Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет
Метою даної статті є визначення підходів до покращення бібліометричних показників українських наукових журналів.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Наука України у світовому інформаційному просторі |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52461 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет / Л.Й. Костенко // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 27-33. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860248957022633984 |
|---|---|
| author | Костенко, Л.Й. |
| author_facet | Костенко, Л.Й. |
| citation_txt | Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет / Л.Й. Костенко // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 27-33. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука України у світовому інформаційному просторі |
| description | Метою даної статті є визначення підходів до покращення бібліометричних показників українських наукових журналів.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:40:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
27
Л.Й. Костенко, канд. техн. наук
Керівник Центру бібліотечно-інформаційних технологій
Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
ВИДИМІСТЬ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ
УКРАЇНИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
Інформаційне середовище професійного спілкування вчених і
фахівців утворюють у сукупності всі види наукової комунікації,
однак саме журнальні статті посідають перше місце серед джерел
інформації, якими користуються вчені. Згідно з реєстром ISSN
кількість серіальних видань у світі перевищує мільйон. З них по-
над 100 тис. є науковими журналами [6]. Як правило, сьогодні
друковані періодичні видання мають електронні версії, що роз-
міщуються на сайтах видавництв і видавничих організацій (на-
укових установ, університетів тощо).
Постійно збільшується кількість журналів у електронному
форматі, доступ до яких безоплатний для користувачів мережі Ін-
тернет. За даними OpenDOAR (Directory of Open Access Repositories),
сьогодні у світі реалізується понад 6 тис. проектів, які дотриму-
ються парадигми "відкритого доступу" [8]. Найбільшим загаль-
нодоступним зібранням наукової періодики є DOAJ (Directory of
Open Access Journals), що підтримується бібліотекою Лундського
університету (Швеція) і нараховує понад 1 млн статей з більш як
10 тис. періодичних видань [7]. Найзначнішим вітчизняним зі-
бранням електронних версій журналів і збірників наукових праць
з вільним доступом до повних текстів є "Наукова періодика Укра-
їни", що формується Національною бібліотекою України імені
В.І. Вернадського (НБУВ), і станом на перше півріччя 2013 р.
містить 800 тис. статей з 1,8 тис. періодичних видань [2, 3, 5].
Моніторинг мережевого використання цього зібрання періодики
свідчить, що до його інформаційних ресурсів щодоби здійсню-
ється 250–300 тис. звернень. При цьому за рік суспільству нада-
ється понад 100 млн електронних версій статей [3]. Констатуючи
результативність проекту створення та представлення в мережі
Інтернет зібрання "Наукова періодика України", слід відзначити
його слабку "видимість" у міжнародних бібліометричних базах
даних.
Метою даної статті є визначення підходів до покращення біб-
ліометричних показників українських наукових журналів.
У світі існує кілька десятків баз даних з наукометричним ін-
струментарієм (Citations in Economics, Inspec, Google Scholar тощо),
28
Л.Й. КОСТЕНКО
однак внаслідок агресивної маркетингової політики корпорацій Elsevier і
Thomson Reuters найбільш відомими є їхні комерційні системи SciVerse Scopus
і Web of Science. Згідно з даними SciVerse Scopus за публікаційною активніс-
тю Україна в рейтинговому списку з 238 країн світу знаходиться на 38 міс-
ці. Її доробок представлений 100 тис. документів [10]. Очолюють список зі
значним відривом США (6 млн документів), другу сходинку посідає Китай
(2,2 млн документів). Серед 23 країн Східної Європи Україна перебуває на
п’ятому місці. Позитивна динаміка публікаційної активності нашої держа-
ви незначна. Так, у 1996 р. Україна надала в базу даних SciVerse Scopus 5 тис.
документів, а в 2011 – 8 тис.
Визнаючи авторитетність бібліометричних систем корпорацій Elsevier і
Thomson Reuters, варто вказати на недостатню репрезентативність у них не-
англомовної періодики. Ці системи станом на 2011 р. опрацьовували менше
2 % українських наукових фахових видань (відповідно 18 і 19 назв журналів)
і лише одне з них – "Актуальні проблеми економіки" – представляло соціо-
гуманітарну проблематику (це видання включено до баз даних на комерцій-
них засадах – обробка журналу здійснюється за рахунок коштів редакції, що
надходять від авторів поданих статей).
Не викликає сумніву доцільність проведення заходів щодо входження
наукових періодичних видань України у вищезгадані бібліометричні систе-
ми. Для цього редакціям часописів необхідно звернути увагу на низку кри-
теріїв, що враховуються при прийнятті рішення про включення журналу
до таких систем: наявність ISSN, відповідність міжнародним видавничим
стандартам, авторитетна редакція, регулярність виходу, рецензування всіх
статей, якісні англомовні реферати, пристатейна бібліографія латиницею
або транслітерованою кирилецею, унікальність тематики, онлайновий дос-
туп до повних текстів, англомовна домашня сторінка журналу тощо [4].
Водночас необхідно враховувати глибинну причину суттєвих розбіжностей
між науковим доробком українських учених і ступенем його представлен-
ня в бібліометричних системах корпорацій Elsevier і Thomson Reuters. Вона
полягає в політиці цих корпорацій, спрямованій на спонуканні науковців
усього світу до опублікування результатів своєї дослідницької діяльності в
певному колі англомовних журналів на комерційних засадах. Тому "коефі-
цієнт корисної дії" заходів щодо включення української періодики у згадані
системи не може бути значним.
Один з альтернативних підходів до одержання об’єктивних бібліомет-
ричних показників внеску конкретного часопису (ученого, наукового ко-
лективу) у систему документальних комунікацій полягає в формуванні на-
ціо нального індексу наукового цитування [1]. Слід наголосити, що наявність
національного індексу наукового цитування свідчить про рівень розвитку
наукової культури нації та її інформаційно-технологічні можливості.
Піонером у сфері створення національних індексів наукового цитуван-
ня є Китай, де наприкінці 1980-х років започатковано формування бази да-
них Chinese Science Citation Database. У Японії до створення власного індексу
29
Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет
наукового цитування підійшли в 1995 р. У 2001 р. розпочато роботи зі ство-
рення Islamic World Science Citation Database (ініціатором і головним спон-
сором цього проекту виступила Ісламська Республіка Іран). Серед країн
слов’янського світу першою до створення національного індексу наукового
цитування взялася Сербія: у 1990-х роках. Сербський індекс наукового ци-
тування охоплює всі галузі досліджень, що здійснює країна. У Росії роботи
зі створення національного індексу наукового цитування були розпочаті в
2005 році Науковою електронною бібліотекою (Москва) за сприяння Росій-
ського фонду фундаментальних досліджень. Кількість журналів, що індек-
суються у рамках проекту, досягла 36 тис., опрацьованих статей – 16 млн, а
кількість посилань – 120 млн. Сьогодні ця бібліометрична система є інстру-
ментом для оцінки ефективності діяльності російських наукових інституцій
владними структурами [1].
Можна констатувати перспективність започаткування робіт з фор-
мування Українського індексу наукового цитування, однак без державної
підтримки марно очікувати на досягнення результатів. Створення вітчиз-
няного бібліометричного інструментарію потрібно розглядати в аспекті
його конвергенції зі світовими науково-інформаційними системами. Тому
одним із найбільш актуальних завдань системного розвитку комп’ютерно-
технологічної платформи вітчизняної наукової періодики є формування
інтегрованого науково-видавничого та біблітечно-інформаційного серед-
овища, сумісного з міжнародними проектами, що дотримуються концепції
вільного доступу до інформації та знань.
З урахуванням вітчизняних реалій сьогодні варто обмежитися викорис-
танням апробованих міжнародних бібліометричних платформ, серед яких є
й некомерціійні. Безперечно, перше місце серед них посідає Google Scholar –
науковий сегмент Інтернет-гіганту Google, що поєднує загальнодоступну
пошукову та бібліометричну систему. Її позитивною рисою є намагання
охопити матеріали з усіх регіонів світу та з усіх галузей знань. Зокрема, у
цій системі представлені практично всі наявні в Інтернеті українські ча-
сописи. Інтерфейс бібліометричної складової системи зараз у стадії бета-
тестування, однак існує спеціалізований інструментарій, що компенсує цей
недолік. Наприклад, безкоштовна програма-агрегатор Publish or Perish [9],
яка використовує інформаційні ресурси Google Scholar як первинну базу для
визначення та унаочнення вибраних для аналізу бібліометричних даних. У
випадку дослідження вагомості періодичного видання ця програма надає
інформацію про загальну кількість проіндексованих статей, загальну кіль-
кість посилань на них, загальну та середню кількість робіт і цитувань за пев-
ний період часу, h-індекс журналу (h – кількість статей, на які є не менше h
посилань) тощо.
Слід наголосити, що в Google Scholar представлено практично всі укра-
їнські часописи, тобто цією системою охоплено більший фрагмент світо-
вого репертуару періодичних видань як у географічному, так і в тематич-
ному аспектах, порівняно з комерційними наукометричними платформами
30
Л.Й. КОСТЕНКО
корпорацій SciVerce Scopus і Thomson Reuters. Для ілюстрації можливостей
цих систем нижче наведено таблицю з порівняння такого бібліометричного
показника як індекс Гірша (h-індекс – кількість статей науковця, на які є
посилання в понад h публікаціях) для 10 українських учених (табл. 1).
Як видно з табл. 1, наявна кореляція бібліометричних показників на-
уковців у системі Google Scholar з аналогічними показниками в комерційних
платформах SciVerce Scopus і Web of Science. Відмінності обумовлені тим, що
некомерційна система Google Scholar має більшу джерельну базу й суттєвіше
географічне, галузеве та мовне покриття. Тому бібліометричні показники
науковців мають у ній більші кількісні значення.
Таблиця 2. Рейтинг наукових журналів України
згідно з даними Google Scholar за 2007–2011 роки
N
з/п
Назва журналу,
збірника наукових праць
Кількість
статей
Кількість
цитувань
h-індекс
1 Економіка АПК 576 2203 18
2 Економіка України 306 2019 18
3 Фінанси України 461 2518 17
4 Прикладная механика >1000 2371 14
5 Актуальні проблеми економіки 834 1978 13
6 Физика низких температур >1000 1734 12
7 Symmetry, Integrability and Geometry:
Methods and Applications (SIGMA)
330 969 11
8 Український математичний журнал 861 647 9
9 Економіст 231 647 9
10 Бухгалтерський облік і аудит 144 592 9
Таблиця 1. Індекс Гірша деяких українських учених
N
з/п
Вчений
індекс Гірша (h-індекс)
Google Scholar SciVerse Scopus Web of Science
1 Костюк П.Г. 41 28 41
2 Демченко О.П. 41 32 31
3 Ізотов Ю.І. 40 32 34
4 Гузь О.М. 36 23 21
5 Гусинін В.П. 36 26 28
6 Кришталь О.О. 35 26 37
7 Соскін М.С. 35 24 28
8 Кухар В.П. 32 27 32
9 Гунько В.М. 32 28 27
10 Глинчук М.Д. 30 23 25
31
Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет
Дані табл. 1 дозволяють стверджувати, що бібліометричні показни-
ки українських наукових часописів за умови їхньої індексації системами
SciVerce Scopus і Web of Science також корелювали б з аналогічними показни-
ками цих часописів у системі Google Scholar. Нижче наведено такі показники
для 10 найбільш рейтингових, згідно з Google Scholar, часописів (табл. 2).
Індекс цитування не варто розглядати як єдиний критерій оцінки ін-
формативності та ступеня інтегрованості періодичного видання в систему
наукових комунікацій. До наукометричних індикаторів для оцінювання
якості публікацій відносять і показник їхньої затребуваності. Роль такої
оцінки наукової діяльності має тенденцію до зростання. Свідченням цьо-
го є започаткування урядами Великої Британії та Австралії програм оцінки
науково-технічної діяльності дослідницьких організацій, до яких входять і
вебометричні показники інтенсивності використання їхніх публікацій.
Аналогічний підхід використовується і під час аналізування функціо-
нування зібрання "Наукова періодика України". Рейтингові списки щодо
ступеня інтеграції журналів у систему наукових комунікацій формуються
шляхом аналізу log-файла сайта, у якому фіксуються всі дії користувачів.
Спеціалізована програма визначає загальну кількість звернень до видань і
впорядковує їх за інтенсивністю використання. Використання інформацій-
них ресурсів 10 найбільш популярних українських часописів користувача-
ми мережі Інтернет за 15 жовтня 2012 р. представлено у табл. 3. У цей день
науковцям було надано 350 тис. електронних версій статей, а загальна кіль-
кість користувачів з унікальними (різними) Інтернет-адресами становила
63,5 тис. [3].
Таблиця 3. Статистичні дані про використання електронних версій
наукової періодики України (за 15 жовтня 2012 р.)
N
з/п
Назва журналу
(збірника наукових праць)
Загальна
кількість
звернень
Кількість
звернень,
%
1 Науковий вісник НЛТУ України 9609 2,72
2 Науковий вісник Волинського національного універ-
ситету імені Лесі Українки
6995 1,98
3 Восточно-Европейский журнал передовых технологий 5552 1,57
4 Вісник Національного університету "Львівська полі-
техніка"
4597 1,30
5 Форум права 4244 1,20
6 Гілея: науковий вісник 3310 0,94
7 Інноваційна економіка 3076 0,87
8 Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми
фізичного виховання і спорту
2995 0,85
9 Вісник Харківського національного університету 2597 0,74
10 Науковий вісник Ужгородського університету 2568 0,73
32
Л.Й. КОСТЕНКО
Аналіз даних табл. 2 і 3 свідчить, що перші місця в рейтингових списках
посідають журнали, що мають сайти з англо- та російськомовним інтер-
фейсом, архіви зі значною ретроспективою й оформлені згідно з видавни-
чими стандартами тексти статей та індексні файли, де наводиться назва
журналу, рік і номер видання та його зміст (перелік статей з посиланнями
на їх повні тексти). Ці журнали, як правило, включено до однієї або кількох
світових науково-інформаційних систем з некомерційними умовами реє-
страції. Так, в інформаційно-аналітичній системі "Російський індекс на-
укового цитування" представлено 460 українських часописів, в аналогічній
польській системі IndexCopernicus – 85, а в Directory of Open Access Journals –
80 журналів.
Для покращення видимості української наукової періодики в мережі
Інтернет доцільно також ініціювати проект надання вітчизняним науковим
статтям DOI (Digital Object Identifier) – унікального ідентифікатора цифро-
вого об’єкта. Інформація про електронний документ, що міститься в DOI,
включає покажчик його місцезнаходження в мережі Інтернет та інші асоці-
йовані з ним атрибути (метадані) у структурованому вигляді.
Висновки. 1. Наукова періодика України є "видимою" в бібліометричній
системі Google Scholar, але досить слабо представлена у світових науково-
інформаційних системах. Реєстрація електронних версій періодичних ви-
дань у цих системах (передусім некомерційних) має стати пріоритетним
зав данням для редакцій фахових видань.
2. До першочергових заходів покращення видимості вітчизняної періо-
дики варто віднести дотримання видавничих стандартів і правил. Це ство-
рить передумови для ведення конструктивного діалогу з міжнародними
агрегаторами науково-інформаційних ресурсів щодо інтеграції та суттєвого
збільшення частки українських видань у світовій системі наукових комуні-
кацій.
3. Слід ініціювати проект присвоєння статтям, які публікуються у нау-
кових фахових виданнях, унікальних ідентифікаторів цифрових об’єктів.
Наявність DOI має стати одним із критеріїв віднесення журналу до переліку
наукових фахових видань.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Копанєва Є.О. Національні індекси наукового цитування / Є.О. Копанєва // Бібл. ві-
сник. — 2012. — № 4. — С. 29–35.
2. Костенко Л.Й. Загальнодержавний портал "Наукова періодика України" / Л.Й. Кос-
тенко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Пробле-
ми науки, освіти, практики : Зб. матеріалів VII Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ,
25–27 трав. 2010 р.). — К., 2010. — С. 162–165.
3. Наукова періодика України [Електронний ресурс]. — Електрон. дані. — Режим досту-
пу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/. — Назва з екрану.
4. Соловяненко Д. Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of
Science та SciVerse Scopus / Д. Соловяненко // Бібл. вісник. — 2012. — № 2. —
С. 6–21.
Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет
5. Симоненко Т.В. Депозитарій електронних копій наукової періодики України / Т.В. Си-
моненко // Проблеми розвитку інформаційного суспільства : матеріали VI міжнар.
наук.-практ. конф. "INFORMATIO-2009: Електронні інформаційні ресурси: ство-
рення, використання, доступ"; XIII міжнар. наук.-практ. конф. УкрІНТЕІ "Побудова
інформаційного суспільства: ресурси і технології" (Львів, 7–9 жовт. 2009 р.). — К. :
УкрІНТЕІ, 2009. — С. 75–80.
6. Genamics JournalSeek [Electronic resource]. — Electronic data. — Mode of access : http://
journalseek.net/. — Title from the screen.
7. DOAI – Directory of Open Access Journals [Electronic resource]. — Electronic data. —
Mode of access : http://www.doaj.org/. — Title from the screen.
8. OpenDOAR – Directory of Open Access Repositories [Electronic resource]. — Electronic
data. — Mode of access: http://www.opendoar.org/. — Title from the screen.
9. Publish or Perish [Electronic resource]. — Electronic data. — Mode of access : http://www.
harzing.com/pop.htm. — Title from the screen.
10. SciVerce ScienceDirect [Electronic resource]. — Electronic data. — Mode of access : http://
www.sciencedirect.com/science/journals. — Title from the screen.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-52461 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0077 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:40:17Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Костенко, Л.Й. 2014-01-02T22:51:35Z 2014-01-02T22:51:35Z 2013 Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет / Л.Й. Костенко // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 27-33. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0077 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52461 Метою даної статті є визначення підходів до покращення бібліометричних показників українських наукових журналів. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука України у світовому інформаційному просторі Новації у представленні наукової видавничої продукції Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет Article published earlier |
| spellingShingle | Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет Костенко, Л.Й. Новації у представленні наукової видавничої продукції |
| title | Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет |
| title_full | Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет |
| title_fullStr | Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет |
| title_full_unstemmed | Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет |
| title_short | Видимість наукової періодики України в мережі Інтернет |
| title_sort | видимість наукової періодики україни в мережі інтернет |
| topic | Новації у представленні наукової видавничої продукції |
| topic_facet | Новації у представленні наукової видавничої продукції |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52461 |
| work_keys_str_mv | AT kostenkoli vidimístʹnaukovoíperíodikiukraínivmerežíínternet |