Про антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя
Статтю присвячено аналізу антропологічного складу населення, поховання якого виявлено на пізньосередньовічному могильнику у Вишгороді. В научный оборот введен антропологический материал из раскопок в Вышгороде, позволяющий уточнить общую картину антропологического состава позднесредневекового населе...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5285 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя / Т.О. Рудич // Археологія. — 2009. — № 1. — С. 16-25. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860268247553671168 |
|---|---|
| author | Рудич, Т.О. |
| author_facet | Рудич, Т.О. |
| citation_txt | Про антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя / Т.О. Рудич // Археологія. — 2009. — № 1. — С. 16-25. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Статтю присвячено аналізу антропологічного складу населення, поховання якого виявлено на пізньосередньовічному могильнику у Вишгороді.
В научный оборот введен антропологический материал из раскопок в Вышгороде, позволяющий уточнить общую картину антропологического состава позднесредневекового населения Среднего Поднепровья. На краниологическом материале в эпоху позднего средневековья на этой территории зафиксированы существенные изменения по сравнению с древнерусским временем. Генетическая линия, связывающая часть позднесредневекового населения с полянскими группами, более четко прослеживается по женским черепам. Если в киеворусское время ощущался приток выходцев из более северных земель (дреговичей, радимичей, кривичей смоленских), то в позднесредневековый период рельефней представлены переселенцы с западных (когда-то древлянско-волынянских, галицких и тиверских) земель. По краниологическим материалам казацкого времени можно отметить, что по сравнению с древнерусской эпохой среди населения увеличился процент выходцев из степных групп.
The anthropological material from the excavations in Vyshhorod is presented to the scientific circles, which allow the author to specify the general picture of the anthropological structure of the Late Mediaeval population in the Middle Dnipro River region. Based on the craniological material of the Late Mediaeval epoch on this territory, significant changes are stated comparing to the Ancient Rus time. Genetic line connecting the part of the Late Mediaeval population with the Polyan groups is seen, but is clearer on the women’s skulls. While in Kyiv Rus time the inflow of the natives of the lands to the North was observed (Dregovychi, Radymychi, Kryvychi of Smolensk), in the Late Mediaeval period immigrants from the Western lands (formely of Drevlyans-Volhynians, Halych land, and of Tivertsi) were more prominent. For the craniological material of Cossack times it should be noted that comparing to the Ancient Rus epoch the percentage of the natives of the Stepp groups have increased within the population.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:03:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 16
© Т.О. РУДИЧ, 2009
Літопис Руський за Іпатіївським списком / Пер. Л. Махновця. — К., 1988.
Моця О.П. Південна «Руська земля». — К., 2007.
Ричка В. «Київ — другий Єрусалим» (з історії політичної думки та ідеології середньовічної Русі). — К., 2005.
Толочко П.П. Давньоруські літописи і літописці Х—ХІІІ ст. — К., 2005.
Толочко П.П. Киев и Новгород ХІІ — нач. ХІІІ вв. в Новгородском летописании // Толочко П.П. Київ і Русь. Ви-
брані твори 1998—2008 рр. — К., 2008. — С. 248—257.
Одержано 10.04.2008
А.П. Моця
«РУССКАЯ» ТЕРМИНОЛОГИЯ В КИЕВСКОМ
И ГАЛИЦКО-ВОЛЫНСКОМ ЛЕТОПИСНЫХ СВОДАХ
В статье рассмотрен вопрос об использовании названий «Русь»/«Русская земля» в двух источниках ХІІ и ХІІІ вв. —
Киевском и Галицко-Волынском летописных сводах, которые формировались в центрах Среднего Поднепро-
вья и карпатском регионе соответственно. В результате было установлено, что первоначально Галич не входил в
историко-территориальную «русскую зону» (как и северные, а также поволжские регионы восточнославянского
мира). Только со времен Романа Мстиславича и Данила Романовича ситуация кардинально изменилась и «рус-
ское» название надолго укрепилось в карпатском регионе.
O.P. Motsya
«RUTHENIAN» QUESTION IN KYIV
AND HALYCH-VOLYN ANNALISTIC CODES
The article views the issue of usage of names Rus/Rus Land in two sources of the 12th and the 13th centuries — Kyiv and
Halych-Volyn annalistic codes, developed correspondingly in the centres of the Middle Dnipro River region and the
Carpathian region. As a result of carried out work it was established that initially Halych did not belong to the historic and
territorial «Ruthenian zone» (as well as the Northern and the Volga River regions of the Eastern Slav world). Only since the
time of Roman Mstyslavovych and Danylo Romanovych the situation radically changed, and the «Ruthenian» name for
long became customary in the Carpathian region.
Т.О. Рудич
ПРО АНТРОПОЛОГІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ
СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ’Я ДОБИ
ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Статтю присвячено аналізу антропологічного складу населення, поховання якого виявлено на пізньосередньовічному
могильнику у Вишгороді.
Значення кожної нової антропологічної серії
як післямонгольської, так і козацької доби важ-
ко переоцінити. Аналіз краніологічних матері-
алів дає змогу простежити генетичні зв’язки
між популяціями території України пізнього
середньовіччя й групами слов’янства часів Ки-
ївської Русі та їхніх сусідів, а також зафіксувати
окремі міграції. Однак якщо антропологічний
склад давньоруського населення неодноразо-
во був предметом наукових досліджень, то до
більш пізнього матеріалу науковці зверталися
епізодично. Це пов’язано насамперед із відсут-
ністю в колекціях вибірок кістяків другої по-
ловини XIII ст. — XVIII ст., що суттєво галь-
мує вирішення низки питань, передусім щодо
формування фізичного типу українців.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 17
У 1990—1996 рр. під час археологічних до-
сліджень у м. Вишгород, які проводила Пра-
вобережна давньоруська експедиція Інституту
археології НАН України (керівник Р. Орлов),
було отримано антропологічний матеріал із
поховань навколо церкви Бориса та Гліба на
місці недільної школи, датованих першою по-
ловиною ХVII ст. (Дегтяр, Орлов 2005, с. 92).
Автор статті вивчила скелетні рештки з 67 по-
ховань. Збереженість кісткового матеріалу задо-
вільна. Реставрацію, описи та виміри матеріалів
здійснено за методиками, прийнятими вітчизня-
ною антропологічною школою. Придатними для
вимірів за краніологічною програмою виявилися
14 чоловічих та 12 жіночих черепів (див. табл.).
Чоловіча серія загалом характеризується бра-
хікранією, середніми поздовжнім та висотним
діаметрами за великого поперечного діаметра.
Лобна кістка широка, кут профілю лоба близь-
кий до прямого. Діаметр вилиць середній, верх-
ня висота обличчя — незначна. За верхньоли-
цьовим покажчиком обличчя низьке. Орбіти се-
редньоширокі, низькі. Ніс має малу ширину та
висоту, носовий покажчик середній. Кістки носа
виступають сильно. Горизонтальне профілюван-
ня обличчя помірне на назомалярному рівні та
добре на середньому. Іклова ямка середньої гли-
бини. Обличчя ортогнатне. Перенісся середньо-
високе за симотичним та високе за дакріальним
покажчиками.
Серія жіночих черепів із Вишгорода характе-
ризується середніми розмірами. Форма черепної
коробки брахікранна. Лоб середньоширокий на
межі із широким. Обличчя середньошироке та
середньовисоке, за верхньолицьовим покажчи-
ком — низьке. Орбіти середньоширокі, серед-
ньовисокі, низькі за орбітним покажчиком. Ніс
низький, вузький, носовий покажчик середній.
Профілювання обличчя помірне на назомаляр-
ному та добре на зигомаксилярному рівнях. Об-
личчя ортогнатне. Кістки носа виступають по-
мірно.
Навіть візуальний огляд вказує на неодно-
рідність серії, що підтверджено статистичним
аналізом. Група відзначається завищеною ва-
ріабельністю більшості краніологічних ознак.
Для перевірки її на однорідність емпіричні кое-
фіцієнти варіації було порівняно зі стандартни-
ми. Здебільшого у нашій серії вони виходили за
межі стандартних, що свідчить про порушен-
ня нормальної мінливості у популяції та її не-
однорідність. Було розраховано коефіцієнти ко-
реляції. Під час порівняння коефіцієнтів нашої
серії зі стандартними зафіксовано розбіжність,
виражену в появі зворотних знаків та заниже-
них або завищених абсолютних розмірах. Вну-
трішньогруповий аналіз виявив такі тенденції: у
чоловічій серії зі збільшенням ширини обличчя
збільшуються його висота, висота орбіт, назома-
лярний кут та черепний покажчик. Отже, аналіз
парних кореляцій демонструє, що у формуванні
чоловічої групи з Вишгорода брали участь два го-
ловних компоненти. Перший із них характери-
зується меншим черепним покажчиком, менши-
ми розмірами і кращим профілюванням облич-
чя, другий — більшим черепним покажчиком,
більшими розмірами обличчя, що має послабле-
не горизонтальне профілювання на назомаляр-
ному рівні.
У пошуках витоків антропологічних ком-
понентів вишгородської популяції звернемо-
ся до хронологічно більш ранніх груп. Пер-
ший компонент нашої серії можна пов’язати зі
східнослов’янськими групами X—XIII ст., зо-
крема полянами, для яких характерні мезокра-
нія, середньошироке, низьке, добре профільо-
ване обличчя. Другий компонент властивий на-
щадкам степового населення (назва «степовики»
в антропологічній літературі вживається, як пра-
вило, щодо груп кочового, а інколи вже й осіло-
го, населення Євразійських степів, які антропо-
логічно не належать до слов’янського масиву).
Поєднання брахікранії з широким обличчям та
деяким сплощенням на назомалярному рівні,
яке репрезентує другий компонент вишгород-
ської серії, здавна трапляється на території Укра-
їни. Це поєднання характеризує носіїв так звано-
го сарматсько-салтівського (або зливкинського)
антропологічного типу. Цей морфотип представ-
ляв сарматські групи різних територій та хроно-
логічних періодів. Однак сармати перебували в
складних стосунках субстрату та суперстрату з
цілою низкою груп населення як Східної Євро-
пи, так і Центральної Азії, вони в одних випадках
стали домішкою, в інших — основою для окре-
мих груп населення, яке мешкало в степових ре-
гіонах — від болгар до торків. Зазначений тип був
характерний для частини носіїв салтівської куль-
тури, яких пов’язують із болгарами (для алан-
ської складової населення культури, за антропо-
логічною традицією, домінантним вважається
інший тип, що поєднує доліхокранію з відносно
вузьким обличчям), для середньовічного насе-
лення Хозарії, деяких районів Північного Кавка-
зу, груп різних територій, в яких вбачають давніх
болгар. На землях України цей морфотип пред-
ставляв мешканців середньовічних міст Криму
та був одним зі складових компонентів осілого
населення Нижнього Подніпров’я XII—XV ст.
Брахікранія, широколицість, послаблення го-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 18
ризонтального профілювання обличчя, причо-
му не лише на верхньому, а й середньому рівнях,
були типовими для цілої низки племен: печені-
гів, половців, ногайців, кочовиків півдня Укра-
їни, які не завжди мали чітку етнічну інтерпре-
тацію. Проте в останніх групах значна ширина
обличчя поєднується зі значною його висотою,
тобто в них відчувається суттєва монголоїдна до-
мішка, або вони взагалі стоять на межі європео-
їдних та монголоїдних груп.
У середньому вияві чоловіча вишгородська
серія морфологічно та статистично найближ-
ча до групи з козацького цвинтаря у Чигирині
XVI—XVII ст. та вибірки черепів із Меджибожа
Таблиця. Середні розміри черепів із Вишгорода
Ознаки за Мартіном
Чоловіки Жінки
min-max M min-max M
1. Поздовжній діаметр 172—189 178,3 162—182 170,3
8. Поперечний діаметр 132—164 145,1 130—150 138,8
17. Висотний діаметр b-br 128—143 134,3 124—134 128,4
20. Вушна висота p-br 104—128 116,9 107—115 110,7
5. Довжина основи черепа 92—104 98,8 86—98 94,5
9. Найменша ширина чола 89—106 99 90—106 95,7
10. Найбільша ширина чола 102—146 123,7 112—134 119,8
12. Ширина потилиці 104—129 127,7 105—112 108,1
40. Довжина основи обличчя 86—103 95 89—98 93
43. Верхня ширина обличчя 98—116 104,8 89—114 101,3
45. Діаметр вилиць 121—154 135 121—134 127
46. Середня ширина обличчя 90—104 93,3 91—104 96,9
48. Верхня висота обличчя 59—71 67,1 61—71 65
55. Висота носа 46—55 49,8 40—53 47,3
54. Ширина носа 22—25 23,4 21—25 22,9
51. Ширина орбіти 40—44 41,9 38—43 40,8
52. Висота орбіти 29—34 32,4 28—33 31,4
SC. Симотична ширина 7—18 10,9 7,5—13,5 9,7
SS. Симотична висота 2,5—6 4,3 2—3,5 2,7
DC. Дакріальна ширина 19—28 24 18—27 23,4
DS. Дакріальна висота 10,1—18 13,2 9,5—14 12,2
32. Кут лоба (nasion-met.) 82—90 86,5 83—89 86
77. Назомалярний кут 137—147 142 136—147 141,3
Zm. Зигомаксилярний кут 121—137 130,1 124—135 128,9
72. Загальний кут обличчя 84—90 86,6 83—90 85,8
75.1. Кут носа 25—33 30 20—25 22,6
Покажчики:
Черепний 73,3—93,7 81,5 75,8—86,8 81,2
Верхньолицьовий 46,1—53,4 49,8 48,4—52,1 50,4
Носовий 42,3—54,3 47,3 41,5—52,5 49,2
Орбітний 70,7—82,5 78,1 65,1—86,8 77,4
Симотичний 27,7—55,5 42,8 18,5—43,7 28,5
Дакріальний 40,7—78,9 58,7 36,5—77,7 53,4
Кількість спостережень 7—14 7—12
XIV—XV ст. В обох цих популяціях, особливо в
чигиринській, зафіксовано наявність «степово-
го» компонента (Рудич 2000). Чоловіча вибір-
ка з Вишгорода також досить близька до збірних
краніологічних серій українців Центральної, За-
хідної, Південної та Східної України, в яких до-
мінують матеріали XIX—XX ст. Однак варто від-
значити, що вишгородська серія, на відміну від
усіх чотирьох збірних регіональних груп укра-
їнців, має слабше горизонтальне профілюван-
ня обличчя та більшу висоту орбіт, що відбиває
наявність у ній істотної степової домішки. Отже,
пік цієї присутності, яку можна простежити на
антропологічному матеріалі, припадає на XIV—
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 19
XVII ст. На краніологічних матеріалах XIX—
XX ст. наявність вихідців зі степових популяцій
серед населення України також простежується,
але значно слабше.
Особливо цікавим та інформативним для
антропологів є порівняння вишгородської гру-
пи з великим колом слов’янства доби Київ-
ської Русі. Вишгородці відрізняються від дав-
ньоруських популяцій низкою ознак, насам-
перед, значним черепним покажчиком. Проте
брахікефалізація вважається загальною мор-
фологічною тенденцією доби пізнього серед-
ньовіччя, тобто цю відмінність вишгородської
та інших українських серій ХIV—XVII ст. від
слов’янських груп давньоруського часу мож-
на пояснити епохальною мінливістю. Іншим
проявом епохальної мінливості є грацилізація.
З огляду на це у пізньосередньовічних україн-
ських групах варто було б очікувати менших
розмірів обличчя, ніж у давньоруських попу-
ляціях, що мешкали на цій території, але на-
селення Середнього Подніпров’я козацької
доби (Вишгород, Чигирин, Суботів, цвинтар
біля Михайлівського Золотоверхого собору)
має ширше обличчя як порівняно з сільськи-
ми, так і, що важливо, міськими мешканцями
цих територій давньоруського часу. Збільшен-
ня ширини черепа та обличчя в серіях Серед-
нього Подніпров’я ХVІ—XVII ст. можна пояс-
нити припливом сюди більш широколицього
населення у післямонгольську добу. Носії ши-
роколицих форм або їхні нащадки могли похо-
дити з північно-західних (слов’янських) та пів-
денних (степових) територій. Розглянемо оби-
два можливі варіанти.
Відносною широколицістю (у слов’янському
масштабі) в Х—XIII ст. характеризувалися меш-
канці древлянських, волинянських, тиверсь-
ких земель, смоленські кривичі та мазовшани.
В.П. Алексєєв вважав, що у складанні антропо-
логічного типу українців панівну роль відіграв
морфологічний тип древлян (Алексеев 1969,
с. 195). Однак цьому мало передувати розши-
рення зони розповсюдження цього морфоти-
пу, оскільки у києворуські часи він локалізувався
переважно у північно-західній частині території
України. Дійсно, у післямонгольську та козацьку
добу сталися певні пересування населення в різ-
них регіонах. Поява нових антропологічних мате-
ріалів дає змогу фіксувати приплив переселенців
із західних земель (древлянських, волинянських,
тиверських) у Середнє Подніпров’я. Вихідцям із
зазначених територій належить один із широко-
лицих морфологічних компонентів у складі насе-
лення Чигирина XVI—XVII ст. (Рудич 2000), які
представлені й у людей, похованих на пізньосе-
редньовічному цвинтарі Михайлівського Золо-
товерхого собору в Києві (Рудич 2008, с. 49—54).
Однак у вишгородців значна ширина обличчя
поєднується з тенденцією до послаблення гори-
зонтального профілювання обличчя, що вказує
на наявність у серії саме широколицього степо-
вого комплексу. Така комбінація ознак, харак-
терна для багатьох кочових груп, вважається іс-
торичною кореляцією, тобто дуже сталою. Отже,
присутність кочовиків або їхніх нащадків у виш-
городській групі фіксується не лише за внутріш-
ньогрупового, а й міжгрупового аналізу, що свід-
чить про істотність степового компонента. І саме
наявність суттєвої степової складової віддаляє
вишгородців від східнослов’янських серій дав-
ньоруської доби.
Переконливіше визначити місце, яке посідає
населення Вишгорода в колі близьких за часом
популяцій, дає змогу проведене зіставлення се-
редньостатистичних покажчиків низки краніо-
логічних серій за допомогою методів багатови-
мірної статистики, що завдяки високій точності
сприяють значній об’єктивізації висновків (Де-
рябин 1982).
Групи порівнювали за низкою таксономічно
важливих ознак: шириною та висотою обличчя,
шириною лоба, висотою черепа, назомалярним
та зигомаксилярним кутами обличчя, кутом
носа, черепним, орбітним та носовим покажчи-
ками. До аналізу було залучено збірні серії чоло-
вічих черепів X—XIII ст., що репрезентують меш-
канців території різних племен: полян київських,
чернігівських, переяславських, дреговичів, кри-
вичів ярославських, костромських, смоленських,
тверських, володимирських, в’ятичів, радими-
чів, словен новгородських (Алексеева 1973),
древлян-волинян (Рудич 2003, с. 202—204), ти-
верців (Великанова 1975), а також населення
міст Києва, Чернігова, Любеча, Витачева (Алек-
сеева 1973) і Галича (Рудич 1998). Найбільш хро-
нологічно та тематично близькими до вишго-
родців виявилися чигиринці XVI—XVII ст. (Ру-
дич 2000) та мешканці Меджибожа XIV—XV ст.
(Рудич, Толкачев 2006).
Антропологію салтівського кола було пред-
ставлено вибірками черепів із могильників Верх-
ній Салтів (Алексєєв 1962), Дмитрівський (Кон-
дукторова, Сегеда 1990), Маяцький (Кондукто-
рова 1984). До аналізу було залучено матеріали
могильників Волзької Булгарії Чотирьохуголь-
ник (Герасимова, Рудь, Яблонский 1987), В. Тар-
хани (Акимова 1964), а також Зливки (Наджимов
1955) та Лимбар у Молдові (Великанова 1975),
який пов’язують із ранніми болгарами. Антро-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 20
пологію середньовічних аланів репрезентують
черепи з Гамівської ущелини, Дубаюрта, Змій-
ської (Алексеев, Гохман 1984; Герасимова 1996,
с. 156—167), а також з Ново-Харківського мо-
гильника, який пов’язують із нащадками ала-
нів (Алексеева, Козловская 2002). Південні ре-
гіони України було представлено могильника-
ми осілого населення Нижнього Подніпров’я:
Кам’янка (Кондукторова 1957), Каїри (Зиневич
1967), Мамай-Сурка (Литвинова 2006), Благові-
щенка (Круц, Литвинова 2003), а також збірни-
ми групами печенігів, половців півдня України,
ногайців та кочовиків півдня України, які не ма-
ють чіткої етнічної інтерпретації (Круц 2003).
Міжгруповий факторний аналіз (МГФ) по-
казав, що чоловічі серії максимально диферен-
ціюють ознаки, які мають значні навантажен-
ня за першим фактором (32,7 % загальної дис-
персії): ширина лоба, обличчя, висота обличчя,
черепний покажчик (додатні), ширина носа
(від’ємні). За другим фактором (27,2 % загаль-
ної дисперсії) найбільші навантаження мають
кути горизонтального профілювання, висота ор-
біт (додатні), висота черепа та кут кісток носа. За
значеннями факторних навантажень на окремі
серії всі групи було вписано в простір двох фак-
торів поліморфізму (рис. 1).
За результатами аналізу, чоловіча група з Виш-
города досить суттєво відрізняється від усього
масиву давньоруських серій. Вишгородці мають
більший черепний покажчик, ширше обличчя,
вужчий ніс (ознаки, що мають навантаження за
першим фактором). Крім того, вишгородську
серію відрізняють від давньоруських груп, пере-
важно з території України, низка ознак, які не-
суть навантаження за другим фактором. Виш-
городці вирізняються слабшим горизонтальним
профілюванням обличчя, нижчою черепною ко-
робкою та меншим кутом носа. Така комбінація
морфологічних особливостей наближає попу-
ляцію з Вишгорода до степових груп, передусім,
представлених сарматсько-салтівським морфо-
типом та пов’язаних із болгарами (Зливки, Лим-
бар, Кам’янка, В. Тарханський могильник), та
дещо слабше з ногайцями Криму, які певною
мірою сформувалися на базі місцевих племен.
Вишгородці суттєво відрізняються від печенігів,
половців, ногайців Північної Таврії і збірної серії
кочовиків Південної України, які не мають ет-
нічної інтерпретації.
За результатами кластерного аналізу (ієрар-
хічна процедура, відстані Евкліда, метод Comp-
lete) статистично найближчими до вишгородців
є дві українські серії — Чигирин та Меджибіж, а
також низка степових груп: Лимбар, Чотирьох-
угольник, В. Тарханський могильник, ногай-
ці Північного Криму і могильник Кам’янка на
Нижньому Подніпров’ї.
Отже, міжгруповий статистичний аналіз до-
сить чітко визначив місце вишгородської чоло-
вічої серії у колі близьких за часом популяцій.
Вона виявилась статистично та морфологічно
наближеною до українських серій XIV—XVII ст.
із Чигирина та Меджибожа. Відносно хроноло-
гічно більш ранніх груп вишгородські чоловіки
суттєво відрізняються від слов’янських популя-
цій давньоруської доби та тяжіють до груп степо-
вого (сарматсько-салтівського) кола.
Добре відомо, що чоловічі серії краще відби-
вають міграційні процеси, а жіночі — ліпше ха-
рактеризують тип субстратного населення тієї
чи іншої території. Для того, щоб чітко з’ясувати
антропологічну ситуацію у Вишгороді, необхід-
но порівняти не лише чоловічі, а й жіночі серії.
Рис. 1. Результати факторного аналізу чоловічих серій:
1 — Великі Тархани; 2 — Благовіщенка; 3 — Чотирьох-
угольник; 4 — м. Чигирин; 5 — Дмитріївський мо-
гильник; 6 — дреговичі; 7 — Дуба-Юрт; 8 — Гамівська
ущелина; 9 — м. Галич; 10 — Каїри; 11 — Кам’янка;
12 — м. Київ; 13 — кочовики півдня України; 14 — кри-
вичі ярославські; 15 — кривичі костромські; 16 —кри-
вичі смоленські; 17 — кривичі тверські; 18 — кривичі
володимирські; 19 — Лимбар; 20 — м. Любеч; 21 — Ма-
яцький могильник; 22 — Мамай-Сурка; 23 — Меджи-
біж; 24 — Мощева Балка; 25 — збірна серія з територій
древлян-волинян; 26 — Ново-Харківський могильник;
27 — збірна серія з території полян чернігівських; 28 —
збірна серія з території полян київських; 29 — збірна
серія з території сіверян; 30 — збірна серія з терито-
рії полян переяславських; 31 — половці України; 32 —
радимичі; 33 — В. Салтів; 34 — словени новгородські;
35 — в’ятичі; 36 — м. Вишгород; 37 — Зливкинський
могильник; 38 — тиверці; 39 — Зміївська; 40 — Вита-
чев; 41 — м. Чернігів; 42 — ногайці з території Херсон-
щини; 43 — печеніги України; 44 — ногайці Криму
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 21
Жіночу групу з Вишгорода порівнювали з жі-
ночими серіями (з використанням аналогічних
методів багатовимірного аналізу) з тих самих
могильників, що й чоловічі, за тим самим набо-
ром ознак. Відсутня лише інформація про низку
ознак у серії печенізьких жінок, що не дало змо-
ги включити її до аналізу.
За результатами міжгрупового аналізу виш-
городські жінки виявились значно ближчими
до давньоруських серій, аніж чоловіки з цьо-
го могильника. Вишгородки впевнено входять
до кола слов’янських популяцій києворуської
доби, а найближчими до них є жінки з Черні-
гова, Любеча, Києва, тобто груп полянських зе-
мель (рис. 2). Утім жіноча серія з Вишгорода де-
монструє певне відхилення від давньоруських
груп за такими ознаками, як черепний покаж-
чик, ширина обличчя та горизонтальне про-
філювання. Вишгородки відрізняються брахі-
кранією, ширшим та слабше профільованим
обличчям, що наближає їх до низки степових
груп, але не так сильно, як вишгородських чо-
ловіків. З пізніших серій досить близькими
морфологічно та статистично до вишгородок
виявилися мешканки Чигирина та Меджибожа.
В обох групах відчувається степова присутність
(Рудич 2000; Рудич, Толкачев 2006). Крім того,
до жінок із Вишгорода наближаються групи,
що репрезентують осіле населення Нижнього
Подніпров’я — Благовіщенка, Мамай-Сурка,
які являють собою змішане населення, серед
якого значний відсоток становлять осілі кочо-
вики (Литвинова 2007).
Отже, в чоловічій та жіночій групах з Вишго-
рода слов’янські та степові складові було пред-
ставлено в різних пропорціях. Жінки чітко де-
монструють насамперед генетичні зв’язки зі
слов’янськими серіями полянських територій
давньоруської доби. Кочовий компонент краще
представлений у чоловіків цієї популяції. Саме
його наявність і викликає найбільше запитань.
Середнє Подніпров’я з давніх часів перебува-
ло в зоні потужних степових впливів. За резуль-
татами досліджень, степовики істотно вплину-
ли на антропологічний склад його населення
доби заліза. Т.І. Алексєєва вважала, що іранська
людність відігравала значну роль у формуванні
східнослов’янського населення і саме цим по-
яснювала певну специфічність морфологічно-
го комплексу полян (Алексеева 1973). У ранніх
працях дослідниця схилялася до думки щодо
генетичної лінії, яка тягнулася від пізніх скіфів
через частину населення черняхівської культу-
ри Середнього Подніпров’я до груп полянських
територій X—XIII ст. Дослідниця наголошува-
ла, що ця лінія іранська. В останніх своїх пра-
цях Т.І. Алексєєва (Алексеева 1999) не відкида-
ла можливості, що іранські впливи могли мати
й більш пізнє походження. Тут варто згадати се-
редньовічних аланів.
Про наявність кочового (аланського) компо-
нента в серіях давньоруської доби з полянських
та сіверянських земель писали С.П. Сегеда (Се-
геда 1998), Р.У. Гравере (Гравере 1999, с. 210) та
П.М. Покас. Проте, як уже було зазначено, ан-
тропологічна традиція вважає домінуючим для
аланів доліхокранний, відносно вузьколиций
морфотип з характерним різким горизонталь-
ним профілюванням обличчя. Отже, пов’язувати
з нащадками власне аланів відносно широколи-
це, із тенденцією до послаблення горизонталь-
ного профілювання, обличчя мешканців Серед-
нього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя
(Вишгород, Чигирин, Суботів) немає жодних
підстав.
Рис. 2. Результати факторного аналізу жіночих серій:
1 — Великі Тархани; 2 — Благовіщенка; 3 — тиверці; 4 —
м. Чернігів; 5 — Чотирьохугольник; 6 — м. Чигирин;
7 — Дмитріївський могильник; 8 — древляни-волиняни;
9 — Дуба-Юрт; 10 — Гамівська ущелина; 11 —м. Галич;
12 — Каїри; 13 — Кам’янка; 14 — м. Київ; 15 — кочови-
ки півдня України; 16 — Лимбар; 17 — м. Любеч; 18 —
Маяцький могильник; 19 — Мамай-Сурка; 20 — Ме-
джибіж; 21 — Мощева Балка; 22 — Новохарківський
могильник; 23 — збірна серія з території полян черні-
гівських; 24 — збірна серія з території полян київських;
25 — збірна серія з території полян переяславських;
26 — збірна серія з території сіверян; 27 — половці; 28 —
В. Салтів; 29 — в’ятичі; 30 — м. Вишгород; 31 — Ви-
тачів; 32 — Зміївська; 33 — Зливкинський могильник;
34 — кривичі смоленські; 35 — кривичі тверські; 36 —
кривичі ярославські; 37 — кривичі костромські; 38 —
кривичі володимирські; 39 — дреговичі; 40 — радими-
чі; 41 — словени новгородські; 42 — ногайці з території
Херсонщини; 43— ногайці Криму
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 22
Окремі серії з могильників давньоруської
доби Середнього Подніпров’я (Григорівка, Бу-
чак, Яблунівка, деякі групи Києва) характери-
зуються слабшим горизонтальним профілюван-
ням обличчя та меншим кутом виступання носа.
Кожна із зазначених груп є темою для окремо-
го дослідження, оскільки послаблене профілю-
вання обличчя не завжди можна пов’язувати зі
степовими впливами, адже воно також характе-
ризує фіно-угорські популяції або слов’янські,
що сформувались на фінському субстраті (сло-
вени новгородські, в’ятичі та ін.). Присутність
можливих вихідців із цих земель у Середньому
Подніпров’ї повністю відкидати не можна. Од-
нак в цьому варіанті аналізу для нас передусім
важливо те, що згадані давньоруські популяції
відрізняються значно вужчим обличчям, ніж піз-
ньосередньовічні слов’янські групи Середнього
Подніпров’я, тобто поєднання значної ширини
обличчя з послабленим горизонтальним профі-
люванням (степовий комплекс) найвиразніше
виявляється у слов’янських популяціях Серед-
нього Подніпров’я саме в післямонгольську добу.
Дійсно, на антропологічних матеріалах із мо-
гильників києворуського часу фіксуються кочо-
ві домішки, але вони нечисленні або ж пов’язані
з аланами, для яких характерний інший морфо-
тип. Хронологічно від монгольської навали і до
доби Руїни наявність вихідців із кола степови-
ків на християнських могильниках Середнього
Подніпров’я істотно збільшилася та досягла піку
для цієї території.
Досить довго східні слов’яни перебували з
окремими групами населення Степу то у ста-
ні конфронтації, то у союзних та торгових сто-
сунках, що засвідчують літописи. Частина кочо-
виків йшла на службу до руських князів, части-
на — осідала. На антропологічному матеріалі це
добре простежується в Нижньому Подніпров’ї,
де в XII—XV ст. склалася цікава ситуація. Осіле
населення регіону було строкатим: алани, бол-
гари, представники кочових груп, етнічна інтер-
претація яких не завжди можлива, слов’янський
компонент (Литвинова 2007), але переважали
все ж таки алани та болгари. Болгари домінують
передусім у жіночих серіях із Кам’янки, Каїрів,
Мамай-Сурки, Благовіщенки, алани — серед чо-
ловіків на могильниках Мамай-Сурка та Благо-
віщенка. Наявність кочового компонента з мон-
голоїдною домішкою найчіткіше зафіксовано на
могильниках Каїри та Мамай-Сурка.
Осіле населення Нижнього Подніпров’я тео-
ретично могло бути одним із джерел поповнен-
ня складу мешканців Середнього Подніпров’я у
післямонгольську добу. Про внесок нижньодні-
провців у формування антропологічного скла-
ду українців писали антропологи В.П. Алексє-
єв (Алексеев 1969) та Л.В. Литвинова (Литвино-
ва 2006; 2007). Це можливо, але, на нашу думку,
варто говорити радше про їх входження до скла-
ду осілого населення Нижнього Подніпров’я та
про близькі компоненти, хоч і в різних пропо-
рціях, в українських популяціях. На Нижньому
Подніпров’ї у чоловічих серіях осілого населення
XII—XV ст. найбільш відчутна аланська складо-
ва (особливо в пізній період), а в українських се-
ріях XVI—XVII ст., разом зі слов’янськими ком-
понентами (древлянським, волинським, тивер-
ським та полянським) — сарматсько-салтівська
(зливкинська), яку найчастіше ототожнюють із
болгарами. Отже, якщо у післямонгольський час
існувала міграція осілого населення з Нижньо-
го Подніпров’я вгору по Дніпру, то в ній перева-
жали носії сарматсько-салтівського типу, який
пов’язують із нащадками болгар і який краще
представлено в пониззі Дніпра в більш ранній
період. Така парадоксальна ситуація потребує
пояснення. Швидше за все, цю проблему буде
розв’язано після розширення бази даних.
Ще однією вихідною територією для «сте-
пових» типів може слугувати Прутсько-Дніс-
тровське межиріччя, населення якого репре-
зентувало як сарматсько-салтівський тип, так і
широколиці форми слов’ян (Великанова 1975).
Отже, коли на пізньосередньовічних могиль-
никах Середнього Подніпров’я серед населен-
ня наявні обидва морфотипи (Чигирин), ми
більше схильні пов’язувати це з вихідцями з
району Прутсько-Дністровського межиріччя.
До популяції з Вишгорода статистично та мор-
фологічно досить близькими є серії з Лимбаря
та Старого Орхея. На жаль, антропологічний
матеріал степової зони між Дніпром та Дунаєм
вивчено недостатньо, що унеможливлює по-
шуки аналогій.
На окремих черепах зі слов’янських поховань
Середнього Подніпров’я XVI—XVII ст. зафіксо-
вано монголоїдні домішки, які важко пов’язати
з аланами та болгарами. Черепи з ознаками мон-
голоїдності або монголоїдних впливів знаходять
на різних могильниках Вишгорода, Чигирина,
Суботова, Києва, Меджибожа. У домонголь-
ську добу найбільш чітко монголоїдні риси про-
стежено у групах печенігів та половців України,
а також у збірній серії кочовиків південних ра-
йонів. У післямонгольську добу можна виділити
частину ногайців та мусульманського населення
Криму, хоча загалом ці групи антропологічно до-
сить строкаті (Круц 2003). Утім усі зазначені гру-
пи (за винятком населення Криму) вирізняють-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 23
ся значною висотою обличчя, а на могильниках
пізньосередньовічних українців (у тому числі й
Вишгорода) не спостережено суттєвого збіль-
шення висоти обличчя і взагалі концентрації ви-
соколицих форм, а виявлено лише окремі висо-
колиці черепи. З огляду на це монголоїдність на
середньовічних українських могильниках важ-
ко пов’язати з нащадками печенігів та половців,
вона, швидше за все, має інше походження. Слід
зауважити, що антропологи, на жаль, не володі-
ють інформацією про морфологічний тип цілої
низки степових груп (торків, берендеїв та ін.).
Наявність нащадків кочовиків на серед-
ньовічних могильниках району Тясмина (Чи-
гирин, Суботів) можна було очікувати з огля-
ду на те, що регіон здавна перебував у зоні сте-
пових впливів. Однак постає питання: звідки
такий сильний степовий вплив на такому пів-
нічному могильнику, як Вишгород? Насправ-
ді перебування степовиків на території Вишго-
рода зафіксовано ще у давньоруську добу. Так,
було виявлено три поховання, які дослідники
пов’язують із чорними клобуками, що певний
час були союзниками місцевих князів (Дегтяр,
Орлов 2005). На жаль, антропологічний мате-
ріал із цих поховань не зберігся.
У добу пізнього середньовіччя Вишгород
тривалий час був у стані занепаду та практич-
но пусткою. З 1607 р. Вишгород було переда-
но київському хорунжому Гаврилу Гойському
(Дегтяр, Орлов 2005, с. 193). Вихідцями з яких
територій були люди, якими Гойські могли за-
селяти ці місця, з’ясувати важко через брак пи-
семних джерел. Вишгородці, представлені ге-
нетичною лінією, що веде свої корені від дав-
ньоруських серій, швидше за все, походили з
близьких територій. Особливо чітко це просте-
жено на матеріалі жіночих серій, хоча, можли-
во, це пояснюється міграцією з чернігівських
земель.
Князі Гойські вели свій рід від татарських
(перекопських) Кірдеїв, але вже в XVI ст. посі-
дали чільне місце серед галицького боярства.
На початку XV ст. волинсько-холмська лінія
Кірдеїв отримала ім’я Гойських (Гостських). Те-
оретично Гойські могли певний час підтримува-
ти зв’язки з кочовими групами, із яких походи-
ли їхні предки, та приймати на службу вихідців
із них. Частина степовиків могла бути асимі-
льована слов’янами та прийняти християнство.
Інколи групи кочовиків знаходили собі нові
місця для життя на півночі. Так, наприкінці
XVI ст. київський воєвода К. Острозький осе-
лив на військовому праві кілька тисяч татар на
території Обухівщини (Стародуб, Чернецький,
Ярмола 2004). Хрестоматійний приклад: тата-
ри, які перебували на службі в литовських кня-
зів, були розселені в Білорусі та районі Тракаю
(Хоєцький 2008). Серед мігрантів, як правило,
переважали чоловіки. У Вишгороді переселен-
ці зі степовим корінням також краще представ-
лені в чоловічій серії. У жінок домінує зв’язок
із давньоруськими серіями, тобто добре просте-
жується місцева основа.
Середній зріст населення міста Вишгорода,
за формулою М. Троттера та Г. Глезера: чолові-
ки — 166,5 см, жінки — 160 см. За рубрикація-
ми Р. Мартіна, ця група належить до категорії се-
редніх на зріст. Різниця зросту між чоловіками та
жінками менша за норму, розраховану Р. Марті-
ном (10—12 см). Якби наша група була однорід-
ною, то з огляду на статевий диморфізм чоловіче
населення було б дещо вищим, жіноче — ниж-
чим. Можливо, невисокий зріст вишгородських
чоловіків можна пояснити степовою домішкою.
У цілому група потрапляє в діапазон варіацій
зросту серій з території України доби пізнього се-
редньовіччя (166,3—173 см для чоловіків).
На вишгородському могильнику дослідже-
но рештки кісток з 67 поховань. У деяких випад-
ках визначити стать і вік похованих було немож-
ливо, але відзначено суттєвий відсоток дитячих
поховань (34,3 % загальної кількості), причому
всі діти померли у першому дитячому віці, тоб-
то до 6—7 років. На жаль, практично відсутній
порівняльний матеріал зі слов’янських могиль-
ників України доби пізнього середньовіччя. На
могильниках Європи VII—XVI ст., а також за ре-
зультатами аналізу церковних книг XVIII—XIX
ст. відсоток дитячої смертності на могильнику
коливається від 6,2 до 60,7 % (Алексеева, Бога-
тенков, Лебединская 2003, с. 34—35).
Чоловіки становлять 55 %, жінки — 45 % до-
рослого населення. Певний дисбаланс у кількос-
ті чоловіків та жінок спостережено на багатьох
могильниках Європи. Середня тривалість жит-
тя вишгородців, без урахування дитячої смерт-
ності, для чоловіків становить 39 років, для жі-
нок —35,5 років. Більшість — померлі у віці 25—
35 років.
Підбиваючи підсумки відзначимо, що на ан-
тропологічних матеріалах Середнього Подні-
пров’я доби пізнього середньовіччя зафіксо-
вано суттєві зміни порівняно з давньорусь-
ким часом. Простежено генетичну лінію, що
пов’язує частину пізньосередньовічного на-
селення цієї території з полянськими група-
ми, особливо виразно — на жіночих чере-
пах. Хоча, можливо, це є наслідком міграції
з лівобережних чернігівських полянських зе-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 24
мель. Якщо у давньоруську добу у Середньому
Подніпров’ї відчувався певний приплив пере-
селенців з більш північних територій: дрего-
вицьких, радимицьких, кривичів смоленських
(Рудич 2007), то у добу пізнього середньовіч-
чя міграцій з цих регіонів на антропологічно-
му матеріалі не простежено. В пізньому серед-
ньовіччі рельєфніше представлені, особливо
серед чоловіків, вихідці із західних земель (ко-
лись древлянсько-волинянських, галицьких та
тиверських). Отже, можна припустити, що їх
приплив був значний, тобто очевидною є змі-
на провідних міграційних потоків.
За краніологічними матеріалами козацької
доби можна відзначити, що порівняно з дав-
ньоруським часом збільшився відсоток степово-
го населення, який досяг піка для цієї території.
Найкраще представлено так званий сарматсько-
салтівський морфотип, який колись репре-
зентував болгар і був поширений у Хозарії та
Криму, а в XII—XV ст. характеризував частину
населення Нижнього Подніпров’я та Прутсько-
Дністровського межиріччя. На пізньосередньо-
вічних могильниках Центральної України вияв-
лено вихідців із різноманітних кочових груп, ет-
нічна інтерпретація яких на сучасному етапі не
завжди можлива. Внесок степовиків у форму-
вання антропологічного складу населення Укра-
їни найвиразніше зафіксовано у Подніпров’ї
на матеріалах XVI—XVII ст. (Чигирин, Суботів,
Вишгород), але відчувається і на Поділлі, напри-
клад, у Меджибожі. У більш пізніх збірних серіях
українців XIX—XX ст. степовий компонент ніве-
люється і простежується на краніологічному ма-
теріалі лише на рівні індивідуальних даних.
На жаль, антропологічний матеріал доби піз-
нього середньовіччя лише починає вводитися
в науковий обіг. Розширення бази даних щодо
слов’янських і неслов’янських (особливо півден-
них регіонів) груп населення дасть змогу створи-
ти більш чітку картину антропологічного складу
населення України.
Акимова М.С. Материалы к антропологии ранних болгар // Генинг В.Ф., Халиков А.Х. Ранние болгары на Волге. —
М., 1964.
Алексєєв В.П. Антропологія Салтівського могильника // Матеріали з антропології України. — 1962. — Вип. 2. —
С. 48—88.
Алексеев В.П. Происхождение народов Восточной Европы. — М., 1969.
Алексеев В.П., Гохман И.И. Антропология азиатской части СССР. — М., 1984.
Алексеева Т.И. Этногенез восточных славян. — М., 1973.
Алексеева Т.И. История изучения антропологического состава восточных славян // Восточные славяне. Антропо-
логия и этническая история. — М., 1999. — С. 10—29.
Алексеева Т.И., Богатенков Д.В., Лебединская Г.В. Влахи: антропо-экологическое исследование (по материалам
средневекового некрополя Мистихали). — М., 2003.
Алексеева Т.И., Козловская М.В. Антропологический облик населения // Новохарьковский могильник эпохи Зо-
лотой Орды. — Воронеж, 2002. — С. 111—119.
Великанова М.С. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. — М., 1975.
Герасимова М.М. Краниологические материалы к этногенезу северокавказских народов // Вестник антропологии. —
1996. — Вып. 2. — С. 156—167.
Герасимова М.М., Рудь Н.М., Яблонский Л.Т. Антропология античного и средневекового населения Восточной
Европы. — М., 1987.
Гравере Р.У. Одонтология восточнославянских народов // Восточные славяне: антропология и этническая исто-
рия. — М, 1999. — С. 205—218.
Дегтяр Т., Орлов Р. Вишгород. Минуле та сучасне. — К., 2005.
Дерябин В.Е. Многомерная биометрия для антропологов. — М., 1982.
Зиневич Г.П. Очерки палеоантропологии Украины. — К., 1967.
Кондукторова Т.С. Палеоантропологические материалы из средневекового Каменского могильника // СА. — 1957. —
№ 1. — С. 55—59.
Кондукторова Т.С. Палеоантропологические материалы из Маяцкого могильника // Маяцкое городище. Труды
советско-болгарской экспедиции. — М., 1984. — С. 200—237.
Кондукторова Т.С., Сегеда С.П. Краниологическая и одонтологическая характеристика людей салтово-маяцкой
культуры из села Дмитриевское // Вестник антропологии. — 1990. — № 84. — С. 94—105.
Круц С.И. Антропологическая характеристика ногайцев XVI—XVIII вв. // Матер. по изуч. истор.-культ. наследия
Северного Кавказа. Антропология ногайцев. — М., 2003. — Вып. 4. — С. 206—239.
Круц С.І., Литвинова Л.В. Антропологічний склад населення Південного Подніпров’я за матеріалами могильника
Благовіщенка // АВУ 2001—2002 рр. — К., 2003. — Вип. 5. — С. 143—149.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 25
Литвинова Л.В. Население эпохи средневековья Юга Украины (по материалам грунтовых могильников XII — нача-
ла XV вв.) // Вестник антропологии. — 2006. — Вып. 14. — С. 52—60.
Литвинова Л.В. Населення Нижнього Подніпров’я XII — початку XV ст. за антропологічними даними: Автореф.
дис. … канд. іст. наук. — К., 2007.
Наджимов К.Н. О черепах зливкинского могильника // КСИЭ. — 1955. — Вып. 24.
Рудич Т.О. Антропологічний склад населення давнього Галича // Галич та Галицька земля. — К., 1998. —
С. 119—124.
Рудич Т.А. К вопросу об антропологическом составе населения Украины XVI—XVII вв. // Степи Украины в эпоху
средневековья. — Донецк, 2000. — Т. 1.
Рудич Т.О. Антропологічний склад населення північних районів України Х—ХIII ст. (правий берег Дніпра) // Vita
antiqua. — К., 2003. — № 5—6. — С. 202—214.
Рудич Т.О., Толкачев Ю.І. Антропологічні матеріали з Меджибожа // АДУ 2004—2005 рр. — Київ; Запоріжжя, 2006. —
С. 446—448.
Рудич Т.А. Население Левобережной Украины в древнерусское время (по материалам могильника Переяслав-
Хмельницкий) // Вестник антропологии. — 2007. — Вып. 15. — С. 400—407.
Рудич Т.О. Антропологічні матеріали з розкопок цвинтаря на території Михайлівського Золотоверхого монастиря //
Археологія. — К., 2008. — № 4 — С. 49—54.
Сегеда С.П. Антропологічний склад українського народу (спроба комплексного аналізу ) // Народознавчі зошити. —
1998. — Зошит 2 (20). — С. 122—123.
Стародуб О., Чернецький Є., Ярмола О. Тюрки на Пороссі: проблеми і перспективи вивчення // Етноси України.
Альманах-2000. — Київ, 2001. — С. 79—81.
Хоєцький Е. Спогади з подорожі по Криму. — Сімферополь, 2008.
Одержано 19.06.2008
Т.А. Рудич
ОБ АНТРОПОЛОГИЧЕСКОМ СОСТАВЕ НАСЕЛЕНИЯ
СРЕДНЕГО ПОДНЕПРОВЬЯ ЭПОХИ ПОЗДНЕГО СРЕДНЕВЕКОВЬЯ
В научный оборот введен антропологический материал из раскопок в Вышгороде, позволяющий уточнить общую
картину антропологического состава позднесредневекового населения Среднего Поднепровья. На краниологи-
ческом материале в эпоху позднего средневековья на этой территории зафиксированы существенные изменения
по сравнению с древнерусским временем. Генетическая линия, связывающая часть позднесредневекового на-
селения с полянскими группами, более четко прослеживается по женским черепам. Если в киеворусское время
ощущался приток выходцев из более северных земель (дреговичей, радимичей, кривичей смоленских), то в позд-
несредневековый период рельефней представлены переселенцы с западных (когда-то древлянско-волынянских,
галицких и тиверских) земель. По краниологическим материалам казацкого времени можно отметить, что по
сравнению с древнерусской эпохой среди населения увеличился процент выходцев из степных групп.
T.О. Rudych
ABOUT THE ANTHROPOLOGICAL STRUCTURE OF POPULATION
OF THE MIDDLE DNIPRO RIVER REGION IN THE LATE MEDIAEVAL EPOCH
The anthropological material from the excavations in Vyshhorod is presented to the scientific circles, which allow the author
to specify the general picture of the anthropological structure of the Late Mediaeval population in the Middle Dnipro River
region. Based on the craniological material of the Late Mediaeval epoch on this territory, significant changes are stated
comparing to the Ancient Rus time. Genetic line connecting the part of the Late Mediaeval population with the Polyan
groups is seen, but is clearer on the women’s skulls. While in Kyiv Rus time the inflow of the natives of the lands to the North
was observed (Dregovychi, Radymychi, Kryvychi of Smolensk), in the Late Mediaeval period immigrants from the Western
lands (formely of Drevlyans-Volhynians, Halych land, and of Tivertsi) were more prominent. For the craniological material
of Cossack times it should be noted that comparing to the Ancient Rus epoch the percentage of the natives of the Stepp
groups have increased within the population.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /None
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Error
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /CMYK
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments true
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/CreateJDFFile false
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /ConvertToCMYK
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /DocumentCMYK
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure false
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles false
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5285 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:03:16Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рудич, Т.О. 2010-01-14T13:16:19Z 2010-01-14T13:16:19Z 2009 Про антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя / Т.О. Рудич // Археологія. — 2009. — № 1. — С. 16-25. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5285 Статтю присвячено аналізу антропологічного складу населення, поховання якого виявлено на пізньосередньовічному могильнику у Вишгороді. В научный оборот введен антропологический материал из раскопок в Вышгороде, позволяющий уточнить общую картину антропологического состава позднесредневекового населения Среднего Поднепровья. На краниологическом материале в эпоху позднего средневековья на этой территории зафиксированы существенные изменения по сравнению с древнерусским временем. Генетическая линия, связывающая часть позднесредневекового населения с полянскими группами, более четко прослеживается по женским черепам. Если в киеворусское время ощущался приток выходцев из более северных земель (дреговичей, радимичей, кривичей смоленских), то в позднесредневековый период рельефней представлены переселенцы с западных (когда-то древлянско-волынянских, галицких и тиверских) земель. По краниологическим материалам казацкого времени можно отметить, что по сравнению с древнерусской эпохой среди населения увеличился процент выходцев из степных групп. The anthropological material from the excavations in Vyshhorod is presented to the scientific circles, which allow the author to specify the general picture of the anthropological structure of the Late Mediaeval population in the Middle Dnipro River region. Based on the craniological material of the Late Mediaeval epoch on this territory, significant changes are stated comparing to the Ancient Rus time. Genetic line connecting the part of the Late Mediaeval population with the Polyan groups is seen, but is clearer on the women’s skulls. While in Kyiv Rus time the inflow of the natives of the lands to the North was observed (Dregovychi, Radymychi, Kryvychi of Smolensk), in the Late Mediaeval period immigrants from the Western lands (formely of Drevlyans-Volhynians, Halych land, and of Tivertsi) were more prominent. For the craniological material of Cossack times it should be noted that comparing to the Ancient Rus epoch the percentage of the natives of the Stepp groups have increased within the population. uk Інститут археології НАН України Статті Про антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя Об антропологическом составе населения Среднего Поднепровья эпохи позднего средневековья About the anthropological structure of population of the Middle Dnipro River region in the late mediaeval epoch Article published earlier |
| spellingShingle | Про антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя Рудич, Т.О. Статті |
| title | Про антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя |
| title_alt | Об антропологическом составе населения Среднего Поднепровья эпохи позднего средневековья About the anthropological structure of population of the Middle Dnipro River region in the late mediaeval epoch |
| title_full | Про антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя |
| title_fullStr | Про антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя |
| title_full_unstemmed | Про антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя |
| title_short | Про антропологічний склад населення Середнього Подніпров’я доби пізнього середньовіччя |
| title_sort | про антропологічний склад населення середнього подніпров’я доби пізнього середньовіччя |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5285 |
| work_keys_str_mv | AT rudičto proantropologíčniiskladnaselennâserednʹogopodníprovâdobipíznʹogoserednʹovíččâ AT rudičto obantropologičeskomsostavenaseleniâsrednegopodneprovʹâépohipozdnegosrednevekovʹâ AT rudičto abouttheanthropologicalstructureofpopulationofthemiddledniproriverregioninthelatemediaevalepoch |