Наповнення та популяризація сайта наукового журналу
Сьогодні сайт наукового журналу має давати читачеві щось більше ніж бібліографічна база даних чи каталог періодичних видань. В статті розглядаються питання наповнення такого сайта та його популяризації серед цільової аудиторії, зокрема, брендинг, експорт бібліографічної інформації, анонсування стате...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Наука України у світовому інформаційному просторі |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52464 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Наповнення та популяризація сайта наукового журналу / В.П. Дуплій // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 61-67. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860118647513546752 |
|---|---|
| author | Дуплій, В.П. |
| author_facet | Дуплій, В.П. |
| citation_txt | Наповнення та популяризація сайта наукового журналу / В.П. Дуплій // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 61-67. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука України у світовому інформаційному просторі |
| description | Сьогодні сайт наукового журналу має давати читачеві щось більше ніж бібліографічна база даних чи каталог періодичних видань. В статті розглядаються питання наповнення такого сайта та його популяризації серед цільової аудиторії, зокрема, брендинг, експорт бібліографічної інформації, анонсування статей, RSS канали, вибір рекламних технологій, використання соціальних мереж.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:38:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
61
В.П. Дуплій
Мол. наук. співроб. Інституту клітинної біології
та генетичної інженерії НАН України
НАПОВНЕННЯ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ
САЙТА НАУКОВОГО ЖУРНАЛУ
Сьогодні сайт наукового журналу має давати читачеві щось біль-
ше ніж бібліографічна база даних чи каталог періодичних видань. В
статті розглядаються питання наповнення такого сайта та його
популяризації серед цільової аудиторії, зокрема, брендинг, експорт
бібліографічної інформації, анонсування статей, RSS канали, вибір
рекламних технологій, використання соціальних мереж.
У попередній статті [1] ми розказували, як створювався сайт
журналу "Цитология и генетика" (cytgen.com). Тут піде мова про
шляхи його популяризації та підвищення привабливості для ко-
ристувачів.
Сайти журналів, що друкують оригінальні статті, сьогодні
програють змагання за увагу читача електронним бібліотекам
та порталам, що збирають відкриту інформацію з цих сайтів.
На щастя, у такій ситуації страждають тільки сайти, а журнали
навіть виграють. То чи не відмовитись взагалі від власного ре-
сурсу, і лише подавати дані до популярних бібліографічних баз
даних та каталогів?
Але й журнал має що протиставити, він може дати читачам
на сайті те, чого вони не знайдуть у інших; дати раніше, у зручні-
шій формі і більшому об’ємі. Журнал швидше може реагувати на
побажання читачів та авторів. Важко не погодитись із тезою, що
хороший сайт сам себе "розкручує", тобто треба наповнити його
великим об’ємом оригінальної корисної людям інформації, й
він обов’язково посяде гідне місце в Мережі. Реклама може при-
швидшити цей процес.
Візитна картка. Перше, що людина очікує знайти на сайті
нау кового журналу, – те, що зараз називають контактною інфор-
мацією, а саме: номери телефонів і факсу, поштову адресу і, що,
мабуть, найважливіше, адресу електронної пошти. У боротьбі
за клієнта сайти Інтернет-магазинів та комерційних банків ши-
роко використовують передачу голосу в Мережі та різноманітні
системи обміну короткими повідомленнями, навіть інтегрують
їх на сайт, але світові наукові кола в цьому питанні більш кон-
сервативні.
62
В.П. ДУПЛІЙ
Друге, що обов’язково має бути, це відомості про журнал: тематика, пе-
ріодичність виходу, кількість сторінок, ISSN, інше. Доцільно розказати і про
особливості видання та його конкурентні переваги.
Вимоги до оформлення публікацій. Саме на сайті їх будуть шукати автори,
сподіваючись тут знайти останню редакцію.
Сайти, що містять все це, називаються візитними картками. Їх легко
створити, навіть користуючись простими інструментами безкоштовних
сервісів. Такий сайт майже не вимагає підтримки, і про нього забувають,
допоки не зміниться адреса або вимоги до публікацій. Це дуже зручно, але в
наш час цього уже замало.
Бібліографічні дані, резюме, статті, доповнення. Мабуть, найважчою ро-
ботою при написанні, рецензуванні та редагуванні статті є перевірка літера-
турних джерел. У них найчастіше виникають помилки, а іноді і переходять із
документа в документ. Проте зараз є Інтернет і пошукові машини, які швид-
ко видадуть кілька варіантів, включаючи помилкові. Звичайно, найбільшої
довіри заслуговує бібліографічна інформація, взята з видання, де стаття була
опублікована.
При створенні нової публікації науковець хотів би бачити ще й резю-
ме статті. Повний текст взагалі зекономив би час на похід до бібліотеки.
Доступність публікацій на сайті могла б підняти цитування журналу, але
безкоштовна роздача свіжих статей знищить передплату, а продаж електро-
нних версій стикається скоріше із юридичними труднощами, ніж технічни-
ми. Тому доводиться шукати компроміс. Попри те, що комерційна вартість
пуб лікацій з часом швидко знижується, наукова цінність деяких з них збе-
рігається десятиліттями. У нашому журналі було прийнято рішення викла-
дати статті у вільний доступ через 2 роки після їхнього опублікування. Зараз
на сайті наявні статті з 2003 року включно, частину довелось відсканувати
силами редакції.
Сучасні наукові праці часто пов’язані із аналізом великих масивів даних,
отриманих у результаті експерименту. Такі дані, окрім того, що мають само-
стійну цінність, ще й необхідні для обґрунтування висновків статті, але зай-
мають забагато місця. Деякі з них, такі як нуклеотидні послідовності генів,
можна розмістити у відкритих базах даних, а в статті посилатися на їх уні-
кальні ідентифікатори, для інших типів даних такої можливості нема. Для
цих випадків ми скористалися поширеною практикою відкритих Інтернет
доповнень. Дані розміщуємо на сайті, а в статті наводимо посилання.
Експорт бібліографічних даних. Системи управління бібліографічною ін-
формацією (Bibliographic databases) останнім часом набувають усе більшої
популярності, і не тільки серед працівників бібліотек, а й серед науковців.
Найкращі представники таких систем можуть інтегруватися з текстовими
процесорами, шукати літературні джерела у відкритих базах даних, форма-
тувати їх відповідно до потреб видання, вести список, нумерувати посилан-
ня та багато іншого. На сайті нашого журналу ми поступово розширюємо
підтримку форматів даних для таких програм.
63
Наповнення та популяризація сайта наукового журналу
UNIMARC. У попередній статті ми писали, що реалізували на сайті екс-
порт інформації для найбільш розповсюдженої серед наукових бібліотек
СНД бібліографічної програми Ірбіс. База даних публікацій журналу, що
розташована на його сайті, була експортована в формат UNIMARC і пере-
несена в систему бібліотеки Інституту. Оцифрований зміст журналу "Цито-
логия и генетика" за минулі роки виявилося легше спочатку викласти на
сайт, а вже потім перенести в Ірбіс, ніж безпосередньо його туди заводити.
Водночас розширили базу даних сайта.
BibTeX. Цей формат належить до екосистеми TeX-LaTeX, що є стандар-
том de facto для фізико-математичних публікацій. Крім того, JabRef (jabref.
sourceforge.net), одну з найкращих бібліографічних систем з відкритим вихід-
ним кодом, побудовано для роботи саме з BibTeX. JabRef має чудову інтегра-
цію з MS Word та OpenOffice.org Writer, підтримує пошук у таких базах даних,
як Medline, Google Scholar, ArXiv.org, JSTOR та інших, підтримує велику кіль-
кість форматів, серед яких в останній версії є навіть експорт в MARC.
RIS – розповсюджений формат, що підтримується такими Інтер-
нет ресурсами: IEEE Xplore, Scopus, the ACM Portal, Scopemed, ScienceDirect,
SpringerLink та популярними системами управління бібліографічною ін-
формацією: BookEnds, EndNote, ProCite, RefMan, RefWorks.
Брендинг. Якщо дивитися в суть, то слово бренд означає багатолітню
репутацію та чесне ім’я. Тільки проблема українських наукових журналів
полягає в тому, що таких імен у них багато: одне-два кирилицею, ще одне
латиницею для цитування в іноземних виданнях, а якщо журнал переклада-
ється, то ще одне для англомовної версії. І коли, скажімо, цитування статей
розподіляться порівну між двома назвами журналу, що є найгіршим варіан-
том, то наукометрична система поставить журнал не вдвічі далі від початку
рейтингу, а кудись далеко, де його ніхто не знайде.
Для того, щоб хоч трохи покращити становище, ми почали популяризу-
вати нашу англомовну версію – Cytology and Genetics. Для цього на сторінках
статей ми надаємо інформацію (включаючи DOI) і про їхні перекладені вер-
сії, що розповсюджує Springer, а також, як буде детальніше розказано далі,
розміщуємо її в Твітері та на Фейсбуці.
У такий спосіб ми намагаємося:
• отримати перевагу в цитуванні однієї версії над іншою;
• частково зняти проблему відсутності DOI у оригінальної версії;
• допомагати авторам коректно заповнювати форми літературних дже-
рел за умови онлайнового подання своїх робіт до інших журналів;
• частково зняти проблему з некоректною транслітерацією прізвищ у
деяких бібліографічних базах;
• завдяки DOI забезпечити швидкий доступ до перекладеної версії та до
оригіналу (Cytology and Genetics надає дані про оригінальну роботу).
Зовнішні посилання. Коли сайт уже готовий, про нього треба сповісти-
ти хоча б кілька найпопулярніших серверів. Пошуковим машинам Google
(google.com) та Yandex (yandex.ru) треба дати адресу і, по можливості, мапу
64
В.П. ДУПЛІЙ
сайта. Бажано також потрапити в каталог Open Directory Project (www.dmoz.
org) та каталог Yandex (yaca.yandex.ru).
На початку 2006 року ми власноруч зареєстрували сайт журналу у тисячі
відкритих каталогів з медико-біологічною тематикою. Ефект був значним,
але короткотривалим (2 роки). Це свідчить про те, що однієї великої кам-
панії недостатньо, додавати посилання на сайт треба постійно, скрізь, де
тільки є подібна тематика.
Соціальні мережі. До соціальних мереж у ділових колах ставлення діаметраль-
но протилежне. Одні роботодавці забороняють своїм співробітникам користу-
ватися ними в робочий час, інші, навпаки, намагаються використати їх для ре-
клами своїх підприємств. Підкоряючись ажіотажу в засобах масової інформації
та прогнозам в IT виданнях, ми вирішили дослідити, що можуть дати соціальні
мережі науковому журналу. Розпочали з найбільш зрозумілої – Twitter.
Twitter дозволяє користувачам публікувати і читати стрічки новин один
одного. Позитивним є те, що можна розміщувати посилання для переходу
на сторінку статті, а негативним те, що дозволена кількість знаків настільки
мала, що доводиться скорочувати назви статей. Спочатку в Твітері ми давали
посилання на сторінки нашого сайта, згодом — на сторінки сайта Springer,
де містяться відомості про статті журналу, перекладені англійською. Остан-
нім часом кількість читачів нашої стрічки близько 30.
Facebook. Під час реєстрації в Твітері нам було запропоновано швидку
реєстрацію на Фейсбуці, чим ми і скористалися заради експерименту. При-
вабило те, що опубліковане в Твітері буде автоматично переноситися на
Фейсбук.
На жаль, наша активність в обох цих мережах не мала помітного впливу
на розширення аудиторії сайта, і ми вирішили проаналізувати відкриту ста-
тистику mail.ru в розділі "Научные издания и публикации". Для інших сайтів
наукових журналів теж не було помічено потоку відвідувачів із соціальних
мереж, тому звернулися до статистики сайтів наукових бібліотек, що мають
щомісячну кількість відвідин на один-два порядки вищу. Для сайту "(БНБ)
Большая Научная Библиотека", що в квітні цього року мав більше 718 тисяч
відвідувачів, кількість тих, що прийшли з В Контакте була 1273 (0,2 %), а з
мереж Facebook, Blogger.com, LiveInternet, Twitter, Живой Журнал, Одноклас-
сники.ru ще на порядок меншою.
Не досягши успіху в цій галузі, ми все ж залишили відвідувачам мож-
ливість користуватися кнопками їхніх соціальних мереж, інтегрувавши на
сайт сервіс AddThis (www.addthis.com), який має ще й додаткові, на нашу дум-
ку, більш корисні можливості.
Реклама як така. Наукові видання здебільшого розраховані на вузьке
коло читачів, і традиційна їх реклама рідко буває ефективною, проте по-
ява сучасних технологій точного націлювання на Інтернет аудиторію додає
оптимізму.
Банерна реклама. Банерами називають графічні рекламні блоки різного
розміру, що ведуть на сайт рекламодавця. Крім придбання банерних пока-
65
Наповнення та популяризація сайта наукового журналу
зів, часто використовується обмін з комісією посереднику тими ж банерни-
ми показами. У таких системах націлювання йде за категоріями сайтів, тому
не дуже точне.
Обмін гіперпосиланнями. Ще не так давно поштові скриньки вебмайстрів
засипали пропозиціями обмінятися на головних сторінках сайтів посилан-
нями один на одного. Нема нічого поганого в тому, щоб надати відвідувачу
інформацію про близькі за тематикою ресурси, але краще це робити не на
головній сторінці, а в окремому розділі. Тут ще слід пам’ятати, що рейтингова
система Google зменшує PageRank, коли сторінка посилається на іншу, і збіль-
шує, коли посилаються на неї. На кожній сторінці сайта Інституту клітинної
біології та генетичної інженерії НАН України (icbge.org.ua) є пункт меню, що
вказує на головну сторінку сайта журналу (cytgen.com), а на кожній сторінці
журналу є посилання на головну сторінку сайта Інституту. Крім обміну від-
відувачами, такий підхід ще й підвищує рейтинг обох головних сторінок.
У пошукових системах. Найбільш ефективною, з нашої точки зору, є
реклама на сторінках результатів пошуку. Невеличкі текстові блоки із по-
силанням на сторінку сайта рекламодавця видаються у випадку збігу замов-
леного і пошукового ключових слів. Враховується також зміст рекламного
блока і цільової сторінки. Послуги пошукової реклами на території України
надають як Google та Yandex, так і дрібніші компанії. Треба тільки знайти
кошти та ретельно добрати ключові слова.
Внутрішня реклама. Як би там не було, а робити посилання в середині
сайта нам ніхто не може заборонити. У такий спосіб можна рекламувати як
статті, що мають із поточною сторінкою однакові ключові слова, так і анон-
си статей, що вийдуть.
Анонси нових статей. Для того, щоб стимулювати передплату і заохоти-
ти відвідувачів повертатися, ми почали публікувати на сайті анонси статей,
взятих до друку. Ми сподіваємося, що такий підхід зміцнить зворотний
зв’язок із авторами та зацікавить читачів у номерах журналу, що будуть на-
друковані.
RSS-канали. Інший спосіб нагадати про себе і заохотити повертатися на
сайт, це створити RSS-канал, або іншими словами – стрічку новин. Сучасні
браузери вміють працювати із вмістом каналу і про його наявність сигналізу-
ють відповідною іконкою, хоча додати явне посилання на стрічку зайвим не
буде. Читати можна як засобами браузера (дуже зручна для цього Opera), так
і спеціалізованими програмами – RSS-агрегаторами, або веб-агрегаторами
на порталах Мережі.
На відміну від Твітера, тут обмежень на розмір повідомлення нема,
можна навіть вставляти ілюстрації. Ще користувачів приваблює те, що не
треба залишати на сайті особисту інформацію, навіть електронну пошту,
RSS-агрегатор сам перевіряє оновлення стрічки новин з частотою, яку за-
дасть користувач.
Нами на сайті журналу "Цитология и генетика" встановлено два RSS-
канали, один для англомовних читачів, інший для російсько- та україно-
66
В.П. ДУПЛІЙ
мовних (резюме видається двома мовами). Плануємо ще зробити стрічки
новин для анонсів статей.
Ще одна, не одразу помітна, перевага технології – можливість легко
об’єднати кілька стрічок в одну. Є певне коло сайтів новин, що працюють
за цим принципом. У такий спосіб можна створити як загальноукраїнську
стрічку нових статей наукових журналів, так і міжнародну галузеву стрічку.
Мобільна версія. З квітня 2012 року на сайтах, де встановлено лічильник
mail.ru, можна помітити стрімке зростання частки операційних систем мо-
більних пристроїв. І якщо у нас вона наблизилася до 6 %, то на сайтах ЗМІ
сягає 12–15 %, а на розважальному сайті bash.org.ru вже понад 30 %.
З самого початку дизайн cytgen.com розрахований на відображення на
екранах шириною 800 пікселів, тому навіть на низькобюджетних семидюй-
мових планшетних ПК у горизонтальному положенні сайт можна читати
без збільшення, але для комфортної роботи на пристроях з меншими екра-
нами довелось розробити ще один шаблон сайта. У мобільній версії шири-
на сторінки не регламентується, екранний простір використовується більш
економно за рахунок відсутності лівої колонки, а меню перенесено у верх-
ню частину сторінки.
Особливості реалізації. У попередній роботі [1] ми описали будову бази
даних, систему керування вмістом (СКВ) та систему генерації сторінок
(СГС). Раніше створені файли СКВ змін не зазнали.
Поля article і supplement для назви файла статті в форматі PDF та назва
файла Інтернет додатку до статті та поля author_sp, title_sp, year_sp, volume_
sp, number_sp, pages_sp, doi_sp для інформації про англомовну версію статті
у Cytology and Genetics були додані до таблиці paper бази даних публікацій
за допомогою стандартного інструменту phpMyAdmin (www.phpmyadmin.
net). Експорт бібліографічних даних та RSS-канали реалізовано окремими
скриптами мовою PHP [2]. Для мобільної версії було створено відповідний
шаблон сторінки.
З самого початку в системах СКВ і СГС було закладено можливість
працювати з анонсами статей, зберігаючи дані в таблиці публікацій. Але,
виходячи з того, що дані можуть змінитися в процесі підготовки до друку,
створили окрему підсистему із своєю таблицею збереження даних (preview),
своїм набором користувацьких привілеїв, іншою точкою входу та іншим
стильовим оформленням СКВ.
Висновки. 1. Розроблена раніше система керування вмістом сайта нау-
кового журналу в процесі експлуатації виявила гарну здатність до розши-
рення простими засобами.
2. Відомості про статтю, окрім бібліографічних даних і резюме, тепер
можуть бути розширені за рахунок повного тексту статті у форматі PDF та
Інтернет доповнення. Додатково наводяться дані про англомовну версію
статті, що розповсюджує Springer.
3. На сайті реалізовано можливість експорту бібліографічної інформації
у трьох форматах (UNIMARC, BibTeX, RIS), що дозволяє використовувати
67
Наповнення та популяризація сайта наукового журналу
експортовані дані про публікації журналу у переважній більшості сучасних
систем управління бібліографічною інформацією.
4. Для швидкого оповіщення читачів про вихід нових статей на сайті за-
проваджено RSS-канали. В анонсах наводяться дані про статті, що взято до
друку.
5. Розроблено версію сайта для перегляду на мобільних пристроях.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Дуплій В.П., Бабич Ю.М., Моргун Б.В. Створення бази даних публікацій та інформацій-
ного сайта журналу "Цитологія і генетика" // Наука України у світовому інформацій-
ному просторі / НАН України. – Вип. 5. – К. : Академперіодика, 2011. – С. 81–86.
2. Котеров Д.В., Костарев А.Ф. PHP 5 в Подлиннике. — СПб. : БХВ, 2006. — 1120 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-52464 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0077 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:38:21Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дуплій, В.П. 2014-01-02T23:07:31Z 2014-01-02T23:07:31Z 2013 Наповнення та популяризація сайта наукового журналу / В.П. Дуплій // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 61-67. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. XXXX-0077 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52464 Сьогодні сайт наукового журналу має давати читачеві щось більше ніж бібліографічна база даних чи каталог періодичних видань. В статті розглядаються питання наповнення такого сайта та його популяризації серед цільової аудиторії, зокрема, брендинг, експорт бібліографічної інформації, анонсування статей, RSS канали, вибір рекламних технологій, використання соціальних мереж. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука України у світовому інформаційному просторі Актуальні питання організації наукової періодики Наповнення та популяризація сайта наукового журналу Article published earlier |
| spellingShingle | Наповнення та популяризація сайта наукового журналу Дуплій, В.П. Актуальні питання організації наукової періодики |
| title | Наповнення та популяризація сайта наукового журналу |
| title_full | Наповнення та популяризація сайта наукового журналу |
| title_fullStr | Наповнення та популяризація сайта наукового журналу |
| title_full_unstemmed | Наповнення та популяризація сайта наукового журналу |
| title_short | Наповнення та популяризація сайта наукового журналу |
| title_sort | наповнення та популяризація сайта наукового журналу |
| topic | Актуальні питання організації наукової періодики |
| topic_facet | Актуальні питання організації наукової періодики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52464 |
| work_keys_str_mv | AT duplíivp napovnennâtapopulârizacíâsaitanaukovogožurnalu |