Пам’яті Аннети Леонідівни Нечитайло

П’ятого березня 2008 р. на сімдесят третьому році життя у себе на батьківщині, в м. Усть-Джегута Карачаєво-Черкеської автономної області Ставропольського краю, померла відомий археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України Аннета Леонідівна Нечитай...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5262
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Пам’яті Аннети Леонідівни Нечитайло // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 112-113. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860107330203418624
citation_txt Пам’яті Аннети Леонідівни Нечитайло // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 112-113. — укр.
collection DSpace DC
description П’ятого березня 2008 р. на сімдесят третьому році життя у себе на батьківщині, в м. Усть-Джегута Карачаєво-Черкеської автономної області Ставропольського краю, померла відомий археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України Аннета Леонідівна Нечитайло. Пішла з життя чудова людина, унікальний фахівець, яка однаково добре знала археологію доби бронзи Кавказу й України, в усіх тонкощах розбиралася в стародавній металургії, ідеології, етнічних та соціально-економічних питаннях населення доби бронзи в степах Східної
 Європи та Кавказу.
first_indexed 2025-12-07T17:32:23Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 112 П’ятого березня 2008 р. на сімдесят третьому році життя у себе на батьківщині, в м. Усть- Джегута Карачаєво-Черкеської автономної об- ласті Ставропольського краю, померла відо- мий археолог, доктор історичних наук, провід- ний науковий співробітник Інституту археоло- гії НАН України Аннета Леонідівна Нечитай- ло. Пішла з життя чудова людина, унікальний фахівець, яка однаково добре знала археологію доби бронзи Кавказу й України, в усіх тонко- щах розбиралася в стародавній металургії, іде- ології, етнічних та соціально-економічних пи- таннях населення доби бронзи в степах Східної Європи та Кавказу. Здається, що сама доля потурбувалась про те, щоб місце поховання археолога було по- руч із місцем її перших розкопок. Саме тут, у верхів’ях річки Кубань, починався науковий шлях Аннети Леонідівни. Вона народилася 15 листопада 1935 р. на Північному Кавказі у ста- ниці Старомінська Краснодарського краю у ро- дині службовця. Після звільнення Північного Кавказу від фашистських загарбників батьки Аннети Леонідівни оселилися в м. Ставрополь. У цьому місті пройшли її шкільні роки. Потім було навчання на історичному відділенні Став- ропольського державного педагогічного інсти- туту, який вона закінчила 1958 р. Уже у студент- ські роки Аннета Леонідівна виявила інтерес до давньої історії свого краю. Її першим учи- телем і наставником в археології стала Тетяна Максимівна Мінаєва — відомий російський ар- хеолог, дослідник та знавець археології Північ- ного Кавказу. Після закінчення педінституту А.Л. Нечи- тайло працювала в Ставропольському крає- знавчому музеї науковим співробітником-ар- хеологом. Одинадцять років вона віддала ро- боті в музеї, поєднуючи її з археологічними розкопками. Усть-Джегутинський могильник став першою археологічною пам’яткою, яку дослідила Аннета Леонідівна. Матеріали від енеоліту до середньовіччя потребували широ- кої ерудиції, постійної праці у бібліотеці, спіл- кування з учителем. Молода дослідниця висту- пала з доповідями за матеріалами розкопок на конференціях у Москві, Ленінграді, Кишине- ві, Києві. З’явилися перші публікації, побачили світ результати розвідкових робіт Ставрополь- ського музею (1964). У журналі «Советская ар- хеология» вийшла друком стаття «Комплекси майкопської культури в Усть-Джегутинському могильнику» (1966), написана Аннетою Леоні- дівною разом із Р.М. Мунчаєвим Того ж року А.Л. Нечитайло виступила на археологічній се- сії з доповіддю «Катакомбні поховання доби бронзи в околицях міста Черкеська». Далі було керівництво великою новобудівною експедиці- єю неподалік станиці Суворівська на Ставро- піллі. Ця експедиція стала справжньою шко- лою польової майстерності та організаційно- го таланту молодого археолога. Матеріали, отримані в результаті напруженої праці, заці- кавили фахівців-археологів із Москви та Ле- нінграда. Особливо цікавими були матеріали майкопської, катакомбної та північнокавказь- кої культур. Пам’ятаю, як на кафедрі археології Ленінградського університету, де я тоді навчав- ся, з’явилися фотокопії звіту про розкопки Ан- нети Леонідівни поблизу станиці Суворівська, і з якою зацікавленістю вони вивчалися спеці- алістами. Копітка робота з музейними колекці- ями, специфіка обліку та зберігання музейних фондів, безумовно, наклали свій відбиток на формування Аннети Леонідівни як дослідника ПАМ’ЯТІ АННЕТИ ЛЕОНІДІВНИ НЕЧИТАЙЛО © С.Ж. ПУСТОВАЛОВ, 2008 ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 113 й археолога. Акуратність, точність, пунктуаль- ність, ретельна перевірка всіх посилань та ци- тат стали однією з характерних рис усіх її по- дальших робіт. У 1969 р. Аннета Леонідівна вступила до аспірантури Інституту археології АН Україн- ської РСР. Відтоді вся її наукова діяльність була пов’язана як із Північним Кавказом, так і Укра- їною. Її вчителем з української археології став видатний учений-первісник, завідувач відді- лу археології каменю та бронзи, д. і. н., профе- сор Д.Я. Телєгін. Аннета Леонідівна інтенсив- но працювала над кандидатською дисертацією. Її тема, звичайно ж, була пов’язана з її улюбле- ним Кавказом — «Верхнє Прикубання за доби середньої бронзи». В основу дисертації було покладено матеріали розкопок Аннети Леоні- дівни у той час, коли вона ще була співробіт- ником Ставропольського краєзнавчого музею. Кандидатську дисертацію було успішно захи- щено 27 березня 1973 р. Згодом Аннету Леонідівну було призначе- но завідувачкою наукових фондів Інституту ар- хеології АН УРСР. Очевидно, це призначення було пов’язане з тривалою роботою дослідни- ці в музеї. Керівництво Інституту археології не помилилося у своєму виборі. А.Л. Нечитай- ло із властивим їй ентузіазмом взялася за впо- рядковування колекцій, наведення порядку у фондосховищі. На той час Інститут археології України розташовувався у будинку № 4 по вул. Кірова (нині Грушевського) у м. Києві, а фон- ди — в кімнаті під конференц-залом та в підва- лі під ним. Для того щоб зрозуміти, яку вели- чезну роботу здійснила А.Л. Нечитайло у фон- дах, необхідно було побувати там до її прихо- ду. На роки її завідування фондами (до речі, на громадських засадах) припав переїзд Інститу- ту в нове приміщення. Переїхали й фонди. Цю складну операцію було виконано бездоганно. Звичайно, знадобилася допомога всіх співро- бітників Інституту археології, але вся організа- ція переїзду лягла на плечі Аннети Леонідівни. На новому місці фонди розташувалися в Тра- пезній церкві та на нижніх поверхах дзвіниці Видубицького монастиря. Аннета Леонідівна почала практику публікації нових надходжень до наукових фондів Інституту археології. Пра- ця у фондах займала дуже багато часу й не за- вжди приносила задоволення, але притаманні їй життєрадісність та оптимізм допомагали долати труднощі й плідно працювати на науковій ниві. Наприкінці 1970-х рр. вийшли у світ дві моно- графії А.Л. Нечитайло, присвячені Верхньому Прикубанню. Вона надрукувала низку статей з особливостей поховального обряду народів Північного Кавказу за доби ранньої бронзи. У 1980 р. А.Л. Нечитайло стала старшим науко- вим співробітником. Того ж року побачили світ її тези про зв’язки культур України та Північно- го Кавказу за доби ранньої бронзи, які згодом по- клали початок докторській дисертації, основою якої стала монографія «Связи племен степной Украины и Северного Кавказа в эпоху бронзы». У цій монографії Аннета Леонідівна зібрала та опрацювала величезний матеріал про різнома- нітні зв’язки Стародавнього Кавказу й України. За кількістю металевих речей нею було визна- чено динаміку взаємодії металургійних центрів Кавказу та України, запропоновано оцінку зрос- тання металургійного виробництва у досліджу- ваному регіоні, показано можливі еквіваленти обміну в торгівлі між окремими регіонами. Про- тягом 1980-х рр. Аннета Леонідівна працювала над докторською дисертацією, яку успішно за- хистила в 1995 р. у Москві. Згодом Аннета Леонідівна опублікувала низку статей, присвячених зв’язкам Північного Кавказу та України за доби бронзи, зокрема про особливості технології плавки металу. Вона вперше виділила та схарактеризувала метало- обробні та металургійні центри на теренах Пів- нічного Причорномор’я за доби ранньої брон- зи. Паралельно Аннету Леонідівну захопили проблеми ранньонеолітичних степових куль- тур. Разом із Д.Я. Телєгіним вона активно пра- цювала над узагальнюючою монографією про новоданилівську та середньостогівську культу- ри, продовжувала брати активну участь у до- слідженнях Північного Кавказу, якому вона не зрадила до останніх своїх днів. Її цікаві роботи з металургії та про металургійні центри були визнані провідними фахівцями-археологами багатьох країн. Доповіді дослідниці на числен- них конференціях викликали незмінну зацікав- леність. Загальна кількість наукових публіка- цій А.Л. Нечитайло сягає майже 160. Останні два роки свого життя Аннета Лео- нідівна була на пенсії, тяжко хворіла, але про- довжувала працювати. Вона на все мала свій власний погляд і вміла його відстоювати перед будь-якою аудиторією. Доброзичливість, опти- мізм, величезна працездатність завжди були при- таманні Аннеті Леонідівні. Її науковий спадок і праці, безперечно, ввійдуть до золотого фонду археологічної науки, а ми, її друзі й колеги, на- завжди збережемо у своєму серці добру пам’ять про неї. Одержано 14.10.2008 С.Ж. ПУСТОВАЛОВ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5262
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:32:23Z
publishDate 2008
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling 2010-01-13T17:18:49Z
2010-01-13T17:18:49Z
2008
Пам’яті Аннети Леонідівни Нечитайло // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 112-113. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5262
П’ятого березня 2008 р. на сімдесят третьому році життя у себе на батьківщині, в м. Усть-Джегута Карачаєво-Черкеської автономної області Ставропольського краю, померла відомий археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України Аннета Леонідівна Нечитайло. Пішла з життя чудова людина, унікальний фахівець, яка однаково добре знала археологію доби бронзи Кавказу й України, в усіх тонкощах розбиралася в стародавній металургії, ідеології, етнічних та соціально-економічних питаннях населення доби бронзи в степах Східної
 Європи та Кавказу.
uk
Інститут археології НАН України
Хроніка
Пам’яті Аннети Леонідівни Нечитайло
Article
published earlier
spellingShingle Пам’яті Аннети Леонідівни Нечитайло
Хроніка
title Пам’яті Аннети Леонідівни Нечитайло
title_full Пам’яті Аннети Леонідівни Нечитайло
title_fullStr Пам’яті Аннети Леонідівни Нечитайло
title_full_unstemmed Пам’яті Аннети Леонідівни Нечитайло
title_short Пам’яті Аннети Леонідівни Нечитайло
title_sort пам’яті аннети леонідівни нечитайло
topic Хроніка
topic_facet Хроніка
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5262