Фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки

У статті розглянуто світові тенденції фінансування науково технічної діяльності, здійснено аналіз стану бюджетного фінансування науки в Україні та аналіз результативності науково технічних робіт, що виконуються за кошти державного бюджету. За результатами аналізу визначено напрями підвищення результ...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Науково-технічна інформація
Datum:2007
Hauptverfasser: Шокун, Т.В., Писаренко, Т.В., Куранда, Т.К., Вавіліна, Н.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України 2007
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51570
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки / Т.В. Шокун, Т.В. Писаренко, Т.К. Куранда, Н.І. Вавіліна // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 16-20. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51570
record_format dspace
spelling Шокун, Т.В.
Писаренко, Т.В.,
Куранда, Т.К.
Вавіліна, Н.І.
2013-12-03T20:25:48Z
2013-12-03T20:25:48Z
2007
Фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки / Т.В. Шокун, Т.В. Писаренко, Т.К. Куранда, Н.І. Вавіліна // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 16-20. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
XXXX-0089
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51570
У статті розглянуто світові тенденції фінансування науково технічної діяльності, здійснено аналіз стану бюджетного фінансування науки в Україні та аналіз результативності науково технічних робіт, що виконуються за кошти державного бюджету. За результатами аналізу визначено напрями підвищення результативності використання бюджетних коштів на науково-технічну діяльність.
uk
Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України
Науково-технічна інформація
Науково-інформаційна діяльність
Фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки
spellingShingle Фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки
Шокун, Т.В.
Писаренко, Т.В.,
Куранда, Т.К.
Вавіліна, Н.І.
Науково-інформаційна діяльність
title_short Фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки
title_full Фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки
title_fullStr Фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки
title_full_unstemmed Фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки
title_sort фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки
author Шокун, Т.В.
Писаренко, Т.В.,
Куранда, Т.К.
Вавіліна, Н.І.
author_facet Шокун, Т.В.
Писаренко, Т.В.,
Куранда, Т.К.
Вавіліна, Н.І.
topic Науково-інформаційна діяльність
topic_facet Науково-інформаційна діяльність
publishDate 2007
language Ukrainian
container_title Науково-технічна інформація
publisher Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України
format Article
description У статті розглянуто світові тенденції фінансування науково технічної діяльності, здійснено аналіз стану бюджетного фінансування науки в Україні та аналіз результативності науково технічних робіт, що виконуються за кошти державного бюджету. За результатами аналізу визначено напрями підвищення результативності використання бюджетних коштів на науково-технічну діяльність.
issn XXXX-0089
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51570
citation_txt Фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки / Т.В. Шокун, Т.В. Писаренко, Т.К. Куранда, Н.І. Вавіліна // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 16-20. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT šokuntv fínansuvannâtarezulʹtativnístʹnaukovihdoslídženʹstantaproblemiocínki
AT pisarenkotv fínansuvannâtarezulʹtativnístʹnaukovihdoslídženʹstantaproblemiocínki
AT kurandatk fínansuvannâtarezulʹtativnístʹnaukovihdoslídženʹstantaproblemiocínki
AT vavílínaní fínansuvannâtarezulʹtativnístʹnaukovihdoslídženʹstantaproblemiocínki
first_indexed 2025-11-25T22:51:31Z
last_indexed 2025-11-25T22:51:31Z
_version_ 1850574892990201856
fulltext Вумовах сучасного суспільства, економіка якого базується на знаннях, науково� технічна діяльність і її результативність стають ключовою ланкою економічного розвитку. Важливою рисою інноваційно�орієнтованої еко� номіки є стабільне зростання частки наукоємного сектору виробництва, що є наслідком ефективної наукової діяльності Основними факторами, що обумовлюють ре� зультативність науково�технічної діяльності, є фінансування наукової сфери і кадровий по� тенціал науки [1] . Як показує світовий досвід, соціально�еко� номічний розвиток країни безпосередньо залежить від того, яка частка валового внутрішнього про� дукту витрачається на наукові дослідження, тобто від наукоємності ВВП. Зростання цієї частки до� корінно змінює функціональну роль науки в житті країни. Так, якщо значення цього показника мен� ше 0,4%, наука може виконувати лише певну соціокультурну функцію, якщо більше — з'явля� ються певні наукові результати, які можуть бути помічені світовою науковою спільнотою, тобто на� ука виконує деяку пізнавальну функцію. І лише коли витрати на науку перевищують 0,9% ВВП, можна розраховувати на помітний вплив вітчизня� ної науки на розвиток економіки, тобто вклю� чається її економічна функція [2]. Економіка України розвивається практично без наукових розробок і це в той час, коли в розвине� них країнах до 90% приросту ВВП досягається за рахунок застосування результатів інноваційної діяльності. Мета статті — визначення напрямів підви� щення результативності використання бюджетних коштів на науково�технічну діяльність на основі аналізу та оцінки фінансування і результативності виконання наукових досліджень. У розвинутих країнах світу на дослідження і розробки виділяється в середньому 2—3% ВВП. Виходячи з цього найбільш наукоємними є госпо� дарські системи Ізраїлю, Швеції, Фінляндії, Японії, Швейцарії, США. Враховуючи важливість впли� ву рівня наукоємності ВВП на ступінь соціально�економічного розвитку суспільства, країни ЄС на саміті в Лісабоні поставили за мету збільшення до 2010 р. част� ки витрат на науково�дослідні та дослідно�конструкторські роботи в середньому з 1,9 % до 3% ВВП. При цьому підкреслювалося, що основний внесок у нарощу� вання витрат має зробити приватний сектор, а на державному рівні необхідно забезпечити ефектив� не стимулювання вкладення коштів у науку [3]. З урахуванням цього в багатьох країнах Європи спостерігаються особливо високі темпи щорічного зростання витрат на науку, зокрема, %: у Фінляндії — 13,5; Греції — 12; Португалії — близько 10; Ірландії — понад 8; Іспанії — близько 7. Частка приватного сектору у фінансуванні нау� кових досліджень і розробок у країнах ЄС у 2001�2004 рр. становила близько 60%, у тому числі у Швеції — 75%; Ірландії — 70; Фінляндії, Бельгії, Німеччині — 66�68; Франції та Великоб� ританії — понад 60%. У США частка приватного фінансування науки дорівнює майже 74%, Японії — 60%. Найбільш високі державні асигнування на науку серед країн ЄС спрямовуються в Португалії — 70%; Італії та Греції — 50; Польщі — 58; Угорщині — 53%. Невелика частка НДДКР у розвинутих країнах фінансується за рахунок коштів іноземних замов� ників (наприклад, у країнах ЄС — приблизно 5 % загального обсягу фінансування) [1 ]. Важливе значення для забезпечення високої ефективності науково�технічної діяльності має формування оптимальної структури витрат на нау� кові дослідження і розробки. Нині у фінансуванні науки в країнах світу спос� терігається тенденція до зменшення витрат на оборонні дослідження, а натомість — має місце зростання пріори� тету програм наукових досліджень цивільного характе� ру, зокрема в галузі охорони здоров'я та екології. На відміну від США, де відбувається дифе� ренціація інвестицій у сферу науки, в країнах ЄС здійснюється концентрація витрат на наукові дослідження в певних галузях промисловості. При цьому найбільша концентрація НДДКР у країнах ЄС спостерігається в таких галузях промисловості, як фармацевтична, електротехнічна, автобудування. У структурі витрат на науку розвинутих країн світу головне місце займає дослідницький сектор про� мисловості: в країнах ЄС, наприклад, від 62 до 70%. ННТТІІ 11//2200007716 Т.В. Шокун, Т.В. Писаренко, Т.К. Куранда, Н.І. Вавіліна ФІНАНСУВАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ННТТІІ 11//22000077 17 Друге місце посідає вузівський сектор науки: в країнах ЄС на ВНЗ припадає від 12 до 25 % усіх витрат на наукові дослідження та розробки. Вузівський сектор науки, орієнтований на здійснення фундаментальних та частково прик� ладних досліджень, фінансується переважно за ра� хунок коштів держави [4]. В останні десятиріччя з'являються нові джере� ла фінансування досліджень та розробок — спеціальні фонди. Державне фінансування НДДКР через спеціальні фонди широко викорис� товується в європейських, особливо — сканди� навських країнах. Аналіз фінансування наукової діяльності в Ук� раїні свідчить, що загальний рівень, структура і механізми фінансування науково�технічної сфери суттєво ускладнюють реальне використання мож� ливостей науково�технологічного потенціалу як потужного фактора розвитку економіки та переве� дення її на інноваційну модель розвитку [5,6]. Унаслідок цього 90% продукції, що вироб� ляється в Україні, не має відповідного науково� технологічного забезпечення, відбувається безпе� рервне зниження рівня наукоємності вітчизняної продукції. У результаті вітчизняна продукція стає все менш конкурентоспроможною, в структурі експорту збільшується частка мінеральної сирови� ни й продукції первинної переробки. В Україні в останні роки найбільшого руйну� вання зазнала галузева наука, в результаті чого склалося вкрай нераціональна, з точки зору інно� ваційного розвитку економіки, структура фінансу� вання наукових досліджень, яка в 2005 р. мала та� кий вигляд, %: фундаментальні дослідження — 22, прикладні дослідження — 18; науково� технічні розробки — 60. Це суттєво відрізняється від того оптимального співвідношення між обсяга� ми їхнього фінансового забезпечення, яке склало� ся у розвинених країнах світу, а саме: 15% — 25 — 60%. Тобто виникла си� туація, коли доробок фундаментальної науки не може бути повною мірою використаний для створення базових інно� вацій, що є завданням са� ме галузевої науки. Аналіз динаміки фінансування науки в Україні протягом 2000— 2007 рр. показує, що спостерігається тен� денція до зростання номінальних обсягів ви� датків на науку. Так, заплановані на 2007 р. видатки державного бюджету, що спрямову� ються на розвиток наукової та науково�технічної діяльності, перевищують їхній номінальний обсяг у 2000 р. більше ніж у 3,6 раза. У відсотках до ВВП зазначені видатки порівняно із 2000 р., після знач� ного падіння у 2001 р., мають тенденцію до щорічного незначного збільшення: у 2005 р. порівняно з 2004 р. вони зросли з 0,44 до 0,47%, у 2006 р. очікується 0,49% ВВП. Проте у той же період спостерігається тенденція до зменшення частки обсягів фінансування науки у ВВП за всіма джерелами: з 1,37 % у 2004 р. до 1,3 % — у 2005 р. (за даними прогнозних досліджень, цей показник у 2006 р. становитиме 1,32% ВВП) (див. рисунок). При цьому має місце тенденція до збільшення коштів іноземних замовників. У 2005 р. обсяг коштів вітчизняних замовників становив 1855,8 млн. грн., або 0,44% від ВВП про� ти 0,49% у 2004 р. У той же час обсяг коштів іно� земних джерел збільшився на 17%, власних коштів — на 25,6%. Велика частка коштів іноземних замовників, у цілому, має позитивний вплив на розвиток науки, але в разі відсутності належного контролю це може призвести до того, що пріоритети іноземних замов� ників превалюватимуть у наукових дослідженнях на шкоду вітчизняним пріоритетам. В Україні державний бюджет є на сьогодні од� ним із основних джерел фінансування наукової та науково�технічної діяльності, на який припадає 36,6% загального обсягу фінансування науки. При цьому проблема забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, які спрямовані на розвиток вітчизняної науки, в умовах їхнього дефіциту є надзвичайно актуальною. Ефективним засобом вирішення проблеми підви� щення ефективності фінансування та результатив� ності науки є організація інформаційно�аналітич� ного моніторингу бюджетного фінансування і ре� зультативності науково�технічної діяльності. Динаміка фінансування науки Проведення інформаційно�аналітичного моніто� рингу фінансування і результативності виконання науково�технічних робіт є необхідною умовою для цілеспрямованого формування тематики наукових досліджень, більш обґрунтованого визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та ефективного розподілу бюджетних коштів [7]. Здійснений в УкрІНТЕІ аналіз результативності бюджетного фінансування наукової та науково� технічної діяльності в Україні у 2004�2005 рр., за да� ними головних розпорядників бюджетних коштів, дав змогу відстежити основні тенденції, напрями та проблеми державної підтримки наукової діяльності. Аналіз фінансування сфери наукової і науково� технічної діяльності здійснено за такими основни� ми розділами: дослідження і розробки (ДіР); підтримка розвитку інфраструктури науково� технічної сфери та оновлення матеріально� технічної бази; інші напрями фінансування наукової та науко� во�технічної сфери. До складу ДіР включено: фундаментальні дослідження (в тому числі за рахунок грантів ДФФД); прикладні розробки; державні науково�технічні програми та наукові частини державних цільових програм; розробки найважливіших новітніх технологій; програми і проекти у сфері міжнародного нау� кового і науково�технічного співробітництва. Аналіз результативності використання бюд� жетних коштів на фінансування сфери наукової і науково�технічної діяльності у 2005 р. виконано в розрізі 156�ти бюджетних програм, за даними Мінфіну України, Держкомстату України та інформацією, отриманою від 35 головних розпо� рядників бюджетних коштів. Дослідження динаміки витрат на науку Ук� раїни показує, що в порівнянні з 2004 р. обсяг бюд� жетних видатків на науку в 2005 р. зріс на 32 %, на ДіР — на 35,3% Видатки на науку за загальним фондом зросли за цей період на 37,7% (ДіР — на 42%); за спеціаль� ним фондом — на 16,9% (ДіР — на 20,8%). Тенденція до збільшення фінансування науки України за рахунок державного бюджету спос� терігається і в 2006 р.: всього заплановано асигну� вань на 17,8% (ДіР — на 15,4%) більше видатків, здійснених у 2005 р., у тому числі за загальним фондом — на 25,9% (ДіР — на 27%). Асигнувань за спеціальним фондом у 2006 р. заплановано майже на 13% менше (ДіР — на 15%) у порівнянні з фактичними видатками спеціально� го фонду 2005 р. Необхідно відзначити, що харак� терною особливістю планування і фактичного вит� рачання бюджетних коштів за рахунок спеціально� го фонду в 2004 — 2005 рр. є зростання фактичних витрат у порівнянні з плановими показниками. У структурі бюджетних витрат на науку найбіль� ша частка — 50,9% припадає на фундаментальні дослідження; 38,8% — на прикладні дослідження; 4% — на державні науково�технічні програми та на� укові частини державних цільових програм. Найменший обсяг фінансування припадає на розробки найважливіших новітніх технологій (0,8% у загальному обсязі фінансування науки) та на програми і проекти у сфері міжнародного науко� вого і науково�технічного співробітництва (0,5 %). Видатки на науку України в розрізі груп бюд� жетних призначень розподілені таким чином: — близько 50% коштів витрачено на проведен� ня фундаментальних досліджень наукових уста� нов, прикладних розробок у сфері розвитку галу� зей економіки, фінансування підтримки розвитку інфраструктури науково�технічної сфери та онов� лення матеріально�технічної бази НАН України; — 12,4% — на фундаментальні дослідження та прикладні розробки УААН; — близько 8% — на прикладні розробки за нап� рямами науково�технічної діяльності ВНЗ та фун� даментальні дослідження у ВНЗ МОН України; — 3% — на прикладні розробки у сфері діагнос� тики і методів лікування хвороб людини Академії медичних наук України. Аналіз показав, що понад 70% видатків на нау� ку витрачено в розрізі восьми бюджетних програм. Як підтверджує світовий досвід, одним із ме� ханізмів створення конкурентного науково�технічно� го середовища є зменшення базового фінансування наукових установ і збільшення обсягів видатків, що розподіляються за конкурсною основою для виконан� ня науково�дослідних робіт у залежності від пріори� тетності. Це дає можливість сконцентрувати ма� теріальні та інтелектуальні ресурси для розв'язання стратегічних науково�технологічних проблем. Аналіз структури видатків державного бюдже� ту на наукові дослідження у 2005 році свідчить про неприпустимо малу частку програмно�цільо� вого фінансування (6,7% бюджетного фінансуван� ня наукової сфери), що протирічить концепції пе� реходу до програмно�цільового управління. Роль цільового фінансування для фундамен� тальних досліджень виконує грантова підтримка. Щорічне фінансування фундаментальних досліджень за грантами Державного фонду фунда� ментальних досліджень становить близько 9 млн. грн., або 0,6% бюджетного фінансування наукової сфери. Потребує опрацювання механізм збільшен� ня бюджетного фінансування Державного фонду фундаментальних досліджень за рахунок базового фінансування фундаментальних досліджень Таким чином, удосконалення бюджетного фінансування вимагає розроблення механізму поступового переходу до програмно�цільового фінансування шляхом запровадження конкурс� них засад, поетапного збільшення його частки, пе� реходу від фінансування організацій до фінансу� ННТТІІ 11//2200007718 ННТТІІ 11//22000077 19 вання конкретних завдань, тем, проектів. Конструктивним шляхом підтримки наукових ус� танов могло б бути збільшення програмно�цільової частки за рахунок нарощування загального фінан� сування. Нарощування компоненти цільового фінансу� вання, зокрема одного з основних його напрямів — державних цільових наукових та науково� технічних програм потребує вдосконалення систе� ми формування, обліку та контролю виконання зазначених програм. Розподіл бюджетних коштів за секторами науки показує, що вкрай низьким (менше 9%) залишаєть� ся фінансування наукових досліджень у вищих нав� чальних закладах, що зменшує роль вузівського сектору науки, негативно впливає на створення ре� альних умов для змагальності наукових шкіл, окре� мих наукових колективів у масштабах всієї науко� вої сфери. Додатковим стимулом для розвитку нау� кових досліджень могло б стати надання можли� вості вищим навчальним закладам самостійно ви� користовувати зароблені кошти без зарахування їх до спеціального фонду державного бюджету [8]. З метою розвитку наукової та науково� технічної діяльності у ВНЗ необхідно: — здійснити упорядкування та оптимізацію те� матики НДДКР відповідно до основних видів ДіР, залучивши для виконання прикладних досліджень та науково�технічних розробок кошти підприємств; — забезпечити подальший розвиток багатока� нального фінансування вузівської науки, зокрема за рахунок коштів Державного фонду фундаменталь� них досліджень, розширення міжнародного науково� го та науково�технічного співробітництва, підтримки об'єктів, що становлять національне надбання; — покращити діяльність аспірантури і докто� рантури, здійснити додаткові заходи щодо забезпе� чення участі молодих учених у наукових дослідженнях, зокрема тих, що виконуються за рахунок базового фінансування; — здійснити подальші заходи щодо створення на базі провідних класичних університетів центрів колективного користування найсучаснішими при� ладами та обладнанням для проведення фундамен� тальних наукових досліджень. Одним з головних критеріїв ефективного вико� ристання коштів на науку є висока результа� тивність науково�технічної діяльності. Аналіз та оцінка результативності наукових та науково� технічних робіт, виконаних в Україні в 2005 році за кошти державного бюджету, здійснювались з використанням таких показників: фінансове за� безпечення; кількість виконаних наукових та нау� ково�технічних робіт; патентно�ліцензійна та публікаційна активність тощо [9, 10]. Як показав аналіз, науково�технічна діяльність в Україні практично не спрямована на створення нових технологій, що знижує конкурентоспро� можність вітчизняної економіки. Так, із загальної кількості наукових та науково�технічних робіт, які виконувалися в 2005 р. за рахунок коштів дер� жавного бюджету (майже 12 тис. робіт), на розроб� ку нових технологій були спрямовані 9% робіт. Створено було всього 710 нових технологій (тобто 70% із запланованих). Одна з головних причин та� кого становища — недостатнє фінансування нау� кових розробок. Об'єктивна оцінка ефективності наукових і нау� ково�технічних робіт може бути отримана тільки в разі проведення аналізу з використанням як кількісних, так і якісних показників, що дає змо� гу оцінити результати наукових досліджень за сут� тю, а не за формальними ознаками [11]. Формування оптимальної системи показників оцінки науково�технічної діяльності є одним з го� ловних завдань в організації моніторингу та аналізу результативності наукових досліджень. З метою визначення системи показників, що відповідає національним інтересам та враховує міжнародні стандарти, проведені дослідження світо� вої системи індикаторів науки, техніки, інновацій щодо можливості використання їх у вітчизняній практиці оцінки науково�технічної діяльності. Дослідження показали, що моніторинг, аналіз та оцінку наукової діяльності України доцільно проводити за такими основними критеріями: Фінансове забезпечення науково�технічної діяльності: рівень та структура фінансування науки. Кадрове забезпечення: рівень кваліфікації наукових кадрів; ефективність використання наукових кадрів. Результативність науково�технічної діяльності: реалізація результатів НДДКР; патентно�ліцензійна діяльність; публікаційна активність. З урахуванням цих критеріїв сформовано систе� му показників, використання якої дає змогу всебічно проаналізувати й комплексно оцінити ре� зультати науково�технічних робіт і стан розвитку науки в цілому; надати пропозиції щодо подаль� шого приведення національних показників у відповідність до європейських стандартів; співста� вити показники результативності наукових досліджень в Україні зі світовими індикаторами науково�технологічного розвитку [12]. Для вдосконалення аналізу та оцінки результа� тивності наукових досліджень і розробок, проект� них і конструкторських робіт, особливо тих, які виконуються за рахунок коштів державного бюд� жету, необхідно створити державну інформаційно� аналітичну систему [13]. Підґрунтям для її функціонування є Порядок формування та вико� нання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструк� торських робіт за рахунок коштів державного бюд� жету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1084. Для запровадження такої системи необхідно: розробити та затвердити основні засади комп� лексного аналізу наукової і науково�технічної діяльності, а саме: науково�методологічні (пара� метри, показники, індикатори та критерії ефек� тивності тощо); організаційні (порядок збирання, циркуляції, оброблення, збереження та видачі інформації) і нормативно�правові (правила обов'язкової реєстрації всіх НДДКР, що викону� ються за кошти державного бюджету, порядок на� дання і одержання інформації тощо); вдосконалити технологію здійснення реєстрації НДДКР на основі розширення та доповнення інформації реєстраційної та облікової карток дани� ми щодо якісних показників оцінки результатив� ності наукових та науково�технічних робіт; внести зміни в систему державних статистичних спостережень у напрямі вдосконалення показників науково�технічної та інноваційної діяльності, приве� дення їх у відповідність до міжнародних стандартів; створити систему моніторингу експертних вис� новків щодо формування та виконання НДДКР з метою оцінки отриманих результатів на всіх ета� пах виконання науково�дослідних робіт, програм і проектів, забезпечення зворотного зв'язку та відповідальності за результати експертизи; забезпечити інформованість суспільства Ук� раїни щодо результатів наукової та науково� технічної діяльності, основних досягнень, запро� вадити систему інформаційного супроводу резуль� татів конкурсів з можливим виданням періодич� ного інформаційного бюлетеня; розробити організаційно�структурні засади функціонування інформаційно�аналітичної систе� ми на базі УкрІНТЕІ та регіональних ЦНТЕІ. ЛІТЕРАТУРА 1. Клавдиенко В. Стимулирование инновационной активности: мировые тенденции и Россия // Общество и экономика. — 2006. — № 7—8. — С. 130—145. 2. Маліцький Б.А., Попович О.С., Соловйов В.П. Раціональне фінансування науки як передумова розбудо� ви знаннєвого суспільства в Україні. — К. — 2004. — 32 с. 3. Єгоров І.Ю., Жукович І.А., Рижкова Ю.О. Європейсь� ке інноваційне табло : система індикаторів інноваційного розвитку // Статистика України. — 2006. — С. 76—82. 4. Про стан фундаментальної науки в Україні / Габо� вич О.М., Кузнєцов В.І., Кашуба І.Є. та ін. // Економіст. — 2005. — №3. — С. 14—16. 5. Федулова Л. Технологічний розвиток економіки // Економіка України. — 2006. — №5. — С. 4—10. 6. Федулова Л. Технологічний розвиток України (закінчення) // Економіка України. — 2006. — №6. — С. 4—11. 7. Маркусова В.А. Информационные ресурсы для мо� ниторинга российской науки // Вестник Российской академии наук. — 2005. — Т.75, №7. — С. 607—612. 8. Про результати аналізу практики формування та використання коштів спеціального фонду Державного бюджету України у 2003–2004 роках. — К., Рахункова палата України, 2005. — Вип.7. — 48 с. 9. Федулова Л.І., Юрковська Л.В. Оцінка рівнів еко� номіки знань та розвитку інформаційного суспільства // Проблеми науки.—2005 — №6. — С. 22—26. 10. Ковтун Н.В. Система критеріїв та показників ефек� тивності інвестиційного процесу та інвестиційної діяль� ності // Статистика України. — 2005. — №4. — С. 4—8. 11. Арутюнов В.В. Основные этапы обеспечения ана� лиза актуальности итогов научно�технических разрабо� ток // НТИ. Сер. 1. Орг. и методика информационной работы — 2004.�—№ 3 — С. 20—23. 12. Онопрієнко В. Міжнародний рейтинг української науки // Вісн. НАН України. — 2005.� №5. — С. 20—31. 13. Лумпова Т.І. Сучасні напрямки створення інтегрованих інформаційних систем у статистиці // Ста� тистика України. — 2006. — №1. — С.76—82. ННТТІІ 11//2200007720 УкрІНТЕІ надає послуги: видавничо�поліграфічні 269�52�52, 268�23�66 тиражування матеріалів повнокольоровий друк комп'ютерний набір і верстка додрукарська підготовка та післядрукарська обробка наукове й літературне редагування науково�економічних та інформаційних матеріалів виготовлення брошур, журналів, каталогів, буклетів, бланків з організації виставкової діяльності 268�25�57 організація і проведення тематичних виставок і виставок�ярмарків