Оцінка мультиплікативної дії рекреаційної економіки на життєвий простір курортних територій
Розглянуто теоретичні основи оцінки впливу курортно-рекреаційної економіки на міський розвиток. На основі теоретичних узагальнень і використання економіко-математичних методів дослідження розраховано мультиплікатор надходжень до бюджету самоврядування курортного міста, а також мультиплікатор додатко...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5143 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Оцінка мультиплікативної дії рекреаційної економіки на життєвий простір курортних територій / П.В. Гудзь, П.В. Захарченко, М.В. Гудзь // Економіка та право. — 2009. — № 1. — С. 122-127. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860123094417408000 |
|---|---|
| author | Гудзь, П.В. Захарченко, П.В. Гудзь, М.В. |
| author_facet | Гудзь, П.В. Захарченко, П.В. Гудзь, М.В. |
| citation_txt | Оцінка мультиплікативної дії рекреаційної економіки на життєвий простір курортних територій / П.В. Гудзь, П.В. Захарченко, М.В. Гудзь // Економіка та право. — 2009. — № 1. — С. 122-127. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Розглянуто теоретичні основи оцінки впливу курортно-рекреаційної економіки на міський розвиток. На основі теоретичних узагальнень і використання економіко-математичних методів дослідження розраховано мультиплікатор надходжень до бюджету самоврядування курортного міста, а також мультиплікатор додаткових продажів бізнесу, що дає підстави для більш ефективного використання потенціалу курортно-рекреаційних територій і формує потребу на якісний міський менеджмент.
Рассмотрены теоретические основы оценки влияния курортно-рекреационной экономики на городское развитие. На основе теоретических обобщений и использования экономико-математических методов исследования рассчитан мультипликатор поступлений в бюджет местных органов курортного города, а также мультипликатор дополнительных продаж бизнеса, что дает основания для более эффективного использования потенциала курортно-рекреационных территорий и формирует потребность в качественном городском менеджменте.
Theoretical principles of estimation of effect of health-resort and recreational economics on urban development are considered. Based on theoretical generalizations and economic-mathematical methods of research, a multiplier of local budget receipts in the health-resort town was calculated, as well as a multiplier of additional business sales which provide the grounds for more efficient usage of the potential of health-resort territories and form the demand for high-quality town management.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:40:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЭКОНОМИКА И ПРАВО122 2009, №1
ЭКОНОМИКО�ПРАВОВЫЕ ПРОБЛЕМЫ РЕКРЕАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
© П. В. Ґудзь, П. В. Захарченко, М. В. Ґудзь, 2009
УДК 338.48.003.12 П. В. Ґудзь,
д�р екон. наук,
завідувач кафедри
П. В. Захарченко,
канд. техн. наук,
доцент
Запорізький національний технічний університет
М. В. Ґудзь,
докторант
Інституту економіко�правових
досліджень НАН України, м. Донецьк
ОЦІНКА МУЛЬТИПЛІКАТИВНОЇ ДІЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ
НА ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР КУРОРТНИХ ТЕРИТОРІЙ
Світовий досвід вказує, що курортно'рекреацій'
на діяльність є високорентабельною та динамічно
розвинутою сферою господарювання. Виникнення,
функціонування, еволюція курортних (туристських)
міст відбувається за рахунок розвитку спеціалізації
рекреаційного характеру. Невід’ємною частиною
цього процесу є кооперування різноманітних видів
господарської діяльності, що досягається за рахунок
налагодження певної системи взаємозв’язків. В ос'
нові формування взаємозв’язків лежить потреба гро'
мадян у відпочинку поза місць їхнього мешкання та
породжуваний нею попит на товари й послуги.
В економічній літературі міста все частіше розг'
лядаються як квазі'підприємства, які розпоряджують'
ся своїми ресурсами для підвищення конкуренто'
спроможності в економічній, соціальній і природних
сферах з метою залучення інвестицій і населення [1].
Приморські курортні міста здатні об’єднати, мобілізу'
вати місцеві соціальні, економічні та політичні ресур'
си для вирішення соціально'економічних проблем і
підвищення якості життя мешканців міста.
Вивченню цих питань приділяли увагу вітчиз'
няні й зарубіжні дослідники В. М. Василенко [2; 3],
В. І. Павлов, В. І. Гричуцький, В. С. Кравців,
Н. В. Павліха [4], А. С. Маршаллова, А. С. Новосьо'
лов [5], Н. В. Мельникова [6], Н. І. Коніщева,
Н. О. Кушірович [7], Г. А. Папірян [8], Л. А. Рашкін
[9], В. Г. Гуляєв [10] та інші.
У контексті проблематики дослідження підви'
щений інтерес викликають особливості функціону'
вання економіки приморських курортних міст, яка
завдяки місцерозташуванню і природним рекреа'
ційним ресурсам тяжіє до галузевої рекреаційної та
морегосподарської галузі, а також визначення
кількісних і якісних параметрів взаємного впливу
розвитку рекреації на міський розвиток і навпаки.
Мета статті – визначити оцінку впливу курор�
тно�рекреаційної економіки на міський розвиток на
основі теоретичних узагальнень та використання еко�
номіко�математичних методів дослідження.
Предметом статті є методи здійснення кіль'
кісної та якісної оцінки впливу рекреації на міський
розвиток на основі статистичних і економіко'мате'
матичних методів аналізу.
Аналіз понятійного апарату дозволяє зробити
наступні узагальнення. У попередніх роботах авто'
рами обґрунтовано економічний зміст рекреаномі'
ки як системи виробничих відносин, що мають
місце між суб’єктами курортно'рекреаційної еконо'
міки у процесі виробництва, обміну, розподілу та
споживання курортно'рекреаційних продуктів з
метою задоволення потреб цільових ринків і віднов'
лення середовища природних екосистем [11; 12,
с. 7–16]. За своєю структурою (формою) рекреано'
міка представляє рекреаційний комплекс галузей і
виробництв, що забезпечують відтворення природ'
ного довкілля (середовище, ресурси, екосистемні
послуги), відтворення фізичних і духовних сил лю'
дини (курортна, туристична, соціальні рекреаційні
послуги), відтворення виробничих відносин, які
проявляються у господарському рекреаційному
комплексі. У цьому дослідженні сфера впливу рек'
реаноміки обмежена фактологічними і статистич'
ними результатами діяльності підприємств турис'
тичної та курортної сфери приморського міста про'
тягом 2006–2007 рр.
Економіко�правові проблеми рекреаційної діяльності
ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1232009, №1
Життєвий простір курортних територій є інтег'
рованим поняттям, що ґрунтується на концепції
розуміння регіону як території, економічної систе'
ми та економічного простору, запропонованої
В. М. Василенком, і представляє собою сукупність
факторів і ресурсів, які уможливлюють процес роз'
ширеного відтворення усіх елементів просторової
системи: природних ресурсів, робочої сили,
підприємств і виробничо'організаційних форм гос'
подарської діяльності, соціальних і еколого'еконо'
мічних підсистем, міст і поселень, виробничих
відносин. До речі, в економічній літературі виз'
нається, що принципами управління облаштуван'
ням просторових систем є забезпечення територі'
альної єдності, урбанізація та поліпшення відносин
між містом і селом, формування рівних умов про'
сторової доступності, раціональне використання
природних ресурсів і охорони довкілля, розвиток
енергетичних ресурсів, формування високоякісно'
го і сталого туризму, збереження національно'куль'
турної спадщини, розширення можливостей досту'
пу до інформації [8, с. 157–158].
Під курортно'рекреаційними територіями
нами розуміються рекреаційні, курортні й лікуваль'
но'оздоровчі місцевості, які характеризуються на'
явністю відповідних умов забезпечувати лікувальні,
регенеративні, профілактичні, оздоровчі функції.
Запропонована дефініція знаходиться в руслі сучас'
них поглядів на визначення змісту курортно'рекре'
аційних територій [9, с. 15–16; 10, с. 107].
Мультиплікатор (від лат. множинник) – еконо'
мічний показник, величина якого характеризує
ступінь, в якій збільшення інвестиційного попиту чи
самих інвестицій породжує зміну обсягів випуску
продукції і споживчого попиту на цю продукцію (а,
отже, і доходи). Числено мультиплікатор більше оди'
ниці і дорівнює співвідношення: М = 1\МСС, де
МСС – маржинальна схильність споживача до спо'
живання даної продукції, товару; або відношення
рівноважного ВНП до змін обсягу інвестицій [13,
с. 195]. Туристичний мультиплікатор показує, у
скільки разів зміна досліджуваного показника (дохо'
ди населення, зайнятість тощо) більше приросту ви'
трат туристів, які викликали дану зміну показника.
Обґрунтування методичних підходів до моде'
лювання стану поведінки курортно'рекреаційних
систем, визначення параметрів сталого функціону'
вання системи, а також розрахунок кількісних і
якісних оцінок впливу рекреації на розвиток міста
й регіону відображені у працях Л. Н. Сергеєвої,
П. В. Захарченка, Т. П. Несторенко, О. В. Несторен'
ка, Н. П. Кіркової та інших учених.
Як економічне поняття ефективність означає
отримання певного ефекту, тобто дієвість результа'
ту. Економічна ефективність – це процес господа'
рювання, результат якого виражено певною виго'
дою, досягнутою при деяких витратах грошових,
матеріальних, інформаційних ресурсах і робочій
силі. У ринковій економіці виживають і успішно
функціонують тільки ті підприємства, які співви'
мірюють власні доходи з витратами й величиною
інвестованого капіталу, виготовляючи конкуренто'
спроможну продукцію та не виробляють більше,
аніж можуть продати [14, с. 13]. П. Самуельсон для
оцінки ефективного функціонування ввів наступне
визначення: «ефективність означає наступне: ресур'
си економіки використовуються настільки ефектив'
но, наскільки можливо задовольнити нужди та ба'
жання людей» [15, с. 124].
Слід зазначити, що позитивний вплив курортно'
рекреаційної діяльності на економіку науковці ви'
значають через наступні види економічних ефектів:
прямий ефект – прибутки від об’єктів I групи:
доходи туристичних агентств, готелів, ресторанів,
історико'культурних об’єктів та інших підприємств
туристичної індустрії, а також доходи магазинів від
покупок, що здійснюються туристами;
непрямий ефект – прибутки від об’єктів II гру'
пи: доходи будівельних організацій, банків, поста'
чальників харчів, комунальних служб, які отримані
ними від реалізації продукції та послуг об’єктам I
групи, а також заробітна плата робітників під'
приємств I групи;
індукований ефект – прибутки від об’єктів III
групи: доходи інших місцевих резидентів у вигляді
заробітної плати, дивідендів, орендної плати та
інших видів платежів, отриманих ними від реалізації
продукції та послуг об’єктам II групи [7, с. 165–177].
Відповідно прямий вплив курортно'рекреацій'
ної економіки на розвиток курортного міста визна'
чатиметься купівельними спроможностями, а саме,
обсягом закупівель продукції та послуг туристами й
відпочивальниками, зменшеним на величину
трансакційних операцій по продукції позаміського
походження (виробництва).
Підприємства'рекреатори, до яких безпосеред'
ньо надходять витрати відпочиваючих, також потре'
бують придбання товарів і послуг інших секторів
місцевої економіки. Таким чином, економічна ак'
тивність, що генерується, стає наслідком цих по'
слідовних етапів купівлі'продажів і є формою про'
яву непрямої дії рекреаційних суб’єктів господарю'
вання на розвиток міста. Сукупний обсяг витрат
охоплює як витрати відпочиваючих під час прямої
дії, так і частину коштів, що виходить з обороту
внаслідок зовнішніх закупівель сировини, матеріа'
лів і оподаткування. Тобто непрямі та похідні витра'
ти формують вторинні витрати туристичної галузі.
Під час прямих витрат туристів і непрямих ви'
трат коштів обслуговуючими підприємствами в
Экономико�правовые проблемы рекреационной деятельности
ЭКОНОМИКА И ПРАВО124 2009, №1
місцевому бізнесі та домогосподарствах накопи'
чується дохід у формі заробітної плати, орендної
плати тощо. Цей додатковий дохід мешканці мо'
жуть витрачати на покупку вітчизняних товарів і
послуг, створюючи тим самим новий оберт еконо'
мічної активності в місті.
Економічний ефект від розвитку туризму в ре'
гіоні проявляється, перш за все, в якісних парамет'
рах: у створенні додаткових робочих місць у ту'
ристській індустрії, підвищенні зайнятості населен'
ня, а також у стимулюванні розвитку слабких в еко'
номічному відношенні регіонів [8, с. 53–54; 9, с. 37]
за рахунок підвищення мультиплікатора надхо'
джень до державного й місцевих бюджетів, мульти'
плікатора інвестицій тощо.
Оцінка економічного впливу курортних рекре'
ацій заснована на витратах відпочиваючих, які кла'
сифікуються на три групи:
прямі (первинні) витрати – це витрати, які несуть
туристи на купівлю товарів і оплату послуг у закладах
туристичної індустрії, магазинах, кафе, ресторанах;
непрямі витрати – це витрати, що мають місце в
подальших сферах здійснення операцій купівлі'про'
дажу та витікають із прямих витрат (придбання товарів
готельними закладами у місцевих товаровиробників);
похідні витрати – це зростаючі витрати спожи'
вачів, що виникають із додаткових особистих доходів,
що генеруються прямими витратами [16, с. 78–80].
Тобто перше узагальнення, що витікає із дано'
го дослідження, полягає у тому, що економічний
ефект у туризмі й рекреації детермінується сукуп'
ним обсягом і структурою провідного інвестора в
курортних регіонах – туриста'відпочивальника.
При цьому вкрай важливо розглядати різні ас'
пекти рекреаційної економіки, які випробовують на
собі дію цих витрат. Розрахунок економічної дії ви'
трат відпочивальників проводиться за допомогою
мультиплікатора. Оскільки місцеві підприємства за'
лежать від інших підприємств'постачальників, будь'
які зрушення витрат відпочиваючих в рекреаційній
місцевості приведуть до змін на виробничому рівні
економіки, доходу, зайнятості, обмінного курсу.
Мультиплікатор рекреацій – це відношення зміни
одного із ключових економічних показників, скажі'
мо, виробництва (зайнятості, доходу) до зміни витрат
відпочиваючих. Внаслідок витрат туристів і доходів
рекреаторів, які реалізують товари й послуги, спос'
терігається кругообіг ресурсів і продуктів, витрат і
доходів, які є основою для розуміння природи виник'
нення туристичного мультиплікатора (рис. 1).
З аналізу рис. 1 видно, що витрати в першу чер'
гу надходять до курортно'рекреаційних підпри'
ємств, які безпосередньо обслуговують відпочива'
ючих. Далі ці кошти витрачаються фірмами, части'
на з яких з економічного обороту спрямовується на
Рис. 1. Кругообіг витрат і доходів
у курортно2рекреаційній економіці
оплату закупівель позаміських (зовнішніх) вироб'
ників товарів (імпорт), що їх відпочивальники спо'
живають на місці перебування, або на оплату послуг,
пропонованих курортно'рекреаційними підприєм'
ствами, що знаходяться поза межами курортної
місцевості.
Гроші, витрачені відпочиваючими на ці види
продуктів і послуг, надалі не відіграють істотної ролі
в активізації економічної діяльності в місті – вони
просто вивозяться із міста як зароблений дохід вироб'
ників із інших регіонів чи з'за кордону. Окрім випад'
ку, коли резидент міжрегіонального чи національного
ринку товарів реалізує на курортній території страте'
гію розширення бізнесу, акумулюючи при цьому
фінансові ресурси з подальшою капіталізацією їх у
створення власності збутової мережі, логістичних
центрів, участі в розбудові міської транспортної, ко'
мунікаційної чи комунальної інфраструктури, що є
темою окремого дослідження. Саме тому кількість
грошей, що активно циркулюють у місцевій еко'
номіці, скорочується на цю суму. Гроші, що залиши'
лися, використовуються на покупку місцевих товарів
і послуг, оплату праці та покриття податків.
У кожному циклі витрат певна частина грошей
акумулюється в домогосподарствах у вигляді доходів
(заробітна плата, прибуток тощо). Певна частина
цих грошей накопичується, виводиться з обігу і
припиняє свій оборот у міській економіці. Дохід,
який не накопичується, йде на споживання, витра'
чається на закупівлю товарів і послуг, а із сплачува'
них коштів частина їх у вигляді платежів і податків
з обігу надходить до бюджету держави й бюджетів
самоврядування. Таким чином, доходи скорочують'
ся і в кожному циклі відбувається витік капіталу із
товарно'грошової системи міста. Доходи витрача'
ються в більшому обсязі в результаті подальшої ак'
тивізації ділового циклу, генерування економічної
діяльності за рахунок витрат відпочивальників.
У даний час для різних галузей економіки роз'
роблені і упроваджуються конкретні методики роз'
рахунку мультиплікатора. Так, на основі узагальненої
формули мультиплікатора стало можливим отриман'
Економіко�правові проблеми рекреаційної діяльності
ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1252009, №1
ня уточненої моделі мультиплікатора для обліку не'
прямого впливу курортних рекреацій на розвиток
окремих складових господарської системи міста.
Чимало видів мультиплікатора за своєю приро'
дою статичні і негнучкі. Для усунення цих обмежень
можуть бути побудовані динамічні моделі. Обме'
женість моделі полягає в тому, що виробнича функ'
ція й функція споживання лінійні й характер внут'
рішньо секторних витрат стабільний, звідси і припу'
щення, що додаткові витрати відпочиваючих нада'
ють таку ж дію на економіку, як і рівну кількість по'
передніх витрат. Отже, за умов, коли зростає вироб'
ництво, передбачається, що товари купуватимуться
в таких же пропорціях, як і раніше, без урахування
рівня майбутніх заощаджень. Статичність мульти'
плікатора також не враховує тривалість часу мульти'
плікативної дії на економіку. Слід також відзначити,
що значення мультиплікатора різні залежно від спе'
ціалізації й структури місцевої економіки та щіль'
ності взаємозв’язків між різними її секторами.
В економічній літературі вказується, що залеж'
но від сфери дії розрізняють мультиплікатор вироб'
ництва, мультиплікатор продаж, мультиплікатор
витрат, мультиплікатор зайнятості, мультиплікатор
бюджету, побудова яких базується на кейнсіансько'
му інвестиційному мультиплікаторі [10, с. 23].
Туристичний мультиплікатор показує, у скільки
разів зміна досліджуваного показника (доходи насе'
лення, зайнятість тощо) більше приросту витрат ту'
ристів, які викликали дану зміну показника. Для оці'
нки впливу витрат відпочиваючих на дохід, зайнятість
і зовнішні закупівлі розроблено різні моделі розрахун'
ку мультиплікатора. На практиці найбільшого поши'
рення набула модель Р. Арчера і Дж. Олена:
N n
j ij i n
j i
i i i
i
М Q K V
MPC X Z V1 1
1
1
,
1= =
=
=
−
∑∑
∑
де j – категорія відпочивальників;
i – вид курортно'рекреаційного підприємства;
Q
j
– частка витрат відпочивальників у загальних
витратах;
K
ij
– частка витрат відпочивальників через
бізнес i'виду та j'виду;
V
i
– прямі та непрямі доходи, які генеруються
одиницею витрат бізнесу i'виду;
X
i
– частка витрат місцевого населення в загаль'
них споживчих витратах;
Z
i
– MPC – гранична схильність до споживання;
V
j
– прямі та непрямі доходи, які генеруються
одиницею витрат бізнесу j'виду.
Статистичною основою розрахунку мульти'
плікаторів впливу рекреації на економічний розви'
ток міста стали дані, що відображають реалізацію
потенціалу курортно'рекреаційної сфери м. Бер'
дянська (табл. 1).
Таблиця 1. Динаміка відпочивальників і надходжень до бюджету самоврядування м. Бердянська
в період курортного сезону протягом 2002–2007 рр. [19]
Абсолютне значення, тис. осіб Показник 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Чисельність відпочивальників, тис.
осіб, всього,
у т. ч.:
в санаторіях, базах, пансіонатах;
у приватному секторі
427,5
67,5
360,0
437,1
87,1
350,0
495,17
95,17
400,0
650,0
150,0
500,0
485,0
135,0
350,0
425,0
125,0
300,0
Надходження до загального фонду
міського бюджету (тис. грн)
15046,9
16291,9
17452,7
21438,7
25312,3
29112,2
При оцінці значення мультиплікатора важливо
визначити вид мультиплікатора, не обмежуючись
тільки вибором методики розрахунку, оскільки кожен
із них застосовується для вирішення певних задач.
Коефіцієнт еластичності надходжень в бюджет
м. Бердянська до чисельності відпочиваючих у 2004 р.
становив 1,059, у 2005 р. – 0,945, у 2006 р. – 0,935. Це
означає, що у 2004 р. збільшення туристів на 1 % у
порівнянні з 2003 р. привело до збільшення надхо'
джень на 1,059 %. У 2005 та 2006 рр. зростання надхо'
джень до бюджету м. Бердянська становило менше 1 %
на кожний 1 % приросту чисельності відпочиваючих.
Якщо ж при визначенні мультиплікатора до'
ходів міського бюджету враховувати лише відпочи'
ваючих в офіційному секторі туристичної галузі
м. Бердянська (санаторіях, базах і пансіонатах тощо),
то він становитиме у 2005 р. – 143,84, у 2006 р. –
72,7, у 2007 р. – 68,5. Тенденція до зменшення муль'
типлікатора доходів вказує на те, що попри загаль'
не зростання сукупних платежів до бюджету само'
врядування реально має місце скорочення «вар'
тості» для міста перебування одного туриста, що, на
наш погляд, є наслідком тінізації розвитку курорт'
но'рекреаційного комплексу та урізноманітненням
шляхів уникнення від сплати податків і платежів з
боку місцевих рекреаційних підприємств, окремі з
яких реєструються та функціонують посезонно, що
затрудняє податковий нагляд за їх діяльністю.
Экономико�правовые проблемы рекреационной деятельности
ЭКОНОМИКА И ПРАВО126 2009, №1
Далі, наприклад, мультиплікатор продажів
вимірює додаткові обороти бізнесу (приріст діло$
вої активності) в результаті збільшення витрат
відпочивальників. Якщо ж розрахувати величину
мультиплікатора продажів за рахунок додатково$
го обороту курортно$рекреаційного бізнесу
(табл. 2), то матимемо, наприклад, за 2007 р. на$
ступні результати (рис. 2).
Таблиця 2. Додаткові обороти курортно�рекреаційного бізнесу внаслідок зростання витрат
відпочивальників у м. Бердянську у 2007 р. (тис. грн)
Часові інтервали
(місяць) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Зростання продажів 22.3 25.0 26.7 25.9 27.2 32.1 40.0 40.3 39.8 35.2 30.04 25.2
ту не поглиблюють дисбаланс бережливого при$
родокористування рекреаційних ресурсів, дисп$
ропорції розвитку приватно$господарського рек$
реаційного бізнесу й розвитку міської та курорт$
ної інфраструктури, зокрема.
Про те, що тема визначення оцінки впливу рек$
реацій на розвиток продуктивних сил міста та ре$
гіону, на підвищення якості міського середовища є
цікавою, а рекреація впливає на міський розвиток,
продукуючи непрямий ефект, вказує лауреат Нобе$
лівської премії з економіки (2008 р.) за цикл робіт
«Аналіз торгових відносин та визначення місць
ділової активності» Пол Кругман: «… туристи,
приїжджі не тільки приносять дохід підприємствам
міста, але і є значним носієм інформації про місто,
допомагають «нанести його на карту» [18], що має
ефект синергетичної дії та впливає на величину
мультиплікатора наступних періодів.
Висновок. Таким чином, якщо припустити, що
перспективна програма розвитку курортно$рекреа$
ційного комплексу в м. Бердянську буде цілком
ґрунтуватися лише на даних прямих бюджетних
надходжень, то не важко здогадатися, що бюджет
втратить величезні фінансові кошти (що наразі і
відбувається) у вигляді додаткових податків від не$
врахованого непрямого впливу курортних рекреацій
на економіку міста. При цьому розрив між грошо$
вими надходженнями з боку відпочивальників і
прямими податковими надходженнями до бюдже$
ту міста буде зростати ще більше.
Предметом подальших досліджень має стати виз$
начення ефектів і оцінки непрямої дії курортно$рек$
реаційного комплексу на економіку курортного міста.
Література
1. Ресин В. Ф., Попков Ю. С. Развитие больших
городов в условиях переходной экономики (систем$
ный подход). – М. : Эдиториал УРСС, 2000. – 328 с.
2. Василенко В. М. Архитектура регионального
экономического пространства : монография. – До$
нецк : ООО «Юго$Восток, Лтд», 2006. – 311 с.
3. Василенко В. М. Методологічні основи еконо$
мічної діагностики розвитку регіонів (наукова до$
повідь). – Донецьк : ІЕПД НАН України, 2008. – 17 с.
0
5
10
15
20
25
30
35
40
45
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
2007 р.
О
бо
ро
т
бі
зн
ес
у
Ряд1
Рис. 2. Додаткові обороти бізнесу,
мультиплікатор продажів дорівнює 3.854
Розрахований на основі обсягів продажів рек$
реаційних і супутніх послуг підприємствами м. Бер$
дянська у 2007 р. (оборот рекреаційного бізнесу)
мультиплікатор склав 3.854. Тобто на кожну додат$
кову гривню витрат туристами рекреаційний бізнес
реагує зростанням ділової активності у грошовому
вимірі майже у чотири рази.
Порівняння обсягів і структури грошових ви$
трат відпочивальниками за результатами маркетин$
гових досліджень протягом 2005–2007 рр. і величи$
ни прямих податкових надходжень, що спрямову$
ються в доходній частині бюджету самоврядування,
засвідчило, що частка останніх складає 7,6 % від
суми всіх витрат відпочиваючих [17, с. 127]. Вели$
кий розрив між надходженнями від відпочиваючих,
що потрапляють у грошовий оборот, і безпосеред$
німи надходженнями до міського бюджету у вигляді
податків, платежів, зборів і обов’язкових відраху$
вань, свідчить про наступне:
курортно$рекреаційні ресурси не оцінюються
міськими владами адекватно їх атрактивності і ви$
тратам на їх підтримку й відтворення;
ефективного фіскального механізму, особливо
в мережі приватних домогосподарств, що надають
послуги розміщення, ще не створено, як і методи$
ки обрахунку прямого і непрямого врахування над$
ходжень від рекреацій;
високі сукупні надходження від курортних
рекреацій, що потрапляють у грошовий оборот, і
низькі реальні надходження до міського бюдже$
Економіко�правові проблеми рекреаційної діяльності
ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1272009, №1
4. Павлов В. І., Гричуцький В. І., Кравців В. С.,
Павліха Н. В. Концептуальні засади управління об(
лаштуванням просторових систем у контексті забезпе(
чення їх сталого розвитку // Економічний вісник Дон(
басу. – 2007. – № 3. – С. 155–160.
5. Маршаллова А. С., Новоселов А. С. Основы те(
ории регионального воспроизводства. – 2(е изд. – М. :
Инфра(М, 2006. – 393 с.
6. Мельнікова Н. В. Особливості формування еко(
лого(економічних систем курортних територій // Дер(
жава та регіони. Серія : Економіка та підприємницт(
во. – 2008. – № 1. – С. 105–109.
7. Коніщева Н. І., Кушірович Н. О. Методичні підхо(
ди до оцінки соціальних, економічних та екологічних
наслідків розвитку туризму. У кн. : Туристично(краєзнавчі
дослідження. Вип. 2. – К. : Кармаліта, 1999. – 356 с.
8. Папирян Г. А. Экономика туризма / Папи(
рян Г. А. – М. : Финансы и статистика, 2000. – 199 c.
9. Рашкин Л. А. Развитие туризма и гостинично(
го бизнеса / Рашкин Л. А. – М. : Авиаль(новый про(
ект, 2002. – 136 с.
10. Гуляев В. Г. Туризм: Экономика и социальное
развитие. – М. : Финансы и статистика, 2003. – 256 с.
11. Гудзь П. В. Механізм розвитку курортно(рек(
реаційних територій в сучасних умовах : дис. … д(ра
екон. наук. – Донецьк, 2004. – 456 с.
12. Гудзь П. В. Методологія економічної діагнос(
тики розвитку територій (регіонів) : методика дослі(
дження // Інноваційні шляхи розвитку курортно(рек(
реаційних регіонів і ринків : зб. наук. пр. / НАН Ук(
раїни. Ін(т економіко(правових досліджень ; ред. кол. :
Мамутов В. К. (відп. ред.) та ін. – Донецьк : ТОВ
«Юго(Восток, Лтд», 2007. – 307 с.
13. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубце(
ва Е. Б. Современный экономический словарь. – М. :
ИНФРА(М, 1997. – 496 с.
14. Савицкая Г. В. Анализ эффективности дея(
тельности предприятия : методологические аспекты /
Савицкая Г. В. – М. : Новое знание, 2004. – 160 с.
15. Самуэльсон П. Экономика. Economics : учеб.
пособие / Самуэльсон Пол, Вильям Нордхаус. – [16(е
изд.]. – М. – СПб. – К. : Вильямс, 2000. – 688 c.
16. Экономика и организация туризма. Междуна(
родный туризм / [Драчева Е. Л., Забаев Ю. В., Исма(
ев Д. К. и др.] ; под ред. И. А. Рябовой. – [2(е изд.]. –
М. : КНОРУС, 2005. – 576 с.
17. Захарченко П. В. Моделі адаптивного управ(
ління курортно(рекреаційною системою [Текст] /
П. В. Захарченко // Вісник Київського національного
університету технологій та дизайну : зб. наук. пр. – К.,
2008. – Вип. 2 (40). – С. 123–129.
18. Krugman P. Making sense of the competitiveness
debate / Р. Krugman // Oxford review of economic
policy. – 1996. – No. 12. – P. 17–25.
Подано до редакції 19.02.2009 р.
© О. М. Рябич, 2009
УДК 658.012.32:504 О. М. Рябич,
канд. екон. наук,
доцент Донецького національного
технічного університету
ПРОБЛЕМИ ПОСТ�КІОТСЬКОЇ УГОДИ І ЗМІНИ В ЗАКОНОДАВСТВІ
ВІДНОСНО СТРАТЕГІЇ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ В УКРАЇНІ
На теперішній час проблема глобального по(
тепління є надзвичайно серйозною, оскільки може
призвести до стрімкої появи природних катаклізмів
і порушити єдність людини і природи. Негативні
наслідки зміни клімату очевидні вже зараз, крім
того, за даними Секретаріату Рамкової конвенції зі
зміни клімату ООН [1] викиди 40 індустріально роз(
витих країн, що мають зобов’язання по звітності
про викиди парникових газів у рамках Конвенції за
2000–2006 рр. збільшилися на 2,3 %. Викиди країн,
що ратифікували Кіотський протокол у 2006 р., були
на 17 % нижче базової лінії Кіото, але й вони вирос(
ли після 2000 р. Первісне зниження викидів країн(
учасників Кіотського протоколу в основному відбу(
лося через економічний спад у країнах з перехідною
економікою (Центральної і Східної Європи) у
1990 р., але, у 2000–2006 рр. у цих країнах спосте(
рігався ріст викидів парникових газів рівний 7,4 %.
Отже, чим раніше почнуться реальні дії, тим
менше витрат понесе світова спільнота на подо(
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5143 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1681-6277 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:40:49Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гудзь, П.В. Захарченко, П.В. Гудзь, М.В. 2010-01-11T14:15:17Z 2010-01-11T14:15:17Z 2009 Оцінка мультиплікативної дії рекреаційної економіки на життєвий простір курортних територій / П.В. Гудзь, П.В. Захарченко, М.В. Гудзь // Економіка та право. — 2009. — № 1. — С. 122-127. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1681-6277 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5143 338.48.003.12 Розглянуто теоретичні основи оцінки впливу курортно-рекреаційної економіки на міський розвиток. На основі теоретичних узагальнень і використання економіко-математичних методів дослідження розраховано мультиплікатор надходжень до бюджету самоврядування курортного міста, а також мультиплікатор додаткових продажів бізнесу, що дає підстави для більш ефективного використання потенціалу курортно-рекреаційних територій і формує потребу на якісний міський менеджмент. Рассмотрены теоретические основы оценки влияния курортно-рекреационной экономики на городское развитие. На основе теоретических обобщений и использования экономико-математических методов исследования рассчитан мультипликатор поступлений в бюджет местных органов курортного города, а также мультипликатор дополнительных продаж бизнеса, что дает основания для более эффективного использования потенциала курортно-рекреационных территорий и формирует потребность в качественном городском менеджменте. Theoretical principles of estimation of effect of health-resort and recreational economics on urban development are considered. Based on theoretical generalizations and economic-mathematical methods of research, a multiplier of local budget receipts in the health-resort town was calculated, as well as a multiplier of additional business sales which provide the grounds for more efficient usage of the potential of health-resort territories and form the demand for high-quality town management. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Економіко-правові проблеми рекреаційної діяльності Оцінка мультиплікативної дії рекреаційної економіки на життєвий простір курортних територій Оценка мультипликативного действия рекреационной экономики на жизненное пространство курортных территорий Estimation of multiplying effect of recreational economics on life space of health-resort territories Article published earlier |
| spellingShingle | Оцінка мультиплікативної дії рекреаційної економіки на життєвий простір курортних територій Гудзь, П.В. Захарченко, П.В. Гудзь, М.В. Економіко-правові проблеми рекреаційної діяльності |
| title | Оцінка мультиплікативної дії рекреаційної економіки на життєвий простір курортних територій |
| title_alt | Оценка мультипликативного действия рекреационной экономики на жизненное пространство курортных территорий Estimation of multiplying effect of recreational economics on life space of health-resort territories |
| title_full | Оцінка мультиплікативної дії рекреаційної економіки на життєвий простір курортних територій |
| title_fullStr | Оцінка мультиплікативної дії рекреаційної економіки на життєвий простір курортних територій |
| title_full_unstemmed | Оцінка мультиплікативної дії рекреаційної економіки на життєвий простір курортних територій |
| title_short | Оцінка мультиплікативної дії рекреаційної економіки на життєвий простір курортних територій |
| title_sort | оцінка мультиплікативної дії рекреаційної економіки на життєвий простір курортних територій |
| topic | Економіко-правові проблеми рекреаційної діяльності |
| topic_facet | Економіко-правові проблеми рекреаційної діяльності |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5143 |
| work_keys_str_mv | AT gudzʹpv ocínkamulʹtiplíkativnoídíírekreacíinoíekonomíkinažittêviiprostírkurortnihteritoríi AT zaharčenkopv ocínkamulʹtiplíkativnoídíírekreacíinoíekonomíkinažittêviiprostírkurortnihteritoríi AT gudzʹmv ocínkamulʹtiplíkativnoídíírekreacíinoíekonomíkinažittêviiprostírkurortnihteritoríi AT gudzʹpv ocenkamulʹtiplikativnogodeistviârekreacionnoiékonomikinažiznennoeprostranstvokurortnyhterritorii AT zaharčenkopv ocenkamulʹtiplikativnogodeistviârekreacionnoiékonomikinažiznennoeprostranstvokurortnyhterritorii AT gudzʹmv ocenkamulʹtiplikativnogodeistviârekreacionnoiékonomikinažiznennoeprostranstvokurortnyhterritorii AT gudzʹpv estimationofmultiplyingeffectofrecreationaleconomicsonlifespaceofhealthresortterritories AT zaharčenkopv estimationofmultiplyingeffectofrecreationaleconomicsonlifespaceofhealthresortterritories AT gudzʹmv estimationofmultiplyingeffectofrecreationaleconomicsonlifespaceofhealthresortterritories |