Про один із різновидів ранньоскіфських зооморфних вуздечкових прикрас
Статтю присвячено вивченню характерних ранньоскіфських деталей вузди: пряжок-пронизок, прикрашених голівкою грифобарана. З’ясовано ареал і хронологію зазначених предметів. Одна из характерных особенностей скифских племен, пришедших в Северное Причерноморье, – использование предметов, декорированных...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5265 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про один із різновидів ранньоскіфських зооморфних вуздечкових прикрас / О.Д. Могилов, А.Ф. Гуцал // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 44-48. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859665071177728000 |
|---|---|
| author | Могилов, О.Д. Гуцал, А.Ф. |
| author_facet | Могилов, О.Д. Гуцал, А.Ф. |
| citation_txt | Про один із різновидів ранньоскіфських зооморфних вуздечкових прикрас / О.Д. Могилов, А.Ф. Гуцал // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 44-48. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Статтю присвячено вивченню характерних ранньоскіфських деталей вузди: пряжок-пронизок, прикрашених голівкою грифобарана. З’ясовано ареал і хронологію зазначених предметів.
Одна из характерных особенностей скифских племен, пришедших в Северное Причерноморье, – использование предметов, декорированных в зверином стиле. Особый интерес вызывают характерные раннескифские пряжки-пронизки, украшенные головками фантастического существа – грифобарана. От скифов их быстро заимствовали местные племена, распространив их в Восточно-Европейской Лесостепи, на Северном Кавказе и даже в Передней Азии.
One of the most characteristic features of Scythian tribes, which arrived to the north coast of the Back Sea, is the use of items decorated in animal style. There is a particular interest in the Early Scythian buckles decorated with heads of fantastic creatures – griffin-rams. They were borrowed from the Scythians by the local tribes and quickly spread in the Eastern Europe forest-steppe, the North Caucasus, and even in Southwest Asia.
|
| first_indexed | 2025-11-30T10:27:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 44
Оригінальне мистецтво звіриного стилю, пред-
мети озброєння та спорядження коня по пра-
ву вважають своєрідною візитною карткою
скіфських племен, що наприкінці VIII — на
початку VII ст. до н. е. прийшли у Північне
Причорномор’я. Експансивні дії кочовиків на
тлі переймання передового обладунку й озбро-
єння степових воїнів-вершників місцевим насе-
ленням зумовили поширення зазначеної «тріа-
ди» на широких просторах: у Степу і Лісосте-
пу Північного Причорномор’я, на Північному
Кавказі, у Закавказзі й Передній Азії, Середній
Європі. Вказані компоненти тісно перепліта-
лись у побуті племен раннього залізного віку.
Так з’явилися й вуздечкові предмети, оформ-
лені у звіриному стилі. Характерними ранньо-
скіфськими деталями спорядження коня були
так звані пряжки-пронизки, значну частину
яких прикрашено тваринними мотивами: фі-
гурками згорнутого у кільце хижака, копитної
тварини з підігнутими ногами і повернутою го-
ловою, дзьобом, голівками барана, коня, хижо-
го птаха, ведмедя, а також фантастичної твари-
ни — грифобарана. Характеристиці останньої з
груп речей і присвячено цю працю.
Образ грифобарана (відомий переважно у
вигляді голівок) поєднує риси двох характерних
© О.Д. МОГИЛОВ, А.Ф. ГУЦАЛ, 2008
О.Д. Могилов, А.Ф. Гуцал
ПРО ОДИН ІЗ РІЗНОВИДІВ РАННЬОСКІФСЬКИХ
ЗООМОРФНИХ ВУЗДЕЧНИХ ПРИКРАС
Статтю присвячено вивченню характерних ранньоскіфських деталей вузди: пряжок-пронизок, прикрашених
голівкою грифобарана. З’ясовано ареал і хронологію зазначених предметів.
для ранньоскіфського мистецтва тварин — го-
лову барана, морду якого замінено на дзьоб хи-
жого птаха. Свого часу Б.Б. Піотровський, опи-
суючи знахідки із закавказького Кармир-Блура,
висловив думку, що образ грифобарана з’явився
у скіфському мистецтві під впливом трансфор-
мованого образу передньоазійського грифона
(Пиотровский 1950, с. 96—97). Не погодилась із
цією ідеєю В.А. Іллінська, яка вважала цей об-
раз цілком самостійним для ранньоскіфських
старожитностей (Ильинская 1965, с. 100—102).
Дійсно, поширення складного образу, що уві-
брав частини характерних скіфських зображень
барана і птаха, з великою ймовірністю можна
пов’язувати з власним розвитком мистецтва Пів-
нічного Причорномор’я VII—VI ст. до н. е.
Характерною особливістю пряжок-пронизок
із голівкою грифобарана є наявність двох пер-
пендикулярних отворів в основі. Виготовляли
їх переважно з кістки (за винятком бронзових
екземплярів із Норшун-Тепе у Передній Азії).
Уперше пряжки-пронизки з голівками гри-
фобаранів було виявлено ще наприкінці XIX ст.
У 1888 р. тодішній голова Імператорської Архе-
ологічної комісії, граф О.О. Бобринський, розко-
пав к. 211 на р. Тенетинка у Дніпровському Пра-
вобережному Лісостепу. З-поміж нечисленного
інвентарю тут було знайдено кістяну пряжку-
пронизку (рис. 1, 1), що вирізнялася розташу-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 45
ванням голівки тварини одним боком до основи
(Бобринской 1894, табл. ІV, 2).
Досить репрезентабельну підбірку зазначе-
них речей вдалося виявити у 1904 р. М.І. Весе-
ловському у Келермеському могильнику (рис. 1,
2—13). У к. 1 і 2 поховані супроводжувались
кінськими жертвоприношеннями. Серед обла-
дунку останніх були й предмети, що нас цікав-
лять (Галанина 1997, табл. 21, 171—173, 188,
189; 22, 235—238, 240, 275, 289).
Пару подібних знахідок було виявлено у
1970 р. у гробниці Норшун-Тепе у Передній
Рис. 1. Пряжки-пронизки з зображенням грифобарана (1—13, 16—19 — кістка; 14, 15 — бронза): 1 — Тенетинка,
к. 211 (за О.О. Бобринським); 2—13 — Келермеський могильник (за Л.К. Галаніною); 14, 15 — Норшун-Тепе (за
H. Hauptmann); 16 — Краснознаменський могильник, к. 1 (за В.Г. Петренко); 17 — Пожарна Балка (за В.П. Андрі-
єнко); 18 — Новопавлівськ-3, к. 1 (за А.Р. Канторовичем, В.Г. Петренко, В.Є. Масловим); 19 — Сокіл
Рис. 2. Кістяні псалії: 1, 2 — Старша Могила; 3 — Аксютинці, к. 2;
4 — Вовківці, к. 2 (1886 р.); 5 — Вовківці, к. 4; 6, 7 — Більськ,
Царина, зольник 1; 8 — Гуляйгород, к. 40; 9 — Журовка, к. 407;
10, 12 — курган біля Мельниківки; 11 — Немирівське городище
(1, 2 — за Альбомом фотографій; 3, 4 — за В.А. Іллінською; 6,
7 — за С.В. Махортих, Р. Ролле-Герц, С.А. Скорим та ін.; 9, 10,
12 — за О.О. Бобринським; 11 — за Г.І. Смирновою)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 46
Азії (Hauptmann 1983, Abb. 4, 8а—b). Похован-
ня, що містило предмети скіфських типів, ста-
ло ще одним свідченням близькосхідних похо-
дів номадів (рис. 1, 14, 15).
Кістяний предмет вдалось виявити експе-
диції під керівництвом В.Г. Петренко під час
дослідження у 1973—1974 рр. відомого Пер-
шого Краснознаменського кургану (рис. 1, 16).
У південній гробниці разом із ним було знайде-
но численні вуздечні набори келермеських ти-
пів (Петренко 2006, табл. 48, 62).
Цікавою і ще не повністю введеною у науко-
ву літературу пам’яткою є поселення Пожарна
Балка у Поворсклі. Під час розкопок, здійсне-
них там у 1980 р., було знайдено вуздечну де-
таль із голівкою грифобарана (рис. 1, 17) (Ан-
дриенко 2001, рис. 2, 9).
Дві пряжки-пронизки (рис. 1, 18) було вияв-
лено у 2006 р., під час дослідження московськи-
ми археологами к. 1 групи Новопавлівськ-3 на
Ставрополлі (Канторович, Петренко, Маслов
2007, с. 194—195, рис. 39). На думку авторів
розкопок, голова бараноптаха з цього поховання
належить до ранніх зразків подібного образу.
Ще один екземпляр із розкопок 1970-х рр. на
Західному Поділлі залишається невідомим для
широкого кола спеціалістів. У той час через бу-
дівництво Новодністровської ГЕС до Середньо-
го Подністров’я було прикуто підвищену увагу
дослідників. У 1974 р. Сокільський загін Дні-
стровської новобудовної ранньослов’янської
експедиції під керівництвом Л.В. Вакулен-
ко досліджував багатошарове поселення біля
Рис. 4. Карта поширення ранньоскіфських пряжок-
пронизок із голівкою грифобарана: 1 — Сокіл; 2 — Те-
нетинські могильники; 3 — Пожарна Балка; 4 — Ке-
лермеський могильник; 5 — Краснознаменський мо-
гильник; 6 — Новопавлівськ; 7 — Норшун-Тепе
Рис. 3. Кістяні навершя псаліїв (1—14) та наконечники луків (15—18): 1—4 — Келермеський могильник; 5—
8 — Новозаведене II, к. 14; 9—11 — Реп’яховата Могила; 12 — Нівра; 13 — Новозаведене II, к. 7; 14 — Кармир-
Блур; 15 — Височино I, к. 2, пох. 3; 16 — VII Кореновський могильник, к. 2, пох. 1; 17 — Новозаведене II, к. 13;
18 — Темир Гора (1—4 — за Л.К. Галаніною; 5—8, 13, 17 — за В.Г. Петренко, В.Є. Масловим, А.Р. Канторовичем;
9—11 — за В.А. Іллінською, Б.М. Мозолевським, О.І. Тереножкіним; 12 — за М.С. Бандрівським; 14 — за Б.Б. Пі-
отровським; 15 — за В.А. Кореняко, С.І. Лук’яшко; 16 — за Т.В. Рябковою; 18 — за Е.В. Яковенко)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 47
с. Сокіл Кам’янець-Подільського р-ну Хмель-
ницької обл. 1.
Під час розчистки житла № 5 ранньоскіф-
ського часу було знайдено кістяну пряжку-
пронизку з голівкою фантастичної істоти (Ва-
куленко 1974, с. 1, 10, 11; табл. 26, 4). Пред-
мет виготовлено з трубчастої кістки. Висота 2,4
см, ширина і товщина основи 1,4 см, довжи-
на голівки 2,1, ширина 1,5 см. На основі виро-
бу, частину якої пошкоджено, наявні перпенди-
кулярні бічні отвори 2. Отвір знизу відсутній.
Врізними лініями позначено очі. Ззаду трикутни-
ми зображеннями передано вуха. Починаючись
позаду голови, роги огинають знизу вуха й очі
та піднімаються вгору. Вперед виступає дзьоб,
на якому лініями виділено рот та наддзіб’я. По-
значення ліній очей, основи і кінців рогів звер-
ху створює враження тричленного поділу голо-
ви (рис. 1, 19).
Загалом стиль зображення на ранньоскіф-
ських пряжках-пронизках з голівками грифо-
баранів є типовим для ранньоскіфського часу
і має численні аналогії, насамперед на кістя-
них псаліях з аналогічними образами (рис. 2).
Останні широко відомі на ранньоскіфських
пам’ятках середини VII—VI ст. до н. е. у Дніп-
ровському Лісостепу: Старша Могила (Аль-
бом … № 1407), к. 2 біля Аксютинців (Бобрин-
ской 1901, табл. VII, 6), Вовківці, к. 2 (1886 р.)
(Ильинская 1968, табл. ХХХIV, 1) у Посуллі;
Більське городище, урочище Царина, зольник
№ 1 у Поворсклі (Мурзин, Ролле, Херц и др.
1999, рис. 19, 9; Махортых, Ролле-Герц, Скорый
и др. 2006, рис. 37, 1, 2); к. 407 поблизу Журов-
ки та біля Мельниківки у Тясминській підгрупі
(Бобринской 1887, табл. ХІ, 16; 1905, рис. 76);
на Немирівському городищі у Побужжі (Смир-
нова 2002, рис. 3, 9). Знайдено їх і на Північ-
ному Кавказі: к. 15 поблизу Нартана (Батчаев
1985, табл. 39, 44, 45), к. 16 могильника Ново-
заведене II (Петренко, Маслов, Канторович
2000, рис. 3); у Передній Азії: Хасанлу, Чавуш-
тепе (Hauptmann 1983, Аbb. 5, 12, 16); Південно-
му Приураллі: Рисайкіно (Чежина 1987, рис. 1).
Близькими є і подібні навершя псаліїв (рис. 3,
1—14). Дещо більшими є образи грифобаранів
на наконечниках луків (рис. 3, 15, 18).
Показово, що ареал зазначених псаліїв збі-
гається з територією поширення пряжок-про-
низок з основною концентрацією в Українсько-
му Лісостепу і на Північному Кавказі та окре-
мими знахідками у Передній Азії. У Степовому
Причорномор’ї вони поки що не відомі. Не-
численними на цій території є і ранньоскіфські
пам’ятки взагалі, на відміну від Українського
Лісостепу й Північного Кавказу. Це, очевид-
но, відбиває складну картину початкового про-
сування кочовиків у Північне Причорномор’я з
різноплановими відносинами з місцевим насе-
ленням, що значною мірою вплинули на мате-
ріальну культуру й поховальний обряд.
Більшість описаних пряжок-пронизок (15)
походять із Північного Кавказу, де їх виявлено
у знаменитих Келермеському (12 предметів у
к. 1 і 2 М.І. Веселовського) та Краснознамен-
ському (південна могила першого кургану)
могильниках. Одиничні предмети пов’язані з
Українським Лісостепом, де вони відомі на За-
хідному Поділлі (с. Сокіл), Потясминні (к. 211
на Тенетинці), Поворсклі (поселення Пожар-
на Балка). Лише окремі знахідки відомі з Пере-
дньої Азії (2 екземпляри з поховання Норшун-
Тепе). При цьому всі речі, за винятком двох із
Українського Лісостепу, знайдених на поселен-
нях, походять із поховань (рис. 4).
Вказані екземпляри, як і образ грифобарана
загалом, належать до ранньоскіфської доби, а у
випадку, коли можливо більш-менш чітко дату-
вати комплекси, — до келермеського часу (се-
редина VII — середина VI ст. до н. е.).
Принесений у Північне Причорномор’я ко-
човиками образ грифобарана разом з іншими
елементами швидко перейняли місцеві племена,
що сприяло утворенню на величезній території
колоритної і багатогранної скіфської культури.
1 Висловлюємо щиру вдячність Л.В. Вакуленко за доз-
віл на публікацію знахідки з с. Сокіл.
2 Підовальна форма отворів вказує на використання в
оголів’ї коня скручених у трубочку ременів, відомих, на-
приклад, за рештками вузди з Шумейківського кургану
(Древности ... 1900, табл. XL, 333).
Альбом фотографий планшетов коллекций Д.Я. Самоквасова, хранящийся в Кабинет археологии Московского
университета.
Андриенко В.П. Детали конской узды с поселения Пожарная Балка // ДАС. — 2001. — Вып. 9. — С. 46—54.
Бобринской А.А. Курганы и случайные археологические находки близ местечка Смелы. — СПб., 1887. — Т. 1.
Бобринской А.А. Курганы и случайные археологические находки близ местечка Смелы. — СПб., 1894. — Т. 2.
Бобринской А.А. Курганы и случайные археологические находки близ местечка Смелы. — СПб., 1901. — Т. 3.
Бобринской А.А. Отчет о раскопках, произведенных в 1903 г. в Черкасском уезде Киевской губернии // ИАК. —
1905. — № 14. — С. 1—43.
Батчаев В.М. Древности предскифского и скифского периодов // Археологические исследования на новострой-
ках Кабардино-Балкарии. — Нальчик, 1985. — С. 7—115.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 48
Вакуленко Л.В. Отчет о работе Сокольского отряда Днестровской новостроечной экспедиции в 1974 г. // НА ІА
НАНУ. — 1974/5а.
Галанина Л.К. Келермесские курганы. — Москва; Берлин, 1997.
Древности Причерноморья. — 1900. — Вып. 3. — табл. XL, 333.
Ильинская В.А. Некоторые мотивы раннескифского звериного стиля // СА. — 1965. — № 1. — С. 86—107.
Ильинская В.А. Скифы Днепровского Лесостепного Левобережья. — К., 1968.
Канторович А.Р., Петренко В.Г., Маслов В.Е. Раскопки кургана раннескифской эпохи у г. Новопавловска (предва-
рительная публикация) / Материалы по изучению историко-архитектурного наследия Северного Кавказа. —
М., 2007. — Вып. 7. — С. 168—207.
Мурзин В.Ю., Ролле Р., Херц В., Махортых С.В., Белозор В.П. Исследования совместной Украинско-немецкой ар-
хеологической экспедиции в 1998 г. — К., 1999.
Махортых С.В., Ролле-Герц Р.А., Скорый С.А., Герц В.Ю., Белозор В.П. Исследования совместной Украинско-
немецкой археологической экспедиции 2005 г. — К., 2006.
Петренко В.Г. Краснознаменский могильник. Элитные курганы раннескифской эпохи на Северном Кавказе. —
Москва; Берлин; Бордо, 2006.
Петренко В.Г., Маслов В.Е., Канторович А.Р. Хронология Центральной группы курганов могильника Новозаве-
денное // Скифы и сарматы в VII—III вв. до н. э. — М., 2000. — С. 238—248.
Пиотровский Б.Б. Кармир-Блур. Результаты раскопок 1939—1949. — Ереван, 1950. — Т. 1.
Смирнова Г.И. Немировское городище в хронологической схеме скифской архаики Северного Причерноморья //
Северное Причерноморье: от энеолита до античности. — Тирасполь, 2002. — С. 217—233.
Чежина Е.Ф. Раннескифские зооморфные псалии из Южного Приуралья и Нижнего Поволжья // СГЭ. — 1987. —
Т. 52. — С. 25—28.
Hauptmann H. Neue Funde eurasischer Steppennomaden in Kleinasien // Beitrage zur Altertumskunde Kleinasien. —
Mainz, 1983. — Band. 1. — S. 251—270.
Одержано 26.02.2007
А.Д. Могилов, А.Ф. Гуцал
ОБ ОДНОМ ИЗ ВИДОВ РАННЕСКИФСКИХ
ЗООМОРФНЫХ УЗДЕЧНЫХ УКРАШЕНИЙ
Однa из характерных особенностей скифских племен, пришедших в Северное Причерноморье, — использование пред-
метов, декорированных в зверином стиле. Особый интерес вызывают характерные раннескифские пряжки-пронизки,
украшенные головками фантастического существа — грифобарана. От скифов их быстро заимствовали местные племе-
на, распространив их в Восточно-Европейской Лесостепи, на Северном Кавказе и даже в Передней Азии.
O.D. Mohylov, A.F. Hutsal
ABOUT ONE OF THE TYPES OF THE EARLY
SCYTHIAN ZOOMORPHIC BRIDLE ADORNMENTS
One of the most characteristic features of Scythian tribes, which arrived to the north coast of the Back Sea, is the use of items
decorated in animal style. There is a particular interest in the Early Scythian buckles decorated with heads of fantastic creatures –
griffi n-rams. They were borrowed from the Scythians by the local tribes and quickly spread in the Eastern Europe forest-steppe,
the North Caucasus, and even in Southwest Asia.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5265 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:27:45Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Могилов, О.Д. Гуцал, А.Ф. 2010-01-13T17:20:01Z 2010-01-13T17:20:01Z 2008 Про один із різновидів ранньоскіфських зооморфних вуздечкових прикрас / О.Д. Могилов, А.Ф. Гуцал // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 44-48. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5265 Статтю присвячено вивченню характерних ранньоскіфських деталей вузди: пряжок-пронизок, прикрашених голівкою грифобарана. З’ясовано ареал і хронологію зазначених предметів. Одна из характерных особенностей скифских племен, пришедших в Северное Причерноморье, – использование предметов, декорированных в зверином стиле. Особый интерес вызывают характерные раннескифские пряжки-пронизки, украшенные головками фантастического существа – грифобарана. От скифов их быстро заимствовали местные племена, распространив их в Восточно-Европейской Лесостепи, на Северном Кавказе и даже в Передней Азии. One of the most characteristic features of Scythian tribes, which arrived to the north coast of the Back Sea, is the use of items decorated in animal style. There is a particular interest in the Early Scythian buckles decorated with heads of fantastic creatures – griffin-rams. They were borrowed from the Scythians by the local tribes and quickly spread in the Eastern Europe forest-steppe, the North Caucasus, and even in Southwest Asia. uk Інститут археології НАН України Статті Про один із різновидів ранньоскіфських зооморфних вуздечкових прикрас Об одном из видов раннескифских зооморфных уздечных украшений About one of the types of the early scythian zoomorphic bridle adornments Article published earlier |
| spellingShingle | Про один із різновидів ранньоскіфських зооморфних вуздечкових прикрас Могилов, О.Д. Гуцал, А.Ф. Статті |
| title | Про один із різновидів ранньоскіфських зооморфних вуздечкових прикрас |
| title_alt | Об одном из видов раннескифских зооморфных уздечных украшений About one of the types of the early scythian zoomorphic bridle adornments |
| title_full | Про один із різновидів ранньоскіфських зооморфних вуздечкових прикрас |
| title_fullStr | Про один із різновидів ранньоскіфських зооморфних вуздечкових прикрас |
| title_full_unstemmed | Про один із різновидів ранньоскіфських зооморфних вуздечкових прикрас |
| title_short | Про один із різновидів ранньоскіфських зооморфних вуздечкових прикрас |
| title_sort | про один із різновидів ранньоскіфських зооморфних вуздечкових прикрас |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5265 |
| work_keys_str_mv | AT mogilovod proodinízríznovidívrannʹoskífsʹkihzoomorfnihvuzdečkovihprikras AT gucalaf proodinízríznovidívrannʹoskífsʹkihzoomorfnihvuzdečkovihprikras AT mogilovod obodnomizvidovranneskifskihzoomorfnyhuzdečnyhukrašenii AT gucalaf obodnomizvidovranneskifskihzoomorfnyhuzdečnyhukrašenii AT mogilovod aboutoneofthetypesoftheearlyscythianzoomorphicbridleadornments AT gucalaf aboutoneofthetypesoftheearlyscythianzoomorphicbridleadornments |