Херсонеський музей очима відвідувачів
Висвітлено маловідомі сторінки історії Херсонеського музею, які відкриває Книга відвідувачів цього музею. Херсонесский музей, основанный в 1892 г., является одним из старейших музеев Украины. Формирование архива музея началось в 1888 г. Благодаря тому, что его одним из первых эвакуировали в годы Пер...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5290 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Херсонеський музей очима відвідувачів / Т.В. Діанова, Н.В. Красовська // Археологія. — 2009. — № 1. — С. 72-86. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859827619007037440 |
|---|---|
| author | Діанова, Т.В. Красовська, Н.В. |
| author_facet | Діанова, Т.В. Красовська, Н.В. |
| citation_txt | Херсонеський музей очима відвідувачів / Т.В. Діанова, Н.В. Красовська // Археологія. — 2009. — № 1. — С. 72-86. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Висвітлено маловідомі сторінки історії Херсонеського музею, які відкриває Книга відвідувачів цього музею.
Херсонесский музей, основанный в 1892 г., является одним из старейших музеев Украины. Формирование архива музея началось в 1888 г. Благодаря тому, что его одним из первых эвакуировали в годы Первой и Второй мировых войн, а также самоотверженности его сотрудников удалось сохранить значительную часть документов. В статье использованы документы лишь одного периода истории Херсонесского музея — с момента основания в 1892 г. до середины 1940-х гг. Из анализа только одной категории архивных документов — Книг посетителей — можно сделать вывод, что с момента основания музей пользовался большой популярностью среди самых различных категорий населения, о чем свидетельствует неуклонный рост численности его посетителей.
Established in 1892, the museum in Chersonesos is one of the oldest museums in Ukraine. Museum archive has been formed since 1888. In the ages of the World War ІІ, a great part of the documents were saved by the exertion of the museum staff and due to the fact that it was one of the first museums that left for the evacuation. The given paper analyses the documents from a single period in the history of the museum in Chersonesos: from 1892, when the museum was founded, to the mid. 1940s. The analysis of a single category of archival documents, visitors’ books, allows one to draw the conclusion that, from its foundation date onwards, the museum was very popular among various groups of people and that the increasing number of visitors testifies that.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:30:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 72
Публікації
архівних матеріалів
У 2007 р. Херсонес відзначав потрійний юві-
лей. Перша визначна дата — 180 років з почат-
ку розкопок. У газеті «Северная пчела» від 14
червня 1827 р. читаємо: «… Главный командир
Черноморского флота и портов, вице-адмирал
А.С. Грейг, поручил известному своим просвеще-
нием чиновнику Н. Крузе приступить к систе-
матическому разрытию кургана на развалинах
Херсонеса». Проте не менш визначними для іс-
торії музею є дві інші ювілейні дати — 160 ро-
ків від дня народження Карла Казимировича
Косцюшка-Валюжинича (1847 р.) і 100 років
від дня його смерті (1907 р.). Ми не заглиблю-
ватимемося в подробиці історії розкопок Хер-
сонеса і розповімо про Карла Казимировича
(рис. 1), причому не як про археолога, а як му-
зейного працівника, точніше, про лише один
бік його багатопланової музейної роботи.
1888 р. розкопки Херсонеса розгорнула Ім-
ператорська Археологічна комісія, що здій-
снювала дослідження археологічних пам’яток
і контроль за їх станом на території Росії. Нау-
ковим керівником розкопок було призначе-но
професора Н.П. Кондакова, а безпосеред-нім
© Т.В. ДІАНОВА, Н.В. КРАСОВСЬКА, 2009
Т.В. Діанова, Н.В. Красовська
ХЕРСОНЕСЬКИЙ МУЗЕЙ ОЧИМА ВІДВІДУВАЧІВ
виконавцем робіт — К.К. Косцюшка-Валю-
жинича. 1891 р. було затверджено посаду заві-
дувача розкопок, на яку пізніше його було при-
значено.
Завдяки К.К. Косцюшку-Валюжиничу було
впорядковано археологічні роботи в Херсонесі.
Щороку писали звіти про розкопки. Значна час-
тина знахідок з розкопок залишалася на місці і
до кінця 1880-х рр. було створено всі передумови
для організації у Херсонесі музею. У вересні 1891
року К.К. Косцюшко-Валюжинич надіслав в Ім-
ператорську Археологічну комісію проект музею,
однак, оскільки до сфери діяльності Комісії не
входило влаштування археологічних музеїв, до-
звіл було отримано лише на будівництво повітки
для зберігання старожитностей, та ще й з коштів,
які надавала Комісія на проведення розкопок.
Під керівництвом К.К. Косцюшка-Валюжинича
до серпня 1892 р. було збудовано невелику, «ба-
рачного» типу будівлю, на якій поважно розміс-
тилась велика вивіска «Склад местных древнос-
тей из раскопок, производившихся Император-
ской Археологической Комиссией с 19 мая 1888
года» (рис. 2). Однак в усіх своїх листах Карл Ка-
зимирович називав її Херсонеським музеєм.
Для обліку відвідувачів К.К. Косцюшко-
Валюжинич замовив у Севастопольській ти-
пографії Книги для відвідувачів Херсонесько-
го музею, в яких кожен відвідувач мав залиши-
ти підпис (рис. 3). У цих Книгах хтось просто
залишав надпис, інші підписувалися, вказую-
чи свій титул, ранг, чин, соціальний стан; дея-
кі з відвідувачів, крім підпису, писали про свої
враження...
З цією маловідомою сторінкою історії му-
зею в Херсонесі нам і хотілося б ознайомити
широку громадськість.
Першу Книгу відвідувачів відкриває запис
від 9 серпня 1892 р. — це день народження Хер-
сонеського музею (Книга № 165, л. 1).
Наприкінці всіх Книг відвідувачів К.К. Кос-
цюшко-Валюжинич робив власноручні записи.
Рис. 1. К.К. Косцюшко-Валюжинич (1847—1907 рр.)
Висвітлено маловідомі сторінки історії Херсонеського музею, які відкриває Книга відвідувачів цього музею.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 73
Він складав статистику кількості відвідувачів
музею за місяць і рік і, що найважливіше, робив
докладну добірку найбільш визначних, важли-
вих і цікавих осіб, які залишили свої підписи в
Книгах. Наприкінці першої Книги рукою за-
сновника і «розбудовувача» херсонеського му-
зею зроблено такий запис:
«В числе лиц, посетивших раскопки с 19 мая
1888 г. по 9 августа 1892 г., то есть с начала архе-
ологических раскопок, предпринятых Император-
ской Археологической Комиссией и до открытия
музея находились:
— Их Императорские Высочества — Вели-
кий князь Алексей Александрович, Великая кня-
гиня Александра Михайловна, Великий князь Ми-
хаил Михайлович;
— итальянский наследный принц;
— духовник Их императорского Величества
Протопресвитер Янышев;
— обер-прокурор Святейшего Синода действи-
тельный тайный советник К.П. Победоносцев;
— командующий войсками Одесского военного
округа генерал-адъютант граф Мусин-Пушкин,
генерал-адъютанты и вице-адмирал, и предво-
дители дворянства; академики архитектуры и
профессоры, литераторы и издатели — В.В. Сус-
лов, Н.М. Чагин (головний розпорядник і ар-
хітектор внутрішніх робіт у Володимирсько-
му соборі — Т.Д., Н.К.), А. Майков, В.И. Неми-
рович-Данченко, М.Н. Ремезов, В.С. Соболев-
ский.
Деятели по истории и археологии:
— Председатель Императорского Москов-
ского археологического общества графиня Прас-
ковья Сергеевна Уварова (від народження княж-
на Щербатова — Т.Д., Н.К .)1;
— член Императорской Академии наук Ва-
силий Васильевич Латышев (1855—1921 рр.)2;
1 Дружина і сподвижниця Олексія Сергійовича Ува-
рова, засновника Імператорського Московського
археологічного товариства й Історичного музею в
Москві. Археолог, голова Московського археологіч-
ного товариства з 1864 р. (після смерті графа Уваро-
ва), почесний член Петербурзької академії наук, ка-
валерственна дама ордену св. Катерини, професор
Дерптського університету. Графиня П.С. Уварова
(1840—1924 рр.) не раз відвідувала розкопки і музей
(1902, 1903, 1904 рр.) і, найімовірніше, саме наслід-
ком цих відвідин і став відомий лист графині імпера-
тору Миколі ІІ про долю Херсонеса.
Рис. 2. «Склад местных древностей»
Рис. 3. Книга для відвідувачів Херсонеського музею
2 Доктор грецької словесності, ординарний академік
наук. Філолог, історик, епіграфіст. Фахівець із давньої
історії та грецьких написів Північного Причорномор’я,
візантійської літератури. З 1893 р. дійсний член Петер-
бурзької академії наук, ініціатор і редактор видання
«Известия Археологической комиссии» (1900 р.). З
1917 р. академік РАН. К.К. Косцюшко-Валюжинич
тісно співпрацював із В.В. Латышевым, який зробив
переклади найбільш значних епіграфічних пам’яток із
розкопок Херсонеса.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 74
— председатель Таврической ученой архивной
Комиссии А. Стевен;
— консервант (головний зберігач) Импера-
торского исторического музея А.В. Орешников
(видатний російський нумізмат, який присвя-
тив свої праці і херсонеським монетам — Т.Д.,
Н.К.);
— генерал-майор А. Бертье-Делагард (з 1885
до 1888 рр. за дорученням Одеського Товари-
ства історії та старожитностей керівник розко-
пок Херсонеса — Т.Д., Н.К.)3;
— профессор А. Кочубинский, профессор Н.И. Ве-
селовский, Товарищ Председателя император-
ского археологического музея И.Е. Забелин…»
(Книга № 165, л. 163 звор.).
Музей тулився в тісному, вологому і напівтем-
ному приміщенні на березі Карантинної бухти.
Значну частину пам’яток зберігали під відкри-
тим небом. Проте за своєю суттю це був музей.
1892 р. його відвідали 534 особи, 1893 р. — 1776,
всього за перші 5 років існування музею в Кни-
гах відвідувачів залишили свої підписи 12 611
осіб.
1896 р. К.К. Косцюшко-Валюжинич знову
клопотався перед Комісією щодо будівництва
музейної будівлі. Однак відповідь барона Ти-
зенгаузена, заступника голови Комісії, була та-
кою: «Имейте постоянно ввиду, что 1) нынешняя
коллекция в Вашем складе имеет значение вре-
менное, 2) Археологическая комиссия по уста-
ву своему сама не устраивает музеев <…>. Ведь
большая часть Ваших посетителей — люди ни
аза не смыслящие в археологии, и, как бы вели-
ко ни было количество Ваших посетителей (ве-
роятно, в большинстве богомольцев), проку от
этого для археологии никакого не будет, даже
если Вы измените вывеску <…>. Сообщаю Вам
личное свое мнение…». На полях цього листа
Карл Казимирович написав: «Взгляд кабинет-
ного ученого, никогда не побывавшего в Херсо-
нисе <…> В Херсонисе раскопки продлятся еще
целое столетие и неужели все находки древнос-
ти будут постоянно перевозиться в Петербург
и Москву? Я уверен, что вопрос о местном му-
зее есть только вопрос времени <…>» (Письмо
№ 39, л. 105—106). Утім музей, нехай і у вигля-
ді «складу», продовжував працювати. Органі-
зацію та облаштування музею можна вважати
однією з найбільших заслуг К.К. Косцюшка-
Валюжинича, якого справедливо вважають за-
сновником Херсонеського музею.
Музей відвідували представники різних
верств, освіти і діяльності. Селяни і міщани, дво-
ряни і титуловані особи, діячі науки й відомі
письменники, академіки живопису й архітек-
тури, режисери й актори імператорських театрів,
члени Імператорської сім’ї та Імператорського
Двору, військові і духовні особи з незмінною ці-
кавістю відвідували Херсонес, щоб «доторкну-
тися» до величних пам’яток і перейнятися духом
давньої культури. Формат статті не дає змоги
навіть просто перелічити усіх відомих і цікавих
людей, які відвідали Херсонеський музей, тим
більше описати їх докладніше. Ми пропонуємо
найцікавіші, на нашу думку, факти і свідчення з
Книг відвідувачів музею у різні роки.
Севастополь був центром тяжіння усіх га-
строльних театрів. Узимку і влітку, безперерв-
но змінюючи один одного, ставили вистави
драматичні та оперні театри, оперети. До міста
щороку приїжджали актори багатьох театраль-
них труп із Москви, Санкт-Петербурга, Києва,
Львова та інших міст.
Уже в перший рік відкриття музею — 3 жов-
тня 1892 р. — його відвідувачами стали Марія
Костянтинівна Заньковецька і Микола Карпо-
вич Садовський (Книга № 165, л. 13) (рис. 4).
У Книгах відвідувачів за різні роки знаходимо
підписи відомих у Росії режисерів і акторів, те-
атральних діячів: 10 липня 1893 р. — «артистка
Императорских театров М. Савина»; 25 серпня
1900 р. — актор і режисер, знаменитий теоре-
тик сценічного мистецтва «Константин Серге-
евич Станиславский»; 30 березня 1901 р. — ре-
жисер, письменник, педагог, театральний діяч
«Владимир Иванович Немирович-Данченко с су-
пругой». Тричі, 1899, 1900 і 1902 рр., відвідував
Херсонеський музей «режиссер и артист Санкт-
Петербургского Александринского театра Алек-
сандр Акимович Санин»; 29 серпня 1906 р. — «ар-
тист Императорских театров Леонид Собинов»
(Книги № 165—171).
Навесні 1900 р. Художньо-громадський те-
атр (МХАТ) на чолі з К. Станіславським приїхав
3 Історик і краєзнавець, археолог і нумізмат, генерал-
майор Олександр Львович Бертьє-Делагард народив-
ся в Севастополі 26 жовтня 1842 р. Отримав військо-
ву інженерну освіту, займався будівництвом на півдні
Росії — в Херсоні, Одесі. 1874 р. його перевели до Се-
вастополя. Після Кримської війни місто ще лежало
в руїнах. Інженер О.Л. Бертьє-Делагард, відновлю-
ючи зруйнований Севастополь, багато будував: ста-
пелі Лазарівського Адміралтейства, батареї, зводив
Приморський бульвар. Пристрасно цікавлячись істо-
рією Криму, він довгі роки вивчав історію Херсоне-
са і Георгіївського монастиря, проблеми Кримсько-
го середньовіччя, античного Херсонеса і Боспору.
Розуміючи унікальність пам’яток Криму, природже-
ний дослідник брав участь у розкопках, приділяв ба-
гато уваги охороні і реставрації історичних місць Тав-
риди. У своїй відомій роботі «К истории христианства
в Крыму» докладно розглянув історіографію Георгіїв-
ського монастиря, зробив його опис.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 75
на гастролі до Криму. В Севастополі було оголо-
шено чотири вистави, серед яких «Дядя Ваня»
і «Чайка» А. Чехова. Навіть для розпещеної
яскравими театральними іменами севастополь-
ської публіки гастролі МХАТу були винятковою
подією. Проте і для молодого театрального ко-
лективу це була незвичайна і відчайдушно смі-
лива поїздка — у повному складі, зі своїми деко-
раціями, бутафорією і костюмами вирушити на
крайній південь країни на свої перші гастролі.
10 квітня пароплавом з Ялти приїхав А. Чехов,
якого зустрічала на пристані уся трупа і натовп
шанувальників. Потім у Літньому театрі, вибу-
дуваному на березі моря, мхатівці показали хво-
рому Чехову його п’єсу «Дядя Ваня». Звичайно,
п’єсу подивилося і багато севастопольців, серед
яких вона мала шалений успіх. Актори театру
оглянули визначні місця Севастополя. Це відо-
мі факти (Лезинский 1995). А от підтверджен-
ням того, що актори відвідали розкопки Херсо-
неса і музей, є їхні автографи. 9 квітня 1900 р.
у Книзі відвідувачів музею свої автографи зали-
шили «Ольга Книппер, Маргарита Савицкая, ре-
жиссер и артист Московского Художественного
общедоступного театра Александр Санин, Мария
Григорьева» та інші актори театру (Книга № 167,
л. 125) (рис. 5).
Приїжджаючи до Криму, знаходили час для
відвідання Херсонеського музею і розкопок ві-
домі діячі російської літератури. Майже десять
разів у Севастополі бував письменник Олексій
Максимович Горький, і щоразу його притя-
гував Херсонес. Уперше письменник відвідав
музей 15 січня 1897 р. з першою дружиною Ка-
териною Пешковою, що засвідчують їхні під-
писи у Книзі відвідувачів музею (Книга № 166,
л. 210 звор.). Він зустрічався і розмовляв з ар-
хеологами, які проводили розкопки, працював
у монастирському архіві. Підсумком цих від-
відин став документально-публіцистичний на-
рис «Херсонес Таврический».
13 березня 1900 р. разом зі своїми друзя-
ми, літераторами «А. Воротниковым» і «В. Пос-
се» О. Горький знову побував у музеї і залишив
свій підпис «А. Пешков» (Книга № 167, л. 120
звор.). Цей приїзд до Севастополя був знамен-
ним для О.М. Горького, оскільки тут відбу-
лося його перше очне знайомство з Москов-
ським Художнім театром і Марією Федорів-
ною Андреєвою, яка стала його соратницею,
другом і дружиною. Навесні 1900 р. письмен-
ник був у Севастополі двічі. В архіві заповідни-
ка зберігається цікава фотографія 1900 р. — на
фоні «Складу місцевих старожитностей» група
МХАТу (що відвідала музей 9 квітня) і разом з
ними О.М. Горький (рис. 6).
У Книзі відвідувачів за 1898 р. знаходимо
свідчення відвідування музею родиною Анни
Ахматової, тоді ще Анни Горенко. «27 апреля.
Ийя (сестра), Инна (мати Інна Еразмівна), Ан-
дрей (батько Андрій Анатолійович), Анна Горен-
ко. Царское село» (Книга № 167, л. 8) (рис. 7).
Рис. 4. Записи М.К. Заньковецької та М.К. Садовського у книзі для відвідувачів
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 76
В автобіографії під назвою «Коротко о себе»
Анна Ахматова згадує: «... Каждое лето я про-
водила в Севастополе, на берегу Стрелец-
кой бухты, и там подружилась с морем. Са-
мое сильное впечатление этих мест — древний
Херсонес, около которого мы жили...»4.
27 квітня 1900 р. ознайомлювався з Херсоне-
сом «Иван Бунин» (Книга № 167, л. 131 звор.) —
російський письменник, прозаїк, поет і пере-
кладач, почесний академік Петербурзької Ака-
демії наук (1909), лауреат Нобелівської премії з
літератури (1933) (рис. 8).
22 квітня 1903 р., можливо, разом здійсню-
ючи прогулянку, музей відвідали «Антон Че-
хов» і режисер «Всеволод Мейерхольд» (Книга
№ 170, л. 3 звор.).
У жовтні 1905 р. музей оглядав письменник
«Д. Мамин-Сибиряк с семейством» (Книга № 171,
л. 75 звор.), а також «Гр. А.Толстой»5 (Книга №
171, л. 76 звор.).
29 травня 1909 р. залишив підпис про свої
відвідини музею «Владимир Гиляровский» (Кни-
га № 172, л. 58 звор.) — російський журналіст,
письменник, поет, побутописач Москви, відо-
мий багатьом як «дядя Гіляй». 1913 р., мандру-
ючи Кримом, побував у музеї російський пись-
менник «Михаил Пришвин» (Книга № 173, л.
197 звор.).
Крім письменників і театральних діячів,
не залишали без уваги Херсонес й інші відомі
представники творчої інтелігенції. Тут бували
художники й архітектори, вчені різних напря-
мів — медицини, історії, археології, природо-
знавства.
У травні 1895 р. та 14 липня 1896 р. «осма-
тривал сей музей кораблестроительной части
чертежник Скубетов» (Книга № 166, л. — 28,
150); у січні 1898 р. — «январь 4-го. — Мартин
Скубетов — чертежник строения броненосцев»
(Книга № 167, л. 1). Мартин Іванович Скубе-
Рис. 5. Книга відвідувачів з автографами режисера та акторів МХАТу
4 Анна Ахматова (Горенко) (1889—1966 рр.), поетеса.
Приїжджаючи до Севастополя в літні місяці з 1896 по
1902 рр., Аня з матір’ю жила неподалік від Херсонеса в
дачному містечку поблизу садиби Н.І. Тура, який зда-
вав дачі курортникам. Садиба мала назву «Відрада»,
потім — «Новий Херсонес». Прилеглий до сади-
би район називався Турівська слобода, або простіше
Турівка (пізніше — селище Вакуленчука), і розташо-
вувався в районі теперішнього проспекта Гагаріна.
Встановити місцезнаходження будиночка чи сади-
би, в якій зупинялися Аня й Інна Еразмівна Горенки,
зараз навряд чи можливо, але, швидше за все, звідси
було добре видно Володимирський собор у Херсонесі:
«Все глядеть бы на смуглые главы / Херсонесского хра-
ма с крыльца. / И не знать, что от счастья и славы / Без-
надежно дряхлеют сердца» (1913 р.). Востаннє А. Ах-
матова відвідала Севастополь восени 1916 р.
5 Вірогідно, граф Олексій Миколайович Толстой (1882—
1945 рр.) — письменник.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 77
тов народився 1872 р. Закінчив Миколаївську
портову ремісничу школу за спеціальністю
майстерового ковальського цеху. Проте, маючи
у шкільному атестаті відмінні оцінки з креслен-
ня і малювання, в ковальському цеху працюва-
ти йому не довелося. З 1890 р. він був кресля-
рем на будівництві ескадрових броненосців «12
Апостолів», «Три святителі» і «Ростислав» у Ла-
зарівському Адміралтействі. З 1 лютого 1903 р.
М.І. Скубетов перейшов на постійну роботу
в Імператорську Археологічну комісію, і до 1
жовтня 1914 р. жодне її видання про Херсонес
не обходилося без його креслень. Спілкування з
найвидатнішими вченими того часу, які відвіду-
вали Херсонес, читання і збирання книг з історії
й археології зробили Мартина Івановича най-
ближчим і довіреним співробітником К.К. Кос-
цюшка-Валюжинича, а 1908 р. його одностай-
но було обрано членом Таврійської вченої ар-
хівної комісії (ТУАК).
У серпні 1898 р. Херсонес відвідав «художник
Дмитрий Струков» (Книга № 167, л. 35 звор.) —
археолог, історик і художник. Як чудового рису-
вальника, знавця церковного мистецтва, Мос-
ковське археологічне товариство направило
його 1867 р. до Криму і на Кавказ досліджува-
ти християнські старожитності. Однією з пер-
ших робіт Д.М. Струкова в Криму стала участь
у відновленні печерного храму св. Климента в
Інкерманській обителі поблизу Севастополя
1867 р. 1871 р. «Таврические епархиальные ве-
домости» повідомили: «По соизволению Госу-
даря Императора в Крым для розыскания древ-
нейших христианских памятников команди-
рован опытный исследователь христианских
древностей художник Д.М. Струков». Най-
яскравіше відкриття було зроблено в невелико-
му селі Партеніт, розташованому біля підніж-
жя Аю-Дага. Велика партенітська базиліка ви-
явилась придатною для архієрейської служби.
Біля вівтаря Д.М. Струков знайшов розколотий
на кілька частин кам’яний будівельний напис
1427 р. грецькою мовою. У тексті було названо
ім’я засновника базиліки — Іоана Сповідника
Рис. 8. Автограф І.О. Буніна
Рис. 6. О. Горький разом із групою МХАТу біля музею, 9 квітня 1900 р.
Рис. 7. Автографи родини Горенко
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 78
(Іоан Готський). Архів Д.М. Струкова пізніше
опинився в Рум’янцевському музеї, там перебу-
вають і «Записки по истории Херсонеса и Ин-
кермана», «Записка о Херсонесе и освящении
храма Св. Владимира» та ін.
У червні 1896 р. відвідав музей «Апполина-
рий Васнецов» 6 — художник-пейзажист, акаде-
мік живопису, знавець і натхненний поет ста-
рої Москви, молодший брат знаменитого Вік-
тора Васнецова (Книга № 166, л. 72 звор.).
29 серпня 1898 р. і 8 жовтня 1912 р. Херсонесь-
кий музей відвідував художник, один із членів-
засновників «Товариства передвижників», «про-
фессор живописи Константин Маковский» (Кни-
га № 167, л. 36; № 173 л. 191) (рис. 9).
У серпні 1898 р. був у музеї «Фартусов Ви-
ктор Дормидонтович» (Книга № 167, л. 29-а
звор.) — академік живопису, автор компози-
цій чудотворних і явленних ікон в Храмі Хрис-
та Спасителя.
1893 і 1894 рр. у Херсонесі були «академики
архитектуры А.М. Кочетов, А. Бекетов, Г. Ко-
тов, Вл. Николаев, В. Пруссаков» (Книга № 165,
л. 129, 21), 2 квітня 1895 р. — «Архитектор Вла-
димир Иванович Чагин из Москвы и Ксения Алек-
сандровна Степанова тоже из Москвы» (Книга
№ 166, л. 9).
12 вересня музей відвідав «профессор Иван
Цветаев» (Книга № 171, л. 269) — батько Ма-
рини Цвєтаєвої, російський вчений-історик,
археолог, філолог і мистецтвознавець, член-
кореспондент Петербурзької Академії наук, про-
фесор Московського університету (з 1877 р.), за-
сновник і перший директор Музею мистецтв у
Москві (нині Державний Музей образотворчо-
го мистецтва імені О.С. Пушкіна).
12 травня 1912 р. Херсонес оглядав «Профес-
сор хирург Н. Бурденко» (Книга № 173, л. 122),
російський хірург, основоположник вітчизня-
ної нейрохірургії. Як лікар він брав участь у
Першій світовій війні, де проявив себе як ви-
датний організатор медичної служби росій-
ської армії. Організатор і перший президент
Академії медичних наук (з 1944 р.).
Частими відвідувачами музею були члени
практично всіх російських наукових товариств:
неодноразово бував у музеї граф О.О. Боб-
ринський — член Державної Ради, сенатор, го-
лова Імператорської Археологічної комісії; чле-
ни вчених товариств, доценти і приват-доценти,
професори, академіки — Б.В. Фармаковський,
Ю.А. Кулаковський, Б.І. Ханенко, Е. фон Штерн,
М.І. Ростовцев, О.В. Орешников, Н.П. Кондаков,
Д. Айналов, В. Шкорпил, О.Л. Бертьє-Делагард,
С. Жебельов, К.В. Болсуновський, В.В. Лати-
шев, В.К. Трутовський, В.Ф. Міллер, Т.В. Ки-
бальчич, Х.Х. Гіль, Р.О. Прендель, Ф.О. Браун,
Ф.І. Успенський і багато інших. З багатьма із них
К.К. Косцюшко-Валюжинич підтримував тісні
наукові контакти, листувався з проблем датуван-
ня відкритих архітектурних пам’яток і знахідок.
Виявляли інтерес до Херсонеса й інозем-
ні гості. Вчені різних інститутів і наукових то-
вариств із Праги, Вюрцбурга, Лейпціга, Буха-
реста, Кембриджа, Софії, Берліна, Кракова, з
Франції, Німеччини, Мексики, Японії, Бель-
гії, Великої Британії — щороку відвідували
Херсонес. У Книгах відвідувачів є підписи го-
лів надзвичайних посольств до Росії, генераль-
них консулів і послів іноземних держав, а також
підписи голів і членів королівських родин.
25 травня 1896 р.: «В Императорскую Архе-
ологическую комиссию. Имею честь довести до
сведения <...>, что сего числа в 12 часов дня Ее
Величество Королева эллинов Ольга Константи-
новна (до заміжжя Велика князівна Ольга Кос-
тянтинівна Романова, дочка Великого кня-
зя Костянтина Павловича і онука імператора
Миколи І — Т.Д., Н.К.) и Их Высочества Ве-
ликие Князья Константин (герцог Спартский),
Георгий и Николай Георгиевичи изволили осма-
тривать Херсонесский музей и расписаться в
Книге для посетителей, при чем я был удостоен
разрешением Ее Величества на поднесение пят-
надцати фотографических снимков с наиболее
интересных древностей. Заведующий раскопками
6 Аполінарій Михайлович Васнецов (1856—1933 рр.). У
картинах з історії Москви Васнецов став засновни-
ком історичного пейзажу — окремого жанру в ро-
сійському живописі, в якому відтворюється образ
давніх російських міст за історичними документа-
ми і археологічними пошуками. Поглиблена робота
Васнецова над історією Москви зближує художника
з істориками і археологами. 1900 р. художника при-
йняли членом Комісії зі збереження давніх пам’яток
при Московському археологічному товаристві. З
1901 р. він став членом-кореспондентом цього то-
вариства, а 1906 р. за заслуги на науковій ниві його
одноголосно було обрано дійсним членом Москов-
ського археологічного товариства. Це було великою
честю для художника і свідчило про визнання його ро-
боти з вивчення старої Москви відомими російськими
вченими-істориками і археологами. А.М. Васнецов по-
над десять років брав участь у роботі Комісії з охоро-
ни давніх пам’яток. Йому часто доводилося оглядати
старі будівлі, а також вивчати давні ікони і керувати
їх реставрацією. Досліджуючи історичну пам’ятку,
художник давав її обміри, робив замальовки і пись-
мово висловлював міркування про можливості її рес-
таврації. 1903 року Васнецов енергійно брав участь в
організації Союзу російських художників. З 1918 по
1929 рік Аполінарій Михайлович був головою, а по-
тім почесним головою Комісії з вивчення старої Мо-
скви.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 79
Косцюшко-Валюжинич.» (Письмо № 39, л. 144,
док. 210). Після огляду музею Її Величність за-
лишила у Книзі відвідувачів власноручний під-
пис «Ольга К.» (Книга № 166, л. 141) (рис. 9).
1898 р. музей відвідали «Королевские высо-
чества греческие принцы Андрей и Христофор»
(Книга № 167, л. 18).
Неодноразово музей відвідували видатні ді-
ячі церкви: «Николай — епископ Таврический»
(був у музеї 4 рази — 1899, 1901, і двічі 1902 рр.),
«Антоний — митрополит Санкт-Петербургский
и Ладожский, епископы Иннокентий и Антоний,
архимандрит Порфирий Виноградов» (Книга
№№ 168 і 169).
У Книзі відвідувачів за 1898 р. є автограф
послушника Матвія Головіна (Книга № 167,
л. 1), а серед архівних документів зберігається
справа за № 206 — Рукопис послушника М. Го-
ловіна «Херсонес Таврический», де описано іс-
торію будівництва монастиря на території дав-
нього городища і будівництво Володимирсько-
го собору. Незважаючи на те, що М. Головін
належав до братії монастиря, він був дуже за-
цікавленою людиною, захоплювався історією
та археологією і часто спілкувався з К.К. Кос-
цюшком-Валюжиничем. Імовірно, сам М. Го-
ловін і подарував йому цей рукопис. Саме про
нього писав К.К. Косцюшко-Валюжинич у
своєму листі від 6 липня 1898 р. до Імператор-
ської Археологічної комісії: «… при замещении
монастырем площади вокруг собора с южной
стороны апсиды древней базилики послушником
Матвеем Головиным <…> была замечена мра-
морная плита, явившаяся частью декрета и лю-
безно доставленная Головиным в склад древнос-
тей …» (О посещении № 40, л. 27).
Ще один запис від 30 березня 1900 р.:
«Где не станет нога — тут, там и здесь,
Одна могила древний Херсонес.
Камни, кости, лишь прах да черепки
Говорят, кто были его предки.
Монах-миссионер, чех Вячеслав» (Книга № 167,
л. 123).
Не залишався Херсонес і без найвищої ува-
ги Російського імператорського дому. 19 трав-
ня 1893 р. музей відвідали Їх Величності ім-
ператор Олександр ІІІ з імператрицею і спад-
коємцем цісаревичем, великою князівною
Ксенією Олександрівною, великими князями
Георгієм, Михайлом і Олексієм Олександро-
вичами «и пробыли в нем 35 минут» (Заведую-
щего № 42, л. 25). «Их Величества осматри-
вали <…> мраморы и орнаменты иконостасных
плит <…>. Войдя в само здание Их Величества и
Императорские Высочества начали осмотр му-
зея с классических древностей, а именно с надпи-
си, содержащей гражданскую присягу херсонес-
цев конца четвертого века…» (Вырезки № 49,
л. 32, 33). У Книзі відвідувачів музею імпера-
тор Олександр ІІІ залишив свій підпис (Книга
№ 165, л. 28 звор.) (рис. 10).
Як відомо, імператорська родина щороку
відпочивала в Лівадії — своїй літній резиденції.
З Книг відвідувачів музею випливає, що імпе-
ратор Микола ІІ з імператрицею Олександрою
Федорівною, великі князі Олександр Михай-
лович, Михайло Олександрович, велика кня-
зівна Ксенія та інші члени імператорської сім’ї
майже щороку відвідували музей і розкопки.
«22 августа 1898 г. Николай, Мария, Алек-
сандр, Михаил, Ксения» (Книга № 167, л. 33, 49,
121 звор.). «18 сентября 1902 г. Николай, Алек-
сандра, Михаил, министр Императорского Дво-
ра барон Фредерикс, княжна Оболенская, княж-
на Орбелиани» (Книга № 169, л. 74) (рис. 11).
Того дня К.К. Косцюшко-Валюжинич у своє-
му рапорті графу О.О. Бобринському (рапорт
і фотографії відвідин Херсонеса 1902 року ви-
дано окремою брошурою) писав: «Высочайшее
обозрение музея и раскопок продолжалось два
часа!» (О посещении № 40, л. 225) (рис. 12).
Рис. 9. Підпис Ольги Костянтинівни Романової у Кни-
зі відвідувачів
Рис. 10. Підпис імператора Олександра ІІІ у Книзі від-
відувачів
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 80
Слід відзначити, що імператор неодноразо-
во бував у Херсонесі з дітьми. Ось кілька при-
кладів. 1902 р. — «в пятницу 20 и в субботу 21
сентября музей и раскопки изволили посетить
августейшие дочери Их Величества и книга музея
обогатилась еще тремя драгоценными подписями
<…> К.К. Косцюшко-Валюжинич» (О посеще-
нии № 40, л. 232 звор.) (рис. 13). 1909 р. — ра-
зом з Ольгою і Тетяною; 1911 р. — разом із Оль-
гою, Тетяною, Марією і Анастасією (Книга №
167, л. 33; № 172, л. 107): «Ольга, Татьяна, Ма-
рія, Анастасія» (Книга № 169 л. 74, звор.; Аль-
бом № 214, л. 5).
Останній запис, зроблений у Книзі відвіду-
вачів музею імператором Миколою ІІ, датова-
но 11 серпня 1913 р. (Книга № 173, л. 246).
У складі кортежу імператора Миколи ІІ і
самостійно музей часто відвідували члени і
нащадки відомих князівських сімей і родів —
князі і княгині Гагаріни, Трубецькі, Оболен-
ські, Суворови, Сумарокови, Кочубеї, Путяти-
ни, Голіцини, Щербатови та ін.
5 жовтня 1902 р. музей відвідав «статc-
секретарь граф Ламсдорф» (Книга № 169, л.
84) — російський державний діяч, з 1897 р. то-
вариш (заступник) міністра іноземних справ,
з 1900 р. — керівник міністерства, а потім мі-
ністр іноземних справ.
29 серпня 1902 р. оглядав розкопки і музей
«Сотрудник СП — Петербургского Археологичес-
кого Института граф Петр Апраксин» (Кни-
га № 169, л. 62 звор.) (рис. 14). Через 10 років
(15 березня 1912 р.) доля знову привела графа
Апраксіна в Херсонес (Книга № 173, л. 105) 7.
Перед еміграцією, в останні дні перебування
в Росії, граф Апраксін втретє відвідав Херсо-
неський музей: «19 июля 1920. Граф Петр Ни-
колаевич Апраксин» (Книга № 173, л. 427).
Щороку відомість музею зростала як у нау-
ковому світі, так і серед простого люду. Публі-
кації результатів розкопок і найвизначніших
пам’яток Херсонеса в головних наукових і пері-
одичних виданнях привертали увагу до Херсо-
неса і музею. К.К. Косцюшко-Валюжинич ре-
гулярно повідомляв у своїх листах до Імпера-
торської Археологічної комісії про збільшення
кількості відвідувачів музею: 1898 р. підписи за-
лишили 3182 осіб, 1899 р. — 3434, 1900 р. — 5128,
1901 р. — 6507, 1902 р. — 8151. Всього ж з 1898 до
1902 р. музей і розкопки оглянули, залишивши
свої підписи в Книгах, 26452 відвідувачі.
У грудні 1907 р. помер Карл Казимирович
Косцюшко-Валюжинич. У Книзі відвідувачів з
цього приводу є зворушливий запис: «1907 год. 16
декабря в день погребения уважаемого г. Косцюшко
посетил музей рабочий — каменщик А. Крупенин.
Мир праху твоему великий труженик во имя на-
уки» (Книга № 171, л. 239 звор.).
У вересні 1914 р. Імператорська Археологіч-
на комісія відрядила до Херсонеса Лаврентія
7 Петро Миколайович Апраксін — відомий держав-
ний і громадський діяч Росії, керівник Російсько-
го Зібрання, дійсний статський радник. 1911—1913
рр. він обіймав посаду Таврійського губернатора.
Граф Апраксін був одним із найстарших членів Ро-
сійського Зібрання, куди вступив ще 1902 року. За
великі пожертви на потреби товариства Апраксіна
і його дружину (від народження князівна Барятин-
ська) було обрано пожиттєвими членами Російсько-
го Зібрання. В часи громадянської війни переїхав з
родиною до Криму, був останнім головою Ялтин-
ської управи. Після еміграції жив у Югославії, по-
тім осів у Бельгії, де 1923 року заснував Історико-
генеалогічне товариство. 1945 року зійшов на посаду
голови комітету з будівництва Храму-пам’ятника в
ім’я царя-мученика Миколи ІІ в Брюселі. Помер і
похований 1962 року в Брюселі.
Рис. 11. Сторінка з підписами членів імператорскої ро-
дини та членів імператорского двору, 1902 р.
Рис. 12. Відвідини Херсонесу імператором та імпера-
трицею, 1902 р.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 81
Олексійовича Моїсеєва, який став першим ди-
ректором Херсонеського музею (з 1915 р.). Він
прийняв музей у складний час. Одним із його
завдань став порятунок старожитностей Хер-
сонеса від пограбування в період Першої сві-
тової війни, революції і інтервенції. Його най-
більшою заслугою є збереження всіх археоло-
гічних колекцій музею.
Найбільша за обсягом Книга відвідувачів
вміщує 12 років відвідування музею — з 1910
до 1922 рр., але це не просто роки, це ціла іс-
торична епоха.
Перша світова війна внесла корективи в
життя музею. У той час Севастополь перебу-
вав під обстрілом, проводити розкопки було
неможливо. У книзі для відвідувачів Л.О. Мо-
їсеєв зробив запис: «С конца лета 1914 г. му-
зей был закрыт для посетителей: — важнейшие
вещи из него после обстрела «Гёбеном» Севасто-
поля вывезены на хранение в Харьков, где до сих
пор сохраняются» (Книга № 173 л., 324 звор.).
Їх зберігали в книгосховищі бібліотеки Харків-
ського університету. Це поклало початок тіс-
ній науковій співпраці Херсонеського музею і
Харківського університету.
У період Першої світової війни давнє го-
родище невпинно руйнувалося військови-
ми частинами, що розташувалися на його те-
риторії. Протягом усього 1915 р. військові за-
ймали одне музейне приміщення за іншим. В
умовах анархії і розрухи нагальною проблемою
стало збереження музейного майна. Л.О. Мо-
їсеєв був змушений перевезти архів до канце-
лярії безпосередньо до Севастополя, оскільки
в той час музей перебував за межами міста. В
роки громадянської війни розкопки на терито-
рії Херсонеса також не проводилися — заборо-
нялося проводити навіть обміри стін.
Важко уявити, що було б із музеєм, якби не
Л.О. Моїсеєв з його вільним знанням європей-
ських мов і вмінням знаходити підхід до влади,
що змінювалася в ті роки, як у калейдоскопі.
«Заведующему Историческим музеем при Хер-
сонесском монастыре. Сегодня около 9-ти часов
утра высшее Германское командование посетит
для осмотра Исторический музей при Херсонес-
ском монастыре, о чем Севастопольская городская
управа уведомляет Вас для зависящих распоря-
жений об открытии музея к указанному времени.
Член Управы (підпис), Секретарь (підпис)» (Дело
№ 147, л. 63). У листі Лаврентія Моїсеєва до Ім-
ператорського Німецького Управління в Севас-
тополі від 10 липня 1918 р. читаємо: «Покорнейше
прошу не отказать сообщить мне список лиц, посе-
тивших вчера с фельдмаршалом графом Эйхорном
музей и раскопки Херсонеса, для занесения их в кни-
гу музейных посещений, что останется навсегда
очень важным и интересным историческим доку-
ментом» (Книга № 173, л. 326).
Через кілька днів у Книзі відвідувачів
Л.О. Моїсеєв зробив запис: «После четырех-
летнего перерыва музей открывается вновь 15
июля 1918 г. Директор музея Л. Моисеев» (Кни-
га № 173, л. 327). Можна припускати різні ва-
ріанти: відкриття музею було рекомендовано
гостями, які відвідали його 9 липня 1918 р., або
Л.О. Моїсеєв переконав їх у необхідності від-
крити музей, або домовився про охорону тери-
торії музею, або це просто випадковий збіг?...
Незважаючи на революційні події і грома-
дянську війну, економічну розруху і безвладдя,
музей не втратив своєї популярності.
«11 августа 1918 г. Сколько раз я стремился уви-
деть раскопки Херсонеса как историческую древ-
ность? Много пришлось видеть наконец я прие-
хал в Севастополь, и вот я на раскопках древне-
го славного известного своей храбростью народа.
По дороге сюда я заметил уже наши разареные
казармы, тоже известных когда-то своей хра-
бростью русских солдат. Больно защемило мое
сердце при виде этой картины. И мелькнула мысль
неужели и наша доблесть отойдет в область пре-
дания (підпис)» (Книга № 173, л. 329 звор.).
Гортаємо сторінки відвідування музею за
1920 р. — перегортаємо частинку історії Ви-
ходу…
Безвихіддю, сумом і трагічним передбачен-
ням неможливості повернення на Батьківщи-
Рис. 13. Підписи дочок імператора Миколи ІІ
Рис. 14. Підпис графа Петра Апраксіна
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 82
ну наповнені записи про відвідини музею того
багатостраждального року. Тут єсаули і солда-
ти Війська Донського, хорунжі, підпоручики і
поручики, корнети і полковники, сестри ми-
лосердя, графи і князі, купці і статські радни-
ки...
Музей і розкопки відвідали «князья Юсупов
и Сумароков», «князь Д. Голицын» (Книга № 173,
л. 448, 340), 17 травня 1920 р. — «музей и раскоп-
ки посетил Главнокомандующий Вооруженными
Силами Юга России генерал-лейтенант барон
Врангель с командованием генерального штаба»
(Книга № 173, л. 413) (рис. 15).
«Броненосца «Ростислав» подпоручики (під-
писи), 11 апреля 1920 г.» (Книга № 173, л. 393
звор.).
19 травня: «Я долго все мечтал увидать
старинные искусства и наконец мне вдалось и я
пришел к такому заключению что нашим архи-
текторам еще далеко до старины. Всеволод Ши-
пулинский, бывший коммерсант г. Конотопа, те-
перь солдат Марковского полка» (Книга № 173,
л. 418 звор.).
«Судя по раскопкам, мне кажется, что жен-
щины древнего Херсонеса лучше понимали и храни-
ли чувства своих современников, чем женщины их
прекрасного потомства. 1920 г. 21 мая. Князь пор.
(поручик?) В. Быханов» (Книга № 173, л. 419)
(рис. 16).
22 травня 1920 р.: «Милый и славный Херсонес
и Крым увижу ль я еще хоть раз Вас. (підпис)»
(Книга № 173, л. 419) (рис. 16).
«Музей посетили офицеры Добровольческой
армии. 10 июля 1920 г. Подпоручики (підписи)»
(Книга № 173, л. 424 звор.) «Посетил Донской
офицер есаул Ковалев ст. Луганской. Остал-
ся тронут до некоторой степени богатым ма-
териалом. 12. 07. 1920 г.» (Книга № 173, л. 433
звор.).
«Сестра милосердия бронепоезда «Генерал
Шкуро» (підпис) (Книга № 173, л. 399).
Рис. 15. Підписи князя Юсупова, Су-
марокова, Голіцина, барона Врангеля
Рис. 16. Відгук князя В. Биханова.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 83
«18 июля 1920 г. два брата Л. и В. Шнейдер из
Богодухова Харьковской губ. заброшенные судь-
бой в Крым наконец увидели одно из желаний,
то на что можно смотреть и вспоминать былое
прошлое и хорошее но в будущем при осмотре те-
перешних остатков варварства от «древних»
красот будут проклинать варваров красных. Бо-
ритесь со злом разрушения и злом культуры я Вас
всех призываю. Оставим мы для своего потом-
ства все хорошее!» (Книга № 173, л. 426—427).
У перших числах листопада 1920 р. Черво-
на армія штурмом взяла Перекоп і прямувала
до узбережжя. 16 листопада на всій території
Кримського півострова було остаточно вста-
новлено радянську владу.
«1 января 1921 г. А. Лебедев. Эмиссар Отде-
ла Музеев Наркомпроса. Г. Бонч-Осмоловсский,
завед. Крымохрис»8 (Книга № 173, л. 453) — ра-
дянський учений, археолог і антрополог.
2 лютого 1921 р. «Имел удовольствие посе-
тить Херсонесский музей и раскопки красноар-
меец 2-го Отдельного полевого тяжелого артди-
визиона Алексей Иванович Евстифеев уроженец
Симбирской губернии Сызранского уезда» (Книга
№ 173, л. 453 звор.).
У жовтні 1922 р. музей відвідав поет, худож-
ник, критик і дослідник «Максимилиан Воло-
шин» (Книга № 173, л. 456) (рис. 17). М. Во-
лошин юнаком оглядав «низкие обрывистые
террасы, на которых громоздятся развалины
Херсонеса...» (Волошин 1925), а в зрілому віці
поет і історик неодноразово приїздив до Се-
вастополя читати лекції і власні вірші.
Зі встановленням радянської влади в Криму
заклади культури було включено до вже сфор-
мованої системи музейної справи і охорони
пам’яток Країни рад. Садибу Херсонеського
монастиря, закритого новою владою, спочатку
було відведено під концтабір, а потім поділе-
но між будинком собезу і стрілецьким полком.
Проте вже з 1921 р. Л. Моїсеєв почав наполе-
гливу боротьбу за передачу садиби і будівель мо-
настиря Херсонеському музею, і до початку 1924
р. йому вдалося домогтися їх юридичної передачі
цілком у відання музею. У той період із Харкова
було реевакуйовано і колекцію старожитностей.
Настав 1925 р., який можна назвати пово-
ротним в історії Херсонеського музею. Після
проведення ремонту в будівлях колишнього мо-
настиря розгорнулася нова експозиція музею. У
просторих приміщеннях уперше було організо-
вано музей з науково обґрунтованою експозиці-
єю. Це стало можливим завдяки енергійній ді-
яльності тодішнього директора музею, доцента
Ленінградського університету Костянтина Еду-
ардовича Гриневича. У ті роки Херсонеський
музей став перетворюватися зі «складу старо-
житностей» у великий науково-дослідницький
і науково-просвітницький заклад.
У записах, залишених у Книзі відвідувачів,
знаходимо оцінку самовідданій роботі музей-
них працівників:
«Наконец-то музей Херсонеса принял подоба-
ющий вид и обстановку». 30.04. 1926 р. (Книга
№ 174, л. 90 звор.).
«Переведенный в новое помещение Херсонес-
ский музей дает возможность каждому посеща-
емому легко понять по составленным надписям,
все отделы такового чего не было раньше. Прино-
шу глубокую благодарность администрации и всем
музейным работникам (підпис) (Книга № 174,
л. 29 звор.).
«Музей посетила делегация из Швеции, Дании
и Норвегии». 09.06.1926 р. (Книга № 174, л. 94
звор.).
«Посетив музей остался очень доволен, но имею
маленькое пожелание, чтобы все лучшие экспонаты
были возвращены в музей, где они могут дать боль-
ше пользы в виду их ценности. 10.06.1926 г.» (Книга
№ 174, л. 96 звор.).
«Осмотревши Херсонесский музей 2 января 1927
года вынесено впечатление, что музей вполне вос-
станавливается, считаю необходимым закрепить
за музеем все строения для использования в целях
расширения музея. ПредКрымЦик(а) В. Ибраги-
мов» (Книга № 174, л. 235 звор.).
8 Єдиною силою, здатною протистояти стрімкому
урагану всезагального руйнування із назвою «наці-
оналізація палаців і палацових цінностей», виявив-
ся підрозділ Наркомату просвітництва, який відав
справами охорони пам’яток мистецтва і давнини
(скорочено Охрис). Перші часи його очолював архе-
олог Г.А. Бонч-Осмоловський (1890—1943 рр.).
Рис. 17. Підпис художника Максиміліана Волошина
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 84
У 1930-х рр. музей і розкопки надалі відвіду-
вали представники найрізноманітніших верств
населення. Книги відвідувачів вели вже за дво-
ма типами. «Книги обліку відвідувачів» було
розліновано на стовпчики, де окремо виділено
рік, місяць відвідин і, що найцікавіше, стовпчи-
ки за верствами, де зазначено: робітник, служ-
бовець, селянин, військовий, студент, домогос-
подарка, ті, що навчаються. В цих Книгах лише
підписи і дати. З’явилися й окремі «Книги за-
уважень і побажань про Херсонеський музей».
Ось кілька записів із Книг тих років.
«Музей посетила группа беспризорников из
детского приемника Карантина и выносит бла-
годарность бабушке, которая нам все объясняла.
Еще характерно то что музей является наглядным
пособием по истории до нашей эры. 15/VII-1935 г.
А. Рыжов.» (Тетрадь № 512, л. 14 звор.).
«Впечатления произведенные музеем самые
замечательные. Восхищаемся тем уровнем куль-
туры которого достигли древние жители Хер-
сонеса… 2/V- 1938 г. Командир РККФ (підпис)»
(Книга № 374, л. 15 звор.).
«Мы пятая татарская школа, посетили му-
зей, остались очень хорошие впечатиления от
всех экспонатов и умение передать детям исто-
рические даты <…> Ученики 5 школы 3 класса,
ст. вожатая (підпис)» (Книга № 534, л. 93).
«Вся группа экскурсантов <…> Московского
ГПИ им. К. Либкнехта выражает глубокую бла-
годарность научному сотруднику херсонесского
музея Александру Кузьмичу Тахтаю, который в
течение 5 часов знакомил нас с ценнейшими ис-
торическими памятниками прошлого… 11.VII.
1939 г.» (Книга № 534, л. 102).
«Вообще я не люблю музеев. За Маяковским
мне хочется повторить «ненавижу всяческую
мертвечину — обожаю всяческую жизнь». Но Хер-
сонесский музей — музей необычный. Сюда при-
ходишь как к источнику, который, знаешь, бьет
века, с древнейших времен и по сие время. Херсо-
несский музей отличается от других тем, что
стоит в непосредственной близости от неисчер-
паемого колодца, в который смотрит пытливый
солнечный луч сегодня. Музей дышит мыслью и
чувством заботливой любви к делу что пережива-
ет века <…> Павел Барто. 24/IX-1940 г.)» (Кни-
га № 534, л. 123 звор.).
Суттєві корективи в роботу музею вніс 1941 р.
Війна для Херсонеського музею почалася 25
червня 1941 р., коли на двір музею впала бом-
ба, вибух якої пошкодив музейні будівлі. Як
напише потім у своєму звіті С.Ф. Стржелець-
кий, це була єдина бомба, що впала в Херсо-
несі до вересня 1941 р. Майже весь чоловічий
склад музею долучився до народного ополчен-
ня. Чотири співробітники музею записалися
добровольцями до Червоної армії. На терито-
рії музею було організовано бомбосховище. З
наближенням фронту дедалі гостро постава-
ло питання про необхідність евакуації музею
в тил. Підготовку пам’яток Херсонеса, архі-
ву і бібліотеки очолив головний зберігач му-
зею О.К. Тахтай. Ящиків бракувало, тому для
пакування витягли з підвалів старі монастир-
ські скрині. За рознарядкою про евакуацію му-
зею було дозволено вивезти три тонни ванта-
жу. Завдяки наполегливості директора музею
І.Д. Максименка фактично було вивезено ві-
сім тонн. Все майно музею — пам’ятки, ар-
хів, бібліотеку — було спаковано в 108 ящиків.
Супроводжувати цінний вантаж призначили
С.Ф. Стржелецького. Ситуація на фронті де-
далі ускладнювалася, для евакуації залишався
єдиний шлях — море. 18 вересня 1941 р. музей-
не майно завантажили на теплохід «Волга», що
прямував до м. Поті. Минуло понад три місяці
неймовірних труднощів, довгих стоянок, голо-
ду і холоду, постійної тривоги за цілісність му-
зейних експонатів, поки 26 листопада 1941 р.
майно Херсонеського музею було доправлено
до Свердловська, де розташовано в сумновідо-
мому колишньому будинку купця Іпатьєва.
Херсонеський музей був єдиним із музеїв
Криму, що здійснив евакуацію своєчасно і по
змозі повно. Проте значна частина пам’яток
все-таки залишалася в Херсонесі, тому одно-
часно з евакуацією здійснювалися роботи з
охорони пам’яток, що залишились. Товстим
шаром землі було засипано мозаїки, для збере-
ження пам’яток обладнано дві великі античні
цистерни. Працівники музею евакуювалися в
тил. Зберігачем фондів, пам’яток і будівель, що
залишились, за наказом директора музею було
призначено Н.З. Федорова — найстарішого
співробітника, який понад 40 років працював у
музеї. З наукових працівників у музеї залишив-
ся лише О.К. Тахтай, відмовившись їхати в ева-
куацію. «Но здесь же будет пекло», — наполягав
директор музею І. Максименко. — «В каждом
пекле должен быть свой цербер, и я останусь та-
ким цербером у этих святых камней», — відповів
О. Тахтай (Граб, Супруненко 1991, с. 31), і за-
лишився зберігачем Херсонеса і його пам’яток
протягом усієї війни. На превеликий жаль, ру-
кописи, звіти про розкопки періоду окупації
Севастополя, знахідки цього періоду зникли.
Як напише потім О. Тахтай у своїй Звітній за-
писці: «5-го июля 1942 года моя жена… была
выброшена немцами из нашей быв. квартиры в
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 85
Севастополь в 2 часа, получив разрешение взять с
собой самое необходимое. Моя избранная библио-
течка, неопубликованные рукописи, в частности
отчеты о «военно-археологических» раскопках в
Херсонесе времени осады, наиболее ценные наход-
ки этого времени, <…> остались на квартире и
исчезли бесследно. 6-го июля в Херсонес прибыла
«комиссия археологов» крымского айнзацштаба
и наложила свои «конфискационные» листки на
музейные корпуса и собор. Ключ от средневеко-
вого отдела был вручен командиру в/ч, занявшей
Херсонес, адъютантом которого был Ламздорф
(сын быв. русского министра иностранных дел),
очищавший мою квартиру для себя, — большой
любитель древностей, коллекционер …» (До-
кладная № 881, л. 61). Того самого графа Лам-
сдорфа, підпис якого є в книзі відвідувачів му-
зею за 1902 р.
Ольга Берггольц, російська письменниця і
поетеса, яка побувала в Севастополі 1944 р., че-
рез чотири місяці після його звільнення, напи-
сала у своїй книзі: «… Под ежеминутной угрозой
ареста, лагеря, смерти, Тахтай берег и хранил
музей. За старым ученым постепенно закрепи-
лось прозвище «спаситель Херсонеса» (Берггольц
1946, с. 131—151).
Однак, незважаючи на окупацію, музей пра-
цював. Як писав О. Тахтай, в Управління музеїв
НКП РСФСР: «… Экспозиция музея существо-
вала и существует в усеченном и, так сказать
«кунсткамеризованном» виде. Общая хронологи-
ческая линия в основном сохранена. При немцах
музей работал, как и все прочие Крымские, на
особых началах /запретная зона/… 27.VI.1944 г.
А. Тахтай» (Докладная № 881, л. 54—63).
Після звільнення Криму і Севастополя 9 трав-
ня 1944 р., Виконком Севастопольської міської
ради 26 серпня 1944 р. ухвалив реевакуацію Хер-
сонеських пам’яток з Уралу. В газеті «Красный
черноморец» № 48 від 25 лютого 1945 р. читає-
мо: «Сегодня отмечается событие, немаловажное
в научной жизни Севастополя, Крыма и всей нашей
страны: открывается Государственный Херсо-
несский музей <…> Экспозиции, вывезенные в свое
время на Урал, возвращены в музей. Торжествен-
ное открытие <…> посвящается доблестным вои-
нам Красной Армии и Черноморского флота, осво-
бодившим Севастополь» (Вырезки № 500, л. 3).
І ось перший повоєнний запис у Книзі від-
відувачів: «Восстановление и открытие музея
истории Херсонеса является культурным вкла-
дом в дело возрождения города-героя Севастопо-
ля. Много еще надо для полного восстановления
музея времени и средств, но и в настоящем со-
стоянии, экспонаты и материалы дают полное
представление о славной истории Херсонеса —
предшественника Севастополя. Замечательно
показаны исторические памятники и документы
борьбы обитателей Херсонеса с нашественника-
ми. Слава сотрудникам музея, сумевшим сберечь
ценные экспонаты от немецко-фашистских вар-
варов и своим кропотливым трудом в трудных
условиях открыть музей. Подполковник Е. Ре-
венко. 4 марта 1945 г.» (Книги № 627, л. 4).
Цим записом у Книзі відвідувачів відкрила-
ся вже чергова сторінка в історії музею...
Книга для посетителей Херсонесского музея с 9 августа 1892 г. по 1 января 1895 г. // НА НЗХТ. — Спр. № 165.
Книга для посетителей Херсонесского музея за 1895 г. // НА НЗХТ. — Спр. № 166.
Книга для посетителей Херсонесского музея за 1898 г. // НА НЗХТ. — Спр. № 167.
Книга для посетителей Херсонесского музея с 1 января 1901 г. // НА НЗХТ. — Спр. № 168.
Книга для посетителей Херсонесского музея с 1 мая 1902 г. // НА НЗХТ. — Спр. № 169.
Книга для посетителей Херсонесского музея с 15 апреля 1903 г. // НА НЗХТ. — Спр. № 170.
Книга для посетителей Херсонесского музея с 1 января 1905 г. // НА НЗХТ. — Спр. № 171.
Книга для записи посетителей Херсонесского музея // НА НЗХТ. — Спр. № 172.
Книга для записи посетителей Херсонесского музея // НА НЗХТ. — Спр. № 173.
Книга для посетителей Херсонесского археологического музея // НА НЗХТ. — Спр. № 174.
Письмо В.Г. Тизенгаузена — К.К. Косцюшко-Валюжиничу от 14.07.1895 г. // НА НЗХТ. — Спр. № 39.
«О посещении Их Императорскими Величествами Государем императором Николаем Александровичем и
Государыней императрицей Александрой Федоровной и Его императорским Высочеством Великим Князем
Михаилом Николаевичем музея и раскопок в Херсонесе 18 сентября 1902 г.» Рапорт заведующего раскопка-
ми и музеем в Херсонесе К.К. Косцюшко-Валюжинича Его Сиятельству Председателю Комиссии Гофмей-
стеру двора Его Величества сенатору графу А. А. Бобринскому // НА НЗХТ. — Спр. № 40.
Заведующего раскопками и складом древностей в Херсонесе. Переписка с Императорской Археологической комис-
сией, ее председателем, членами и делопроизводителем с 1 января 1898 по 31 декабря 1902 г. // НА НЗХТ. —
Спр. № 40.
Заведующего раскопками и складом древностей в Херсонесе. Переписка с Правительственными и общественными
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 86
учреждениями, с учеными обществами и их представителями с 15 декабря 1888 по 31 декабря 1902 г. // НА
НЗХТ. — Спр. № 42.
Вырезки из газет и журналов и брошюр, посвященные истории и археологии Херсонеса и отчасти Крыма с 19 мая
1888 г. // НА НЗХТ. — Спр. № 49.
Дело Херсонесского музея за 1918 г. (разная переписка) // НА НЗХТ. — Спр. № 147.
Альбом с подписями лиц быв. царской фамилии и придворн., посетивших Херсонесский музей // НА НЗХТ. —
Спр. № 214.
Книга для отзывов о Государственном Херсонесском историко-археологическом музее. Феодальный отдел. 1938 г. //
НА НЗХТ. — Спр. № 374.
Тетрадь для заметок посетителей Херсонесского музея за 1934. 1935—1936, 1937 гг. // НА НЗХТ. — Спр. № 512. — зо-
шит 2.
Книга замечаний и пожеланий о Херсонесском музее — феодальный отдел. 1939—1941 гг. // НА НЗХТ. — Спр. №
534.
Докладная записка. О Херсонесе в эпоху немецкой оккупации быв. Хранителя Музея А. Тахтая. 1 января 1945 г. //
НА НЗХТ. — Спр. № 881.
Материалы по эвакуации и реэвакуации музея в период Великой отечественной войны и возобновление работы
музея // НА НЗХТ. — Спр. № 881.
Вырезки из газет за 1926, 1927, 1928, 1940, 1945 гг. // НА НЗХТ. — Спр. № 500.
Книги отзывов ГХМ с 1945 по 1952 г. // НА НЗХТ. — Спр. № 627.
Ахматова А. Коротко о себе // Стихотворения и поэмы. / Библиотека поэта. Большая серия. — Л., 1976.
Берггольц О. Говорит Ленинград. — Л., 1946.
Волошин М. Культура, искусство, памятники Крыма // КРЫМ / под общ. редакцией д-ра И.М. Саркизова — Се-
разини, 1925. — С. 126—148.
Граб В.І., Супруненко О.Б. Археолог Олександр Тахтай. — Полтава, 1991.
Лезинский М. Литературный Севастополь. Путеводитель. — Севастополь, 1995.
Одержано 28.08.2008
Т.В. Дианова, Н.В. Красовская
ХЕРСОНЕССКИЙ МУЗЕЙ ГЛАЗАМИ ПОСЕТИТЕЛЕЙ
Херсонесский музей, основанный в 1892 г., является одним из старейших музеев Украины. Формирование архива
музея началось в 1888 г. Благодаря тому, что его одним из первых эвакуировали в годы Первой и Второй мировых
войн, а также самоотверженности его сотрудников удалось сохранить значительную часть документов. В статье
использованы документы лишь одного периода истории Херсонесского музея — с момента основания в 1892 г.
до середины 1940-х гг. Из анализа только одной категории архивных документов — Книг посетителей — можно
сделать вывод, что с момента основания музей пользовался большой популярностью среди самых различных ка-
тегорий населения, о чем свидетельствует неуклонный рост численности его посетителей.
T.V. Dianova, N.V. Krasovska
CHERSONESAN MUSEUM IN THE EYES OF VISITORS
Established in 1892, the museum in Chersonesos is one of the oldest museums in Ukraine. Museum archive has been formed
since 1888. In the ages of the World War ІІ, a great part of the documents were saved by the exertion of the museum staff
and due to the fact that it was one of the first museums that left for the evacuation. The given paper analyses the documents
from a single period in the history of the museum in Chersonesos: from 1892, when the museum was founded, to the mid.
1940s. The analysis of a single category of archival documents, visitors’ books, allows one to draw the conclusion that, from
its foundation date onwards, the museum was very popular among various groups of people and that the increasing number
of visitors testifies that.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /None
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Error
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /CMYK
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments true
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/CreateJDFFile false
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /ConvertToCMYK
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /DocumentCMYK
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure false
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles false
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5290 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:30:35Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Діанова, Т.В. Красовська, Н.В. 2010-01-14T13:17:19Z 2010-01-14T13:17:19Z 2009 Херсонеський музей очима відвідувачів / Т.В. Діанова, Н.В. Красовська // Археологія. — 2009. — № 1. — С. 72-86. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5290 Висвітлено маловідомі сторінки історії Херсонеського музею, які відкриває Книга відвідувачів цього музею. Херсонесский музей, основанный в 1892 г., является одним из старейших музеев Украины. Формирование архива музея началось в 1888 г. Благодаря тому, что его одним из первых эвакуировали в годы Первой и Второй мировых войн, а также самоотверженности его сотрудников удалось сохранить значительную часть документов. В статье использованы документы лишь одного периода истории Херсонесского музея — с момента основания в 1892 г. до середины 1940-х гг. Из анализа только одной категории архивных документов — Книг посетителей — можно сделать вывод, что с момента основания музей пользовался большой популярностью среди самых различных категорий населения, о чем свидетельствует неуклонный рост численности его посетителей. Established in 1892, the museum in Chersonesos is one of the oldest museums in Ukraine. Museum archive has been formed since 1888. In the ages of the World War ІІ, a great part of the documents were saved by the exertion of the museum staff and due to the fact that it was one of the first museums that left for the evacuation. The given paper analyses the documents from a single period in the history of the museum in Chersonesos: from 1892, when the museum was founded, to the mid. 1940s. The analysis of a single category of archival documents, visitors’ books, allows one to draw the conclusion that, from its foundation date onwards, the museum was very popular among various groups of people and that the increasing number of visitors testifies that. uk Інститут археології НАН України Публікації архівних матеріалів Херсонеський музей очима відвідувачів Херсонесский музей глазами посетителей Chersonesan museum in the eyes of visitors Article published earlier |
| spellingShingle | Херсонеський музей очима відвідувачів Діанова, Т.В. Красовська, Н.В. Публікації архівних матеріалів |
| title | Херсонеський музей очима відвідувачів |
| title_alt | Херсонесский музей глазами посетителей Chersonesan museum in the eyes of visitors |
| title_full | Херсонеський музей очима відвідувачів |
| title_fullStr | Херсонеський музей очима відвідувачів |
| title_full_unstemmed | Херсонеський музей очима відвідувачів |
| title_short | Херсонеський музей очима відвідувачів |
| title_sort | херсонеський музей очима відвідувачів |
| topic | Публікації архівних матеріалів |
| topic_facet | Публікації архівних матеріалів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5290 |
| work_keys_str_mv | AT díanovatv hersonesʹkiimuzeiočimavídvíduvačív AT krasovsʹkanv hersonesʹkiimuzeiočimavídvíduvačív AT díanovatv hersonesskiimuzeiglazamiposetitelei AT krasovsʹkanv hersonesskiimuzeiglazamiposetitelei AT díanovatv chersonesanmuseumintheeyesofvisitors AT krasovsʹkanv chersonesanmuseumintheeyesofvisitors |