Організаційно-економічне забезпечення розвитку електронної промисловості
Розкрито питання організаційно-економічного забезпечення електронної промисловості в рамках організаційно-економічного механізму розвитку електронної промисловості на інноваційній основі, який регламентує діяльність державних, галузевих і підприємницьких структур, що забезпечують розвиток електронно...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економіка промисловості |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52079 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Організаційно-економічне забезпечення розвитку електронної промисловості / Л.М. Саломатіна, С.Л. Передерій // Економіка пром-сті. — 2013. — № 3 (63). — С. 93-104. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859655149092339712 |
|---|---|
| author | Саломатіна, Л.М. Передерій, С.Л. |
| author_facet | Саломатіна, Л.М. Передерій, С.Л. |
| citation_txt | Організаційно-економічне забезпечення розвитку електронної промисловості / Л.М. Саломатіна, С.Л. Передерій // Економіка пром-сті. — 2013. — № 3 (63). — С. 93-104. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економіка промисловості |
| description | Розкрито питання організаційно-економічного забезпечення електронної промисловості в рамках організаційно-економічного механізму розвитку електронної промисловості на інноваційній основі, який регламентує діяльність державних, галузевих і підприємницьких структур, що забезпечують розвиток електронної промисловості.
Ключові слова: електронна промисловість, організаційне забезпечення розвитку електронної промисловості, організаційно-економічний механізм, інноваційний розвиток.
Раскрываются вопросы организационно-экономического обеспечения электронной промышленности в рамках организационно-экономического механизма развития электронной промышленности на инновационной основе, который регламентирует деятельность государственных, отраслевых и предпринимательских структур, обеспечивающих развитие электронной промышленности.
Ключевые слова: электронная промышленность, организационное обеспечение развития электронной промышленности, организационно-экономический механизм, инновационное развитие.
The paper deals with the issues of organizational and economic support of electronic industry in the framework of the organizational and economic mechanism of the above industry development on the basis of innovation. It regulates the activities of the government, sectoral and business organizations, which provide the development of the electronic industry. The proposalsare as follows: to work out a State Program of Development of the Electronic Industry, andto create a sectoral information system, a cluster “development of the electronic industry”, holding the electronic industry, a sectoral technology transfer system, training educational and scientific centres for the engineering staff. It is shown that at a corporate level the development of electronic industry is promoted by establishment of production facilities with the use of well-known brands and foreign electronic productions, technologies transfer with consideration of supply channels, introduction of business market mechanisms, IPC standards, and production information systems PDM/PLM.
A specific feature of these measures is that to develop the issues of financial and economic, technical and technological, innovation and market support of the electronic industry development the methods of grouping, generalization of economic indicators received from the enterprises of this industry, and economic mathematical modelling using a correlation regression and structural logical analysis have been used. The application of these methods suggests that the use of the organizational and economic support contributes to promising development of the electronic industry in Ukraine which consists in formation of the core of the electronic industry and its integration in the world electronic space in the future.
Keywords: electronic industry, organizational support of electronic industry development, organizational and economic mechanism, innovation-based development.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:38:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 93
2013, № 3 (63)
УДК 338.45:621.38 Лілія Миколаївна Саломатіна,
д-р екон. наук, професор,
Сергій Леонідович Передерій
Інститут економіки промисловості
НАН України, Донецьк
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ
ЕЛЕКТРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Розвиток електронної промисловості
неможливий без урахування розвитку еко-
номіки країни на середньострокову перспек-
тиву і структурних змін. Тому організаційно-
економічне забезпечення розвитку електрон-
ної промисловості слід здійснювати з ураху-
ванням Програми розвитку інвестиційно-
інноваційної діяльності на 2011 р. і на період
до 2015 р. [1].
Реалізацію програми передбачалося
здійснювати за двома етапами. Етап виходу з
інвестиційної кризи (2011-2012 рр.) передба-
чав поліпшення умов для інвесторів. На дру-
гому етапі (2013-2015 рр.) Кабінет Міністрів
України концентруватиме ресурси в тих сек-
торах, які «визначають обличчя економіки
майбутнього». Для запровадження нових під-
ходів до модернізації пріоритетних галузей
національної економіки на найближчі два
роки розроблена Державна програма активі-
зації розвитку економіки на 2013-2014 роки
[2]. До пріоритетних галузей віднесено аеро-
космічну галузь, інформаційно-комуніка-
ційні технології, біотехнології, нанотех-
нології та нові матеріали, фармацевтику й
медичну техніку. Названі галузі підвищують
роль електроніки у створенні інноваційних
високотехнологічних продуктів і розвитку
п’ятого технологічного укладу.
Еволюційна парадигма розвитку тех-
нологічних укладів розглянута у роботах
Й. Шумпетера, К. Перес, С. Глазьєва [3-5].
Актуальні питання розвитку електро-
ніки віддзеркалені в роботах російських
авторів: Т. Палташева, В. Петропавловсько-
го, Ю. Яковця [6-8].
Сучасні напрями розвитку високотех-
нологічних виробництв розглянуто в роботах
українських дослідників: О. Амоші, В. Гейця,
В. Перевертайла, Л. Федулової, М. Якубов-
ського [9-13].
Незважаючи на значну кількість пуб-
лікацій у вітчизняній і зарубіжній літературі,
присвячених дослідженням інноваційного
розвитку високотехнологічних виробництв,
методичні і практичні питання організацій-
но-економічного забезпечення розвитку
електронної промисловості потребують по-
дальшого дослідження.
Метою статті є розробка методичних
положень і практичних рекомендацій, спря-
мованих на організаційно-економічне забез-
печення розвитку електронної промисловості
України на інноваційній основі.
Організаційно-економічне забезпечен-
ня регламентує діяльність державних, галу-
зевих та підприємницьких структур розвитку
електронної промисловості. Порядок такої
взаємодії забезпечує організаційно-еконо-
мічний механізм, наведений на рис. 1.
На державному рівні організаційно-
економічна діяльність державних установ з
розвитку електронної промисловості регла-
ментується нормативно-законодавчою базою,
середньостроковими пріоритетними напря-
мами інноваційної діяльності загальнодер-
жавного рівня на 2012-2016 рр. та Держав-
ною програмою активізації розвитку еконо-
міки на 2013- 2014 рр., а також загальнодер-
жавними, національними та державними
програмами: Національна програма інформа-
тизації, Державна цільова науково-технічна
програма впровадження і використання грід-
технологій; Державна цільова науково-тех-
нічна програма «Нанотехнології та нанома-
теріали».
Слід відзначити, що державою ство-
рюються умови для інноваційного розвитку
високотехнологічних галузей промисловості.
Проте низька інноваційна активність на
підприємствах електронної промисловості
свідчить про необхідність удосконалення
© Л.М. Саломатіна, С.Л. Передерій, 2013
Рис. 1. Структура організаційно-економічного механізму розвитку електронної промисловості України на інноваційній основі
Нормативно-законодавча та економічна
база реалізації стратегії розвитку
електронної промисловості
Середньострокові пріоритетні напрями
інноваційної діяльності
загальнодержавного рівня
на 2012-2016 роки
Державна програма активізації розвитку
економіки на 2013-2014 роки,
загальнодержавні, національні
та державні програми
Розробка
Державної прог-
рами розвитку
електронної
промисловості
Створення
кластера
«Розвиток
електронної
промисловості»
Створення
холдингу
електронної
промисловості
Створення виробни-
чих потужностей
із застосуванням
відомих
світових брендів
Трансфер
технологій
з урахуванням
каналів
постачання
Упровадження
механізму
бізнес-
маркетингу
Упровадження
виробничих
інформаційних
систем PDM/PLM
Створення
зарубіжних
електронних
виробництв
Створення навчально-
наукових центрів
підвищення
кваліфікації
інженерних кадрів
Створення
галузевої
інформаційної
системи
Створення
системи
галузевого
трансферу
технологій
Упровадження
стандартів
IPC
фінансово-економічне техніко-технологічне наукове ринкове
Забезпечення розвитку електронної промисловості на інноваційній основі
Галузевий рівень
Корпоративний рівень
Організаційно-економічний механізм розвитку електронної промисловості України на інноваційній основі
Державний рівень
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 95
2013, № 3 (63)
державного регулювання розвитком елек-
ронної промисловості. Удосконалення дер-
жавного регулювання розвитком електронної
промисловості слід здійснювати за такими
напрямами:
фінансово-економічне забезпечення;
техніко-технологічне забезпечення;
інноваційне забезпечення;
ринкове забезпечення.
Фінансово-економічне забезпечення
розвитку електронної промисловості стосу-
ється державної фінансової підтримки під-
приємств електронної промисловості за ра-
хунок надання дешевих кредитів та пільг,
створення фонду розвитку електронної про-
мисловості.
Особливе значення для фінансово-еко-
номічного забезпечення розвитку електрон-
ної промисловості має банківське кредиту-
вання. Ця проблема розглянута на прикладі
ПАТ «Топаз», яке виробляє наукоємну, доро-
гу продукцію із тривалим виробничим цик-
лом. У зв’язку з недостатністю власних
обігових коштів, підприємство потребує за-
лучення кредитних ресурсів. Однак чинна
законодавча база перешкоджає отриманню
кредитів, тому що 100% акцій ПАТ «Топаз»
належить державі. Відповідно до ст. 4 Закону
України від 02.10.1992 р. № 2654-XII «Про
заставу» предметом застави таких підпри-
ємств не можуть бути майнові комплекси, до
яких входять будівлі, споруди, а також ма-
шини й обладнання. Предметом застави для
ПАТ «Топаз» може бути тільки продукція і
майнові права за укладеними контрактами.
Ураховуючи, що 96% продукції підприємст-
ва – це спецпродукція, яка не передається під
заставу, єдиним предметом застави, який
можливо запропонувати банкам, залишають-
ся майнові права за укладеними контракта-
ми.
Такий вид застави згідно з Постановою
НБУ від 25.01.2012 р. № 23 є найнижчою,
п’ятою категорією, з коефіцієнтом ліквід-
ності 0,4. На практиці банки кредитують під
таку заставу на суму не більше 30% від ви-
ручки, що одержується. Скористатися таким
кредитом можуть тільки підприємства, які
працюють за прямими договорами. Вироб-
ники спецтехніки, які не мають права само-
стійно експортувати військову техніку, дого-
вори комісії або агентські договори під за-
ставу передати не можуть. Таким чином, без
вирішення питань з надання пільгових, блан-
кових (беззаставних) кредитів підприємства
не зможуть працювати ритмічно, а в деяких
випадках узагалі не зможуть виконувати
великі експортні договори.
Фінансово-економічне забезпечення
стосується також залучення інвестицій для
розвитку електронної промисловості. Саме
такі цілі має приватизація та корпоратизація
підприємств електронної промисловості, яка
має вирішувати насамперед проблеми залу-
чення приватних інвестицій для модернізації
електронного виробництва.
Через відсутність інвестиційного ре-
сурсу для модернізації та забезпечення
фінансово-кредитної підтримки розвитку
внутрішнього виробництва і збуту продукції
електронної промисловості пропонується
Державному агентству з питань науки,
інновацій та інформатизації України розгля-
нути пропозиції щодо заснування фонду роз-
витку електроніки в Україні. Наповнення
цього фонду пропонується здійснювати за
рахунок відрахування відсотків від продажу
підприємств електронної промисловості, а
також внесків підприємств інших галузей, які
модернізуються на основі впровадження
технологій п’ятого технологічного укладу.
Техніко-технологічне забезпечення
розвитку електронної промисловості стосу-
ється створення техніко-технологічної бази
відновлення основних засобів виробництва.
Дослідження свідчать, що для виготовлення
сучасної електронної продукції необхідно
технічне переоснащення електронної про-
мисловості. У середньому знос основних
фондів у галузі становить 65-75%, а знос
машин і обладнання, обчислювальної техніки
і вимірювальних приладів є набагато вищим і
в деяких випадках складає 85-90%. У даний
час практично відсутня пропозиція вітчизня-
них підприємств щодо промислового устат-
кування для підприємств радіоелектронної
промисловості, а зарубіжне заблоковано че-
рез високу вартість. Практика вилучення у
багатьох підприємств державного сектору
економіки 30% прибутку у вигляді дивіден-
дів на державну частку, крім того, близько
20% становить податок на прибуток підпри-
ємств: 2011 р. – 23%, 2012 р. – 21, 2013 р. –
19%, а нарахованої амортизації недостатньо
для придбання нового обладнання, призвела
до того, що власних коштів на технічне пере-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
96 ISSN 1562-109X
2013, № 3 (63)
оснащення у підприємств галузі немає. Мож-
ливим виходом із цієї ситуації було б при-
дбання імпортного обладнання у кредит під
гарантії уряду.
Наукове забезпечення стосується прий-
няття рішень про відродження галузевої на-
уки електронної промисловості. Як свідчать
дані табл. 1, витрати на науково-дослідницькі
розробки з електроніки у 2009 р. складали
лише 7,75% порівняно з приладобудуванням
і електронікою в цілому.
Таблиця 1
Витрати на НДДКР у сфері технічних наук
у постійних цінах 1995 р., тис. грн [14]
Показники 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Приладобудування та
електроніка 83448 85667 149053 105732 86793 73067 70151 63713 48930
Прилади 29999 25772 37449 38024 25509 17097 20995 21459 11913
Радіотехніка і
телекомунікації 19288 16133 26653 24426 23642 20537 14800 13594 15445
Обчислювальна техніка
та автоматизація 29875 40452 80902 39410 34974 30516 29195 23367 17670
Електроніка 4286 3311 4049 3871 2668 4917 4876 5160 3796
Як свідчать дослідження, в електрон-
ній промисловості має місце:
відсутність узагальненої інформації
про найважливіші потреби (проблеми) цієї
галузи;
відсутність можливості комплектуван-
ня місць науковців обладнанням і приладами
вітчизняного виробництва.
Розвиток галузевої науки завжди зале-
жав від того, наскільки тісними були зв’язки
між науковими організаціями та виробничи-
ми підприємствами. За роки незалежності
галузева наука практично не фінансувалася з
бюджету, але наукові організації, які не втра-
тили зв’язків із виробництвом, намагалися
зберегти напрями своєї діяльності й кадро-
вий потенціал.
Відповідно до Постанови КМУ від
06.04.2011 р. № 374 практично всі галузеві
державні конструкторські бюро і науково-
дослідні інститути ввійшли до складу
державного концерну «Укроборонпром».
У 2011 р. підприємства «Укроборонпрому»
зазнали величезних збитків. Незважаючи
на те, що згідно із Законом України від
01.10.2012 р. № 5414-VI та від 06.09.2012 р.
№ 5213-VI цим підприємствам були списані
борги до Пенсійного фонду за енергоносії і
перед бюджетом, але із 134 підприємств 29 у
2012 р. залишилися збитковими. На засіданні
РНБО наприкінці 2012 р. зазначалося про
неефективність управління концерном під-
приємствами військово-промислового ком-
плексу. Деякими з депутатів внесено до за-
конопроекту Верховної Ради України про-
позицію про повернення підприємств війсь-
ково-промислового комплексу під управлін-
ня новоствореного Міністерства промислової
політики України.
Дослідження свідчать, що чинна зако-
нодавча база України не передбачає прак-
тично жодної державної підтримки суб’єктам
господарювання, які реалізують в Україні
інноваційні проекти, а також підприємствам,
які мають статус інноваційних. Водночас
Податковим кодексом України передбачено,
що прибуток, отриманий від реалізації інвес-
тиційних проектів суб’єктами господарю-
вання, які реалізують інвестиційні проекти у
пріоритетних галузях економіки згідно із За-
коном України «Про стимулювання інвес-
тиційної діяльності у пріоритетних галузях
економіки з метою створення нових робочих
місць», слід оподатковувати за ставкою:
з 01.01.2013 р. до 31.12.2017 р. – 0%;
з 01.01.2018 р. до 31.12.2022 р. – 8%;
з 01.01.2023 р. – 16%.
Єдиним Законом України, який перед-
бачав пільги щодо оподаткування та митного
регулювання інноваційною діяльністю, був
Закон України від 02.07.2002 р. № 40-IV
«Про інноваційну діяльність». Згідно із За-
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 97
2013, № 3 (63)
коном від 25.03.2005 р. № 2505-IV ст. 21 бу-
ло виключено з тексту. Необхідно внести до
Податкового кодексу України статті, що пе-
редбачають пільги щодо інноваційної діяль-
ності.
Удосконалення механізмів упровад-
ження науково-технічних розробок у проми-
слове виробництво можливе:
шляхом надання дешевих кредитних
ресурсів і податкових пільг щодо коштів
цільового призначення;
скорочення часу впровадження науко-
во-технічних розробок шляхом побудови
науково-технічних парків, створення холдин-
гів;
застосування у процесі впровадження
науково-технічних розробок авторських
колективів з правом використання створеної
ними інтелектуальної власності.
Ринкове забезпечення стосується дер-
жавних замовлень на електронну продукцію.
Має місце недостатність обсягів державного
замовлення на продукцію підприємств елект-
ронної промисловості. Для вирішення проб-
леми необхідно передбачити у Державному
бюджеті України кошти на фінансування
державного замовлення.
Дослідження свідчать, що на галузево-
му рівні для розвитку електронної промис-
ловості на інноваційній основі необхідно:
розробити Державну програму розвит-
ку електронної промисловості;
створити галузеву інформаційну сис-
тему;
створити кластер «Розвиток електрон-
ної промисловості»;
створити холдинг електронної промис-
ловості;
створити систему галузевого трансфе-
ру технологій;
створити навчально-наукові центри
підвищення кваліфікації інженерних кадрів.
Потреба розробки Державної програми
розвитку електронної промисловості обумов-
лена вирішенням таких першочергових проб-
лем:
відсутність державного фінансування
науково-технічних розробок, які мають прі-
оритетне значення для галузі, тому необхід-
ним є державне фінансування галузевих на-
укових установ;
недостатність коштів для технічного
переозброєння, необхідного для реформу-
вання й розвитку галузі, що надасть змогу
підвищити конкурентоспроможність продук-
ції на зовнішньому ринку.
Державна програма розвитку електрон-
ної промисловості передбачає таке
інвестиційне забезпечення:
створити центр сприяння розвитку
електроніки в Україні;
забезпечити інформаційно-рекламну й
маркетингову діяльність щодо реалізації
інвестиційних проектів;
сформувати пакет інвестиційних про-
позицій і бізнес-планів у сфері розвитку
електронної промисловості в Україні;
підвищити обсяг інвестицій у розвиток
електронної промисловості за рахунок влас-
них коштів підприємств і залучення
іноземних інвесторів;
сформувати спільні з міжнародними
компаніями проекти у сфері розробки інно-
ваційних електронних продуктів;
провести заходи (семінари, круглі сто-
ли, конференції з проблематики) для залу-
чення інвестицій, що забезпечують трансфер
технологій п’ятого технологічного укладу;
регулярно проводити конкурси інвес-
тиційних проектів, спрямованих на розвиток
електронної промисловості в Україні;
сформувати перелік об’єктів, які по-
требують інвестицій із вказівкою їх обсягів і
першочерговості для технічного переозбро-
єння.
Для розвитку електронної промисло-
вості на інноваційній основі велике значення
має створення кластера, що стимулює
кооперацію й розвиток інноваційної діяль-
ності в електронній промисловості. Зараз в
Україні формується кластерна політика.
Традиційно в економіці прийнято називати
кластерами сконцентровані на певній терито-
рії групи взаємозв’язаних компаній. У зв’яз-
ку із цим великого значення набуває визна-
чення ядра кластера – ініціаторів створення,
відповідальних за стратегію його розвитку.
Це мають бути висококонкурентні, в елект-
роніці – обов’язково експортоорієнтовані
компанії. Такі компанії визначають рівень
вимог до всіх учасників кластера і стимулю-
ють їх розвиток. Масштаб діяльності ядра
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
98 ISSN 1562-109X
2013, № 3 (63)
кластера має значно перевершувати середній
галузевий [15].
Зараз у багатьох регіонах упроваджу-
ється кластерна модель підвищення конку-
рентоспроможності регіону в рамках розроб-
лених стратегій розвитку регіону: Стратегія
розвитку Києва до 2025 р. [16], Комплексна
стратегія розвитку Дніпропетровської облас-
ті до 2015 р. [17], Стратегія економічного і
соціального розвитку Донецької області на
період до 2015 року [18], Комплексна стра-
тегія розвитку Львова 2012-2025 рр. [19].
Особливість названих стратегій поля-
гає в тому, що їх розробка здійснювалася за
участю консалтингової компанії «Monitor
Group», яка співпрацює із провідними кор-
пораціями світу, урядами, організаціями со-
ціального сектору, допомагаючи їм вирі-
шувати найбільш важливі завдання.
Поглиблений аналіз дозволив запропо-
нувати створення кластерів у найбільш пер-
спективних секторах регіонів з урахуванням
наявних ресурсів, геополітичного їх розта-
шування, сприятливих умов ведення бізнесу.
Ставилося за мету створення конкуренто-
спроможних кластерів, які мають бути ліде-
рами економічного зростання в регіоні й під-
вищувати їх конкурентоспроможність на сві-
товому рівні (табл. 2).
Таблиця 2
Кластери, які є пріоритетними для розвитку регіонів
Регіон Кластери
Київ Фармацевтика та медичні технології.
Інжиніринг і точне машинобудування.
Регіональний і міжнародний ІТ-аутсорсинг.
Центр культури і туризму.
Регіональний логістичний центр.
Центр комерційного трейдингу СНД і ЦСЄ (сировинні сільськогосподарські
товари).
Науково-освітній центр цивільної авіації
Львів Туризм.
Бізнес-послуги
Дніпропетровська
область
Сільське господарство.
Будівництво
Донецька область Металургія.
Сільське господарство
Для електронної промисловості акту-
альним є створення кластера «Розвиток
електронної промисловості в Україні». Кла-
стер має бути створений на основі високого
рівня кооперації та конкуренції. Кластер
включатиме як територіально близькі, так і
віддалені підприємства, об’єднані загальним
проектом техніко-технологічного розвитку
підприємств електронної промисловості.
У даному дослідженні кластер розгля-
дається як група господарюючих суб’єктів,
об’єднаних на основі довгострокових конт-
рактів для використання ресурсів та переваг
для спільної реалізації інноваційних проек-
тів, техніко-технологічної модернізації елек-
тронної промисловості, випуску конкурен-
тоспроможного електронного продукту. За-
пропонований кластер має містити такі на-
прями.
1. Модернізація діючих електронних
виробництв підприємств електронної про-
мисловості, створення регіональних центрів.
Цей проект має входити до складу
проектів, що реалізуються в рамках Програ-
ми розвитку інвестиційно-інноваційної діяль-
ності в Україні. Він відповідає основним
критеріям щодо проектів, яким надається
державна підтримка: відповідність пріори-
тетним напрямам, вкладення інвестицій у
сферу виробництва з високим технологічним
рівнем не нижче V-VI технологічних укладів,
окупність інвестицій, імпортозаміщення,
підвищення енергоефективності та ресурсо-
збереження, високий ступінь готовності
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 99
2013, № 3 (63)
об’єктів інвестування, залучення капіталу
переважно з бюджетних джерел, сприяння
розвитку інших галузей вітчизняного вироб-
ництва, створення нових робочих місць.
Унаслідок того, що до проекту дода-
ються вимоги з проведення реконструкції
або модернізації на підприємстві з обов’яз-
ковим виділенням окремого структурного
підрозділу, на якому буде реалізовуватися
інвестиційний проект, пропонується виділяти
на підприємствах електронні виробництва як
окремі бізнес-одиниці.
Кластер «Розвиток електронної про-
мисловості в Україні» повинен мати
регіональні центри модернізації електронної
промисловості. Цими центрами передбача-
ється створення лабораторій та дослідниць-
ких центрів технологій мікро- і наноелект-
роніки, які будуть тісно пов’язані з розвит-
ком експериментального й масового вироб-
ництва напівпровідникових приладів. Кла-
стер має стати єдиним координуючим орга-
ном розвитку електронної промисловості
України на інноваційній основі.
Регіональні центри модернізації елект-
ронної промисловості мають залучати зару-
біжні фірми, що дозволить постійно підтри-
мувати дух здорової конкуренції й високий
технічний рівень розробок. Слід зазначити,
що в Росії завдання відродження електроніки
здійснюються в партнерстві із провідними
західними компаніями, оскільки самостійно
подолати відставання у 12-15 років є нездій-
сненним. Наприклад, «Мікрон», опановуючи
технологію 0,18 мкм разом із корпорацією
STMicroelectronics, перестрибує через чотири
технологічні покоління й отримує базу для
подальшого переходу на рівень 0,09 мкм. Те
ж саме можна сказати і про «Ангстрем» [20].
2. Другим напрямом кластера «Розви-
ток електронної промисловості в Україні» є
розробка матеріалів для електронної промис-
ловості. Ураховуючи технологічний потен-
ціал Донецької області щодо розробки кон-
курентоспроможних на світовому ринку
матеріалів для електронної техніки, пропону-
ється створити в Донецькій області підклас-
тер «Матеріали для електроніки». Створення
такого підкластера відповідатиме ідеї ство-
рення регіональних інноваційно-промисло-
вих кластерів, відповідно до спеціалізації та
потенціалу областей країни, яку передбача-
ється реалізувати в десятирічній інноваційній
стратегії України [21].
Кластер «Матеріали для електроніки»
має створюватися за ініціативою Донецької
обласної державної адміністрації та форму-
ватися на принципах державно-приватного
партнерства, де державні організації – це
Донецький фізико-технічний інститут
ім. О.О. Галкіна НАН України, Науково-
технічний центр «Реактивелектрон» НАН
України (м. Донецьк), Донецький національ-
ний технічний університет. Приватні підпри-
ємства – це ВАТ «Донецький хіміко-мета-
лургійний завод» (виробництво кремнію
полікристалічного і монокристалічного, ти-
тану йодистого, феросплавів тугоплавких
металів: молібдену, вольфраму, ванадію);
ВАТ «Донецький завод хімічних реактивів»
(виробництво промислових сапфірів і
лейкосапфірів); ВАТ «Укрцинк» (м. Костян-
тинівка) (виробництво кольорових і рід-
кісних металів: свинець, цинк, кадмій). Орга-
нізаційну роль має взяти на себе Східний
регіональний центр інноваційного розвитку
(м. Донецьк). На рис. 2 наведено структуру
фінансування кластера «Матеріали для
електроніки».
Створення такого кластера підвищить
інноваційну активність підприємств. Слід
зазначити, що головною проблемою для
підприємств електронної промисловості є
відставання від світових підприємств на рівні
інноваційного розвитку.
3. Розвитку електронної промисловості
на інноваційній основі сприяють ІТ-клас-
тери. Тому одним із напрямів кластера «Роз-
виток електронної промисловості в Україні»
є створення ІТ-кластерів.
Створення IT-кластерів проходить за
двома етапами. На першому етапі здійсню-
ються такі дії:
адміністративні органи управління
виступають з ініціативою створення класте-
ра, у рамках якого має розвиватися співпраця
влади, навчальних закладів і ІТ-компаній;
створюється робоча група;
проводиться збір заявок підприємств
про участь у кластері;
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
100 ISSN 1562-109X
2013, № 3 (63)
Рис. 2. Структура фінансування кластера «Матеріали для електроніки»
здійснюється моніторинг потенційних
замовлень і розповсюдження цих даних се-
ред компаній кластера;
визначаються можливі проекти, які
можуть реалізовуватися в рамках кластера;
розробляється інвестиційний паспорт
кластера з вказівкою інноваційних фондів і
інших інвесторів.
На другому етапі створюються дата-
центр, інженерно-технічний комплекс, офіс-
ний центр для розробників програмного за-
безпечення. Практика показує, що для ство-
рення IТ-кластера необхідно 15-20 га землі,
розрахованих на 20 тисяч робочих місць,
відповідні економічні умови та інфраструк-
тура й підтримка держави. Але найголовні-
шим є, щоб цей проект був привабливим для
українських фахівців у сфері IТ-технологій.
Зацікавленість вітчизняних компаній і пред-
ставництв зарубіжних фірм є необхідною
умовою щодо перенесення своїх потужно-
стей.
Зараз в Україні процес створення клас-
терів за цим напрямом уже розпочався. Так,
у м. Київ створено інноваційний кластер
«Технології інформаційного суспільства» на
базі наукового парку «Київська політехніка».
Напрями – нанотехнології, мікроелектроніка,
інформаційні технології, телекомунікації.
У м. Львів створений Львівський кла-
стер інформаційних технологій та бізнес-
послуг, який є асоціацією провідних компа-
ній у сфері інформаційних технологій та аут-
сорсингу бізнес-процесів. Вони спільно здій-
снюють системні зміни в бізнес-середовищі
міста.
Стратегічними цілями кластера є:
перетворення Львова на один з конку-
рентоспроможних центрів бізнес-послуг у
Центрально-Східній Європі;
сприяння розвитку бізнес-екосистеми
для ІТ-ВРО кластера у Львові;
створення у Львові сучасного високо
конкурентоспроможного центру міжнарод-
ного рівня.
Тактичними цілями кластера є:
забезпечення доступу компаній кла-
стера до висококваліфікованого людського
капіталу, а молодим фахівцям – до навчаль-
них можливостей;
Державне
фінансування
Компанії-виробники матеріалів для
електронної техніки:
1. Донецький хіміко-металургійний
завод – виробництво кремнію
полікристалічного і монокриста-
лічного, титану йодистого, феро-
сплавів тугоплавких металів:
молібден, вольфрам, ванадій.
2. ВАТ «Донецький завод хімічних
реактивів» − виробництво проми-
слових сапфірів і лейкосапфірів.
3. ВАТ «Укрцинк» (м. Костянти-
нівка) − виробництво кольорових і
рідкісних металів: свинець, цинк,
кадмій
Східний
регіональний
центр
інноваційного
розвитку
(м. Донецьк)
Дослідницькі групи та
наукові установи базових
технологій виготовлення
матеріалів для електронної
техніки:
1. Донецький фізико-
технічний інститут
ім. О.О. Галкіна НАН
України.
2. Науково-технічний центр
«Реактивелектрон» НАН
України (м. Донецьк).
3. Донецький національний
технічний університет
Приватне
фінансування
Приватно-державне
партнерство
Венчурне фінансування, приватні інвестиції, система державних і міжнародних грантів
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 101
2013, № 3 (63)
мати одну з найефективніших систем
взаємодії інституцій освіти і компаній у сфе-
рі інформаційних та комунікаційних техно-
логій у Східній Європі;
розширення доступу до фінансових
ресурсів членів кластера щодо інноваційних
проектів;
стати визнаною інституцією на між-
секторному рівні для впровадження спільних
проектів [19].
Тенденції розвитку ІТ-ринку спонука-
ли Львівську міську раду і Кластер інфор-
маційних технологій і бізнес-послуг перетво-
рити Львів на могутній центр ІТ-технологій.
Компанія SoftServe, лідер ІТ-галузі України,
сприяє і приєднується до більшості ініціатив,
метою яких є просування ІТ-галузі в цілому і
Львова як центру IT-індустрії зокрема. Про-
водиться велика рекламна робота в цьому
напрямі, інформацію розповсюджено по та-
ких містах України, як Київ, Харків, Дніпро-
петровськ, Одеса і Донецьк.
У березні 2012 р. Радою вітчизняних та
іноземних інвесторів було ухвалено рішення
про формування на території Харківської
області регіонального кластера «Інформа-
ційно-комунікаційні технології» (ІКТ). Від-
повідальність за організацію робіт із даного
напряму закріплено за ректором Харківсь-
кого національного університету радіоелек-
троніки М.Ф. Бондаренком. Кластер ІКТ не є
юридичною особою, організація його форму-
вання і розвитку здійснюється Координацій-
ною радою, що обирається активно працю-
ючими учасниками робочої групи, створеної
представниками всіх компаній ІКТ, які роз-
ташовані на території Харківської області та
виявили бажання брати участь у роботі кла-
стера [22].
Слід відзначити, що виробництво будь-
яких виробів електроніки забезпечується ці-
лим ланцюжком підприємств-контрагентів.
Тому в електронній промисловості інших
країн набуло поширення створення холдин-
гів, у рамках яких робота ведеться не тільки
за напрямами, а цілими компаніями, що вхо-
дять до складу холдингу. Компанії холдингу
досягнувши лідируючої позиції, кожна у сво-
єму сегменті ринку, об’єднавшись надають
продукцію ще вищої якості за кращими умо-
вами.
Створення холдингу електронної про-
мисловості є актуальним для України. Про-
блема полягає у визначенні підприємств, які
можуть до нього ввійти, розробці структури
цього холдингу, а також визначення умов
входження підприємств до холдингу. Пер-
шим кроком формування такого холдингу є
створення асоціації підприємств і установ
електронної промисловості за прикладом
створення асоціації «Український ядерний
форум» [23]. Цю асоціацію створено підпри-
ємствами і установами ядерно-промислового
комплексу України у 2010 р. з метою коор-
динації їх діяльності для вирішення спільних
економічних і соціальних завдань, впливу на
формування позитивної думки про ядерну
енергетику як важливу складову енергетич-
ної політики країни і позитивного інформа-
ційного простору з питань розвитку ядерної
енергетики і промисловості України.
Створення холдингу визначається тим,
що в електронній промисловості об’єктивно
необхідним є перехід великих підприємств
електронної промисловості на субконтрактну
модель виробництва із залученням малих
підприємств. При цьому слід не тільки сти-
мулювати розвиток малих підприємств у ви-
сокотехнологічних галузях промисловості,
але й аналізувати їх діяльність із точки зору
активізації інноваційних процесів в економі-
ці Україні. Для цього необхідно розробити
відповідну форму статистичної звітності й
один раз на два роки проводити статистичне
спостереження.
Малі промислові підприємства, що
здійснюють інноваційну діяльність, безпосе-
редньо пов’язану з розробкою або випуском
електронної продукції, повинні мати всебіч-
ну та стабільну державну підтримку. Вона
може надаватись у різних формах: стимулю-
вання виробництва найбільш пріоритетних
видів продукції, надання податкових пільг,
дотація банківського кредитування з надан-
ням пільг, створення інформаційно-консуль-
таційних і науково-технічних центрів, розви-
ток системи страхування, організація матері-
ально-технічного забезпечення.
Для електронної промисловості дуже
важливим є забезпечення виробництва висо-
кокваліфікованими кадрами. Цьому сприяє
створення навчально-наукових центрів під-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
102 ISSN 1562-109X
2013, № 3 (63)
вищення кваліфікації інженерних кадрів для
електронної промисловості в мережі регіо-
нальних центрів інноваційного розвитку. Ця
робота має виконуватись за ініціативою га-
лузевого органу управління та допомогою
регіональних центрів інноваційного розвит-
ку.
На корпоративному рівні розвитку
електронної промисловості сприяє:
створення виробничих потужностей із
застосуванням відомих світових брендів;
створення зарубіжних електронних ви-
робництв;
трансфер технологій з урахуванням ка-
налів постачання;
упровадження механізму бізнес-марке-
тингу;
упровадження стандартів IPC;
упровадження виробничих інформацій-
них систем PDM/PLM.
Для розвитку електронної промисло-
вості України на інноваційній основі особли-
вого значення набуває створення на території
держави підприємств електронної промисло-
вості великих транснаціональних корпорацій.
В Україні ставиться питання про створення
умов для зростання кількості високотехно-
логічних підприємств. Про це свідчить заява
М. Азарова, який підкреслив, що держава пе-
редбачає вкладати кошти в розвиток інфра-
структури, зокрема в інженерну підготовку
майданчиків для будівництва таких підпри-
ємств [24]. Позитивний досвід у цьому на-
прямі є в Угорщині. Мерія угорського міста
дійшла висновку, що з коштів, які надходять
до міського бюджету, декілька мільйонів
доларів слід спрямовувати на створення інду-
стріальної зони. Для цього місто виділи-
ло землю, побудувало автодорогу, підвело
електроенергію, воду – забезпечило всією
інфраструктурою, яка необхідна для ство-
рення і роботи великого промислового під-
приємства. Аналогічні майданчики створю-
вали і в інших містах Угорщини. Тоді було
підготовлено більше сотні промислових
майданчиків, інформація про які в загально-
державному реєстрі була доступною для
інвесторів.
На рис. 3 наведено схему взаємодії
підприємств електронної промисловості
України при створенні на інженерних май-
данчиках вітчизняних електронних вироб-
ництв за фінансовою участю й під егідою
зарубіжних корпорацій.
Рис. 3. Схема взаємодії підприємств електронної промисловості України
Вітчизняні підприємства:
ракетно-космічна галузь
авіаційна промисловість
оборонно-промисловий
комплекс
Створення на інженерних
майданчиках вітчизняних
електроних виробництв за фі-
нансовою участю і під егідою
зарубіжних корпорацій
Вітчизняні підприємства:
промисловість електронних
компонентів
радіопромисловість
промисловість засобів зв’язку
промисловість обчислювальної
техніки
приладобудування
–––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X 103
2013, № 3 (63)
Наведена схема свідчить, що розвиток
пріоритетних галузей поряд зі створенням на
інженерних майданчиках вітчизняних елек-
тронних виробництв при фінансовій участі
та під егідою зарубіжних корпорацій активі-
зуватиме розвиток вітчизняних підприємств
інших підгалузей електронної промисловості
на інноваційній основі.
Слід зазначити, що вітчизняні елект-
ронні виробництва, які створюються на інже-
нерних майданчиках при фінансовій участі і
під егідою зарубіжних корпорацій, це, як
правило, малі підприємства. Зарубіжна прак-
тика свідчить, що малий бізнес підтримують
«інкубатори». Основним їх завданням є на-
дання допомоги тим, хто вирішив створити
фірму, у вигляді приміщення й устаткування.
Подібні центри «розвитку» організуються як
установи з метою створення нових робочих
місць і збільшення надходження коштів до
бюджету за рахунок податків. У зв’язку з
цим створення «інкубаторів» потрібно
віднести до інфраструктури розвитку елект-
ронної промисловості на інноваційній основі.
Звертає на себе увагу створення при-
кладних лабораторій і малих інженерних
компаній. Цей процес є достатньо складним,
який не вирішується миттєво. Одним із ва-
ріантів може бути придбання малих і серед-
ніх електронних компаній, інтеграція їх у
вертикаль – холдинг і створення на їх основі
філій українських компаній у Кремнієвій
долині або інших центрах електронної
промисловості США або Південно-Східної
Азії. Це випробуваний шлях, яким ішли май-
же всі відомі електронні компанії Сінгапуру,
Південної Кореї і Тайваню. Тепер цим же
шляхом йдуть індійські та китайські елект-
ронні компанії.
Висновки. Таким чином, організаційно-
економічне забезпечення розвитку електрон-
ної промисловості в рамках організаційно-
економічного механізму розвитку електрон-
ної промисловості на основі багаторівневого
підходу дало змогу запропонувати заходи
щодо розвитку електронної промисловості на
державному, галузевому та корпоративному
рівнях, які передбачають розробку Держав-
ної програми розвитку електронної промис-
ловості, створення галузевої інформаційної
системи, створення кластера «Розвиток елек-
тронної промисловості», створення холдингу
електронної промисловості, створення сис-
теми галузевого трансферу технологій, ство-
рення навчально-наукових центрів підви-
щення кваліфікації інженерних кадрів. На
корпоративному рівні розвитку електронної
промисловості сприяє: створенню виробни-
чих потужностей із застосуванням відомих
світових брендів і зарубіжних електронних
виробництв, трансферу технологій з ураху-
ванням каналів постачання, упровадженню
механізму бізнес-маркетингу, стандартів IPC
та виробничих інформаційних систем
PDM/PLM.
Відмітна особливість цих заходів поля-
гає в тому, що при розробці питань фінансо-
во-економічного, техніко-технологічного,
інноваційного та ринкового забезпечення
розвитку електронної промисловості викори-
стано групування, узагальнення економічних
показників підприємств цієї галузі й еконо-
міко-математичне моделювання з викорис-
танням кореляційно-регресійного та струк-
турно-логічного аналізу.
Застосування цих методів дозволяє
стверджувати, що використання запропоно-
ваного організаційно-економічного забезпе-
чення сприяє перспективі розвитку електрон-
ної промисловості в Україні, яка полягає в
тому, що буде сформовано ядро електронної
промисловості й інтеграція її у світовий еле-
ктронний простір.
Література
1. Про затвердження Програми розвит-
ку інвестиційної та інноваційної діяльності в
Україні: Постанова Кабінету Міністрів Укра-
їни від 2 лютого 2011 р. № 389 // Офіційний
вісник України. – 2011. – № 28. – Ст. 1173.
2. Про затвердження Державної про-
грами активізації розвитку економіки на
2013-2014 роки: Постанова Кабінету Міні-
стрів України від 27 лютого 2013 р. № 187 //
Офіційний вісник України. – 2013. – № 24. –
Ст. 807.
3. Шумпетер Й. Теория экономическо-
го развития. Исследования предприниматель-
ской прибыли, капитала, кредита, процента и
цикла конъюнктуры / Й. Шумпетер; пер. с
англ. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––
104 ISSN 1562-109X
2013, № 3 (63)
4. Perez C. Technological Revolutions,
Paradigm Shifts and Socio-Institutional Change
/ C. Perez. – Cheltenham, UK: Edward Elgar,
2004. – 24 p.
5. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного
технико-экономического развития / С.Ю. Гла-
зьев. – М.: ВлаДар, 1993. – 310 с.
6. Палташев Т.Т. Возможные пути воз-
рождения электроники в России. Взгляд из
Кремниевой долины / Т.Т. Палташев // Про-
мышленные ведомости. – 2008. – № 8-9,
(авг.-сент.).
7. Петропавловский В.П. Системный
интегратор или дистрибьютор электронных
компонентов? / В.П. Петропавловский //
Компоненты и технологии. – 2001. – № 1. –
С. 16-18.
8. Яковец Ю.В. Глобальные экономи-
ческие трансформации 21 века / Ю.В. Яко-
вец. – М.: Экономика, 2011. – 382 с.
9. Амоша О.І. Аналіз причин низької
інноваційної активності високо-технологіч-
них підприємств України / О.І. Амоша,
Л.М. Саломатіна, С.Л. Передерій // Еконо-
міка промисловості. – 2011. – № 4 (56). –
С. 165-179.
10. Геєць В.М. Інноваційні перспекти-
ви України / В.М. Геєць, В.П. Семиножен-
ко. – Харків: Константа, 2006. – 272 с.
11. Перевертайло В.Л. Проблемы и за-
дачи развития технологий микроэлектроники
в Украине / В.Л. Перевертайло // Технология
и конструирование в электронной аппарату-
ре. – 2007. – № 2. – С. 8-10.
12. Федулова Л.И. Производственная
кооперация предприятий Украины и Россий-
ской Федерации / Л.И. Федулова // Проблемы
прогнозирования. – 2010. – № 5. – С. 142-154.
13. Якубовський М. Концептуальні ос-
нови стратегії розвитку промисловості
України на період до 2017 року / М. Яку-
бовський, В. Новицький, Ю. Кіндзерський //
Економіка України. – 2007. – № 11. – С. 4-20.
14. Булкин И.А. К оцениванию тенден-
ций финансирования НИОКР в области тех-
нических наук в Украине / И.А. Булкин //
Інноваційна політика та законодавство в
Європейському Союзі та Україні: формуван-
ня, досвід, напрямки наближення. – К.:
Фенікс, 2011. – С. 18-20.
15. Покровский И. Кластер – террито-
рия кооперации и развития / И. Покровский //
Компоненты и технологии. – 2010. – № 3. –
С. 16-17.
16. Стратегія розвитку Києва до 2025 р.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.feg.org.ua/docs/kyiv_strategy_ua.pdf.
17. Причальный А. Цель стратегии –
качество жизни / А. Причальный // Днепров-
ская правда. – 2011. – № 51 (15505) (30 дек.).
18. Стратегія економічного і соціаль-
ного розвитку Донецької області на період до
2015 року [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.donoda.gov.ua/data/up-
load/publication/main/ua/11101/strategy.pdf.
19. Комплексна стратегія розвитку
Львова 2012-2025 рр. [Електронний
ресурс]. – 2011. – 20 жовт. – Режим доступу:
http://www.city-institute.org/index.php?option
=com_content&view=article&id=163%3A2011-
08-05-08-39-25&catid=1%3Alatest&Itemid =1.
20. Сидоров М. Гут байт / М. Сидо-
ров // Энергия промышленного роста. –
2007. – № 10 (20).
21. Азаров Н.Я. Украина разработает
инновационную стратегию страны / Н.Я. Аза-
ров // Российская газета. – 2011. – 26 нояб.
22. Стратегия развития кластера «Ин-
формационно-коммуникационные техноло-
гии» [Электронный ресурс]. – 2011. – 5 март. –
Режим доступа: http://intellectronics.com.ua/
index.php/clasterikt/clusterictstrategy
23. Ансофф И. Стратегическое управ-
ление / И. Ансофф; пер. с англ.; науч. ред. и
авт. предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика,
1989. – 519 с.
24. Азаров пообещал среднюю зарпла-
ту 8 тысяч гривен, но не всем [Электронный
ресурс]. – 2012. – 8 авг. – Режим доступа:
http://news.mail.ru/inworld/ukraina/global/112/
politics/9862004/?frommail.
Надійшла до редакції 26.06.2013 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-52079 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-109Х |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:38:36Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Саломатіна, Л.М. Передерій, С.Л. 2013-12-27T19:52:39Z 2013-12-27T19:52:39Z 2013 Організаційно-економічне забезпечення розвитку електронної промисловості / Л.М. Саломатіна, С.Л. Передерій // Економіка пром-сті. — 2013. — № 3 (63). — С. 93-104. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52079 338.45:621.38 Розкрито питання організаційно-економічного забезпечення електронної промисловості в рамках організаційно-економічного механізму розвитку електронної промисловості на інноваційній основі, який регламентує діяльність державних, галузевих і підприємницьких структур, що забезпечують розвиток електронної промисловості. Ключові слова: електронна промисловість, організаційне забезпечення розвитку електронної промисловості, організаційно-економічний механізм, інноваційний розвиток. Раскрываются вопросы организационно-экономического обеспечения электронной промышленности в рамках организационно-экономического механизма развития электронной промышленности на инновационной основе, который регламентирует деятельность государственных, отраслевых и предпринимательских структур, обеспечивающих развитие электронной промышленности. Ключевые слова: электронная промышленность, организационное обеспечение развития электронной промышленности, организационно-экономический механизм, инновационное развитие. The paper deals with the issues of organizational and economic support of electronic industry in the framework of the organizational and economic mechanism of the above industry development on the basis of innovation. It regulates the activities of the government, sectoral and business organizations, which provide the development of the electronic industry. The proposalsare as follows: to work out a State Program of Development of the Electronic Industry, andto create a sectoral information system, a cluster “development of the electronic industry”, holding the electronic industry, a sectoral technology transfer system, training educational and scientific centres for the engineering staff. It is shown that at a corporate level the development of electronic industry is promoted by establishment of production facilities with the use of well-known brands and foreign electronic productions, technologies transfer with consideration of supply channels, introduction of business market mechanisms, IPC standards, and production information systems PDM/PLM. A specific feature of these measures is that to develop the issues of financial and economic, technical and technological, innovation and market support of the electronic industry development the methods of grouping, generalization of economic indicators received from the enterprises of this industry, and economic mathematical modelling using a correlation regression and structural logical analysis have been used. The application of these methods suggests that the use of the organizational and economic support contributes to promising development of the electronic industry in Ukraine which consists in formation of the core of the electronic industry and its integration in the world electronic space in the future. Keywords: electronic industry, organizational support of electronic industry development, organizational and economic mechanism, innovation-based development. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів Організаційно-економічне забезпечення розвитку електронної промисловості Организационно-экономическое обеспечение развития электронной промышленности Organizational and economic support of electronic industry development Article published earlier |
| spellingShingle | Організаційно-економічне забезпечення розвитку електронної промисловості Саломатіна, Л.М. Передерій, С.Л. Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів |
| title | Організаційно-економічне забезпечення розвитку електронної промисловості |
| title_alt | Организационно-экономическое обеспечение развития электронной промышленности Organizational and economic support of electronic industry development |
| title_full | Організаційно-економічне забезпечення розвитку електронної промисловості |
| title_fullStr | Організаційно-економічне забезпечення розвитку електронної промисловості |
| title_full_unstemmed | Організаційно-економічне забезпечення розвитку електронної промисловості |
| title_short | Організаційно-економічне забезпечення розвитку електронної промисловості |
| title_sort | організаційно-економічне забезпечення розвитку електронної промисловості |
| topic | Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів |
| topic_facet | Проблеми економіки промислових підприємств і виробничих комплексів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52079 |
| work_keys_str_mv | AT salomatínalm organízacíinoekonomíčnezabezpečennârozvitkuelektronnoípromislovostí AT perederíisl organízacíinoekonomíčnezabezpečennârozvitkuelektronnoípromislovostí AT salomatínalm organizacionnoékonomičeskoeobespečenierazvitiâélektronnoipromyšlennosti AT perederíisl organizacionnoékonomičeskoeobespečenierazvitiâélektronnoipromyšlennosti AT salomatínalm organizationalandeconomicsupportofelectronicindustrydevelopment AT perederíisl organizationalandeconomicsupportofelectronicindustrydevelopment |