Зовнішні загрози продовольчої безпеки України
В Україні останнім часом активізували свою діяльність транснаціональні корпорації агробізнесу, які стримують реформування АПК, що зумовлює руйнування продуктивного потенціалу вітчизняного агробізнесу....
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52220 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Зовнішні загрози продовольчої безпеки України / І.В. Федулова, Т.Л. Мостенська // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 205. — С. 224-228. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860241586074419200 |
|---|---|
| author | Федулова, І.В. Мостенська, Т.Л. |
| author_facet | Федулова, І.В. Мостенська, Т.Л. |
| citation_txt | Зовнішні загрози продовольчої безпеки України / І.В. Федулова, Т.Л. Мостенська // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 205. — С. 224-228. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | В Україні останнім часом активізували свою діяльність транснаціональні корпорації агробізнесу, які стримують реформування АПК, що зумовлює руйнування продуктивного потенціалу вітчизняного агробізнесу.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:30:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
Турлакова С.С.
РОЛЬ ИНФОРМИРОВАННОСТИ СУБЪЕКТОВ ПРИНЯТИЯ РЕШЕНИЙ В ПРОЦЕССЕ ПРОЯВЛЕНИЯ
СТАДНОГО ПОВЕДЕНИЯ В ЭКОНОМИЧЕСКИХ СИСТЕМАХ
224
даже исчезают. Начиная верить во что-то, каждый индивид усиливает аргументы в пользу этой идеи, что
приводит к ее принятию еще большим числом людей, что еще больше усиливает аргументы. В результате
может сложиться широко разделяемое убеждение, базирующееся на недостаточной информации. Хотя его
разделяют многие, такое убеждение является хрупким, оно может измениться из-за незначительного
повода, именно потому, что базируется на малом количестве информации» [15].
Итак, резюмируя вышесказанное можно утверждать, одной из ключевых в процессе проявления
стадного поведения является информированность экономических агентов. При этом важными являются
полнота и достоверность информации, которой располагают субъекты принятия экономических решений.
Таким образом, важнейшей и доминирующей линией исследований, посвященных стадному поведению,
является теория информационных каскадов, которая наиболее полно дает ответы на вопросы о причинах
принятия субъектами тех или иных решений. Перспективным направлением исследования является
изучение возможности управления стадностью с учетом информированности субъектов принятия решений
в экономических системах.
Источники и литература:
1. Нейман Дж. фон. Теория игр и экономическое поведение / Дж. фон Нейман, О. Моргенштерн. – М. :
Наука, 1970. – 708 с.
2. Алле М. Поведение рационального человека: критика постулатов и аксиом американской школы / М.
Алле // THESIS. – 1994.– Т. 5. – С. 217-241.
3. Kahneman D. Prospect theory: an analysis of decisions under risk / D. Kahneman, A. Tversky // Econometrica.
– 1979. – V. 47. – P. 263-291.
4. Ребер А. Большой толковый психологический словарь / А. Ребер. – М. : Вече-АСТ, 2001. – Т. 2. – 560 с.
5. Толковый словарь русского языка : в 4 т. / под ред. Д. Н. Ушакова. – М. : Астрель; АСТ, 2000. – 348 с.
6. Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь / Е. Б. Стародубцева, Л. Ш. Лозовский, Б. А.
Ройзенберг. – 4-е изд. – М. : Инфра-М, 2003. – 480 с.
7. Bikhchandani S. A Theory of Fads, Fashion, Custom, and Cultural Change as Information Cascades /
S. Bikhchandani, D. Hirshleifer, I. Welch // Journal of Political Economy. – 1992. – № 100. – Р. 992-1026.
8. Sunstain C. Why Societies Need Dissent / S. Sunstain. – Cambridge : Harvard University Press, 2003. – 246 p.
9. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности / Дж. Сорос. – М. : Инфра-
М, 1999. – 262 с.
10. Banerjee A. A Simple Model of Herd Behavior / A. Banerjee // Quarterly Journal of Economics. – 1992. – № 3
(107). – P. 797-817.
11. Akerlof G. The Market for «Lemons» : Quality Uncertainty and the Market Mechanism / G. Akerlof //
Quarterly Journal of Economics. – 1970. – № 3 (84). – P. 488-500.
12. Spence M. Market Signalling: Information Transfer in Hiring and Related Processes / M. Spence. –
Cambridge, MА : Harvard University Press, 1973. – P. 67-88.
13. Grossman S. J. Information and Competitive Price Systems / S. J. Grossman, J. Stiglitz // American Economic
Review. – 1976. – № 66 (2). – P. 246-253.
14. Bikhchandani S. Learning from the Behavior of Others : Conformity, Fads, and Informational Cascades / S.
Bikhchandani, D. Hirshleifer, I. Welch // Journal of Economic Perspectives. – 1998. – № 3 (12). – P. 151-170.
15. Kuran T. Availability Cascades and Risk Regulation / T. Kuran, C. Sunstein // Stanford Law Review. – 1999. –
№ 4 (51). – P. 683-768.
Федулова І.В., Мостенська Т.Л. УДК 338.439
ЗОВНІШНІ ЗАГРОЗИ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науково-практичними завданнями. Підвищення
рівня економічної та продовольчої безпеки держави на основі нарощування обсягів виробництва продуктів
харчування та поліпшення їх якості є стратегічним пріоритетом соціального та економічного розвитку
України на сучасному етапі на найближчу перспективу. За таких умов продовольча безпека в контексті
національної безпеки, передбачає здійснення активної державної політики, спрямованої на швидке
подолання кризових процесів, забезпечення необхідної адаптації підприємств АПК до умов ринкової
кон'юнктури, зміцнення їх фінансового стану, утвердження в перспективі України як держави з
високоефективним, експортоспроможним сільським господарством.
Аналіз останніх наукових досліджень. Продовольча безпека країни за визначенням ФАО – це
система, що чітко функціонує для забезпечення всіх прошарків населення харчовими продуктами за
прийнятими фізіологічними нормами за рахунок власного виробництва та необхідного імпорту тих
продуктів харчування, для виробництва яких немає внутрішніх умов. Останнім часом посилилась роль
національної продовольчої безпеки у системі світової продовольчої безпеки. Продовольчу безпеку можна
розглядати як забезпечення певного рівня вітчизняного виробництва, що побудоване на засадах або повного
самозабезпечення країни, або підтримки критичного мінімуму виробництва продовольства [1].
Поняття продовольча безпека і продовольча незалежність виступають взаємопов'язаними. Якщо
продовольча безпека - це забезпечення державою населення країни якісним продовольством на рівні
http://en.wikipedia.org/wiki/Joseph_Stiglitz
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
225
науково обґрунтованих мінімальних норм харчування, то продовольча незалежність – це певний рівень
самозабезпечення країни продовольством, задоволення потреб населення у харчових продуктах за рахунок
внутрішнього виробництва. Продовольча незалежність виступає необхідною умовою продовольчої безпеки
країни.
Виклад основного матеріалу дослідження. Потрібно відзначити, що у 2009-2010 роках майже кожна
п’ята гривня реалізованої продукції промисловості була зароблена у харчовій промисловості. Харчова
промисловість входить в п’ятірку галузей-лідерів з наповнення державного бюджету, підтримує одні з
найвищих темпів росту обсягів виробництва продукції, посідає друге місце (після металургії та оброблення
металу) за обсягами виробництва продукції у структурі промислового виробництва України.
Продовольча незалежність України – стан продовольчого забезпечення, за якого фізична та економічна
доступність життєво важливих продуктів харчування для населення гарантується за рахунок вітчизняного
виробництва цих продуктів та запасів державного матеріального резерву на рівні, що визначається
законодавчо. По основних продуктах у 2009 році рівень самозабезпечення визначається як відношення
виробництва до внутрішнього споживання і характеризується наступними даними: М'ясо і м’ясопродукти -
83,3%; молоко і молочні продукти – 106,4%; яйця – 107,4%; зерно – 176,5%; картопля – 100,9%; овочі і
баштанні – 107,8%.
Проблема забезпечення населення країни продовольством відповідно до науково обґрунтованих норм
споживання існує давно. У 1982 р. в Радянському Союзі було розроблено та прийнято Продовольчу
програму СРСР, яка передбачала доведення рівня і структури споживання продуктів харчування до
фізіологічних норм. Але ця програма не була виконана повністю. Проте і за роки існування незалежної
України споживання основних харчових продуктів на душу населення не тільки не досягло рекомендованих
норм, але й за окремими важливими групами продуктів є нижчими, рівня 1990-1991 років. Динаміку
споживання основних продуктів харчування на одну особу на рік відносно раціональних норм за 2000-2010
роки можна дослідити за даними табл. 1.
Таблиця 1. Споживання основних харчових продуктів по відношенню до раціональних норм споживання,
% (норма споживання 100%)
Харчові продукти 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
М’ясо і м’ясопродукти (у перерахунку на
м’ясо; включаючи сало і субпродукти в
натурі)
41,3 38,8 41,3 43,8 48,8 48,8 52,5 57,5 63,8 62,5 63,8
Молоко і молочні продукти (у
перерахунку на молоко)
52,4 53,9 59,2 59,5 59,5 59,5 61,8 59,2 56,3 55,8 54,1
Яйця, шт. 57,2 62,1 72,1 73,8 75,9 82,1 86,6 86,9 89,7 93,8 93,8
Риба і рибопродукти 42,0 55,0 59,5 60,0 61,5 72,0 70,5 76,5 87,5 75,5 71,3
Цукор 97,4 105,3 94,7 94,7 100,0 100,0 105,3 105,3 107,9 100,0 96,9
Олія 72,3 76,9 82,3 86,9 100,0 103,8 104,6 110,0 115,4 118,5 112,2
Картопля 108,9 112,9 107,3 111,3 113,7 109,7 108,1 104,8 106,5 107,3 101,9
Овочі та баштанні продовольчі культури 63,4 65,2 67,1 70,8 71,4 74,5 78,9 73,3 80,1 85,1 86,8
Плоди, ягоди та виноград (без переробки
на вино)
32,2 28,9 32,2 36,7 37,8 41,1 38,9 46,7 48,9 51,1 49,7
Хлібні продукти (хліб, макаронні вироби
у перерахунку на борошно; борошно,
крупи, бобові)
123,8 128,7 129,7 123,8 124,8 122,8 118,8 114,9 115,8 110,5 110,5
Джерело: розраховано за [2]
У 2010 році лише по олії, картоплі і хлібних виробах норми споживання перевищували раціональні.
Яйця і цукор майже задовольняють фізіологічну потребу, а за рештою основних продуктів харчування
існують значні невідповідності раціональних норм і реального споживання середньостатистичним
українцем.
Так, за м’ясом і м’ясопродуктами фізіологічна потреба людини в Україні забезпечувалася у 2010 році
лише на 63,8%, а за молоком і молочними продуктами – лише на 54,4 %. При цьому такий рівень
споживання не може бути пояснений низьким рівнем пропозиції цих продуктів в країні, адже рівень
самозабезпечення по них значно вищий.
Залежність країни від імпорту, особливо продовольства, створює потенційну загрозу національній
безпеці країні, її суверенітету. Серед зовнішніх загроз продовольчої безпеки можуть бути названі
відкритість економіки і національного ринку і послаблення конкурентоздатності вітчизняного
продовольчого ринку.
Систематичне зростання в загальному обсязі продуктів, що споживаються на українському ринку,
частки імпортного продовольства створює конкретну пряму загрозу національній економічній безпеці.
По-перше, об’єктивна залежність від коливань кон’юнктури світового продовольчого ринку підвищує
нестабільність внутрішнього ринку продуктів харчування за натуральними і вартісними показниками.
Неврожаї в основних країнах-виробниках можуть відобразитись як на різкому підвищенню імпортних цін
так і на прямому припиненні поставок тих чи інших продуктів.
По-друге, створюється можливість цільоспрямованого цінового тиску зі сторони країн-експортерів
продовольства на країни-імпортери у випадках особливо несприятливих сільськогосподарських умов
поточного року.
Федулова І.В., Мостенська Т.Л.
ЗОВНІШНІ ЗАГРОЗИ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
226
По-третє, продукти харчування мають виключну роль для підтримки життєдіяльності населення і
реальною виявляється можливість різних форм тиску зі сторони країн-експортерів продовольства з метою
отримання визначених економічних переваг у взаємовідносинах із країнами-експортерами [3].
В табл. 2 представлено товарну структуру експорту і імпорту на продукції сільського господарства і
харчової промисловості за 2008-2009 роки.
Таблиця 2. Товарна структура експорту і імпорту продукції сільського господарства і харчової
промисловості за 2008-2009 роки
Найменування продукції
Частка в загальному обсязі,% Зовнішня торгівля по окремих групах товарів у
2009 році, млн. дол. США 2008 2009
імпорт експорт імпорт експорт імпорт експорт
Живі тварини, продукти тваринного
походження
1,2 2,0 1,5 2,8 596,0 1267,5
Продукти рослинного походження 8,3 1,7 2,7 2,8 5034,9 1259,9
Жири та олії тваринного або
рослинного походження
2,9 0,7 4,5 0,8 1796,0 374,3
Готові харчові продукти 3,8 3,1 5,3 4,5 2088,0 2034,3
Джерело: розраховано за [2, с. 260]
Питома вага імпорту готової харчової продукції зросла з 3,8 % у 2008 році до 5,3% у 2009, але його
обсяг у вартісному виразі за означений період зменшився на 17 %. Відбулося також зростання питомої ваги
експорту готової харчової продукції з 3,1% у 2008 році до 4,5% у 2009, хоча обсяг експорту у вартісному
виразі зменшився на 34 % за цей період. Україна має позитивне зовнішньоторговельне сальдо (53,7 млн.
дол. США). Країною експортувалось у 2009 році готових харчових продуктів на суму 2088 млн. грн., тоді
як імпортується цієї продукції на суму 2034,3 млн. грн.
Частка імпортованого продовольства у загальному обсязі спожитого продовольства також характеризує
продовольчу незалежність країни. Пороговою величиною вважається 30%. Всі високо розвинуті країни
захищають свої продовольчі ринки від імпорту. Наприклад, США не допускають щоб імпорт продовольства
перевищував 17%. Незважаючи на певне оздоровлення ситуації впродовж останніх кількох років, експорт
продуктів харчування і досі не перевищує 25 % загального обсягу виробництва. Основними причинами
низької питомої ваги експорту у обсягах виробництва виробленої продукції є недостатня
конкурентоспроможність українських товарів, недотримання міжнародних стандартів якості та безпечності
харчових продуктів, а також перешкоди у торгівлі, що лежать у правовій та практичній площині.
На рис.1 показано динаміку імпорту (експорту) продукції харчової та переробної промисловості
України. За останні десять років імпорт основних видів продукції харчової та переробної промисловості
виріс більше ніж у десять разів,при тому, що експорт за цей період зріс лише більше ніж у п’ять разів.
32
7
88
9
89
3
14
29
14
84
20
26
22
29
29
85
45
67
34
03
39
08
11
32
12
64
13
46
20
65
24
73
27
71
29
11
47
19
55
38
45
64
60
61
805
2153
971
682
1161
1734
745
989
636
453
375
0
1000
2000
3000
4000
5000
6000
7000
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
м
лн
. д
ол
. С
Ш
А
0
500
1000
1500
2000
2500
імпорт експорт сальдо
Рис.1. Динаміка імпорту (експорту) продукції харчової та переробної промисловості України [2]
За окремими товарними групами динаміка експорту та імпорту представлена нижче (табл. 3).
Таблиця 3. Динаміка експорту та імпорту основних продуктів харчування в Україні, тис. тонн
Основні харчові
продукти
2000 2005 2006 2007 2008 2009 2009 у % до 2000
М'ясо та м’ясні продукти (включаючи субпродукти та жир-сирець)
імпорт 38 325 278 245 550 439 1155,3
експорт 163 82 29 45 28 40 24,5
Молоко та молочні продукти
імпорт 50 112 150 199 234 455 910,0
експорт 1100 1901 950 939 1140 919 83,5
Яйця (середня вага одного яйця57,75 грам)
імпорт 2 5 3 3 7 7 350
експорт 0 1 1 16 23 58 -
Зерно
імпорт 1010 226 235 343 222 136 13,5
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
227
Основні харчові
продукти
2000 2005 2006 2007 2008 2009 2009 у % до 2000
експорт 1330 12650 11168 4490 16668 26160 1969,9
Картопля
імпорт 11 5 21 7 10 5 45,5
експорт 1 6 6 3 3 15 1500,0
Овочі та баштанні продовольчі культури (включаючи консервовану та сушену продукцію в перерахунку на свіжу)
імпорт 29 100 168 158 356 232 800
експорт 30 150 201 298 251 347 1156,7
Цукор (включаючи основні цукромісткі продукти, в перерахунку на цукор)
імпорт - 177 120 25 91 92 -
експорт - 154 165 120 103 88 -
Олія (включаючи основні оліємісткі продукти, в перерахунку на олію)
імпорт - 264 245 410 480 316 -
експорт - 900 1678 2140 1590 2483 -
Джерело: розраховано за [4, с. 149-153]
Зростання експорту за цей період продемонстрували олія, картопля, зернові, овочі. По м’ясу та молоку
відбулось зростання імпорту, причому по м’ясу та м’ясним продуктам торговельне сальдо від’ємне. По
м’ясу імпорт перевищує експорт майже у 11 разів.
Висновки. Зовнішньоекономічна кон’юнктура діє на продовольчий ринок України через усі свої
складники (виробництво, пропозицію, попит і споживання). Підвищення світових цін на продукцію, що
виробляється і експортується Україною (особливо, якщо це виробництво має конкурентні переваги),
загалом позитивно впливає на експорт і збільшує доходи виробників. Але в умовах глобального
взаємовпливу і взаємозалежності збільшення світових цін переходить і на ціни внутрішнього ринку.
Підняття ж світових цін на імпортовані харчові продукти і сільськогосподарську сировину прямо
знижує життєвий рівень населення. Крім того, відбувається й непрямий вплив: у випадку, коли
закуповується за кордоном продукція, що проходить подальшу обробку і переробку в Україні, як,
наприклад, какао-боби, різні прянощі, горіхи, рис, риба і багато іншої харчової продукції.
Продукти харчування – особливий товар, його покупка і споживання відбувається щоденно не
зважаючи на погодні умови і схильність до збережень населення. Тому, якщо країна допускає високу
залежність від імпорту продовольства, то в умовах падіння курсу національної валюти вона буде вимушена
витрачати значні кошти на покупку валюти для покупки продовольства за кордоном і стане у залежність від
будь-яких примх світового ринку харчових продуктів.
Однією із невідкладних умов подальшого розвитку агробізнесу в Україні є реалізація політики захисту
внутрішнього продовольчого ринку. Водночас сільськогосподарське виробництво і харчова промисловість
України залишаються галузями, які не повною мірою реалізували свій інвестиційний потенціал. Обсяг
прямих іноземних інвестицій був би значно більшим, у разі покращення інвестиційного клімату.
Зниження реальних тарифів на продовольчі товари і продукцію сільського господарства неминуче
тягне за собою динамічне збільшення обсягів імпорту в Україну. Слід зазначити, що в низьких імпортних
тарифах на продовольчу сировину зацікавлена вітчизняна харчова промисловість. Сільське ж господарство,
навпаки, зацікавлене у високих імпортних тарифах на сільськогосподарську сировину.
В літературі виділяють такі напрямки реформування митної політики України з урахуванням досвіду
країн ЦСЄ в контексті приєднання до СОТ:
– митно-тарифна політика держави повинна спрямовуватись як на лібералізацію зовнішньої торгівлі та
легалізацію тіньових потоків імпорту, так і на захист національного товаровиробника. З огляду на те, що в
межах ЄС передбачено тарифний захист для окремих секторів економіки, Україні необхідно ввести
селективні тарифні обмеження для тих галузей, які можуть зазнати найбільших втрат у процесі лібералізації
ринку. До таких галузей належать, передусім, сільське господарство та машинобудування;
– ураховуючи значний потенціал економіки України, більш справедливою є модель тарифного
регулювання, яка передбачає формування оптимальних ринкових відносин на кожному окремому сегменті
внутрішнього ринку з безумовним пріоритетом наявності на ньому національного товару. При цьому
доцільно визначити критичний рівень (наприклад, 15-25 %) наявності імпортних товарів у кожному
сегменті внутрішнього ринку;
– необхідно переглянути саму структуру тарифної сітки України, оскільки вона надмірно складна, що
призводить до невизначеності в торгівлі у разі внесення тарифних змін, а також сприяє численним
спекуляціям щодо класифікації товарів та корупції у цій сфері;
– головним державним пріоритетом сьогодні має стати підтримка галузей, які застосовують
конкурентоспроможні технології, мають високу додану вартість і перспективні на світовому
технологічному ринку. Така підтримка повинна відповідати стратегії національного інноваційного розвитку
та її довгостроковим цілям. Для ефективної реалізації цієї політики доцільно застосовувати весь спектр
інструментів захисту внутрішнього ринку, що активно використовуються в межах ЄС. Це, передусім,
митний контроль, квотування і сертифікація для обмеження імпорту неякісної продукції та продукції, яку
здатні виготовляти вітчизняні підприємства, тощо;
– надання державної підтримки підприємствам у придбанні іноземних ліцензій і технологій дасть
можливість швидко модернізувати національне виробництво та здобути технологічні переваги на
міжнародних і внутрішніх ринках [5, с. 4-7].
В Україні останнім часом активізували свою діяльність транснаціональні корпорації агробізнесу, які
стримують реформування АПК, що зумовлює руйнування продуктивного потенціалу вітчизняного
Федулова І.В., Мостенська Т.Л.
ЗОВНІШНІ ЗАГРОЗИ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
228
агробізнесу. Крім того, основними перешкодами для розвитку галузі є недостатня ефективність ринків
сільськогосподарської продукції, монополізм великих торговельних компаній, низька якість сировини та
кінцевої продукції, невідповідність системи державного регулювання безпечності харчових продуктів
європейським та міжнародним стандартам, неефективна система надання кредитних ресурсів ( в т.ч.
державної підтримки), а також відсутність ринку землі у поєднанні з мораторієм на продаж
сільськогосподарських земель.
Джерела та література:
1. Декларация Всемирного Саммита по продовольственной безопасности : [Электронный ресурс] //
Всемирный саммит по продовольственной безопасности (г. Рим, 16-18 ноября 2009 г.) /
Продовольственная и сельскохозяйственная организация Объединённых Наций. – Режим доступа :
ftp://ftp.fao.org/docrep/fao/Meeting/018/k6050r.pdf.
2. Cтатистичний щорічник України за 2009 рік / за ред. О. Г. Осауленка. – К. : ДП «Інформаційно-
аналітичне агентство», 2010. – 566 с.
3. Есипов В. Е. Внутренние и внешние угрозы продовольственной безопасности России : [Электронный
ресурс] / В. Е. Есипов, Г. А. Маховикова. – Режим доступа : www.rustrana.ru/article.php?nid=13867.
4. Сільське господарство України за 2009 рік : стат. зб. / за ред. Ю. М. Остапчука. – К. : ДП
«Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. – 375 с.
5. Бліхар М. М. Митна політика країн Центрально-Східної Європи у контексті інтеграції до СОТ : реалії
та перспективи для України / М. М. Бліхар // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 7. – С. 3-8.
Филер З.Е., Дреев А.Н. УДК 330.105
МИРОВЫЕ ЦИКЛЫ ЭКОНОМИКИ И СОЛНЕЧНАЯ АКТИВНОСТЬ
В 1610 г. Г.Галилей наблюдал на Солнце пятна. С 1749 г. на многих обсерваториях регулярно
наблюдаются эти проявления солнечной активности. В начале ХІХ стол. выдающийся астроном В. Гершель
заметил синхронность изменений солнечной активности (СА) с ценами на зерно на мировых биржах,
объясняя это зависимостью урожайности от СА: растет СА – увеличиваются урожаи – падают цены на
хлеб; уменьшается СА – снижаются урожаи – растут цены на хлебном рынке.
Выдающийся британский ученый – энциклопедист У.С. Джевонс (астроном, логик, экономист и
математик) объяснял в 70-ые годы ХІХ ст. изменениями СА развитие мировой экономики, циклический
характер экономических кризисов. Эту цикличность, ее период порядка 10 лет, увидел и К. Маркс [3],
который мечтал о создании математической политэкономии.
Сам он, не будучи математиком, создать ее не смог; ему не помог и его друг – юрист и математик
С. Мур: «Я неоднократно пытался – для анализа кризисов вычислить эти повышения и понижения как
неправильные кривые и, думаю, что с достаточно проверенным материалом это возможно – математически
вывести из этого главные законы кризисов. Мур считает задачу пока невыполнимой, и я решил до поры до
времени отказаться от нее», пишет Маркс Энгельсу 31.05.1873 г.. Тогда был известен только анализ Фурье
периодических процессов заданной частоты. До сих пор надёжных объективных методов прогноза
экономических кризисов не было. Прогнозы делались группами экспертов и, естественно, носили
субъективный характер.
Солнечная активность с начала ХХ века
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
200
1
9
0
0
1
9
0
5
1
9
1
0
1
9
1
5
1
9
2
0
1
9
2
5
1
9
3
0
1
9
3
5
1
9
4
0
1
9
4
5
1
9
5
0
1
9
5
5
1
9
6
0
1
9
6
5
1
9
7
0
1
9
7
5
1
9
8
0
1
9
8
5
1
9
9
0
1
9
9
5
2
0
0
0
2
0
0
5
2
0
1
0
Ч
и
сл
а
В
о
л
ьф
а
Рис. 1. Солнечная активность в числах Вольфа с начала ХХ века
Для проверки гипотез о взаимосвязях между экономическими процессами и изменениями СА, в
настоящий момент, нами разработаны алгоритмы и программа EXTRAPOL. Изменения СА с начала 20 ст.
видны на рис. 1. Программа даёт возможность анализировать сложные почти периодические процессы и
строить соответствующие прогнозы, сравнивать периоды составляющих колебаний. Мы еще в 2000 году
прогнозировали на основе периодичности изменения СА кризисные явления в экономике в 2009 году,
ftp://ftp.fao.org/docrep/fao/Meeting/018/k6050r.pdf
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-52220 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:30:31Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Федулова, І.В. Мостенська, Т.Л. 2013-12-29T01:46:59Z 2013-12-29T01:46:59Z 2011 Зовнішні загрози продовольчої безпеки України / І.В. Федулова, Т.Л. Мостенська // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 205. — С. 224-228. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52220 338.439 В Україні останнім часом активізували свою діяльність транснаціональні корпорації агробізнесу, які стримують реформування АПК, що зумовлює руйнування продуктивного потенціалу вітчизняного агробізнесу. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Зовнішні загрози продовольчої безпеки України Внешние угрозы продовольственной безопасности Украины External threats of food security of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Зовнішні загрози продовольчої безпеки України Федулова, І.В. Мостенська, Т.Л. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Зовнішні загрози продовольчої безпеки України |
| title_alt | Внешние угрозы продовольственной безопасности Украины External threats of food security of Ukraine |
| title_full | Зовнішні загрози продовольчої безпеки України |
| title_fullStr | Зовнішні загрози продовольчої безпеки України |
| title_full_unstemmed | Зовнішні загрози продовольчої безпеки України |
| title_short | Зовнішні загрози продовольчої безпеки України |
| title_sort | зовнішні загрози продовольчої безпеки україни |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52220 |
| work_keys_str_mv | AT fedulovaív zovníšnízagroziprodovolʹčoíbezpekiukraíni AT mostensʹkatl zovníšnízagroziprodovolʹčoíbezpekiukraíni AT fedulovaív vnešnieugrozyprodovolʹstvennoibezopasnostiukrainy AT mostensʹkatl vnešnieugrozyprodovolʹstvennoibezopasnostiukrainy AT fedulovaív externalthreatsoffoodsecurityofukraine AT mostensʹkatl externalthreatsoffoodsecurityofukraine |