Економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави

Обґрунтовано місце та роль економічних і соціальних прав людини в системі безпеки держави, аналіз впливу порушення прав людини на безпеку. Запропоновано рекомендації щодо демократизації державної політики в секторі безпеки і захисту прав людини....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Маляренко, Т.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2009
Теми:	Економіка праці, соціальна економіка та політика
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5152
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави / Т.А. Маляренко // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С. 129-132. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5152
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51522025-02-09T13:42:55Z Економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави Экономические и социальные права человека в системе безопасности государства Economic and social human rights in the system of state security Маляренко, Т.А. Економіка праці, соціальна економіка та політика Обґрунтовано місце та роль економічних і соціальних прав людини в системі безпеки держави, аналіз впливу порушення прав людини на безпеку. Запропоновано рекомендації щодо демократизації державної політики в секторі безпеки і захисту прав людини. Обоснованы место и роль экономических и социальных прав человека в системе безопасности государства, анализ влияния нарушений прав человека на безопасность. Даны рекомендации по демократизации государственной политики в секторе безопасности и защиты прав человека. Place and role of economic and social human rights in the system if state security are grounded. The impact of violation of human rights on personal security is analysed. The recommendations on democratization of the state policy in the sector of security and protection of human rights are given. 2009 Article Економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави / Т.А. Маляренко // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С. 129-132. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1681-6277 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5152 341.231.14:316.42 uk application/pdf Інститут економіко-правових досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіка праці, соціальна економіка та політика Економіка праці, соціальна економіка та політика
spellingShingle	Економіка праці, соціальна економіка та політика Економіка праці, соціальна економіка та політика Маляренко, Т.А. Економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави
description	Обґрунтовано місце та роль економічних і соціальних прав людини в системі безпеки держави, аналіз впливу порушення прав людини на безпеку. Запропоновано рекомендації щодо демократизації державної політики в секторі безпеки і захисту прав людини.
format	Article
author	Маляренко, Т.А.
author_facet	Маляренко, Т.А.
author_sort	Маляренко, Т.А.
title	Економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави
title_short	Економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави
title_full	Економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави
title_fullStr	Економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави
title_full_unstemmed	Економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави
title_sort	економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Економіка праці, соціальна економіка та політика
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5152
citation_txt	Економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави / Т.А. Маляренко // Економіка та право. — 2009. — № 2. — С. 129-132. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT malârenkota ekonomíčnítasocíalʹnípravalûdinivsistemíbezpekideržavi AT malârenkota ékonomičeskieisocialʹnyepravačelovekavsistemebezopasnostigosudarstva AT malârenkota economicandsocialhumanrightsinthesystemofstatesecurity
first_indexed	2025-11-26T09:19:42Z
last_indexed	2025-11-26T09:19:42Z
_version_	1849844081908252672
fulltext	Економіка праці, соціальна економіка та політика ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1292009, №2 © Т. А. Маляренко, 2009 УДК 341.231.14:316.42 Т. А. Маляренко, канд. екон. наук, доцент, Донецький державний університет управління ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ПРАВА ЛЮДИНИ В СИСТЕМІ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ Забезпечення безпеки держави і захист прав людини є основними завданнями демократичного управління сектором безпеки. Зв’язок прав людини й безпеки підкреслюється в основоположних міжна� родних документах: «Віденській декларації» і «Плані дій», прийнятих Всесвітньою конференцією із прав людини у 1993 р., Резолюції 1999/57 ООН, Лімбургсь� ких принципах упровадження міжнародного пакту «Про економічні, соціальні та культурні права». Зокрема, в Декларації ООН «Цілі тисячоліття» підкреслюється, що система прав людини, особли� во економічних, соціальних і культурних прав, по� винна забезпечити виконання ключових стратегій людства щодо подолання бідності, голоду, соціаль� ної нерівності та дискримінації. Розширення проблематики і сфери дій безпе� ки на економічні й соціальні аспекти, включення прав людини до системи безпеки держави та пов’я� зані з цим виклики і проблеми обумовлюють акту� альність даної статті. Економічні, соціальні та культурні права по� кликані забезпечити інтереси громадян України на основі соціальної справедливості. Ця група прав людини регулюється міжнародним пактом «Про економічні, соціальні та культурні права людини» відповідно до якого держави�учасниці зобов’язу� ються гарантувати забезпечення всіх прав населен� ня без будь�якої дискримінації, у тому числі вжити необхідні для цього законодавчі міри. В українській і вітчизняній науці представлені три наукові школи, які досліджують зв’язок між за� безпеченням економічних, соціальних і культурних прав людини і безпекою держави. 1. Права людини як особлива галузь права роз� глядає економічні, соціальні та культурні права як невід’ємну частину прав людини, систематичне порушення яких підриває безпеку держави й може загрожувати міжнародному миру та безпеці. 2. Стратегічне управління конфліктами дослі� джує методи управління конфліктами на всіх етапах, у тому числі встановлення, виконання й моніторинг стандартів прав людини як засіб запобігання та ви� рішення конфліктів і забезпечення безпеки. 3. Міжнародне гуманітарне право регулює хід протікання конфліктів, фокусуючись на механізмах забезпечення прав людини під час локальних і мас� штабних збройних конфліктів. Усі дослідники зазначають, що, незважаючи на актуальність теми й доведений зв’язок між правами людини, конфліктами і безпекою, впровадження норм і стандартів прав людини в систему безпеки держави є проблематичним, перш за все, внаслідок традиційної закритості сектора безпеки для гро� мадськості та міжнародних організацій, переваг інтересів держави над інтересами людини в концеп� ціях безпеки країн, недостатньої урегульованості і законодавчого забезпечення прав людини, особли� во економічних, соціальних і культурних прав. Усі ці виклики є актуальними для України. Мета статті – систематизувати і пояснити вплив порушення прав людини, особливо економічних і соціальних прав, на безпеку держави та надати реко$ мендації щодо вдосконалення нормативно$правових засад захисту економічних і соціальних прав людини в секторі безпеки України. Право на демократичне управління й забезпе� чення економічних, соціальних та культурних прав як необхідної складової безпеки держави, миру і стабільності закладені у «Загальній декларації із прав людини» й міжнародному пакті «Про економічні, соціальні і культурні права» та інших документах. Демократичне управління в секторі безпеки ба� зується на принципах: залучення громадянського суспільства у процеси прийняття рішень в інститутах сектора безпеки; врахування інтересів людини і сус� пільства в цілому разом з інтересами національної безпеки; функціонування сектора безпеки на засадах верховенства права й дотримання прав людини [1]. Схематично права людини, які пов’язані з си� стемою безпеки, можуть бути подані наступним чином (рис. 1). Порушення економічних, соціальних, культур� них прав і системна дискримінація є корінною при� чиною внутрішніх конфліктів. Сердцевиною соціальних прав є право на адек� ватний стандарт життя («Універсальна декларація із Экономика труда, социальная экономика и политика ЭКОНОМИКА И ПРАВО130 2009, №2 прав людини», ст. 25, міжнародний пакт «Про еко� номічні, соціальні та культурні права», ст. 11). Ви� конання цього права вимагає, як мінімум, захисту інших соціальних прав, зокрема, права на їжу, одяг, здоров’я, житло, освіту, соціальний захист і соціаль� не страхування, охорону сім’ї та сприяння сім’ї. Реалізацію соціальних прав забезпечують еко$ номічні права, такі як: право на власність, право на працю, на справедливі та сприятливі умови праці, право утворювати профспілки і вступати до них («Універсальна декларація», ст. 17, 22, 23, 25). Еко� номічні права мають подвійну функцію, що чіткіше демонструється відносно права власності. З одного боку, це право є базою для забезпечення адекватного стандарту життя, з іншого – для неза� лежності та свободи особистості. Сутність культурних прав є більш складною. Відповідно до ст. 27 «Універсальної декларації» та ст. 15 міжнародного пакту «Про економічні, со� ціальні та культурні права», культурні права містять: право на культуру і використання результатів нау� кового прогресу, право на захист морального та ма� теріального інтересу, пов’язаного з виробництвом творчої продукції, право на творчу свободу. Окремо повинні бути розроблені заходи щодо гарантування права на освіту, яке одночасно є еле� ментом економічних, соціальних і культурних прав. Взаємозв’язок між дотриманням стандартів прав людини, конфліктами й безпекою держави схематично подано на рис. 2. Як довели дослідження автора, корінною причи� ною порушення безпеки держави є горизонтальна нерівність – системна соціоекономічна нерівність між культурно різними групами, головним чином, ет� нічними, релігійними та лінгвістичними. Горизон� тальна нерівність виявляється не лише у глибокій ди� ференціації у значеннях показників, які характери� зують соціальний і економічний статус груп, але й у дискримінації – забезпеченні економічних і соціаль� них прав, доступу до державної служби, представ� ництва в державних органах влади. Комплексний аналіз проявів горизонтальної нерівності в деяких країнах, віднесених Світовим Банком до групи LICUS (країни з низьким ВВП і високим ризиком конфліктів), дозволив система� тизувати джерела міжгрупової диференціації та не� рівності [2; 3]. Серед політичних факторів нерівності вирі� шальними є: представництво груп в уряді, керівних установах, представництво в парламенті, органах місцевого самоврядування, участь усіх груп у вибо� рах, доступ до державної служби. Серед економічних факторів: рівний і справед� ливий доступ до ресурсів, включаючи землю, кому� нальні ресурси, воду, мінерали, кредити, наявність потужної економічної еліти, альтернативні можли� вості занятості. Рис. 1. Структура прав людини в секторі безпеки Рис. 2. Взаємозалежність між дотриманням стандартів захисту прав людини і виникненням конфліктів (системне порушення соціальних і економічних прав як джерело горизонтальної нерівності) Економіка праці, соціальна економіка та політика ЕКОНОМІКА ТА ПРАВО 1312009, №2 Соціальні фактори: рівний доступ до освіти, системи охорони здоров’я, роботи, забезпечення житлом, бідність і виключення з соціального жит� тя окремих груп, безпека людини. Очевидно, що всі фактори, які складають дже� рела горизонтальної нерівності, прямо пов’язані із правами людини, особливо з системним порушен� ням економічних і соціальних прав. Для подальшого обгрунтування взаємозв’язків між порушенням прав людини, горизонтальною нерівністю, ескалацією конфліктів і безпекою дер� жави були використані економіко�математичні мо� делі та проведено соціологічне дослідження в зо� нах конфліктів різної інтенсивності на території Сербії (Косово), Македонії, Боснії, Молдови та України з метою виявлення сприйняття нерівності та дискримінації представниками окремих соціаль� них груп. Дослідження сприйняття дискримінації та нерівності є важливим для пояснення того, яким чином групи відносяться до несправедливості та які заходи протестної поведінки вони застосовують для виправлення ситуації. Наприклад, дослідження розбіжностей у рівні освіти серед двох найбільших культурних (етнічних, релігійних, лінгвістичних) груп довело наявність суттєвої нерівності в більшості країн, де здійснюва� лось дослідження. У Косові горизонтальна нерівність за рівнем освіти складала 2,54, у Боснії� Герцеговині – 0,54, в Македонії – 0,8, Молдові – 0,6. Існує також нерівність у доступу до освіти, яка дозволяє займати посади в державній службі. Освіта та доступ до освіти є фактором, який утворює довгострокові привілеї однієї групи над іншою, надає їй переваги на ринку праці, у політич� ному житті та керівництві державою. Горизонтальна нерівність критично впливає на безпеку держави, якщо кордони між поділеними соціальними групами є очевидними, зрозумілими, історично обумовленими, соціально�значущими. Міжгрупові кордони повинні визначати поведінку членів групи таким чином, щоб вони відчували гру� пову належність і підтримували груповий інтерес. Системне порушення економічних і соціальних прав певних груп стимулює виключення з політичного життя і впливає на мобілізацію до радикальних дій. Україна є членом ООН і країною, яка ратифі� кувала міжнародний пакт «Про економічні, со� ціальні та культурні права». Згідно зі своїми обо� в’язками Уряд України повинен забезпечувати ви� конання прав громадян і здійснювати реформи, у т. ч. зміни законодавства для викорінювання дис� кримінації та покращення становища найуразли� віших груп населення. Аналіз виконання економічних, соціальних і культурних прав в Україні (на основі досліджень i до� повідей, здійснених міжнародними й українськими правозахисними організаціями) показує наявність на� ступних проблем у сфері забезпечення прав людини: 1. Недостатня незалежність, відсутність ресурсів і неефективність Уповноваженого із прав людини в захисті економічних, соціальних і культурних прав. 2. Зловживання представників організацій сек� тора безпеки, урядовців і державних службовців, відсутність ефективної протидії політиці дискримі� нації в соціальній і економічній сферах, особливо відносно етнічних та інших меншин. 3. Неефективна і несправедлива економічна політика. Підкреслюється, що мінімальна заробіт� на плата та соціальна допомога не забезпечує про� житковий мінімум; 28 % населення України прожи� ває за межею бідності. 4. Недостатній рівень фінансування державної системи освіти. Виключення з системи освіти пред� ставників низки етнічних груп [4; 5]. Висновки. Для зменшення впливу рушійних сил внутрішніх конфліктів і ризиків для безпеки держави заходи дер� жавної політики повинні реалізовуватись на декількох рівнях (національному, регіональному, локальному), у декількох сферах (економічній, соціальній, оборонній та ін.), у всіх необхідних інститутах державної служби. Громадянське суспільство повинно брати участь у формуванні політики безпеки. В Україні, перш за все, на рівні державної стра� тегії необхідно визнати існування довгострокових та середньострокових рушійних сил розвитку внутрішніх конфліктів і розробити та запровадити систему стра� тегічного управління безпекою на засадах прав лю� дини і безпеки людини, для чого внести необхідні зміни в Конституцію, стратегію та політику держав� ного управління на всіх рівнях і провести комплек� сну реформу сектора безпеки. Критичнішим напрямом стратегічного управ� ління безпекою України є боротьба з бідністю. Гло� бальна стратегія викорінювання бідності, яка розроб� лена ООН, повинна також бути втілена в Україні. На� ціональна стратегія боротьби з бідністю в Україні має враховувати економічні, соціальні та культурні пра� ва людини й задовольняти потреби соціально най� уразливіших груп – безробітних, жінок, сімей з дітьми, пенсіонерів, інвалідів, етнічних меншин. Разом з економічною та соціальною антидискри� мінаційною політикою, яка є запобіжним заходом досягення ефекту групового соціального включен� ня, заходи щодо децентралізації влади і забезпечен� ня прав людини, збалансованого політичного представництва в органах влади є ефективними інструментами підтримки миру та безпеки у поділе� них суспільствах з високим рівнем соціальної напру� ження й високим протестним потенціалом. Экономика труда, социальная экономика и политика ЭКОНОМИКА И ПРАВО132 2009, №2 Першочергові стратегічні заходи повинні бути фокусовані на децентралізації влади, вдос� коналення електоральної системи й системи представництва груп, упровадження системи за� хисту економічних, соціальних та культурних прав на всіх рівнях і у всіх інститутах сектора безпеки. Література 1. Шерр Дж. Парламентський контроль у сфері безпеки і оборони : матеріали міжнародної конфе� ренції (Київ, 27–28 вересня 2002 р.) : Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Женевський центр контролю над збройними силами. – К. : НІПМБ, DCAF. – 296 с. 2. Autonomy, Self�governance and Conflict Resolution : Innovative Approaches to Institutional Design in Divided Societies / Ed. by Marc Weller and Stefan Wolff. – London : Routledge, 2005. 3. Handbook on Poverty and Inequality / Ed. by Shahidur Khandker, Jonathan Haughton. – New York : World Bank, 2009. 4. Заключительные замечания Комитета по экономи� ческим, социальным и культурным правам ООН, Украи� на, Е/С, 12/UKR/CO/5, 4 января 2008 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http ://www.unhchr.ch/html/ menu2/6/cescr.htm. http ://www2.ohchr.org/english/bodies/ cescr/comments.htm. 5. Права людини в Україні – 2007 : доповідь пра� возахисних організацій : за ред. Є. Захарова, І. Рапп, В. Яворського / Українська Гельсінська спілка із прав людини. – Харків : Права людини, 2008. – 304 с. Подано до редакції 17.04.2009 р. © Л. Г. Дєєва, 2009 УДК 378 Л. Г. Дєєва, аспірант, Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет» ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОЇ ШКОЛИ У сучасному суспільстві в умовах постійних перетворень значущість вищої освіти, як складової соціального та економічного розвитку, надзвичай� но зростає. Вища школа не тільки готує кваліфіко� ваних фахівців, задовольняючи потреби виробниц� тва, а й задає напрями інноваційного розвитку. Отже, її діяльність повинна відповідати певним ви� могам суспільства. Виходячи з них, держава фор� мує освітню політику. Кожне суспільство, формуючи національну систему вищої освіти, керується тими чи іншими цілями. Проте, які б орієнтири не ставилися, успіх в отриманні результату залежить від обраних засобів досягнення, від того, наскільки вони сприяють ра� ціональності діяльності вищої школи. Для цього державною освітньою політикою запроваджується функціонування визначених типів вищих навчаль� них закладів, встановлюються кваліфікаційні рівні та ступені, структура управління вищою освітою, формується механізм фінансування тощо. Вибір засобів, що забезпечують функціонування вищої школи, обумовлено історичними особливостями її розвитку в різних країнах і має відповідати сучасній соціально�економічній ситуації, що склалася в суспільстві. Саме обрані засоби впливають на раці� ональність розвитку та діяльності сфери вищої ос� віти. Тому здійснення аналізу засобів досягнення цілей вітчизняної вищої школи з позиції раціональ� ності є своєчасним і актуальним. Сучасному етапу вивчення діяльності вітчизня� ної вищої освіти притаманне зміщення акценту на аналіз її цілей і результатів. Так, деякі дослідники аналізують цілі, що ставить держава перед вищою освітою. Наприклад, А. Амбросов та О. Сердюк відзначають, що зміни в сучасному суспільстві став� лять «вимогу до трансформування цілей вищої осві� ти» [1, c. 24]. Г. Дмитренко та С. Мудра наголошують, що в Україні потрібне формування механізму стра� тегічного управління освітою і стратегічних цілей системи освіти [2]. Інші досліджують результати діяльності вищої школи у вигляді динамічних стати� стичних показників за певний період часу [3; 4; 5].

Економічні та соціальні права людини в системі безпеки держави

Репозитарії

Схожі ресурси