Сутність трудового потенціалу та його роль в економіці
Метою статті є узагальнення існуючих поглядів до визначення сутності трудового потенціалу, а також його ролі в економіці України в сучасних реаліях.
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52297 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сутність трудового потенціалу та його роль в економіці / Л.Г. Миронова // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 206. — С. 138-142. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859631771366195200 |
|---|---|
| author | Миронова, Л.Г. |
| author_facet | Миронова, Л.Г. |
| citation_txt | Сутність трудового потенціалу та його роль в економіці / Л.Г. Миронова // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 206. — С. 138-142. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Метою статті є узагальнення існуючих поглядів до визначення сутності трудового потенціалу, а також його ролі в економіці України в сучасних реаліях.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:11:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
Мустафаева С.Р.
К МЕТОДИКЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО МАШИНОСТРОЕНИЯ УКРАИНЫ
138
Источники и литература:
1. Доля импортной сельхозтехники в Украине составляет 80% : [Электронный ресурс] / Официальный
сайт информационного агентства УНИАН. – Режим доступа : http://economics.unian.net/rus/detail/34716
2. Мустафаева С. Р. Перспективы развития отечественного сельскохозяйственного машиностроения
Украины в условиях глобализации и диверсификации рынков / С. Р.Мустафаева // Экономика :
проблемы теории и практики. – Днепропетровск : ДНУ, 2010. – Вып. 265. –Т. II. – С. 324-331.
3. Минько Э. В. Качество и конкурентоспособность / Э. В. Минько, М. А. Кричевский. – СПб. : Питер,
2000. – 268 с.
4. Конкуренция / М. Э. Портер; под ред. Я. В. Заблоцкого; пер. с англ. О. Л. Пелявского. – М. : Изд-кий
дом «Вильямс», 2005. – 608 с.
5. Благая В. В. Повышение конкурентоспособности продукции / В. В. Благая, В. В. Благой,
Ю. Ю. Терехина // Экономика: проблемы теории и практики. – Днепропетровск : ДНУ, 2010. – Вып.
265. – Т. II. – С. 373-377.
6. Фасхиев Х. А. Анализ состояния проблемы управления конкурентоспособностью организации сферы
услуг : [Электронный ресурс] : Scitech / Х. А Фасхиев, И. М. Гараев // Онлайновый научно-технический
журнал. – 2004. – № 5. – Режим доступа : http://www.kampi.ru/scitech/base/nomer15/1disk/stat1.html
Миронова Л.Г. УДК 330.46:331.52
СУТНІСТЬ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ЙОГО РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ
Вступ. Трудовий потенціал підприємства – це складне соціально-економічне явище, від ефективності
формування та використання якого залежить конкурентоздатність підприємства, його розвиток.
Трудовий потенціал має двоєдину природу – по-перше, це людські ресурси з їх розумовими і
фізичними можливостями, запасами до трудової діяльності, які в процесі їх використання мають здатність
до розширеного відтворення, по-друге, це економічна категорія, що виражає взаємовідносини між людьми з
приводу ефективного відтворення елементів суспільного виробництва та їх привласнення з метою
задоволення потреб особистості, сім’ї, організації, держави, вирішення глобальних проблем [1].
Аналіз останніх наукових досліджень та публікацій. Дослідженню проблем формування,
використання та розвитку трудового потенціалу приділено значної уваги видатними українськими та
зарубіжними вченими, серед яких І. Бажан, С. Бандур, Д. Богиня, І. Бушмарін, Н. Гавкалова, Б. Генкін,
О. Грішнова, М. Долішній, А. Криклій, Е. Лібанова, В. Лич, С. Пирожков, М. Семикіна, С. Трубич,
О. Тяжов, Л. Шаульська, В. Швець, М. Шутов, В. Щербак, Д. Ядранський та інші.
Постановка завдання. Метою статті є узагальнення існуючих поглядів до визначення сутності
трудового потенціалу, а також його ролі в економіці України в сучасних реаліях.
Виклад основного матеріалу дослідження. Методологічні засади дослідження трудового потенціалу
започатковано в працях представників трудової теорії вартості (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс),
неокласичного напряму (Л. Мізес, М. Фрідмен), кейнсіанства (Дж. Кейнс, Р. Харрод) та розвинуто
представниками інституціонально-соціологічного напряму сучасної економічної теорії (Дж. Гелбрейт,
Я. Тінберген, Р. Хайлброннер) і так званої нової інституціональної економіки (Р. Нільсон, С. Уінтер,
Й. Шумпетер, Ф. Хайєк).
Термінологічний перехід від робочої сили і трудових ресурсів до трудового потенціалу не є
випадковим. Поняття «потенціал» тлумачать як приховані можливості, джерело можливостей, засобів, які
можуть бути застосовані, використані для вирішення завдання або досягнення цілі.
Таким чином, трудовий потенціал є наявною і можливою в майбутньому кількістю та якістю праці,
якою володіє суспільство, колектив організації, індивід за конкретного рівня розвитку науки і техніки.
В дослідженнях сучасних український науковців, зокрема А. Криклія [2], С. Трубича [3], розглядається
категоріальний апарат, який безпосередньо пов’язаний з поняттям «трудовий потенціал», а саме:
особистісний потенціал, людський капітал, трудові ресурси, економічно активне населення, зайняті
економічною діяльністю, персонал, кадри і робоча сила.
Щодо поняття «трудові ресурси» А. Криклій зауважує, що в умовах ринкової трансформації економіки
воно втрачає актуальність і замінюється на поняття «економічно активне населення», яке пропонує на
ринку праці свою робочу силу та може застосовуватися при розгляді питань на макро- і мезорівнях.
Науковець пропонує розглядати економічно активне населення в єдності кількісних та якісних аспектів,
що зумовлює необхідність введення поняття «трудовий потенціал», яке являє собою їх інтегровану оцінку.
Так, А. Криклій під трудовим потенціалом розуміє ієрархію понять - з позицій окремої людини,
підприємства, території і суспільства в цілому та окремого виду економічної діяльності, але на кожному
рівні під яким розуміється можливість найбільш ефективного використання зайнятих у відповідному виді
трудової діяльності за допомогою системи цілеспрямованого впливу на його кількісні та якісні параметри в
поточному періоді й у перспективі. Від трудового потенціалу суспільства сукупний трудовий потенціал всіх
видів економічної діяльності відрізняється тим, що останній не враховує трудовий потенціал безробітних та
економічно неактивного населення.
Ресурсно-маржинальний підхід до визначення поняття “трудовий потенціал» пропонує Л. Шевчук,
http://economics.unian.net/rus/detail/34716
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
139
трактуючи його «як граничну кількість і якість запасів праці в конкретних умовах геопросторово-
часових координат, котрими володіє людина, група людей, суспільство» [4].
Розширене тлумачення змісту поняття «трудовий потенціал» надає В. Лич [1], який пропонує
розглядати це поняття більш комплексно: по-перше, як людські ресурси з їх розумовими і фізичними
можливостями, запасами до трудової діяльності, які в процесі їх використання мають здатність до
розширеного відтворення, по-друге, як економічну категорію, що виражає взаємовідносини між людьми з
приводу ефективного відтворення елементів суспільного виробництва та їх привласнення з метою
задоволення потреб особистості, сім’ї, організації, держави, вирішення глобальних проблем.
Процеси відтворення трудового потенціалу відбуваються на загальносуспільному рівні. Так, у
дослідженні С. Трубича [3] обґрунтовано і визначено витрати на відтворення трудового потенціалу з
урахуванням особливостей становлення системи зайнятості і ринку праці в перехідній економіці.
В авторському трактуванні поняття «трудовий потенціал», яке пропонує В. Щербак [5], його зміст у
системі економічних категорій і понять поглиблюється шляхом визначення трудового потенціалу «як
сукупності його якостей та властивостей (природно-біологічних, що характеризують фізичний і
психологічний стан працівників; освітньо-професійних, що характеризують здатність до виконання роботи
певного складу; соціально-мотиваційних, що характеризують соціальну зрілість, мотивацію та потребу в
праці), до яких додана креативно-інноваційна складова, яка характеризує можливості працівників до
творчого використання власних здібностей у інноваційній діяльності». На думку цього науковця, трудовий
потенціал є складним суспільно-економічним явищем, структура якого формується за просторовою,
часовою ознаками, за рівнем спеціалізації.
Так, за просторовою ознакою виділяються такі види трудового потенціалу: на макрорівні – трудовий
потенціал країни, на мезорівні – трудовий потенціал регіону, на мікрорівні – трудовий потенціал
підприємства. Часова ознака відображає процес відтворення трудового потенціалу відповідно до етапів
життєвого циклу: формування, розподіл, перерозподіл, використання та розвиток. За рівнем спеціалізації
виділяють трудовий потенціал окремої галузі, який характеризується потребами суспільного виробництва в
робочій силі певного складу, та трудовий потенціал окремого підприємства, який характеризується
кваліфікаційно-трудовими, ціннісно-орієнтаційними характеристиками персоналу підприємства, рівнем
розвитку його корпоративної культури.
Автори [6] пропонують розглядати трудовий потенціал як поєднання трудових ресурсів та рівня їх
організованості, підкреслюючи, що трудовий потенціал підприємства не є простою сумою індивідуальних
трудових потенціалів працівників, оскільки наявний синергетичний ефект, який виникає в результаті
спільної участі в процесі праці.
Оскільки поняття трудового потенціалу є продуктом постіндустріальної економіки, в якій особливу
увагу приділяють якісним аспектам економічного розвитку, його необхідно розглядати як єдність кількості
і якості, причому якість виявляється у внутрішньосистемних зв’язках. Так, Л. Червінська відзначає вплив
трудового потенціалу суспільства на індивідуальний трудовий потенціал: «формування трудового
потенціалу, який являє сукупність здібностей працівників до праці певної складності і кваліфікації,
зумовлених здобутими знаннями, трудовим навчанням, досвідом роботи, на основі забезпечення реалізації
приватновласницьких інтересів, має сприяти розвитку трудового і особистісного потенціалів працівника,
лідерства, влади, вміння організовувати виконання рішень» [7].
В дослідженні С. Пучкової [8] здійснено аналіз взаємозв’язку понять «людський фактор» та «трудовий
потенціал» (рис. 1): людський фактор є основою суспільних відносин – виробничих, соціальних,
організаційно-економічних та духовних, які формують робочу силу та механізми мотивації до праці, що
забезпечують її функціонування. В робочій силі виявляються природний та освітній потенціали, які разом з
трудовою активністю і є трудовим потенціалом.
Сукупність суспільних відносин
Людський фактор
Виробничі Соціальні Організаційно-
економічні
Духовні
Робоча сила
(здатність до праці визна-
ченого виду і якості)
Соціально-економічний ме-
ханізм приведення робочої
сили в функціонуючий стан
Потенціал
природних
здібностей
Освітній
потенціал
Трудова
активність
Трудовий потенціал
Рис. 1. Взаємозв’язок категорій «людський фактор» і «трудовий потенціал» (за С. Пучковою [8])
Миронова Л.Г.
СУТНІСТЬ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ЙОГО РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ
140
Найбільш тісний зв’язок має поняття трудового потенціалу з поняттям людський капітал, який є
реалізованою частиною трудового потенціалу.
Людський капітал А. Криклій [2] пропонує розглядати як у теоретичному, так і у практичному аспектах
теж ієрархічно - на рівні особистості, підприємства, регіону, виду економічної діяльності та суспільства в
цілому.
Автор обґрунтовує, що людський капітал на рівні окремого виду економічної діяльності являє собою
здобуті в результаті інвестицій сукупні професійні знання, уміння, мотивації і навички всіх працівників
підприємств і організацій, що сформовані і розвинуті за рахунок інвестицій та сприяють зростанню їх
доходів та ефективності діяльності. Відома українська дослідниця людського капіталу О. Грішнова [9]
розуміє поняття людського капіталу дещо ширше, включаючи до нього стан здоров’я людини. Цю думку
поділяє і Л. Шевчук [4], яка вважає здоров'я ядром у структурі трудового потенціалу і головним
детермінантом величини трудового потенціалу.
В дослідженні Г. Лич [10] розглядається проблема формування і використання людського капіталу на
рівні країни в основному за рахунок державних інвестицій в освіту, науку, охорону здоров’я та соціальну
сферу.
Але дискусійним є твердження щодо формування людського капіталу виключно за рахунок відповідних
інвестицій, оскільки частково знання, навички та вміння формуються безпосередньо в процесі діяльності.
Окремого розгляду потребує процес формування мотивації до праці як складової трудового потенціалу, без
якої знання і досвід залишаться невикористаними.
Складниками трудового потенціалу, які характеризують його на рівні окремого виду економічної
діяльності та на рівні підприємства, є такі взаємопов’язані поняття, як «кадри» і «персонал», оскільки
«персонал» – це весь особовий склад підприємства, організації чи установи, включаючи найманих
працівників, працюючих акціонерів і власників, тобто зайнятих суспільно корисною діяльністю, а «кадри»
– це основна (штатна) частина зайнятих. При цьому кожен елемент персоналу є носієм індивідуального
трудового потенціалу.
Особливу увагу сутності індивідуального трудового потенціалу присвячено в дослідженнях російського
вченого А. Тяжова [11], який насамперед виділяє динамічність трудового потенціалу окремої людини,
існування його в безперервному циклі «індивідуальна творчість – праця – робота – послуга – творчість
соціальна», де індивідуальна творчість – це створення себе за допомогою суспільства (формування
первинного трудового потенціалу в процесі навчання та самонавчання); праця як поєднання творчості та
роботи; власне процес роботи як реалізація виконавських функцій, що доведені до автоматизму; процес
послуги як передача досвіду; процес соціальної творчості як найбільш зріла форма творчої діяльності –
формування нових ідей. А. Тяжов вважає, що безперервність циклу забезпечується кар’єрним зростанням
працівника, оскільки затримка на одному робочому місці призводить до «консерватизації» трудового
потенціалу. Така точка зору є дискусійною, оскільки в сучасних умовах стрімкого технологічного розвитку,
інтелектуалізації праці можливе безперервне зростання трудового потенціалу працівника без зміни
робочого місця.
Індивідуальний трудовий потенціал містить у собі такі складові: психофізіологічний, кваліфікаційний
та особистісний потенціали. Основу психофізіологічної складової формує фізичне та психічне здоров’я,
гармонійні стосунки особистості з навколишнім середовищем. У структурі кваліфікаційної складової
виділяють рівень освітньої підготовки, творчі здібності, прагнення до підвищення особистісного
потенціалу, трудову активність, трудову мобільність і результативність праці.
Суспільно-особистісна складова в складі трудового потенціалу містить ціннісно-мотиваційні
властивості та здатність до співробітництва, що дає змогу цій складовій бути «рушієм» перетворення
трудового потенціалу в його реалізацію – людський капітал.
Важливою якісною характеристикою трудового потенціалу є його мобільність, а саме: принципова
готовність особи до зміни посади, професії, місця роботи, місця проживання та способу життя в цілому.
Трудова мобільність українського населення є значно меншою, ніж у розвинених країнах світу, і
спрямована вона в основному на тимчасове працевлаштування за кордоном. Мобільність молоді значно
перевищує мобільність тих, кому більше 30 років. Підвищення трудової мобільності осіб середнього віку є
резервом підвищення якості трудового потенціалу, для досягнення якого в першу чергу необхідно
вирішувати інфраструктурні питання - забезпечення житлом, транспортом тощо.
Трудовий потенціал особистості не є постійним, він змінюється з плином часу, оцінити його кількісно
можна на основі того, яку додану вартість він створює. Джерелом формування трудового потенціалу є
населення країни як сукупність людей, які перебувають у межах конкретної держави і підлягають її
юрисдикції.
Населення можна характеризувати у двох аспектах: як елемент продуктивних сил і як носія соціально-
трудових відносин. Однак існує і третій аспект, властивий населенню, – це відтворення самого населення.
Під відтворенням населення розуміють його оновлення шляхом народжуваності і смертності, які постійно
змінюють кількість, статево-вікову структуру та інші його показники.
Кількісні характеристики населення формуються під впливом його природного та механічного руху.
Останній пов’язаний з міграційними процесами. Розглянемо кількісні характеристики трудового потенціалу
України (рис. 2). Видно, що протягом останнього десятиріччя відбувається зменшення як абсолютної
кількості економічно активного населення серед осіб працездатного віку, так і його питомої ваги в
означеній категорії населення.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
141
19600
19800
20000
20200
20400
20600
20800
21000
21200
21400
2
0
0
0
2
0
0
1
2
0
0
2
2
0
0
3
2
0
0
4
2
0
0
5
2
0
0
6
2
0
0
7
2
0
0
8
2
0
0
9
2
0
1
0
роки
ти
с
.
о
с
іб
69,5
70
70,5
71
71,5
72
72,5
73
73,5
74
%
економічно активне
населення серед
працездатного
у % до всього
населення означеної
категорії
Рис. 2. Динаміка економічно активного населення України, 2000 – 2010 рр.
Економічна роль трудового потенціалу полягає в тому, що він, виступаючи у формі діючої робочої
сили, створює матеріальні і духовні цінності, вартісною оцінкою яких є валовий внутрішній продукт і
національний дохід. Протягом 2000–2008 рр. відбувалось постійне збільшення ВВП України (на рис. 3
наведено ВВП з урахуванням індексу-дефлятора, тобто приведений до 2000 р.).
0
50000
100000
150000
200000
250000
300000
350000
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
роки
м
л
н
г
р
н
19400
19600
19800
20000
20200
20400
20600
20800
21000
21200
ти
с
.
о
с
іб
ВВП у цінах 2000 р. кількість зайнятих
Рис. 3. Порівняння динаміки ВВП України в цінах 2000 р. та кількості зайнятих за період 2000–2010 рр.
Фінансова криза призвела до зменшення реального ВВП, але з рис. 3 видно, що скорочення зайнятих
було більш значним, ніж зменшення ВВП. Розрахунок питомого ВВП (на одного зайнятого) показує
(рис. 4), що відбувається підвищення ефективності використання трудового потенціалу.
0
2000
4000
6000
8000
10000
12000
14000
16000
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
роки
гр
н
Рис. 4. Динаміка питомого ВВП в Україні, 2000–2010 рр.
Миронова Л.Г.
СУТНІСТЬ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ЙОГО РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ
142
Соціальна роль трудового потенціалу полягає в наданні можливості як індивідуумам, так і колективам
знайти своє місце в суспільно корисній праці і забезпечити собі джерело доходів. На рис. 5 наведено
динаміку доходів населення України, як номінальну, так і скореговану з урахуванням індексу споживчих
цін до цін 2002 р.
0
200000
400000
600000
800000
1000000
1200000
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
роки
м
л
н
г
р
н
доходи номінальні доходи в споживчих цінах 2002 р.
Рис 5. Динаміка доходів населення України, 2002–2010 рр.
Доходи населення з урахуванням інфляції збільшилися в 2010 р. порівняно з 2002 р. у 2,28 рази.
Структура доходів протягом 2002–2010 рр. практично не змінилась: так, близько 42% охоплює заробітна
плата, ще 38% забезпечують соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти, прибуток і змішаний
дохід становлять близько 15% і найменшу частку – 5% - приносять доходи від власності.
Отримані населенням доходи є джерелом витрат, зокрема на відтворення власного трудового
потенціалу, на формування трудового потенціалу своїх дітей, тому структура витрат домогосподарств є
важливою з точки зору формування трудового потенціалу. В 2009 р. 87% становили споживчі витрати, які
складались, зокрема, з витрат на харчування (50%), на охорону здоров’я (3,1%), на освіту (1,3%), на готелі і
ресторани (2,5%). Це означає, що середня українська родина витрачає в місяць на освіту 35,8 грн., тоді як на
готелі і ресторани - майже вдвічі більше, тобто у плані формування і розвитку індивідуального трудового
потенціалу українці все ще покладаються на державу.
Висновок. Таким чином, в статті виконано дослідження сутності трудового потенціалу, та визначено
його економічну та соціальну роль. Розвиток індивідуального трудового потенціалу стимулюється
системою відносин патерналістського типу. Змінити ситуацію можна лише шляхом упровадження
принципів субсидарності – формування прагнення людини до самовідповідальності та самореалізації.
Джерела та література
1. Лич В. М. Трудовий потенціал : теорія та практика відтворення : монографія / В. М. Лич. – К. :
Науковий світ, 2003. – 313 с.
2. Криклій А. С. Освіта і професійне навчання як чинники розвитку трудового потенціалу / А. С. Криклій.
– К. : Репро-Графика, 2005. – 473 с.
3. Трубич С. Ю. Трудовий потенціал і зайнятість населення України в умовах переходу до ринку /
С. Ю. Трубич. – Тернопіль : Поліграфіст, 1996. – 199 с.
4. Шевчук Л. Т. Медико-соціальні аспекти використання трудового потенціалу : регіональний аналіз і
прогноз / Л. Т. Шевчук. – Львів, 2003. – 489 с.
5. Щербак В. Г. Інноваційні аспекти управління трудового потенціалу : монографія / В. Г. Щербак. –
Харків : ХНЕУ, 2009. – 320 с.
6. Милевский С. В. Статистическое исследование трудового потенциала предприятия / С. В. Милевский,
Т. С. Милевская // Бизнес Информ. – 2009. – № 4 (2). – С. 119-122.
7. Червінська Л. П. Мотивація трудової діяльності в аграрній сфері / Л. П. Червінська. – К. : ПАРАПАН,
2003. – 322 с.
8. Розробка комплексної системи розвитку трудового потенціалу : автореф. дис. ... канд. екон. наук :
08.06.01 / С. І. Пучкова; Одес. держ. екон. ун-т. – Одеса, 2003. – 22 с.
9. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки /
О. А. Грішнова. – К. : Знання, 2001. – 254 с.
10. Лич Г. В. Ефективність інвестування в людський капітал як чинник активізації підприємництва /
Г. В. Лич // Соціально-економічні проблеми та перспективи розвитку підприємницької діяльності :
колективна монографія. – Донецьк : Юго-Восток, Лтд, 2006. – С. 107-114.
11. Тяжов А. И. Индивидуальный трудовой потенциал : политико-экономическое исследование : дис. …
д-ра экон. наук : 08.00.01 / А. И. Тяжов. – Кострома, 2000. – 345 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-52297 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:11:38Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Миронова, Л.Г. 2013-12-29T16:17:29Z 2013-12-29T16:17:29Z 2011 Сутність трудового потенціалу та його роль в економіці / Л.Г. Миронова // Культура народов Причерноморья. — 2011. — № 206. — С. 138-142. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52297 330.46:331.52 Метою статті є узагальнення існуючих поглядів до визначення сутності трудового потенціалу, а також його ролі в економіці України в сучасних реаліях. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Сутність трудового потенціалу та його роль в економіці Сущность трудового потенциала и его роль в экономике Essence of labor potential and its role in the economy Article published earlier |
| spellingShingle | Сутність трудового потенціалу та його роль в економіці Миронова, Л.Г. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Сутність трудового потенціалу та його роль в економіці |
| title_alt | Сущность трудового потенциала и его роль в экономике Essence of labor potential and its role in the economy |
| title_full | Сутність трудового потенціалу та його роль в економіці |
| title_fullStr | Сутність трудового потенціалу та його роль в економіці |
| title_full_unstemmed | Сутність трудового потенціалу та його роль в економіці |
| title_short | Сутність трудового потенціалу та його роль в економіці |
| title_sort | сутність трудового потенціалу та його роль в економіці |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52297 |
| work_keys_str_mv | AT mironovalg sutnístʹtrudovogopotencíalutaiogorolʹvekonomící AT mironovalg suŝnostʹtrudovogopotencialaiegorolʹvékonomike AT mironovalg essenceoflaborpotentialanditsroleintheeconomy |