Наука західного регіону України: статистика та інформаційне середовище
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука України у світовому інформаційному просторі |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52470 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наука західного регіону України: статистика та інформаційне середовище / В.В. Корній, О.Д. Зинюк, Р.Р. Романюк // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 98-106. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859628736720142336 |
|---|---|
| author | Корній, В.В. Зинюк, О.Д. Романюк, Р.Р. |
| author_facet | Корній, В.В. Зинюк, О.Д. Романюк, Р.Р. |
| citation_txt | Наука західного регіону України: статистика та інформаційне середовище / В.В. Корній, О.Д. Зинюк, Р.Р. Романюк // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 98-106. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука України у світовому інформаційному просторі |
| first_indexed | 2025-11-29T14:02:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
98
В.В. Корній, канд. техн. наук
Учений секретар Західного наукового центру
НАН України і МОН України
О.Д. Зинюк, канд. техн. наук
Директор Західного наукового центру
НАН України і МОН України
Р.Р. Романюк, канд. фіз.-мат. наук
Завідувач відділу Західного наукового центру
НАН України і МОН України
НАУКА ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ:
СТАТИСТИКА ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ
СЕРЕДОВИЩЕ
І. Науковий потенціал Західного регіону України. Метою діяльнос-
ті Західного наукового центру (ЗНЦ) Національної академії наук
України і Міністерства освіти і науки України є консолідація
науковців у вирішенні важливих комплексних проблем регіону,
розвиток зв’язків науки, освіти та виробництва. Територіально
робота Західного наукового центру охоплює наукові установи та
вищі навчальні заклади восьми областей: Волинської, Закарпат-
ської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопіль-
ської, Хмельницької та Чернівецької.
Нині у Західному регіоні України функціонують 26 акаде-
мічних установ, понад 200 науково-дослідних підрозділів та ор-
ганізацій, 67 вищих навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акреди-
тації, серед яких 18 національних університетів і 2 національні
академії. Академічний сектор науки в регіоні нараховує понад
1,2 тис. наукових працівників, серед яких близько 200 докторів
і 650 кандидатів наук, 8 академіків та 23 члени-кореспонденти
НАН України.
Західний регіон займає третє місце в Україні за кількіс-
тю кандидатів та докторів наук як за їх загальною чисельністю
(рис. 1), так і за участю у сфері наукових і науково-дослідних ро-
біт (рис. 2). У різних сферах економіки краю зайнято біля 15 тис.
кандидатів наук та понад 2 тис. докторів наук.
Як видно із даних, що приведені на рис. 1 і 2, питома частка
вчених регіону, які працюють в сфері наукових досліджень, є чи
не найнижчою в Україні і склала у 2011 році 12,8 % для докторів
наук та 9 % для кандидатів. Уже побіжний аналіз кадрового по-
тенціалу науки України за регіонами яскраво свідчить, що пере-
99
Наука Західного регіону України: статистика та інформаційне середовище
важна частина наукових досліджень (частка вчених, які працюють в сфері
науки) сконцентрована в Києві, незважаючи на значні кадрові ресурси в
регіонах.
Кількість фахівців зі ступенем доктора чи кандидата наук, які зайняті в
економіці Західного регіону, постійно зростає (рис. 3). Проте це переважно
стосується гуманітарних спеціальностей.
На цьому тлі викликає занепокоєння те, що спостерігається стійке змен-
шення числа працівників наукових установ, що є типовим і для України в ці-
лому, проте в Західному регіоні особливо помітно (рис. 4). Порівняно з 2000
роком таке зменшення у нашому регіоні відбулося більш ніж на третину.
Особливо загрозливо для економіки країни виглядає зменшення чи-
сельності наукових працівників за галузями наук, якщо проаналізувати
кількість фахівців, які виконували наукові та науково-технічні роботи. На-
приклад, у Львівській області лише за п’ять років (з 2005 до 2010 року) кіль-
кість виконавців досліджень технічного профілю скоротилася на 28 % (!),
Рис. 2. Чисельність докторів і кандидатів наук, зайнятих НДДКР за регіонами України
у 2011 р., осіб [1]
Рис. 1. Чисельність докторів і кандидатів наук за регіонами України у 2011 р., осіб [1]
100
В.В. КОРНІЙ, О.Д. ЗИНЮК, Р.Р. РОМАНЮК
Рис. 3. Динаміка чисельності докторів і кандидатів наук, зайнятих в еко-
номіці Західного регіону України, осіб [1]
Рис. 4. Динаміка чисельності працівників наукових організацій Західного
регіону України, осіб [1]
Рис. 5. Динаміка захистів дисертацій у Західному регіоні України [1]
101
Наука Західного регіону України: статистика та інформаційне середовище
фізико-математичного – на 6 %, геологічного – на 5 %, і це відбувається на
тлі зростання чисельності виконавців наукових робіт гуманітарного скеру-
вання.
Нині у Західному регіоні діє 160 спеціалізованих рад із захисту канди-
датських і докторських дисертацій, що складає 16 % від їхнього загального
числа в Україні. 12 спецрад працює у науково-дослідних установах. Біль-
шість з них – це докторські ради. Моніторинг діяльності спеціалізованих
учених рад регіону показав, що за останні п’ять років їх кількість зросла у
півтора рази. Практично так само зросла кількість захищених дисертацій
(рис. 5).
ІІ. Результативність діяльності вчених Західного регіону України. Кіль-
кість охоронних документів, отриманих науковцями краю, щорічно збіль-
шувалася до 2008 року, після чого спостерігаємо певне сповільнення. Низь-
кою залишається частка міжнародних охоронних документів, отримання
і підтримка яких вимагають доволі значних фінансових витрат.
Попри зменшення числа дослідників, у регіоні спостерігається щорічне
збільшення кількості друкованих праць учених (понад 60 тис. на рік), біль-
шість з яких – це статті у фахових наукових виданнях (рис. 6). У Західному
регіоні видається майже 300 фахових видань, що становить 17 % від загаль-
ної кількості в країні, а також 3 наукові журнали (з 19 у 2011 році по Украї-
ні загалом), які мають імпакт-фактор. Частка публікацій у міжнародно-
визнаних виданнях залишається практично незмінною, а присутність дея-
ких галузей української науки в них – загрозливо малою.
Сьогодні науковець повинен щоденно переглядати великий обсяг на-
укової інформації, щоб залишатись обізнаним у певній проблематиці,
оскільки світова наука постійно генерує нові знання. Для більш ефектив-
ного відбору наукової інформації учені користуються методами наукометрії
Рис. 6. Наукові публікації вчених Західного регіону України у 2000–
2011 рр. [1]
102
В.В. КОРНІЙ, О.Д. ЗИНЮК, Р.Р. РОМАНЮК
за допомогою різних видів рейтингів. Найпершою базою даних наукових
публікацій є Web of Knowledge, яка підтримується Філадельфійським Інсти-
тутом наукової інформації (ISI – Institute for Scientific Information) [2]. Вона
спрямована для проведення бібліометричних досліджень і є лідером у цій
сфері. Проте має недоліки [3]: не зберігає повної інформації про місця праці
та наукові роботи авторів, ключові слова за окремими публікаціями і кон-
кретну класифікацію окремих журналів. Крім цього, ISI вже важко встига-
ти за швидким зростанням інформаційних потоків, тому виданням стало
складно потрапити до списку, що опрацьовує ція організація.
Основним конкурентом Web of Knowledge є реферативна база даних нау-
кових публікацій Scopus [4]. Є й інші веб-орієнтовані бази даних, найвідо-
міші з яких – Publish or Perish та Eigenfactor, але при цьому бібліометричні
дані в них виступають швидше другорядним матеріалом [5, 6].
Рейтинги наукових публікацій за метою використання поділяються на:
рейтинги публікацій, журналів та окремих особистостей [3]. Їхньою спіль-
ною рисою є те, що всі вони розраховуються на основі посилань. На сьо-
годні це єдина альтернатива експертним оцінкам, але і основний бар’єр до
їхнього використання щодо українських публікацій, оскільки вони мають
дуже низьке цитування. Причини цього різні. Цитування, безперечно, дуже
якісна характеристика для оцінки публікацій, але її можна використовувати
лише через деякий час, необхідно забезпечити доступ до всіх українських ви-
дань через мережу Інтернет, а також (що особливо важливо) покращити їхнє
рецензування і мати англомовний переклад. Великою світовою проблемою
для створення рейтингу є неповнота наявних баз даних, тому більшість біб-
ліометричних оцінок мають значні похибки розрахунку, а рейтинги не є ко-
ректними. До недавнього часу більшість українських видань існували тільки
в паперовому вигляді, а багато і зараз не мають англомовного перекладу.
На сьогоднішній день велику популярність завоювали науковий ін-
декс цитування (SCI — Science Citation Index) та звітне цитування журналів
(JCR — Journal Citation Reports). ISI віддає перевагу трьом показникам: ім-
пакт-фактор (ІF), коцитування, індекс Гірша (h-індекс) [2]. Індекс Гірша
використовується також у Scopus та Publish or Perish, а з 2005 р. з’явилося ба-
гато його модифікацій. Найпростіший серед представлених показників —
імпакт-фактор (IF), який враховує лише кількість цитувань, що викликає
багато суперечок щодо його використання. Суттєвим недоліком є невели-
кий інтервал часу, за який підраховується кількість публікацій, – два роки.
Це підтверджує і те, що найвідоміші науковці не завжди мають високий IF,
і навпаки, якщо задатися таким завданням, то можна штучно роздути свою
популярність [3]. Тому імпакт-фактор найчастіше використовують для виз-
начення впливу наукового журналу.
Індекс SJR (SCImago Journal Rank) являє собою рейтинг журналів і
розроблений дослідницькою групою SCImago. Він дає можливість оціни-
ти науковий престиж робіт учених, виходячи з кількості вагомих цитат на
кожен документ. Журнал наділяє власним "престижем" або статусом інші
103
Наука Західного регіону України: статистика та інформаційне середовище
журнали, цитуючи опубліковані в них матеріали. Список джерел Scopus за
індексом SJR (враховуються лише журнали зі значними архівами у Scopus)
на жовтень 2012 року містить у рейтингу три наукових журнали Західного
регіону України [7], які мають імпакт-фактор (табл. 1). Позитивним кро-
ком є співпраця з міжнародними видавництвами щодо опублікування в
них окремих статей наших журналів. Наприклад, на збільшення цитування
праць наших вчених впливають перекладні статті журналу "Фізико-хіміч-
на механіка матеріалів" (видає Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Кар-
пенка НАН України), які публікує видавництво Consultants Bureau Plenum
Publishing Corporation у журналі Materials Science (раніше Soviet Materials
Science).
Для рейтингу науковців зараз найчастіше використовують індекс Гірша
[8], який більшою мірою розрахований на лідерів рейтингу "імпакт". Необ-
хідно відзначити, що окремі українські науковці мають високі показники
цитування індексу Гірша. Значну роль відіграє, звичайно, друкування пуб-
лікацій українських науковців в іноземних виданнях та в українських жур-
налах, які представлені у міжнародних базах даних. Але це є також резуль-
татом високого рівня радянської літератури [3], що і досі цитується. Проте
індекс Гірша ще неможливо прецезійно застосувати до ранжирування ук-
раїнських вчених через те, що більшість наших видань не можуть забезпе-
чити необхідних умов для цитованості авторів публікацій. Крім цього, цей
показник залежить від часу, тому не дуже придатний для оцінки діяльності
молодих науковців.
Відповідно до рейтингу наукометричної бази даних SciVerse Scopus [7]
(за h-індексом) cеред сотні кращих науковців України семеро належать до
Західного регіону України (табл. 2). Це учені Чернівецького (2) та Прикар-
патського (1) національних університетів, Інституту фізики конденсованих
систем (3) та Інституту біології клітини (1) НАН України. Потрібно відзна-
чити, що у сотні кращих переважну більшість становлять учені НАН Украї-
ни, а близько 20 вчених працюють в університетах України.
У рейтингу вищих навчальних закладів України (SciVerse Scopus станом
на 4 квітня 2013 р.) серед 15 кращих шість університетів Західної України [7].
Зокрема, Львівський національний посідає третє місце. Рейтинги не завжди
відображають реальний стан справ, і більшою мірою характеризують внесок
учених у фундаментальну науку. Значну увагу науковців, зокрема у науково-
дослідних інститутах, привертають прикладні дослідження. Так, у рейтингу
установ НАН України (SciVerse Scopus станом на 4 квітня 2013 р.) Інститут
термоелектрики НАН України та МОН України знаходиться у п’ятірці, яка
замикає список, але розробки науковців цього інституту настільки цікаві в
Україні та за її межами, що кошти за госпдоговірною тематикою досліджень
є більшими за бюджетне фінансування, чим не можуть похвалитися інсти-
тути, які очолюють рейтинг.
Дуже цікавим, але складним у використанні, особливо за наших умов,
є метод коцитування для оцінки наукових праць. Можна назвати ще низку
104
В.В. КОРНІЙ, О.Д. ЗИНЮК, Р.Р. РОМАНЮК
Таблиця 1. Наукові журнали Західного регіону України, які мають імпакт-фактор [7]
Назва журналу Видавець
Архів у
Scopus
SJR
2011
Ukrainian Journal of Physical
Optics
Інститут фізичної оптики
МОН України
З 2008 р. 0,138
Condensed Matter Physics Інститут фізики конденсованих
систем НАН України
З 2005 р. 0,054
Журнал фізичних досліджень
(Journal of Physical Studies)
Львівський національний універ-
ситет імені Івана Франка
З 2004 р. 0,026
Д ж е р е л о : http://jsi.net.ua/journals/scopus.html
Таблиця 2. Рейтинг ВНЗ України за наукометричною базою даних SciVerse Scopus [7]
№
з/п
Вищий навчальний заклад
Кількість
публікацій
у Scopus
Кількість
цитувань
у Scopus
Індекс
Гірша
1 Київський національний університет імені Тараса
Шевченка
10757 39324 62
2 Харківський національний університет імені
В.Н. Каразіна
5973 22274 47
3 Львівський національний університет імені Івана
Франка
4248 15829 38
4 Одеський національний університет імені І.І. Меч-
никова
2205 7482 36
5 Національний технічний університет України "Ки-
ївский політехнічний інститут"
3872 6377 31
6 Чернівецький національний університет імені
Юрія Федьковича
1646 4378 29
7 Донецький національний медичний університет
імені Максима Горького
845 3335 29
8 Дніпропетровський національний університет іме-
ні Олеся Гончара
2395 5378 28
9 Національний технічний університет "Харківський
політехнічний інститут"
1676 4083 27
10 Ужгородський національний університет 1343 4050 24
11 Національний університет "Львівська політехніка" 2541 3837 23
12 Прикарпатський національний університет імені
Василя Стефаника
189 1457 22
13 Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького
365 1384 22
14 Таврійський національний університет імені
В.І. Вернадського
111 2584 20
15 Донецький національний університет 1307 2119 20
Д ж е р е л о : http://jsi.net.ua/journals/scopus.html
105
Наука Західного регіону України: статистика та інформаційне середовище
методів, але всі вони сьогодні потребують достатнього представлення ре-
зультатів праці українських учених у світовому інформаційному просторі.
ІІІ. Проблемні питання щодо розвитку науково-інформаційних ресурсів.
Законодавчо визначено, що бюджетні витрати на цивільні наукові дослід-
ження в Україні мають становити не менше 1,7 % валового внутрішнього
продукту (ВВП) України [5]. Однак кошти державного бюджету в останні
роки поступаються визначеним у 5–6 разів і жодного року не перевищували
0,5 % ВВП. Нині впали нижче критичної позначки 0,3 % ВВП (це показник
слаборозвинених країн Африки). Бюджетне фінансування наукових дослі-
джень повинне здійснюватися через базове, а також програмно-цільове і
грантове фінансування. Власне, при використанні конкурсного чи гранто-
вого фінансування особлива роль наукометричних баз даних, які дозволяли
б об’єктивно представляти здобутки наукових колективів і були б корисни-
ми під час відбору проектів. Проте програмно-цільове, конкурсне та гран-
тове фінансування не може і не повинно заступати базове фінансування до-
слідних установ. Підхід, що ґрунтується на поєднанні принципів базового,
програмно-цільового та конкурсного фінансування наукових досліджень,
намагається розвивати Національна академія наук України.
Усі наукометричні індекси в своїй основі містять показники кількості
цитувань в інших публікаціях. Але подібні розрахунки важко навести для
українських видань, адже норми оформлення посилань часто змінюють. Та-
кож не всі редакції пильно перевіряють їхнє дотримання. В Україні видаєть-
ся близько 900 найменувань журналів і збірників [7], але лише невелика час-
тка доходить до читача і цитується нині у світі. Багато наукової періодики
залишається лише в паперовому вигляді, що у наш час є малоефективним
у використанні, тому що набагато легше відшукати потрібну інформацію в
електронних виданнях. За відсутності електронної версії майже неможливе
цитування видання. Наукова періодика, яка видається лише українською
чи російською мовами, є невидимою для світової спільноти. Перевірка діє-
вості рейтингів можлива лише через тривалий час після створення елект-
ронних аналогів більшості паперових видань та їх англомовних версій.
Україна має значний потенціал щодо збільшення частки своєї присут-
ності у світових інформаційних потоках. Серйозною проблемою вітчизня-
ного науково-інформаційного середовища є розпорошеність видавничих
інфраструктур, відсутність у державі потужних видавничих концернів чи ін-
ших структур, здатних проводити системну роботу щодо інноваційного роз-
витку галузі та інтеграції вітчизняних інформаційних ресурсів у світові бази
даних. Україна також потребує власної бази даних, що підвищить цитування
та популяризацію праці вітчизняних науковців. На її основі можливим буде
створення рейтингу публікацій, видавництв, журналів, організацій та окре-
мих науковців, що буде стимулом якісніших результатів наукової роботи.
На шляху до покращення рівня української наукової періодики необ-
хідно переглянути й уніфікувати стандарти і вимоги до наукових журналів,
враховуючи інтереси держави, видавців і науковців. На прикладі успішних
106
В.В. КОРНІЙ, О.Д. ЗИНЮК, Р.Р. РОМАНЮК
наукових журналів бачимо важливість і необхідність використання сучас-
них інформаційних технологій. Упровадження електронних ресурсів забез-
печує значно зручніший, швидший та якісніший пошук потрібної інфор-
мації. Вселяє оптимізм те, що кількість якісних фахових наукових видань в
Україні поступово зростає.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2011 році : стат. зб. – К. : Держкомстат
України, 2012. – 305 с.
2. The Institute for Scientific Information [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://
www.isi.edu.
3. Балагура І.В. Порівняльний аналіз систем для ранжирування українських наукових
періодичних видань та їхніх складових / І.В. Балагура // Реєстрація, зберігання і об-
робка даних. — 2009. — 11, № 4. — С. 97—108.
4. Scopus [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.scopus.com.
5. Google Scholar [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://scholar.google.com.ua.
6. CiteSeer [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://citeseer.ist.psu.edu.
7. Наукова періодика України у SciVerse Scopus [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://jsi.net.ua/journals/scopus.html.
8. The Hirsch index: Рart 1 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://nebulium.
wordpress.com/2007/12/08/the-hirsch-index-part-1.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-52470 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0077 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T14:02:47Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Корній, В.В. Зинюк, О.Д. Романюк, Р.Р. 2014-01-02T23:21:59Z 2014-01-02T23:21:59Z 2013 Наука західного регіону України: статистика та інформаційне середовище / В.В. Корній, О.Д. Зинюк, Р.Р. Романюк // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 98-106. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0077 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52470 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука України у світовому інформаційному просторі Сучасне наукове інформаційне середовище Наука західного регіону України: статистика та інформаційне середовище Article published earlier |
| spellingShingle | Наука західного регіону України: статистика та інформаційне середовище Корній, В.В. Зинюк, О.Д. Романюк, Р.Р. Сучасне наукове інформаційне середовище |
| title | Наука західного регіону України: статистика та інформаційне середовище |
| title_full | Наука західного регіону України: статистика та інформаційне середовище |
| title_fullStr | Наука західного регіону України: статистика та інформаційне середовище |
| title_full_unstemmed | Наука західного регіону України: статистика та інформаційне середовище |
| title_short | Наука західного регіону України: статистика та інформаційне середовище |
| title_sort | наука західного регіону україни: статистика та інформаційне середовище |
| topic | Сучасне наукове інформаційне середовище |
| topic_facet | Сучасне наукове інформаційне середовище |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52470 |
| work_keys_str_mv | AT korníivv naukazahídnogoregíonuukraínistatistikataínformacíineseredoviŝe AT zinûkod naukazahídnogoregíonuukraínistatistikataínformacíineseredoviŝe AT romanûkrr naukazahídnogoregíonuukraínistatistikataínformacíineseredoviŝe |