Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань
Проведено аналіз наукових видань з медіазнавства та комунікації, які входять до індексу цитування Arts & Humanities Citation Index, на предмет доступності та відкритості для авторів та читачів. Встановлено, що незважаючи на тенденцію до забезпечення відкритого доступу до наукового знання, бі...
Saved in:
| Published in: | Наука України у світовому інформаційному просторі |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52466 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань / В.О. Добривечір // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 76-79. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860048643309961216 |
|---|---|
| author | Добривечір, В.О. |
| author_facet | Добривечір, В.О. |
| citation_txt | Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань / В.О. Добривечір // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 76-79. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука України у світовому інформаційному просторі |
| description | Проведено аналіз наукових видань з медіазнавства та комунікації, які входять до індексу цитування Arts & Humanities Citation Index, на предмет доступності та відкритості для авторів та читачів. Встановлено, що незважаючи на тенденцію до забезпечення відкритого доступу до наукового знання, більшість проаналізованих журналів залишаються недостатньо відкритими для наукового співтовариства.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:58:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
76
В.О. Добривечір
Асистент Національного технічного університету України
"Київський політехнічний інститут"
ARTS & HUMANITIES CITATION INDEX:
ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ НАУКОВИХ ВИДАНЬ
Проведено аналіз наукових видань з медіазнавства та комунікації,
які входять до індексу цитування Arts & Humanities Citation Index,
на предмет доступності та відкритості для авторів та читачів.
Встановлено, що незважаючи на тенденцію до забезпечення від-
критого доступу до наукового знання, більшість проаналізованих
журналів залишаються недостатньо відкритими для наукового
співтовариства.
На сучасному етапі розвитку наукової комунікації більшість
редакцій наукових журналів зацікавлені у тому, щоб їхнє видан-
ня було проіндексовано міжнародними базами даних. Вже не-
достатньо просто публікувати результати наукових досліджень,
зростає важливість відбору найкращих матеріалів. І саме запро-
вадження наукометричних показників стало "кроком до чіткішо-
го встановлення рівня ефективності наукових видань і наукових
досліджень" [1, с. 62].
Зараз найвідомішою та найавторитетнішою аналітичною
та цитатною базою даних є Web of Science, створена компанією
Thomson Reuters, яка забезпечує пошук у понад 12 000 міжнарод-
них та регіональних журналах з природничих, суспільних, гума-
нітарних наук і мистецтва. Thomson Reuters створює різноманітні
інтелектуальні продукти для оцінки наукової діяльності, серед
яких Arts & Humanities Citation Index (далі — AHCI) — індекс циту-
вання, доступний через Web of Science, який містить дані з понад
1700 світових провідних журналів з мистецтва та гуманітарних
наук (мовознавства, поетики, музики, історії, філософії, архео-
логії, історії, релігії, театру, радіо тощо).
Для того, щоб видання було включене до AHCI, воно має
пройти експертну оцінку. Її здійснюють відповідальні за оцінку
журналів редактори Thomson Reuters, з відповідною освітою [2].
Однією з ключових переваг AHCI називають вичерпне і значиме
охоплення інформації, адже кожен журнал об’єктивно оцінюєть-
ся на відповідність високим стандартам, що виключає хаотичне
нагромадження та надмірність даних, представляє їх чітко, зна-
чимо і вчасно.
77
Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань
Серед цих оцінних критеріїв Thomson Reuters є, зокрема, своєчасність
виходу журналу у світ, дотримання міжнародної видавничої конвенції, від-
повідність заявленому новому тематичному напряму. На нашу думку, важ-
ливо вивчати видання, які вже входять до баз даних, адже їхній досвід, їхня
стратегія розвитку допоможе у поліпшенні журналів, які лише збираються
пройти цей шлях. Найчастіше увага приділяється вивченню такого досві-
ду для видань із природничих, математичних наук, медицини, тоді як від-
чувається нестача досліджень відповідних видань гуманітарного напряму.
Саме тому у рамках нашого дослідження було зосереджено увагу на видан-
нях, які входять до AHCI і публікують на своїх сторінках роботи з вивчення
комунікації та медіазнавства. Такий підхід засновано на гіпотезі, що, ви-
світлюючи наукові дослідження у сфері теорії та практики комунікаційних
процесів, видання просто зобов’язане дотримуватись якісного рівня вза-
ємодії у ланці "автор – видання – читач", зокрема дотримуватись видав-
ничих стандартів, постійно поліпшувати якість представленої інформації,
слідкувати за сучасними тенденціями у науковій комунікації та одними з
перших реагувати на них.
До вибірки не потрапили журнали, які хоча й відображають досліджен-
ня у галузі комунікації, однак були віднесені редакторами Thomson Reuters
не до блоку "Комунікація", а до інших блоків, наприклад, журнал Discourse
Processes міститься у блоці "Експериментальна психологія". У результа-
ті вибірка становить 45 журналів, які були проаналізовані за загальними
парамет рами доступності для читача та автора. Більшість проаналізованих
видань (39 із 45) видаються у приватних видавничих структурах.
Про лояльність видання до читачів, можуть свідчити, зокрема, такі па-
раметри: відкритість доступу до контенту, наявність змісту журналу, чітко
зазначена редакційна політика.
Однією з характерних рис наукової комунікації є зростаюча тенденція
до забезпечення відкритого доступу до наукових знань. У цьому контексті
видається важливим, що серед усіх досліджених журналів лише видання
International Journal of Communication (видавець USC Annenberg Press) послуго-
вується для представлення свого видання у мережі Інтернет системою Open
Journal Systems, а отже, увесь контент має відкритий доступ. Зазначимо, що
система Open Journal Systems — це відкрите безкоштовне програмне забез-
печення, яке доступне для журналів усього світу з метою забезпечення від-
критого доступу до контенту видання.
Зміст інших проаналізованих видань фактично закритий від наукового
товариства. Поясненням цьому могла б слугувати маркетингова політика
приватних видавництв, згідно з якою без передплати електронної версії жур-
налу доступ до контенту на сайті закритий. Однак дані проведеного аналізу
свідчать, що не лише приватні видавництва, але й університетські видання
містять на веб-сторінці журналу лише зміст видання та резюме, наприклад,
Contemporary Women’s Writing (Oxford Univ Press), Media International Australia
(Univ Queensland Press), MFS: Fiction Studies (Johns Hopkins Univ Press).
78
В.О. ДОБРИВЕЧІР
Частковий доступ до видань, тобто доступ до окремих статей різних ви-
пусків, а також до одного із номерів журналу (так звана Free Sample Copy) на-
дає Taylor & Francis Ltd (18 журналів), наприклад, випуск 1 том 40 за 2012 рік
видання Journal of Applied Communication Research. Також безплатно можна
переглянути один із номерів журналів, які видає компанія Sage Publications
Inc (13 видань), наприклад, на сторінці видання New Media & Society розмі-
щено навіть лютневий випуск 2013 року.
Розглядаючи наукове знання і, власне, наукове видання як продукт,
об’єкт продажу, маємо зауважити, що така маркетингова стратегія, коли по-
тенційні споживачі видавничого продукту можуть ознайомитись з одним
із номерів видання, є доцільною з точки зору отримання прибутку, адже
дозволяє презентувати журнал, не втративши прибутку. Констатуємо, що
поки що якісні видання з питань медіазнавства та комунікації залишаються
недостатньо відкритими для наукового співтовариства.
Серед вимог Thomson Reuters до видань, які потрапили до AHCI, не міс-
титься вимоги дотримання чіткої редакційної політики, тоді як такий пункт
є обов’язковим серед критеріїв іншого авторитетного гравця у сфері забез-
печення науковою інформацією — видавничої корпорації Elsevier, яка є роз-
робником та власником реферативної та аналітичної бази даних Scopus.
Чітко прописані постулати редакційної політики видання, тобто його
тематики, місця серед інших видань, допоможе і автору, і читачу. У дослід-
жених виданнях інформація про тематичну спрямованість у більшості ви-
падків міститься в окремому блоці "Мета та сфера" (Aims & Scope), однак у
8 виданнях ця інформація не виокремлена в окремий блок.
З позиції автора, який хоче подати статтю до видання, до першочерго-
вих кроків належить перегляд інформації для авторів, яка має різні варіан-
ти назви "Керівництво для авторів" (Author Guidelines), "Подання рукопису"
(Manuscript Submission), "Інструкції для авторів" (Instructions to Authors).
Ще одна із основних вимог Thomson Reuters полягає у використанні ан-
глійської мови для публікації. Однак для гуманітарних видань можливе від-
хилення від цієї норми, наприклад, якщо тематика журналу зачіпає дослід-
ження регіональної або національної літератури. Для гуманітарних видань
важливо, щоб англійською мовою були представлені бібліографічні дані зі
статті, також менш суворі вимоги стосовно цитування.
44 журнали представлені на веб-сторінках своїх видавців, тоді як лише
видання Print Quarterly має власний окремий сайт. Згідно з вимогами бази
даних Scopus журнал повинен мати власну веб-сторінку англійською мо-
вою, на якій має знаходитись достатньо докладна інформація про журнал.
Такі вимоги до журналів у Thomson Reuters не є обов’язковими, що дозволяє
стверджувати: вимоги Scopus направлені на забезпечення доступу до кон-
тенту видання для широкого кола фахівців, тоді як Thomson Reuters арт хью-
меніті оцінює якість власне видання.
У той час, коли існують твердження, що створення відкритих (безкош-
товних) ресурсів, де публікуються наукові статті й дослідження взагалі ста-
79
Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань
вить під сумнів необхідність такого каналу наукової інформації, як науко-
вий журнал, спостерігаємо, що авторитетні видання міцно тримають свої
позиції, спостерігається "чудова сталість наукових журналів у період, коли
багаті ще вчора газети відчувають серйозні труднощі" [3, с. 86].
Подальші дослідження передбачають вивчення відповідного досвіду
журналів з інших наукових напрямів, зокрема, мовознавства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Яцків Я.С. Про ефективність видання наукових журналів в Україні / Я.С. Яцків, А.І. Рад-
ченко // Вісник Національної академії наук України. — 2012. — № 6. — С. 62–67.
2. Testa J. The Thomson Reuters journal selection process [Електронний ресурс] / J. Testa //
Режим доступу: http://thomsonreuters.com/content/science/pdf/ssr/journal_selection_
essay-russian.pdf.
3. Власов В. Значение научных публикаций в специализированных журналах / В.В. Вла-
сов // Журнал неврологии и психиатрии. — 2010. — № 7. — C. 86–89.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-52466 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0077 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:58:59Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Добривечір, В.О. 2014-01-02T23:14:56Z 2014-01-02T23:14:56Z 2013 Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань / В.О. Добривечір // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 76-79. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0077 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52466 Проведено аналіз наукових видань з медіазнавства та комунікації, які входять до індексу цитування Arts & Humanities Citation Index, на предмет доступності та відкритості для авторів та читачів. Встановлено, що незважаючи на тенденцію до забезпечення відкритого доступу до наукового знання, більшість проаналізованих журналів залишаються недостатньо відкритими для наукового співтовариства. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука України у світовому інформаційному просторі Актуальні питання організації наукової періодики Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань Article published earlier |
| spellingShingle | Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань Добривечір, В.О. Актуальні питання організації наукової періодики |
| title | Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань |
| title_full | Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань |
| title_fullStr | Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань |
| title_full_unstemmed | Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань |
| title_short | Arts & Humanities Citation Index: досвід зарубіжних наукових видань |
| title_sort | arts & humanities citation index: досвід зарубіжних наукових видань |
| topic | Актуальні питання організації наукової періодики |
| topic_facet | Актуальні питання організації наукової періодики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52466 |
| work_keys_str_mv | AT dobrivečírvo artsamphumanitiescitationindexdosvídzarubížnihnaukovihvidanʹ |