Особливості багаторічної мінливості річного стоку деяких річок України
На прикладі 17 водозборів у різних частинах території України досліджено особливості багаторічної мінливості річного стоку. На примере 17 водосборов в разных частях территории Украины исследованы особенности многолетней изменчивости речного стока....
Saved in:
| Published in: | Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут МНС та НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51536 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості багаторічної мінливості річного стоку деяких річок України / Є.Д. Гопченко, Г.В. Діденко, М.І. Довгич // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 256. — С. 223-232. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860248971808604160 |
|---|---|
| author | Гопченко, Є.Д. Діденко, Г.В. Довгич, М.І. |
| author_facet | Гопченко, Є.Д. Діденко, Г.В. Довгич, М.І. |
| citation_txt | Особливості багаторічної мінливості річного стоку деяких річок України / Є.Д. Гопченко, Г.В. Діденко, М.І. Довгич // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 256. — С. 223-232. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту |
| description | На прикладі 17 водозборів у різних частинах території України досліджено особливості багаторічної мінливості річного стоку.
На примере 17 водосборов в разных частях территории Украины исследованы особенности многолетней изменчивости речного стока.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:40:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 566.166
Є.Д. Гопченко, Г.В. Діденко, М.І. Довгич
ОСОБЛИВОСТІ БАГАТОРІЧНОЇ МІНЛИВОСТІ РІЧНОГО
СТОКУ ДЕЯКИХ РІЧОК УКРАЇНИ
На прикладі 17 водозборів у різних частинах території України
досліджено особливості багаторічної мінливості річного стоку
Загальні положення
Дослідження виконано на прикладі 17 річкових басейнів, які
охоплюють площі водозборів від 38,3 (р. Ангара – с. Перевальне) до
81400 (р. Десна – м. Чернігів) км2 і мають періоди спостережень від 41
(р.Салгир – с. Дворіччя) до 81 (р. Десна – м. Чернігів) років. Автори не
ставили собі за мету детально з’ясувати особливості структури часових
рядів річного стоку, а зосередили увагу, головним чином, на тих змінах,
які відбулись у водності річок за останні 24 роки (починаючи з 1980 і до
2003 рр. включно). Відомо, що всі зміни гідрологічних явищ у просторі та
часі відображають багаторічні ритми геліосиноптичних процесів.
Визначальними чинниками є зміни з півночі на південь радіаційних ознак,
атмосферних опадів, а також співвідношення між ними. Багатолітні
ритми в часових рядах річкового стоку, насамперед, зумовлені загальною
циркуляцією атмосфери по території земної кулі, обертанням Землі
навколо своєї осі і навколо Сонця. В останні роки посилилась увага до
можливих антропогенних складових у глобальному потеплінні клімату.
Щоб виявити фізичні причини формування багатоводних і
маловодних періодів у межах тих чи інших територій, дослідники
здійснили спробу встановити зв’язок між коливаннями річного стоку і так
званими індексами сонячної радіації. При цьому виявилося, що в одних
випадках коливання річного стоку повторюють зміни коливань сонячної
активності, в інших – вони протилежні або взагалі мають незалежний
характер [1].
а
За даними П.С.Кузіна [2], синхронні коливання сонячної
активності та стоку річок мають місце лише у 40% випадків. Не
розглядаючи детально проблему б гаторічних коливань річного стоку
через її складність і різноманітність, автори статті дослідили тільки
частину питань, зокрема, особливості циклічних коливань річного стоку
Наук. праці УкрНДГМІ, 2007, Вип. 256 223
деяких річок (головним чином, рівнинних) України, не використовуючи
геліосиноптичних і інших чинників.
Методика досліджень і вихідні матеріали
Для виявлення закономірностей у циклічних коливаннях стоку в
різних частинах території України було використано хронологічні та
згладжені за допомогою лінійного фільтру часові ряди, а також різницеві
інтегральні криві за безперервні періоди спостережень.
Лінійний згладжуваний фільтр має вигляд:
∑
=
−=
+=
1
1
1 k
k
kii Q
T
Q , (1)
де iQ – згладжене значення і-го члена часового ряду;
Т – період згладжування, прийнятий на рівні трьох.
Для збереження крайніх членів часових вибірок їх згладжування
здійснювалося за процедурою, запропонованою у роботі [3], тобто:
а) для першого члена ряду:
)25(
6
1
3211 QQQQ −+= ; (2)
б) для останнього члена ряду:
)25(
6
1
21 −− −+= nnnn QQQQ . (3)
Як відомо, чим вища ступінь згладжування часових рядів, тим
більшим є період згладжування Т. Але в разі значного збільшення Т
відбувається зміщення переходів від маловодних періодів до
багатоводних і, навпаки. З іншого боку, слід мати на увазі, що
згладжування по 3-х річках буває зовсім недостатнім для виявлення
циклічності в часових рядах. Ось чому автори прийняли компромісне
рішення для досягнення поставленого завдання – згладжування всіх рядів
виконувати тим самим лінійним фільтром (при Т = 3), але не один раз, а
двічі. Таким чином вдалося відфільтрувати високочастотні коливання в
часових рядах річного стоку, що дозволило спростити аналіз циклічності.
Як приклад, на рис.1 наведено хронологічний стоковий ряд по р. Десна –
м. Чернігів (F = 81400 км2), який було згладжено двічі тим самим
фільтром. Очевидно, з початку спостережень (1923 р.) і до 1926 р. мало
місце маловоддя, яке з 1926 і до 1936 рр. змінилося на багатоводдя, а
потім протягом майже 33 років (до 1969 р. включно) відзначався
маловодний (не досить глибокий за амплітудою) період, потім два роки
224
(1970 і 1971) річний стік був надзвичайно високим, який змінився на дуже
низький (з 1972 до 1977 рр.), після чого в 1978 році відбувся перехід через
середнє багаторічне значення й до 1983 р. спостерігалася багатоводна
фаза, а з 1983 і до 2003 рр. річний стік коливався в межах середньої
величини.
0
100
200
300
400
500
600
700
1910 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1980 1990 2000 2010 Т , роки
Q, м3/c
Ряд1
Ряд2
Рис. 1. Річний стік: 1 – хронологічний; 2 – згладжений (р. Десна –
м.Чернігів, Нижньодеснянський район)
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005
Т, роки
Q , м3/c
Ряд1
Ряд2
Аналогічно можна описати циклічність й інших стокових рядів.
Слід звернути увагу на часовий ряд по р. Салгир – с. Дворіччя
(безперервні спостереження з 1962 до 2003 рр.). Його особливість в тому,
що він характеризується нестаціонарністю протягом 32 років (до 1994
року); потім (з 1994 до 2003 рр.) спостерігався багатоводний період, у
межах якого 1997 і 1998 рр. були надзвичайно високі (рис. 2).
Рис. 2. Річний стік: 1 – хронологічний; 2 – згладжений (р. Салгир –
с.Дворіччя, Крим)
225
Проте більш наочне уявлення про характер багаторічних коливань
річного стоку надають різницеві інтегральні криві. Вони, як і
хронологічні графіки часових рядів, були побудовані по всіх 17
водозборах, що розглядалися.
Повернімося знову до часових стокових рядів по р. Десна – м.
Чернігів і р. Салгир – с. Дворіччя. Їх інтегральні різницеві криві:
, де – модульні коефіцієнти, наведено на рис. 3 і 4. ∑ =− )()1( tfki ik
226
- 5
- 5
0
5
1
5
2
1910 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1980 1990 2000 2010
Т , роки
Σ(k i -1)
1,
0,
0,
-1
1,
-2
Рис. 3. Різницева інтегральна крива р. Десна – м. Чернігів
(Нижньодеснянський район)
-14
-12
-10
-8
-6
-4
-2
0
2
1960 1965 1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005
Т, роки
Σ(k i-1)
Рис. 4. Різницева інтегральна крива р. Салгир – с. Дворіччя (Крим)
З рис. 3 видно, що фактично з 1938 року і до 1976 року (з деякими
коливаннями в окремі роки) у басейні р. Десна спостерігався маловодний
період, загальною тривалістю 39 років. Починаючи з 1976 і до 2003 року,
по цій річці спостерігався багатоводний період. Таким чином,
маловодний період мав тривалість 29 років, а багатоводний – тільки 12.
Аналіз змін річного стоку деяких річок України (1980-2003 рр.)
Останні 24 роки розглядались окремо як з погляду хронологічної
змінності середньорічних витрат води, так й на основі аналізу різницевих
інтегральних кривих на часовому відрізку 1980-2003 рр. Аналіз
проводився у два етапи.
Спочатку розрахували середні багаторічні модулі стоку за весь
період спостережень q , а також по частинах рядів – до 1980 р. ( q <1980) і
після 1980 р. ( q >1980). Для порівняння середніх величин різних періодів їх
представляли як відношення: ( q <1980)/ q і ( q >1980)/ q . Середні багаторічні
модулі річного стоку за перший період спостережень (до 1980 року) були
на рівні норм або нижче, крім р. Конка - м. Пологи (Нижньодніпровського
району), де відношення ( q <1980)/ q становило 1,16. Навпаки, частина рядів
з 1980 року характеризується дещо підвищеним середнім річним стоком,
за винятком р. Стир - м. Луцьк і р. Конка - м. Пологи, для яких ( q <1980)/ q
менші за норми, для решти – більші за норми (у середньому на 5-10 %, по
р. Хорол - м. Миргород, р. Кодима - Катеринка і р. Салгир - с. Дворіччя
відповідно на 36, 28 і 44%). Однак співвідношення ( q <1980)/ q і ( q >1980)/ q
слід розглядати як дещо якісну характеристику тенденцій у часових
змінах водності. Потрібно кількісно засвідчити, що різниця в середніх
величинах річного стоку до 1980 року і після є значущою, тобто виходить
за межі випадковості коливань. Автори залучили статистичні критерії
однорідності Фішера F (для дисперсій) і Стьюдента t (для середніх
величин). У загальній формі вони мають такий вигляд [4]:
- критерій однорідності дисперсій:
2
2
y
xF
σ
σ
= (4)
- критерій однорідності середніх:
21
2121
2
2
2
1
)2(
nn
nnnn
nn
xy
t
yx
+
−+⋅
+
−
=
σσ
, (5)
де і – дисперсії часових рядів річного стоку до 1980 року і після; 2
xσ 2
yσ
n1 i n2 – тривалість першої та другої половини рядів;
x і y – середні арифметичні значення в першій і другій частинах рядів.
Критичні значення Fкр і tкр відповідають 5% рівням значущості. Як
видно з табл. 2, більша частина рядів, незважаючи на деякі розбіжності в
середніх величинах ( q <1980)/ q і ( q >1980)/ q , є однорідними. До
неоднорідних за двома критеріями слід віднести р. Кальміус – смт
227
Сартана (Донецько-Приазовський район) і р. Салгир – с. Дворіччя
(Гірсько-Кримський район). Ще чотири ряди (р. Клевень – с. Шарпівка,
р.Десна – м. Чернігів, р. Конка – м. Пологи та р. Кодима – с. Катеринка)
визначаються як неоднорідні (до 1980 р. і після), хоча б за одним з двох
критеріїв.
На другому етапі досліджено наявність трендових складових за
часовими рядами річного стоку в період 1980-2003 рр. Для цього за
допомогою методу найменших квадратів побудовано рівняння прямих і
визначено коефіцієнти кореляції r.
Фактично, крім р. Тиса – м. Рахів, р. Кальміус – смт Сартана і
р.Салгир – с. Дворіччя, які характеризуються позитивним трендом
(особливо р. Салгир), на інших річках відзначається від’ємний тренд.
Рівняння тренду має такий вигляд:
baxy ±= , (6)
де y – ординати на графіках зв’язку: Q = f(t); b – вільний член рівняння;
а – коефіцієнт регресії, який представляє собою тангенс кута нахилу
прямих трендів до осі абсцис, тобто:
t
Qa
∆
∆
= , (7)
де Q∆ – приріст у витратах води (м3/с); t∆ – приріст у часі t (роки).
Виходячи з виразу (7), коефіцієнт регресії а за сутністю є приростом
(зміною) стоку на кожний поточний рік, починаючи з 1980 р.
Масштабність Q∆ у співвідношенні (7) не дає змоги виконувати оцінку
глибини трендів. Тому ми всі значення а віднесли до відповідних
середніх багаторічних величин стоку Q , тобто надали такого вигляду:
310⋅⎟
⎠
⎞
⎜
⎝
⎛
Q
a .
Позитивні тренди за своїми величинами в цілому не великі, крім
р.Салгир – с. Дворіччя, для якої відношення 310⋅⎟
⎠
⎞
⎜
⎝
⎛
Q
a становить 52,4.
Від’ємні тренди, які є характерними для більшої частини досліджуваних
річок, визначаються досить чітко, а 310⋅⎟
⎠
⎞
⎜
⎝
⎛
Q
a сягають величин 20,0 - 30,0 і
дещо більших.
Розглянемо детальніше питання, які пов’язані з синхронністю та
асинхронністю багаторічних коливань річного стоку на території України.
На основі аналізу індивідуальних різницевих інтегральних кривих стоку
попередньо були виявлені багатоводні і маловодні періоди (таблиця).
228
Таблиця
Характеристика періодів коливання водності річок
Багатоводний Маловодний Багатоводний Річка – пост
поча-
ток
кі-
нець
трива-
лість
поча-
ток
кі-
нець
трива-
лість
поча-
ток
кі-
нець
трива-
лість
Тиса м. Рахів 1980 1993 14 1994 2003 10
Дністер -
с.Стрілки
Коливання 3 - 5 років
Стир -
м.Луцьк
1963 1981 19 1982 1997 16 1998 2003 6
Коропець -
м.Підгайці
1966 1979 14 1980 1997 18 1998 2003 6
Случ -
м.Сарни
1965 1981 17 1982 1997 16 1998 2003 6
Ірша -
с.Українка
1965 1982 18 1983 1997 15 1998 2003 6
Клевень -
с.Шарпівка
1977 1988 12 1989 1997 9 1998 2003 6
Десна -
м.Чернігів
1977 2003 27
Хорол -
м.Миргород
1977 1988 12 1989 2003 4
Ворскла -
с.Чернеччина
1977 1988 12 1989 2003 15
Конка
(Кінська) -
м.Пологи
1963 1981 19 1982 2003 22
Рів -
с.Демидівка
1967 1989 23 1990 2003 14
Кодима -
с.Катеринка
1947 1976 30 1977 2003 27
Сів.Донець -
м.Лисичанськ
1978 1986 9 1987 2003 17
Кальміус -
смт Сартана
1962 2003 42
Ангара -
с.Перевальне
Коливання 3 - 5 років
Салгир -
с.Дворіччя
1965 1991 27 1992 2003 12
229
Часові відрізки з 1980 до 2003 рр. частіше за все не вдається
поєднати з початком або закінченням окремих фаз водності. Тому ми
розглядали і частини інтегральних кривих, які передують 1980 рокові.
Чітко визначити просторові закономірності коливань у рядах річного
стоку не зовсім просто, оскільки вони залежать не лише від
геліосиноптичних умов, але й від цілого комплексу фізико-географічних
чинників (висотного положення водозборів, ландшафтів, рівня
господарської діяльності на водозборах тощо). Проте наявні і деякі
загальні риси в коливальних процесах стоку. Зокрема на річках верхнього
Дністра та в Криму, хоча і має місце незначний позитивний тренд,
тривалість періодів різної водності коротка і становить усього 3-5 років.
Для річок Волинського, Подільського, Західноподільського та
Середньоподільського районів типовою є наявність у період з 1963-66 до
1979-81 рр. багатоводної фази (середня тривалість 17 років), з 1980-83 до
1997 р. (середня тривалість 16 років) – маловодної, а з 1998 до 2003 рр. –
знову багатоводної (середня тривалість 6 років). Річки цього району
мають незначний позитивний тренд, окрім р. Ірша – с. Українка
(Середньоподільський район), тренд якої на відрізку часу 1980-2003 рр. у
цілому від’ємний.
Гідрологічний режим річок Верхньодеснянського,
Нижньодеснянського і Верхньопсельського районів відрізняється від
попередніх тим, що маловодний період тут почався з 1977 р. і
продовжувався до 1998 року (його тривалість 12 років), потім він
змінювався з 1989 до 2003 рр. багатоводною фазою (тривалість її 15
років). Виняток – річка Десна (F = 81400 км2). Фактично багатоводний
період по ній охоплює час з 1977 до 2003 рр. Проте і для Десни та інших
річок цих районів характерний від’ємний тренд у коливаннях водності з
1980 до 2003 рр. У межах Верхньобузького та Нижньодніпровського
районів багатоводний період розпочавсь у 60-х роках минулого століття і
продовжувався до середини – кінця 80-х років (середня тривалість 21 рік),
а потім відбувалася зміна багатоводної фази до кінця 2003 року на
маловодну. Часовий тренд у період 1980 – 2003 рр. від’ємний.
Особливостями багаторічних коливань відрізняється р. Кодима –
с.Катеринка (Середньобузький район), для якої характерними є тривалі
(понад 30 років) маловодний (з 1947 до 1976 рр.) і багатоводний (з 1977
до 2003 рр.) періоди. Очевидно, що розрахунковий період (1980-2003 рр.)
перебував у межах багатоводної фази, але часовий тренд коливань стоку
230
на цьому відрізку все-таки від’ємний. Річку Сіверський Донець
(Сіверсько-Донецький район) за характером багаторічних коливань слід
віднести до таких районів, як Верхньо- і Нижньодеснянський, а також
Верхньопсельський. У Донецько-Приазовському районі на р. Кальміус –
смт Сартана протягом 42 років (з 1962 до 2003 рр.) спостерігався
багатоводний період і позитивний, хоча і незначний, тренд. За даними р.
Салгир – с. Дворіччя (Гірсько-Кримський район) з 1965 до 1991 рр.
виділялися маловодний (його тривалість 27 років), а з 1992 до 2003 рр. –
багатоводний (тривалість його 12 років) періоди. Незважаючи на те, що
маловодний період удвічі перевищує багатоводний, у цілому по цій річці
мав місце дуже чітко виражений позитивний тренд.
Висновки
Аналіз матеріалів спостережень за річним стоком деяких річок
України, що знаходяться у різних природних умовах, дає підставу для
таких узагальнень:
1. Майже по всіх річках, що розглядались у цій роботі, останній 24-
річний період (з 1980 до 2003 рр.) характеризується дещо підвищеною
водністю (за винятком р. Конка, яка знаходиться в Нижньодніпровському
районі).
2. Для більшості річок, незважаючи на підвищену водність в останні
24 роки спостережень, характерні від’ємні тренди.
3. Майже незмінним є тренд у часових рядах річного стоку річок
Волинського, Подільського та Західноподільського районів.
4. Найбільш позитивний тренд спостерігавсь у стоковому ряді
р.Салгир – с. Дворіччя. Дещо позитивним трендом характеризувалися
часові ряди (з 1980 до 2003 рр.) по р. Тиса – м. Рахів і р. Кальміус – смт
Сартана.
5. Для більш ґрунтовних висновків стосовно просторових і часових
закономірностей коливань річного стоку в межах території України
необхідно продовжити дослідження, залучаючи більшу кількість
вихідних даних.
* *
На примере 17 водосборов в разных частях территории Украины
исследованы особенности многолетней изменчивости речного стока.
231
* *
1. Кузин П.С., Бабкин В.И. Географические закономерности гидрологического
режима рек. – Л.: Гидрометеоиздат, 1979. – 199 с.
2. Кузин П.С. Циклические колебания стока рек Северного полушария. – Л.:
Гидрометеоиздат, 1970. – 178 с.
3. Румшинский Л.З. Математическая обработка результатов эксперимента. ––
М.: Наука, 1972. – 192 с.
4. Рождественский А.В., Чеботарев А.И. Статистические методы в
гидрологии. – Л.: Гидрометеоиздат, 1974. – 423 с.
Одеський державний екологічний університет,
Центральна геофізична обсерваторія, Київ
232
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51536 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0054 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:40:17Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут МНС та НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гопченко, Є.Д. Діденко, Г.В. Довгич, М.І. 2013-12-01T16:54:35Z 2013-12-01T16:54:35Z 2011 Особливості багаторічної мінливості річного стоку деяких річок України / Є.Д. Гопченко, Г.В. Діденко, М.І. Довгич // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 256. — С. 223-232. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. XXXX-0054 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51536 566.166 На прикладі 17 водозборів у різних частинах території України досліджено особливості багаторічної мінливості річного стоку. На примере 17 водосборов в разных частях территории Украины исследованы особенности многолетней изменчивости речного стока. uk Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут МНС та НАН України Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Гідрологія, водні ресурси Особливості багаторічної мінливості річного стоку деяких річок України Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості багаторічної мінливості річного стоку деяких річок України Гопченко, Є.Д. Діденко, Г.В. Довгич, М.І. Гідрологія, водні ресурси |
| title | Особливості багаторічної мінливості річного стоку деяких річок України |
| title_full | Особливості багаторічної мінливості річного стоку деяких річок України |
| title_fullStr | Особливості багаторічної мінливості річного стоку деяких річок України |
| title_full_unstemmed | Особливості багаторічної мінливості річного стоку деяких річок України |
| title_short | Особливості багаторічної мінливості річного стоку деяких річок України |
| title_sort | особливості багаторічної мінливості річного стоку деяких річок україни |
| topic | Гідрологія, водні ресурси |
| topic_facet | Гідрологія, водні ресурси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51536 |
| work_keys_str_mv | AT gopčenkoêd osoblivostíbagatoríčnoímínlivostíríčnogostokudeâkihríčokukraíni AT dídenkogv osoblivostíbagatoríčnoímínlivostíríčnogostokudeâkihríčokukraíni AT dovgičmí osoblivostíbagatoríčnoímínlivostíríčnogostokudeâkihríčokukraíni |