Інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу

Представлена та проаналізована інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу. Розглянуто поняття ефективності функціонування інформаційного комплексу моніторингу та досліджено її модель....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Науково-технічна інформація
Дата:	2007
Автори:	Морозов, А.О., Косолапов, В.Л., Колосов, В.Є., Суперсон, С.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України 2007
Теми:	Інформаційні ресурси і технології
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51579
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу / А.О. Морозов, В.Л. Косолапов, В. Є Колосов., С.І. Суперсон // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 55-59. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860138707371163648
author	Морозов, А.О. Косолапов, В.Л. Колосов, В.Є. Суперсон, С.І.
author_facet	Морозов, А.О. Косолапов, В.Л. Колосов, В.Є. Суперсон, С.І.
citation_txt	Інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу / А.О. Морозов, В.Л. Косолапов, В. Є Колосов., С.І. Суперсон // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 55-59. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Науково-технічна інформація
description	Представлена та проаналізована інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу. Розглянуто поняття ефективності функціонування інформаційного комплексу моніторингу та досліджено її модель.
first_indexed	2025-12-07T17:47:52Z
format	Article
fulltext	Створення й освоєння в Ук� раїні інформаційно�аналі� тичних і прогнозних технологій, соціально�економічного моніто� рингу за допомогою прогресивних систем підтримки прийняття рішень (СППР) на сучасних заса� дах розробки концепції циклів уп� равління та моніторингу для ситу� аційних центрів (СЦ) є актуаль� ним завданням у процесі розбудо� ви єдиного національного ко� мунікаційно�інформаційного простору, запровадженням експе� ртно�аналітичної й організаційно� координаційної діяльності на рівні державного управління, що забез� печує оперативний обмін думка� ми, повідомленнями та електрон� ними документами між державни� ми службовцями, експертами, на� уковцями, авторизовану участь їх у розробленні й підготовці спіль� них рішень і проектів [1]. Нес� воєчасне одержання, опрацювання й аналіз інформації в системі дер� жавного управління призводить, як констатують відомі фахівці, до величезних збитків, втрати суспільної довіри. Тому виникла нагальна потреба в проведенні комплексу фундаментальних досліджень щодо розробки й опа� нування нових інформаційно� аналітичних технологій на базі СППР різного рівня та призначен� ня, ситуаційних центрів, їхньої інтеграції з метою уникнення неба� жаних наслідків у результаті прийняття помилкових рішень на державному рівні та збереження сталого розвитку, визначення нап� рямків сучасної суспільної транс� формації. Вирішення цієї пробле� ми стане теоретичною та практич� ною підставою для запровадження нових методів аналізу та дійового контролю соціально�економічних і екологічних ситуацій за допомо� гою соціально�економічного, еко� логічного моніторингу, розробки загальноприйнятих принципів та втілення конкретних рекомен� дацій у сферу державного уп� равління, практичної підтримки законодавчого процесу на базі інтегрованих прогресивних техно� логій, комплексного інформа� ційного забезпечення органів дер� жавного управління країни тощо. Нові комп'ютерні технології сьогодні істотно впливають на долю цілого світу і окремих дер� жав, на діяльність осіб, які приймають рішення, допомага� ють закладати у нашій свідо� мості підвалини нового мислен� ня. При цьому особливу роль відіграє застосування нових інформаційних технологій у сис� темі державного управління, а також оцінювання довгостроко� вих перспектив і ймовірних наслідків прийняття рішень на державному рівні й у системі національної безпеки. Інформа� тизація системи державного уп� равління і прийняття рішень ви� явилася вихідною точкою для розгортання передових систем і технологій підтримки прийнят� тя рішень і соціального та еко� номічного аналізу, їхньої інтег� рації у СППР різного рівня. Ак� туальність проблеми оцінюван� ня подій, прогнозування їхнього перебігу та ситуаційного ана� лізу, впливу на рівень ризику та розвиток суспільної трансфор� мації, розробки відповідного інформаційного й аналітичного за� безпечення, інфор� маційно�техноло� гічної підтримки прийняття рішень на базі моніторин� гових ситуаційних оцінок у рамках СППР різного рівня та призна� чення формують нові завдання, які має опанувати вітчизняна наука [2]. У сучасній науковій і прак� тичній сферах суспільної діяль� ності термін "моніторинг" вико� ристовується для позначення комплексу засобів оперативного відстеження і аналізу змін у стані деякого складного масштабного об'єкта. Основна мета моніторин� гу соціально�економічних ситу� ацій — оперативний контроль за ходом соціальних процесів, у то� му числі, оцінка міри відпо� відності їх запланованому нап� рямку розвитку, виявлення спе� цифічних якісних і кількісних змін соціальної ситуації, у відно� синах між основними учасника� ми соціально�політичного проце� су, визначенні істотних чин� ників, умов, цілей, інтересів, за� собів і перспектив їхньої взаємодії [3, 4]. Періодичність вимірювань залежить від харак� теру явища, що розглядається, і може змінюватися відповідно до конкретних умов функціонуван� ня процесу. Моніторинг може бу� ти одним із каналів зворотного зв'язку в механізмі саморегуляції найбільш глибинних процесів суспільного розвитку. Актуальність проблеми отри� мання адекватних знань про зако� номірності розвитку суспільних процесів постійно зростає. Це в значній мірі пов'язано із загаль� носвітовим розвитком техно� логічності суспільних відносин. Важливість реальних знань особ� ливо очевидна в умовах швидко� плинних трансформаційних сус� ННТТІІ 11//22000077 55 ІНВЕСТИЦІЙНА МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНО�ЕКОНОМІЧНОГО МОНІТОРИНГУ А.О. Морозов, чл.�кор. НАНУ, докт.техн. наук, В.Л. Косолапов, канд.техн. наук, В.Є. Колосов, канд.фіз.�мат. наук, С.І. Суперсон пільних процесів. Життєздат� ність країн з розвинутою еко� номікою безпосередньо пов'язана з посиленням вимог до системи управління та її інформаційного забезпечення, яке постійно уск� ладнюється та удосконалюється. Відомо, що існуючі методи і фор� ми управління вже не можуть повністю забезпечувати належ� ний рівень керівництва держав� ною сферою, тому вдосконалення управління є необхідною переду� мовою подальшого ефективного розвитку суспільства. Вирішення цієї проблеми в Україні пов'язано з розвитком і впровадженням у сферу уп� равління системних підходів, які були розроблені В.М.Глуш� ковим та його школою [5—7], формуванням на їхній базі відповідних схем управління, в яких органічно поєднуються принципи, що забезпечують можливість всебічного викорис� тання переваг суспільства з роз� винутою структурою управління економікою. На сучасному рівні розвитку інформаційних технологій од� ним із завдань підвищення якості та наукової обґрунтова� ності управління складними соціальними системами є вирішення задачі формування відповідних моделей систем уп� равління та моніторингу, функ� ціонування яких базується на широкому застосуванні прин� ципів інтеграції інформації, ма� тематичних методів і комплекс� ному використанні сучасних за� собів інформаційних техно� логій, зв'язку, обчислювальної, офісної та іншої техніки, сис� темного моніторингу тощо. Про� ектування, створення і впрова� дження інформаційного комп� лексу моніторингу систем різних рівнів — складний тру� домісткий і тривалий процес, який вимагає проведення комп� лексу науково�дослідних, прое� ктних та експериментальних робіт, що пов'язано з інвес� тиційними вкладеннями, еко� номічна доцільність яких у кож� ному конкретному випадку має бути науково обґрунтована. У разі створення інфор� маційного комплексу моніто� рингу різних рівнів, однією з найважливіших проблем, що ви� магає невідкладного рішення, є розробка принципів визначення міри економічної доцільності та ефективності його створення, а також запровадження дієвої інвестиційної моделі. Такою мірою, яка найбільш повно і всебічно характеризує виконан� ня системою свого призначення, є економічна ефективність. За допомогою цього критерію, який, по суті, є функціоналом від якості функціонування сис� теми, може бути оцінене вико� нання інформаційним комплек� сом моніторингу свого основного призначення — мінімізації функції витрат на об'єктах уп� равління внаслідок поліпшення якості управління та його науко� вої обґрунтованості. У цьому випадку інфор� маційний комплекс моніторингу цілком правомірно розглядати як підсистему в рамках ди� намічної системи, що належить до класу інформаційно�комп'ю� терних систем типу СППР, яким притаманні технологічні проце� си переробки інформації і які ха� рактеризуються динамічністю, складною інформаційною струк� турою, оперативною спостереж� ливістю, подільністю, стійкістю тощо. Багатогранність функцій, що виконуються СППР, велика кількість вхідних елементів і підсистем, складність внутріш� ніх і зовнішніх зв'язків і взаємозв'язків, багатоплановість алгоритмів і моделей, переробка інформації у відносно короткі терміни, насиченість різними технічними та мультимедійними засобами, перетин інформа� ційних комплексів моніторингу різних рівнів тощо зумовлюють необхідність розглядати принци� пи визначення ефективності цьо� го комплексу з позицій систем� ного аналізу. Істотний вплив на функціонування інформаційно� го комплексу моніторингу має надійність, оперативність і опти� мальність окремих складових і системи загалом, його структу� ра, характер взаємодії із зовнішніми чинниками, узго� дженість функціонування під� систем, об'ємно�часові характе� ристики потоків інформації, дос� кональність технологічного про� цесу обробки інформації в сис� темі, склад і завантаження технічних засобів, складність ал� горитмів і програм, що реалізо� вуються в системі, кваліфікація кадрів і ін. Причому відносний ступінь впливу цих чинників не� однаковий як для інформаційно� го комплексу моніторингу різних рівнів, так і для одного рівня у СППР та СЦ. Специфічною особливістю інформаційного комплексу моні� торингу як підсистеми сфери уп� равління є те, що вона позитив� ним чином впливає не тільки на сферу управління, але й на інші сфери суспільного життя держа� ви. Так, створення і впроваджен� ня цього комплексу не тільки сприяє збільшенню продуктив� ності праці, оптимізації інфор� маційних потоків, зниженню трудомісткості і вартості пере� робки інформації, але й забезпе� чує можливість значно підвищу� вати якість і наукову обґрунто� ваність управління за рахунок збільшення надійності, опера� тивності і оптимальності уп� равління, оскільки з'являється реальна можливість прискорю� вати процеси переробки інфор� мації, упорядковувати інфор� маційні потоки, підвищувати достовірність і точність інфор� мації, скорочувати терміни її от� римання і обробки в рамках роз� галужених СППР та СЦ. Отже, створення і впрова� дження інформаційного комп� лексу моніторингу має розгляда� тися в першу чергу як дієвий засіб підвищення ефективності суспільного виробництва на ос� нові поліпшення якості уп� равління шляхом удосконален� ня методів, форм, засобів і нау� ННТТІІ 11//2200007756 кової обґрунтованості. Тому еко� номічна ефективність від його впровадження є складовою час� тиною загальної ефективності суспільного виробництва та якості життя. Якщо велика і складна соціальна система сприймає дея� кий обсяг повідомлень за канала� ми моніторингу, то траєкторія її руху до поставленої мети зале� жить не тільки від кількості, але й від якості інформації. А тому тільки при певному синергетич� ному поєднанні цих компонентів система може реалізувати постав� лену мету з найменшими витрата� ми ресурсів і в найкоротший термін. Цей висновок витікає і з аналізу нерівномірного впливу на ефективність системи різних за� дач, що обслуговуються інфор� маційним комплексом моніто� рингу, а також виходячи з того, що різні функціональні підсисте� ми інформаційного комплексу моніторингу по�різному вплива� ють на зменшення міри невизна� ченості, отже, і ефективності сис� теми. Разом з тим пряма оцінка змістової сторони інформації з урахуванням усіх чинників, які впливають на неї, а також кількісна оцінка впливу цих чин� ників є важливим завданням і практично поки ще не виріше� ним. Проаналізуємо один з мож� ливих шляхів обліку кількісної і якісної сторін інформації за допо� могою оцінки їх впливу на ре� зультати зміни якості функціону� вання системи від упровадження інформаційного комплексу моніторингу для СППР. Нехай Мt=f(It) — математич� на модель моніторингу транс� формаційних процесів з ураху� ванням кількісних і якісних інформаційних аспектів. Введе� мо поняття відносної ефектив� ності αt, що являє собою відно� шення поточного значення ефек� тивності системи Мt до її макси� мального значення Мmax , визна� ченого при повній інфор� маційній насиченості системи, абсолютній надійності і опти� мальності функціонування ін� формаційного комплексу моні� торингу СППР. Припустімо, що зміна відносної ефективності системи протягом розрахунково� го періоду залежно від введеної в неї інформації буде пропорційна поточному значенню відносної ефективності, що утворюється від зміни кількості інформації в системі (кількісний критерій) і ступеню наближення відносної ефективності до свого гранично� го значення (якісний критерій). Такий підхід дає підстави стве� рджувати, що стан моніторингу можна описати диференційним рівнянням типу , (1) де γ — коефіцієнт пропорційно� сті. Розв'язуючи його відносно αt, отримаємо . (2) Тому: .(3) Характер зміни ефективності системи наведено на рис. 1. Ця функція має три характерних області. Проаналізуємо їх. У першій області (M0 ≤ Mt < M1 або 0 ≤ ∆Іt ≤І1) спостерігається уповільнене зростання функції ефективності. Це область інфор� маційної недостатності. Вона ха� рактеризується тим, що кіль� кість отриманої СППР інфор� мації ∆Іt слабко впливає на зрос� тання її ефективності. Таке яви� ще спостерігається особливо час� то за таких умов: коли під час проектування інформаційного комплексу моніторингу забува� ють або ігнорують основний принцип проектування складних систем — принцип "системного підходу"; якщо створення інфор� маційного комплексу моніторин� гу передбачається в рамках збе� реження "старих" організацій� них і методологічних форм, які існували ще до впровадження прогресивних інформаційних технологій та методів управління в СППР та СЦ. У другій області спостеріга� ється найбільший приріст ефек� тивності при введенні в систему інформації в межах M1 ≤ Mt < M2 або І1 ≤ ∆Іt ≤ І2. Це область інфор� маційної ефективності СППР. Зазначимо, що в разі створення інформаційного комплексу мо� ніторингу необхідно, щоб його t 0 0 max (I ) 0 max 0( )t I M MM M M M e γ− −= + − t 0 0 t (I I ) 0 0 max(1 )e tM Mγ α α α α − −= = + − t t t t d (1 ) dI α γα α= − ННТТІІ 11//22000077 57 Модель ефективності системи: Mt — ефективність у момент часу t; m1 і m2 — межа області найбільшої ефективності; mn — точка згину; Mn — ефективність у точці згину. використання здійснювалося са� ме в цій області. У третій області знов спос� терігається уповільнене зростання ефективності системи моніторин� гу в СППР у межах M2 ≤ Мt < Мmax або ∆Іt ≤ І2 ≤ ∞. Це область інфор� маційної насиченості: додаткова кількість інформації, яка введе� на в цій області, слабо впливає на зміну ефективності СППР. Тому навряд чи доцільно створювати інформаційний комплекс моні� торингу, який забезпечував би можливість введення в систему інформації більше ніж І2. Ефективність системи моні� торингу зв'язана і з параметром µ, значення якого залежить від організаційної складності систе� ми. Кожна конкретна система характеризується певним, влас� тивим їй значенням параметра γ, який будемо називати питомою інформаційною ефективністю системи. Родина кривих, що ха� рактеризують зміну М=f(It) за� лежно від різних значень пара� метра γ, свідчить, що чим біль� шою є питома інформаційна ефективність системи, тим біль� ше її значення може бути отри� мане при одному й тому ж зна� ченні ∆Іt . Розглянемо тепер модель за� лежності ефективності моніто� рингу від величини інвес� тиційних вкладень Qt щодо його створення. Основним "продук� том" моніторингу є інформація, збирання та переробка — це функції всіх його складових, у тому числі і всіх технічних та програмних засобів, які вико� ристовуються при його ре� алізації. Відповідно до цього цілком правомірно для спро� щення аналізу прийняти допу� щення, що інвестиційні вкла� дення в моніторинг пропорційні кількості інформації, що пере� робляється у системі, тобто ∆Іt =λQt, де λ — коефіцієнт про� порційності, розмірність якого можна прийняти як біт/грн. Якщо припустити, що γλ = ϕ, то, на підставі формули (3) та з урахуванням того, що ефект від упровадження моніторингу дорівнює MR1=Mt=M0, здійснив� ши відповідні перетворення, от� римаємо функціональну модель залежності зміни ефективності СППР від величини інвес� тиційних вкладень ZR1=f(QR1), або ,(4) де QR1 — інвестиційні вкладення в моніторинг. Аналіз інвестиційної моделі соціально�економічного моніто� рингу для СППР (4) показує, що в характері зміни функції ZR1=f(QR1) також спостерігають� ся три області і дві характерні точки: q1 і q2. Перша точка q1 характеризує мінімально не� обхідні фінансові вкладення для створення моніторингу, оскіль� ки при q1 < QI організовувати інвестиційні вкладення в моніторинг недоцільно. Друга точка q2 характеризує макси� мальні, практично виправдані, інвестиційні вкладення в моніторинг, тобто репрезентує найбільш доцільну інвестиційну модель. Практичне значення має об� ласть, що знаходиться між q1 і q2. Тут спостерігається найбіль� ший приріст ефективності на одиницю інвестиційних вкла� день у моніторинг. У межах цієї області залежність ZR1=f(QR1) може бути в першому набли� женні апроксимована прямою. Теоретичні аспекти оцінки ефективності моніторингу нада� ють можливість зробити ряд важливих для його проектуван� ня і створення висновків. Упро� вадження соціально�економіч� ного моніторингу залежить не тільки від кількості, але й від якості інформації, що перероб� ляється складною системою (СППР). Різні підсистеми моні� торингу по�різному впливають на зменшення міри невизначе� ності самої системи. Відповідно до цього під час розробки і про� ектування соціально�економіч� ного моніторингу потрібно приділяти максимум уваги оп� рацюванню питань інформа� ційної забезпеченості тих під� систем, інформація яких впли� ває найбільшим чином на змен� шення невпорядкованості скла� дної системи. Оскільки для кожної підсис� теми моніторингу в процесі роз� робки створюються різні умови і обмеження, то недоцільно від� кладати його впровадження у сферу державного управління до моменту готовності всіх підсис� тем. Тому більш доцільно здій� снювати поетапне їхнє впрова� дження, в першу чергу тих, які в конкретних умовах дадуть най� більшу ефективність. Під час проектування соці� ально�економічного моніторин� гу доцільно передбачити, щоб кількість інформації в системі знаходилася в межах І1< Іt< І2. При Іt< ∆І1 система буде функ� ціонувати в області інфор� маційної недостатності, що ха� рактеризується невисокими тем� пами зростання ефективності. Надмірне збільшення кількості інформації, зайва її деталізація при Іt > І2 також призводять до зниження темпів зростання ефективності. У зв'язку з цим можна вважати, що в разі проекту� вання моніторингу в межах Іt < І1 доцільно передбачати можли� вість залишення в системі дея� кої невизначеності. Створення соціально�еконо� мічного моніторингу економічно доцільне за умови, що на його реалізацію виділені кошти, ве� личина яких не менше Q1, тобто QR1>Q1. У той же час надмірне ускладнення системи, а також інформаційних і економіко�ма� тематичних, соціологічних мо� делей і намагання максимально вдосконалити алгоритми та програми управління призво� дять до значного зростання вит� Rt t Rt Q 0 max 0 Q Q 0 max 0 M (Z M )(1 e )M M (M M ) e ϕ ϕ − − − − = + − ⋅ ННТТІІ 11//2200007758 ННТТІІ 11//22000077 59 рат на створення системи та збільшення терміну її окуп� ності, а ефективність при цьому збільшується незначно. Таким чином, ефективність соціально�економічного моніто� рингу є складною функцією за� лежних і незалежних змінних. Отже, її зростання залежить як від організаційної складності системи, так і від величини інвестиційних вкладень. Аналіз показує, що вона утворюється як у сфері безпосереднього застосу� вання моніторингу, тобто у сфері управління як прямий ефект, так і, на нашу думку, головним чином у сфері інформаційного живлення як непрямий ефект. У зв'язку з цим визначення ефективності від упровадження моніторингу доцільно розгляда� ти у комплексі: як прямий ефект, що визначає величину економії суспільно необхідної праці в сфері управління, і як непрямий ефект, що утворюєть� ся у вигляді економії суспільно необхідної праці і загалом еко� номії від упровадження соціаль� но�економічного моніторингу у сферу державного управління. Широке впровадження сис� тем моніторингу та нових інфор� маційних технологій на базі но� вих інвестиційних моделей в державні структури України бу� де сприяти підвищенню опера� тивності та якості рішень і плідно вплине на хід еко� номічних, соціальних, еко� логічних та інших процесів. Створення високоефективних систем підтримки прийняття рішень потребує розв'язання комплексу складних наукових завдань фундаментального та міждисциплінарного характеру, а саме: розроблення типових ме� тодів і моделей інформаційних технологій сучасних СППР та СЦ; запровадження інфор� маційних технологій контролю та управління складними об'єктами в нечітких умовах; розробка нових методів і моде� лей типового технологічного інструментарію інформаційно� аналітичних систем та дієвих моніторингових систем на дер� жавному рівні управління. ЛІТЕРАТУРА 1. Морозов А.О., Ященко В.О. Си� туаційні центри — основа стра� тегічного управління // Матема� тичні машини і системи. — 2003. — № 1. — С. 3—14. 2. Саєнко Ю.І., Морозов А. О., Ко? солапов В. Л. та ін. Соціально�еко� номічні наслідки техногенних ката� строф: експертне оцінювання. — К.: Стилос, 2001. — 260 с. 3. Морозов А.О., Косолапов В.Л. Інформаційно�аналітичні техно� логії підтримки прийняття рішень на основі регіонального соціально� економічного моніторингу. — К.: Наукова думка, 2002. — 230 с. 4. Морозов А.О., Косолапов В.Л., Колосов В.Є., Суперсон В.І., Смірно? ва С.М. Розробка системи моніто� рингу національних інтересів в еко� номічній сфері // Науково�технічна інформація. — 2001 — №1–2. — С. 16—20. 5. Глушков В.М. Кибернетика, вычислительная техника, информа� тика. — К.: Наукова думка, 1990. — 224 с. 6. Глушков В.М. Введение в АСУ. — К.: Техника, 1974. — 319с. 7. Глушков В.М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. — М.: Наука, 1986. — 486 с. РЕФЕРАТИ У ІНТЕІ Інтелектуальне діагностування складних технічних систем / Герасимов Б.М., Камишин В.В., Самойлов І.В. // Науково�технічна інформація. — 2007.— № 1. — С. 3–7. У статті розглядаються можливості підвищення ефективності діагностування складних технічних систем за рахунок інтеграції найбільш прогресивних технологій штучного інтелекту (експертні системи, теорія нечітких множин і логіки, штучні нейронні мережі, самонавчання) та їхнє використання в процесі діагностики. Економічна свобода — умова формування інтелектуального капіталу /Ґава Ю.В. // Науково� технічна інформація. — 2007.— № 1. — С. 7–10. Показано роль економічної свободи як необхідної умови формування людського та інтелектуального капіталу, економічного зростання. Виявлено закономірності та особливості впливу економічної свободи на динаміку розвитку зарубіжних країн та України. Бібліотечно�інформаційна система як об'єкт комплексного бібліотекознавчого дослідження /Кулаковська Т. Л. // Науково�технічна інформація. — 2007.— № 1. — С. 11–15. У статті подаються результати дослідження питань виникнення, становлення і розвитку бібліотечно�інформаційної системи НАН України. Визначено етапи і особливості діяльності системи, обумовлені історичними факторами розвитку. Побудовано концептуальну модель комплексного науково�інформаційного центру на базі бібліотеки НДУ як оптимальної організаційної структури інфор� маційного забезпечення наукових досліджень на перспективу. Фінансування та результативність наукових досліджень: стан та проблеми оцінки / Шокун Т.В., Писаренко Т.В., Куранда Т.К., Вавіліна Н.І. // Науково� технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 16–20. У статті розглянуто світові тенденції фінансування науково�технічної діяльності, здійснено
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-51579
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0089
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:47:52Z
publishDate	2007
publisher	Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України
record_format	dspace
spelling	Морозов, А.О. Косолапов, В.Л. Колосов, В.Є. Суперсон, С.І. 2013-12-03T21:03:56Z 2013-12-03T21:03:56Z 2007 Інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу / А.О. Морозов, В.Л. Косолапов, В. Є Колосов., С.І. Суперсон // Науково-технічна інформація. — 2007. — № 1. — С. 55-59. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0089 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51579 Представлена та проаналізована інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу. Розглянуто поняття ефективності функціонування інформаційного комплексу моніторингу та досліджено її модель. uk Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України Науково-технічна інформація Інформаційні ресурси і технології Інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу Article published earlier
spellingShingle	Інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу Морозов, А.О. Косолапов, В.Л. Колосов, В.Є. Суперсон, С.І. Інформаційні ресурси і технології
title	Інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу
title_full	Інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу
title_fullStr	Інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу
title_full_unstemmed	Інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу
title_short	Інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу
title_sort	інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу
topic	Інформаційні ресурси і технології
topic_facet	Інформаційні ресурси і технології
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/51579
work_keys_str_mv	AT morozovao ínvesticíinamodelʹsocíalʹnoekonomíčnogomonítoringu AT kosolapovvl ínvesticíinamodelʹsocíalʹnoekonomíčnogomonítoringu AT kolosovvê ínvesticíinamodelʹsocíalʹnoekonomíčnogomonítoringu AT supersonsí ínvesticíinamodelʹsocíalʹnoekonomíčnogomonítoringu

Інвестиційна модель соціально-економічного моніторингу

Репозитарії

Схожі ресурси