевої реалізації
(ліквідації) композита, нереалізоване подо-
рожчання/знецінення і загальний відкладе-
ний капітал композита для останнього періо-
ду.
Для останнього періоду компанії з
управління активами розкривають методики
оцінки, які використовувалися ними для оці-
нювання портфеля інвестицій. Якщо у порт-
фелі відбувається яка-небудь зміна (або в
основі оцінки, або в методиці), ці зміни по-
винні бути розкриті та задокументовані в ча-
стині зведення процедур оцінювання й розк-
риття і вказувати, що опис цих процедур на-
дається за запитом; розкрити визначення ін-
вестиційної стратегії композита (наприклад,
«початкова стадія», «розвиток», «викуп»,
«загальна інвестиція», «мезонінна», «геогра-
фічна», «середні підприємства» і «велика
угода»). Якщо використовується еталон, пе-
редбачається розкриття методики розрахун-
ків, яка використовується для еталона. Якщо
для оцінки інвестицій у межах композита
використовуються інші засади, крім справед-
ливої вартості, ІСІ повинні для останнього
періоду розкривати обґрунтування того, чому
ця оцінка не застосовна. Додатково ІСІ по-
винні розкривати таке:
поточну вартість інвестицій, що оціне-
ні не на основі справедливої вартості віднос-
но загального капіталу;
число володінь, що оцінені не на осно-
ві справедливої вартості;
абсолютну величину інвестицій, для
оцінки яких не використовуються засади
справедливої вартості.
ІСІ повинні розкривати, чи використо-
вують вони щоденні або щомісячні потоки
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
206 ISSN 1562-109X
2013, № 1-2 (61-62)
коштів при розрахунках SI-IRR. Якщо кінець
звітного періоду ІСІ не збігається з кален-
дарним роком, при розкритті інформації по-
винно бути зазначено, який кінець звітного
періоду використовується.
Кумулятивна SI-IRR має бути пред-
ставлена у річному обчисленні для компози-
та як до відрахування винагороди, так і після
її відрахування для кожного року від засну-
вання.
Для кожного поданого періоду ІСІ по-
винні повідомити: виплачений до теперіш-
нього часу капітал (сукупне використання
капіталу); поточне значення загального інве-
стованого капіталу; сукупний розподіл до
теперішнього часу.
Для кожного поданого періоду ІСІ по-
винні включити у звіт такі коефіцієнти: зага-
льна вартість до виплаченого капіталу (інве-
стиційний коефіцієнт або TVPI – цей коефі-
цієнт подає відношення загальної прибутко-
вості інвестицій до початкових інвестицій
без урахування часу інвестування. Загальна
вартість може бути знайдена шляхом дода-
вання залишкової вартості та розподіленого
капіталу); сукупний розподіл до виплаченого
капіталу (коефіцієнт реалізації або DPI); ви-
плачений капітал до вкладеного капіталу
(коефіцієнт PIC); залишкова вартість до ви-
плаченого капіталу (RVPI).
Якщо наводяться результати для ета-
лона, то кумулятивна SI-IRR у річному об-
численні для еталона, що відповідає стратегії
й стартовому року композита, повинна бути
подана для тих самих періодів, для яких по-
даються результати для композита. Якщо
еталон не наводиться, у презентації повинно
бути пояснено, чому не розкриті дані по ета-
лону.
Для ПВІФНВЗТ «Дніпровський інвес-
тор універсальний» пропонується формуван-
ня двох композитів (табл. 2).
Таблиця 2
Склад композитів ПВІФНВЗТ «Дніпровський інвестор універсальний»
станом на 01.01.2012 р.
Назва Склад
Назва
фінансового
інструменту
ISIN
(назва банку,
дебітора)
Вартість, грн Питома
вага в
активах,
%
Мета
управління
композитом номінальна оцінна
К
ом
по
зи
т
1
Портфель
облігацій
ТОВ «Лого Сфера» UA4000060719 300000 369732 0,24 Активне уп-
равління на
основі обліга-
ційного «сво-
пу» (операція
заміни обліга-
цій)
ТОВ «Лого Сфера» UA4000060685 805000 808308,55 0,53
ТОВ «Лого Сфера» UA4000060701 7154000 7322190,5 4,76
ТОВ «Промінь НІК» UA4000060677 31180000 31966048 20,78
ТОВ «Промінь НІК» UA4000060651 517000 631448,29 0,41
Портфель
грошових
фондів
Поточний
рахунок
ПАТ АБ
«Укргазбанк» 1570,04 1570,04 0,00
Поточний
рахунок
ПАТ «УПБ» 36428,03 36428,03 0,02
Депозитний
рахунок
ПАТ АБ
«Укргазбанк» 1000 1000 0,001
Разом 39994998 41136725 26,75
К
ом
по
зи
т
2
Борговий
портфель
Дебіторська
заборгованість
ПрАТ «ВДЦП» 1719,46 1719,46 0,00 Максимізація
дохідності
активів, у т.ч.
шляхом офор-
млення дебі-
торської за-
боргованості
векселями
ТОВ «Лого Сфера» 76658065 76658065 49,84
ТОВ «ІК «ФГ
Капітал» 14300000 14300000 9,30
ТОВ «Космо Плаза» 19074429 19074429 12,40
Векселі прості
іменні
2262448,4 2262448,4 1,47
Пайовий
портфель
Корпоративні
права
ТОВ «Спіро
Капітал» 373306,24 373306,24 0,24
Разом 112669968 112669968 73,25
Усього активи 153806705
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
207 ISSN 1562-109X
2013, № 1-2 (61-62)
Перший складається з портфеля облі-
гацій і портфеля грошових фондів, які управ-
ляються методом облігаційного «свопу»
(операції заміни облігацій), що збільшує до-
хідність портфеля.
В умовах глобалізації спостерігається
чутливість національного ринку спільного
інвестування до міжнародного руху капіта-
лів. Аналіз статистичних даних свідчить про
втрату впливу державного регулювання на
структуру спільного інвестування, в той же
час спостерігається зростаючий вплив на фі-
нансову політику міжнародних фінансових
установ. Це явище носить характер об’єктив-
ного процесу, і в подальшому розробка від-
повідних заходів повинна ґрунтуватися на
концепції регуляторної політики спільного
інвестування, яка повинна забезпечувати по-
дальше удосконалення нормативно-правової
бази діяльності ІСІ: розширення структури
інвестиційних фондів через можливість
створення субфондів та фондів фондів. У
свою чергу, вплив міжнародних фінансових
установ на діяльність вітчизняних інвести-
ційних фондів повинен зростати: необхідно
удосконалити уніфікацію стандартів роз-
криття інформації, забезпечити інформаційну
прозорість на ринку.
Таким чином, можна зробити такі
висновки.
1. У разі прийняття та застосування на
практиці стандартів GIPS вітчизняним ІСІ
надається можливість виходу на міжнарод-
ний ринок, а обов'язкове виконання вимог та
рекомендацій щодо розкриття й подання
звітності забезпечать прозорість представ-
лення результатів своєї діяльності та залу-
чення додаткового капіталу.
2. Використання різноманітних, за-
кріплених вимогами GIPS інвестиційних
стратегій дозволить сформувати фондам свої
ніші та залучити відповідний клас інвестора,
який віддасть перевагу певній комбінації ак-
тивів у портфелі фонду.
3. У прийнятті єдиних стандартів у
сфері інвестування зацікавлені інвестори та
менеджери компаній. Перші розцінюють від-
сутність прозорості у представленні інвести-
ційних результатів як чинник додаткового
ризику. Тому, обираючи інвестиційного ке-
руючого, вони хотіли би мати істотну, дос-
тупну для огляду і зрозумілу інформацію
щодо діяльності обраного ними фонду. Для
керуючих фондами прийняття та застосуван-
ня на практиці єдиних стандартів результа-
тивності інвестування забезпечить довіру з
боку інвестора, як наслідок – додатковий
приплив коштів у керовані ними фонди і ви-
хід на глобальні ринки інвестування як пов-
ноцінних конкурентів.
4. Позитивним моментом упровад-
ження міжнародних стандартів оцінки ефек-
тивності діяльності ІСІ є поліпшення якості
управління інвестиціями внаслідок змістов-
ного перегляду технологій оцінки результа-
тів інвестування. Але необхідно виділити і
питання про можливі ускладнення при при-
йнятті відповідних положень, що пов'язані з
перебудовою методики обробки і представ-
лення інформації про результативність ді-
яльності фірми, необхідністю здійснення ви-
трат на навчання персоналу, верифікацію,
розробку відповідного програмного забезпе-
чення тощо.
Підбиваючи підсумок, можна ствер-
джувати, що фінансова криза загострила
проблеми ІСІ, які були приховані, довготри-
валим зростанням. Тому перспективними
напрямами дослідження є розробка практич-
них рекомендацій щодо визначення оптима-
льної частки зарубіжного капіталу в структу-
рі ринку спільного інвестування, яка б, з од-
ного боку, створювала конкурентне середо-
вище і сприяла інтеграції фінансового ринку
у світовий простір, а з іншого – не впливала
на стабільність у країні.
Література
1. Науменкова С.В. Особливості дія-
льності зі спільного інвестування в Україні /
С.В. Науменкова, П.П. Перконос // Економі-
ка. Проблеми економічного становлення. –
2011. – Вісник № 1. – С. 119-128.
2. Рудой В.М. Міжнародний досвід
розвитку управління активами інституційних
інвесторів / В.М. Рудой // Економічний віс-
ник Донбасу. – 2010. – № 3 (21). – С. 28-31.
3. Футало Т.В. Діяльність інституцій-
них інвесторів на фінансовому ринку Украї-
ни / Т.В. Футало // Торгівля і ринок України:
темат. зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУЕТ,
2010. – Вип. 30, т. 1. – С. 426-434.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
208 ISSN 1562-109X
2013, № 1-2 (61-62)
4. Thompson J. Government Systems for
Collective Investment Schemes in OECD Coun-
tries [Electronic source] / J. Tomson, S-M Choi;
OECD. – Paris, 2001. – Available at:
http://elibrary.ru/item.asp?id=6028365.
5. Шкура І.С. Становлення та розвиток
інститутів спільного інвестування в Україні /
І.С. Шкура // Академічний огляд. – 2009. –
№ 2. – С. 60-66.
6. Циганова Н.В. Потенціал розвитку
вітчизняного ринку спільного інвестування/
Н.В. Циганова, А.С. Шпанко // Фінанси
України. – 2007. – № 8. – С. 100-107.
7. Морква О. Інститути спільного ін-
вестування в контексті реалій вітчизняного
ринку цінних паперів / О. Морква // Фінан-
совий ринок України. – 2006. – № 3. – С. 10-
17.
8. Печенівська О.К. Сучасні тенденції
розвитку ринку спільного інвестування в
Україні / О.К. Печенівська, О.Л. Тритикіна //
Економічний простір. – 2008. – № 9. – С. 18-
23.
9. Глобальні стандарти результатив-
ності інвестування [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.uaib.com.ua/files/
articles/329/78/GIPS.pdf.
10. Бондаренко В.І. Стандарти фінан-
сового ринку як засіб його прозорості та
ефективності / В.І. Бондаренко, В.І. Чиргі-
нов, І.М. Абрамова // Вісник економічної
науки України. – 2010. – № 2. – С. 25-27.
11. Ніколаєва А.М. Аналіз діяльності
інституційних інвесторів на фондовому рин-
ку України / А.М. Ніколаєва, В.В. Сава //
Економічний форум. – 2011. – № 2. – С. 18-
22.
12. Бунина С.В. Методы и инструмен-
тальные средства оценки результативности
портфельного доверительного управления /
С.В. Бунина // Бизнес-информатика. – 2010. –
№ 4 (14). – С. 29-37.
Надійшла до редакції 07.06.2013 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51332 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:02:16Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Швець, В.Я. Соломіна, Г.В. 2013-11-22T11:56:05Z 2013-11-22T11:56:05Z 2013 Стандарти оцінки ефективності діяльності інститутів спільного інвестування: світовий досвід і Україна / В.Я. Швець, Г.В. Соломіна // Економіка пром-сті. — 2013. — № 1-2 (61-62). — С. 201-208. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51332 336.531.2:330.322(477) Досліджено поточний стан інвестиційного забезпечення економичного стану України. Розглянуто питання оцінки результативності портфельного довірчого управління із застосуванням Глобальних стандартів результативності інвестування (GIPS). Запропоновано напрями удосконалення інституційного забезпечення, рекомендації адаптовано та впроваджено у практичну діяльність ІСІ.
 Ключові слова: інститути спільного інвестування, компанія з управління активами, міжнародні стандарти оцінки ефективності інвестування. Исследовано текущее состояние инвестиционного обеспечения экономического состояния Украины. Рассмотрены вопросы оценки результативности портфельного доверительного управления с применением Глобальных стандартов результативности инвестирования (GIPS). Предложены направления совершенствования институционного обеспечения, рекомендации адаптированы и внедрены в практическую деятельность ИСИ.
 Ключевые слова: институты совместного инвестирования, компания по управлению активами, международные стандарты оценки эффективности инвестирования. The current state of the investment support for Ukraine’s economic condition is explored. The problem of effectiveness evaluation of portfolio trust management using the Global Investment Performance Standards (GIPS) is considered. The recommendations on improvingthe institutional support, which were adapted and put into practice in CII, are proposed.
 Keywords: collective investment institutions, asset management company, international standards ofevaluating the efficiency of investment. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Стандарти оцінки ефективності діяльності інститутів спільного інвестування: світовий досвід і Україна Стандарты оценки эффективности деятельности институтов совместного инвестирования: мировой опыт и Украина Standards of evaluating the performance of collective investment institutions: international experience and Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Стандарти оцінки ефективності діяльності інститутів спільного інвестування: світовий досвід і Україна Швець, В.Я. Соломіна, Г.В. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| title | Стандарти оцінки ефективності діяльності інститутів спільного інвестування: світовий досвід і Україна |
| title_alt | Стандарты оценки эффективности деятельности институтов совместного инвестирования: мировой опыт и Украина Standards of evaluating the performance of collective investment institutions: international experience and Ukraine |
| title_full | Стандарти оцінки ефективності діяльності інститутів спільного інвестування: світовий досвід і Україна |
| title_fullStr | Стандарти оцінки ефективності діяльності інститутів спільного інвестування: світовий досвід і Україна |
| title_full_unstemmed | Стандарти оцінки ефективності діяльності інститутів спільного інвестування: світовий досвід і Україна |
| title_short | Стандарти оцінки ефективності діяльності інститутів спільного інвестування: світовий досвід і Україна |
| title_sort | стандарти оцінки ефективності діяльності інститутів спільного інвестування: світовий досвід і україна |
| topic | Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| topic_facet | Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51332 |
| work_keys_str_mv | AT švecʹvâ standartiocínkiefektivnostídíâlʹnostíínstitutívspílʹnogoínvestuvannâsvítoviidosvídíukraína AT solomínagv standartiocínkiefektivnostídíâlʹnostíínstitutívspílʹnogoínvestuvannâsvítoviidosvídíukraína AT švecʹvâ standartyocenkiéffektivnostideâtelʹnostiinstitutovsovmestnogoinvestirovaniâmirovoiopytiukraina AT solomínagv standartyocenkiéffektivnostideâtelʹnostiinstitutovsovmestnogoinvestirovaniâmirovoiopytiukraina AT švecʹvâ standardsofevaluatingtheperformanceofcollectiveinvestmentinstitutionsinternationalexperienceandukraine AT solomínagv standardsofevaluatingtheperformanceofcollectiveinvestmentinstitutionsinternationalexperienceandukraine |