Пам’яті Нінелі Михайлівни Бокій

1 липня 2008 р. українська археологічна спільнота втратила одного зі своїх активних діячів.
 На сімдесят другому році життя відійшла у вічність Нінель Михайлівна Бокій. Знаний археолог, дослідник багатьох пам’яток Центральної
 України вона залишила великий спадок у вигляді низки важл...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5261
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Пам’яті Нінелі Михайлівни Бокій // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 114-115. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860218657371586560
citation_txt Пам’яті Нінелі Михайлівни Бокій // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 114-115. — укр.
collection DSpace DC
description 1 липня 2008 р. українська археологічна спільнота втратила одного зі своїх активних діячів.
 На сімдесят другому році життя відійшла у вічність Нінель Михайлівна Бокій. Знаний археолог, дослідник багатьох пам’яток Центральної
 України вона залишила великий спадок у вигляді низки важливих археологічних пам’яток,
 відкритих нею, та численних учнів — археологів, викладачів і музейних працівників.
first_indexed 2025-12-07T18:17:14Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 114 1 липня 2008 р. українська археологічна спіль- нота втратила одного зі своїх активних діячів. На сімдесят другому році життя відійшла у ві- чність Нінель Михайлівна Бокій. Знаний архео- лог, дослідник багатьох пам’яток Центральної України вона залишила великий спадок у ви- гляді низки важливих археологічних пам’яток, відкритих нею, та численних учнів — археоло- гів, викладачів і музейних працівників. Нінель Михайлівна народилася 20 червня 1937 р. у смт Новомиколаївка Запорізької обл. у родині службовців. Навчалася у середній шко- лі м. Костопіль, 1954 р. вступила до Київсько- го державного університету ім. Т.Г. Шевчен- ка на історичний факультет, який закінчила в 1959 р. Потім працювала науковим співробіт- ником у Київському державному архітектурно- му заповіднику «Софіївський музей» та лабо- рантом в археологічних експедиціях Інститу- ту археології НАН УРСР, завучем ДСШ № 1 у м. Калінінград (1962—1966 рр.). У 1966 р. доля в особі О.І. Тереножкіна спрямувала її на Кі- ровоградщину, де вона нарешті змогла прис- вятити себе улюбленій справі — археології. З 1966 до 1978 р. Неля, як її називали друзі, очо- лювала відділ археології у Кіровоградському краєзнавчому музеї. Це були роки активних досліджень — розвідок, розкопок, роботи над дисертацією. Велику роль у її житті зіграла зу- стріч ще на початку 1960-х рр. з Олексієм Іва- новичем Тереножкіним, який став її науковим керівником і наставником, завжди радів її зна- хідкам і науковому зростанню. Саме О.І. Тереножкін спрямував зусилля своєї аспірантки на вивчення заповідної для скіфологів території — порубіжжя Степу і Лі- состепу на Дніпровському Правобережжі. Тут Н.М. Бокій у басейнах верхів’їв Тясмину, Ін- гульця, Синюхи, Великої Висі дослідила багато пам’яток передскіфського та скіфського часів, які вперше після розкопок О.О. Бобринсько- го кінця ХХ — початку ХХ ст. репрезентува- ли археологічні комплекси на сучасному рівні дослідження. Багато пам’яток було розвідано й обстежено разом із визначним краєзнавцем В’ячеславом Євгеновичем Шкодою. Окрема тема — охорона пам’яток. Медеро- во, Защита, Куцеволовка, Чечеліївка, Іванго- род — ці вже класичні нині пам’ятки потріб- но було не лише знайти, а й уберегти від оста- точного руйнування, дослідити, тобто довести справу до кінця. Нелі з її наполегливістю і за- взятістю, а також дуже розвиненим почуттям відповідальності це вдавалося. Вона навіть ви- вчилася їздити на мотоциклі, щоб контролюва- ти стан археологічних пам’яток, або, як жарту- вали, наводити жах на деяких голів колгоспів. Утім ще зі студентських років Неля була зна- ною спортсменкою, захоплювалася легкою ат- летикою, альпінізмом, а в кіровоградський пе- ріод ще й парашутним спортом. Можливо, тому їй були під силу неординарні вчинки: зі злама- ною ногою на милицях приїхати до експедиції О.І. Тереножкіна або вночі мчати разом із чо- ловіком Юрієм на мотоциклі з Кіровограда на похорон вчителя в травні 1981 р. Струнка, ка- роока, усміхнена — вона завжди виглядала мо- лодшою за свої роки. У 1980 р. Нінель Михай- лівна захистила дисертацію «Скифский пери- од на пограничье Степи и Лесостепи в Право- бережном Среднем Поднепровье (VII—III вв. до н. э.)». На той час вона вже працювала (з 1978 р.) у Кіровоградському державному педагогічно- му інституті ім. О.С. Пушкіна (нині Держав- ний педагогічний університет ім. В. Винничен- ка) на посаді старшого викладача, згодом стала заступником декана історичного факультету з наукової роботи. У 1987 р. Н.М. Бокій було об- ПАМ’ЯТІ НІНЕЛІ МИХАЙЛІВНИ БОКІЙ ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 115 рано на посаду доцента кафедри СРСР і УРСР. Цей рік багатьом скіфологам запам’ятався кон- ференцією, яку Нінель Михайлівна організува- ла в Кіровограді з приводу ювілею свого вчи- теля О.І. Тереножкіна. Все на цьому форумі, що зібрав майже всіх фахівців із вивчення доби раннього заліза півдня Східної Європи, було просякнуто її турботою і увагою. Викладацька та виховна робота в універ- ситеті забирала багато часу, однак з’явилися й нові можливості. У 1978 р. Н.М. Бокій очолила студентський археологічний гурток, члени яко- го та студенти історичного факультету щороку проходили археологічну практику під керівни- цтвом свого наставника, а також у багатьох екс- педиціях Інституту археології НАН України, де на них завжди чекали. У ті роки Нінель Михай- лівна масштабно дослідила такі пам’ятки, як ґрунтові могильники Світловодський та біля с. Заломи, здійснила новітні розкопки відомого Мельгунівського кургану, а також унікального комплексу — золотоординського міста і могиль- ника ХIV ст. у м. Новоархангельськ (Торговиця), який Н.М. Бокій досліджувала в 1997—2007 рр. разом зі своєю ученицею і вже також відомим археологом І.А. Козир. В останні роки Нінель Михайлівна активно вивчала проблеми новіт- ньої історії України, постійно опрацьовува- ла архівні й бібліотечні матеріали в Інститу- ті археології і Національній науковій бібліоте- ці ім. В.І. Вернадського НАН України, була ак- тивним членом історико-культурної асоціації «Україна—Туреччина». Вона виступала з акту- альними доповідями на міжнародних історич- них конференціях у м. Будапешт (Угорщина) в 2003 р. та у Києві в 2006 р. Останні зустрічі колег із Нелею відбулися на травневих конференціях у 2007 р. — спо- чатку на конференції скіфологів у Чигирині, а потім у м. Ізмір (Туреччина), на Першому між- народному конгресі Євразійської археології. І ніщо не віщувало, що ці зустрічі останні. Вона не підкорялася хворобі. У червні 2007 р. були ювілейні святкування в Кіровоградському університеті, а в липні — продовження розко- пок у Торговиці. Здавалося, так буде ще багато- багато років … У її житті все відбулося: улюблена справа, успішна робота, дружна родина (чоловік, діти, троє онуків), у якій усі любили й розуміли один одного, віддані друзі та учні, на долях яких тою чи іншою мірою відбилася її неповторна осо- бистість. Нінель Михайлівна встигла опубліку- вати не дуже багато праць, але небагато сучас- них археологів можуть звітувати такою кіль- кістю першорядних досліджених пам’яток і людей, які завжди згадуватимуть її із вдячніс- тю та приязню. З нами назавжди залишиться її світлий образ, сповнений природженого опти- мізму, життєвої стійкості та мудрості.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5261
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:17:14Z
publishDate 2008
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling 2010-01-13T17:18:27Z
2010-01-13T17:18:27Z
2008
Пам’яті Нінелі Михайлівни Бокій // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 114-115. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5261
1 липня 2008 р. українська археологічна спільнота втратила одного зі своїх активних діячів.
 На сімдесят другому році життя відійшла у вічність Нінель Михайлівна Бокій. Знаний археолог, дослідник багатьох пам’яток Центральної
 України вона залишила великий спадок у вигляді низки важливих археологічних пам’яток,
 відкритих нею, та численних учнів — археологів, викладачів і музейних працівників.
uk
Інститут археології НАН України
Хроніка
Пам’яті Нінелі Михайлівни Бокій
Article
published earlier
spellingShingle Пам’яті Нінелі Михайлівни Бокій
Хроніка
title Пам’яті Нінелі Михайлівни Бокій
title_full Пам’яті Нінелі Михайлівни Бокій
title_fullStr Пам’яті Нінелі Михайлівни Бокій
title_full_unstemmed Пам’яті Нінелі Михайлівни Бокій
title_short Пам’яті Нінелі Михайлівни Бокій
title_sort пам’яті нінелі михайлівни бокій
topic Хроніка
topic_facet Хроніка
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5261