Засоби досягнення цілей діяльності вищої школи

Обґрунтовано необхідність і актуальність використання методів статистики нечислових даних для аналізу раціональності діяльності вищої школи. Визначено ознаки раціональних засобів досягнення цілей діяльності вищої школи, їх характер і значення. Проаналізовано засоби досягнення цілей в діяльності сист...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Дєєва, Л.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2009
Schlagworte:	Економіка праці, соціальна економіка та політика
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5151
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Засоби досягнення цілей діяльності вищої школи / Л.Г. Дєєва // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С. 132-137. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5151
record_format	dspace
spelling	Дєєва, Л.Г. 2010-01-12T12:31:45Z 2010-01-12T12:31:45Z 2009 Засоби досягнення цілей діяльності вищої школи / Л.Г. Дєєва // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С. 132-137. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1681-6277 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5151 378 Обґрунтовано необхідність і актуальність використання методів статистики нечислових даних для аналізу раціональності діяльності вищої школи. Визначено ознаки раціональних засобів досягнення цілей діяльності вищої школи, їх характер і значення. Проаналізовано засоби досягнення цілей в діяльності систем вищої освіти зарубіжних країн щодо встановлених ознак. Запропоновано використання розробленого інструментарію для комплексної оцінки раціональності діяльності вищої школи. Обоснована необходимость и актуальность использования методов статистики нечисловых данных для анализа рациональности деятельности высшей школы. Определены признаки рациональных средств достижения целей в деятельности высшей школы, их характер и значения. Проанализированы средства достижения целей деятельности систем высшего образования зарубежных стран относительно установленных признаков. Предложено использование разработанного инструментария для комплексной оценки рациональности деятельности высшей школы. The necessity and urgency of using nonnumerical data statistics methods for analysis of rational activity of a higher school are grounded. Features of rational means for achieving goals in the activity of the higher school were defined, and their character and values as well. The means for achieving goals in the activity of foreign higher educational systems were analyzed according to the features defined. The instruments developed are offered to be applied in the complex estimation of rational activity of the higher school. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Економіка праці, соціальна економіка та політика Засоби досягнення цілей діяльності вищої школи Способы достижения целей деятельности высшей школы Means for achieving goals in higher educational establishments activity Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Засоби досягнення цілей діяльності вищої школи
spellingShingle	Засоби досягнення цілей діяльності вищої школи Дєєва, Л.Г. Економіка праці, соціальна економіка та політика
title_short	Засоби досягнення цілей діяльності вищої школи
title_full	Засоби досягнення цілей діяльності вищої школи
title_fullStr	Засоби досягнення цілей діяльності вищої школи
title_full_unstemmed	Засоби досягнення цілей діяльності вищої школи
title_sort	засоби досягнення цілей діяльності вищої школи
author	Дєєва, Л.Г.
author_facet	Дєєва, Л.Г.
topic	Економіка праці, соціальна економіка та політика
topic_facet	Економіка праці, соціальна економіка та політика
publishDate	2009
language	Ukrainian
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
format	Article
title_alt	Способы достижения целей деятельности высшей школы Means for achieving goals in higher educational establishments activity
description	Обґрунтовано необхідність і актуальність використання методів статистики нечислових даних для аналізу раціональності діяльності вищої школи. Визначено ознаки раціональних засобів досягнення цілей діяльності вищої школи, їх характер і значення. Проаналізовано засоби досягнення цілей в діяльності систем вищої освіти зарубіжних країн щодо встановлених ознак. Запропоновано використання розробленого інструментарію для комплексної оцінки раціональності діяльності вищої школи. Обоснована необходимость и актуальность использования методов статистики нечисловых данных для анализа рациональности деятельности высшей школы. Определены признаки рациональных средств достижения целей в деятельности высшей школы, их характер и значения. Проанализированы средства достижения целей деятельности систем высшего образования зарубежных стран относительно установленных признаков. Предложено использование разработанного инструментария для комплексной оценки рациональности деятельности высшей школы. The necessity and urgency of using nonnumerical data statistics methods for analysis of rational activity of a higher school are grounded. Features of rational means for achieving goals in the activity of the higher school were defined, and their character and values as well. The means for achieving goals in the activity of foreign higher educational systems were analyzed according to the features defined. The instruments developed are offered to be applied in the complex estimation of rational activity of the higher school.
issn	1681-6277
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5151
citation_txt	Засоби досягнення цілей діяльності вищої школи / Л.Г. Дєєва // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С. 132-137. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT dêêvalg zasobidosâgnennâcíleidíâlʹnostíviŝoíškoli AT dêêvalg sposobydostiženiâceleideâtelʹnostivysšeiškoly AT dêêvalg meansforachievinggoalsinhighereducationalestablishmentsactivity
first_indexed	2025-11-24T07:39:30Z
last_indexed	2025-11-24T07:39:30Z
_version_	1850843702490038272
fulltext	Экономика труда, социальная экономика и политика ЭКОНОМИКА И ПРАВО132 2009, №2 Першочергові стратегічні заходи повинні бути фокусовані на децентралізації влади, вдос� коналення електоральної системи й системи представництва груп, упровадження системи за� хисту економічних, соціальних та культурних прав на всіх рівнях і у всіх інститутах сектора безпеки. Література 1. Шерр Дж. Парламентський контроль у сфері безпеки і оборони : матеріали міжнародної конфе� ренції (Київ, 27–28 вересня 2002 р.) : Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Женевський центр контролю над збройними силами. – К. : НІПМБ, DCAF. – 296 с. 2. Autonomy, Self�governance and Conflict Resolution : Innovative Approaches to Institutional Design in Divided Societies / Ed. by Marc Weller and Stefan Wolff. – London : Routledge, 2005. 3. Handbook on Poverty and Inequality / Ed. by Shahidur Khandker, Jonathan Haughton. – New York : World Bank, 2009. 4. Заключительные замечания Комитета по экономи� ческим, социальным и культурным правам ООН, Украи� на, Е/С, 12/UKR/CO/5, 4 января 2008 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http ://www.unhchr.ch/html/ menu2/6/cescr.htm. http ://www2.ohchr.org/english/bodies/ cescr/comments.htm. 5. Права людини в Україні – 2007 : доповідь пра� возахисних організацій : за ред. Є. Захарова, І. Рапп, В. Яворського / Українська Гельсінська спілка із прав людини. – Харків : Права людини, 2008. – 304 с. Подано до редакції 17.04.2009 р. © Л. Г. Дєєва, 2009 УДК 378 Л. Г. Дєєва, аспірант, Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет» ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОЇ ШКОЛИ У сучасному суспільстві в умовах постійних перетворень значущість вищої освіти, як складової соціального та економічного розвитку, надзвичай� но зростає. Вища школа не тільки готує кваліфіко� ваних фахівців, задовольняючи потреби виробниц� тва, а й задає напрями інноваційного розвитку. Отже, її діяльність повинна відповідати певним ви� могам суспільства. Виходячи з них, держава фор� мує освітню політику. Кожне суспільство, формуючи національну систему вищої освіти, керується тими чи іншими цілями. Проте, які б орієнтири не ставилися, успіх в отриманні результату залежить від обраних засобів досягнення, від того, наскільки вони сприяють ра� ціональності діяльності вищої школи. Для цього державною освітньою політикою запроваджується функціонування визначених типів вищих навчаль� них закладів, встановлюються кваліфікаційні рівні та ступені, структура управління вищою освітою, формується механізм фінансування тощо. Вибір засобів, що забезпечують функціонування вищої школи, обумовлено історичними особливостями її розвитку в різних країнах і має відповідати сучасній соціально�економічній ситуації, що склалася в суспільстві. Саме обрані засоби впливають на раці� ональність розвитку та діяльності сфери вищої ос� віти. Тому здійснення аналізу засобів досягнення цілей вітчизняної вищої школи з позиції раціональ� ності є своєчасним і актуальним. Сучасному етапу вивчення діяльності вітчизня� ної вищої освіти притаманне зміщення акценту на аналіз її цілей і результатів. Так, деякі дослідники аналізують цілі, що ставить держава перед вищою освітою. Наприклад, А. Амбросов та О. Сердюк відзначають, що зміни в сучасному суспільстві став� лять «вимогу до трансформування цілей вищої осві� ти» [1, c. 24]. Г. Дмитренко та С. Мудра наголошують, що в Україні потрібне формування механізму стра� тегічного управління освітою і стратегічних цілей системи освіти [2]. Інші досліджують результати діяльності вищої школи у вигляді динамічних стати� стичних показників за певний період часу [3; 4; 5]. Економіка праці, соціальна економіка та політика ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1332009, №2 Проте є низка авторів, що підіймають у своїх працях проблему необхідності аналізу засобів досягнення цілей вищої освіти. Так, А. Гуржій та В. Гапон підкреслюють необхідність вивчення принципів організації сучасної освіти, підходів до фінансуван� ня, структури вищих навчальних закладів тощо [6, с. 25]. О. Кириченко, С. Лаптєв і Ю. Неговська роз� глядають проблему ефективного фінансування вищої освіти як засобу, що допоможе створити конкурент� ну економіку та відкрите суспільство [7, с. 29–31]. Можна сказати, що незважаючи на те, що в останні роки тема засобів досягнення цілей діяльності націо� нальної вищої школи привернула увагу українських вчених, вона не має системності у висвітленні. З огляду на це метою публікації є аналіз та зіставлення засобів досягнення цілей діяльності вищої школи з використанням елементів контент$аналізу та методів вивчення об’єктів нечислової природи шля$ хом перевірки їх на відповідність ознакам раціональ$ ності, що дозволить оцінити раціональність діяль$ ності вітчизняної сфери вищої освіти. Очевидно, що кожна країна мріє мати сучасну систему вищої освіти, діяльність якої б сприяла со� ціальному та економічному розвитку суспільства. Проте отримати планований результат вдається не завжди. Отже, основа успіху полягає у раціональності обраних методів, шляхів, тобто в засобах досягнен� ня наміченого. Розглянемо засоби досягнення цілей вищої освіти України в порівнянні з аналогічними у Росії, США, Великобританії та Німеччині. Раціональність, з огляду на визначені типо� логічні риси, охоплює характеристику діяльності з позиції мети, засобів її досягнення та результату в певних зовнішніх умовах: законовідповідності, відповідності морально�етичним нормам, синтезу індивідуального й універсального [8]. Тому по� рівняльний аналіз засобів досягнення цілей у діяль� ності вищих шкіл обраних країн проводиться щодо зазначених проявів зовнішнього середовища. Для аналізу обрано засоби, що використовуються в діяльності вищої освіти: типи вищих навчальних закладів і кваліфікаційні рівні (ступені). Для того, щоб оцінити засоби досягнення цілей діяльності вищої школи, необхідно визначити при� датний інструментарій і методи дослідження. Об� рані для аналізу об’єкти є об’єктами нечислової природи, які широко використовуються в теоретич� них і прикладних дослідженнях з економіки, а та� кож практично у всіх галузях національного госпо� дарства. Для їх аналізу доцільно використовувати методи статистики нечислових даних [9, с. 65–66]. При цьому якісний аналіз передбачає введення оз� нак, конкретні прояви яких змінюються від об’єкта до об’єкта, від вищої школи однієї країни до вищої школи іншої. Для аналізу використано номінальні ознаки, що приймають n значень, а деякі зведено до бінарних (дихотомічних) ознак. Самі ознаки дозво� лять виділити процедури контент�аналізу [10, с. 142]. Значення ознаки визначається через по� рівняння й перевірку на буквальний збіг або розбі� жність. Для відображення відносин еквівалентності використано номінальну шкалу. Вимірювання по� лягатиме у тому, щоб після проведення аналізу об’єкта визначити приналежність результату до того або іншого класу еквівалентності й записати це за допомогою символу, що позначає даний клас. Аналіз видів навчальних закладів у досліджу� ваній групі країн відносно їх законовідповідності дав можливість виділити одну номінальну ознаку (k 1 ) – «класифікація навчальних закладів». Вона є дихото� мічною і приймає два значення: 1 – сувора, коли класифікація або типологія вищих навчальних зак� ладів точно визначена й закріплена законодавчо; 2 – вільна, коли класифікація формується інакше. Оцінити відповідність існуючих видів вищих на� вчальних закладів (ВНЗ) морально�етичним нормам дасть можливість номінальна ознака (n 1 ) – «доміную� ча форма власності ВНЗ». Вона є дихотомічною й приймає два значення: 1 – державна і 2 – приватна. З’ясувати, чи сприяє існуюча класифікація ви� щих навчальних закладів сполученню потреб особи� стості й інтересів суспільства, дасть можливість но� мінальна ознака (t 1 ) – «різноманітність видів вищих навчальних закладів». Вона є дихотомічною і прий� має два значення: 1 – у випадку, коли у країні фун� кціонує чотири і менше видів навчальних закладів, і 2 – якщо п’ять і більше. Оцінити класифікацію кваліфікаційних рівнів (ступенів), що присвоюються вищими школами досліджуваної групи країн, відносно їх законовідпо� відності, дасть можливість номінальна ознака (k 2 ) – «однаковість ступенів на національному рівні». Вона є дихотомічною ознакою і приймає два зна� чення: 0 – коли немає стандартизації ступенів на національному рівні, і 1 – коли є. Оцінити відповідність існуючих кваліфікацій� них рівнів (ступенів) морально�етичним нормам дасть можливість номінальна ознака (n 2 ) – «визнан� ня закордонних дипломів і ступенів». Враховуючи, що право на освіту є одним із прав людини, а вища освіта виконує роль ключового фактора розвитку знань і являє собою виключно цінне культурне й наукове надбання для людини й суспільства, ця оз� нака є надзвичайно важливою в контексті відпові� дності діяльності вищої школи морально�етичним нормам. Ознака є дихотомічною і приймає два зна� чення: 0 – країна не має механізму визнання закор� донних дипломів чи ступенів, і 1 – такий є. З’ясувати, чи сприяють існуючі види кваліфіка� ційних рівнів (ступенів) сполученню потреб особи� Экономика труда, социальная экономика и политика ЭКОНОМИКА И ПРАВО134 2009, №2 стості та інтересів суспільства, дасть можливість номінальна ознака (t 2 ) – «гармонізація номенклату# ри вчених ступенів». Вона є дихотомічною і прий# має два значення: 1 – повна, що припускає встанов# лення однакових вимог для трьох ступенів у кожній галузі знань на міжнародному рівні, 2 – часткова. В Україні вищий навчальний заклад – це освіт# ня, освітньо#наукова установа, яку засновано і яка діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує освітньо#професійні програми вищої освіти за пев# ними освітніми та освітньо#кваліфікаційними рівнями. У законі України «Про вищу освіту» чітко зазначена класифікація вищих навчальних закладів, які мають право функціонувати. До таких належать: університет, академія, інститут, консерваторія, ко# ледж, технікум (училище) [11]. На території Украї# ни функціонують вищі навчальний заклади держав# ної, комунальної, приватної форм власності. Пере# важна кількість є державними. Отже, ознака k 1 приймає значення 1, n 1 – 1, t 1 – 2. Зразки документів про вищу освіту, що видають# ся в Україні, затверджуються Кабінетом Міністрів. Згідно із законодавством вищий навчальний заклад має право видавати документ про вищу освіту держав# ного зразка тільки з акредитованого напряму (спе# ціальності). При цьому найнижчим освітньо#квалі# фікаційним рівнем (ступенем) вищої освіти є молод# ший спеціаліст. Наступні рівні передбачають отриман# ня ступенів бакалавра, спеціаліста та магістра [11]. З метою забезпечення прав громадян, які одержа# ли освіту за кордоном, на продовження навчання і професійну діяльність в Україні було прийнято Закон «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфі# кацій з вищої освіти в Європейському регіоні» [12]. Незважаючи на те, що Україна приєдналася до Бо# лонського процесу, у країні все ще діє змішана систе# ма присвоєння ступенів: частково застосовується нова система з випуском бакалаврів і магістрів, частково стара – з випуском спеціалістів. Замість єдиного ви# щого ступеня доктора (філософії) присвоюються два ступеня: кандидат і доктор наук. Таким чином, озна# ка k 2 приймає значення 1, n 2 – 1, t 2 – 2 (табл. 1). особи й реалізують відповідно до ліцензії освітні про# грами вищої професійної освіти. У ВНЗ ведеться підготовка фахівців вищої кваліфікації для різних галузей промисловості, сільського господарства, на# уки й культури на базі середньої освіти [13, с. 206]. Розрізняють державні й приватні ВНЗ. Пере# важна частина з них є державними. Вищі навчальні заклади в Російській Федерації підрозділяються на три типи: університет – багатопрофільний навчальний заклад з великим вибором навчальних програм у самих різних галузях знань; академія – готує широке коло фахівців будь# якого напряму людської діяльності (сільське госпо# дарство, охорона здоров’я, мистецтво тощо); інститут – займається підготовкою фахівців для роботи в певній сфері людської діяльності [14]. Таким чином, ознака k 1 приймає значення 1, n 1 – 1, t 1 – 1. У Росії, як і в інших країнах, що приєдналася до Болонського процесу, відбувається гармонізація номенклатури вчених ступенів, проте зараз у країні діє змішана система з такими рівнями вищої про# фесійної освіти: вища професійна освіта, що підтверджується присвоєнням особі, яка успішно пройшла підсум# кову атестацію, кваліфікації (ступеня) бакалавра; вища професійна освіта, що підтверджується присвоєнням особі, яка успішно пройшла підсумко# ву атестацію, кваліфікації дипломованого спеціаліста; вища професійна освіта, що підтверджується присвоєнням особі, яка успішно пройшла підсум# кову атестацію, кваліфікації магістра [15]. Відповідно до федерального закону «Про вищу і післявузівську професійну освіту» визнання і вста# новлення еквівалентності документів інших країн про вищу професійну освіту, а також про присвоєн# ня наукових звань відноситься до компетенції Міністерства загальної та професійної освіти Російсь# кої Федерації. У 1999 р. Росія приєдналася до участі в «Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої ос# віти в Європейському регіоні». Таким чином, озна# ка k 2 приймає значення 1, n 2 – 1, t 2 – 2 (табл. 2). Таблиця 1. Раціональність засобів досягнення цілей у діяльності вищої школи України Ознака № з/п Об’єкт ki ni ti 1 Типи вищих навчальних закладів 1 1 2 2 Кваліфікаційні рівні (ступені) 1 1 2 У Російській Федерації вищі навчальні заклади – освітні установи, організовані й діючі на підставі за# конодавства про освіту, що мають статус юридичної Таблиця 2. Раціональність засобів досягнення цілей у діяльності вищої школи Російської Федерації Ознака № з/п Об’єкт ki ni ti 1 Типи вищих навчальних закладів 1 1 2 2 Кваліфікаційні рівні (ступені) 1 1 2 У Сполучених Штатах Америки немає національ# но стандартизованого визначення терміна «універси# Економіка праці, соціальна економіка та політика ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1352009, №2 тет» і чіткої класифікації або типології вищих навчаль$ них закладів [16, c. 52]. Найбільш популярною вва$ жається класифікація фонду Карнегі, яка виділяє такі групи вищих навчальних закладів: дослідні універси$ тети, університети й коледжі$магістратури, коледжі бакалаврату й вільних мистецтв, спеціалізовані інсти$ тути, професійно$технічні й технічні школи. На вершині піраміди перебувають чотири кате$ горії університетів, що присвоюють докторські сту$ пені. Другу за престижністю групу складають бага$ тогалузеві університети й коледжі. До неї входять ВНЗ, в яких ведеться навчання з гуманітарних і природничих наук, а також по однієї й більше тех$ нічних спеціальностей, що мають не менш тисячі студентів [17, с. 9]. Третю групу утворюють коледжі гуманітарних і природничих наук, традиційно нази$ вані у США коледжами вільних мистецтв. Багато з них є елітарними з ухилом на гуманітарні науки. Четверту групу становлять професійні школи і спе$ ціалізовані ВНЗ. До них належать медичні, інже$ нерні, юридичні й інші галузеві школи, школи бізнесу, мистецтв, учительські коледжі й інші спе$ ціалізовані навчальні заклади [18, с. 92]. Отже, оз$ нака k 1 приймає значення 2, n 1 – 1, t 1 – 2. Вища освіта у США умовно поділена на два рівні: не університетський і університетський. Між ними немає ніякого законодавчо задекларованого розходження і визначаються вони скоріше рівнем кваліфікації, закладеної в певній програмі, ніж ти$ пом установи, що її пропонує. Освітні програми, що відповідають не універси$ тетському рівню, включають усі технічні й про$ фесійні програми, які ведуть до одержання ступеня, диплома або посвідчення нижче бакалавра. У свою чергу, університетський рівень освіти має три стадії. Перша передбачає одержання ступеня асоціата, ба$ калавра, просунутого сертифіката й першого про$ фесійного ступеня. Ступінь асоціата – перший ака$ демічний, або професійний ступінь. Особа, що одержала його, надалі може продовжити навчання з метою одержання ступеня бакалавра – другого академічного ступеня [17, с. 10]. Просунутий серти$ фікат – це документ, одержання якого вимагає року або навіть менше після одержання ступеня бакалав$ ра, і підтверджує придбання більш вузької спеціа$ лізації або додаткового набору компетенцій. Перший професійний ступінь можна здобути після завершен$ ня програми бакалаврата з іншого предмету. Друга стадія університетського рівня дозволяє одержати ступінь магістра, диплом/посвідчення, ступінь фахівця з освіти. Ступінь магістра є пер$ шим ступенем другої стадії університетської осві$ ти. Навчання на цій стадії ведеться за програмою, орієнтованою на спеціалізовану практичну діяль$ ність у різних галузях. Докторантура представляє третю й найвищу стадію вищої освіти у Сполучених Штатах Амери$ ки. Вона передбачає спеціалізоване навчання й са$ мостійне наукове дослідження у вибраній галузі знань [19, с. 66]. У 1997 р. США приєдналися до «Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейсь$ кому регіоні». Також у країні існує механізм при$ знання закордонних документів про вищу освіту з метою подальшого працевлаштування чи продов$ ження навчання. Таким чином, ознака k 2 приймає значення 0, n 2 – 1, t 2 – 2 (табл. 3). Таблиця 3. Раціональність засобів досягнення цілей у діяльності вищої школи США Ознака № з/п Об’єкт ki ni ti 1 Типи вищих навчальних закладів 2 1 2 2 Кваліфікаційні рівні (ступені) 0 1 2 У Великобританії існує так звана бінарна сис$ тема вищої освіти, що включає два якісно різнорідні види навчальних закладів: університети й інші ВНЗ. До числа останніх належать політехнічні інститути, самостійні коледжі й так звані інститути вищої ос$ віти. Університети являють собою великі науково$ навчальні комплекси, в які входять факультети з відділеннями й кафедрами, що ведуть викладання і наукові дослідження [19, с. 51–52]. Поряд з ними у Великобританії своєрідне місце займають коледжі, що входять до складу університетів. Абсолютна більшість британських університетів є державними. У систему вищої не університетської освіти вхо$ дять політехнічні інститути в Англії й Уельсі, цент$ ральні інститути в Шотландії, а також коледжі та інститути вищої освіти, які розташовані в різних районах Великобританії. Ступені в них присвою$ ються Радою з присудження національних акаде$ мічних ступенів або університетами [19, с. 51–52]. Більшість університетів у Великобританії мо$ жуть бути класифікованими за шістьма головними категоріями: давні університети, засновані до XIX ст.; лондонські університети, засновані у XIX і на початку XX ст.; університети із червоної цегли, засновані у XIX і на початку XX ст.; скляні університети, засновані у 60$х рр. XX ст. відповідно закону «Про подальшу й вищу освіту» 1992 р., що дозволив політехнікумам ставати універ$ ситетами; Відкритий університет, заснований у 1968 р. – практично єдиний британський університет, що надає дистанційне навчання; Экономика труда, социальная экономика и политика ЭКОНОМИКА И ПРАВО136 2009, №2 нові університети, створені після 1992 р. з полі� технікумів і коледжів вищої освіти [20, с. 1–3]. Таким чином, ознака k 1 приймає значення 2, n 1 – 1, t 1 – 2. У Великобританії відсутня офіційна система ак� редитації вищих навчальних закладів. Кожний ВНЗ має право визначати зміст навчання й формально фіксувати його результати видачею різних документів і присвоєнням тих або інших ступенів [19, с. 53–54]. Британські вищі навчальні заклади видають дуже різноманітні документи громадянам, що мають той або інший рівень освіти і профіль знань: документи про присвоєння академічних і почесних ступенів, дипломи й посвідчення. Найпоширенішими є почат� кові, базові та перші академічні ступені, які прису� джуються після проходження трирічного навчально� го курсу. Базовий академічний ступінь може бути звичайним – у різних закладах називається по�різно� му (ординарний, загальний, прохідний), а може бути з відзнакою. Базовий академічний ступінь з відзна� кою поділяється на категорії або класи. Це розподіл неоднозначний у різних університетах [20, с. 3]. Основний ступінь, що надається установами вищої освіти – перший, більш відомий як ступінь бакалавра. Наступним, більш високим за рівнем, є, як правило, ступінь магістра мистецтв, наук, техні� ки тощо. Однак у деяких університетах присвою� ються ступені бакалавра, які вважаються в інших британських університетах еквівалентними ступеню магістра. Це свідчить про те, що у Великобританії формальна назва академічного ступеня не фіксує обов’язково той самий зміст і рівень освіти. Наступ� ний за рівнем кваліфікації є ступінь доктора філо� софії. Найвищий серед академічних – ступінь док� тора наук, що присуджується професорсько�викла� дацькому складу на основі серйозних опублікованих наукових праць і авторитету в наукових колах. У 1997 р. Великобританія приєдналися до «Кон� венції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні». У країні існує низка орга� нізацій, що допомагає отримати визнання закордон� них документів про вищу освіту для працевлаштуван� ня чи продовження навчання. Таким чином, ознака k 2 приймає значення 0, n 2 – 1, t 2 – 2 (табл. 4). університети, університети прикладних наук, ху� дожні, музичні й кінематографічні коледжі, універ� ситет освіти, теологічні коледжі, приватні універси� тети [21, с. 7–8]. Переважна кількість вищих на� вчальних закладів є державними. Вищі технічні й вищі педагогічні школи одержали статус навчальних закладів університетського типу тільки наприкінці 60�х – початку 70�х років XX ст. Таким чином, оз� нака k 1 приймає значення 2, n 1 – 1, t 1 – 2. Академічні ступені, що присвоюють у Німеч� чині, відрізняються від прийнятих в англомовних країнах. Випускники математичних, природо�науко� вих, економічних і соціологічних факультетів одер� жують державний диплом про вищу освіту. Однак у країні йде процес переходу на нову модель: бака� лавр – магістр – доктор. З дипломом видається два види додатків – німецька та європейська версія. Перший рівень вищої освіти – це базовий цикл. Успішне складання іспитів дає студентові право про� довжити навчання на другому рівні – це головний цикл, що припускає поглиблене вивчання базових дисциплін спеціалізації. За підсумками другого рівня все частіше присуджується ступінь бакалавра. Ступінь магістра присуджується на підставі зданих магістерських іспитів. Третій рівень вищої освіти – аспірантура. Підготовка дисертацій на здобуття сту� пеня доктора наук проводиться тільки в університе� тах. За результатами написання дисертації й успіш� ного складання усного іспиту або захисту дисертації присвоюється ступінь доктора [21, c. 8]. Задля сприяння розвитку академічної мобіль� ності у 1997 р. Німеччина приєдналася до «Кон� венції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні» [22]. Отже, ознака k 2 прий� має значення 1, n 2 – 1, t 2 – 2 (табл. 5). Таблиця 4. Раціональність засобів досягнення цілей у діяльності вищої школи Великобританії Ознака № з/п Об’єкт ki ni ti 1 Типи вищих навчальних закладів 2 1 2 2 Кваліфікаційні рівні (ступені) 0 1 2 У системі вищої освіти ФРН існують такі види вищих навчальних закладів: університети, технічні Таблиця 5. Раціональність засобів досягнення цілей у діяльності вищої школи Німеччини Ознака № з/п Об’єкт ki ni ti 1 Типи вищих навчальних закладів 2 1 2 2 Кваліфікаційні рівні (ступені) 1 1 2 Таким чином, зважаючи на те, що раціональність діяльності вищої школи полягає у відповідності мети і обраних засобів її досягнення, тобто у їх взаємозв’яз� ку, їх характер визначається середовищем і умовами, в яких вища школа функціонує і розвивається. Це обумовлює різноманітність видів вищих навчальних закладів у США, Великобританії й Німеччині та відсутність їх чіткої, законодавчо закріпленої класи� фікації, на відміну від Росії та України. Також демок� ратизація всіх сфер життя у США та історичний роз� виток самостійних наукових центрів у Великобританії Економіка праці, соціальна економіка та політика ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1372009, №2 позначилася на розмаїтті ступенів, що присвоюються. Отже, різні країни використовують дещо відмінні за' соби. Проте існування різних підходів і засобів у діяль' ності вищої школи ще не говорить про ступінь раціо' нальності. Мірилом, що визначає, чи раціонально вза' галі діяти будь'яким чином заради поставленої мети, виступає результат. Тому формування цілей і вибір шляхів для вищої школи повинні мати логічну про' робку й організацію, бо функціонування лише для задоволення власних інтересів неможливо, а раціо' нальним воно є тільки при задоволенні інтересів всіх суб’єктів: держави, працедавців, студентів. Таким чином, оцінка діяльності вищої школи відносно відповідності законам, морально'етичним нормам і синтезу індивідуального й універсального не буде повною без комплексного аналізу цілей, за' собів їх досягнення та отриманих результатів. Адже постановка мети та її досягнення обраними для цього засобами мають сенс тільки за умови, що отриманий результат буде затребуваний суспільством, тобто буде зрозумілий, доступний і принесе користь. Наступ' ним кроком у вивченні засобів досягнення цілей діяльності вищої школи має бути аналіз результатів, що є метою подальшого наукового дослідження й матеріалом для майбутніх публікацій. Література 1. Амбросов А. Системний погляд на місію вищої освіти / А. Амбросов, О. Сердюк // Вища освіта Украї' ни. – 2007. – № 3. – С. 21–29. 2. Дмитренко Г. Стратегічна спрямованість роз' витку системи освіти в контексті трансформації українського суспільства / Г. Дмитренко, С. Мудрая // Персонал.–2006. – № 9. – С. 73–80. 3. Бессалова Т. В. Роль высшего образования в формировании общества, основанного на знаниях / Т. В. Бессалова // Наука та наукознавство. – 2006. – № 2. – С. 69–75. 4. Комарова О. А. Соціально'економічна зна' чущість освіти / О. А. Комарова // Проблеми науки. – 2004. – № 1. – С. 10–15. 5. Кремень В. Вища освіта в соціокультурних змінах сучасності / В. Кремень // Вища освіта Украї' ни. – 2007. – № 3. – С. 9–13. 6. Гуржій А. Методологічні засади оцінювання та прогнозування розвитку вищої освіти / А. Гуржій, В. Га' пон // Вища освіта України. – 2006. – № 1. – С. 23–31. 7. Кириченко О. Ефективне фінансування вищої освіти – шлях до конкурентної економіки і відкрито' го суспільства / О. Кириченко, С. Лаптєв, Ю. Неговсь' ка // Вища школа. – 2007. – № 4. – С. 23–34. 8. Кратт О. А. Раціональність як інструмент нау' кового пізнання економічних процесів і явищ / О. А. Кратт, Л. Г. Дєєва // Економічний вісник Донба' су. – 2007. – № 4 (10). – С. 49–53. 9. Орлов А. И. Нечисловая статистика / А. И. Ор' лов. – М. : МЗ'Пресс, 2004. – 513 с. 10. Рой О. М. Исследования социально'экономи' ческих и политических процессов / О. М. Рой. – СПб. : Питер, 2004. – 364 с. 11. Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984'III // Відомості Верховної Ради. України. – 2002. – № 20. – Ст. 134. 12. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Євро' пейському регіоні» № 1273'XIV // Відомості Верхов' ної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 459. 13. Онищенко Э. В. Вузы / Э. В. Онищенко, Л. В. Романюк // Знание. Понимание. Умение. – 2005. – № 3. – С. 206–208. 14. Федеральный закон «О высшем и послевузов' ском профессиональном образовании» № 125'фз. [Електронний ресурс] : от 22 авг. 1996 г. / Государствен' ная Дума Российской Федерации. – Режим доступа : http://mon.gov.ru/dok/fz/obr/3993/.(7). 15. Закон РФ «Об образовании» № 3266'1 [Елек' тронний ресурс] : от 10 июля 1992 г. / Государственная Дума РФ. – Режим доступа : http://mon.gov.ru/dok/fz/ obr/3986/. 16. McCormick A. C., Zhao C. – M. Rethinking and Reframing the Carnegie Classification / McCormick A. C., Zhao C. // Change. – September/October. – 2005. – P. 51–57. 17. Обзор систем высшего образования стран ОЭСР: Система высшего образования США // Бюлле' тень «Новости ОЭСР: образование, наука, новая эко' номика». – М. : Издат. дом ГУ ВШЭ, 2005. – С. 9–14. 18. Джонстоун Д. Б. Система высшего образова' ния в США: структура, руководство, финансирование / Д. Б. Джонстоун // Университетское управление: прак' тика и анализ. – 2003. – № 5–6 (28). – С. 92–102. 19. Зубарев В. И. Системы высшего образования стран Запада: справочник в 2'х ч. / В. И. Зубарев, А. Е. Го' лубев, В. Ф. Станис. – М. : Изд'во УДН, 1991. – 145 с. 20. Обзор систем высшего образования стран ОЭСР: Система высшего образования в Великобрита' нии // Бюллетень «Новости ОЭСР: образование, на' ука, новая экономика». – М. : Издат. дом ГУ ВШЭ, 2004. – С. 1–9. 21. Обзор систем высшего образования стран ОЭСР: Система высшего образования Германии // Бюллетень «Новости ОЭСР: образование, наука, новая экономи' ка». – М. : Издат. дом ГУ ВШЭ, 2004. – С. 7–12. 22. Convention on the Recognition of Qualifications concerning Higher Education in the European Region [Електронний ресурс]: UNESCO. – Lisbon, 1997. – Режим доступу : http://unesdoc.unesco.org/images/0011/ 001112/111238mb.pdf#page=55. Подано до редакції 14.05.2009 р.

Засоби досягнення цілей діяльності вищої школи

Institution

Ähnliche Einträge