Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст.
На основі опублікованих типологій кераміки із залученням результатів нових або неопублікованих досліджень зроблено спробу визначити особливості основних типів пізньосередньовічної кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. Результаты археологических исследований последних...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5263 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. / О.В. Оногда // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 55-63. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859667269206933504 |
|---|---|
| author | Оногда, О.В. |
| author_facet | Оногда, О.В. |
| citation_txt | Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. / О.В. Оногда // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 55-63. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | На основі опублікованих типологій кераміки із залученням результатів нових або неопублікованих досліджень зроблено спробу визначити особливості основних типів пізньосередньовічної кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст.
Результаты археологических исследований последних десятилетий, а также некоторые не опубликованные ранее материалы, дали возможность уточнить типологию керамики второй половины ХV — начала ХVІ вв. Выделено пять наиболее распространенных типов, совокупность которых наиболее характерна для упомянутого периода. Основанием для выделения типов послужил сравнительно-типологический анализ, а также прослеживание аналогий. Безусловно, предложенная схема со временем может корректироваться, но уже на данном этапе она имеет определенное практическое значение.
The results of archaeological research over the last decades, as well as some unpublished materials, allowed the author to specify the typology of the 15th — the beginning of the 16th cc. ceramics. Five the most common types have been singled out that represented the most characteristic set for this period. The basis for definition of types is the comparative typological analysis, as well as evolving the analogies. Undoubtedly, the scheme proposed could be corrected in time, however, already at this stage it has certain practical importance.
|
| first_indexed | 2025-11-30T11:58:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 55
Період другої половини ХV — початку ХVІ ст.
є досить цікавим часом у розвитку пізньосеред-
ньовічної кераміки Середньої Наддніпрянщи-
ни. Адже саме у той час відбувалися, хоча й по-
ступові, проте суттєві зміни у розвитку провід-
ної категорії гончарних виробів — горщиків. То
був час трансформації традицій розвит-ку ке-
раміки. С.О. Бєляєва, проаналізувавши значну
кількість південноруських пам’яток, зазначила,
що у ХV ст. сформувався новий тип кераміки,
а протягом ХІІІ—ХІV ст. відбувалося лише на-
громадження окремих ознак (Беляєва 1979, с.
40). З огляду на це згаданий період можна на-
звати перехідним у розвитку керамі-ки — від
еволюції другої половини ХІІІ — першої поло-
вини ХV ст. до значних змін у принципах про-
філювання, особливостях формування стінок
та інших ознаках у середині — наприкінці ХVІ
ст. (імовірно, це можна пов’язати зі змінами у
міському гончарному виробництві, адже з пер-
шої половини ХVІ ст. походять перші звістки
про цехові об’єднання ремісників (Яковенко
2006, с. 170)). Слід зауважити, що період побу-
тування типів кераміки, що розглядаються, не
обмежується зазначеним відрізком часу, деякі з
них з’явилися ще на початку ХV ст., деякі про-
довжували побутувати до кінця ХVІ ст. Проте
саме на вказаний хронологічний відрізок при-
падає зародження нових форм горщиків та еле-
ментів їх оздоблення.
Зауважимо, що цей період характеризується
і суттєвими змінами у політичному та економіч-
ному житті: від відносного спокою та розвитку
економічного і культурного життя другої трети-
ни ХV ст. до розгрому Києва Менглі-Гіреєм у
1482 р. та подальшими майже щорічними набі-
гами кримчаків (Івакін 1996, с. 94—104). Крім
того, на зазначений період припадає ліквідація
Київського удільного князівства і перехід Київ-
щини у безпосереднє підпорядкування Вілен-
ській адміністрації.
Дослідники вже розглядали схеми розвитку
гончарних виробів у пізньому середньовіччі.
Зокрема, за класифікацією середньовічної ке-
раміки, розробленою Л.І. Виногродською за ма-
теріалами розкопок у Новгороді-Сіверському,
хронологічно зіставними з періодом, що роз-
глядається, є горщики з профілюванням вінець
кількох типів (період 3 — ХV—ХVІ ст.): з віді-
гнутими назовні короткими вінцями, дуже ко-
роткою шийкою; із потовщеними вінцями у ви-
гляді козирка, що переходить у циліндричну
шийку; зі злегка відігнутими назовні вінцями
з незначним потовщенням із внутрішнього бо-
ку, край якого округлий; із вертикальними він-
цями, що переходять у круте плічко з ребром.
У декорі кераміки зазначеного періоду перева-
жає орнамент у вигляді вдавлень паличкою по
плічку (Виногродська 1988, с. 51—52, рис. 3).
Аналогічні типи профілювання — валикопо-
дібні, у вигляді козирка, дзьобоподібні — як
найхарактерніші для ХV—ХVІ ст. наведено і в
узагальнювальній праці з археології доби укра-
їнського козацтва (Виногродська 1997, с. 70).
Окрему публікацію дослідниці присвячено
трьом типам ХІV — ХV ст.: із потовщеним зов-
ні вінчиком у вигляді козирка, із потовщеним
зсередини вінчиком у вигляді трикутника та
із виразним потовщенням із зовнішнього боку
вінця, часто із пальцевими защипами по потов-
щенню (Виногродская 1990, с. 96—98, рис.).
У розробці Ю. Омельченка, І. Тесленко та
Л. Чміль наголошено, що наддніпрянській ке-
раміці кінця ХV—ХVІ ст. властиві такі особ-
ливості: вінця мають ромбічне або прямокут-
не в розрізі потовщення, форма — овоїдна зі
слабопрофільованими плічками, основний еле-
мент декору — рифлення по тулубу, іноді про-
креслені лінії. До того самого періоду, за київ-
ськими матеріалами, авторами віднесено кера-
міку з ромбоподібними вінцями з пальцевими
защипами (Омельченко, Тесленко, Чміль 1994,
с. 14—15, рис. 3—6).
Нагромадження археологічних знахідок та
збільшення кількості публікацій протягом
останніх десятиліть дає змогу детальніше роз-
глянути датування наддніпрянської кераміки
другої половини ХV — початку ХVІ ст.
У запропонованому нами огляді кераміки в
основу виділення типів традиційно покладе-© О.В. ОНОГДА, 2008
На основі опублікованих типологій кераміки із залученням результатів нових або неопублікованих досліджень
зроблено спробу визначити особливості основних типів пізньосередньовічної кераміки Середньої Наддніпрянщи-
ни другої половини ХV — початку ХVІ ст.
О.В. Оногда
ОСНОВНІ ТИПИ КЕРАМІКИ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ
ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХV — ПОЧАТКУ ХVІ ст.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 56
но особливості профілювання вінець горщи-
ків — найінформативнішої та найкраще пред-
ставленої в археологічних комплексах катего-
рії глиняних виробів. Запропоновані нами типи
є найпоширенішими у багатьох досліджених
комплексах*. Оскільки шари та об’єкти дру-
гої половини ХV — початку ХVІ ст. до сьогод-
ні є досить рідкісними і фіксуються переважно
на території Києва, більшість залучених нами
матеріалів походить із комплексів на території
цього міста. На жаль, «закриті комплекси» за-
значеного часу — рідкісне явище для доби піз-
нього середньовіччя, тому нами було залучено
комплекси, що мають кількісно та якісно ре-
презентативний керамічний матеріал (табл. 1).
Звісно, це не повний перелік серед усіх відо-
мих на сьогодні об’єктів післямонгольського
часу, проте вважаємо таку вибірку досить ре-
презентативною та можливою до застосування
для формулювання попередніх висновків. Важ-
ливою хронологічною ознакою для датування є
відсутність певних типів у ранніх комплексах
та їх незначний відсоток серед кераміки з піз-
ніших об’єктів.
Отже, за результатами попередніх дослі-
джень, найхарактернішими для кераміки Се-
редньої Наддніпрянщини періоду другої поло-
вини ХV — початку ХVІ ст. є такі типи профі-
лювання вінець (рис. 1).
Тип І: горщики з вінцями, оформленими
у вигляді масивного валика з виїмкою для по-
кришки. Цей тип, добре відомий за результата-
ми досліджень комплексів кінця ХІV—ХV ст.
(табл. 1), зберігався як елемент вінця до ХVІ
і навіть початку ХVІІ ст. (Чміль 2007, с. 375,
рис. 3). Посудини такого типу мають масивні
відхилені назовні вінця валикоподібної форми
із виразною виїмкою на внутрішній поверхні.
Виїмка, що у зазначений період мала досить
великий внутрішній кут (понад 90°), слугува-
ла для розташування на ній покришки. Пере-
хід від виїмки до шийки часто різкий, у вигля-
ді ребра. Товщина валика переважно у 1,5—2
рази більша за товщину шийки. Загальні про-
порції оформлення верхньої частини таких по-
судин дають змогу припустити, що вони, ймо-
вірно, стали прототипом підпрямокутних ві-
нець (тип III).
Посудини цього типу виявлено майже в усіх
розглянутих нами комплексах, окрім 3 (ХІV—
ХV ст.), 10 та 12, датованих кінцем ХV—
ХVІ ст. (табл. 1), тобто є відносно більш ран-
німи та пізніми.
Кераміка цього типу широко представле-
на на пам’ятках Середньої Наддніпрянщини
(Омельченко, Тесленко, Чміль 1994, с. 14—15,
рис. 3—6; Виногродська 1997, с. 69—70, рис.
33). Л.В. Чміль вінця із цим типом профілюван-
ня відносить до ХV ст. (Чміль 2001, с. 94—96),
але звертає увагу на те, що у деяких комплексах
цей тип побутував значно довше (Чміль 2007,
с. 375). Зауважимо лише, що, найімовірніше,
з початку ХVІ ст. почався завершальний етап
* Наведений перелік опрацьованих комплексів не ви-
черпний. До уваги було взято знахідки із добре опуб-
лікованих комплексів та комплексів, з якими автору
довелося працювати особисто.
Рис. 1. Зразки найхарактерніших типів профілювання вінець другої половини ХV — початку ХVІ ст.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 57
розвитку цього типу горщиків, адже у більшос-
ті пізніших комплексів він трапляється досить
рідко.
Аналогії кераміки цього типу, широко пред-
ставлені у колекціях, зібраних під час дослі-
джень різних пам’яток, мають переважно до-
сить широкі межі датування. Наведемо стислий
перелік цих комплексів: об’єкти ХІV—ХV ст.,
досліджені у Сокільцях та на хуторі Половець-
кому (Кучера 1969, рис. 5—6), ХІV—ХV ст. —
у м. Старокостянтинів Хмельницької обл. (Ви-
ногродська 2002, с. 107, рис. 3), ХV—ХVІ ст. — у
м. Остріг Рівненської обл. (Прищепа, Позіхов-
ський, Романчук, Чекурков 2005, с. 265, рис. 6).
Дуже широко аналогії цього типу представле-
ні в комплексах на території Польщі: у м. Вар-
шава (ХІV—ХV ст.) (Kruppe 1967, ryc. 40, 45),
м. Каліш — ХІV ст., м. Познань — кінець ХІV—
ХV ст., м. Свєче — ХІV—ХV ст., м. Солєц —
кінець ХV ст., м. Кельце — друга половина
ХV ст. тощо (Kruppe 1968, ryc. 7, 10, 14, 15).
Подібна кераміка відома і в Білорусі, де її дато-
вано ХV ст. (Левко 1983, с. 81, рис. 18). У Мол-
дові горщики з аналогічним профілюванням
побутували досить тривалий час і трапляють-
ся в комплексах від ХІV до ХVІ ст. (Абызова,
Бырня, Нудельман 1982, с. 56—57, рис. 47;
Spinei 2006, fi g. 4—6).
Тип ІІ: горщики із ромбоподібним профілю-
ванням верхнього краю (рис. 1, 2). Вінця цьо-
го типу нагадують ромб, напрямок довшої вісі
якого дещо відігнуто назовні, максимальна ши-
рина у 1,5—3 рази більша за товщину шийки.
Обриси вінець можуть мати як досить чіткі кон-
тури із виразним кутом, так і дещо заокруглені
(Оногда 2006, с. 419—423). Спостереження за
археологічними комплексами, зокрема колек-
цією кераміки з комплексу 17 (табл. 1), дають
змогу поточнити хронологічні межі побутуван-
ня виробів цього типу. Нижня межа появи цьо-
го типу кераміки, на нашу думку, сягає другої
половини — останньої третини ХV ст., верхня
межа — середини ХVІ ст. Протягом ХVІ ст. гор-
щики із ромбоподібним профілюванням про-
довжували побутувати, однак ромб став менш
масивним, а в оздобленні посудин з’явилися
елементи, характерні для декору наддніпрян-
ської кераміки ХVІ—ХVІІ ст. (описка, горизон-
тальне рифлення по тулубу, покриття внутріш-
ньої поверхні коричневою поливою тощо).
Горщики типу ІІ зрідка трапляються в об’-
єктах ХІV—ХV ст., проте більш широко пред-
ставлені в комплексах кінця ХV — початку (се-
редини) ХVІ ст. (табл. 1). Подібне профілю-
вання вінець відоме за результатами розкопок
закритих комплексів на о-ві Байда, датованих
кінцем ХV—ХVІ ст. (Іллінський 1993, с. 43,
49). Л. Чміль відносить таке профілювання до
ХVІ ст. (Чміль 2001, с. 94—96), однак наяв-
ність цього типу в багатьох раніших комплек-
сах дає змогу наполягати на можливості дату-
вання часу появи цього типу дещо ранішим пе-
ріодом, а саме — другою половиною ХV ст.
Кераміка цього типу має аналогії у Поль-
щі, зокрема, вона відома за результатами роз-
копок у м. Варшава (ХV ст.) (Kruppe 1967, ryc.
45), м. Познань (друга половина ХV—ХVІ ст.),
м. Шафляри (друга половина ХІV — кінець
ХV ст.) (Kruppe 1968, ryc. 16, 32). Подібне про-
філювання вінець горщиків у Молдові датова-
но ХІV—ХV ст. (Spinei 2006, fi g. 4). Аналогії
цього типу профілювання вінець горщиків ві-
домі за результатами досліджень більш пізніх
комплексів — кінця ХV—ХVІІ ст. — у Твері
(Дашкова, Иванова, Хохлов 1996, рис. 8).
Тип ІІІ: горщики із підпрямокутним профі-
люванням вінець (рис. 1, 2). Верхня частина по-
судин цього типу у перерізі нагадує прямокут-
ник, розташований майже паралельно відносно
вертикальної вісі горщика, або ж дещо загнутий
усередину, нижній зовнішній кут прямокутни-
ка трохи заокруглений. Внутрішній вигин пря-
мокутника переходить під кутом у шийку, утво-
рюючи виїмку. Товщина прямокутника у 1,5—2
рази більша за товщину шийки. Морфологічні
особливості таких посудин дають змогу зро-
Рис. 2. Горщики з профілюванням вінець типів ІІ та ІІІ
(розкопки на території Старого Арсеналу в Києві під
керівництвом Г.Ю. Івакіна)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 58
бити припущення, що вони є або різновидом,
або результатом подальшого розвитку кераміки
типу ІІ. Горщики цього типу з’явилися в комп-
лексах кінця ХV ст., припинення їх побутуван-
ня на сьогодні встановити важко, проте може-
мо припустити що з кінця ХVІ ст. на зміну їм
прийшов добре відомий тип профілювання піз-
ньосередньовічної і новочасної кераміки із пря-
мими відігнутими назовні вінцями, що зламом
переходять у плече.
Знахідки посудин типу ІІІ менш поширені,
аніж типів І та ІІ, й відомі насамперед за ре-
зультатами розкопок об’єктів, датованих не ра-
ніше середини ХV ст. (табл. 1).
Аналогічне оформлення вінець властиве по-
судинам, знайденим у ямі ХV—ХVІ ст. у м. Ост-
рог (Прищепа, Позіховський, Романчук, Чекур-
ков 2005, с. 265, рис. 6). Подібне профілюван-
ня вінець притаманне деяким горщикам із Вар-
шави, датованим ХV ст. (Kruppe 1967, ryc. 47),
а також із Кракова (ХV—ХVІ ст.) та м. Солєц
(Kruppe 1968, ryc. 14, 16). У Молдові аналогії
цього типу належать до ХІV—ХV ст. (Spinei
2006, fi g. 6).
Тип ІV: горщики із вінцями з профілем під-
трикутно-валикоподібної форми. Особливістю
профілювання верхньої частини посудин цього
типу є майже пласка або дещо увігнута внут-
рішня поверхня, що переходить у шийку у ви-
гляді незначного напливу. Внутрішня поверхня
подібна до вінець із ромбоподібним профілю-
ванням, однак зовнішня поверхня згладжена,
майже пряма або трохи опукла, саме вінце віді-
гнуте назовні. Час побутування типу IV за ана-
Таблиця 1. Пізньосередньовічні комплекси та основні типи кераміки
№
п/п
Місцезнаходження
комплексу, рік розкопок Тип пам’ятки Хронологічні репери Датування,
століття
Репрезентативність типів
(№ за табл. 1)
І ІІ ІІІ ІV V
1 Канів, гора Московка;
1948 (Фонд Юри,
арк. 219)
Культурний
шар —
ХІV—ХVІІІ + + +
2 Київ, Центральний
ботанічний сад; 1971
(Чміль 2007, с. 372—
378)
Гончарний
комплекс
(2 горни та
глинище)
Монета Сигізмунда
ІІІ (1608 р.) та солід
Христини (1632—
1654)
Початок
ХVІІ
+ +
3 Біла Церква, Замкова
гора; 1981 (Орлов 1981,
с. 13—14, рис. 8)
Будівля За порівняльною
характеристикою
керамічного матеріалу
і стратиграфії
ХІV—ХV + +
4 Київ, вул. Андріївська,
7/9; 1984 (Івакін 1996,
с. 143—146)
Могильник Скарб празьких грошів
(початок ХV ст.)?
ХІV—ХV + +
5 Переяслав, посад ста-
рого міста (Нариси …
2007, с. 164)
Культур-
ний шар
— Друга поло-
вина
ХІІІ—ХV
+ +
6 Новгород-Сіверський,
типологія Л.І. Вино-
гродської (Виногрод-
ська 1998, с. 51—52;
Виногродская 1990,
с. 96—99)
Комплекс
об’єктів
За порівняльною
характеристикою
археологічного
матеріалу і страти-
графії
— + +
7 Київ, церква Феодосія
Печерського; 1986—1988
(Балакін, Загребельний
1997, с. 102—106)
Могильник Литовський денарій
типу «колюмна-по-
гонь»
ХІV—ХVІ + +
8 Київ, вул. Сагайдачного,
18; 1991 (Івакін,
Козубовський, Герасімов,
Чекановський, Чміль
1993, с. 14)
Житло Стратиграфія Кінець
ХV—ХVІ
+ + +? +
9 Київ, Києво-Печерська
лавра, поблизу кор-
пусу № 68; 1991 (Си-
ром’ятников, Балакін
1993, с. 131—133)
Споруди (2) За порівняльною
характеристикою
керамічного матеріалу
і стратиграфії
ХVІ + + + + +
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 59
10 Чернігів, територія
«окольного граду» (р-н
сучасної Алеї Героїв);
1992 (Новик 2001,
с. 76—79)
— За порівняльною
характеристикою
керамічного матеріалу
і стратиграфії
Кінець
ХV—
ХVІ ст.
+ +
11 Київ, Братський монас-
тир; 1994 (Сагайдак,
Тимощук, Башкатов
1995, с. 35—38)
Будівля Кахлі «мискового»
типу, особливості
кухонної кераміки,
залізний навісний
замок
ХVІ + + +
12 Київ, Михайлівський
Золотоверхий монастир;
1997 (Чміль 1998,
с. 189—193)
Будівля, яма Литовський півгріш
Сигізмунда ІІ Августа
(1548)
ХVІ + + +
13 Канівський р-н, колиш-
нє с. Монастирьок; 1997
(Виногродська 1998,
с. 131—138, рис. 3—4)
Культурний
шар
Стратиграфія ХV—ХVІ + +
14 Київ, літописне ур.
Угорське та Аскольдова
могила; 2000 (Мовчан,
Боровський, Писаренко,
Гончар, Ієвлєв, Архипова
2001, с. 168—171)
Житло За порівняльною
характеристикою
керамічного матеріалу
і стратиграфії
ХІV—ХV + +
15 Київ, Києво-Печерська
лавра, поблизу корпусу
№ 4; 2002 (Балакін 2004,
с. 63—70)
Яма Те саме Друга
половина
ХV
+ + +
16 Черкаси, вул. Смілян-
ська, 2; 2002 (Куштан
2004, с. 19—22)
Будівлі та
ями
» » ХІV—ХV + +
17 Київ, Старий арсенал
(колишня територія
Вознесенського
монастиря); 2005
Будівля Литовські денарії
Олександра Ягеллона,
монета карбування
Менглі-Гірея, шахові
фігурки та ін.
Кінець
ХV —
початок ХVІ
+ + + + +
Закінчення табл. 1
логіями доцільно віднести до останньої трети-
ни ХV—ХVІ ст.
З-поміж наддніпрянських комплексів гор-
щики типу ІV представлені лише у п’яти із роз-
глянутих нами комплексів (табл. 1), більшість
із яких датовано кінцем ХV—ХVІ ст. Таке про-
філювання вінець досить детально описано у
працях Л.І. Виногродської, зокрема, за мате-
ріалами Новгорода-Сіверського їх віднесено
до ХV — початку ХVІ ст. (Виногродська 1988,
с. 52, рис. 3).
Аналогії типу ІV відомі за матеріалами по-
селення Гори в Білорусі, де їх датовано у ме-
жах ХV—ХVІ ст. (Левко 1992, табл. 4). На те-
риторії Польщі подібне профілювання тра-
пляється рідко, зокрема у м. Вілянув (ХІV ст.)
(Kruppe 1968, ryc. 32). Принцип оформлення
верхньої частини горщиків дещо нагадує до-
сить поширений у Росії так званий трикутний
тип вінець червоноглиняної кераміки, власти-
вий виробам кінця ХІV—ХV ст. (Бойцов 1991,
с. 33—40, рис. 1), хоча особливості переходу
від вінець до шийки московської кераміки (по
майже прямій лінії, вертикально, або із незнач-
ним відхиленням назовні) відмінні від опису-
ваного нами типу.
Тип V: горщики із масивними вінцями, зо-
внішню поверхню яких оформлено у вигляді за-
щипів. Цей тип оформлення верхньої частини
посудин є досить варіативним: защипи можуть
бути розташовані як по верхньому, так і ниж-
ньому краях, або ж обабіч вінець, інколи навіть
у три ряди. Крім того, їх взаєморозташуван-
ня може бути чітко ритмічним або хаотичним,
із різними відстанями та розмірами елементів
оздоблення. Зауважимо, що для зазначеного пе-
ріоду характерними рисами є масивність вінця
із защипами, наявність виїмки для покришки
№
п/п
Місцезнаходження
комплексу, рік розкопок Тип пам’ятки Хронологічні репери Датування,
століття
Репрезентативність типів
(№ за табл. 1)
І ІІ ІІІ ІV V
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 60
та лаконічність декору загалом (крім защипів,
посудини або не мають іншого оздоблення, або
додатково оздоблені лінійним чи хвилястим ла-
конічним орнаментом по плечу). Вінця типу V
мають потовщену основу, що нагадує типи ІІ
та ІІІ. Проте їх було виділено в окремий тип,
оскільки ця основа досить різноманітна, тому
часто важко визначити, має вона ромбічні, під-
прямокутні чи підтрикутні обриси. Наявність
особливого пластичного декорування по зо-
внішній поверхні та виїмки під покришку на
внутрішній поверхні вінця дали підстави для
виділення їх в окремий тип.
Вважається, що защипи з’явилися в ХV ст.
(Омельченко, Тесленко, Чміль 1994, с. 15), а
Л.І. Виногродська датує їх появу ХІV—ХV ст.
(Виногродская 1990, с. 98). Цей тип відомий
за результатами розкопок багатьох комплексів,
датованих як ХІV—ХV, так і ХV—ХVІ ст., про-
те, на нашу думку, час найбільшого поширен-
ня цього типу припадає саме на другу полови-
ну ХV — початок ХVІ ст. У пізніший час таке
оформлення вінець не припинило свого побу-
тування, навпаки, еволюціонувало у дуже по-
ширений протягом другої половини ХVІ — по-
чатку ХVІІІ ст. різновид оздоблення. Однак за-
щипи більш пізнього часу значно витонченіші,
ритмічніші, крім того, змінилися пропорції ві-
нець: основа стала набагато тоншою, зникла
виїмка по внутрішньому краю, додано інші
типи оздоблення (описка, штампований орна-
мент, димлення поверхні посудин тощо).
Горщики типу V досить широко представлені
у багатьох пізньосередньовічних комплексах на
теренах Середньої Наддніпрянщини (табл. 1).
Аналогії цього типу представлені у польських
матеріалах: м. Сєрадз (перша половина ХV ст.),
м. Могіла (ХІV—ХV ст.) (Kruppe 1968, ryc. 13,
36). У Молдові подібне профілювання вінець да-
товано ХІV—ХV ст. (Spinei 2006, fi g. 6)
У цьому огляді не присвячено уваги пооди-
ноким зразкам посудин, як-от із вінцями, що
мають підквадратний профіль та виїмку по
верхньому краю, вінцями із підтрикутним тон-
ким валикоподібним профілем та загостреним
верхнім краєм тощо. Подібні знахідки досить
нечисленні й представлені у небагатьох комп-
лексах, тому в подальшому потребуватимуть
окремого розгляду.
Колір посудин зазначених типів кераміки
представлено різними відтінками сірого, а та-
кож білоглиняними посудинами. Тісто здебіль-
шого досить пісне, із додаванням річкового піс-
ку, зрідка — жорстви, вапняку тощо. У випадку
збереженості повного профілю горщики харак-
теризуються конічною або овоїдною формою
з округлими плавними плічками. На сьогодні
не можливо встановити, наскільки наявність
полив’яних виробів може слугувати датуваль-
ною ознакою, адже всі основні типи посу-
дин трапляються як без поливи, так і з поли-
вою (знахідки комплексу 17, табл. 2). Єдиною
спільною особливістю є переважання у зазна-
чений період поливи різних відтінків зелено-
го кольору та покриття нею лише внутрішньої
поверхні. Поширення жовто-коричневої поли-
ви припадає на дещо пізніший час — ХVІ—
ХVІІ ст. (Виногродская 1998, с. 59).
Отже, основні типи профілювання вінець
мали досить широкі хронологічні межі, тому
визначальним під час датування комплексів
другої половини ХV — початку ХVІ ст. має
бути максимальна репрезентативність посудин
різних типів. Яскравим прикладом такого комп-
лексу є колекція кераміки із заповнення об’єк-
та, датованого монетами кінця ХV — початку
ХVІ ст. Об’єкт досліджено в 2005 р. на терито-
рії Старого Арсеналу в Києві (колишній Возне-
сенський монастир) під керівництвом Г.Ю. Іва-
кіна (табл. 1, комплекс 17). У комплексі пред-
ставлені всі описані нами типи. Найчисленніша
група знахідок — горщики типу ІІ із ромбопо-
дібним профілюванням вінець та типу V — із
защипами на основі масивного вінця (найбіль-
ше — вінець із защипами по нижньому та верх-
ньому краях вінця). Досить добре репрезенто-
вані вінця типів І та ІV, найменше знайдено ви-
робів типу ІІІ (табл. 2). Майже всі посудини
виготовлено з білого, світло-сірого або сірого
тіста із домішкою піску. Неполив’яних посудин
майже у 2,5 раза більше, ніж полив’яних, вкри-
тих по внутрішній поверхні поливою різних
відтінків зеленого кольору.
Таблиця 2. Співвідношення типів профілювання
вінець на прикладі керамічного комплексу бу-
дівлі кінця ХV — початку ХVІ ст. на території
Вознесенського монастиря
Тип
Кількість вінець
%неполи-
в’яних
поли-
в’яних усього
І 15 4 19 16,2
ІІ 33 7 40 34,2
ІІІ 6 — 6 5,1
ІV 13 2 15 12,8
V, защипи:
по верхньому
краю;
по нижньому
краю;
по верхньому
та нижньому
краях;
у три ряди
—
7
2
5
2
12
1,7
10,2
2 12 14 12
— 1 1 0,8
Інше 7 1 8 6,8
У с ь о г о 83 34 117 100
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 61
Отже, для періоду другої половини ХV —
початку ХVІ ст. найбільш характерне валикопо-
дібне та масивне із защипами профілювання ві-
нець (типи І та V). У той час також формувалися
нові тенденції в оздобленні верхніх частин гор-
щиків, виокремлених нами в умовні типи ІІ—
ІV. Із запропонованих до виокремлення типів
найширші межі побутування має кераміка із він-
цями типів І та V — від початку ХV і до почат-
ку ХVІІ ст. Кераміка типів ІІ та ІV представлена
у пізніших комплексах — від середини ХV ст.,
а типу ІІІ — не раніше кінця ХV ст. Час при-
пинення побутування цих типів точно визначи-
ти неможливо. Найімовірніше, типи ІІ та ІІІ про-
довжували побутувати щонайменше до середи-
ни ХVІ ст. (Чмиль 1998, с. 190). Час припинення
побутування типу ІV визначити важко, оскільки
подібні знахідки нечисленні.
На користь запропонованих хронологічних
меж та набору властивих для зазначеного часу
типів вінець свідчать і набори знахідок форм
із відносно чітко датованих комплексів більш
раннього та пізнього часу. Наприклад, першою
половиною ХV ст. датовано комплекс (яма),
досліджений на Десятинному провулку в Ки-
єві (датування за знахідками празького гроша
Вацлава ІV (1378—1419), литовського денарія
типу «колюмна — спис із хрестом», який біль-
шість сучасних дослідників відносить до кар-
бування Вітовта (1392—1430), а також залізно-
го ключа, верхньою межею побутування якого
є середина ХV ст., за типологією Б. Колчина).
У керамічній колекції представлені фрагмен-
ти вінець горщиків із профілюванням, віднесе-
ним нами до типу І, тоді як типи ІІ—V у ньо-
му відсутні (Харламов, Сыромятников 1995,
с. 131—142, табл. 2—3). Що ж до пізнішого
часу, то на тлі поступового зникнення різних ти-
пів масивних вінець, загальновизнаною вважа-
ється поява з кінця ХVІ ст. нового типу горщи-
ка — із прямими, ледве відігнутими назовні він-
цями, з невеликим виступом посередині (Вино-
гродська 1988, с. 52, рис. 3; Виногродська 1997,
с. 70; Чміль 2001, с. 94—96; Омельченко, Тес-
ленко, Чміль 1994, с. 18—19).
Хоча час існування описаних типів горщи-
ків не обмежувався лише зазначеним періодом,
а був дещо довшим для кожного із них, для роз-
гляду було обрано період саме другої половини
ХV — початку ХVІ ст., оскільки типологічно
він є перехідним у розвитку кераміки: від дав-
ньоруської традиції до формування особливос-
тей української кераміки Нового часу, про що
йшлося на початку публікації. Крім того, на-
вряд чи був однаковим час використання пев-
них груп кераміки у різних регіонах. Слід та-
кож зазначити, що тривалість побутування по-
суду могла різнитися. Кераміка могла бути у
вжитку як досить довгий час, так і навпаки,
адже під час певних катаклізмів (розгроми Ки-
єва 1416 та 1482 рр., набіги кочовиків початку
ХVІ ст. тощо) більшість кераміки знищували, а
відродження життя, побудова нових жител спо-
нукали до виробництва нової кераміки та по-
шуку нових форм.
Значний інтерес становлять аналогії виро-
бів із інших регіонів. Найбільше їх представ-
лено у Польщі та Молдові, дещо менше — у
Білорусі. Суттєвий вплив західних регіонів на
розвиток західноукраїнської кераміки вже було
відзначено дослідниками (Гупало 1993, с. 21).
Кераміка північно-східних регіонів дає незна-
чну кількість паралелей, причому переважно
вони стосуються типу IV, хоча й ця аналогія
до певної міри є умовною, адже з ХV ст. па-
нівним типом російської кераміки став підтри-
кутний вертикально-загострений профіль він-
ця (червоноглиняна кераміка) (Коваль 1996,
с. 103—133, рис. 8—9; Чернов 1991, с. 50—54;
Чернов 1992, с. 151—153, рис. 11—12). Для бі-
логлиняної ж кераміки властиве валикоподібне
вінце, проте, на відміну від кераміки Середньої
Наддніпрянщини, воно не відігнуте назовні й
не має заглиблення по внутрішньому краю. Ли-
товська кераміка значною мірою подібна лише
до своєрідної (за М.П. Кучерою) групи керамі-
ки ХІV—ХV ст. (Mekas, Zalnieras 2005, pav. 2,
5—7, 9—11, 13—14, 17—18, 20; Вайткунскене
1988, с. 169—170, рис. 3; Центр … рис.: latrina-
11.jpg, buit-keram-9.jpg). Загалом досліджен-
ня шляхів культурних взаємовпливів потребує
більш детального вивчення. Проте вже сьогод-
ні можна припустити, що в розвитку кераміки
зберігалися місцеві традиції, і разом з тим були
тенденції до взаємовпливу із західними та схід-
ними регіонами (за аналогіями, у зазначений пе-
ріод переважав західний напрямок).
За умови подальшого накопичення знахідок
запропонована схема може уточнюватись і вдо-
сконалюватись і, зрештою, стати елементом
хронологічної шкали для пізньосередньовіч-
них археологічних комплексів.
Абызова Е.Н., Бырня П.П., Нудельман А.А. Древности Старого Орхея. Молдавский период. — Кишинев, 1982.
Балакін С.А. Комплекс ХІV—XV ст. з території господарського подвір’я Києво-Печерської Лаври // Нові дослі-
дження пам’яток козацької доби в Україні. — К., 2004. — Вип. 13. — С. 63—71.
Балакін С.А., Загребельний О. Дослідження церкви Феодосія Печерського // Нові дослідження пам’яток козацької
доби в Україні. — К., 1997. — Вип. 6. — С. 102—106.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 62
Беляєва С.О. Про основні принципи датування південноруських пам’яток другої половини ХІІІ—ХІV ст. // Архео-
логія. — 1979. — № 31. — С. 36—45.
Бойцов И.А. Московская красноглиняная керамика XIV — начала XVI вв. и возникновение Гончарной слободы в
Москве // Московская керамика: новые данные по хронологии. — М., 1991. — С. 33—40.
Вайткунскене Л. Культовые места — «алкветес» в могильнике Пагрибис Шилальского района // Древности Литвы
и Белоруссии. — Вильнюс, 1988. — С. 167—174.
Виногродська Л.І. До питання про хронологію середньовічної кераміки з Новгорода-Сіверського // Археологія. —
1988. — № 61. — С. 47—57.
Виногродская Л.И. Некоторые типы керамики Чернигово-Сиверской земли второй половины ХІІІ—ХV в. // Проб-
лемы археологии Южной Руси: Материалы истор.-археол. семинара «Чернигов и его округа в ІХ—ХІІІ вв.»
(Чернигов, 26—28 сент. 1988 г.). — К., 1990. — С. 96—99.
Виногродська Л.І. Керамічний посуд. Кахлі // Археологія доби українського козацтва ХVІ—ХVІІІ ст. — К., 1997. —
Розд. 3, §1. — С. 69—73.
Виногродская Л.И. Поливная керамика на Украине ХІІІ—ХVІІІ вв. (постановка проблемы) // Историко-культурные
связи Причерноморья и Средиземноморья Х—ХVІІІ вв. по материалам поливной керамики: Тез. докл. науч.
конф., Ялта, 25—29 мая 1998 г. — Симферополь, 1998. — С. 58—60.
Виногродська Л.І. Нові дані про розкопоки у Трахтемирівському заповіднику у 1997 році // Нові дослідження
пам’яток козацької доби в Україні. — К., 1998. — Вип. 7. — С. 131—138.
Виногродська Л.І. Розвідувальні археологічні роботи у м. Старокостянтинів в 2001 році // АВУ 2000—2001 рр. —
К., 2002. — С. 105—108.
Гупало В.Д. Средневековая керамика Запада Украины (конец VIII — XV вв.): Автореф. дис. … канд. ист. наук. —
К., 1993.
Дашкова И.А., Иванова А.Б., Хохлов А.Н. О некоторых комплексах конца ХIV—XV вв. из раскопа у церкви Св.
Катерины в Твери // Тверь, Тверская земля и сопредельные территории в эпоху средневековья. — Тверь,
1996. — Вып. 1. — С. 189—198.
Івакін Г.Ю. Історичний розвиток Києва ХІІІ — середини ХVІ ст. — К., 1996.
Івакін Г.Ю., Козубовський Г.А., Герасімов Д.М., Чекановський А.А., Чміль Л.В. Дослідження по вул. Сагайдачного
в Києві у 1991 році // АДУ 1991 року. — Луцьк, 1993. — С. 37, 146.
Іллінський В. Про роботи на о. Байді // Археологічні дослідження пам’яток українського козацтва. — К., 1993. —
Вип. 2. — С. 43, 47—50.
Коваль Ю.В. Керамика Ростиславля Рязанского: вопросы хронологии // Труды музея истории Москвы. Археоло-
гические памятники Москвы и Подмосковья. — М., 1996. — Вып. 9. — С. 103—133.
Кучера М.П. Про одну групу середньовічної кераміки // Слов’яно-руські старожитності. — К., 1969. — С. 174—181.
Куштан Д. Нові дослідження посаду Черкаського замку // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. —
К., 2004. — Вип. 13. — С. 19—22.
Левко О.Н. Профилировка и орнаментика керамики ХІІ—ХV вв. Северо-Восточной Белоруссии // Древнерусское
государство и славяне. — Минск, 1983. — С. 79—81.
Левко О.Н. Средневековое гончарство северо-восточной Белоруссии. — Минск, 1992.
Мовчан І.І., Боровський Я.Є., Писаренко Ю.Г., Гончар В.М., Ієвлєв М.М., Архипова Є.І. Розкопки Старокиївської
експедиції на Печерську у 2000 р. // АВУ 1999—2000 рр. — К., 2001. — С. 168—171.
Новик Т. Археологічні дослідження пізньосередньовічної споруди в Чернігові // Нові дослідження пам’яток ко-
зацької доби в Україні. — Луганськ, 2001. — Вип. 10. — С. 76—79.
Омельченко Ю.А., Тесленко І.Б., Чміль Л.В. Українська наддніпрянська кераміка ХІV—ХVІІІ ст. (Методичні ре-
комендації). — К., 1994.
Оногда О.В. Про один тип пізньосередньовічної кераміки // Могилянські читання 2005: Зб. наук. праць. — К.:
Нац. Києво-Печер. істор.-культ. заповідник, 2006. — С. 419—424.
Орлов Р.С. Отчет о работе Белоцерковской экспедиции в 1981 г. — Наук. архів ІА НАНУ. — 1981/27.
Прищепа Б.А., Позіховський О.Л., Романчук О.М., Чекурков В.С. Розкопки на території костелу Успіння Пресвятої
Богородиці Діви Марії в м. Острозі Рівненської обл. // Археологічні дослідження в Україні 2003—2004 рр. —
К., 2005. — С. 262—265.
Сагайдак М., Тимощук В., Башкатов Ю. Археологічні дослідження на території Братського монастиря в м. Києві // До-
слідження археологічних пам’яток українського козацтва. — К., 1995. — Вип. 4. — С. 35—38.
Сиром’ятников О.К., Балакін С.А. Пізньосередньовічна українська кераміка з Києво-Печерської Лаври // Архео-
логічні дослідження пам’яток українського козацтва: Зб. наук. ст. — К., 1993. — Вип. 2. — С. 129—133.
Харламов В.А., Сыромятников А.К. Археологический комплекс ХV в. из раскопок на Старокиевской горе // Ар-
хітектурно-археологічні дослідження в Києві та Києво-Печерській Лаврі. — К., 1995. — С. 131—142.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 63
Чернов С.З. К хронологии московской керамики конца ХV—ХVІ вв. // Московская керамика: новые данные по
хронологии. — М., 1991. — С. 50—58.
Чернов С.З. Новые материалы по хронологии Московской керамики второй половины ХІІІ—ХV вв. из раскопок
в районе древнего Радонежа // Древнерусская керамика. — М., 1992. — С. 142—169.
Чміль Л.В. Гончарний комплекс початку ХVІІ ст. з фондів Музею історії міста Києва // Могилянські читання 2006:
Зб. наук. праць. — К., 2007. — Ч. 1. — С. 372—378.
Чміль Л.В. Київська кераміка ХVІ—ХVІІІ століть // Киевский альбом. Исторический альманах. — К., 2001. —
Вып. 1. — С. 94—98.
Чмиль Л.В. Керамические комплексы ХV—ХVІ вв. из раскопок Михайловского Златоверхого собора в 1997 г. //
Историко-культурные связи Причерноморья и Средиземноморья Х—ХVІІІ вв. по материалам поливной ке-
рамики: Тез. докл. науч. конф., Ялта, 25—29 мая 1998 г. — Симферополь, 1998. — С. 189—193.
Центр дослідження замків «Lietuvos pylis» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.lietuvospilys.lt/
images/daivos/latrina-11.jpg. http://www.lietuvospilys.lt/images/radiniai/buit-keram-9.jpg
Юра Р.О. Матеріали до теми «Матеріальна культура періоду формування української народності». — Наук. архів
ІА НАНУ. — Особ. ф. 22, № 16. — Арк. 219.
Яковенко Н.М. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. — К., 2006.
Kruppe J. Garncarstwo Warszawskie w wiekach XIV i XV. — Wrocław, 1967.
Kruppe J. Garncarstwo poznosredniowieczne w Polsce. — Wrocław, 1968. — Część 2. Karty katalogowe.
Mekas K., Zalnieras A. Mediniku pilies archeologiniai tyrinejimai 1961—1963 metais // Lietuvos Archeologiya, 2005. —
T. 28. — P. 139—162.
Spinei V. Universa Valachica: Romanii in contextul politic international de la inceputul mileniuli al II-lea. — Chisinau,
2006.
Одержано 29.01.2007
Е.В. Оногда
ОСНОВНЫЕ ТИПЫ КЕРАМИКИ СРЕДНЕГО
ПРИДНЕПРОВЬЯ ВТОРЙ ПОЛОВИНЫ ХV — НАЧАЛА ХVІ вв.
Результаты археологических исследований последних десятилетий, а также некоторые не опубликованные ранее мате-
риалы, дали возможность уточнить типологию керамики второй половины ХV — начала ХVІ вв. Выделено пять наи-
более распространенных типов, совокупность которых наиболее характерна для упомянутого периода. Основанием для
выделения типов послужил сравнительно-типологический анализ, а также прослеживание аналогий. Безусловно, пред-
ложенная схема со временем может корректироваться, но уже на данном этапе она имеет определенное практическое
значение.
O.V. Onohda
THE MAIN TYPES OF CERAMICS FROM THE MIDDLE DNIPRO RIVER REGION
OF THE SECOND HALF OF THE 15th — THE BEGINNING OF THE 16th cc.
The results of archaeological research over the last decades, as well as some unpublished materials, allowed the author to
specify the typology of the 15th — the beginning of the 16th cc. ceramics. Five the most common types have been singled out that
represented the most characteristic set for this period. The basis for defi nition of types is the comparative typological analysis,
as well as evolving the analogies. Undoubtedly, the scheme proposed could be corrected in time, however, already at this stage
it has certain practical importance.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5263 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T11:58:42Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Оногда, О.В. 2010-01-13T17:19:14Z 2010-01-13T17:19:14Z 2008 Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. / О.В. Оногда // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 55-63. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5263 На основі опублікованих типологій кераміки із залученням результатів нових або неопублікованих досліджень зроблено спробу визначити особливості основних типів пізньосередньовічної кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. Результаты археологических исследований последних десятилетий, а также некоторые не опубликованные ранее материалы, дали возможность уточнить типологию керамики второй половины ХV — начала ХVІ вв. Выделено пять наиболее распространенных типов, совокупность которых наиболее характерна для упомянутого периода. Основанием для выделения типов послужил сравнительно-типологический анализ, а также прослеживание аналогий. Безусловно, предложенная схема со временем может корректироваться, но уже на данном этапе она имеет определенное практическое значение. The results of archaeological research over the last decades, as well as some unpublished materials, allowed the author to specify the typology of the 15th — the beginning of the 16th cc. ceramics. Five the most common types have been singled out that represented the most characteristic set for this period. The basis for definition of types is the comparative typological analysis, as well as evolving the analogies. Undoubtedly, the scheme proposed could be corrected in time, however, already at this stage it has certain practical importance. uk Інститут археології НАН України Статті Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. Основные типы керамики Среднего Приднепровья второй половины ХV — начала ХVІ вв. The main types of ceramics from the middle Dnipro river region of the second half of the 15th — the beginning of the 16th cc. Article published earlier |
| spellingShingle | Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. Оногда, О.В. Статті |
| title | Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. |
| title_alt | Основные типы керамики Среднего Приднепровья второй половины ХV — начала ХVІ вв. The main types of ceramics from the middle Dnipro river region of the second half of the 15th — the beginning of the 16th cc. |
| title_full | Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. |
| title_fullStr | Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. |
| title_full_unstemmed | Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. |
| title_short | Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини ХV — початку ХVІ ст. |
| title_sort | основні типи кераміки середньої наддніпрянщини другої половини хv — початку хvі ст. |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5263 |
| work_keys_str_mv | AT onogdaov osnovnítipikeramíkiserednʹoínaddníprânŝinidrugoípolovinihvpočatkuhvíst AT onogdaov osnovnyetipykeramikisrednegopridneprovʹâvtoroipolovinyhvnačalahvívv AT onogdaov themaintypesofceramicsfromthemiddledniproriverregionofthesecondhalfofthe15ththebeginningofthe16thcc |