Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука України у світовому інформаційному просторі |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52474 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення) / Г.І. Ковальчук // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 131-139. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860257470679613440 |
|---|---|
| author | Ковальчук, Г.І. |
| author_facet | Ковальчук, Г.І. |
| citation_txt | Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення) / Г.І. Ковальчук // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 131-139. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука України у світовому інформаційному просторі |
| first_indexed | 2025-12-07T18:51:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
131
Г.І. Ковальчук, д-р іст. наук
Завідувач відділу Національної бібліотеки України
імені В.І. Вернадського
КНИГОЗНАВЧИЙ ЖУРНАЛ
"БІБЛІОЛОГІЧНІ ВІСТІ"
(до 90-річчя від часу створення)
У статті до 70-річного ювілею від часу виходу першого числа
журналу "Бібліологічні вісті" її автори – Нінель Федорівна Ко-
ролевич і Леонід Лазебний – слушно зазначали: "Доволі непрос-
то збагнути саме явище "Бібліологічних вістей" в українській
книжковій культурі. Непросто, бо часопис, що видавався за ча-
сів розгортання, поширення, згортання й придушення процесу
"українізації", практично не відчув ідеологічних впливів, точні-
ше кажучи, – не дав себе поглинути тій хвилі безпринципової
псевдонауки, яка, зрештою, потрощила те, чого не змогла собі
підкорити. Оригінально вирішений за змістом і структурою жур-
нал виявився найжиттєздатнішим у колі книгознавчих часописів
України" [1].
Журнал випускав Український науковий інститут книгознав-
ства (УНІК) з 1923 до 1930 р. Це був єдиний на той час у Радян-
ському Союзі фаховий журнал практично з усіх галузей книго-
знавства. Багато статей, надрукованих в "Бібліологічних вістях",
зберегли свою наукову цінність і до сьогоднішнього дня. Вони є
достовірним джерелом вивчення історії вітчизняного книгознав-
ства і книжкової справи.
Програма "Бібліологічних вістей", що відбивала характер,
зміст і напрями робіт, здійснюваних Інститутом, передбачала в
1923 р. такі питання: бібліографія, бібліотекознавство, бібліофі-
лія, книжкова справа. З 1924 р. програму часопису проанонсова-
но в журналі вже ширше: "Статті та інші праці з питань теоретич-
ного і прикладного книгознавства: Історія книги. Журналістика.
Історія преси. Законодавство про друк. Історія цензури. Теоре-
тична бібліографія. Бібліографічні покажчики по різних галузях
життя та знання. Бібліотекознавство. Бібліопсихологія. Бібліо-
філія. Екслібрис. Манускрипти. Рідкісні видання. Видавнича та
книгарська справа. Теорія та практика друкарського мистецтва.
Хроніка бібліологічного життя на Україні та за кордоном".
Перші два числа журналу за 1923 р. були ще надруковані на
машинці і, можливо, літографовані. Тираж № 1 (39 с.) становив
132
Г.І. КОВАЛЬЧУК
25 примірників, на журналі не зазначено [2]; тираж № 2 (43 с.) – 30 примір-
ників. Перші номери готував гурток бібліологів, які об’єдналися навколо
УНІКу: М. Іванченко, В. Ігнатієнко, Д. Лисиченко, Ю. Меженко, В. Мія-
ковський, Я. Стешенко, М. Ясинський та ін. Числа 3 і 4 видані вже друком
по 500 примірників, обсяг різний: № 3 – 32 с. (64 стовпчика), № 4 – 62 с.
(122 стовпчика + 1 с. оголошення про передплату; він вийшов уже на по-
чатку 1924 р.).
Титульних аркушів журнал ще не мав, його назва українською та фран-
цузькою мовами, видавнича марка роботи Юхима Михайліва та зміст ви-
пуску друкувалися у верхній частині першої сторінки. УНІК вказано як
"Редактор-видавець", а надруковано журнали Державним трестом "Київ-
друк", друкарня № 2. На останніх сторінках цих двох номерів редакція звер-
талася до бібліологів, видавництв, бібліотек, наукових організацій з про-
позицією надсилати свої видання та інформацію про свою діяльність, про
книжкове життя на місцях, а також статті й замітки з питань бібліології.
З 1924 р. "Бібліологічні вісті" перетворилися на "прекрасно редагований
фаховий журнал, до співробітництва в якому було притягнуто найвидатніші
наукові сили в галузі книгознавства" [3]. Починаючи з того ж року журнал
виходив тиражем 1000 пр. (останнє число за 1930 р.— 1122 пр.).
Планувалося видання чотирьох чисел на рік (на початку мріяли про що-
місячник), обсягом не менше чотирьох друкованих аркушів. Проте з мате-
ріальних причин Інститут не завжди мав змогу ритмічно видавати журнал.
Усього вийшло 25 чисел часопису в 21 книзі (таблиця).
Останній випуск (№ 4 за 1930 рік) вийшов на початку 1931 р., тому іноді
виникає плутанина: дехто пише, що журнал виходив до 1931 р. включно.
Журнал виходив нерегулярно. Фінансово він не був забезпечений і че-
рез це передплати не мав, тираж розходився через книгарні. Передплату
було оголошено лише на 1930 р. Нерозпроданими залишалися 10 % тиражу.
Німецька книготоргова фірма К. Гірземана купувала по десять примірників
кожної книжки, 15–20 примірників направляли за кордон для обміну.
У рекламних оголошеннях
журналу подавалося, за нашими
підрахунками, 175 прізвищ уче-
них, письменників, художників,
які начебто брали участь у під-
готовці журналу. Це було пев-
ним перебільшенням; до списку
потрапили прізвища людей, які,
скоріш за все, погоджувались
писати для журналу, з ними вели
переговори, але їхніх публіка-
цій немає. Список цей постійно
змінювався, доповнювався, до
прізвищ киян позначки "Київ"
Випуск часопису "Бібліологічні вісті"
(1923–1930 рр.)
Рік
Кількість
журналів
Нумерація
1923 4 1–4
1924 1 1–3 (5–7)
1925 1 1–2 (8–9)
1926 4 1, 2, 3, 4 (10–13)
1927 4 1, 2, 3, 4 (14–17)
1928 1 1 (18)
1929 2 2–3 (19–20), № 4 (21)
1930 4 1, 2, 3, 4 (22–25)
133
Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення)
не додавали, географія інших реальних і потенційних авторів журналу була
вельми широкою. Ми бачимо прізвища найвидатніших книгознавців і літе-
ратурознавців того часу не лише з України, але й Росії та зарубіжжя. Окремо
необхідно звернути увагу на авторів із Галичини та українців-емігрантів, що
в умовах політичної ізоляції Радянського Союзу викликає подив.
Анотований опис усіх статей та хронікальних заміток можна знайти в на-
шому систематичному покажчику змісту журналу [4]. Найчастіше в журналі
опубліковано статті та замітки таких авторів: 31 – Алексєєв Т.; 17 – Межен-
ко Ю.; 14 – Іванченко М., Ігнатієнко В.; 12 – Голлербах Е.; Кондра С.; 9 –
Русинов М.; 8 – Залевський Й.; 7 – Балика Д., Барвінок В., Биковський Л.;
6 – Артюхова А. (Іванова-Артюхова), Боровий С., Дорошенко В., Ернст Ф.,
Куфаєв М., Михайлів Ю., Назаревський О., Романовський В., Січин-
ський В.; 5 – Комаров Б., Лисиченко Д., Маслов С.; 4 – Балицький П., Бір-
кіна Н., Клименко П., Макаренко М., Малеїн О., Тисяченко (Саливон) Г.,
Чикілевський М., Чукин Д.; 3 – Борщак І., Вияснівський В. (Чухрай Д.),
Гераклітов О., Дубняк К., Іваницький В., Керекез Я., Крип’якевич І., Куль-
женко В., Маслова О., Міяковський В., Перлін Г., Попов П., Хавкіна Л.,
Ясинський М.; 2 – Айзеншток І., Возняк М., Гельфанд Л., Дорошкевич О.,
Дубровський В., Єфремов С., Жолтовський П., Заглада Н., Зданевич Б.,
Зеров М., Клепіков С., Козловський В., Кузнєцова Ю., Лебідь А., Марго-
ліна А., Марцишевська К., Маяковський Я., Микитюк В., Нейкірх О., Пе-
ретц В., Полонська-Василенко Н., Попович А., Постернак С., Рихлік Є.,
Рубакін М., Сафронєєв М., Сірополко С., Срединський С., Стешенко Я.,
Таранушенко С., Тюнєєва О., Шпілевич В., Щербаківський Д.
Решта авторів – по одній статті. Усього ми нарахували 164 автори пу-
блікацій у "Бібліологічних вістях". Варто підкреслити, що на відміну від по-
передніх номерів, у "Бібліологічних вістях" 1930 р. нові прізвища авторів у
рекламі журналу вже не додавались, а з реклами останнього номеру зникли
прізвища емігрантів Л. Биковського та С. Сірополка, що, безумовно, не
було випадковим, а відбивало зміни в політичній обстановці країни.
Усього за вісім років виходу на сторінках "Бібліологічних вістей" було
опубліковано понад 200 статей, не рахуючи рецензій, оглядів та хронікаль-
них заміток. Характерною рисою часопису була велика увага до історії та
мистецтва книги. Публікуючи такі матеріали, редакція мала на меті на при-
кладі досягнень книжкового мистецтва минулого виховувати кадри полі-
графістів і художників, сприяти створенню нової книги на кращих тради-
ціях давнини.
"Бібліологічні вісті" є цінним джерелом відомостей з історії російської,
зарубіжної, але головним чином української книги, вивчення якої, по суті,
тільки починалось у період створення журналу. В пореволюційні роки, з
причини націоналізації монастирських і приватних зібрань, в державних
книгосховищах були зібрані колосальні книжкові скарби. Перед дослідни-
ками стародруків відкрилися великі перспективи вивчення історії книж-
ності. І необхідно визнати, що "Бібліологічні вісті" зробили вагомий внесок
134
Г.І. КОВАЛЬЧУК
в історіографію вітчизняного книговидання, сприяли систематизації та уза-
гальненню знань про стародруки, відпрацюванню методики їх досліджень.
У журналі надруковано низку наукових оглядів фондів стародруків великих
книгосховищ. За десятиріччя від часу публікації відбулися значні зміни у
складі фондів стародруків багатьох книгозбірень, особливо в зв’язку з ві-
йною, а це надає публікаціям у "Бібліологічних вістях" особливого значення.
Надзвичайно важливим для того часу було розміщення в журналі праць ме-
тодичного характеру, зокрема С. Клепікова (1928), М. Кор нєєвої-Петрулан
(1925), С. Маслова (1925).
Історію цензури розглянуто в працях Т. Алексєєва "До історії цензур-
них нравів 90-х років", В. Міяковського "Ювілей цензурного акту 1876 р."
та ін. Ще один напрям розвідок – історія паперової промисловості: статті
І. Крип’якевича "Найдавніші папірні на Україні (XVI в.)", В. Романовського
"До історії папірень на Україні", М. Кошарнівського "З історії старої папе-
рової промисловості на Чернігівщині".
Деякі номери журналу було присвячено певним подіям, були тематич-
ними. Так, випуск № 1–3 за січень–березень 1924 р., як вказано на титулі
(хоча інших випусків "Бібліологічних вістей" в тому році більше не було),
присвячено 350-річчю українського друку. Кожна стаття супроводжена, як
у вітчизняних стародруках, орнаментованими заставкою та завершенням,
оздоблена орнаментованими ініціалами. При цьому Ю. Меженко у вступ-
ній статті зауважує, що з незалежних від УНІКу причин цей номер "вихо-
дить не таким, як би того вимагало останнє слово друкарської техніки. Брак
матеріальних засобів не дав можливості випустити ювілейне число так, щоб
підкреслити технічну досконалість, яку має українська книжкова продукція
через 350 років після свого народження" (с. 6).
Два журнали було присвячено окремим особам: № 3 за 1926 р. – видат-
ному художнику-графіку Георгію Івановичу Нарбуту, а № 3 за 1927 р. – Ми-
колі Васильовичу Гоголю.
Характерною рисою "Бібліологічних вістей", як уже підкреслено, була
увага до питань мистецтва оформлення книги. Це, насамперед, праці
М. Макаренка "Мистецтво книжки", П. Попова "Матеріали до словника
українських граверів", І. Крип’якевича "Причинки до словника українських
граверів", "До історії львівської гравюри в XVIІ в.", П. Клименка "Україн-
ські ритодруки", В. Січинського "До питання про автора гравюр україн-
ського першодруку" та ін. Окрема увага приділялася творчості українських
книжкових графіків – Г. Нарбута, М. Алексєєва, М. Хіжинського, М. Кир-
нарського, М. Лісовського, П. Ковжуна. У журналі також вміщено огляди
виставок графічних праць, статті, в яких розглянуто загальнотеоретичні
питання книжкової графіки. Наприклад, принципам побудови книжкової
обкладинки присвячена стаття ленінградського мистецтвознавця Е. Голлер-
баха (1930, № 2), який був постійним дописувачем "Бібліологічних вістей".
Подібні матеріали дозволяють скласти уявлення про розуміння книжкової
культури в 1920-х роках, про перші кроки радянського мистецтва книги.
135
Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення)
Журнал відводив чільне місце історії української періодики. З цієї тема-
тики були опубліковані розвідки В. Міяковського "До історії журналістики
на Україні" (1923, № 1); В. Ігнатієнка "Українська преса в 1922 р." (1923,
№ 1, 2), "Історія української преси та її вивчення" (1923, № 3), "Українські
нелегальні видання рр. 1914–1917" (1926, № 1), "Одеська періодична преса
років революції та громадянської війни 1917–1921 рр." (1930, № 2) та ін.;
М. Возняка "Нездійснений план українського журналу 1883 р." (1927, № 2);
І. Кревецького "Перша газета на Україні "Gazette de Leopol" (1926, № 4);
Д. Лисиченка "Українська преса в Катеринославі" (1923, № 2); Ф. Сенгале-
вича "Періодична преса на Канівщині на початку революції" (1927, № 2);
М. Ясинського "До питання про початок української преси" (1923, № 4),
В. Даниліва "Кіевская старина" по цензурным документам" (1925).
"Бібліологічні вісті" брали участь у розробці загальних проблем книго-
знавства. Особливо цікавими є роботи з загальної теорії книгознавства та
бібліосоціології вчених М. Куфаєва, Д. Балики, М. Рубакіна, С. Клепікова,
Ю. Меженка тощо.
Редакція журналу виявляла значний інтерес до досвіду зарубіжного
книгознавства, ознайомлюючи радянського читача з найважливішими його
проблемами. В останні роки існування журналу на його сторінках з’явилися
численні матеріали-огляди або рецензії на фахову закордонну літературу.
Багато у журналі статтей, присвячених кардинальним проблемам орга-
нізації, теорії та методики бібліографічної справи в республіці. Деякі статті
стосуються також питань бібліотекознавства, видавничої справи. Зокрема,
скажімо, стаття А. Козаченка "Книжкова продукція УСРР. 1923–1926" (№ 2
за 1927), джерелами якої були дані В. Ігнатієнка, центрального бюро статис-
тики друку, архів українського друку. Так, за цими даними, за 1923–1924 р. в
УСРР надруковано 2761 назв книжок тиражем 14 684; подано типологію ви-
давництв. А. Козаченко відмітив різке падіння обсягів продукції державних
видавництв за 1925–1926 р., що пояснював ліквідацією двох видавництв –
"Шлях освіти" та "Червоний шлях" і значним скороченням видавничого
плану Державного видавництва України. Одночасно відмітив зростання
кількості друкованої продукції приватних і наукових видавництв.
Починаючи з 1931 р., УНІК обвинувачули в тому, що він займався
лише історією книги. Але це не так. На сторінках "Бібліологічних вістей"
було багато публікацій з питань сучасності. Наприклад: "Новини друкар-
ської техніки" Є. Рихліка, "Хто винен у подорожчанні книги" М. Олексіє-
ва, "Теорія ритму будування книги й газети" С. Серединського, "Стандар-
тизація матеріалів для друку та манускриптів", "Бібліометр або книгомір",
"Стандартизація паперових форматів" С. Кондри, "Минула та сучасна тех-
ніка друкарства" В. Кульженка, "Про технічні правила складання" І. Га-
лактіонова, "Стан книжкової торгівлі" Д. Лисиченка, огляди видавничої
діяльності тощо.
Комплексний підхід до висвітлення проблем різних дисциплін кни-
гознавчого циклу, залучення суміжних галузей наукового знання сприяли
136
Г.І. КОВАЛЬЧУК
формуванню суттєво нового типу науково-книгознавчого періодичного ви-
дання, а також розробці традицій в освітленні книгознавчих проблем.
У журналі були постійні рубрики: "Miscellanea" – де друкувались статті з
історії стародруків, друкарської справи, преси, замітки про рукописи, екс-
лібриси тощо; "Рецензії, огляди" – рецензії на вітчизняні і зарубіжні книги
з питань бібліотечної справи, бібліографії, книгознавства, мистецтва книги.
Існувала підрубрика "По закордонних часописах", особливо багата в 1929–
1930 рр. Рубрика "Персоналія" (іноді вона називалась "Пам’яті згаслих")
вміщувала некрологи відомих діячів книги: І. Калиновича, Г. Саливона (Ти-
сяченка), О. Попільницького тощо.
Інформацію для рубрики "Хроніка" в "Бібліологічних вістях", що займа-
ла, за нашими підрахунками, п’яту частину загального обсягу журналу, Ін-
ститут отримував завдяки творчим зв’язкам з багатьма бібліотеками, това-
риствами, книгознавчими установами України, Радянського Союзу і цілого
світу. Матеріали цієї рубрики (відсутня лише в двох ювілейних, тематичних
номерах) постійно інформували читачів про важливі події в галузі видавни-
чої та бібліотечної справи, бібліографії, мистецтва книги. Тут були насампе-
ред звіти про діяльність УНІКу, про бібліотечні та бібліографічні з’їзди, на-
ради, конференції, матеріали про діяльність установ книжкової галузі, про
події книгознавчого життя. Деякі матеріали "Хроніки" публікувалися в під-
рубриках "Varia", "Прологомени". За наявністю цінних інформаційних ма-
теріалів "Бібліологічні вісті" займають, без сумніву, перше місце серед інших
книгознавчих періодичних видань. Сьогодні за розділом "Хроніка" можна
вивчати історію книжкової справи 1920-х років. І це добре розуміли творці
журналу. В листі Ю. Меженка до паризького видання "Українські вісті" від
10 березня 1928 р. йдеться про "чергове число цього прекрасно редагованого
видання, яке здобуло собі вже заслужену славу скрізь по українських куль-
турних центрах і навіть за кордоном. … як завжди, цінна хроніка. Комплект
цього видання буде колись з великим запалом розшукуватись всіма куль-
турними робітниками" [5], що вже наразі й відбувається, не зважаючи на
перевидання комплекту журналу, здійснене у Львові кілька років тому.
У № 3 за 1923 р. був закладений підрозділ "Праця українських бібліо-
логів", де вміщували інформацію про розпочаті або готові роботи вчених-
книгознавців. У № 1 за 1928 р. редакція запропонувала читачам надавати
для підрубрики "Desiderata" оголошення про пошуки або пропозиції до об-
міну чи продажу необхідної літератури.
Редакторами "Бібліологічних вістей" до кінця 1927 р. були Ю. Меженко,
Я. Стешенко, М. Іванченко, а з 1928 р. – Ю. Меженко, С. Кондра, Т. Алек-
сєєв [6]. Зміна членів редакції, безперечно, позначилася на змісті та струк-
турі журналу. Проте фінансовий бік справи видання журналу був напруже-
ним, незважаючи на зміни редакції, упродовж усього періоду виходу часо-
пису, про що свідчать матеріали архіву Інституту [7]. Заслуговує на увагу
лист УНІКу від 30 листопада 1927 р.: "Мало було бібліологічних часописів,
що при таких неймовірно важких умовах, не виплачуючи гонорару, іноді
137
Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення)
не маючи грошей навіть для оплати друкарських витрат, могли без перерви
проіснувати п’ять років, з кожним роком збільшуючи кількість друкованих
аркушів і об’єднуючи навколо себе усе більшу кількість бібліологів. За п’ять
років "Бібліологічні вісті" з друкованого на машинці в 25 примірниках жур-
налу в 39 сторінок перетворився на квартальник, даючи на рік більше 30
друкованих аркушів" [8].
Ще в 1920-х рр. журнал мав низку позитивних рецензій у вітчизня-
ній і зарубіжній періодиці [9]. Зрозуміло, з початку 1930-х рр. пріоритети
і фразео логія рецензій кардинально змінилися. Детальний список нега-
тивних рецензій зібрав свого часу Ярослав Дашкевич [10]. Журнал зазнав
надзвичайно різкої критики за відрив від соціалістичного будівництва, за
надання сторінок емігрантам – "буржуазним націоналістам" і "фашистам"
[11]. До речі, слід підкреслити, що журнал жодного разу не надрукував ні-
чого політично ворожого щодо влади. Праці вчених-емігрантів С. Сіропол-
ка, Л. Биковського, І. Огієнка, І. Борщака становлять справді наукові тво-
ри, цікаві фахівцям незалежно від місця проживання авторів. Пропаганди
марксизму-ленінізму на сторінках "Бібліологічних вістей" справді не було,
що можна пояснити індиферентними суспільно-політичними поглядами
членів редколегії, а найголовніше – їх настійливим прагненням творити
книгознавство, пропагувати в суспільстві Книгу, книжкову культуру. Завдя-
ки цьому журналу, інформація про книгознавче життя Москви й Ленінгра-
да була широко відома в Україні, і навпаки. Журнал мав свого офіційно-
го представника в РРФСР – відомого вченого, книгознавця з Ленінграда
М. Куфаєва, який займався питаннями пропаганди, передплати журналу та
пошуками й надсиланням статей та інформацій до редакції (ф. 47, од. зб.
34). Він писав: "Необхідною умовою розвитку книгознавства на широкій
базі взаємин живих науково-дослідних сил країни є добре поставлена спра-
ва видання спеціального часопису з книгознавства. В СРСР єдиним поки
що часописом у нашій галузі є часопис "Бібліологічні вісті", що обмірковує
на своїх сторінках різноманітні проблеми книговивчення і прокладає шлях
до раціональної конструкції справи пізнання книг" [12].
Треба підкреслити ту велику роль, яку відігравали "Бібліологічні вісті" за
кордоном у справі піднесення авторитету українського книгознавства і ві-
тчизняної культури загалом. Відомий польський дослідник К. Мігонь пізні-
ше відзначав, що й "досі журнал "Бібліологічні вісті" не має рівного. Подіб-
не видання з’явилося в Радянському Союзі лише в 1959 році, це щорічник
"Книга: Исследования и материалы". Досягнення українських книгознавців
1920–1930 рр. у царині теорії і практики роботи з книгою були величезни-
ми, і без урахування досягнень цього періоду важко собі уявити розвиток
книгознавчих досліджень на Україні" [13]. З позицій сьогодення публікації
"Бібліологічних вістей" здаються ще більш цінними.
На прохання Я. Дашкевича Ю. Меженко в останні роки життя написав
невеликі спогади про журнал "Бібліологічні вісті" [14], де, зокрема, зазна-
чив: "Чому припинилося видання "Бібліологічних вістей"? Ніяких особли-
138
Г.І. КОВАЛЬЧУК
вих гріхів не було, ніякого спеціального наказу теж не було. Закінчився 1930
рік, Державне видавництво України не поновило договору на видання, мо-
тивуючи це (звичайно не на письмі, а на словах) тим, що видання "нерента-
бельне", а Наркомос не дав грошей. Щоправда, влітку 1931 року київський
філіал ІМЕЛ організував дискусію про ідеологічне становище у книгознав-
стві, <…> виступив Постернак, директор ВБУ, з "самокритикою" і, з влас-
тивою йому безпринциповістю, всю роботу ВБУ визнав за хибну, помилко-
ву, мало не шкідливу. Після його виступу була перерва, а після перерви мав
виступити я як представник УНІКу. Нирчук під час перерви спитав мене:
"Скільки тобі часу дати на виступ?" "А ніскільки, – відповів я, – за мене все
сказав Постернак, а я піду їсти морозиво". Звичайно, все було наперед ви-
рішено: це всім було ясно, і мій виступ нічого змінити не міг. Згодом було
репресовано і Постернака, і Нирчука. <…> Це був час погромів та само-
погромів, які тоді мали назву самокритики. Спробувати їм опиратися – це
тільки загострило б стосунки й призвело б до ще гірших наслідків. Вряту-
вати "Бібліологічні вісті" було неможливо. Так само й УНІК. Нове керівни-
цтво УНІКу не спроможне було нічого зробити, крім критикування своїх
попередників, і навіть не намагалося відновити журнал. <…> Залишаєть-
ся назвати кілька найактивніших погромників: Довгань, Керекез, Біркіна,
Фольман, Вайсблат, Завальний" (К., серпень, 1962 р.).
Не можна забувати, що в 1931 р. було ухвалено в СРСР дуже важливу
постанову ЦК ВКП(б) "Про видавничу роботу", у якій, зокрема, відзначено,
що якість журналів все ще знаходиться на низькому рівні, що журнали не
є бойовими виданнями, не мають твердих планів роботи, дублюють один
одного, страждають від нестачі авторських кадрів, не виходять у строк. ЦК
вважало за необхідне переглянути мережу журналів, скоротити їхню кіль-
кість, поліпшити склад редакційних колегій [15]. Отже, причини припи-
нення виходу "Бібліологічних вістей" були насамперед соціально-політич-
ни ми. У 1931 році відбувся справжній розгром УНІКу, змінився майже весь
його штат, постали зовсім інші, далеко не книгознавчі, завдання перед га-
луззю. Але "Бібліологічні вісті" залишилися в історіографії книгознавства
взірцевим книгознавчим періодичним виданням, до якого й досі активно
звертаються спеціалісти видавничої, книгознавчої, бібліотечної та бібліо-
графічної справи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Королевич Н., Лазебний Л. Прекрасно редагований фаховий журнал // Книжник. –
1992. – № 1. – С. 22.
2. Архів УНІК: Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Інститут руко-
пису (далі – ІР НБУВ), фонд. 47, № 92, арк. 228.
3. Порський В. Бібліологічні вісті // Українські бібліологічні вісті. – Авгсбург, 1948. –
С. 4–5.
4. Бібліологічні вісті (1923–1930): Систематичний анотований покажчик змісту / Нац.
парлам. б-ка України ; уклад. Г.І. Ковальчук ; наук. ред. С.І. Білоконь. – К., 1996. –
160 с.
139
Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення)
5. ІР НБУВ, ф. 47, од. зб. 161, арк. 41.
6. ІР НБУВ, ф. 47, од. зб. 154, арк. 10; од. зб. 225, арк. 2.
7. ІР НБУВ, ф. 47, од. зб. 61, 66, 83, 92, 225.
8. ІР НБУВ, ф. 47, од. зб. 92, арк. 288.
9. Червоний шлях. – 1927. – № 2. – С. 262–263; Червоний шлях. – 1928. – № 9. – С. 278–
280; Библиография. – 1928. – № 1. – С. 71; Przegląd biblioteczny. – 1928. – № 2. –
C. 160–162; Przegląd biblioteczny. – 1931. – № 5. – С. 178–180.
10. Дашкевич Я. "Бібліологічні вісті" – ідеї та люди // Книжник. – 1992. – № 1. – С. 23–
24.
11. Керекез Я. В борьбе за марксистско-ленинское книговедение // Книжный фронт. –
1933. – № 12. – С. 29–31.
12. Куфаєв М. Наукові та організаційні проблеми книговивчення // Бібліологічні вісті. –
1927. – № 2. – С. 13.
13. Migoń K. Księgoznawstwo ukraińskie w dwudziestolecim miedzywojennym // Studia o
Ksiąźce. – Wrocław, 1970. – T. 1. – S. 40.
14. Меженко Ю. Спогади про журнал "Бібліологічні вісті" // Книжник. – 1992. – № 1. –
С. 24–25.
15. Постановление ЦК ВКП(б) об издательской работе 15 агуста 1931 г. // Издательское
дело в СССР (1923–1931) : Сб. докуменьов и материалов. – М. : Книга, 1978. –
С. 186.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-52474 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0077 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:51:05Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ковальчук, Г.І. 2014-01-02T23:29:47Z 2014-01-02T23:29:47Z 2013 Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення) / Г.І. Ковальчук // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 8. — К.: Академперіодика, 2013. — С. 131-139. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. XXXX-0077 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52474 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука України у світовому інформаційному просторі Історичні дослідження наукової періодики Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення) Article published earlier |
| spellingShingle | Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення) Ковальчук, Г.І. Історичні дослідження наукової періодики |
| title | Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення) |
| title_full | Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення) |
| title_fullStr | Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення) |
| title_full_unstemmed | Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення) |
| title_short | Книгознавчий журнал "Бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення) |
| title_sort | книгознавчий журнал "бібліологічні вісті" (до 90-річчя від часу створення) |
| topic | Історичні дослідження наукової періодики |
| topic_facet | Історичні дослідження наукової періодики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/52474 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹčukgí knigoznavčiižurnalbíblíologíčnívístído90ríččâvídčasustvorennâ |