Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії
Рецензія на книгу: Font Marta, Sashalmi Endre; Allam, hatalom, ideologia. Tanulmanyok az orosz tortenelem sajatossagairol. – Pecs, 2007. – 256 l. Рецензія на книгу: Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії. – Печ, 2007. – 2...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5210 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії / М.М. Волощук // Укр. іст. журн. — 2009. — № 4. — С. 229-231. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859976060601368576 |
|---|---|
| author | Волощук, М.М. |
| author_facet | Волощук, М.М. |
| citation_txt | Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії / М.М. Волощук // Укр. іст. журн. — 2009. — № 4. — С. 229-231. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рецензія на книгу: Font Marta, Sashalmi Endre; Allam, hatalom, ideologia. Tanulmanyok az orosz tortenelem sajatossagairol. – Pecs, 2007. – 256 l.
Рецензія на книгу: Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії. – Печ, 2007. – 256 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:23:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
229Ðåöåí糿
íî íàëàøòîâàíèìè ³ñòîðèêàìè, êîòð³ óñâ³äîìëþâàëè ñâîþ «³íàêø³ñòü», íàÿâí³ñòü «ìàé-
äàí÷èê³â» äëÿ îïðèëþäíåííÿ íàóêîâèõ ïîçèö³é («Óêðà¿íñüêèé ³ñòîðè÷íèé æóðíàë»,
«Àðõ³âè Óêðà¿íè», íåïåð³îäè÷í³ çá³ðíèêè ÀÍ ÓÐÑÐ òà Àðõ³âíîãî óïðàâë³ííÿ ïðè Ðàä³
̳í³ñòð³â ÓÐÑÐ, íèçêà êîíôåðåíö³é). Êàäðîâó îñíîâó òå÷³¿ ñòàíîâèëè äîñë³äíèêè, ùî áó-
ëè ïîë³òè÷íèìè ³íàêîäóìöÿìè. Äî íå¿ âõîäèëè é ó÷åí³ ç «ïîäâ³éíîþ ëîÿëüí³ñòþ».
Ïîêàçàíî, ùî ï³ñëÿ 1972 ð. â³äáóëîñÿ íàñèëüíèöüêå âèâåäåííÿ ç íàóêîâîãî æèòòÿ
îïîçèö³éíèõ ³ñòîðèê³â. Âîäíî÷àñ áóëî íàêëàäåíî òàáó íà áóäü-ÿê³ ïðî÷èòàííÿ ìèíóëîãî
Óêðà¿íè, êîòð³ íå óçãîäæóâàëèñÿ ç âèçíàíèìè íàãîð³. Òàêèì ÷èíîì, õî÷à ô³çè÷íî íîíêîí-
ôîðì³ñòñüêà òå÷³ÿ ïðîäîâæóâàëà ³ñíóâàòè, â íàóêîâîìó ïëàí³ âîíà âæå ôàêòè÷íî íå ä³ÿëà.
Êîìïëåêñíå âèâ÷åííÿ ³íòåëåêòóàëüíèõ ³ ñîö³àëüíèõ ôàêòîð³â, ÿê³ âïëèâàëè íà çîá-
ðàæåííÿ óêðà¿íñüêî¿ ìèíóâøèíè ó ï³ñëÿñòàë³íñüêó åïîõó, äàëî ï³äñòàâè àâòîðó äëÿ óçà-
ãàëüíþþ÷îãî ïîãëÿäó íà éîãî åòàïè. Êîíêðåòíèì ôàêòè÷íèì ìàòåð³àëîì îá´ðóíòîâàíî,
ùî ïåð³îäèçàö³ÿ óêðà¿íñüêî¿ ðàäÿíñüêî¿ ³ñòîð³îãðàô³¿ ìèíóëîãî Óêðà¿íè ñåðåäèíè 1950-õ –
ñåðåäèíè 1980-õ ðð. ìîæå ìàòè òàêèé âèãëÿä: 1953–1956 ðð. – îôîðìëåííÿ îô³ö³éíîãî
êàíîíó, çàñàäè êîòðîãî áóëè âèðîáëåí³ â ñåðåäèí³ 1930-õ – íà ïî÷àòêó 1950-õ ðð., íà òë³
ïåðøèõ çðóøåíü «â³äëèãè» ñîö³àëüíîãî õàðàêòåðó; 1956–1972 ðð. – «óêðà¿í³çàö³ÿ» é çà-
ñóäæåííÿ «êóëüòó îñîáè» É.Ñòàë³íà ó êîíòåêñò³ ³ñòî𳿠Óêðà¿íè (ç «ì³êðîðåàêö³ºþ»
ê³íöÿ 1950-õ – ïî÷àòêó 1960-õ ðð. òà çãîðòàííÿì êðèòèêè «êóëüòó» ç ê³íöÿ 1960-õ ðð.);
1972–1987 ðð. – ðåàí³ìàö³ÿ ðîñ³éñüêîöåíòðè÷íî¿ ìîäåë³ ìèíóëîãî Óêðà¿íè âç³ðöÿ ñåðå-
äèíè 1950-õ ðð. ³ ÷àñòêîâà ðåàá³ë³òàö³ÿ ñòàë³íñüêî¿ äèêòàòóðè.
ϳäñóìêîâèé âèñíîâîê ìîíîãðàô³¿ ïîëÿãຠâ òîìó, ùî ãîëîâíó ðîëü ó âèðîáëåíí³ é
óòðèìàíí³ îáðàç³â ³ñòî𳿠Óêðà¿íè â äèñêóðñ³ óêðà¿íñüêî¿ ðàäÿíñüêî¿ ³ñòîð³îãðàô³¿ åïîõè
«ì³æ Ñòàë³íèì ³ Ãîðáà÷îâèì» â³ä³ãðàâàëî âëàäíå áà÷åííÿ ìèíóëîãî (ïðè÷îìó éîãî çíà-
÷åííÿ íå çâîäèëîñÿ ñóòî äî íàñàäæåííÿ ïîë³òè÷íî âìîòèâîâàíèõ ì³ô³â òà äî ñàíêö³îíó-
âàííÿ «óêðà¿í³çàö³¿» é äåñòàë³í³çàö³¿ «ñâ ³ñòî𳿻), êîòðå óòâåðäæóâàëîñÿ ³ ï³äòðèìó-
âàëîñÿ ïðèìóñîâèìè ìåòîäàìè. Ïðîòå äî 1972 ð. ³ñòîðè÷íà íàóêà â ÓÐÑÐ ìàëà îáìåæåí³
êàäðîâ³, îðãàí³çàö³éí³ òà ³äåîëîã³÷í³ ìîæëèâîñò³, ùîá ïîäåêóäè ñàìîñò³éíî âïëèâàòè íà
íàïèñàííÿ òåêñò³â ç ³ñòî𳿠ñâ ðåñïóáë³êè. ϳñëÿ 1972 ð. â÷åí³ â ÓÐÑÐ áóëè ïîâí³ñòþ
óñóíóò³ â³ä ïðèéíÿòòÿ ð³øåíü ùîäî òîãî, ÿê òëóìà÷èòè «ñâîº ìèíóëå». ²ñòîð³ÿ Óêðà¿íè
â³äòàê, ïîïðè â³äì³íí³ äëÿ ð³çíèõ â³äòèíê³â ïåð³îäó ì³æ 1953 òà 1987 ðð. ï³äõîäè äî îê-
ðåìèõ ïèòàíü, çàãàëîì çàëèøàëàñÿ íåçì³ííî ðîñ³éñüêîöåíòðè÷íîþ.
Â.Â.Òåëüâàê (Äðîãîáè÷)
Font M<rta, Sashalmi Endre.
;;llam, hatalom, ideol\gia. Tanulm<<nyok az orosz t`̀rtJJnelem
saj<<toss<<gair\l. – PJJcs, 2007. – 256 l.
Ôîíò Ìàðòà, Øîøãîëì³ Åíäðå.
Äåðæàâà, âëàäà, ³äåîëîã³ÿ. Íàóêîâ³ äîñë³äæåííÿ ïðî îñîáëèâîñò³
ðîñ³éñüêî¿/ðóñüêî¿* ³ñòîð³¿. – Ïå÷, 2007. – 256 ñ.
Îäíà ç îñòàíí³õ ìîíîãðàô³é â³äîìî¿ óãîðñüêî¿ äîñë³äíèö³, ïðîôåñîðà Ïå÷ñüêîãî
óí³âåðñèòåòó Ìàðòè Ôîíò1 òà ¿¿ êîëå´è Åíäðå Øîøãîëì³ º ñèìá³îçîì àíàë³òè÷íèõ ì³ðêó-
* Ó äàíîìó âèïàäêó ìàºìî ñïðàâó ç ë³í´â³ñòè÷íîþ äèëåìîþ, ÿêà ïîñò³éíî ïðîÿâëÿºòüñÿ ïðè
âèâ÷åíí³ óãîðöÿìè ñòàðîæèòíîñòåé Ðóñ³. Ìîíîãðàô³ÿ Ì.Ôîíò ³ Å.Øîøãîëì³ º äîêàçîì íàÿâíîñò³
â íàóêîâèõ êîëàõ Óãîðùèíè ïåâíèõ òåðì³íîëîã³÷íèõ ñóìí³â³â. Äîñ³ êîëå´è ³ç ñóñ³äíüî¿ äåðæàâè íå
âïåâíåí³, ÿêèì ÷èíîì ³äåíòèô³êóâàòè ó âëàñí³é ìîâ³ ïåð³îä ñõ³äíîñëîâ'ÿíñüêî¿ ³ñòî𳿠²Õ–Õ²²² ñò.
Çàçâè÷àé ïîáóòóº ïîíÿòòÿ «orosz» – ðîñ³éñüêèé. Õî÷à ùå â³ä ê³íöÿ Õ²Õ – ïî÷àòêó ÕÕ ñò. â³äî-
ìèé óãîðñüêèé ³ñòîðèê Àíòàë Ïîð ³ç ìåòîþ ³äåíòèô³êàö³¿ ñõ³äíîñëîâ'ÿíñüêî¿ ñï³ëüíîòè âïåâíåíî
âèêîðèñòîâóâàâ òåðì³í «rutJn/rutJnek». Äàíèé ïðèêëàä ì³ã áè îçíà÷àòè ïåâíó òåìàòè÷íó
ïðèâ'ÿçàí³ñòü äî ðóñèíñüêî¿ ïðîáëåìàòèêè, óæå â³äîìî¿ ³ äîñë³äæóâàíî¿ â òîé ïåð³îä, îäíàê çì³ñò
ïðàöü ó÷åíîãî ïåðåêîíóº â ³íøîìó. À.Ïîð ï³ä äåô³í³ö³ºþ «rutJn/rutJnek» ðîçóì³â ñëîâ'ÿíñüêå íàñå-
ëåííÿ, ÿêå ìåøêàëî ïî îáèäâà áîêè Êàðïàò. Ïîðÿä ³ç òèì äëÿ îçíà÷åííÿ äåðæàâè Ðóñü ó òåêñòàõ
À.Ïîðà çóñòð³÷àþòüñÿ òàêîæ ïîíÿòòÿ «Orosz», «Oroszorsz<g» òà ³í. (äèâ., íàïð.: P\r A. Magyar-
rutJnek JrinkJzesek a XIV-ik sz<zadban // Sz<zadok / Titkar N.Gyula. – Budapesten: Kiadja a magyar
t`rtJnelmi T<rsulat, 1904. – Ivf.XXXVIII (38). – Old.935–949). Äî ñó÷àñíî¿ óãîðñüêî¿ ³ñòîð³îãðàô³¿, ó
ïåðøó ÷åðãó çàâäÿêè ïðàöÿì Ì.Ôîíò, ïðîíèê ³ ïîñòóïîâî çàêð³ïëþºòüñÿ òåðì³í «Rusz» – Ðóñü,
230 Ðåöåí糿
âàíü ³ç ïðèâîäó äæåðåë ôîðìóâàííÿ, ðîçâèòêó, òðàíñôîðìàö³éíèõ ïðîöåñ³â, ùî ñòîñóâà-
ëèñÿ äåðæàâè Ðóñü/Ðîñ³ÿ âïðîäîâæ ²Õ–XVIII ñò. Ñòðóêòóðà êíèãè – öå îêðåì³ ñòàòò³,
îïóáë³êîâàí³ àâòîðàìè â ð³çíèõ óãîðñüêèõ âèäàííÿõ, à òàêîæ çà êîðäîíîì òà óçàãàëüíåí³
íà ñòîð³íêàõ äàíî¿ ïðàö³. Ïðîáëåìàòèêà, îáðàíà äîñë³äíèêàìè, îõîïëþº íàéð³çíî-
ìàí³òí³ø³ íàïðÿìè ðóñüêî¿ òà ðîñ³éñüêî¿ ³ñòîð³¿: ïðîáëåìè ïåð³îäèçàö³¿ ôåîäàëüíî¿ ðîçä-
ðîáëåíîñò³ Ðóñ³, õðîíîëîã³þ ôîðìóâàííÿ Ìîñêîâñüêî¿ äåðæàâè, ñóòí³ñòü ôåîäàë³çìó ó
ñõ³äíîñëîâ’ÿíñüêèõ çåìëÿõ, ôîðìè óñïàäêîâóâàííÿ âëàäè ó êðà¿íàõ Ñõ³äíî¿ ªâðîïè (çîê-
ðåìà ó Ðóñ³), á³îãðàô³÷í³ â³äîìîñò³ ç æèòòÿ îêðåìèõ îñ³á (Îëåêñàíäð Íåâñüêèé) òà ö³ëèõ
äèíàñò³é (Ðîìàíîâè), çîâí³øíüîïîë³òè÷í³ çàâäàííÿ Ðóñ³ òà Ðîñ³¿ òîùî.
Êíèãà Ì.Ôîíò ³ Å.Øîøãîëì³ ïðèçíà÷åíà íàñàìïåðåä äëÿ óãîðñüêîãî ÷èòà÷à, ùî
ï³äòâåðäæóºòüñÿ ïðîñòîþ ïîäà÷åþ ³íôîðìàö³¿, ó ö³ëîìó äàâíî â³äîìîþ ñåðåä äîñë³äíèê³â
³ç ïîñòðàäÿíñüêîãî ïðîñòîðó. Âîäíî÷àñ äëÿ öåíòðàëüíîºâðîïåéñüêî¿ àóäèòî𳿠äåÿê³ ïîðó-
øåí³ óãîðñüêèìè ³ñòîðèêàìè ïðîáëåìè âèäàþòüñÿ äàëåêî íå ïðîñòèìè. Íàïðèêëàä,
Ì.Ôîíò ïåðåêîíóº ÷èòà÷à â òîìó, ùî ëå´³òèì³çàö³ÿ äåðæàâè Ðóñü â³äáóëàñÿ ëèøå ç ïîÿ-
âîþ «Ïðàâäè» êíÿçÿ ßðîñëàâà Ìóäðîãî. Íàÿâí³ñòü ó ñêëàä³ êðà¿íè ð³çíèõ åòíîñ³â, ëî-
êàëüíèõ òðàäèö³é (ó òîìó ÷èñë³ þðèäè÷íîãî õàðàêòåðó) âèìàãàëà ðå´ëàìåíòàö³¿ íîðì ïî-
âåä³íêè. ²ñòîðèê ïðîñòåæèëà äæåðåëà êîäèô³êóâàííÿ ïðàâà êíÿç³âñüêèìè ïåðåïèñóâà÷à-
ìè, ïîÿñíèëà çíà÷åííÿ ïîíÿòü «âåðâü», «âèðà», «ìèð», «îáùèíà», «ïðàâäà» ³ ò.ä.
Àíàë³çóþ÷è ïîõîäæåííÿ é åâîëþö³þ êíÿæî¿ âëàäè øëÿõîì ïîð³âíÿííÿ àíàëîã³÷íèõ
ïðîöåñ³â ó Öåíòðàëüí³é ªâðîï³ (íà ïðèêëàä³ Óãîðùèíè, Ïîëüù³, ×åõ³¿), äîñë³äíèöÿ
àð´óìåíòîâàíî äîâîäèòü, ùî çà ÷àñ³â ôåîäàëüíèõ óñîáèöü Ðþðèêîâè÷³ ïåðåáóâàëè â äåùî
ã³ðøîìó ñòàíîâèù³, í³æ Àðïàäè, Ïÿñòè òà äåÿê³ ³íø³ äèíàñò³¿. Ó Ðóñ³ òðàäèö³ÿ «regnum»
(«êîðîíà», «êîðîë³âñòâî») òàê ³ íå ñêëàëàñÿ. Ïðàêòèêà ðîçïîä³ëó âëàäíèõ ïîâíîâàæåíü,
ùî îáîâ’ÿçêîâî ïðèçâîäèëà äî îñëàáëåííÿ ìîíàðøèõ âïëèâ³â íà ì³ñöÿõ, ÿê ïðàâèëî, âè-
íèêàëà óíàñë³äîê äåìîãðàô³÷íèõ ïðîáëåì óñåðåäèí³ êðà¿íè, àáî â ðåçóëüòàò³ çîâí³øíüî-
ïîë³òè÷íî¿ çàãðîçè. Âîäíî÷àñ ³ñòîòíî óñêëàäíþâàâñÿ ïðîöåñ óñïàäêîâóâàííÿ óä³ëüíèõ çå-
ìåëü ï³ñëÿ ñìåðò³ ïðàâèòåëÿ. ×èñëåíí³ ôàêòè ïîäðóæíüî¿ çðàäè êíÿç³â, íàÿâí³ñòü íåçà-
êîííîíàðîäæåíèõ ä³òåé, ÿê³ ñâîºþ ÷åðãîþ çáåð³ãàëè ïðàâî íà âîëîä³ííÿ áàòüêà, áóëè òî-
ìó ïðÿìèì ï³äòâåðäæåííÿì.
Ïåðø³ ïîä³áí³ ïðåöåäåíòè ìàëè ì³ñöå ùå äî 970 ð., êîëè êè¿âñüêèé ïðàâèòåëü Ñâÿ-
òîñëàâ ²ãîðåâè÷ (942–972 ðð., âåëèêèé êíÿçü êè¿âñüêèé ó 945–972 ðð.) ðîçïîä³ëèâ âëàñí³
âîëîä³ííÿ ì³æ ñâî¿ìè ñèíàìè. Äî ïî÷àòêó Õ²² ñò., çà ñëîâàìè Ì.Ôîíò, ïðàêòè÷íî êîæåí
³ç âåëèêèõ êíÿç³â äîòðèìóâàâñÿ ñàìå òàêî¿ ïðàêòèêè ñòîñóíê³â ³ç ïðåñòîëîíàñë³äíèêàìè.
Ó íàâåäåíèõ ó ïðàö³ òàáëèöÿõ, ñêëàäåíèõ íà îñíîâ³ ïîð³âíÿííÿ ñâ³ä÷åíü äæåðåë ³ ðåçóëü-
òàò³â äîñë³äæåíü ðîñ³éñüêîãî ë³í´â³ñòà Õ²Õ ñò. ².Ñðåçíåâñüêîãî, Ì.Ôîíò ïðîäåìîíñòðóâà-
ëà çíà÷åííÿ ò³º¿ àáî ³íøî¿ ôîðìè óä³ëó â Ðóñ³ («âîëîñòü», «îò÷èíà», «âîò÷èíà», «êíÿæå-
ñòâî», «óähë»), òèïîëî㳿 éîãî íàëåæíîñò³ ñâ³òñüêèì âîëîäàðÿì òîùî.
Á³îãðàô³÷íèé ³íòåðåñ äîñë³äíèö³ çîñåðåäæåíèé íà â³äîáðàæåíí³ êëþ÷îâèõ àñïåêò³â
ä³ÿëüíîñò³ êíÿçÿ Îëåêñàíäðà ßðîñëàâè÷à Íåâñüêîãî (1220–1263 ðð.). Îêð³ì çàãàëüíîâ³äî-
ìèõ ôàêò³â ³ç æèòòÿ ö³º¿ îä³îçíî¿ îñîáè, ó ðåöåíçîâàí³é êíèç³ º äåÿê³ ö³êàâ³ äëÿ óãîðñü-
êîãî ÷èòà÷à ì³ðêóâàííÿ. Òàê, ïîð³âíþþ÷è ä³ÿëüí³ñòü íîâ´îðîäñüêîãî âîëîäàðÿ ³ç ñó÷àñ-
íèìè éîìó Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì ãàëèöüêî-âîëèíñüêèì (1201–1264 ðð.) ³ Ìèõàéëîì
Âñåâîëîäîâè÷åì ÷åðí³ã³âñüêèì (1179–1246 ð.), ³ñòîðèê êîíñòàòóâàëà íàÿâí³ñòü ó êíÿçÿ
Îëåêñàíäðà á³ëüø ñòðèìàíî¿ ³ ïîñòóïëèâî¿ ïîçèö³¿ ùîäî âçàºìèí ç Îðäîþ. Íàì³ðè
ñï³âïðàöþâàòè â ïèòàíí³ â³äñ³÷³ ìîí´îëî-òàòàðàì ïðîÿâèâ ÿêðàç éîãî ð³äíèé áðàò
Àíäð³é, ùî ïðîâîäèâ ïåðåãîâîðè ç Ðîìàíîâè÷àìè – ãîëîâíèìè ðóñüêèìè ñóïðîòèâíèêà-
ìè ×èí´³çèä³â. Ïðè ñêëàäàíí³ «Æèò³ÿ» Îëåêñàíäðà ßðîñëàâè÷à ó XVI ñò. éîãî àâòîð êî-
ðèñòóâàâñÿ ïðàöÿìè ºâðåéñüêîãî ³ñòîðèêà ² ñò. í.å. Éîñèôà Ôëàâ³ÿ (íåâèïàäêîâî
íîâ´îðîäñüêèé êíÿçü â àã³îãðàô³÷íîìó òâîð³ âèãëÿäຠÿê Àëåêñàíäð Ìàêåäîíñüêèé). Òâî-
ðåöü «Æèò³ÿ» ïîð³âíþº éîãî çà âðîäîþ ç Éîñèôîì, ìóäð³ñòþ – ç ºâðåéñüêèì öàðåì Ñî-
ëîìîíîì, õîðîáð³ñòþ – ç ³ìïåðàòîðîì Ðèìó Âåñïàñ³àíîì. Âëàñíå öåðêîâíà êàíîí³çàö³ÿ
íîâ´îðîäñüêîãî êíÿçÿ, ÿêà â³äáóëàñÿ â 1547 ð., çà ÷àñ³â ïðàâë³ííÿ ²âàíà IV ¥ðîçíîãî
ÿêèé, íà íàø ïîãëÿä, º á³ëüø ñïðàâåäëèâèì òà ³ñòîðè÷íî ãðàìîòíèì (äèâ., íàïð.: Font M.
Oroszorsz<g, Ukrajna, Rusz. – Budapest: Ballasi ki<d\; PJcs: University press, 1998. – 218 l.). Ïðîòå
â ðåöåíçîâàí³é ìîíîãðàô³¿ âñå æ òàêè äàëàñÿ âçíàêè ïðèâ'ÿçàí³ñòü äî ñòàðîãî ïîíÿò³éíî-êàòå-
ãîð³àëüíîãî àïàðàòó. Ñàìå ç öèõ ïðè÷èí â óêðà¿íñüêèé ïåðåêëàä íàçâè ïðàö³ Ì.Ôîíò òà Å.Øîø-
ãîëì³ ìè ââàæàëè çà ïîòð³áíå âíåñòè äåÿêå óòî÷íåííÿ (Ì.Â.).
231Ðåöåí糿
(1530–1584 ðð.), áóëà çàêîíîì³ðíèì ÿâèùåì, ÿêå, âî÷åâèäü, ïåðåäóâàëî îðãàí³çàö³¿
âîºííèõ êàìïàí³é ïðîòè Êàçàíñüêîãî é Àñòðàõàíñüêîãî õàíñòâ, áóäó÷è â ³äåîëîã³÷íîìó
ñåíñ³ ò³ñíî ç íèìè ïîâ’ÿçàíîþ.
Äîñèòü äåë³êàòíèì, ç îãëÿäó íà äàâíþ óêðà¿íñüêî-ðîñ³éñüêó äèñêóñ³þ, âèãëÿäàº
íàì³ð Ì.Ôîíò ðîçãëÿíóòè ïèòàííÿ ëå´³òèìíîñò³ ïðåòåíç³é Ìîñêî⳿ íà êè¿âñüêó ñïàäùè-
íó. Ó ö³ëîìó óãîðñüêà äîñë³äíèöÿ äîòðèìóºòüñÿ äóìêè, ùî ìàéáóòíÿ Ðîñ³ÿ/Ðîñ³éñüêà
³ìïåð³ÿ ³ñòîðè÷íî áóëà á³ëüøå ïîâ’ÿçàíà ç Ðîñòîâîì ³ Ñóçäàëåì, àí³æ ³ç Êèºâîì. Ïîñò³éí³
êîíòàêòè ç òàòàðàìè âèçíà÷èëè, íà äóìêó Ì.Ôîíò, òðàäèö³þ ïîìàçàííÿ íà ïðåñòîë ìîñ-
êîâñüêèõ ´îñóäàð³â/öàð³â, ¿õ ò³ñíèé çâ’ÿçîê ç Îðäîþ. Ïðîòå øëÿõîì ñòâîðåííÿ ëå´åíä ³
êíÿç³âñüêèõ æèò³é, ðåäàãóâàííÿ ë³òîïèñ³â (çîêðåìà, Ëàâðåíò³¿âñüêîãî), íàïèñàííÿ ôàí-
òàñòè÷íèõ ãåíåàëîã³÷íèõ îïîâ³äåé (ïðèì³ðîì, «Ïðî êíÿç³â âëàäèìèðñüêèõ») ìîñêîâñüê³
âîëîäàð³ äîâîäèëè âëàñí³ ïðåòåí糿 íà êè¿âñüêó ñïàäùèíó.
Åíäðå Øîøãîëì³, ÿêèé ñïåö³àë³çóºòüñÿ áåçïîñåðåäíüî íà ³ñòî𳿠Ðîñ³¿, ó ïåðøó ÷åð-
ãó çàïðîïîíóâàâ âëàñíó ïåð³îäèçàö³þ ôîðìóâàííÿ ³ ðîçâèòêó ö³º¿ äåðæàâè. Íà äóìêó
äîñë³äíèêà, ïðîöåñ âèíèêíåííÿ Ðîñ³¿ â³äáóâàâñÿ ó òðè åòàïè: ïåðøèé (1456–1556 ðð.)
â³äçíà÷àâñÿ àêòèâíîþ çîâí³øíüîïîë³òè÷íîþ ä³ÿëüí³ñòþ ìîñêîâñüêèõ ïðàâèòåë³â (ïîõîäè
ïðîòè Íîâ´îðîäà, Êàçàíñüêîãî é Àñòðàõàíñüêîãî õàíñòâ òà ³í.), äðóãèé åòàï
(1556–1654 ðð.) õàðàêòåðèçóâàâñÿ êîëîí³çàö³ºþ Ñèá³ðó, Êàì÷àòêè, âõîäæåííÿì äî ñêëà-
äó Ìîñêî⳿ íà ïðàâàõ àâòîíî쳿 óêðà¿íñüêèõ çåìåëü, à òðåò³é (1654–1725 ðð.) ïðîéøîâ
ï³ä çíàêîì ïîñèëåííÿ ðîñ³éñüêîãî ïàíóâàííÿ íàä Óêðà¿íîþ, ïåðåòâîðåííÿ Ðîñ³¿ íà â³éñü-
êîâî-ô³ñêàëüíó äåðæàâó ç ïîäàëüøîþ ìîäåðí³çàö³ºþ çà çàõ³äíèì âç³ðöåì.
Ó ïðîöåñ³ ðîçøèðåííÿ òåðèòî𳿠³ìïå𳿠çá³ëüøóâàëàñÿ ê³ëüê³ñòü åï³òåò³â â³äíîñíî
ïðàâëÿ÷î¿ (â³ä 1613 ð.) äèíàñò³¿ Ðîìàíîâèõ. Ñàìå çàâäÿêè öåðêâ³ îáðàç öàðÿ ó ñóñï³ëüñòâ³
àñîö³þâàâñÿ ³ç ïîíÿòòÿìè «äîáðèé», «ñïðàâåäëèâèé», «ïðàâåäíèé». Âîäíî÷àñ áîÿðè é
ì³ñöåâ³ àäì³í³ñòðàòîðè ðîçãëÿäàëèñÿ ÿê «ëóêàâ³», «çðàäíèöüê³». Ïîä³áí³ ³äåîëîã³÷í³ óñ-
òàíîâêè çàáåçïå÷èëè ñòàá³ëüíå ïðàâë³ííÿ ðîñ³éñüêî¿ äèíàñò³¿ âïðîäîâæ 300 ðîê³â.
Çàãàëîì êíèãà Ì.Ôîíò òà Å.Øîøãîëì³ º ñâîº÷àñíîþ, ö³ííîþ ç íàóêîâîãî ïîãëÿäó ³
ïðîñòî ö³êàâîþ â êîíòåêñò³ âçàºìîâ³äíîñèí êðà¿í Öåíòðàëüíî-Ñõ³äíî¿ ªâðîïè. Êîðèñíèì
³ ïåðñïåêòèâíèì çàâäàííÿì äëÿ ³íîçåìíî¿ ³ñòîðè÷íî¿ íàóêè áóëî á âèð³øåííÿ äåÿêèõ
òåðì³íîëîã³÷íèõ ïðîáëåì, äîòè÷íèõ ñõ³äíîñëîâ’ÿíñüêî¿ ïðîáëåìàòèêè, ÿê³ äîòåïåð ïðî-
ÿâëÿþòüñÿ â ³ñòîð³îãðàô³¿ ñóñ³äí³õ êðà¿í, âèêëèêàþ÷è ÷èñëåíí³ íåïîðîçóì³ííÿ é íå çíà-
õîäÿ÷è íàëåæíîãî, àð´óìåíòîâàíîãî òà îá’ºêòèâíîãî âèð³øåííÿ. Ïîä³áí³ ö³ë³, íà íàø
ïîãëÿä, âèçíà÷èëè á íîâ³òí³ òåíäåíö³¿ ðîçâèòêó ñó÷àñíî¿ ³ñòîðè÷íî¿ íàóêè íà ñõîä³ ªâðî-
ïåéñüêîãî êîíòèíåíòó, ñïðèÿþ÷è îáîï³ëüíèì êîíòàêòàì òà îáì³íó äîñâ³äîì.
1 Çîêðåìà Ìàðòà Ôîíò óæå íå ïåðøèé ð³ê çàéìàºòüñÿ ïðîáëåìàìè ïîð³âíÿëüíîãî àíàë³çó äåðæàâ-
íîãî ðîçâèòêó Ðóñ³, Óãîðùèíè, Ïîëüù³, ×åõ³¿, ³ ñâî¿ ïîãëÿäè çàãàëîì ïðåäñòàâèëà ó áàãàòüîõ
ïóáë³êàö³ÿõ. Äèâ., íàïð.: Font M. Dissenting opinions in the Hungarian historical science about
st.Stephen’s organizations of state // Specimina nova universitatis quinqueecclesiensis. – 1988. – ¹1. –
S.95–101; Idem. Hasonl\s<gok Js khk`nbsJgek a Magyar Kir<lys<g Js a Kijevi Rusz t`rvJnyhoz<s<ban
(Szenr Istv<n valamint Vlagyimir Js B`lcs Jaroszlav t`rvJnyeik ̀ sszevetJse) // A magyar <llamis<g elsÅ ezer
Jve. A pJcsi Tudom<nyegyetem ;llam-Js Jogtudom<nyi Kor<nak Jogt`rtJneti Js R\mai Jogi TanszJke Js
B`lcsJszettudom<nyi Kor<nak K`zJpkori Js Koradjkori T`rtJneti TanszJke szervezJsJben azonos cimen
2000. December 15-Jn megrendezett kobferencia anyaga / Ed. M.Font, I.Kajt<r. – PJcs, 2000. – Old.29–52;
Idem. A hatalom `r`klJse a K`ztes-Eur\pa orsz<gaiban a 11–12 sz<zadban // PJcsi Tudom<nyegyetem
Kelet-Europ< Js Balk<n t`rtJnete hs kultur<ja Kutat<si K`zpont. «Hatalmi ideologi<k a szl<v nJpek
k`rJben» – TanszJkkonferencia. PJcs, 2001, november 15–16. – PJcs: PTE BTK Kiad\i Bizotts<g<nak,
2001. – Old.14–39; Idem. Similarities and Dissimilarities in the Early Laws of Kievan Rus’ and Hungarian
Kingdom in the 11th Century // Sectio Mediaevalis. – PJcs, 2003. – Pars prima (P.2). – P.7–23; Idem.
;llam – <llamszervezJs – kodifikJci\. MegjegyzJsek a Kijevi Rusz elsÅ t`rvJnyeirÅl // Jogt`rtJneti
tanulm<nyok / Szer. G.BJli, I.Kajt<r, R.Szekeres. – PJcs, 2005. – P.VIII. – Old.125–141; Idem.
A dinasztikus uralom Js az «orsz<ghat<rok» alakul<sa K`zJp-Js Kelet-Eur\p<ban a 10–12 sz<zadban //
V<ltozatok a t`rtJnelemre. Tanulm<nyok SzJkely Gy`rgy tiszteletJre / Szer. Erdei Gy`ngyi, Nagy Bal<zs. –
Budapest: Budapesti T`rtJneti Mdzeum, 2005. – Old.143–149; Ôîíò Ì. Ïðîáëåìû ãîñóäàðñòâåííîãî ðàç-
âèòèÿ â Öåíòðàëüíîé è Âîñòî÷íîé Åâðîïå â X–XII ââ. // Ñóäüáà äâóõ èìïåðèé. Ðîññèéñêàÿ è Àâñòðî-
Âåíãåðñêàÿ ìîíàðõèè â èñòîðè÷åñêîì ðàçâèòèè îò ðàñöâåòà äî êðóøåíèÿ / Ðåäêîë.: À.Í.Ñàõàðîâ è
äð. – Ìîñêâà: ÈÐÈ ÐÀÍ, 2006. – Ñ.11–21; Ÿ æå. Íàñëåäîâàíèå êíÿæåñêîé/êîðîëåâñêîé âëàñòè â Âîñ-
òî÷íîé è Öåíòðàëüíî-Âîñòî÷íîé Åâðîïå Õ–ÕII ââ. // Rossica antiqua. Èññëåäîâàíèÿ è ìàòåðèàëû. –
Ñàíêò-Ïåòåðáóðã: Èçä. Ñàíêò-Ïåòåðáóðãñêîãî óíèâåðñèòåòà, 2006. – Ñ.197–203 òà ³í.
Ì.Ì.Âîëîùóê (²âàíî-Ôðàíê³âñüê)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5210 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:23:38Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Волощук, М.М. 2010-01-13T12:20:09Z 2010-01-13T12:20:09Z 2009 Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії / М.М. Волощук // Укр. іст. журн. — 2009. — № 4. — С. 229-231. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5210 Рецензія на книгу: Font Marta, Sashalmi Endre; Allam, hatalom, ideologia. Tanulmanyok az orosz tortenelem sajatossagairol. – Pecs, 2007. – 256 l. Рецензія на книгу: Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії. – Печ, 2007. – 256 с. uk Інститут історії України НАН України Рецензії Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії Article published earlier |
| spellingShingle | Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії Волощук, М.М. Рецензії |
| title | Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії |
| title_full | Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії |
| title_fullStr | Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії |
| title_full_unstemmed | Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії |
| title_short | Фонт Марта, Шошголмі Ендре. Держава, влада, ідеологія. Наукові дослідження про особливості російської/руської історії |
| title_sort | фонт марта, шошголмі ендре. держава, влада, ідеологія. наукові дослідження про особливості російської/руської історії |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5210 |
| work_keys_str_mv | AT voloŝukmm fontmartašošgolmíendrederžavavladaídeologíânaukovídoslídžennâproosoblivostírosíisʹkoírusʹkoíístoríí |