Технологічне дослідження бронзових виробів із Бузького скарбу
Статтю присвячено технологічному аналізу бронзових виробів зі скарбу, знайденого на поселенні сабатинівської культури Бузьке IV. В статье впервые рассмотрена технология изготовления бронзовых изделий сабатиновской культуры из клада, найденного на поселении Бугское IV. Установлено, что металл клада о...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5266 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Технологічне дослідження бронзових виробів із Бузького скарбу / Т.Ю. Гошко // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 27-33. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860081864173158400 |
|---|---|
| author | Гошко, Т.Ю. |
| author_facet | Гошко, Т.Ю. |
| citation_txt | Технологічне дослідження бронзових виробів із Бузького скарбу / Т.Ю. Гошко // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 27-33. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Статтю присвячено технологічному аналізу бронзових виробів зі скарбу, знайденого на поселенні сабатинівської культури Бузьке IV.
В статье впервые рассмотрена технология изготовления бронзовых изделий сабатиновской культуры из клада, найденного на поселении Бугское IV. Установлено, что металл клада относится к карпато-трансильванской химической группе. Большая часть отлитых заготовок изделий подверглась неполной холодной ковке с невысокой степенью обжатия. Прослежены четыре вида литейных форм. Отсутствие подобных исследований сабатиновского металла препятствует выделению изделий, изготовленных местными мастерами.
The article for the fi rst time deals with the technology of bronze wares production of Sabatynivka culture from the treasure found in Buzke IV settlement. It is determined that the metal of the treasure belongs to the Carpathian-Transylvanian group. Most of the cast billets received the short cold smithery with not a high level of reduction. The four types of casts are evolved. The absence of such study of Sabatynivka culture metal hinders the author from allotting the items produced by the local craftsmen.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:16:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 27
Сабатинівська культура відома своєю високо-
розвиненою металообробкою. Багато праць
присвячено дослідженню решток майстерень,
скарбів ливарних форм та їх продукції. Однак,
на превеликий жаль, досі немає жодної праці, у
якій було б розглянуто технологію виготовлен-
ня металевих виробів із застосуванням метало-
графічного аналізу.
Ми розглянемо невелику колекцію бронзо-
вих виробів — скарб металевого лому, знайде-
ний у Надбужжі, на поселенні Бузьке IV Арбу-
зинського р-ну Миколаївської обл., на терито-
рії «кварталу» металургів (Клюшинцев 1995,
с. 17). До скарбу входять уламки 9 серпів, на-
конечника списа, кинджала і двох ножів (Клю-
шинцев 1995, с. 40). Попередні результати до-
слідження цих виробів (переважно візуального)
було викладено Д.П. Недопако на польовому
семінарі, присвяченому сабатинівській та зруб-
ній культурам (Недопако 1997, с. 17—20). На
сьогодні основна складність полягає у тому, що
скарб втрачено (залишилися лише вирізані з
предметів зразки для металографічного аналі-
зу та рисунки в публікації В.Н. Клюшинцева).
Більшість дослідженої колекції складають
серпи (8 екз.), із яких типологічно визначити
можна три (рис. 1, 6, 9, 12). Це серпи з ґудзи-
ком, виділені І.М. Шарафутдіновою у VIII тип
(Шарафутдінова 1971, с. 32, рис. 5, 4—6). За
В.О. Дергачовим і В.С. Бочкарьовим, ці сер-
пи належать до типу Дичево нижньодунайської
серії (Дергачов, Бочкарев 2002, с. 263, табл.
88, 1221—1223). У Східному Передкарпатті та
Північному Причорномор’ї поширення серпів
цього типу частково припадає на ареал культу-
ри Ноа та переважно на ареал сабатинівської
культури. Дослідники вважають, що ареали
цих культур потрібно розглядати як зону реа-
лізації продукції нижньодунайських майстрів
(Дергачов, Бочкарев 2002, с. 273).
Уламок серпа (рис. 1, 11) з отвором В.О. Дерга-
чов і В.С. Бочкарьов віднесли до прикарпатсько-
трансильванської серії східнокарпатських сер-
пів із отворами на руків’ї типу Хелештень, ва-
ріанта Хелештень (Дергачов, Бочкарев 2002,
с. 243, табл. 83, 1146). Можливо, до серпів із
отворами на руків’ї належить і фрагмент зна-
ряддя з вузьким прямим носиком (рис. 1, 10),
який В.О. Дергачов і В.С. Бочкарьов віднесли
до гачкоподібних (Дергачов, Бочкарев 2002,
с. 222, табл. 78, 1032).
До прикарпатсько-трансильванської серії
гачкоподібних серпів умовно включено три
фрагменти (рис. 1, 7—8) (Дергачов, Бочкарев
2002, с. 222, табл. 78, 1031, 1034, 1033).
Ножі представлено двома типами: дволезо-
вим (рис. 1, 4) та черешковим однолезовим
(рис. 1, 5). У попередніх публікаціях останній
було названо серпом. Найближчою аналогією
йому є ніж із поселення білозерської культури
Дикий Сад (Горбенко, Гошко, у друці).
Визначити типи виробів, від яких зберегли-
ся нижня частина шестигранного в перерізі
кельта (рис. 1, 3) та верхня частина наконечни-
ка списа з листоподібним пером (рис. 1, 1), че-
рез фрагментарність неможливо.
Кинджал (рис. 1, 2) із листоподібним клин-
ком і чітким кільцевим упором навколо череш-
ка типу Н-36 (Черных 1976, с. 120—121). Чере-
шок розкований.
Спектральний аналіз виробів здійснено в Ін-
ституті геохімії, мінералогії та рудоутворення
НАН України.
Ан. 183. Уламок серпа (не опублікований).
Шліф зроблено на поперечному перерізі. До
травління спостережено мікропори, здебільшо-
го розташовані біля поверхні виробу (не плас-
кої) та значну кількість дрібного евтектоїду, ви-
тягнутого в напрямку кування леза. Чим ближ-
че до леза, тим більше він витягнутий. Після
травління проявилася дендритна структура, яка
від спинки в напрямку леза поступово набуває
деформованого вигляду. Найбільшу деформа-
цію відзначено на кінчику леза (рис. 2, 1—2).
Від середини до кінчика леза на тлі дендритів
проступають рекристалізовані зерна з двійни-
ками завбільшки 0,015—0,025 мм (рис. 2, 3).
Мікротвердість на вістрі 200, посередині ле-
за — 120, на спинці — 170 кг/мм2.
Висновок. Виріб відливали в кам’яній формі
(величина дендритів). Литво було піддано не-
повному холодному куванню за температури
Т.Ю. Гошко
ТЕХНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
БРОНЗОВИХ ВИРОБІВ ІЗ БУЗЬКОГО СКАРБУ
Статтю присвячено технологічному аналізу бронзових виробів зі скарбу, знайденого на поселенні сабатинівської
культури Бузьке IV.
© Т.Ю. ГОШКО, 2008
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 28
до 400 °С зі ступенем обтиску металу ~40 %.
Найбільша деформація припала на лезо. Мож-
ливо нагрівання металу мало одноразовий ха-
рактер. Метою кування були зміцнення леза й
ліквідація ливарних пороків.
Ан. 184. Фрагмент серпа (рис. 1, 11). До
травління спостережено евтектоїд, помітно ви-
тягнутий на кінчику леза. Після травління від-
крилася дендритна вилита структура (рис. 2,
5), яка поступово у напрямку леза набуває де-
формаційного вигляду. На лезі деформація осо-
бливо істотна, тому дендрити тут мають ви-
тягнуту форму (рис. 1, 4). Мікротвердість на ві-
стрі 226, посередині леза — 144,3, на спинці —
189,6 кг/мм2.
Висновок. Литво було піддано неповному
холодному (~300 °С) куванню (форма дендри-
тів, відсутність рекристалізованих зерен), мож-
ливо, з одноразовим нагріванням виробу. Ку-
вання здійснено для зміцнення леза й ліквідації
ливарних вад. Особливу увагу приділено лезу і
спинці, що засвідчує мікротвердість металу.
Ан. 185. Фрагмент однолезового ножа (рис. 1,
5). Шліф зроблено на поперечному перерізі
руків’я. До травління спостережено значну по-
ристість (рис. 2, 6). Після травління на тлі за-
лишкових дендритів відкрилася частково ре-
кристалізована структура із зернами округлої
форми й незначною кількістю двійників усе-
редині них (рис. 2, 8). На спинці є зона з лінія-
ми зсуву (рис. 2, 7). Величина зерна 0,045 мм,
мікротвердість 120—150 кг/мм2.
Висновок. Відсутність можливості особис-
то оглянути виріб обмежує інтерпретацію тех-
нологічного процесу виготовлення ножа. Один
бік клинка плаский, інший має виїмку. Отже,
ливарна форма, швидше за все, була однобіч-
ною з кришкою. Є два варіанти отримання та-
кої ливарної форми: за восковою моделлю та
відбитком готового виробу в глині. В цьому ви-
падку не можна однозначно відповісти на це
питання. Зауважимо лише, що ножі такого типу
досі не відомі серед металевих виробів сабати-
нівської культури.
Вилиту заготовку було піддано ковальській
доробці гарячим куванням чи холодним ку-
ванням із відпалюванням. Подібна структура
на руків’ї могла утворитися під час нагріван-
ня виробу близько 700 °С для оформлення леза.
У першому випадку, за гарячого кування, ме-
тал, що містить 0,2 % свинцю, міг дати тріщи-
ни, а в другому — за холодного кування з від-
палюванням, його можна було кувати. Спинку
руків’я проковано в холодному стані, можливо,
для надання йому більшої міцності, чому на пе-
решкоді ставала пористість. Ступінь деформа-
ції 20 %.
Ан. 186. Фрагмент серпа (рис. 1, 10). Шліф
зроблено на поперечному перерізі. До травлін-
ня спостережено значну пористість, зосеред-
жену переважно з боку пласкої поверхні, та
дрібний евтектоїд, міждендритних проміжках.
На лезі він помітно витягнутий у напрямку ку-
вання. Після травління відкрилася частково ре-
кристалізована поліедрична структура з двій-
никами на тлі залишкових дендритів. На спин-
ці дендрити майже відсутні. Ближче до леза, на
тлі витягнутих у напрямку деформації дендри-
тів, видно лінії зсуву. Величина зерна 0,045 мм
(рис. 3, 1—2). Мікротвердість на вістрі 274, по-
середині леза 135, на спинці — 105 кг/мм2.
Висновок. Литво було піддано одноразово-
му короткочасному високотемпературному на-
гріванню до 600 °С (форма рекристалізованих
зерен) зі ступенем обтискування на лезі 60 %.
Кування було спрямовано на ліквідацію ливар-
них вад, загострення й зміцнення леза та закін-
чувалося по остиглому металу (форма дендри-
тів, лінії зсуву).
Ан. 187. Фрагмент серпа (рис. 1, 12). Шліф
зроблено на поперечному перерізі виробу. Піс-
ля травління відкрилася дендритна вилита
структура, не порушена куванням (рис. 3, 3).
Мікротвердість на вістрі 175, посередині ле-
за — 155, на спинці — 170 кг/мм2.
Висновок. Жодних слідів додаткової обробки
литва на мікроструктурі не спостережено. Порів-
няння візуального огляду серпа (Недопако 1997,
с. 19) та металографічного дослідження дають
змогу стверджувати, що виріб трохи прокували.
Такий висновок підтверджує незначна різниця у
мікротвердості в різних частинах шліфа.
Ан. 188. Фрагмент серпа (рис. 1, 6). Шліф
зроблено на поперечному перерізі леза. До
Рис. 1. Розташування шліфів на виробах
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 29
Рис. 2. Мікроструктури: 1 — ан.
183, зб. 80; 2 — ан. 183, зб. 80; 3 —
ан. 183, зб. 107; 4 — ан. 184, зб. 80;
5 — ан. 184, зб. 80; 6 — ан. 185, зб.
80; 7 — ан. 185, зб. 80; 8 — ан. 185,
зб. 107
травління спостережено газові пори, сконцент-
ровані на спинці. Після травління стало видно
вилиту дендритну структуру. На спинці, між
дендритами, подекуди проступають дрібні по-
ліедричні кристали з округлими гранями розмі-
ром 0,015—0,025 мм (рис. 3, 5). На вістрі струк-
тура набуває сильно деформованого витягнуто-
го вигляду (рис. 3, 4). Мікротвердість на вістрі
261,3, посередині леза — 140,3, на спинці —
143,6 кг/мм2.
Висновок. Заготовку серпа вилито в одно-
бічній кам’яній (?) з кришкою формі (форма пе-
рерізу). Під час заливання металу форму було
розташовано спинкою відливки догори (скуп-
чення газових пор на спинці). Кування литва
провадили з метою зміцнення леза та ліквіда-
ції ливарних пороків на спинці. Йому переду-
вало короткочасне нагрівання до температури
700 °С (відсутність евтектоїду та ліній зсуву,
витягнута форма дендритів і поліедрів). Най-
більше уваги приділено проковуванню леза.
Тут ступінь деформації сягає 60 %.
Ан. 189. Носик серпа (рис. 1, 7). Шліф зроб-
лено на поперечному перерізі. До травління
спостережено великі газові пори, здебільшого
в приповерхневій зоні, та незначну кількість
евтектоїду в міждендритних проміжках, яка не
відбиває деформаційного впливу. Після трав-
ління відкрилася вилита дендритна структура
без видимих слідів кування (рис. 3, 6—7). Мі-
кротвердість на вістрі 145,6, посередині леза —
143,3, на спинці — 138,6 кг/мм2.
Висновок. Серп відлито в однобічній з криш-
кою кам’яній ливарній формі. Литво було під-
дано незначній доробці куванням, від якого
на поверхні спостерігалися нечіткі сліди (Не-
допако 1997, с. 19), але це не відбилося на мі-
кроструктурі. Незначна кількість евтектоїду
за вмісту олова в металі 9,376 % та скупчен-
ня ливарних пор біля поверхні литва дає змогу
припустити швидке затвердіння металу (холод-
на кам’яна ливарна форма). Кування (~300 °С)
було спрямовано на ліквідацію ливарних вад і
не мало на меті зміцнення леза. Ступінь дефор-
мації ~20 %.
Ан. 190. Фрагмент серпа (рис. 1, 9). Шліф
зроблено на поперечному перерізі ближче до
тупого кінця. До травління на шліфі спостере-
жено трохи запресовані куванням мікропори
та незначна кількість евтектоїду, витягнутого
куванням. Після травління відкрилася вилита
структура з подрібненими дендритами по всьо-
му полю шліфа (рис. 4, 1). Сліди деформації
особливо помітні на лезі. Тут дендрити витяг-
нуті в напрямку кування. На лезі вздовж шлі-
фа виявлено мікротріщину. За великого збіль-
шення стають помітними дрібні зерна (0,10—
0,15 мм) первинної рекристалізації (рис. 3, 8).
Мікротвердість на вістрі 283,3, посередині ле-
за — 166,6, на спинці — 131 кг/мм2.
Висновок. Заготовку відлито в однобічній з
кришкою ливарній формі й проковано по всій
поверхні. Особливу увагу приділено лезу для
його зміцнення (форма дендритів, мікротвер-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 30
дість). Температурний режим — неповне хо-
лодне кування (300—350 °С) зі ступенем об-
тиснення на лезі до 60 %.
Ан. 191. Фрагмент кинджала (рис. 1, 2).
Шліф зроблено на поперечному перерізі клин-
ка. До травління спостережено незначну кіль-
кість евтектоїду. Посередині він має недефор-
мований вигляд, а ближче до лез плавно видов-
жується. Після травління відкрилася вилита
дендритна структура. У напрямку лез дендри-
ти під дією деформації поступово видовжують-
ся (рис. 4, 2). Мікротвердість на лезах 195, по-
середині — 135 кг/мм2.
Висновок. За рисунком кинджал відлито у
чотирискладовій ливарній формі (не збігають-
ся ливарні шви на перехресті). Далі литво було
піддано куванню, спрямованому на формуван-
ня й загострення лез. Кування провадили з не-
одноразовим нагріванням усієї заготовки (по-
чаткова рекристалізація та залишкові дендрити
посередині шліфа, що відповідає ребру жорст-
кості на виробі) за невисокої температури (по-
дрібнений характер евтектоїду). Зміцнення хо-
лодним куванням лез не спостережено. Темпе-
ратура кування не вища за 450 °С.
Ан. 192. Фрагмент п’ятки серпа (рис. 1, 8). До
травління спостережено значну кількість евтек-
тоїду у міждендритних проміжках та три великі
пори, що залягають уздовж шліфа ланцюжком.
Після травління відкрилася вилита дрібна ден-
дритна структура (рис. 5, 3). Мікротвердість ме-
талу 155—165 кг/мм2.
Висновок. Серп відлито в однобічній кам’яній
формі (розміри дендритів). Додатковій обробці
куванням виріб у цьому місці не піддавали.
Ан. 193. Уламок дволезового ножа (рис. 1, 4).
Шліф зроблено на поперечному перерізі клин-
ка. До травління на шліфі спостережено кіль-
ка мікропор та дуже дрібний, трохи витягну-
тий евтектоїд. Після травління відкрилася ви-
лита дендритна структура, що на лезі набуває
деформованого вигляду. Вздовж одного боку
леза вдалося простежити дрібні зерна на ста-
дії початкової рекристалізації, деформовані ку-
ванням. Мікротвердість на вістрі 207,6, посе-
редині леза — 146, на спинці — 163,5 кг/мм2
(рис. 4, 3—4).
Висновок. Вилитий у двобічній ливар-
ній формі виріб кували за температури 300—
400 °С з метою оформлення та загострення
леза. Найбільша деформація припадає на лезо
й досягає 60 %.
Ан. 194. Уламок наконечника списа (рис. 1,
1). Шліф зроблено на повному перерізі. До
травління спостережено велику пористість та
поздовжні тріщини, особливо на перах (рис. 4,
5). Після травління відкрилася поліедрична
структура з двійниками рекристалізації на тлі
залишкової вилитої структури, деформованої
куванням. Рекристалізація проходила по всій
площі неоднаково. Більш рекристалізовані ді-
лянки розташовані в районі втулки та прилег-
лих ділянок обох пер. Одне перо деформовано
сильніше за друге (рис. 4, 7—8; 5, 1). Величи-
Рис. 3. Мікроструктури: 1 — ан. 186,
зб. 80; 2 — ан. 186, зб. 107; 3 —
ан. 187, зб. 80; 4 — ан. 188, зб. 80; 5 —
ан. 188, зб. 80; 6 — ан. 189, зб. 80;
7 — ан. 189, зб. 80; 8 — 190, зб. 80
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 31
на зерна 0,045 мм. Мікротвердість на вістрі —
190, посередині — 155 кг/мм2.
Висновок. Асиметричність центральної час-
тини (там, де втулка) і всього перерізу спису
свідчать про недостатньо точно підігнані стул-
ки двобічної форми. Вилита заготовка нако-
нечника бракована через велику кількість ли-
варних пор. Можливо, щоб урятувати литво,
майстер прокував пера зі ступенем обтиснення
~60 % (волокниста форма дендритів), нагріва-
ючи виріб до невисоких температур, у наслі-
док чого тут утворилися деформаційні тріщи-
ни. Поява поліедричної структури біля втулки,
особливо з одного боку, свідчить про переваж-
но однобічне нагрівання литва.
Ан. 195. Уламок кельта (рис. 1, 3). Шліф зро-
блено на поздовжньому перерізі робочої поверх-
ні. До травління спостережено значну кількість
евтектоїду, плавно витягнутого вздовж шліфа.
Після травління відкрилася рекристалізована
поліедрична структура на тлі залишкових ден-
дритів. Зерна рівноосні, з невеликою кількістю
двійників рекристалізації (рис. 5, 2). Величина
зерна 0,035 мм. Мікротвердість у напрямку леза
трохи збільшується — від 160 до 170 кг/мм2.
Висновок. Литво піддано незначному проко-
вуванню (~20 %) із короткочасним нагріванням
металу в межах 600 °С. Кування було спрямова-
но на ліквідацію ливарних вад. Невелике збіль-
шення мікротвердості на лезі може свідчити
про зменшення температури кування. Особли-
вої уваги зміцненню леза не надавалося.
Спектральний аналіз металу Бузького скар-
бу показав, що вироби переважно відлито з
олов’янистої бронзи (Sn 2,256—9,521 %). Ніж
(ан. 193) відлито з арсенової бронзи (As 4,798 %).
З олов’янисто-арсенової бронзи виготовле-
но наконечник списа (ан. 194). Метал кинджа-
ла (ан. 192) містить 2,522 % нікелю. У дев’яти
випадках виявлено підвищений вміст свинцю
(від 0,028 до 0,562 %). Результати спектраль-
них аналізів наведено в таблиці.
Рис. 4. Мікроструктури: 1 — ан. 190,
зб. 80; 2 — ан. 191, зб. 80; 3 — ан. 193,
зб. 80; 4 — ан. 193, зб. 80; 5 — ан. 194,
зб. 80; 6 — ан. 194, зб. 80; 7 — ан. 194,
зб. 80; 8 — ан. 194, зб. 107
Рис. 5. Мікроструктури: 1 — ан. 194, зб. 107; 2 — ан. 195, зб. 80; 3 — ан. 192, зб. 80
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 32
За хімічним складом метал належить до
карпато-трансильванської групи, виділеної
Є.М. Черних (Черных 1976).
У цілому технологічне дослідження скарбу
з поселення Бузьке IV дає змогу зробити такі
висновки.
Під час доробки литва використано чотири
технологічні схеми:
• неповне холодне кування (~300 ºС) вили-
тої заготовки із деформацією металу 20, 60 %
(ан. 183, 184, 187, 189, 190, 193, 194);
• неповне гаряче кування (400—500 ºC) із
деформацією 60 % (ан. 191);
• гаряче кування за температури 500—
600 ºC із деформацією 20 % та 60 % (ан. 186,
195);
• кування за передплавильної температури
700 ºC із деформацією 60 % (ан. 188).
Отже, найпоширенішим температурним ре-
жимом під час доробки литва було неповне
холодне кування із невисоким ступенем об-
тиснення. Такий висновок суперечить припу-
щенню В.О. Дергачова й В.С. Бочкарьова про
специфічну манеру обробки лезової частини
серпів типу Дичево (ан. 187, 188, 190), яка на-
чебто полягала в поздовжньому грубому про-
ковуванні лезової частини, в результаті чого на
ній утворювалися дві-три поздовжні додаткові
рельєфні грані, які зміцнювали серпи (Дерга-
чов, Бочкарев 2002, с. 259). Проведене техно-
логічне дослідження не показало високої де-
формації по всьому перерізі литва, лише на ле-
зах вона досягала близько 60 % (ан. 188, 190).
На третьому серпі (ан. 187) структура взагалі
має недеформований вигляд.
Встановлено, що вибраний майстрами тем-
пературний режим не залежав від типу серпів.
Труднощі виникають під час визначення
температурного режиму ковальської доробки
однолезового ножа (ан. 185): було воно гаря-
чим чи холодним із відпалюванням.
Робочі поверхні на всіх виробах зміцнюва-
ли зменшенням температури кування відлитої
заготовки.
Під час відливання використовували форми
таких видів: однобічні з кришкою, двоскладо-
ві, двоскладові зі вставним стрижнем та чоти-
рискладові.
Із 13 досліджених виробів на 7 (ан. 183, 185, 186,
188, 189, 192, 194) виявлено ливарний брак у ви-
гляді пор. Особливо виділяється наконечник списа
(ан. 194). Простежено ковальський брак у вигляді
тріщин на двох предметах — серпі (ан. 190) та на-
конечнику списа (ан. 194). Слід відзначити, що ко-
валі знали, як обробляти метал з підвищеним вміс-
том свинцю (9 з 13 виробів). Режим кування за не-
високої температури такого металу виправданий,
оскільки гаряче кування призводить до розтріску-
вання бронз через оплавлення свинцю, якщо його
кількість перевищує 0,03—0,05 %.
Для характеристики металообробки кожної
культури недостатньо знати хімічний склад ме-
талу, оскільки, як наголошує Н.В. Риндіна, на-
віть у разі використання однорідного металу
методи його обробки в різних культурах у про-
цесі виготовлення виробів могли бути різними
(Рындина 2005, с. 114). Зважаючи на це, метало-
графічні дані щодо технології його формування
є необхідним доповненням до аналізу сировини.
Вони — важливе джерело для з’ясування похо-
дження виробів, яке встановлюється за єдністю
їхньої форми та технології.
Отже, відсутність інших металографічних до-
сліджень сабатинівського металу унеможливлює
на сучасному етапі виділення виробів, виготовле-
них місцевими майстрами. Сподіваємося, що зі
збільшенням аналітичних матеріалів можна буде
наблизитися до розв’язання цієї проблеми.
Результати спектральних аналізів, %
Номер
аналізу Sn Pb Zn Bi Ag Sb As Fe Ni Co Al Mn
183 2,256 0,028 0,482 0,0005 0,049 0,254 0,432 0,085 0,677 0,02 0,064 —
184 3,351 — — 0,003 0,008 0,229 0,463 0,112 0,584 0,03 0,03 0,002
185 6,685 0,056 — 0,001 0,013 0,154 0,335 0,004 0,333 0,01 0,008 0,009
186 9,521 0,014 — 0,005 0,05 0,243 0,394 0,002 0,595 0,04 0,047 —
187 6,793 0,05 0,016 0,001 0,008 0,243 0,405 0,113 0,334 0,01 — —
188 9,376 0,562 — 0,0006 0,051 — 0,306 0,029 0,076 0,015 0,101 —
189 9,063 0,125 0,013 0,004 0,051 0,028 0,38 0,016 0,422 0,015 0,08 —
190 9,532 0,094 0,019 0,0003 0,013 0,025 0,205 0,058 0,118 0,015 0,112 —
191 3,297 0,028 — 0,01 0,04 0,171 3,002 0,051 0,035 0,02 0,006 —
193 0,045 0,056 — 0,002 0,007 — 4,798 0,008 0,133 0,005 0,009 —
194 3,374 — — 0,0005 0,015 0,067 2,274 0,033 0,108 0,001 — 0,01
195 7,987 0,08 — 0,0002 0,023 0,528 0,284 0,219 0,537 0,015 0,016 —
192 5,034 — — 0,0001 0,023 — 0,113 0,267 2,522 0,05 0,092 —
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 4 33
Дергачев В.А., Бочкарев В.С. Металлические серпы поздней бронзы Восточной Европы. — Кишинев, 2002.
Клюшинцев В.Н. Поселения земледельцев и скотоводов позднего бронзового века гранитно-степного Побужья. —
Киев; Южноукраинск, 1995.
Недопако Д.П. Исследование изделий из цветного металла Бугского клада у г. Южноукраинска (предварительные
результаты) // Сабатиновская и срубная культуры: проблемы взаимосвязей востока и Запада в эпоху поздней
бронзы: Тез. докл. 1-го всесоюз. полевого семинара 10—18 сент. 1990 г. — Николаев, 1997. — С. 17—20.
Рындина Н.В. Возможности металлографии в изучении древних изделий из меди и ее сплавов (эпоха раннего ме-
талла) // Археология и естественнонаучные методы. — М., 2005. — С. 114—138.
Черных Е.Н. Древняя металлообработка на Юго-Западе СССР. — М., 1976.
Шарафутдінова І.М. Бронзові серпи Північно-Західного Причорномор’я (кінець ІІ — початок І тисячоліття до н. е.) //
Археологія. — 1971. — № 1. — C. 26—43.
Одержано 31.03.2008
Т.Ю. Гошко
ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ
БРОНЗОВЫХ ИЗДЕЛИЙ ИЗ БУГСКОГО КЛАДА
В статье впервые рассмотрена технология изготовления бронзовых изделий сабатиновской культуры из клада, найден-
ного на поселении Бугское IV. Установлено, что металл клада относится к карпато-трансильванской химической груп-
пе. Большая часть отлитых заготовок изделий подверглась неполной холодной ковке с невысокой степенью обжатия.
Прослежены четыре вида литейных форм. Отсутствие подобных исследований сабатиновского металла препятствует
выделению изделий, изготовленных местными мастерами.
T.Yu. Hoshko
TECHNOLOGICAL RESEARCH
OF BRONZE WARES FROM BUZKE TREASURE
The article for the fi rst time deals with the technology of bronze wares production of Sabatynivka culture from the treasure found
in Buzke IV settlement. It is determined that the metal of the treasure belongs to the Carpathian-Transylvanian group. Most of the
cast billets received the short cold smithery with not a high level of reduction. The four types of casts are evolved. The absence
of such study of Sabatynivka culture metal hinders the author from allotting the items produced by the local craftsmen.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5266 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:16:46Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гошко, Т.Ю. 2010-01-13T17:20:24Z 2010-01-13T17:20:24Z 2008 Технологічне дослідження бронзових виробів із Бузького скарбу / Т.Ю. Гошко // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 27-33. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5266 Статтю присвячено технологічному аналізу бронзових виробів зі скарбу, знайденого на поселенні сабатинівської культури Бузьке IV. В статье впервые рассмотрена технология изготовления бронзовых изделий сабатиновской культуры из клада, найденного на поселении Бугское IV. Установлено, что металл клада относится к карпато-трансильванской химической группе. Большая часть отлитых заготовок изделий подверглась неполной холодной ковке с невысокой степенью обжатия. Прослежены четыре вида литейных форм. Отсутствие подобных исследований сабатиновского металла препятствует выделению изделий, изготовленных местными мастерами. The article for the fi rst time deals with the technology of bronze wares production of Sabatynivka culture from the treasure found in Buzke IV settlement. It is determined that the metal of the treasure belongs to the Carpathian-Transylvanian group. Most of the cast billets received the short cold smithery with not a high level of reduction. The four types of casts are evolved. The absence of such study of Sabatynivka culture metal hinders the author from allotting the items produced by the local craftsmen. uk Інститут археології НАН України Статті Технологічне дослідження бронзових виробів із Бузького скарбу Технологическое исследование бронзовых изделий из Бугского клада Technological research of bronze wares from Buzke treasure Article published earlier |
| spellingShingle | Технологічне дослідження бронзових виробів із Бузького скарбу Гошко, Т.Ю. Статті |
| title | Технологічне дослідження бронзових виробів із Бузького скарбу |
| title_alt | Технологическое исследование бронзовых изделий из Бугского клада Technological research of bronze wares from Buzke treasure |
| title_full | Технологічне дослідження бронзових виробів із Бузького скарбу |
| title_fullStr | Технологічне дослідження бронзових виробів із Бузького скарбу |
| title_full_unstemmed | Технологічне дослідження бронзових виробів із Бузького скарбу |
| title_short | Технологічне дослідження бронзових виробів із Бузького скарбу |
| title_sort | технологічне дослідження бронзових виробів із бузького скарбу |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5266 |
| work_keys_str_mv | AT goškotû tehnologíčnedoslídžennâbronzovihvirobívízbuzʹkogoskarbu AT goškotû tehnologičeskoeissledovaniebronzovyhizdeliiizbugskogoklada AT goškotû technologicalresearchofbronzewaresfrombuzketreasure |