Державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації

У роботі надано визначення поняття "регіональна політика" та основні складові формування державної регіональної політики. Доведено, що в основі всіх цих реформ на першому етапі її проведення якраз і є необхідним створення дієздатної, фінансово спроможної територіальної громади....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Науково-технічна інформація
Date:	2007
Main Authors:	Бугай, CM., Чернова, З.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України 2007
Subjects:	Економічні проблеми науково-технологічного та інноваційного розвитку
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51571
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації / CM. Бугай, З.О. Чернова // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 21-25. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859777944600182784
author	Бугай, CM. Чернова, З.О.
author_facet	Бугай, CM. Чернова, З.О.
citation_txt	Державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації / CM. Бугай, З.О. Чернова // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 21-25. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Науково-технічна інформація
description	У роботі надано визначення поняття "регіональна політика" та основні складові формування державної регіональної політики. Доведено, що в основі всіх цих реформ на першому етапі її проведення якраз і є необхідним створення дієздатної, фінансово спроможної територіальної громади.
first_indexed	2025-12-02T08:56:28Z
format	Article
fulltext	Актуальність проблеми. Питання, пов'язані із розробленням та впровадженням засад державної регіональної політики, становленням та розбудовою системи місцевого самоврядування, завжди в центрі уваги Уряду. Беззаперечно, що найкращі та найобгрунтованіші програми та захо� ди Уряду і Президента можуть залишитися "мерт� вою схемою", якщо не будуть підтримані ініціативною та наполегливою працею на місцях. Тому одним із найважливіших напрямів роботи Уряду взагалі та урядового апарату зокрема в да� ний час є реалізація комплексу правових, еко� номічних і організаційних заходів, спрямованих, з одного боку, на створення сприятливих умов для розвитку регіонів та ефективної діяльності місце� вих органів влади, з іншого — на підвищення відповідальності керівників цих органів за ефек� тивність управління економічними, соціальними і суспільними процесами на місцях. Ступінь розробленості. З метою проведення системної і цілеспрямованої роботи із зазначених напрямів у Кабінеті Міністрів утворено Урядовий комітет з питань регіональної політики, будівництва та житлово�комунального господар� ства, а до виключної компетенції Віце�прем'єр� міністра В.В. Рибака віднесено вирішення всього комплексу питань регіонального розвитку. Для подальшого вдосконалення взаємодії цент� ральних органів виконавчої влади з місцевими ор� ганами виконавчої влади та органами місцевого са� моврядування із спільного розв'язання існуючих соціально�економічних проблем здійснено закріплення міністерств і інших центральних ор� ганів виконавчої влади за адміністративно�тери� торіальними одиницями України. 29 листопада 2006 р. утворено Раду розвитку регіонів як консультативно�дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України. Мета статті — ознайомити науковців і прак� тиків, які працюють у сфері регіональної політи� ки, інформації, з досить широким колом питань, з якими зіштовхуються у своїй діяльності працівни� ки органів виконавчої влади в процесі підготовки урядових рішень. Виклад основного матеріалу дослідження. Вва� жаємо доцільним розпочати виклад матеріалу з влас� ного визначення поняття "регіональна політика". Регіональна політика — це державна політика або нормотворчо�законотворча діяльність держа� ви, спрямована на формування єдиного правового поля для цілей державного управління розвитком регіонів та їхнього саморозвитку за рахунок пари� тетного поєднання можливостей держави та регіонів, створення ефективних механізмів уп� равління комплексним соціально�економічним розвитком регіонів [1]. Звідси мету регіональної політики можна виз� начити як створення умов для динамічного, зба� лансованого, сталого соціально�економічного роз� витку України шляхом від розвиненого регіону — до розвиненої держави. Пріоритетними шляхами досягнення вказаної вище головної мети є вдосконалення державного регулювання у сфері соціально�економічного роз� витку регіонів, відповідних правових, ор� ганізаційних, економічних та інших механізмів, а також підвищення ролі та відповідальності місце� вих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за вирішення покладених на них повноважень і завдань. Головним інструментом реалізації державної регіональної політики, яка покликана забезпечи� ти необхідний баланс між окремими регіонами шляхом стимулювання найрозвинутіших і запро� вадження вирівнювальних механізмів подолання економічних і соціальних проблем слабких регіонів, а також паритетне поєднання можливос� тей держави та регіонів, є Закон України "Про сти� мулювання розвитку регіонів", прийнятий Вер� ховною Радою України 8 вересня 2005 р. ННТТІІ 11//22000077 21 ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВО�ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНА РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА: СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСНОВНІ ІНСТРУМЕНТИ ЇЇ ПОДАЛЬШОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ С.М. Бугай, канд.екон.наук., З.О. Чернова Цим Законом надано можливість проводити ак� тивну економічну політику відносно регіонів з різним рівнем соціально�економічного розвитку. Суть цієї політики для "сильних" регіонів по� лягає в підтримці ініціатив регіонів, створенні системи стимулів їхнього розвитку шляхом укла� дання угод щодо регіонального розвитку; для "слабких" � у визначенні заходів державного сти� мулювання розвитку територій з метою подолання депресивного стану, форм та умов їхнього застосу� вання шляхом розроблення програми подолання стану депресивності відповідної території [2]. Угоди щодо регіонального розвитку укладати� муться між Кабінетом Міністрів України та Вер� ховною Радою Автономної Республіки Крим, об� ласними, Київською та Севастопольською міськи� ми радами. Практика укладання таких угод стала пошире� ною в країнах ЄС (Франція, Польща). Для нас цей інструмент абсолютно новий. Уряд укладатиме угоди щодо регіонального роз� витку з регіонами для реалізації регіональної політи� ки, концентрації державних і місцевих ресурсів для вирішення пріоритетних завдань розвитку. Угоди дають можливість започаткувати на дов� гостроковій основі нові стосунки між центром і регіонами щодо вирішення проблем територіаль� ного розвитку; вони є також одним із ключових механізмів реалізації Закону України "Про стиму� лювання розвитку регіонів" та інструментів дер� жавного управління регіональним розвитком. Що передбачають такі угоди? Перше — це спільне для центральної і місцевої влади бачення майбутнього регіону, яке формує спільну мету розвитку, заради якої і держава і регіональна громада концентрують зусилля та ре� сурси, узгоджуючи свої дії в процесі її досягнення. Таким чином створюється основа для визначен� ня на тривалу (найбільш оптимальний термін — п'ять років) перспективу стратегічних пріори� тетів, які не повинні мінятися в разі зміни Уряду або місцевої влади. Політика центру, як і політика місцевих ор� ганів щодо розвитку конкретного регіону, буде прогнозованою та стабільною і змінюватиметься лише за взаємною домовленістю. Друге — в угоді чітко визначаються зобов'язан� ня сторін, об'єктом яких є конкретний результат та критерії його оцінки. Отже, на момент укладання угоди формулюєть� ся відповідальність Уряду і місцевої влади за кінцевий результат її реалізації. Зобов'язання трансформуються щорічно Урядом і місцевою вла� дою в Державну та регіональну програми еко� номічного і соціального розвитку, Державний та відповідні місцеві бюджети. У такий спосіб буде формуватися спадкоємність та послідовність (економічна та фінансова) в до� сягненні спільних цілей розвитку регіону. Третє — органи місцевого самоврядування регіонального рівня розглядатимуться Урядом як реальний партнер у досягненні спільних цілей роз� витку території. Територіальні громади, підприємці реально впливатимуть на цей розвиток, оскільки виконан� ня зобов'язань, взятих на себе конкретним регіоном, вимагатиме узгодженості дій і політики розвитку всіх суб'єктів регіональних відносин. Отож, на ділі буде реалізовуватися Хартія місцевого самоврядування, до якої приєдналася і Україна. Четверте — угода потребуватиме довгостроко� вої координації дій центральних органів щодо га� лузевої політики на регіональному рівні. Вона ви� магатиме відповідної визначеності, узгодженості їх політики в розв'язанні проблем регіону. Таким чином, ресурси, що розподілятимуться для цієї мети, будуть формуватися центральними органами на довгостроковій основі, і це забезпе� чить стабільність у розвитку території. Нарешті, п'яте — і підготовка угоди, і хід її ре� алізації будуть максимально публічними. Це дасть змогу населенню реально оцінювати роботу як центральних, так і місцевих органів вла� ди щодо розвитку того чи іншого регіону і робити відповідні висновки стосовно їхньої управлінської спроможності. На виконання Закону України "Про стимулю� вання розвитку регіонів" підготовлено проект пос� танови Кабінету Міністрів "Про Порядок підготов� ки, укладення та виконання угоди щодо регіонального розвитку та типової угоди щодо регіонального розвитку", який уже найближчим часом буде розглянуто Урядом. Порядок підготовки, укладення та виконання угод щодо регіонального розвитку визначає проце� дуру ініціювання, підготовки та підписання угоди щодо регіонального розвитку, а також проведення моніторингу її виконання. Водночас проектом пос� танови передбачається затвердити типову угоду щодо регіонального розвитку, згідно з якою сторо� ни визначають предмет угоди, свої права та обов'язки, порядок, обсяг, форми та строки фінан� сування спільних заходів, порядок інформування про стан виконання угоди, відповідальність сторін, порядок розв'язання спорів та інші питання. На даний час уже підписано протоколи про наміри щодо підготовки укладання таких угод з керівниками Дніпропетровської, Харківської та Донецької областей. Основною умовою укладення угоди є наявність Державної стратегії регіонального розвитку та регіональної стратегії розвитку. Договірна систе� ма взаємовідносин вводиться одночасно із запро� ННТТІІ 11//2200007722 ННТТІІ 11//22000077 23 вадженням стратегічного планування просторово� го розвитку як на державному, так і на регіональ� ному рівнях. Наявність Державної та регіональних стратегій розвитку мають стати підґрунтям для визначення спільних дій центральних і місцевих органів вла� ди, органів місцевого самоврядування. Так, Урядом визначено пріоритети та головні завдання щодо довгострокових перспектив у ре� алізації державної регіональної політики. З цією метою затверджено Державну стратегію регіонального розвитку на період до 2015 року, ви� конання якої дасть змогу забезпечити динамічний і збалансований розвиток територій та зменшити гостроту міжрегіональних диспропорцій в розвит� ку адміністративно�територіальних одиниць країни. Основною метою Стратегії є створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів, за� безпечення їхнього сталого розвитку на сучасній технологічній основі, високої продуктивності ви� робництва та зайнятості населення. Стратегією передбачено розроблення та подан� ня на розгляд відповідним органам місцевого са� моврядування регіональних стратегій розвитку на період до 2015 р., щорічне планування заходів з реалізації Стратегії, щорічне звітування вико� навців про стан реалізації Стратегії, щорічне пе� редбачення в річних бюджетах виконавцями Стра� тегії коштів для її реалізації. З метою державної підтримки розвитку депре� сивних територій буде здійснюватися розроблення програм подолання депресивного стану територій. Щорічний обсяг фінансування всіх програм по� долання депресивності територій також визначено Законом. Це не менш як 0,2 % дохідної частини державного бюджету за відповідний період. Уперше в проекті Державного бюджету Ук� раїни на 2007 р. передбачено субвенцію з держав� ного бюджету місцевим бюджетам для стимулю� вання розвитку регіонів, у тому числі депресивних територій, у сумі 100 млн. грн., яка спрямовувати� меться на комплексне розв'язання проблем регіонів і забезпечення їхнього сталого розвитку. Зараз розробляється Порядок надання та викорис� тання у 2007 р. цієї субвенції. З метою вдосконалення нормативно�правової бази з питань моніторингу показників соціально� економічного розвитку територій, підвищення обґрунтованості рішень щодо надання їм статусу депресивних Кабінетом Міністрів 24 червня 2006 р. прийнято постанову № 860 "Про затвердження Порядку здійснення моніторингу показників роз� витку регіонів, районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення для визнання територій депресивними". Розв'язуючи проблеми перспектив регіональ� ного розвитку, Уряд не зменшує також уваги до інших інструментів, що застосовуються держа� вою для регулювання регіонального розвитку, серед яких: • соціальний захист жителів гірських населе� них пунктів; • програмування регіонального розвитку (у тому числі програми державної підтримки соціально�економічного розвитку окремих регіонів і територій; галузеві та інші цільові програми, якими передбачається виділення коштів на підтримку депресивних територій та соціальний захист жителів, що на них проживають); • інвестиційні субвенції, які визначаються в державному бюджеті на розвиток регіонів; • спеціальний режим інвестування, надання податкових пільг деяким територіям, галу� зям і підприємствам; • удосконалення бюджетного процесу та бюд� жетне вирівнювання; • сприяння транскордонному та прикордонно� му співробітництву. З середини 90�х років, за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, Урядом було затверджено ряд довго� та середньострокових програм комплекс� ного соціально�економічного розвитку територій. Зокрема, це програми розвитку Автономної Рес� публіки Крим, Донецької, Луганської, Херсонської областей, Українського Придунав'я, Великої Ялти, гірської Рахівщини, Києва, Львова, Євпаторії, Се� вастополя, Жовтих Вод, Одеси, Судака, Програма соціального захисту працівників Чорнобильської АЕС та жителів м. Славутича у зв'язку з закриттям станції, Програма створення додаткових робочих місць для працівників Чорнобильської АЕС, які вивільняються після закриття станції та інші. Найближчим часом буде розроблено спільну програму розвитку м. Києва і Київської області до 2011 р. З метою розв'язання проблем перспективного розвитку Автономної Республіки Крим та м. Се� вастополя вже розробляється проект Державної цільової програми сталого соціально�економічно� го розвитку Автономної Республіки Крим та м. Се� вастополя на період до 2017 р. Заходи зазначеної Програми спрямовуватимуться на створення сприятливих умов для прискореного розвитку Криму як загальнодержавного та міжнародного курортно�рекреаційного і туристичного центру, для забезпечення ефективного природо� та земле� користування. Проект цієї Програми подано для розгляду Кабінету Міністрів у грудні 2006 р. Розв'язання проблем Автономної Республіки Крим і м. Севастополя мають підвищений, порівня� но з іншими регіонами країни, рівень державної уваги, організаційної і фінансової підтримки. Дієвим інструментом економічної підтримки місцевого самоврядування є Закон України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" та прийняті на його виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 р. № 647 "Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських" та № 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах". Зазначений Закон установлює критерії, за яки� ми населені пункти набувають статусу гірських, визначає основні засади державної політики щодо розвитку гірських населених пунктів та гарантії соціального захисту громадян, що в них прожива� ють, працюють або навчаються. Зокрема, стаття 3 цього Закону визначає перелік заходів, які щорічно здійснюються в гірських населених пунк� тах для забезпечення їхнього соціально�еко� номічного розвитку. В основному ці заходи спря� мовані на утримання і розвиток транспортної інфраструктури та зв'язку, а також мережі зак� ладів охорони здоров'я, освіти та соціального за� хисту населення гірських населених пунктів. Окрім того, цим Законом передбачено низку пільг для громадян, які мають статус особи, що прожи� ває і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського. Зокрема, розмір державних пенсій, стипендій, всіх передба� чених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги для громадян, які одержа� ли статус особи, що працює, проживає або нав� чається на території населеного пункту, якому на� дано статус гірського, збільшується на 20%. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Ук� раїни від 11 серпня 1995 р. № 648 "Про умови оп� лати праці осіб, які працюють в гірських районах" на підприємствах, в установах, організаціях та військових частинах, розташованих на території гірських населених пунктів, тарифні ставки і по� садові оклади працівників та військовослуж� бовців, осіб рядового і начальницького складу ор� ганів внутрішніх справ та Державної криміналь� но�виконавчої служби, визначені генеральною, га� лузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25%. В Україні статус гірських мають 709, а з 1 січня 2007 р. — 711 населених пунктів, розташованих у Закарпатській, Івано�Франківській, Львівській та Чернівецькій областях. З них міст та селищ місь� кого типу — 32, решта — села та селища. Транскордонне і прикордонне співробітництво є одним із інструментів політики регіонального розвитку. В Україні створено та функціонує шість єврорегіонів: "Буг", "Карпатський", "Нижній Ду� най", "Верхній Прут", "Дніпро" та "Слобожанщи� на", проводиться робота щодо створення нових єврорегіонів. Співпраця регіонів ведеться і в рам� ках діяльності міжнародних організацій — Асамб� леї європейських регіонів (Одеська область), асоціації європейських прикордонних регіонів (Волинська та Одеська області). Завдяки такій співпраці вже реалізовано ряд вагомих проектів і програм, спрямованих на роз� ширення промислової кооперації, розбудову кор� дону та створення прикордонної інфраструктури, охорону навколишнього середовища, розвиток місцевого самоврядування. В Україні створено правове підґрунтя для транскордонного співробітництва: ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування та Декларацію про транскордонне співробітництво в Європі, прийнято Закон України "Про транскор� донне співробітництво", затверджено Програму розвитку єврорегіонів [3]. Однак існують перешкоди у функціонуванні транскордонного співробітництва. Зокрема, це відсутність системного та перспективного підходів до організації єврорегіональної співпраці, низь� кий рівень участі організацій та представництв ук� раїнської сторони в діяльності та реалізації цілей єврорегіонів, недостатнє впровадження відповідних організаційних методів та інстру� ментів. Для вирішення зазначених проблем Урядом розробляється Державна програма розвитку транскордонного співробітництва на 2007—2010 рр., Концепція якої схвалена цього року. Мета Програ� ми полягає в активізації розвитку соціально�еко� номічних, науково�технічних, екологічних, куль� турних та інших зв'язків між суб'єктами транс� кордонного співробітництва. Не розв'язаними до сьогодні залишаються пи� тання удосконалення системи місцевого самовря� дування та територіальної організації влади. Для вирішення найактуальніших з них можуть бути застосовані такі кроки: по?перше, необхідно розробити Концепцію ре� формування територіальної організації влади. У ній слід чітко викласти мету реформування, кон� цептуальні основи політики у цій сфері, методо� логію та послідовність змін системи державної влади, зокрема, проведення адміністративної, адміністративно�територіальної, бюджетної, по� даткової та інших реформ; по?друге, провести широке обговорення зазна� ченої Концепції та з урахуванням громадської думки розпочати практичну роботу щодо її ре� алізації. На основі прийнятої Концепції потрібно про� вести демократизацію державної влади шляхом завершення перерозподілу владних повноважень між органами державної влади та органами місце� вого самоврядування на користь останніх, при цьому забезпечивши їх фінансову основу. Територіальна громада та держава повинні ста� ти рівноправними партнерами. ННТТІІ 11//2200007724 Рівень невизначеності спри� йняття ринком нового то� вару впливає на рівень ризикова� ності інноваційного проекту. І чим більшим є рівень невизначе� ності, тим більшим є рівень ризи� ку проекту, а при цьому змен� шується його привабливість для потенційних інвесторів. Припустімо, що коефіцієнт ймовірної результативності нау� кових (λ)* та науково�технічних процесів становить по 0,1, а про� цесу поширення інновацій — 0,7. Тоді, із 100 % проведених наукових робіт (фундаментальні та прикладні дослідження) тіль� ки 10 % отриманих результатів матимуть місце при проведенні науково�технічних робіт і 1% у разі їхнього впровадження на ринок (рис.1). І якщо взяти до уваги, що ймовірність поширення нововве� день становить 0,7, то тоді ринко� ва результативність проведених наукових робіт становитиме ли� ше 0,7%. Тобто, ймовірність уп� ровадження на ринок результатів наукових робіт — 0,007. Далі можна підрахувати рівень ризи� ку від упровадження результатів наукових робіт на кожному етапі (рис.2). На кінцевому етапі він становитиме — 0,993. Це надзви� чайно високий показник. І для типового інвестора та підприємця така пропозиція буде малопри� вабливою. На цьому ж рисунку наведена інша схема перероз� поділу ризику в новаційно�інно� ваційній сфері. І як видно з ри� сунка, на кінцевому етапі рівень ризику становитиме 0,3. Що є до� сить прийнятною нормою ризику для нового продукту. ННТТІІ 11//22000077 25 І нарешті, важливим кроком на шляху ре� алізації Концепції реформування територіальної організації влади, має стати здійснення адміністративно�територіальної реформи. А головним завданням цієї реформи вже на пер� шому етапі її проведення якраз і має стати ство� рення дієздатної, фінансово спроможної тери� торіальної громади. Висновок. Урядом сьогодні здійснюється знач� на робота з формування сучасної (відповідної до актуальних вимог розвитку країни) державної регіональної політики. Постійно нарощується нормативно�законодавча база регіонального роз� витку, здійснюються відповідні кроки до підви� щення її дієвості. У той же час наукове супрово� дження становлення державної регіональної політики відстає від потреб реального управління. Так, досі нема наукової моделі оптимальної (бажа� ної для України) ієрархічної системи державного управління. Можна скільки завгодно довго гово� рити про перерозподіл повноважень, але здійсню� вати його на практиці, не маючи відповідної мо� делі управління, неможливо. Виходячи з того, що адміністративно�тери� торіальний устрій — це фактично територіальна модель локалізації на конкретній території функцій державного управління відповідного рівня, без визначеної бажаної моделі управління неможливо змоделювати і власне територіальний устрій України. Реально має місце значна диференціація в рівнях розвитку окремих регіонів (за деякими по� казниками вона досягає десятків разів), а наявні структурні проблеми на рівні регіонів, що знижу� ють конкурентоспроможність і потенціал зростан� ня наукою не досліджені, не розроблений і не здійснюється науковий моніторинг потенціалу регіонів, адже зрозуміло, що не можна порівнюва� ти за потенціалом Донецьку і, наприклад, Чернівецьку області. Крім того, треба знати, які зміни відбулися за час незалежності України та що можна очікувати в недалекій перспективі. Поле для науково�дослідницької діяльності надзвичайно широке і, на жаль, останнім часом практично "не оране", а це відповідним чином відбивається і на реальному стані державного уп� равління у цій сфері, тому і потребує невідкладно� го опрацювання. ЛІТЕРАТУРА 1. Бугай С.М., Щепанський Е.В. Регіональна політи� ка в Україні: термінологічна невизначеність та загальні проблеми становлення. — В кн. Університетські наукові записки: Зб. наук. пр. — Вип. 4. — Хмельницький.: Хмельницький університет управління та права, 2005. — С. 300 — 307. 2. Бугай С.М., Великий А.П., Репін І.І., Слівак А.Є. Окремі питання регіональної політики в Україні на су� часному етапі її розвитку. Київ, ДНДІІМЕ. — К.: преп� ринт, 2004. — С. 84. 3. Бугай С.М., Парафіленко Н.В., Прикажчикова Т.І. Регіональна політика Європейського Союзу як дорого� вказ на шляху європейських устремлінь України. — В кн. Моделювання та інформатизація соціально�еко� номічного розвитку України. — Зб. наук. пр. — Вип. 3. — Київ: ДНДІІМЕ, 2003. — С. 179—186. О.С. Власенко ТЕХНОЛОГІЧНЕ ПЕРЕДБАЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ: МЕТОДИКА FORESIGHT * λ — ймовірність результативності наукової діяльності у разі поширення інновацій на ринку
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51571
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0089
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T08:56:28Z
publishDate	2007
publisher	Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України
record_format	dspace
spelling	Бугай, CM. Чернова, З.О. 2013-12-03T20:28:07Z 2013-12-03T20:28:07Z 2007 Державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації / CM. Бугай, З.О. Чернова // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 21-25. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0089 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51571 У роботі надано визначення поняття "регіональна політика" та основні складові формування державної регіональної політики. Доведено, що в основі всіх цих реформ на першому етапі її проведення якраз і є необхідним створення дієздатної, фінансово спроможної територіальної громади. uk Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України Науково-технічна інформація Економічні проблеми науково-технологічного та інноваційного розвитку Державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації Article published earlier
spellingShingle	Державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації Бугай, CM. Чернова, З.О. Економічні проблеми науково-технологічного та інноваційного розвитку
title	Державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації
title_full	Державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації
title_fullStr	Державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації
title_full_unstemmed	Державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації
title_short	Державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації
title_sort	державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації
topic	Економічні проблеми науково-технологічного та інноваційного розвитку
topic_facet	Економічні проблеми науково-технологічного та інноваційного розвитку
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51571
work_keys_str_mv	AT bugaicm deržavnaregíonalʹnapolítikastanovlennâtaosnovníínstrumentiíípodalʹšoírealízacíí AT černovazo deržavnaregíonalʹnapolítikastanovlennâtaosnovníínstrumentiíípodalʹšoírealízacíí

Державна регіональна політика: становлення та основні інструменти її подальшої реалізації

Institution

Similar Items