Матеріали ранньогальштатського часу поселення Уч-Баш
У статті розглянуто матеріал найранішого хронологічного горизонту (І-УБ) поселення кизил-кобинської культури Уч-Баш у Південно-Західному Криму. Статья продолжает серию публикаций материалов поселения Уч-Баш из раскопок С.Ф. Стржелецкого. В научный оборот вводятся материалы самого раннего хронологиче...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5286 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Матеріали ранньогальштатського часу поселення Уч-Баш / Е.А. Кравченко // Археологія. — 2009. — № 1. — С. 26-40. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5286 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кравченко, Е.А. 2010-01-14T13:16:30Z 2010-01-14T13:16:30Z 2009 Матеріали ранньогальштатського часу поселення Уч-Баш / Е.А. Кравченко // Археологія. — 2009. — № 1. — С. 26-40. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5286 У статті розглянуто матеріал найранішого хронологічного горизонту (І-УБ) поселення кизил-кобинської культури Уч-Баш у Південно-Західному Криму. Статья продолжает серию публикаций материалов поселения Уч-Баш из раскопок С.Ф. Стржелецкого. В научный оборот вводятся материалы самого раннего хронологического горизонта кизил-кобинской культуры (І-УБ). Проведенный анализ позволил синхронизировать этот горизонт с периодом НаА Центральной Европы на основе аналогий в керамическом комплексе культур неклассического гальштата. Сделан вывод, что кизил-кобинская культура старшего дотаврского периода, появление которой маркирует описываемый горизонт, при Белозерском субстрате входила в ареал культур неклассического гальштата и являлась их крайним восточным проявлением. This article continues a series of publications of the material from Uch-Bash settlement excavated by S.F. Strzheletskyj. The materials of the earliest chronological horizon (І-УБ) of Kyzyl-Koba culture are presented to the scientific circles. The carried out analysis allowed the author to synchronize this horizon with the НаА period of the Central Europe based on the analogies of the ceramic assamblage of cultures of non-classical Hallstatt and to conclude the following. Kyzyl-Koba culture of the Older pre-Taurian period, appearance of which is marked by the horizon under the description, with the Bilozerska culture element belongs to the circle of non-classical Hallstatt cultures and appeares to be their utmost eastern manifestation. uk Інститут археології НАН України Публікації археологічних матеріалів Матеріали ранньогальштатського часу поселення Уч-Баш Материалы раннегальштатского времени поселения Уч-Баш The materials of the early hallstatt period from the Uch-Bash settlement Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Матеріали ранньогальштатського часу поселення Уч-Баш |
| spellingShingle |
Матеріали ранньогальштатського часу поселення Уч-Баш Кравченко, Е.А. Публікації археологічних матеріалів |
| title_short |
Матеріали ранньогальштатського часу поселення Уч-Баш |
| title_full |
Матеріали ранньогальштатського часу поселення Уч-Баш |
| title_fullStr |
Матеріали ранньогальштатського часу поселення Уч-Баш |
| title_full_unstemmed |
Матеріали ранньогальштатського часу поселення Уч-Баш |
| title_sort |
матеріали ранньогальштатського часу поселення уч-баш |
| author |
Кравченко, Е.А. |
| author_facet |
Кравченко, Е.А. |
| topic |
Публікації археологічних матеріалів |
| topic_facet |
Публікації археологічних матеріалів |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Материалы раннегальштатского времени поселения Уч-Баш The materials of the early hallstatt period from the Uch-Bash settlement |
| description |
У статті розглянуто матеріал найранішого хронологічного горизонту (І-УБ) поселення кизил-кобинської культури Уч-Баш у Південно-Західному Криму.
Статья продолжает серию публикаций материалов поселения Уч-Баш из раскопок С.Ф. Стржелецкого. В научный оборот вводятся материалы самого раннего хронологического горизонта кизил-кобинской культуры (І-УБ). Проведенный анализ позволил синхронизировать этот горизонт с периодом НаА Центральной Европы на основе аналогий в керамическом комплексе культур неклассического гальштата. Сделан вывод, что кизил-кобинская культура старшего дотаврского периода, появление которой маркирует описываемый горизонт, при Белозерском субстрате входила в ареал культур неклассического гальштата и являлась их крайним восточным проявлением.
This article continues a series of publications of the material from Uch-Bash settlement excavated by S.F. Strzheletskyj. The materials of the earliest chronological horizon (І-УБ) of Kyzyl-Koba culture are presented to the scientific circles. The carried out analysis allowed the author to synchronize this horizon with the НаА period of the Central Europe based on the analogies of the ceramic assamblage of cultures of non-classical Hallstatt and to conclude the following. Kyzyl-Koba culture of the Older pre-Taurian period, appearance of which is marked by the horizon under the description, with the Bilozerska culture element belongs to the circle of non-classical Hallstatt cultures and appeares to be their utmost eastern manifestation.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5286 |
| citation_txt |
Матеріали ранньогальштатського часу поселення Уч-Баш / Е.А. Кравченко // Археологія. — 2009. — № 1. — С. 26-40. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kravčenkoea materíalirannʹogalʹštatsʹkogočasuposelennâučbaš AT kravčenkoea materialyrannegalʹštatskogovremeniposeleniâučbaš AT kravčenkoea thematerialsoftheearlyhallstattperiodfromtheuchbashsettlement |
| first_indexed |
2025-11-26T09:20:28Z |
| last_indexed |
2025-11-26T09:20:28Z |
| _version_ |
1850619377762697216 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 26
Публікації
археологічних матеріалів
Поселення Уч-Баш є однією з найважливіших
археологічних пам’яток на теренах України до-
би пізньої бронзи — раннього заліза, і є усі під-
стави констатувати її ключове значення для те-
риторій українського півдня. Однією із найя-
скравіших груп матеріалу цього багатошарово-
го поселення є його найраніший горизонт, що
репрезентує появу нової археологічної культу-
ри у Криму, відомої як кизил-кобинська. Не-
зважаючи на відсутність публікацій матеріалів
Уч-Башу, виділення горизонтів, що передують
ІХ—VIII ст. до н. е. (ІХ—VII ст. до н. е. за О.М. Лєс-
ковим: 1965, с. 136), припускав В.О. Колотухін
(1996, с. 56), який також відносив поселення
до найраніших кизил-кобинських.
Уч-Баш входить до західної групи пам’я-
ток кизил-кобинської культури і починає най-
давніший, дотаврський, її період (Кравченко
2008).
Вивчати поселення почали ще у 1920-х рр.
У 1925—1926 рр. Л.М. Соловйов дослідив місце-
вість на лівому стрімчастому березі р. Чорна, ві-
дому як «Чортове городище». Вчений зібрав там
підйомний матеріал, колекційний опис якого
нині зберігається в НА НЗХТ, а також вказав на
існування могильника поблизу поселення (Со-
ловьев б/г, инв. № 131—148). Неопублікова-
ні щоденники розвідок Л.М. Соловйова лягли
в основу незахищеної дисертації С.Ф. Стрже-
лецького (Стржелецкий 1951; 1951а).
У 1952 р. С.Ф. Стржелецький розпочав ар-
хеологічні розкопки великих поселень кизил-
кобинської культури біля гирла р. Чорна — Уч-
Баш і Сахарна Головка. Цими дослідженнями
вчений планував підтвердити висновки сво-
єї кандидатської дисертації, яку щойно подав
до захисту. Проте дисертація залишилась неза-
хищеною, а досліджувані поселення дали над-
звичайно репрезентативний яскравий матері-
ал, що не зовсім відповідав висновкам ученого
(Стржелецкий 1952; 1952а; 1953; 1953а; 1953б;
б/г; Стржелецкий, Веймарн 1952; 1952а). Під
час Великої Вітчизняної війни північно-східну
частину мису скелі, на якій розташоване посе-
лення Уч-Баш, було зруйновано потужним ви-
бухом. Обвалившись, скеля оголила лінзи гос-
подарчих ям. Розкопки відкрили лише частину
площі поселення — близько 1000 м2 (Стрже-
лецкий 1952; 1953; 1953а; 1953б; б/г). Розко-
пи було закладено на зрізах культурного шару,
що утворились після вибуху, та в центральній
частині поселення (Стржелецкий 1953а, л. 1).
Вони дали надзвичайно репрезентативний ма-
теріал і певним чином зумовили напрям май-
бутніх розкопок.
У 1953 р. розкопки на Уч-Баші було при-
зупинено з наміром продовжити їх наступно-
го року, але дослідження так і не поновились,
а після підпорядкування території поселення
Міністерству оборони СРСР у 1959 р. і ство-
рення на його території військового полігона
археологів узагалі туди не допускали. Проте
чітка фіксація матеріалу і польових спостере-
жень у звітах, методика розкопок за комплек-
сами, а не штиками, як зазвичай тоді робили,
використання ножів, а не лопат під час робо-
ти з археологічним комплексом, — усе це дало
змогу інтерпретувати закриті комплекси, до-
сліджені С.Ф. Стржелецьким, як еталонні. На
жаль, автор розкопок Уч-Башу так і не ввів
до наукового обігу матеріали поселень кизил-
кобинської культури, які він дослідив на око-
лицях Севастополя. Дослідник датував учбась-
ке поселення Х—VIII ст. до н. е., припустив-
ши, що воно могло існувати до VI ст. до н. е., і
пов’язав його з ранніми таврами (Стржеле цкий
1951, л. 120). Під час ознайомлення з матеріа-
лами звітів таке датування справляє вражен-
Е.А. Кравченко
МАТЕРІАЛИ РАННЬОГАЛЬШТАТСЬКОГО
ЧАСУ ПОСЕЛЕННЯ УЧ-БАШ
У статті розглянуто матеріал найранішого хронологічного горизонту (І-УБ) поселення кизил-кобинської культури
Уч-Баш у Південно-Західному Криму.
© Е.А. КРАВЧЕНКО, 2009
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 27
ня інтуїтивного, оскільки воно не підкріплене
чіткими хронологічними визначеннями, хоча
С.Ф. Стржелецький був найближчим до істини
не лише серед сучасників, а й послідовників.
У щоденнику розкопок зберігся запис, зро-
блений після ознайомлення О.І. Тереножкіна
з матеріалами, з якого випливає, що він заува-
жив подібність матеріалу цієї пам’ятки до біло-
грудівської культури, але визначив його як са-
мобутнє культурне явище (Стржелецкий 1952,
зошит 1, л. 11). Вибірково матеріали Уч-Башу
дослідники залучали до узагальнювальних
праць (Щепелев 1927, с. 42—46; Кацур 1963,
с. 9, № 2 (30), Лесков 1965; Крис 1981; Коло-
тухин 1996).
І горизонт поселення Уч-Баш (І-УБ) виділе-
но за матеріалами ям 17, 28, 31, 52, 69 і рештка-
ми знівельованої ями у давній денній поверхні,
синхронній будівлі 1 (Кравченко, 2004), зніве-
льованої ями під підлогою цієї ж будівлі роз-
копу І і ям 10, 11 та 13 (придонного заповнен-
ня) розкопу ІІ (рис. 1, 2). Ями розташовані на
всій дослідженій площі поселення, найбіль-
ше — в зруйнованій його частині. Зважаючи на
масштаби зруйнованої площі, ями розкопу І
належать до периферійної частини городища,
а розкопу ІІ розташовані ближче до його цен-
тральної частини. Предмети горизонту І-УБ,
що мають визначені аналоги у чітко датованих
комплексах інших культур, наступні:
роговий гарпун з двома наскрізними отво-
рами із ями 11 розкопу ІІ. Такі гарпуни відомі
на пізніх поселеннях зрубної культури Красний
Яр та Безіменне ІІ (Усачук 1997, с. 173—180)
(рис. 3, 4);
два кістяних чотиригранних втулчастих ві-
стря стріл із шипом із ями 52 розкопу І. Три-
гранні вістря стріл із подібними вирізами шипа
з висвердленою втулкою знайдено на Кіров-
ському поселенні (Лесков 1970, с. 35). О.І. Те-
реножкін відносив чотиригранні вістря стріл
із вирізом у нижній частині до найархаїчніших
серед чорногорівських, пов’язаних із білозер-
ськими (Тереножкин 1976, с. 136). Недбало ви-
конані кістяні вістря із вирізом визначають як
білозерські прототипи чорногорівських й інші
дослідники (Дубовская 1993, с. 157, рис. 77, 43;
Махортых 2006) (рис. 3, 2, 3).
Серед інших знахідок — уламок кам’яної
сокири вторинного використання із ями 10
розкопу ІІ (рис. 3, 8). Такі сокири були до-
сить поширеними у культурах пізньобронзово-
го — ранньозалізного часу території України:
білозерській, чорноліській, висоцькій, кизил-
Рис. 1. Профілі і проекції ям горизонту І-УБ розкопу 1 1952—1953 рр. поселення Уч-Баш (за: Стржелецкий 1953)
Рис. 2. Профілі ям горизонту І-УБ розкопу 2 1953 р. поселення Уч-Баш (за: Стржелецкий 1953)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 28
кобинській, кобяковській та ін. Крім того, у
заповненні ям знайдено керамічні прясельця,
глиняні покришки та їх фрагменти (рис. 4, 12),
деталі глиняної ливарної форми (рис. 4, 13),
глиняну підвіску (рис. 4, 10), рогові руків’я
(рис. 3, 9), проколки рогові, кістяну голку,
фрагменти кістяної шпильки, тупик із щелепи
тварини, рогову трубку з наскрізним отвором
посередині, гральні астрагали (рис. 3, 5—7),
грузила, деталі зернотерок, мотики, точил,
мергелевих кругів із отвором у центрі, крем’яні
вкладні (рис. 3, 11—13) та відщепи, кістки тва-
рин, зокрема дельфіна, луску і кістки риб,
мушлі мідій і устриць, зерна злаків (пшениці та
ячменю), кизилу, вохру, деревне вугілля, підві-
ски з мушель серцевидки, ливарний шлак, об-
мазку стінну й невідомого походження ошла-
ковану (рис. 4, 14), флюсову конкрецію.
Матеріал комплексів Уч-Башу синхронізова-
но на основі аналогів у керамічному наборі.
Керамічний посуд. Класифікація. Синхроні-
зація комплексів І горизонту поселення і його
виділення є результатом групування характер-
них типів кераміки під час класифікації кера-
мічного комплексу. В основу класифікації було
покладено традиційний поділ на класи нело-
щеної та лощеної кераміки за технологією ви-
готовлення із подальшим поділом на типи на
основі аналізу форми, технології виготовлення
та орнаментації посуду. У класифікації врахо-
вано технологічні особливості, які максималь-
но відбивають функціональне навантаження
того чи іншого типу посуду, що на інтерпре-
таційному рівні надає інформацію про належ-
ність типу до тієї чи іншої культурної тради-
ції, господарство і в цілому — про суспільний
устрій. Хронологічним покажчиком може бути
як окремий тип, так і група критеріїв, що при-
таманна саме цьому горизонту і трапляється на
посудинах різних типів.
Нелощений посуд. Тип І/1 (рис. 5). Великі та
середні нелощені посудини, товстостінні, з ко-
ротким відігнутим вінцем, короткою шийкою,
розширеним до середини висоти округлим ту-
лубом, звуженим до вузького плаского ден-
ця, вужчого та значно вужчого за вінця. Осно-
вною хронологічною ознакою таких посудин є
профіль придонної частини — виразний пере-
гин на переході від вузького дна до сферично-
го розширеного тулуба. На одному фрагмен-
Рис. 3. Матеріал горизонту І-УБ поселення Уч-Баш:
1 — яма 18 розкопу 2; 2, 3 — яма 52 розкопу 1; 4 — яма
11 розкопу 2; 5—7, 10—13 — яма 19 (16) розкопу 2;
8 — яма 10 розкопу 2; 9 — яма 6 розкопу 2. 1—4, 9,
10 — ріг, 5—7 — кістка, 8 — камінь, 11—13 — кремінь
Рис. 4. Поодинокі та рідкісні вироби із глини гори-
зонту І-УБ поселення Уч-Баш: 1, 7, 9 — яма 19 (16)
розкопу 2; 2, 6, 8, 12, 13 — яма 10 розкопу 2; 3, 11,
14 — яма 69 розкопу 1; 4 — яма 13 розкопу 2; 5 — ма-
теріал із ями у центральній частині, що викришилась у
скельну тріщину; 10 — яма 11 розкопу 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 29
ті денця із придонною стінкою з перегином
простежено розчоси соломою, що є ознакою
кераміки кола канельованого гальштату, а са-
ме — культури Гава-Голігради (Смирнова 1976,
рис. 2, Магала ІІІ). Формувальна маса — гру-
бозерниста із додаванням грубо- та дрібнозер-
нистого піску, жорстви, черепашкового піс-
ку, зрідка — шамоту. Випал добрий, іноді — до
червоного. Зовнішню поверхню у більшості
випадків вкрито коричневим ангобом, зрідка
трохи підлощено. Також часто трапляється ро-
зімкнений підтрикутний пружок, іноді деко-
рований ножовими діагональними насічками.
Особливості формування, склад формувальної
маси та характер випалу засвідчують належ-
ність цього виду посуду до однієї технологіч-
ної традиції.
Подібні керамічні форми відомі й превалю-
ють на поселенні Кірове у білозерському його
шарі у Східному Криму. О.М. Лєсков визначає
їх як горщики першого типу з пружками (Лес-
ков 1970, с. 14), а Н.О. Гаврилюк — як горщи-
ки із дугоподібною у розрізі шийкою (Гаври-
люк 1980, с. 31). Посудини із подібним про-
філюванням походять із закритих комплексів
поселення Кірове (житло 1 і яма 10) (Лесков
1970, с. 14, рис. 7, 6, 7). Особливості профілю-
вання цього виду посуду відповідають таким
із керамічного комплексу групи Кишинеу—
Корлатень, але там це лощені корчаги, орна-
ментовані канелюрами (Levitki 1994, p. 164, fig.
2, 24, 25). У нашому випадку вид представле-
но не парадним, а господарчим, орнаменто-
ваним пружком, типовим для білозерського
керамічного комплексу, хоча за функціональ-
ним навантаженням вони не різняться. Отже,
можна припустити, що вид потрапив у регіон
у вже адаптованому вигляді, тому його варто
пов’язувати із керамічним комплексом біло-
зерської культури. За функціональним наван-
таженням до цього виду належать тарні посу-
дини. Орнаментація розімкненим пружком,
декорованим навскісними насічками, зробле-
ними гострим інструментом, знаходить анало-
гії у керамічному комплексі пам’яток басейну
Великої Морави періоду І-а (Stojić 1986, t. 1,
10). Подібні посудини походять із кількох по-
ховань Казаклійського могильника, одне з яких
(№ 1) датовано за супровідною фібулою серед-
иною ХІ ст. до н. е. (Агульников 2005, с. 81).
Могильник у цілому належить до виділеного
С. Агульниковим середнього періоду білозер-
ської культури, або НаА1—НаА2.
Підтип І/1а (рис. 5, 6, 7, 9, 14—16). Вели-
кі посудини з різко відігнутим вінцем без ви-
діленої шийки. Відомі два фрагменти верхніх
частин таких посудин. Формувальна маса з до-
мішками дрібно-, грубозернистого та черепаш-
кового піску після випалу набула сіро-бурого
кольору. Зовнішня поверхня має сліди ангобу.
Деякі вироби декоровано підтрикутним пруж-
ком під шийкою.
Цей підвид також знаходить аналоги у мате-
ріалі поселення Кірове. Подібні форми О.М. Лєс-
ков відніс до лощеної кераміки як корчаги (Лес-
ков 1970, с. 23). На нашу думку, такі посудини
належать до виділеного виду І/1 підвиду за різ-
ким перегином вінця і не є корчагами, тим біль-
ше, що нам відомі такі посудини лише із загла-
дженою поверхнею, про що згадує і О.М. Лєсков.
За формою ці вироби доцільніше називати «по-
судом зі сфероїдним тулубом», що не виключає
їх використання як тарних.
Тип І/2 (рис. 6). До цього типу віднесе-
но верхні частини великих товстостінних по-
судин із прямим або майже прямим горлом і
невідігнутим вінцем. Такі посудини мають у
складі формувальної маси грубі домішки: гру-
бозернистий та черепашковий пісок, а також
значну частку соломи. Ймовірно, цей тип за
функціональним призначенням належить до
так званих піфосів — господарчих посудин, в
яких зберігали суху сировину. Вони відпові-
дають четвертому типу горщиків Кіровського
поселення (Лесков 1970, с. 22), але їх появу не
варто пов’язувати з пізньокатакомбними ста-
Рис. 5. Нелискована кераміка (горщикоподібні посу-
дини) поселення Уч-Баш. Тип І/1: 1 — яма 17 разко-
пу 1; 2, 4, 6, 7 — яма 10 розкопу 2; 3 — яма 28 розкопу
1; 5 — яма 18 розкопу 2; 8, 15 — яма 19 (16) розкопу 2;
9, 14 — яма 69 розкопу 1; 10, 11 — яма 4 поселення Са-
харна Головка; 12, 13 — яма 11 розкопу 2; 16 — яма 52
розкопу 1
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 30
рожитностями, як зазначено в аналізі керамі-
ки з Кіровського поселення. Вони з’явилися
в Криму серед цілісних керамічних комплек-
сів, що традиційно складалися, ймовірно, за
його межами. Саме тому в епоху пізньої брон-
зи ані в Криму, ані у Східному Причорномор’ї
не виявлено прототипів складових керамічного
комплексу горизонту, що розглядається. Проте
на ранньогальштатських пам’ятках Подунав’я
знайдено вінця великих тарних посудин із пря-
мим горлом часу Бабадаг І (Juganaru 1997, fig.
4, 1—6), що також відомі на пам’ятках білозер-
ської культури як імпорт культур некласичного
гальштату (Левицкий 2002, рис. ІБ, 1).
Тип І/3 (рис. 7, 1—8). Нелощені посудини зна-
чного об’єму з відігнутими вінцями, що плавно
переходять у високу звужену шийку, яка закін-
чується вигнутим опуклим плечем. Тулуб мак-
симально розширюється у верхній третині посу-
дини. Від найбільшого діаметру посудина коніч-
но звужується до вузького плаского дна. Діаметр
вінця менший за найбільший діаметр тулуба і
більший за діаметр денця. Посудини тонкостін-
ні, за формувальною масою, характером випалу
та іншими технологічними характеристиками не
відрізняються від типу І/1. О.М. Лєсков такий
посуд вважав типовим для білозерського часу
(Лесков 1970, с. 22). Він відомий серед крим-
ських матеріалів (Кірове), в інвентарі степових
поховальних пам’яток (Чернянський могиль-
ник) (Кубышев, Черняков 1986, с. 147, рис. 6,
21, 22), серед кераміки поселення Томай (Агуль-
ников 2006) та ін.
Підтип І/3б (рис. 7, 9—18) виділено за верх-
німи частинами нелощених посудин вели-
ких, середніх і малих об’ємів. Характеризуєть-
ся незначно відігнутим вінцем, високою ший-
кою, що плавно переходить у дещо розширене
плече. За кількома формами, що реконструю-
ються, можна припустити, що денце посудин
було за діаметром меншим, ніж вінця. Тісто
посудин міцне і щільне з незначними доміш-
ками дрібнозернистого та черепашкового піс-
ку, фрагменти досить важкі для свого розміру,
обидві поверхні було вкрито ангобом, зовніш-
ню — світлим, і ретельно загладжено. Посу-
дини прикрашено наліпним пружком із розі-
мкненими кінцями під шийкою. На одній по-
судині кінці пружка було відігнуто у вертикаль-
ній площині — вгору і вниз.
Подібні посудини відомі у матеріалах Змі-
ївського поселення білозерської культури (Гав-
рилюк 1980, л. 32), а також серед інвентарю
Чернянського могильника (Кубышев, Черня-
ков 1986, с. 147, рис. 6, 18, 20, 23).
Тип знаходить аналоги у комплексі біло-
зерської культури біля с. Кошниця (Мелюко-
ва 1979, с. 43, рис. 9, 4, 6, 10—12), а також ві-
домий як імпорт на поселеннях орнаментова-
Рис. 6. Нелощена кераміка (горщикоподібні посуди-
ни) поселення Уч-Баш. Тип І/2: 1, 3, 4 — яма в давній
денній поверхні перед будівлею 1 розкопу 1; 2 — яма
10 розкопу 2
Рис. 7. Нелощена кераміка (горщикоподібні посудини)
поселення Уч-Баш: 1—8 — тип І/3; 9—18 — підтип І/3б;
19 — тип Іа/1; 1—4, 10, 13, 15—18 — яма 69 розкопу 1; 5
— яма 10 розкопу 2; 6, 12 — яма 31 розкопу 1; 7 — яма 19
(16) розкопу 2; 8 — яма 18 розкопу 2; 9 — яма 52 розкопу
1; 11 — ямка під долівкою будівлі 1 розкопу 1; 14 — яма
13 розкопу 2; 19 — заповнення випалювальної печі 1 ви-
робничого комплексу Сахарна Головка
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 31
ного гальштату Бабадаг і Хіршова (Левицкий
2002, с. 192, рис. VБ, 1, 2). Умови знахідки од-
ного фрагмента (у ямці під долівкою будівлі
1 Уч-Башу) можуть свідчити про належність
цього виду посудин до горизонту, що передує
горизонту ІІ. За поодинокими винятками (Чу-
юнча, Петрівська балка), у кизил-кобинській
культурі він навіть на найраніших поселеннях
майже не трапляється (Колотухин 1996, с. 113,
рис. 13, 8; с. 116, рис. 16, 3, 12, 13). Ребро на
переході від шийки до тулуба відоме також на
посудинах із підкурганних поховань Степово-
го Криму (Колотухин 2003, с. 23, рис. 26, 7; 27,
1, 6, 7, 13).
Поодинокі форми нелощеної кераміки:
округло- або гостродонна посудина з ві-
дігнутим вінцем, що з перегином переходить у
звужений тулуб (рис. 4, 6). Формувальна маса
із домішками дрібно-, грубозернистого та че-
репашкового піску, випал хороший. Форма на-
лежить до кола культур Гава;
фрагменти «цідилок» — посудин із поверх-
нею, густо вкритою наскрізними отворами (рис.
4, 1—4). У комплексах горизонту відомі як бан-
ко- та чашоподібні цідилки, так і відкриті посу-
дини типу мисок. Тісто посудин має сірий колір,
міцне, без крупних домішок, випал хороший.
Отвори у стінках проколювали ззовні всередину,
зовнішня поверхня ретельно загладжена;
масивна ручка-упор, модельована на стінці
великої посудини у вигляді наліпу з основою, за-
кріпленою у стінці посудини, і наскрізним отво-
ром, що мав функціональне значення (рис. 4, 8).
Формувальна маса після випалу мала темний
колір, поверхню вкрито жовто-бурим ангобом.
Поверхня храпувата, нелощена;
Рис. 8. Лощена кераміка (корчагоподібні посудини) поселення Уч-Баш. Тип І/4: 1, 2 — колекція розкопок Уч-
Башу 1953 р., посудини без інвентарних номерів (1 — можливо, з ями 28 розкопу 1); 3 — яма 11 розкопу 2; 4 — яма
17 розкопу 1; 5, 7 — яма 10 розкопу 2; 6 — яма 28 розкопу 1; 8 — яма 52 розкопу 1; 9 — яма у давній денній поверх-
ні перед будівлею 1 розкопу 1;10, 11 — заповнення випалювальної печі 1 виробничого комплексу Сахарна Голо-
вка; 12 — матеріал із обрізу ями у північній частині поселення, що висипався у стрімнину; 13 — яма 69 розкопу 1;
14—16 — яма 19 (16) розкопу 2; 17 — яма 4 поселення Сахарна Головка
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 32
покришка посудини з відбитою ручкою, що
кріпилася у центрі, піднятими краями і модельо-
ваним зовнішнім обідком (рис. 4, 12). Тісто —
сіре, поверхню вкрито білим ангобом;
глиняна підвіска з отвором для підвішу-
вання у формі мушлі cardium (рис. 4, 10);
уламки глиняного виробу із жолобом для
литва (ливарна форма?) (рис. 4, 13);
фрагмент посудини, що лише формувала-
ся, з відбитками пальців (рис. 4, 11);
фрагменти коксованої обмазки невідомого
виробничого комплексу, у складі формувальної
маси — дрібна морська галька (?), зцементована
дуже міцною глиняною сумішшю сірого кольору
(кіл?) і випалена (рис. 4, 14).
Виготовлення всіх нетипових керамічних
форм (окрім обмазки) має однакові техноло-
гічні ознаки: склад тіста, обробку поверхонь і
характер випалу.
Лощена кераміка. Тип І/4 (рис. 8). Вузькогор-
лі лощені посудини з відігнутим, але не загну-
тим вінцем, широким тулубом, що заокруглено
звужується до плаского денця, діаметр якого до-
рівнює або трохи більший за діаметр горла, з ви-
разним ребром на переході плеча у тулуб, із най-
більшим розширенням тулуба нижче за ребро
(корчаги). Формувальна маса — з домішками
дрібнозернистого та черепашкового піску, іноді
трапляється шамот. Поверхня посудин ретельно
лощена по чорному або жовтому ангобу. Слідів
лощила немає. Корчаги орнаментовано у верх-
ній частині тулуба не вище ребра канелюрами і
наліпами. Наліпи — невеликі, шишкоподібні,
модельовані на вигині тулуба під самим ребром.
Канелюри нанесено лощилом у вигляді трьох па-
ралельних ліній, опущених діагонально від ребра
посудини. Трапляється орнаментація наліпним
крученим пружком на ребрі. Хронологічним по-
кажчиком цього типу корчаг є профілювання й
орнамент. Про корчаги подібного профілюван-
ня, тонкостінні з лощеною поверхнею світлого
кольору, із Яруги і Суботівки пише В.Д. Рибалова,
пов’язуючи їх із балтською групою білозерських
пам’яток (Рыбалова 1999, с. 321). Посудини такої
форми є похідними від раннього канельованого
посуду кола некласичного гальштату (Patek 1968,
LXIII, 7; CXXIX, 6, 9) із ранніх пам’яток гавсько-
го кола, аналогії знайдено і на поселенні Бабадаг
І фази (Morintz 1987, p. 47, 51; Morintz, Juganaru
1995, fig. III, 3; Смирнова 1976, с. 28).
Підтип І/4а (рис. 8, 7) виділено як робочий
на основі фрагмента корчаги. За формою і тех-
нологією виготовлення цей фрагмент нале-
жить до типу І/4, однак має нетипову орнамен-
тацію: шишка-наліп під ребром і канельовані
лінії та лінії з наколів, що облямовують ком-
позицію з канелюрів. Детальнішу інформацію
з фрагмента отримати неможливо через його
повторний випал.
Тип І/5 (рис. 9). Кубки, черпаки і кубкопо-
дібні посудини зі сферичним тулубом, рівно
або слабко відігнутим, але незагнутим вінцем,
звуженою шийкою, виразним ребром на пере-
ході плеча у тулуб та округлим з омфалом або
сплощеним денцем. Усі посудини тонкостін-
ні, вкриті якісним лощенням жовтого або чор-
ного кольору, формувальна маса із домішками
дрібнозернистого та черепашкового піску. По-
судини орнаментовано канелюрами, що утво-
рюють підтрикутні фігури, але без чіткої гео-
метрики. Усі лінії напівкруглі або заокруглені,
плавні (переважно по три у рядку). Іноді тра-
пляється орнаментація у вигляді видовжених
овальних вдавлень, розташованих під кутом
одне до одного (рис. 9, 12). Орнамент нанесено
у верхній частині тулуба від ребра. Петлеподіб-
ні ручки черпаків також орнаментовано кане-
льованими лініями. Відомий один дворучний
черпак цього виду (рис. 9, 5).
Підтип І/5а (рис. 9, 11) виділено за наяв-
ністю посудини зі сферичним тулубом і ви-
сокою прямою шийкою. Денце округле із ом-
фалом, вінця ледь відігнуті. Посудину орна-
ментовано опущеними вниз вертикальними
лініями по всьому тулубу. Тісто ідентичне типу
І/5, зовнішня поверхня лощена, сірого кольо-
ру. Можливо, є місцевою адаптацією посудин
типу І/5.
Характерними особливістями посуду цього
типу є співвідношення діаметру вінця і найбіль-
шого діаметра тулуба, який є трохи більшим,
профілювання та заокругленість ліній орна-
менту. За цими параметрами вид відповідає по-
суду І фази поселення Бабадаг (Morintz 1987, p.
47; Morintz, Juganaru 1995, fig. III, 1, 2). Відпо-
відно, черпаки також знаходять аналогії у Баба-
даг І (Morintz 1987, fig. 14, 16; Juganaru 1997, fig.
2, 1, 3, 5, 7). Генетично спорідненими з типом є
дворучні кубки культури Ноа, на яких представ-
лено і подібний орнамент (могильник Старі Бе-
дражі) (Смирнова 1967, с. 70, рис. 21, 2, 3; 22, 1).
Характер нанесення орнаментації цього типу і
мотив відповідають традиціям гавського кола,
де так само характерним для ранніх пам’яток
є канельований або прокреслений орнамент із
заокруглених ліній (Смирнова 1976, с. 22). Ка-
нельований орнамент і орнаментальні компо-
зиції, а також специфіка профілювання кухлів
і кубків, наявність дворучних кухлів дають змо-
гу синхронізувати цей вид із періодами І-а—
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 33
І-b залізної доби басейну Великої Морави (Stojić
1986, t. 1—11). Нижньою хронологічною межею
періоду І цієї групи визначено ХІІ ст. до н. е., а
зазначені періоди відповідають часу НаА (Stojić
1986, s. 89—95), причому період І-b, так само як
і на Уч-Баші, демонструє у керамічному комп-
лексі потужний вплив з боку групи Гава-Белегіш
(Stojić 1986, s. 92). Фрагмент кубка з подібним
орнаментом і профілюванням походить із комп-
лексу Трої, контекст якого датовано 1025—950
рр. до н. е. (Aslan 2002, p. 98, pl. 1, 4), що загалом
не суперечить верхнім датам НаА.
Тип І/6 (рис. 10, 1—7). До цього типу нале-
жать відкриті посудини — миски і чашки. Як
товстостінні, так і тонкостінні посудини цьо-
го типу мають добре промішану формувальну
масу з домішками дрібнозернистого та чере-
пашкового піску і якісне ретельне лощення зо-
внішньої та внутрішньої поверхонь чорного або
коричневого кольору. Форма посудин — напів-
сферична, діаметр вінець більший за висоту
посудини, вінця переважно мають внутрішнє
ребро. Орнаментація — канелюри, діагональ-
но прокреслені від вінець, рідше підпрямокут-
ні наліпи на вінцях.
Тип І/6а (рис. 10, 8—13). Тип виділено за
наявністю високих вінець мисок, що конічно
звужуються до денця (відсутні). За висоти по-
судини, що явно перевищує її найбільший ді-
аметр за вінцями, денце мало бути пласким.
Орнаментація у вигляді підпрямокутного на-
ліпа на вінцях.
Тип І/6б (рис. 10, 15). Фрагмент посудини,
вінця якої модельовано хвилеподібно.
Тип І/6в (рис. 10, 16—18). Мініатюрні відкри-
ті посудини — чашки і плошки — з діаметром
вінець менше 12 см. Посудини тонкостінні, тіс-
то без грубих домішок, поверхні вкрито якісним
лошеннм чорного, коричневого або жовтого
кольорів. Відомі округлодонні форми. Одна
ціла форма — невелика плошка на кільцепо-
дібному піддоні зі слідами горіння всередині.
Посудину виготовлено неретельно, без лощен-
ня й орнаменту, обмазано жовтою глиною. Ві-
дома орнаментація — підпрямокутні наліпи на
вінцях.
Посудини типу І/6 не мають похідних форм у
місцевій кераміці як Криму, так і Причорномор’я.
Хвилеподібні вінця характерні для ранніх комп-
лексів Гави (Смирнова 1976, с. 22), де відомі й по-
Рис. 9. Лощена кераміка (кубко/кухлеподібні посудини) поселення Уч-Баш. Тип І/5: 1 — яма 31 розкопу 1; 2—4, 6,
11, 22, 24 — яма 10 розкопу 2; 5, 12, 13, 20, 21, 23, 27 — яма 69 розкопу 1; 7, 25 — яма 28 розкопу 1; 8, 10 — яма 13 роз-
копу 2; 9, 15, 18 — яма 11 розкопу 2; 14, 19 — яма 19 (16) розкопу 2; 16 — яма 4 поселення Сахарна Головка; 17 — за-
повнення випалювальної печі 1 виробничого комплексу Сахарна Головка; 26 — яма 12 розкопу 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 34
судини, орнаментовані канелюрами по вінцях.
Курильниці на піддоні мають безсумнівні галь-
штатські корені, зокрема, у керамічному комп-
лексі гавського кола (Смирнова 1976, с. 22, рис.
2, 7, 22).
Поодинокі форми лощеного посуду:
фрагмент стінки великої лощеної по жов-
тому ангобу корчаги, орнаментованої ро-
зімкненим пружком з опущеним під прямим
кутом кінцем по плечу — керамічний брак
(рис. 8, 13);
мініатюрний черпак, що за пропорціями не
відрізняється від посудин типу І/5, але недбало
виготовлений без ретельного лощення — проба
гончаря або дитяча іграшка (рис. 9, 27);
фрагмент тонкостінного кубка або чер-
пака з якісним лощенням по чорній поверхні.
На стінці посудини після її виготовлення було
прошкрябано гострим інструментом щось на
кшталт орнаменту: зигзагоподібна лінія по
шийці й нанесені нижче короткі риски у шахо-
вому порядку (рис. 9, 21).
Характерні особливості кераміки І горизон-
ту Уч-Башу, що фактично є його хронологіч-
ними ознаками:
різко розширений від денця тулуб у ве-
ликих тарних нелощених посудин, придонна
стінка яких має виразний перегин на перехо-
ді від вузького денця до сферично розширено-
го тулуба;
вінця як лощеної, так і нелощеної керамі-
ки відігнуті або прямі, але не загнуті;
корчаги, кубки і черпаки мають характер-
ний сферичний тулуб, чітке ребро на переході
плеча у тулуб, відігнуті, але не загнуті вінця, пе-
реважно тонкостінні. Найбільший діаметр по-
судини припадає на середину висоти;
плавні заокруглені лінії канельованого
орнаменту, відсутність чіткої геометрики, пе-
ревага канельованого орнаменту над наліп-
ним, зокрема пружковим.
Імовірно, до цього ж горизонту належить по-
судина, складена із фрагментів, зібраних на по-
верхні Учбаського поселення (рис. 4, 5), у його
північній частині. Посудину орнаментовано
вертикальними пружковими наліпами біля пе-
регину плеча до омфалу на денці, на двох інших
сторонах на перегині зроблено виступ-наліп.
Найближчими аналогіями є так звані циліндро-
шийні кубки білозерської культури. Поверхню
посудини оброблено так само, як і поверхню
корчаг цього горизонту, вона має жовтий ко-
лір. З іншого боку, типово білозерських цилін-
дрошийних кубків матеріали кизил-кобинської
культури не містять, і найближчі аналогії посу-
дина має серед видів тонкостінних корчаг цього
і наступного горизонтів.
Ці покажчики, наведені вище аналоги та да-
тувальні речі у комплексах вказують на датуван-
ня горизонту кінцем НаА, тобто у межах другої
половини ХІІ — початку ХІ ст. до н. е. (Смирно-
ва 1985, с. 50; Morintz 1987, р. 42). Велике значен-
ня для датування старшого горизонту поселення
має знахідка у підйомному матеріалі фрагмен-
та горла лощеної корчаги коричневого кольору
зі штампованим орнаментом (рис. 8, 12). Його
було знайдено на схилі обриву, що утворився
внаслідок підриву скелі, тому, вірогідно, він по-
ходить зі зруйнованих комплексів чи нашару-
вань поселення. По шийці фрагмента крупним
штампом нанесено орнамент із кружечків із вну-
трішньою підквадратною фігурою, що поєдну-
ються навскісними подвійними лініями, нанесе-
ними гусеничним штампом. Нижче на переході
Рис. 10. Лощена кераміка (мископодібні посудини)
поселення Уч-Баш: 1—7 — тип І/6; 8—13 — тип І/6а;
15 — тип І/6б; 16—18 — тип І/6в; 14 — поодинокі фор-
ми; 1—3 — яма в давній денній поверхні перед будів-
лею 1 розкопу 1; 4, 10, 11, 17, 18 — яма 69 розкопу 1;
5 — заповнення випалювальної печі 3 виробничого
комплексу Сахарна Головка; 6, 8, 16 — яма 11 розкопу
2; 7, 15 — яма 10 розкопу 2; 9, 14 — яма 19 (16) розкопу
2; 12, 13 — яма 31 розкопу 1
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 35
у плече прокреслено врізний орнамент у вигляді
заштрихованих ромбів, що поєднуються між со-
бою. На внутрішній поверхні вінця також круп-
ним штампом нанесено s-подібні фігури, що
утворюють два орнаментальні рядки. За спосте-
реженнями С. Моринца, поєднання цього типу
штампованого і врізного орнаменту характер-
не для раннього Бабадагу, відомий він і на інших
пам’ятках раннього некласичного гальштату як у
Румунії, так і Болгарії (Аладжов, Балабанян 1984,
рис. 5, 7, 8, 11; 22; 33, 4). При цьому болгарські
вчені відзначають ідентичність такої кераміки
на поселеннях і в так званих дольменних похо-
ваннях Болгарії. Саме такий орнамент характер-
ний для ліпного посуду, знайденого у шарах Троя
VIIb2 (Димитров 1968, с. 1—15; Dimitrov 1971,
c. 63—78; Morintz 1987, p. 39—67). Однак для ба-
сейну Великої Морави такий орнамент харак-
терний лише для горизонту І-с у поєднанні з лі-
ніями, утвореними s-подібним штампом. Цей
період припадає на самий початок НаВ (Stojić
1986, s. 92). На поселенні Пшенічево поєднують-
ся всі орнаментальні мотиви на корчагах, зокре-
ма тих, що походять із закритих комплексів і ви-
значаються часом Трої VIIb2, тобто від ХІІ ст. до
н. е. Čičikova 1972, s. 79—100), проте Б. Хенсель
синхронізує всю групу Пшенічево лише із Баба-
даг ІІ і датує її Х—ІХ ст. до н. е. (Hänsel 1974,
S. 94). Такі розбіжності для нас не становлять про-
блеми, оскільки йдеться про дві групи пам’яток
із різними культурними традиціями. Якщо гав-
ський вплив проявився у бабадазьких пам’ятках
лише наприкінці найдавнішого періоду (Баба-
даг І/ІІ), то Моравська долина сформувала свою
культуру під гавськими впливами, що підтвер-
джено і на рівні синхронізації культур балкан-
ського кола (Hänsel 1974, S. 87—94). Отже, різні
культурні традиції могли впливати на пам’ятки
Західного Криму одночасно. Однак превалю-
вання бабадазьких традицій фази І/ІІ у ІІ гори-
зонті Уч-Башу, про що йтиметься далі, вимагає
віднесення цього фрагмента до найпізніших ре-
чей І горизонту разом із матеріалом ями 52, кор-
чагу з якої орнаментовано у традиціях горизон-
ту ІІ. Синхронізація із культурами некласично-
го гальштату, суттєвий вплив з їх боку на досить
віддаленій території, датування часом Троя VIIb2
не викликають серйозних заперечень, оскільки
сучасна дата падіння Трої близько 1200 р. до н.
е. збігається з єгипетськими згадками про навалу
так званих народів моря у 1190 і 1180 рр. до н. е.,
що так або інакше пов’язано із поняттям «фра-
кійська таласократія» (Йорданов 2001, с. 31—
46). Поява кераміки кола культур некласичного
гальштату в Північно-Західному Причорномор’ї
і Південно-Західному Криму є відлунням цього
глобального історичного процесу.
Іа горизонт поселення Уч-Баш (Іа-УБ) виді-
лено на основі синхронізації керамічних комп-
лексів ям 12, 18, 19 розкопу 2. Імовірно, до цьо-
го горизонту належить і так званий майданчик
розкопу 2 — підлога покинутої з усім ужитком
будівлі, що загинула не внаслідок пожежі. За
аналогіями видів до цього горизонту долуча-
ються комплекс гончарних горнів і яма 4 посе-
лення Сахарна Головка.
Предмети горизонту Іа-УБ, що мають ви-
значені аналогії у чітко датованих комплексах
інших культур:
рогове вістря стріли, чотиригранне у пла-
ні, зі зрізаною вершиною із ями 18 розкопу 2
Уч-Башу (рис. 3, 1);
баранячі астрагали, уламки зернотерок, го-
стрильних каменів і точил, мергелеві грузила,
підвіски із мушлі cardium, шматочки деревного
вугілля, крем’яні вкладні до серпів або ножі.
Керамічний посуд. Класифікація. У межах ком-
плексів було визначено певну кількість видів по-
судин, що загалом підтвердило правильність ви-
ділення горизонту. З іншого боку, подібність ба-
гатьох видів до таких з горизонту І Уч-Башу зумо-
вили перевірку звітної документації, яка виявила
помилку у фіксації матеріалу. Матеріал, позна-
чений у колекційному описі як яма 19, насправ-
ді належить ямі 16, і в колекції наявний увесь, за
винятком глиняної підвіски — імітації мушлі сер-
цевидки (див. рис. 4, 9). Аналогічна підвіска по-
ходить із ями 11 розкопу 2 (рис. 4, 8), що маркує
перший горизонт поселення. Обидві речі є на од-
ному фото у звітній документації із відповідними
позначками С.Ф. Стржелецького (Стржелецкий
1953а, фото 127). Оскільки нині неможливо вста-
новити, де саме було допущено помилку, цей го-
ризонт роглянемо окремо.
Нелощений посуд. Більшість нелощеного
посуду належить до видів горизонту І. Єдиною
відмінністю є орнаментація у вигляді врізної
горизонтальної лінії під шийкою посудини,
іноді — подвійної.
Тип І/1а. До нього належать посудини із ям
4 Сахарної Головки (рис. 5, 10, 11), 19 (16) Уч-
Башу (рис. 5, 8, 15), 18 Уч-Башу (рис. 5, 5).
Тип І/3. Його репрезентують посудини із ям
19 (16) (рис. 7, 3) і 18 (рис. 7, 8). Вироби орнамен-
товані врізною горизонтальною лінією, що по-
вторює усі атрибути пружкового декору, відомі
на пам’ятках Гірського Криму (Таш-Джарган-2 і
Дружне-1) (Колотухин 1996, рис. 28, 4, 6, 8—10;
30, 8), однак безлад у публікації і атрибуції остан-
ніх не дає змоги зробити жодних висновків.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 36
Тип Іа/1. Представлено однією посудиною
(рис. 7, 19) тюльпаноподібної форми з діамет-
ром вінця, що трохи більший за найбільший ді-
аметр тулуба, удвічі перевищує діаметр пласко-
го дна і незначно перебільшує висоту посудини.
Тісто із грубими домішками жорстви і піску, ви-
пал хороший. Посудину орнаментовано вріз-
ною горизонтальною лінією під шийкою.
Виріб подібної форми знайдено у пох. 45
Верхньохортицького могильника, синхроні-
зованого за зооморфною шпилькою з раннім
етапом кобанської культури (Отрощенко 1986,
с. 129, рис. 39, 1).
Поодинокі форми нелощеної кераміки:
цідилка червоноглиняна кубкоподібної
форми із ретельно загладженою зовнішньою
поверхнею (рис. 4, 1);
глиняна підвіска з отвором для підвішу-
вання у формі мушлі cardium (рис. 4, 9).
Лощена кераміка. Значна кількість лощеної
кераміки належить до типів горизонту І: І/4
(рис. 8, 10, 11, 14, 16, 17), І/4а (рис. 8, 15), І/5
(рис. 9, 14, 16, 17, 19, 26), І/6 (рис. 10, 5), І/6а
(рис. 10, 8).
Тип Іа/2. Посудини середніх та малих об’є-
мів (кубки-чаші) із дещо відігнутим або рів-
ним вінцем, звуженою шийкою, сферичним
тулубом і округлим денцем (рис. 11, 1—5). Ді-
аметр вінець трохи менший за найбільший
діаметр тулуба і більший за висоту посуди-
ни. Тісто посудин добре промішане з доміш-
ками піску, випал хороший. Орнаментація —
пружкові наліпи під шийкою або врізні лінії
від шийки до середини тулуба. Відома посуди-
на з петлеподібною ручкою, що здіймалась над
вінцями.
Подібні чаші характерні як для білозерсько-
го керамічного комплексу, як-от у Чернянсь-
кому могильнику (Кубышев, Черняков 1986,
с. 147, рис. 6, 12), Широкому та Компанійцях
(Гаврилюк 1980, с. 37; 1979, с. 23, рис. 2, 3, 5),
Первомаївці, Гадючій Балці, Рисовому (Гаври-
люк 1979, с. 23, рис. 2, 1, 2, 6), Верхньохортиць-
кому могильнику (Отрощенко 1981, с. 161), Ка-
їрах (Агульников, Шилов 1990, с. 69—70, рис. 1,
3), так і як тип вони є особливістю керамічного
комплексу групи Кишинеу—Корлатень, де по-
дібна орнаментація не є винятком (Смирнова
1990, с. 23, рис. 2, 2).
Тип Іа/3. Малі посудини (кубки та черпаки)
із плавним профілюванням, діаметром вінець,
що дорівнює найбільшому діаметру тулуба і
трохи більшим за висоту посудини (рис. 11, 6,
7). Напевно, денце таких посудин було плас-
ким. Тісто добре промішане, випал хороший.
Орнаментація не відома.
Подібні посудини відомі у матеріалі похо-
вання 45 Верхньохортицького могильника. За
булавкою кобанського типу ця могила синхро-
нізується із раннім періодом кобанської куль-
тури (Отрощенко 1986, с. 129, рис. 39, 2).
Поодинокі форми лощеного посуду:
вінце відкритої посудини з великим діаме-
тром, що вчетверо перевищує висоту посуди-
ни (рис. 10, 14), орнаментованої наліпним під-
трикутним пружком, що хвилеподібно опері-
зує верхню частину. Посудину вкрито світлим
ангобом і добре лисковано;
край (вінце?) посудини (рис. 4, 7), ре-
тельно виготовленої, тонкостінної і добре ло-
щеної, із прямою стінкою, ймовірно, велико-
го діаметра. Можливо, профіль піддона.
Характерні особливості виділеного гори-
зонту Іа:
наявність посудин зі сферичним тулубом;
наявність кубків-чаш у керамічному комп-
лексі;
врізна лінія в орнаментації нелощеного по-
суду;
заокругленість ліній усіх видів орнаменту,
відсутність чіткої геометрики;
якісне дзеркальне лощення на парадному
посуді без слідів лощила.
Датування цього горизонту утруднюється по-
милкою у звітній документації. Якщо глиняна
Рис. 11. Лощена кераміка (кубко/кухлеподібні посу-
дини) поселення Уч-Баш: 1—5 — тип Іа/2; 6, 7 — тип
Іа/3. 1 — підлога будівлі розкопу 2; 2—7 — яма 19 (16)
розкопу 2
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 37
підвіска дійсно походить із ями 19 (16), то гори-
зонт має датуватися упритул до горизонту І, чому
не суперечить датування видів посудин білозер-
ським часом і синхронізація із раннім періодом
кобанської культури. Якщо ж вона не належить
до цього комплексу, він може отримати широке
датування у межах І-УБ.
Звертає увагу переважання у нетарному па-
радному посуді так званих кубків-чаш, типових
для ранньобілозерських комплексів Північного
Причорномор’я (Каїри, к. 4, пох. 1) (Агульни-
ков 2005, с. 77). Такі комплекси деякі дослідни-
ки визначають як найраніші білозерські і дату-
ють ВrD—HaA1, проте у нас поки таких підстав
для датування немає. Позатим, кубки-чаші мо-
жуть опосередковано свідчити, що горизонт пе-
редує виділеному І-УБ без хронологічного роз-
риву.
Основною хронологічною ознакою гори-
зонтів є орнамент на кераміці, тоді як фор-
ма і профілювання посудин є більш стали-
ми, пов’язаними із глобальними культурни-
ми змінами в регіоні. Велике значення при
цьому також мають способи її виготовлення
й оздоблення. Так, у ранніх горизонтах вияв-
лено посудини з використанням техніки ло-
щення по сухій основі (Бобринский 1978,
с. 96). Так само превалює у ранніх горизонтах
спіралевий стрічковий спосіб формування по-
судини.
Перші горизонти (І-УБ, Іа-УБ) кизил-
кобинської культури припадають на час НаА
Центральної Європи, за особливостями ке-
рамічного комплексу синхронізуються з ша-
ром Троя VIIb2 та фазою Бабадаг І, а отже,
визначаються другою половиною ХІ — по-
чатком Х ст. до н. е. Населення того часу де-
монструє наявність субстрату, пов’язаного з
пам’ятками білозерської культури, та інфіль-
трацію населення, спорідненого з пам’ятками
некласичного орнаментованого і канельова-
ного гальштату, що й вказує на час формуван-
ня матеріальних типів західної групи пам’яток
кизил-кобинської культури.
Поселення Уч-Баш є найранішим у кизил-
кобинській культурі і маркує час її виникнен-
ня. Загальною ознакою старшого дотаврсько-
го періоду (СДП) є дуже показовий потужний
вплив з боку населення кола культур некла-
сичного гальштату (Гава, Бабадаг, Кишинеу—
Корлатень), який насамперед виявився в тра-
диціях використання вишуканої лощеної кера-
міки населенням, яке залишило західну групу
пам’яток кизил-кобинської культури у басей-
ні р. Чорна, що може свідчити про належність
старожитностей цього періоду до регіону куль-
тур некласичного гальштату. Така кераміка,
що має прямі аналоги у балкано-дунайських
культурах, не просто спорадично з’являється
у комплексах, але й представлена провідни-
ми типами, що існували протягом усього СДП.
Основною типологічною ознакою, що може
свідчити про належність комплексу до ранньої
кизил-кобинської культури, є превалювання у
наборі парадної кераміки якісно виготовленого
лощеного посуду зі специфічним орнаментом.
Такою ознакою на ранніх етапах характеризу-
ються лише комплекси пам’яток західної групи
у басейні р. Чорна. За таких характеристик вже
не доводиться вести полеміку про запозичення
того чи іншого виду кераміки або наявність ви-
нятково гончарних традицій іншокультурного
середовища — твердження суто апріорного ха-
рактеру, яке й досі викликає в етнології й архео-
логії теоретичні дискусії. Кераміка іншого, аніж
у попередніх культурах регіону, зразка не мо-
гла з’явитися без носіїв цієї культури. Тим біль-
ше, що у середині цього періоду спостерігалися
нові варіанти та типи кераміки, що свідчать про
адаптивні риси нового інфільтрованого компо-
нента в місцевому середовищі. Привертає також
увагу і факт симбіозу типів кераміки, що мають
білозерські корені, які отримали гальштатський
орнамент, деякі риси профілювання і традицію
виготовлення та обробки поверхонь.
Етнічне визначення населення — носіїв
східногальштатських культур не менш диску-
сійне, аніж кизил-кобинської. Так, Б.В. Техов,
порівнюючи матеріали Центрального Кавказу
і Середньої Європи (гальштату і кобанської
культури), зазначив, що населення цих двох
регіонів є двома гілками індоєвропейських
племен, що в цілому не викликало серйозних
суперечок (Техов 1996, с. 101—104). Дискусій-
ним є питання визначення етнічної належнос-
ті населення на північ та південь від хребта
Стара Планіна. М. Гімбутас визначала фригій-
ську належність населення, яке залишило ке-
раміку зі штампованим орнаментом у шарі
Троя VIIb2 (ХІІ—ХІ ст. до н. е.), що загалом
відповідає матеріальному типу Нижнього
Подунав’я і території Болгарії (Gimbutas 1965,
р. 325). М. Стефанович не погодився з таким
визначенням і зазначив, що фракійська етніч-
на належність цього населення вірогідніша
(Stefanovich 1974, р. 101—105). Т.Д. Златков-
ська визнала фракійську належність обох гілок
племен — північної і південної, але саме фра-
кійцями назвала племена на південь від хребта
Стара Планіна (мізійсько-фригійські), північ-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 38
ні ж, споріднені, племена вона визначила як
гето-дакійські, що просунулися на південь із
Карпатського регіону в середині ІІ тис. до н. е.
(Златковская 1964, с. 1—9; 1971, с. 28). Отже,
принаймні у фракійській належності племен
Нижнього Подунав’я дослідники дійшли згоди.
Матеріальні типи СДП сформувалися на бі-
лозерському субстраті — традиціях населення,
яке залишило пам’ятки доби пізньої бронзи
Західного і Східного Криму. Питання субстрат-
ного населення на території Західного Криму
нині недостатньо вивчено. Проте на північ-
ному узбережжі регіону і на берегах Каламіць-
кої затоки є дві групи поселень доби пізньої
бронзи, де простежено деякі елементи захід-
них культур (лощений посуд, декорований ка-
нелюрами і наліпами-виступами) (Колотухин
2003). Вони припинили своє існування перед
появою поселень СДП (Кравченко 2005, с. 43,
рис. 5). Традиційно керамічний посуд свідчить
про наявність субстратного населення білозер-
ської культури на початку СДП. Типи вишука-
ної лощеної кераміки демонструють традиції,
властиві культурам канельованого гальштату,
насамперед Гава-Голігради.
Звичайно, кераміка фракійського типу
не могла з’явитися без присутності її етніч-
них носіїв. З огляду на це слід зазначити, що
О.І. Тереножкін, який відзначив своєрідність
учбаської кераміки відносно інших культур
Причорномор’я, що засвідчено в щоденни-
ку С.Ф. Стржелецького, мав рацію. Кизил-
кобинська культура Західного Криму при бі-
лозерському субстраті СДП входить до ареалу
культур некласичного гальштату і є їх найсхід-
нішим проявом.
Агульников С.М. Хронология и периодизация памятников белозерской культуры Пруто-Днестровского междуре-
чья // Revista Arheologicа. SN. — Vol. I, 1. — Chisinau, 2005. — P. 77—91.
Агульников С.М. Поселения эпохи поздней бронзы в буджакской степи // Revista arheologicа. SN. — Vol. II, 1—2. —
Chisinau, 2006. — P. 217—262.
Агульников С.М., Шилов Ю.А. Курган белозерской культуры у с. Каиры // ДСПК. — 1990. — Вып. І. — С. 67—70.
Аладжов Д., Балабанян Д. Паметници от старожелезната епоха в Хасковски окръг // Thracia. — София, 1984. —
T. VI. — C. 185—235.
Бобринский А.А. Гончарство Восточной Европы. — М., 1978.
Гаврилюк Н.А. Лощеная керамика степных погребений предскифского времени // Памятники древних культур
Северного Причерноморья. — К., 1979. — С. 20—40.
Гаврилюк Н.А. Керамика степной Скифии: Дисс. … канд. ист. наук. — К., 1980.
Димитров Д. Троя VIIb2 и балканските тракийски и мизийски племена // Археология. — 1968. — Вып. 4. — Год. Х. —
С. 1—15.
Дубовская О.Р. Вопросы сложения инвентарного комплекса Черногоровской культуры // Археологический аль-
манах. — Донецк, 1993. — № 2. — С. 137—160.
Златковская Т.Д. Этнические процессы во Фракии во ІІ—І тыс. до н. э.: VII Междунар. конгресс антропологиче-
ских и этнографических наук (Москва, август 1964). — М., 1964. — С. 1—9.
Йорданов С. Троянската война, тракийската таласократія і движението на т. нар. морськи народи (проблеми на
проучванията) // Seminarium Tracicum. 5.: Втори академични четения в памет на акад. Гаврил Кацаров. —
София, 2001. — С. 31—46.
Кацур Н.П. Археологічна карта Інкерманської долини // АП УРСР. — 1963. — Т. 13. — С. 3—12.
Колотухин В.А. Горный Крым в эпоху поздней бронзы — начале железного века. — К., 1996.
Колотухин В.А. Поздний бронзовый век Крыма. — К., 2003.
Кравченко Е.А. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Уч-Баш // Археологія. — 2004. — № 4. — С. 52—66.
Кравченко Э.А. Природная среда и население Западного Крыма до основания античных центров // Херсонес Таври-
ческий в третьей четверти VI — середине І вв. до н. э.: Очерки истории и культуры. — К., 2005. — С. 29—58.
Кравченко Е.А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. — К., 2008.
Крис Х.И. Кизил-кобинская культура и тавры. — САИ. — 1981. — Вып. Д І-7.
Кубышев А.И., Черняков И.Т. Грунтовой могильник белозерской культуры у села Чернянка (Херсонская обл.) //
СА. — 1986. — № 3. — С. 139—157.
Левицкий О.Г. Раннегальштатские общности и культура Белозерка в Северном Причерноморье — о диалоге миров //
Северное Причерноморье: от энеолита к античности. — Тирасполь, 2002. — С. 180—205.
Лесков А.М. Горный Крым в І тысячелетии до нашей эры. — К., 1965.
Лесков А.М. Кировское поселение // Древности Восточного Крыма. — К., 1970. — С. 7—59.
Махортых С.В. Киммерийцы Северного Причерноморья. — К., 2006.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 39
Мелюкова А.И. Скифия и фракийский мир. — М., 1979.
Отрощенко В.В. Срубная культура степного Поднепровья (по материалам погребальных памятников): Дисс. … канд.
ист. наук. 07.00.06. — К., 1981 // НА ІА НАНУ, спр. № 598, ф. 12, оп. 2.
Отрощенко В.В. Белозерская культура // Березанская С.С., Отрощенко В.В., Чередниченко Н.Н., Шарафутдино-
ва И.Н. Культуры эпохи бронзы на территории Украины. — К., 1986. — С. 117—152.
Рыбалова В.Д. Два поселения предскифского времени на левобережье Среднего Днестра и некоторые проблемы
белогрудовской культуры (по материалам разведки Юго-Подольской экспедиции в 1953—1954 гг.) // Архео-
логические вести. — Л., 1999. — № 6. — С. 320—343.
Смирнова Г.И. Могильник культуры ноа у с. Старые Бедражи в Молдавии // КСИА. — 1967. — № 112. — С. 66—74.
Смирнова Г.И. Гавско-голиградский круг памятников восточно-карпатского бассейна // АСГЭ. — 1976. — № 17. —
С. 18—34.
Смирнова Г.И. Основы хронологии предскифских памятников Юго-Запада СССР // СА. — 1985. — № 4. — С. 49—
51.
Смирнова Г.И. Памятники типа Кишинев—Корлатэнь в Днестро-Сиретском междуречье и группа Белегиш ІІ в
югославском Подунавье // АСГЭ. — 1990. — № 30. — С. 20—33.
Соловьев Л.Н. Находки с городища в Чортовой балке // Фонди НЗХТ. — спр. № 868А. — Кол. оп. 36686А. — Інв.
№ 131—148. — б/г.
Стржелецкий С.Ф. Очерки истории Гераклейского полуострова и его округи в эпоху бронзы и раннего железа (се-
редина II тыс. до н. э. — V в. до н. э.). — Севастополь, 1951, с дополнениями 1953—1954 гг.: Рукопись дисс. …
канд. истор. наук // НА НЗХТ. — Спр. № 1343. — 1951.
Стржелецкий С.Ф. Очерки истории Гераклейского полуострова и его округи в эпоху бронзы и раннего железа (се-
редина II тыс. до н. э. — V в. до н. э.): Автореф. дисс. ... канд. истор. наук. — М., 1951а.
Стржелецкий С.Ф. Отчет о раскопках раннетаврского поселения Уч-Баш X—VIII вв. до н. э. — Севастополь, 1952 г. //
НА НЗХТ. — Спр. 680/І—ІІІ. — 1952.
Стржелецкий С.Ф. Коллекционная опись // НА НЗХТ. — Спр. 674/I. — 1952a.
Стржелецкий С.Ф. Отчет о раскопках раннетаврского поселения Уч-Баш. — Севастополь, 1953 г. // НА НЗХТ, спр.
690/I. — 1953.
Стржелецкий С.Ф. Дневник и фотографии к отчету // НА НЗХТ. — Спр. 690/Iа. — 1953a.
Стржелецкий С.Ф. Дневник // НА НЗХТ. — Спр. 690/Iб. — 1953б.
Стржелецкий С.Ф. Черновой материал // НА НЗХТ. — Спр. 1321. — б/г.
Стржелецкий С.Ф., Вейрман Е.В. Отчет о работе Инкерманской археологической экспедиции (Сахарная Голов-
ка). — Севастополь, 1952 г. // НА НЗХТ. — Спр. 681. — 1952.
Стржелецкий С.Ф., Вейрман Е.В. Коллекционная опись // НА НЗХТ. — Спр. 684. — 1952 а.
Тереножкин А.И. Киммерийцы. — К., 1976.
Техов Б.В. Средняя Европа и Центральный Кавказ в эпоху поздней бронзы и раннего железа // Между Европой и
Азией. Кавказ в IV—I тыс. до н. э. — СПб., 1996. — С. 101—104.
Усачук А.Н. Костяной инвентарь поселения срубной культуры у хутора Красный Яр на Дону // Археологический
альманах. — Донецк, 1997. — № 6. — С. 173—180.
Щепелев В. Пещерный храм в Инкермане // Тр. Этнографо-археологического музея МГУ. — М., 1927. — Вып. 1. —
С. 42—46.
Aslan C.Ch. Ilion before Alexander: Protogeometric, Geometric and Archaic Pottery from D9 // Studia Troica. — 2002.—
N 12. — P. 81—129.
Čičikova M. Nouvelles donnees sur la culture Thrace de l’epoque du Hallstatt en Bulgarie du sud // Thracia. — София,
1972. — І — P. 79—100.
Dimitrov D. Troia VIIb2 und die Thrakischen und Sosischen Stāmme auf dem Balkan // Studia Balcanica. — София, 1971. —
С. 63—78.
Gimbutas M. Bronz Age Culturas in Central and Eastern Europe. — Oxford, 1965.
Hänsel B. Die Gliederung der alteren Hallstattzeit im Thrakischen Raum // Thracia. — София, 1974. — T. 3. — S. 87—94.
Juganaru G. Manifestari timpurii ale primei epoci a fierului in Dobrogea (Descoperirile de la Garvan-mlajitul florilor jud.
Tulcea) // Prima epoca a fierului la gurile dunarii şi in zonele circumpontice. Lukrarile Colocviului Int. (Tulcea —
Sept., 1993). — Tulcea, 1997. — P. 103—110.
Levitki O. Culturi din epoca hallstattului timpuriu şi mijlociu // Thraco-Dacica. — Bucuresti, 1994. — T. 15. — № 1—
2. — C. 159—214.
Morintz S. Hallstattul timpuriu şi mijlociu оn zona istro-ponticа // Thraco-Dacica. — 1987. — T. 8. — P. 39—67.
Morintz S., Juganaru G. Raport privind sаpаturile arheologice efectuate оn sectorul V al aşezǎrii hallstattiene de la Babadag
(1991—1992) // PEUCE. — 1995. — 11. — P. 177—202.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 40
Patek E. Die Urnenfelderkultur in Transdanubien.— Budapest, 1968.
Stefanovich M. The Possible Origins of the Knobbed Ware in Troy VIIb 2 // Thracia. — София, 1974. — T. 3. — P. 101—105.
Stojić M. Gvozdeno doba u basenu Velike Morave. — Beograd; Svetozarevo, 1986.
Одержано 28.05.2008
Э.А. Кравченко
МАТЕРИАЛЫ РАННЕГАЛЬШТАТСКОГО
ВРЕМЕНИ ПОСЕЛЕНИЯ УЧ-БАШ
Статья продолжает серию публикаций материалов поселения Уч-Баш из раскопок С.Ф. Стржелецкого. В науч-
ный оборот вводятся материалы самого раннего хронологического горизонта кизил-кобинской культуры (І-УБ).
Проведенный анализ позволил синхронизировать этот горизонт с периодом НаА Центральной Европы на основе
аналогий в керамическом комплексе культур неклассического гальштата. Сделан вывод, что кизил-кобинская
культура старшего дотаврского периода, появление которой маркирует описываемый горизонт, при белозерском
субстрате входила в ареал культур неклассического гальштата и являлась их крайним восточным проявлением.
E.A. Kravchenko
THE MATERIALS OF THE EARLY HALLSTATT PERIOD
FROM THE UCH-BASH SETTLEMENT
This article continues a series of publications of the material from Uch-Bash settlement excavated by S.F. Strzheletskyj. The
materials of the earliest chronological horizon (І-УБ) of Kyzyl-Koba culture are presented to the scientific circles. The carried
out analysis allowed the author to synchronize this horizon with the НаА period of the Central Europe based on the analogies
of the ceramic assamblage of cultures of non-classical Hallstatt and to conclude the following. Kyzyl-Koba culture of the Older
pre-Taurian period, appearance of which is marked by the horizon under the description, with the Bilozerska culture element
belongs to the circle of non-classical Hallstatt cultures and appeares to be their utmost eastern manifestation.
Серед масиву скіфських курганів особливе місце
належить Бердянському — найбільшому з роз-
копаних курганів Північного Приазов’я 1. Його
вирізняють десятиметровий насип, централь-
на підземна поховальна споруда (завглибшки
15 м), дві великі підземні могили-катакомби
та багатий комплекс артефактів, що вцілили,
незважаючи на давнє пограбування (Чередни-
ченко и др. 1978). Зведений для регіонально-
го лідера, ймовірно, одного з номархів скіфів-
царських (Болтрик 1997, с. 4; Фиалко 1997,
с. 15; 2004, с. 157), курган належить до одного
хронологічного діапазону (перша чверть IV ст.
до н. е.) з другим похованням Солохи (Манце-
Ю.В. Болтрик, М.Ю. Трейстер, О.Є. Фіалко
ІМПОРТНИЙ БРОНЗОВИЙ ПОСУД
ЗІ СХІДНОЇ МОГИЛИ БЕРДЯНСЬКОГО КУРГАНУ
Статтю присвячено аналізу імпортного бронзового посуду, знайденого у Східній могилі Бердянського кургану — по-
ховальній пам’ятці одного зі скіфських номархів Північного Приазов’я. Зазначене коло аналогічних артефактів дало
змогу припустити, що ойнохоя та таз із Бердянського кургану належали до одного імпортного сервізу, датованого в
межах V — початку IV ст. до н. е.
1 У Північному Приазов’ї більший насип (понад 12 м)
має лише нерозкопаний курган у групі П’ятибратніх,
що у дельті Дону біля Єлизаветівського городища.
© Ю.В. БОЛТРИК, М.Ю. ТРЕЙСТЕР,
О.Є. ФІАЛКО, 2009
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /None
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Error
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /CMYK
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments true
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/CreateJDFFile false
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /ConvertToCMYK
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /DocumentCMYK
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure false
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles false
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|