Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу

Показано роль економічної свободи як необхідної умови формування людського та інтелектуального капіталу, економічного зростання. Виявлено закономірності та особливості впливу економічної свободи на динаміку розвитку зарубіжних країн та України....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2007
Main Author:	Ґава, Ю.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України 2007
Series:	Науково-технічна інформація
Subjects:	Науково-інформаційна діяльність
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51568
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу / Ю.В. Ґава // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 7-10. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51568
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-515682025-02-09T17:03:52Z Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу Ґава, Ю.В. Науково-інформаційна діяльність Показано роль економічної свободи як необхідної умови формування людського та інтелектуального капіталу, економічного зростання. Виявлено закономірності та особливості впливу економічної свободи на динаміку розвитку зарубіжних країн та України. 2007 Article Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу / Ю.В. Ґава // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 7-10. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. XXXX-0089 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51568 uk Науково-технічна інформація application/pdf Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Науково-інформаційна діяльність Науково-інформаційна діяльність
spellingShingle	Науково-інформаційна діяльність Науково-інформаційна діяльність Ґава, Ю.В. Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу Науково-технічна інформація
description	Показано роль економічної свободи як необхідної умови формування людського та інтелектуального капіталу, економічного зростання. Виявлено закономірності та особливості впливу економічної свободи на динаміку розвитку зарубіжних країн та України.
format	Article
author	Ґава, Ю.В.
author_facet	Ґава, Ю.В.
author_sort	Ґава, Ю.В.
title	Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу
title_short	Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу
title_full	Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу
title_fullStr	Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу
title_full_unstemmed	Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу
title_sort	економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу
publisher	Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України
publishDate	2007
topic_facet	Науково-інформаційна діяльність
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51568
citation_txt	Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу / Ю.В. Ґава // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 7-10. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Науково-технічна інформація
work_keys_str_mv	AT gavaûv ekonomíčnasvobodaumovaformuvannâíntelektualʹnogokapítalu
first_indexed	2025-11-28T08:43:23Z
last_indexed	2025-11-28T08:43:23Z
_version_	1850023027349127168
fulltext	Вступ. Історичний розви� ток суспільства визна� чається багатьма здобутками, се� ред яких одне з провідних місць належить свободі, зокрема еко� номічній, оскільки вона є умо� вою для повноцінного існування інших свобод. Так, якщо не за� безпечені вільна трудова діяльність, особистий вибір, до� сить складним виявляється існу� вання політичної чи громадянсь� кої свободи. Метою даної статті є вияв� лення взаємозалежності між економічною свободою, інтелек� туалізацією діяльності людини та економічним зростанням. Постановка завдання. Перш за все, на нашу думку, потрібно визначити, що є інтелектуаль� ним капіталом, оскільки в нашо� му дослідженні саме він висту� пає відправною точкою коре� ляції між економічною свободою та економічним зростанням. Як зазначають провідні дослідники, інтелектуальний капітал є кате� горією, що поєднує в одне ціле ресурси: нематеріальні (людсь� кий капітал) та матеріальні (тех� нологічний або структурний капітал) [1]. Виходячи із зроста� ючої ролі та значення інтелекту� ального капіталу не тільки в еко� номічному, а й суспільному роз� витку, на нашу думку, доцільно ритм використовується для зна� ходження розв'язку рівнянь нечітких відношень першого ти� пу. За допомогою нейронної ме� режі здійснюється уточнення розв'язку рівнянь нечітких відношень другого типу і його адаптація відповідно до зміни параметрів моделі (мір значи� мості наслідків або нечітких відношень). Настройка нечітких відно� шень. Нечітка модель діагности� ки визначається параметрами функцій належності вхідних (вихідних) змінних до нечітких термів причин (наслідків) та па� раметрами концентрації нечіт� ких множин наслідків. Задача настройки формулюється у виг� ляді задачі оптимізації, для вирішення якої пропонується комплексне використання гене� тичного алгоритму і нейронної мережі. Генетичний алгоритм використовується для настрой� ки параметрів нечіткої моделі першого типу. Нейро�нечітка мережа використовується для підстройки параметрів моделі другого типу і їхньої адаптивної корекції в міру появи нових екс� периментальних даних. Таким чином, підвищення ефективності процесу діагносту� вання (шляхом зменшення вит� рат на розробку тестів, зменшен� ня часу реалізації процесу діаг� ностування, збільшення дос� товірності і глибини пошуку де� фектів) складних технічних сис� тем потребує використання найбільш прогресивних техно� логій штучного інтелекту, а са� ме: штучні нейронні мережі — методи несимвольного надання знань (штучні аналоги людсько� го мозку, які моделюють здатність навчатись); системи, які побудовані на теорії нечітких множин і логіки — за� соби формалізації природно� мовних висловлювань і нечітко� го логічного висновку, а також методи еволюційного моделю� вання та генетичні алгоритми. Об'єднання цих інтелектуаль� них технологій з традиційною експертною системою, в якій знання зображуються символь� но, надасть можливість створи� ти інтелектуальні системи, які здатні вирішувати складні, сла� боструктуровані або неструкту� ровані проблеми, що потребують обробки нечітких, неповних або суперечливих знань. Саме такі проблеми виникають у процесі діагностики складних техніч� них систем. ЛІТЕРАТУРА 1. Пархоменко П.П., Согомо? нян Е.С. Основы технической диаг� ностики: Оптимизация алгоритмов диагностирования, аппаратурные средства. — М.: Энергия, 1981. — 236 с. 2. Основные вопросы эксплуата� ции сложных систем: Учебное посо� бие / В.К. Дедков, Н.А. Северцев. М.: Высшая школа — 1976. — 406 с. 3. Поспелов Г.С. Искусственный интеллект — основа новой информа� ционной технологии. — М.: Наука, 1988. — 220 с. 4. Тоценко В.Г. Експертні систе� ми діагностики і підтримки рішен� ня. К: Наукова думка, 2004. — 124 с. 5. Герасимов Б.М., Субач І.Ю., Нікіфоров Є.В. Моделі надання знань для використання в системах підтримки прийняття рішень // НТІ, 2005р. — №1. — С.7–11. 6. Мкртчян С.О. Нейроны и ней� ронные сети. — М.: Энергия, 1989. — 178 с. 7. Ротштейн А.П. Интеллекту� альные технологии идентифика� ции: нечеткие множества, генети� ческие алгоритмы, нейронные сети. — Винница: УНІВЕРСУМ — Вінни� ця. — 1999. — 320 с.zv 8. Заде Л. Понятие лингвисти� ческой переменной и её применение к принятию приближенных реше� ний. — М.: Мир, 1976. — 167 с. ННТТІІ 11//22000077 7 ЕКОНОМІЧНА СВОБОДА — УМОВА ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ Ю.В. Гава досліджувати ті умови, в яких формується інтелектуальний капітал. Результати дослідження. Інтелектуальний капітал як ре� сурс економічного зростання став досліджуватися з середини минулого століття, а вже сьо� годні до нього прикута увага до� сить значної кількості науковців як за кордоном, так і в Україні. Уперше зв'язок між інтелекту� алізацією діяльності людини та економічним зростанням став зрозумілим після того, як Т. Шульц та Е. Денісон виявили позитивний вплив освіти на про� дуктивність праці [2]. Пізніші дослідження довели, що надання пріоритетного значення освіті, науці, охороні здоров'я повинно бути невід'ємною складовою еко� номічної політики суб'єктів будь�якого рангу. Цій темі прис� вячено досить значна кількість праць як зарубіжних, так і вітчизняних науковців [3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10]. Тому ми вважаємо недоцільним говорити про те, що вже досить детально розроблене. Дозволимо лише собі навести де� які короткі висновки з даного питання: економічне зростання сьогодні неможливе в разі неви� конання таких умов: • пріоритетне фінансування освіти (на рівні 5% від ВВП); • стимулювання передових наукових досліджень (фі� нансування на рівні 2% від ВВП); • орієнтація науково�тех� нічних досліджень на прикладний характер; • комерціалізація науки; • створення конкретних (ло� кальних) механізмів пов� ного циклу створення інно� вацій. Забезпечення вищеназваних положень створює сприятливі умови для формування людсько� го та інтелектуального по� тенціалу та трансформаційних процесів перетворення їх у капітал. Але якщо проаналізува� ти розвиток деяких країн, то можна дійти висновку, що не завжди виконання цих положень веде до процвітання держав, еко� номічного зростання. Варто ли� ше згадати досвід Радянського Союзу, де освіта та наука знахо� дилися на досить високому рівні. Інтелектуальний потенціал швидко трансформувався в капітал, а далі — в економічну потужність та конкурентоспро� можність, але крах політичної системи, спричинив руйнування й суспільно�економічного укла� ду. Тому стає очевидним, що зга� дані вище умови є недостатніми для стійкого розвитку, а тим більше для зростання. Таким чином, дотримання достатнього рівня інвестування освіти, науки та науково� технічного прогресу ще не гаран� тує конкурентних переваг еко� номіки. Інакше кажучи, дотри� мання освітніх стандартів є не� обхідною умовою економічного зростання але не єдиною. Інте� лектуалізація діяльності відбу� вається не тільки за наявності достатнього рівня матеріального забезпечення, а й що важливо — нематеріального (духовного). Саме тому, на нашу думку, все частіше, як економ�теорети� ки так і практики, говорять про роль свободи, прав людини, де� мократії, намагаючись охаракте� ризувати те середовище, в якому формуються людські ресурси. Недаремно конференція, що відбулась у 1995 р. в Копенга� гені, виходячи з аналізу загаль� носвітових тенденцій в суспільстві, запропонувала країнам світу переорієнтувати пріоритети з темпів економічно� го розвитку на стійкий розвиток суспільства та на дотримання принципу, згідно з яким "еко� номіка існує для розвитку лю� дей, а не люди — для розвитку економіки" [11]. Виходячи з цього цілком логічним є те, що суспільний прогрес недоцільно ототожнюва� ти зі збільшенням грошового до� ходу чи матеріального достатку особи. На думку В. Харченко, він можливий лише тоді, коли реалізуються "три головні цілі людини: довге і здорове життя, можливість отримати сучасну освіту, наявність засобів для гідного життя" [11]. Дослідження Інституту Фрей� зера чітко показали взаємо� зв'язок економічної політики та інститутів країн, з одного боку, та рівнем її розвитку — з іншого. Дані по 127�ми країнах за більш як 30�річний період досліджень виявили такі закономірності: в країнах з найбільш розвинутою економічною свободою середній дохід на душу населення стано� вить 25 062 дол., та 2 409 дол. — з найменш розвинутою (див. ри� сунок). У першій групі країн се� реднє зростання доходів грома� дян за останні 10 років станови� ло 2,5%, в іншій — 0,6%. Дослідженнями Інституту та� кож було доведено, що еко� номічна свобода тісно пов'язана зі зменшенням бідності та інши� ми показниками зростання. Рівень середньорічних доходів найбідніших 10% населення в країнах з найвищими показни� ками економічної свободи дорівнює 6 451 дол., з найниж� чими — лише 1 185 дол. Як заз� начає Іан Васкес, люди, що жи� вуть у 20% найрозвинутіших країн за рівнем економічної сво� боди, як правило, живуть на 25 ро� ків довше, ніж люди в 20% най� менш розвинутих. Більш низькі показники дитячої смертності, більш високий рівень освіче� ності, менша корупція та кра� щий доступ до безпечної питної води також асоціюються з еко� номічною свободою [12]. Більш пізні дослідження ви� являють кореляцію між зростан� ням доходів громадян та демокра� тичністю суспільств. Так, політо� логи А. Пшеворскі та Ф. Лі? монджі, дослідивши 135 країн за 1950 — 1990 рр., встановили, що дохід на душу населення перед� бачає стабільність демократії. Учені визначили п'ять груп країн на основі індексу еко� номічної свободи та встановили ННТТІІ 11//220000778 закономірність: економічна сво� бода сприяє зростанню доходів громадян (див. рисунок) [12]. Автори також дослідили, що в країнах з доходом на душу насе� лення нижче 1000 дол., демокра� тія зможе проіснувати близько восьми років; з доходом 1001 — 2000 дол. — 18 років; а з доходом більш як 6 055 дол. — для розвитку демократії не існує суттєвих перепон. Досвід Ірландії, Нової Зе� ландії, Ісландії, Шотландії до� сить яскраво підтверджує зна� чимість економічної свободи. У середині 1980�х років це були країни зі слабкою сировинною економікою, недостатнім соці� альним забезпеченням. У рей� тингу економічної свободи за 1985 р. Ірландія мала 6,2 бала, Нова Зеландія — 5,9, Ісландія — 4,9 [13]. Але наступне деся� тиліття, що характеризувалось упровадженням ліберальної еко� номічної політики, дало змогу значно покращити їхні рейтин� ги економічної свободи. Нині ці країни займають провідні по� зиції в зазначеному рейтингу. Унаслідок цього протягом двох останніх десятиліть економічне зростання на душу населення в будь�якій з цих країн було біль� шим, ніж у 1980�ті роки. Крім того, показники зростання ВВП та доходу на душу населення в Ірландії та Шотландії в цей період перевищували се� редньоєвропейські, а рівень без� робіття був нижчим ніж се� редній по ЄС. Досить показовим є приклад Естонії, в якій з 1992 по 2000 рік рейтинг економічної свободи збільшився з 5,3 до 7,8 бала за 10�бальною шкалою. Зараз рівень інфляції там становить близько 2,5%, а економічне зрос� тання близько 6% щороку при низькому рівні безробіття [13]. Отже, можна зробити висно� вок, що формування інтелекту� ального капіталу відбувається лише за умови дотримання висо� ких стандартів функціонування людського капіталу, а еко� номічна свобода є необхідним се� редовищем їхнього формування та розвитку, побудови конкурен� тоспроможної процвітаючої еко� номіки. Варто лише нагадати, що економічне зростання забез� печується, в першу чергу, за ра� хунок інвестицій, інноваційних технологій, процесів формуван� ня інтелектуального потенціалу та перетворення його в капітал. Звичайно, в процесі виробни� цтва беруть участь як матеріаль� ний, так і нематеріальний капітал, але сам по собі капітал, зокрема інтелектуальний, не створює економічне зростання. Навпаки, сприятливе для підприємництва та бізнесу сере� довище залучає як матеріаль� ний, так і нематеріальний капі� тал. Якщо взяти до уваги зроста� ючу роль та значення людських ресурсів, тотальну інтелекту� алізацію, стає зрозумілим, чому в досить значній кількості країн не спостерігається економічне зростання. За роки незалежності в Ук� раїні спостерігалася позитивна динаміка розвитку економічної свободи. Аналізуючи показники державних реформ за шкалою ЄБРР (індекс реформ) , Ю. Гон� чаров та О. Сальник зазначають, що "найбільш проблемними пи� таннями для України є іноземне інвестування, захист прав влас� ності, наявність чорного ринку, слабкість банківської системи, правил регулювання як у бізнесі, так і в інших сферах" [14]. Позитивом, на думку ав� торів, є узгодження тарифних умов на основі договорів про членство в СОТ, зниження по� даткового тиску. Порівняльний аналіз покра� щення показників економічної свободи в Україні та в сусідніх країнах — членах ЄС говорить про досить повільні темпи про� сування нашої держави за цим параметром (див. таблицю). Аналіз даних дає змогу зро� бити два узагальнення: по�пер� ше, в Україні спостерігається незворотна тенденція до покра� щення економічної свободи, по� друге — її рівень, у порівнянні з її західними сусідами, занадто низький. У 2004 р., в Україні рівень економічної свободи зна� ходився на рівні 1995 р. в Польщі. Таким чином, спос� терігається стійке, майже 10�річне відставання. За даними часопису "День", Україна на сьогодні посідає 87�ме місце в рейтингу країн за рівнем свободи, що склали екс� перти агентства State of World Liberty. В основу дослідження були покладені результати ми� нулих розвідок таких міжнарод� них інститутів, як The Heritage Foundation, Wall Street Journal, Frasier, Cato, а також ор� ННТТІІ 11//22000077 9 Дохід на душу населення в країнах з різним рівнем економічної свободи, тис. дол. США ганізацій Freedom House і "Ре� портери без кордонів". До рей� тингу увійшли 159 країн світу, які оцінювалися за кількома по� казниками, зокрема свободою особистості, економічною свобо� дою та свободою преси. Суттєвим здобутком за 2005 р. є визначення України ор� ганізацією Freedom House як вільної країни. За рівнем еко� номічної свободи Україна займа� ла 99 місце (Росія – 122), свобо� ди преси — 112 (Росія – 138). Але відставання від західних сусідів збереглося — всі вони ввійшли в групу перших 50�ти вільних країн світу [15]. Висновки. Дані свідчать перш за все про те, що в нашій державі ще не підготовлений ґрунт для безперешкодного функціонування та відтворення інтелектуального капіталу. Най� головніше полягає в тому, що навіть у разі збільшення інвес� тицій у людський капітал, суттєвих змін в економічному розвитку не відбудеться, оскіль� ки, нині актуального значення набуває необхідність дати лю� дині можливість самостійно виз� начати свої пріоритети та втілю� вати їх у реальність, а також за� безпечення реальної еко� номічної свободи. Лише за умов дотримання цих положень, на нашу думку, в країні з'являться можливості для створення опти� мального середовища, в якому відбувався б безперервний та логічний процес формування, розвитку та відтворення інте� лектуального капіталу. Отже, рівень розвитку свобо� ди в країні, а особливо еко� номічної свободи є досить важ� ливим показником розвитку суспільно�економічних систем. Як ми бачимо, чим вищим є рівень свободи, тим сприят� ливішими стають умови для функціонування та відтворення людського та інтелектуального капіталу. ЛІТЕРАТУРА 1. Truch E. Knowledge manage� ment: Auditing and Reporting Intellectual Capital // Journal of General Management. — 2001. � Vol.26, №3. � P. 26—40. 2. Майєр Джерал ьд М., Раух Джемс Е., Філіпенко Антон. Ос� новні проблеми економіки розвит� ку. — К.: Либідь, 2003. — 688 с. 3. Barro, Robert. Economic growth in a cross sections of countries // Quarterly Journal of Economics 106, 1991. — p. 407 — 444. 4. Nelson, Richard, Phelps. Investment in humans, technological diffusion, and economic growth // American Economic Review: Papers and Proceeding 61, 1966. — p. 69 — 75. 5. Romer, Paul. Human capitals and growth: theory and evidence // Carnegy Rochester Conference Series on Public Policy 32, 1990. — p. 151 — 286. 6. Shultz T. Educations and Economic Growth. In N. Henry, ed., Social Forces Influencing American Educations. Chicago: University of Chicago Press, 1961. 7. Psacharopoulos G. The Con� tribution on Education to Economic Growth: International Comparisons. In J. Kendrick, ed., International Comparisons of Productivity and Causes of the Slowdown. New York: Ballinger, p. 335 — 360. 8. Гальчинський А.С., Геєць В.М., Семиноженко В.П. Україна: наука та інноваційний розвиток. — К., 1997. — 66 с. 9. Геєць В.М., Александрова В.П., Бажал Ю. М. та ін. Економіка знань та її перспективи для України: Наук. доп. // НАН України; Інститут еко� номічного прогнозування / В.М. Ге� єць (ред.). — К., 2005. — 168 с. 10. Філіпенко А.С. Економічний розвиток. Європейський контекст. — К.: 2001. — 120с. 11. Харченко В.Е. Человеческий капитал: проблемы накопления и использования / Белгородская гос. технологическая академия строи� тельных материалов. — Белгород: изд. БелГТАСМ, 2001. — 247 с. 12. Vбsquez I. The Central Role of Economic Freedom in Democracy, Issues of Democracy. http://usinfo.state.gov/journals/itd hr/1205/ijde/vasquez.htm 13. Gwartney D., Lawson R. There's Power In Economic Liberty. http://www.cato.ru/pages/137?idca t=41&id_theme=141 14. Гончаров Ю. Сальник О. Орієнтир — економічна свобода. Шлях до ЄС можна здолати за п'ять років. http://www.day.kiev.ua/132315 15. Кондратюк О. Україна віль� ніша за Росію. http://www.day.kiev.ua/166847/ ННТТІІ 11//2200007710 Рік Індекси економічної свободи для країн Угорщина Польща Україна 1995 2,93 3,46 4,05 1996 2,98 3,24 3,75 1997 3,04 3,09 3,83 1998 2,94 2,91 3,83 1999 2,89 2,83 3,75 2000 2,42 2,84 3,75 2001 2,38 2,69 3,88 2002 2,23 2,60 3,84 2003 2,55 2,83 3,59 2004 2,60 2,81 3,49 Динаміка індексу економічної свободи в 1995 — 2004 рр.

Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу

Institution

Similar Items