Українське освоєння трипілля: енциклопедія-довідник чи пам’ятник?
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5295 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українське освоєння трипілля: енциклопедія-довідник чи пам’ятник? / Л.С. Клейн // Археологія. — 2009. — № 1. — С.109-116. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860119911358005248 |
|---|---|
| author | Клейн, Л.С. |
| author_facet | Клейн, Л.С. |
| citation_txt | Українське освоєння трипілля: енциклопедія-довідник чи пам’ятник? / Л.С. Клейн // Археологія. — 2009. — № 1. — С.109-116. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T17:38:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 109
Рецензії
Віха. У 2004 р. з моменту здобуття Україною
незалежності минуло 13 років, а відкриттю
трипільської культури виповнилося понад 130
років. Для української археології — справа чес-
ті показати, як швидко й розумно вона освої-
ла спадщину Російської імперії й Радянського
Союзу, як розпорядилася культурною спадщи-
ною тисячоліть. Трипільська культура — одна з
найяскравіших та найбагатших археологічних
культур України, хоча, можливо, й не «най» (є
й інші, не менш цікаві: скіфи, Київська Русь,
катакомбна культура). Однак саме трипільську
культуру було обрано пробним каменем.
«Енциклопедія трипільської цивілізації», що
вийшла в Києві 2004 р., — розкішне видання,
колективна праця українських археологів — без-
сумнівно, залишиться в бібліотеках пам’ятником
величі трипільської культури й національних по-
чуттів українських меценатів доби здобуття неза-
лежності. Без меценатів-колекціонерів, покійно-
го С.М. Платонова та С.А. Тарути, які пожертву-
вали свої колекції трипільських речей і величезні
кошти на видання, воно було б нездійсненне.
Слід відзначити й колосальну працю археологів,
насамперед головного редактора й автора бага-
тьох статей М.Ю. Відейка, а також відповідаль-
ного секретаря редакції Н.Б. Бурдо. Зрозуміло,
не можна забувати, що в ці результати вкладено
й багатолітню самовіддану працю багатьох поко-
лінь археологів України, Росії й Молдови — Пас-
сек, Бібікова, Маркевича, Черниш, Мовші, Зінь-
ковського та ін.
Це чудове довідкове видання із 3 тис. ко-
льорових ілюстрацій на крейдованому папері.
В науку введено численні пам’ятки, не відомі
раніше й зібрані в колекції «ПЛАТАР» (Плато-
нова й Тарути). Наведено реєстр усіх основних
пам’яток, історію вивчення, описано конфе-
ренції й виставки, наукові біографії дослід-
ників. Статті й світлини супроводжуються бі-
бліографією. Багатьом дослідникам доведеться
не раз звертатися до цього видання. Не мож-
на обійти увагою й узагальнювальні статті, на-
писані провідними дослідниками трипільської
культури з основних проблем її вивчення. Це
видання є віхою у її вивченні, таким воно й за-
лишиться.
Презентація видання відбувалася на «все-
світньому конгресі», так і названому: «Три-
пільська цивілізація». Мало в світі знайдеть-
ся пам’яток і культур, пошанованих настільки
дорогими виданнями. В російській археології
можна назвати «Візантійські емалі» М.П. Кон-
дакова (екземпляр було продано на аукціоні за
4,6 млн рублів), «Золото скіфів» М.І. Артамо-
нова. З культур не можу пригадати жодної.
У боротьбі зі спокусами. Тішить, що автори
основних статей, насамперед М.Ю. Відейко,
протистоять націоналістичним захопленням
деяких археологів і лінгвістів (як українських,
так і російських) — Ю.О. Шилова, А.Г. Кіфі-
шина та ін. і тверезо викривають міфи, створе-
ні на цьому ґрунті (в окремому додатку до пер-
шого тому). Російським археологам приємно
відзначити, що їх роль у вивченні трипільської
культури не замовчується й не затушовується.
«Сьогодні, коли трипіллязнавству понад 130
років, — пише М.Ю. Відейко, — нерозум-
ними (і разом з тим шкідливими для науки)
представляються спроби протиставити робо-
ти М.С. Грушевського або В.В. Хвойки дослі-
дженням «радянських» археологів, які нібито
займалися винятково фальсифікацією давньої
історії українського народу або «уперто замов-
чували» й «принижували» трипільську культу-
УКРАЇНСЬКЕ ОСВОЄННЯ ТРИПІЛЛЯ:
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ-ДОВІДНИК ЧИ ПАМ’ЯТНИК?*
Л.С. Клейн
* Л.С. Клейн підготував рецензію для публікації в од-
ному з російських профільних видань, але на про-
позицію редколегії нашого журналу погодився на
публікацію української версії рецензії в «Археоло-
гії» — Ред.
© Л.С. КЛЕЙН, 2009
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 110
ру. Погляд на історію досліджень дозволяє роз-
ставити все по місцях».
Випади на адресу «радянської археології»
тим більше нерозумні на тлі фінансових про-
блем української археології, що поки розви-
вається лише завдяки джерельній базі, створе-
ній за попередні 130 років — спочатку на гроші
різноманітних інституцій двох імперій (Росій-
ської й Австро-Угорської), а пізніше — міжво-
єнної Польщі, а також 70-літнього панування
«тоталітарного режиму». Головному редактору
та його найближчим співробітникам, імовір-
но, доводилося переборювати й у середовищі
власного колективу ці тенденції до міфотвор-
чості й приниження радянської археології.
У своїй статті в додатку до другого тому (с. 12—
18) «Стан і перспективи досліджень, охорони
та популяризації трипільської цивілізації» на-
родний депутат і голова Українського благо-
дійного фонду «Трипілля» І.О. Заєць виступає
проти традиції вважати Трипілля лише одні-
єю з археологічних культур. Трипілля має, на
його думку, розглядатися, як «культура, засад-
нича для європейської цивілізації» (с. 12). Він
також виступає проти гіпотези про походжен-
ня трипільської культури з балкано-дунайских
культур, вона має неодмінно походити з міс-
цевих культур. Відмінні від власних погляди
І.О. Заєць розглядає як антипатріотичну пози-
цію і спадщину колоніального режиму. Шко-
да, що народний депутат не розуміє: за тако-
го підходу об’єктивне дослідження минуло-
го неможливе, а фонд творитиме не благо, а
щось інше. У тому самому додатку вміщено
статтю «Трипілля — вікно у початок історії»
(с. 5—10) колишнього депутата Верховної
Ради, професора економіки Володимира Ки-
риловича Черняка, редактора усього додатка.
Він пише, що трипільці «першими в історії вирі-
шили продовольчу проблему, першими почали бу-
дувати справжні будинки, як правило, двоповер-
хові, в яких вперше з’явилися двері...» тощо (с. 5).
«У трипільців-усатівців уперше з’явились кур-
гани — прообраз пірамід». «Вже нагромаджено
достатньо фактів і аргументів для розвінчання
ортодоксальних уявлень про початок цивілізації
як «світла зі Сходу». Настав час ламати сте-
реотипи і здійснити нові географічні відкриття
стосовно витоків цивілізації... Трипільська куль-
тура, по суті, була першою цивілізацією люд-
ства». І посилається на писання Ю. Шилова,
А. Кіфішина (а також на висловлювання солід-
них археологів Г. Кларка та С. Піготта, але «ви-
рвані» з дуже старих книг — середини минуло-
го століття).
Ну, даруйте, Володимире Кириловичу, і Ви
туди ж... Схаменіться, де ж перші будинки, перші
двері, коли є Єрихон межі ІХ—VІІІ тис. до н. е. у
Палестині, Чатал-Гююк із храмами й розписа-
ми VІІ—VІ тис. до н. е. у Малій Азії, а трипіль-
ська культура в 5400—5100 р. до н. е. лише по-
чалася в Україні, трохи раніше — у Румунії й
Молдові, а її величезні поселення («протоміс-
та») з’явилися на тисячу років пізніше. Де ж
перші кургани, коли усатівська культура поча-
лася приблизно з 3400 р. (деякі нині датують
3500), а Майкопський курган і його культура —
з 3700 або навіть із 3900 рр. до н. е.
В.К. Черняк закидає Л.Л. Залізняку «прасе-
мітизацію» Трипілля. Дуже обізнаний і обереж-
ний археолог, Л.Л. Залізняк, за визначенням
В.К. Черняка, «виключає трипільців та інших
найдавніших хліборобів з кола індоєвропейських
народів» (с. 7). Етнічне визначення давніх куль-
тур справа надто складна й поки суто гіпоте-
тична. За результатами досліджень палеогене-
тиків, усю південну й почасти центральну Єв-
ропу в неоліті було заселено з Близького Сходу.
Так що припущення щодо афроазійської (тоб-
то семіто-хамітської) мовної належності ран-
ніх хліборобів Старої Європи має шанси під-
твердитися, тоді як ознаки індоєвропейської
належності менш вагомі. А В.К. Черняк обу-
рюється тим, що «з тексту і контексту І тому
«Давньої історії України» (1997 р.) випливає, що
Трипільська культура не має індоєвропейських
етнічних ознак. А яких? Семітських?» — ри-
торично запитує В.К. Черняк (с. 7). Йому це
здається неймовірним і неприйнятним. А що
страшного, якщо семітських?
В.К. Черняк спростовує гіпотезу Л.Л. Заліз-
няка тим, що араби, яких він вважає західни-
ми семітами, з’явилися в «обжиту шумерами
Месопотамію» в ІІІ тис., а іудеї, нібито східні
семіти, увійшли в історію на тисячу років піз-
ніше, тоді як трипільська культура вже давно
існувала. За цією логікою можна заперечува-
ти й індоєвропейську належність трипільської
культури, оскільки індоарії, іранці, греки й на-
віть хети з’явилися на історичній арені набага-
то пізніше від трипільської культури. Я вже не
кажу про те, що В.К. Черняк переплутав захід-
них семітів зі східними. Щоправда, ці додатки
з’явилися у другому томі й з передмовою, що
це альтернативні академічній науці погляди,
яких редакція не поділяє. Вони з’явилися на-
віть із окремою пагінацією. У будь-якому разі
все це показує, за яких обставин головному ре-
дактору й секретарю доводилося відстоювати
лінію об’єктивної науки.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 111
Деякі здивування. За це й за всю працю чита-
чі, природно, вдячні творцям цієї махіни. Од-
нак, витративши величезні кошти й замахнув-
шись на таку велику справу, творці енциклопе-
дії мають бути готові до того, що й претензії до
них буде висунуто, так би мовити, підвищені.
Насамперед не зрозуміло, чому автори ен-
циклопедії виключили зі змісту історичну й ет-
нічну інтерпретацію матеріалів трипільської
культури, відсунули проблеми історичної ре-
конструкції (с. 17), хоча постійно їх торкають-
ся. Та і як їх не торкатися? Проте, як тільки
автори порізно порушують ці питання, фраг-
ментарно, вони вважають за можливе не моти-
вувати свої уподобання всебічно. Як наслідок,
багато суджень виглядають суб’єктивними або
неправомірними.
Друге здивування виникає через терито-
ріальне охоплення. Творці енциклопедії об-
межилися територією України, тоді як куль-
тура поширена й у Молдові та Румунії. Вихо-
дить, не енциклопедія трипільської культури,
а енциклопедія її частини, причому відрізаної
не за давніми межами територіальних варіан-
тів, а суто сучасними державними кордона-
ми. Це правомірно під час вивчення охорони
пам’яток і деяких інших приватних аспектів,
але не археологічної культури в цілому.
Третє здивування пов’язане з тим, як ста-
витися до того, що в приватних колекціях, які
лягли в основу видання, явно використано ре-
зультати «чорної археології». По-перше, де га-
рантії, що ці біноклі й моделі не фальшивки,
а по-друге, постає питання етичне. З одного
боку, колекціонери врятували знахідки від за-
гибелі й забуття, ввели їх у науку, з іншого —
ввели їх у науку без необхідної документації,
без відомостей про комплекс, без датування,
і сама їхня купівля є заохоченням грабіжни-
ків до подальшого розграбування національ-
ного надбання. В аналогічній ситуації (за зго-
ду подивитися грабіжницьки розкопані скарби
Йортана в Туреччині неподалік Трої і придбати
фотознімки — лише фотознімки!) був надовго
дискваліфікований і позбавлений права розко-
пок у Туреччині відомий англійський археолог
Джеймс Мелларт. Ця проблема вимагає загаль-
ного законодавчого рішення. В Україні серед
громадськості є люди, які розуміють це (Махун
2004), але слід, щоб це зрозуміли законодавці.
Розбір за главами. Структура видання така.
Перший том — вступний, він містить система-
тичний опис трипільської культури. Том дру-
гий дає розташовані за абеткою пояснення
основних термінів і понять, пов’язаних із три-
пільською культурою. У передмові анонсова-
но видання першого тому в двох частинах, але
частина друга (альбом колекцій) не вийшла.
Том перший. У першому томі 9 глав: 1) істо-
рія досліджень, 2) періодизація і хронологія,
3) економіка, 4) планування й архітектура по-
селень, 5) духовна культура, 6) знакові систе-
ми, 7) антропологічний склад, 8) озброєння й
військова справа, 9) трипільська культура в єв-
ропейському контексті.
Розділ з історії досліджень (автор М.Ю. Ві-
дейко) написано блискуче: повно, всебічно й
розумно. Показано, що відкрив перші пам’ятки
цієї культури, звичайно, не В.В. Хвойка на Дніпрі
наприкінці XІХ ст., а австро-угорські дослідни-
ки в Західній Україні в 1822 р. й у 1870-і рр. (пе-
чера Вертеба, Більче-Золоте). Показано й до-
сягнення та помилки ентузіаста В.В. Хвойки.
Послідовно розглянуто різні етапи досліджень
і виявлено основні досягнення кожного. Бен-
тежить лише дивна термінологія заголовків:
дослідження розділено на польові й наукові. А
польові — що, не наукові? Окрім польових, за-
лишаються дослідження камеральні й кабінет-
ні, хоча археологи й не люблять цих слів. Слова
«кабінетний учений» здаються їм принизливи-
ми. Втім, уся робота над енциклопедією — ка-
меральна й особливо кабінетна.
Відмінно написано й розділ із періодизації
й хронології трипільської культури (переважно
той самий автор). Здебільшого випадає з роз-
гляду, що не вся періодизація Трипілля будуєть-
ся на працях Т.С. Пассек, що насправді в основу
всієї періодизації лягли три схеми — О. Канди-
би, Г. Шмідта — В. Думитреску та Т.С. Пассек.
М.Ю. Відейко відновив цю картину. Він де-
тально розглянув різні підсумкові схеми радіо-
вуглецевого датування й вивів прийнятну шка-
лу датування Трипілля.
Проблему походження трипільської культу-
ри (автор Н.Б. Бурдо) вписано до розділу про
періодизації, хоча це окрема проблема. Пробле-
му розглянуто об’єктивно на великому матеріалі
й розв’язано на користь культури Боян та інших
культур Балкан і Подунав’я. Буго-дністровську
гіпотезу В.М. Даниленка відкинуто.
Проблему пізнього Трипілля розглянуто в
розділі В.О. Дергачова зі звичайною для цього
автора чіткістю й детальністю (звісно, деталь-
ніше — в його спеціальних працях).
Однак впадає в око, що відповідної розроб-
ки раннього Трипілля в книзі немає й, що важ-
ливіше, немає розділу відносно кінця Трипіл-
ля, про причини кінця й долі населення внаслі-
док занепаду Трипілля. Є в літературі розробки
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 112
того ж В.А. Дергачова, є протилежні гіпотези,
але в Енциклопедії немає нічого.
Главу про економіку написано різними ав-
торами (за розділами). Це найбільша глава,
вона зроблена вражаюче, з детальним обґрун-
туванням висновків, зі схемами й діаграмами.
Особливо вражає зіставлення схем складу че-
реди усатівського поселення Маяки й Казах-
ського відгінного скотарства XІХ ст. (с. 196).
Зрозуміло, значущість розділу про метало-
обробку зумовлено базовими дослідженнями
Н.В. Риндіної.
Глава про планування (В.П. Дудкін і М.Ю. Ві-
дейко) і архітектуру поселень (М.Ю. Відейко)
дуже цікава й багата на матеріали, але не дуже
переконлива. Автори трактують еліпсоподіб-
ні й кільцеві плани поселень в оборонному ас-
пекті. На багатьох подібних поселеннях житла
вибудувано дуже близько одне до одного, поде-
куди впритул, але переважно на деякій відста-
ні, довгими осями за радіусами. В центрі посе-
лення, як правило, залишено вільний простір.
Автори називають це розташування «житлови-
ми стінами», і в кількох місцях повідомлено, що
термін введено 1987 р. М.М. Шмаглієм і М.Ю.
Відейком (т. І, с. 489; т. ІІ, с. 168). Наскільки я
знаю, цей термін вживав у 1940-і рр. С.П. Тол-
стов у Середній Азії, причому стосовно дійсно
житлових стін: фортечні стіни, порожні й за-
селені у середині — Кюзели-гир, Калалі-гир
та ін. (Толстов 1948, с. 91—95). Тож правильно
було б сказати, що термін перенесли на три-
пільські поселення зазначені автори. Насправ-
ді таке вживання терміна суто фігуральне. По-
селення трипільської культури «житлових стін»
не мають, оборонна цінність цих кілець будин-
ків сумнівна (тим більше, що будинки розта-
шовані довгими осями не вздовж кільця, а по-
перек — за радіусами. Прострілюватися з бу-
динків (як це уявляють автори) проміжки між
будинками не могли, тому що віконця невели-
кі, а лук — не револьвер, вимагає простору для
маніпулювання.
Вільний простір у центрі кільця, скоріш за
все, було призначено для худоби, а не для збо-
рів воїнів. Що ж до кільцевого плану, то разом із
парканами він міг бути призначений для утри-
мання худоби, а міг бути наслідком ієрархії ро-
дин: старі родини селилися ближче до центру,
нові — далі від нього. Можливі й інші причи-
ни. Це вимагає досліджень. Про укріпленість
свідчать вали й рови.
Що стосується реконструкції будинків, то
дивно, що всі реконструкції — двопохилі або
чотирипохилі гостроверхі, а всі глиняні мо-
дельки будинків, досить реалістичні, мають
низький та округлий дах. За якими зразками
моделювалася реконструкція? За українськи-
ми мазанками? Двоповерховість також під сум-
нівом. За перший поверх могли правити напів-
підвальні приміщення для худоби, а вся кон-
струкція мала оберігати господарів будинку від
вогкості (щось на зразок козачого куреня).
Велику главу про духовну культуру, багату
на матеріали, написано переважно Н.Б. Бур-
до. Дослідниця вирішила відійти від марк-
систської догматичної концепції й, аналізую-
чи трипільські матеріали, побудувала схему ду-
ховної культури, ґрунтуючись на перекладних
працях Дюркгейма, Мосса, Каюа й Еліаде. Од-
нак і ця розробка, як і багато інших, не дає ці-
лісної системи уявлень щодо вірувань давніх
хліборобів.
Ритуал неодмінного спалення поселень у
разі залишення, закорінений в уявленні ба-
гатьох археологів, не здається мені твердо до-
веденим. Поселення згоріли — це факт. Але
чому? Причини могли бути різні: звичайні час-
ті катастрофи (пожежа) і залишення селища як
їх наслідок; напад ворогів (хоча б сусідів); спа-
лення через мор і тлумачення його як гніву бо-
гів; знищення, щоб не дісталося нікому, хто за-
хотів би скористатися й оселитися на «наших»
землях. Африканські тубільці на питання, чому
вони залишають своє селище після кількох ро-
ків життя, пояснили етнографові: «тому, що
воно смердить». Для реконструкції саме ритуа-
лу (так би мовити, офірування богам) потрібно
було б знайти близькі аналогії у міфах.
Зовсім відсутнє тлумачення браку похо-
вань до періоду СІІ, до Усатового. Водночас
ця проблема важлива для всіх культур енеолі-
тичної мальованої кераміки, і вона піддається
розв’язанню (питання щодо виставляння не-
біжчиків на поживу птахам і собакам).
Главу про знакові системи трипільської
культури написано переважно головним нині
пропагандистом цієї ідеї Т.М. Ткачуком. До-
бре, що Т.М. Ткачук зібрав і класифікував сим-
воли й знаки, що трапляються на трипільській
кераміці. Тепер можна їх оцінювати й обгово-
рювати. Мене ці знаки не переконують у на-
явності писемності. Частина з них є дуже сти-
лізованою орнаментикою, інша частина дуже
схожа на знаки власності — тамги. Написів не-
має. Що такі знаки в принципі можуть розви-
нутися в писемність, немає сумнівів. Однак
жодних свідчень цього розвитку немає. Оче-
видно, не було й умов для нього. Як правило,
такими умовами є палацові інституції, яким
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 113
потрібні економічні архіви. Певний стимул
надають і сильні жрецькі служби, що потребу-
ють фіксації канонічних текстів для навчання
кадрів. Якщо ж того й іншого немає або вони
лише в зародку, то поштовх може бути отри-
мано від сусідів, які мають писемність. Нічого
подібного в Трипіллі не спостережено.
Інша справа — семантика орнаментальних
візерунків. Імовірно, вона була. Однак у біль-
шості випадків її тлумачення вкрай пробле-
матичне, що засвідчує доля талановитих роз-
шифровок Б.О. Рибакова. Вони не стали ка-
нонічними, хіба що у фанатів слов’янської
етногенези від трипільської культури. Запро-
ваджено й інші тлумачення з однаковою прав-
доподібністю.
У малесенькій главі про антропологічний
склад трипільської культури напрочуд мало
матеріалу. Втім, дивуватися не доводиться: об-
маль поховань. Імовірно, прориву в цій сфері
потрібно чекати від палеогенетиків.
Главу щодо озброєння та військової справи
трипільців написано цікаво, це знову Відейко.
Тут значущою є констатація сильної озброєності
трипільців у порівнянні зі степовими племена -
ми — наявність у них найповнішого й доверше-
ного озброєння для того часу. Разом із щільністю
заселення порівняно зі степовими куль ту рами
(там населення не численне) це ство рювало зна-
чні військові переваги. М.Ю. Ві дей ко резонно
відкидає реконструйований багатьма (а останнім
часом — Ентоні та В.О. Дергачовим) успішний
натиск степовиків на трипільське населення.
Степовики, вважає він, не мали жодних шансів
на успіх.
Можливо, із цим і пов’язана неукріпленість
багатьох трипільських поселень протягом ран-
ніх етапів культури, коли їхніми основними
сусідами були степовики. Проте укріплення у
трипільців з’явилися на пізніх етапах, коли до
них наблизилися носії культур лійчастих куб-
ків, кулястих амфор і баденської — культур,
досить багатолюдних та аж ніяк не настіль-
ки слабко озброєних, як це змальовує Відей-
ко. Так, адже якось трипільська культура уві-
йшла в кризу, що завершилася її зникненням.
Імовірно, це було зумовлено як кліматични-
ми змінами,так і натиском центральноєвро-
пейського населення. Ці контакти та взаємодії
М.Ю. Відейко розглядає в останній главі пер-
шого тому, надто невеликій.
З додатків корисну статтю М.Ю. Відей-
ка щодо міфотворчості, пов’язану з трипіль-
ською культурою, я вже відзначав. Зупинюся
також на цікавій за задумом статті В.В. Індут-
ного «Оцінка археологічних знахідок трипіль-
ського часу». Експертна оцінка археологічних
об’єктів, як і предметів мистецтва, дуже важ-
лива для музейників, але створюється завжди
надзвичайно суб’єктивно. Автор вирішив пе-
ревірити алгеброю гармонію. Він визначив
критерії, що виявляють соціокультурне зна-
чення археологічних знахідок — визначив до-
сить повно й розумно. Об’єктивно. Але потім
проставив у цифрах, скільки балів потрібно
давати за різні ступені прояву ознак за кож-
ним із цих критеріїв – а ось це вже цілком
суб’єктивно. І зрівняв усі критерії: історію зна-
хідки, вік, ступінь унікальності, зв’язок із куль-
турною традицією тощо. Експерти навряд чи з
цим погодяться. Рівні значення (локальне, на-
ціональне, світове) автор розкладає за шкалою
кількості інформації у бітах (зростання в про-
стій прогресії), а за ними визначає «коефіцієнт
прогнозованої цінності пам’ятки щодо базової
цінності» (зростає у геометричній прогресії)...
Об’єктивність, механізм і зміст цієї оцінки від
мене вислизають.
Поза тим, за будь-якого переведення такої
шкали в грошовий еквівалент потрібно врахо-
вувати, що на ринку старожитностей, як і на
будь-якому ринку, ціна визначається не «про-
гнозованою» чи «базовою» цінністю об’єкта, а
грою попиту та пропозиції.
Том другий. Другий том, словникового типу,
містить експлікації таких понять: персоналій,
пам’яток, спеціальних термінів археології, музеїв
і наукових установ, конференцій і симпозіумів, а
також виставок та інших проявів трипільської
тематики в соціокультурній сфері сучасності. Як
на мене, внесення пояснень загальних понять
археології до словника з Трипілля не є необхід-
ним, до того ж, що деякі з них в археологічному
середовищі тлумачаться по-різному.
Наприклад, «археологічна культура» роз’яс-
нюється як «сукупність археологічних пам’яток
і комплексів, артефактів на певній території та в
певний час». Беремо будь-яку територію й будь-
який час — усе, що виявиться у середині, ого-
лошуємо археологічною культурою. Так? Вихо-
дить, що так.
Візьмемо інше визначення — «археологічний
комплекс пам’яток». Це поняття Ю.М. Захарука
пояснюється як «сукупність археологічних ма-
теріалів, отриманих у результаті археологічних
та археометричних досліджень». Однак під це
тлумачення підійде все, що завгодно. Уточню-
вальне доповнення: «Характеризують (sіc! —
Л.К.) певну групу одночасних археологічних па-
м’я ток (поселень, могильників, поховань тощо)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 114
з однотипними рисами, розповсюджених на
певній території — тип пам’яток, що належить
певній культурі». А це охопить всю археологічну
культуру. У чому ж різниця?
Візьмемо третє поняття — «інвентар». Визна-
чається як «загальна характеристика артефактів
похоронного комплексу». Інвентар — це харак-
теристика або сукупність артефактів? А хіба
не можна говорити про кременевий інвентар
такого-то скарбу? Палеолітчики говорять про
інвентар будь-якого комплексу. От «супровід-
ний інвентар» — це суто про поховання.
З-поміж інших недоліків згадаю словнико-
ву статтю про Йозефа Шомбаті. Правильно чи-
тати його ім’я та прізвище – Йожеф Сомбаті
(Szombathі Joseph). Угорське «s» — це російське
«ш», а угорське «sz» — це російське «с». Помил-
ково прочитано і С. Ястжембски (S. Jastrzębs-
kі) – правильно: Ястшембськи (у польському
«rz», дійсно, читається як «ж», але після «t» або
«p» воно перетворюється на «ш»).
Особисто мене, звичайно, зацікавила слов-
никова стаття й інші згадки про Карбунський
скарб, оскільки в 1960-ті рр. я витратив ба-
гато часу на його аналіз і опублікував велику
працю, спеціально йому присвячену (Клейн
1968). Я зібрав усі доступні мені тоді анало-
гії речам скарбу, картографував їх і дійшов ви-
сновку, що металеві речі — імпортні, а осеред-
ок виробництва — у тисаполгарській області.
Те саме стверджувала й Н.В. Риндіна (1971 р.).
Я тоді під впливом праць В. Милойчича ще не
визнавав радіовуглецевих дат і датував скарб за
короткою хронологією, що було неправильно.
Утім, відносну хронологію Південно-Східної
Європи в мене було загалом побудовано пра-
вильно, а безліч точкових карт ареалів типів
робило працю придатною для використання
(навіть і нині). Праця була місткою і профе-
сійною. Через 30 років свою працю про Кар-
бунський скарб видав мій учень В.А. Дергачов
(1998 р.), який виправив моє абсолютне дату-
вання. Мені шкода, що про мою працю зовсім
не згадано в Енциклопедії.
З приводу моєї короткої тоді хронології в
Енциклопедії згадано, що вона вплинула на
М.О. Чмихова та І.Т. Чернякова, і призвела їх
до неправильних датувань (т. ІІ, с. 91). Слід
зауважити, що йдеться про мої праці 1964—
1968 рр., а невдовзі я відмовився від короткої
хронології і разом з усіма перейшов на радіову-
глецеву, тоді як працю М.О. Чмихова та І.Т. Чер-
някова опубліковано в 1988 р., через два деся-
тиліття, за зовсім інших обставин. На хроноло-
гію М.О. Чмихова впливала не моя стара по-
милкова позиція, а його фантастична аст-
рально-календарна археологія. М.О. Чмихов
був людиною талановитою і захопливою, але,
на жаль, він не отримав гарної школи, наукової
методики. Він приїздив до мене перед своїм за-
хистом кандидатської, доводив мені красу сво-
їх астрально-календарних побудов та їх відпо-
відність моїм висновкам щодо катакомбної
культури. Я намагався переконати його, що
його засади не витримують критики (за крите-
ріями наукової методики), але безуспішно. Він
був ще й «упертим», а можливо, йому вже пізно
було перебудовувати систему поглядів: занадто
багато авансів було видано. Він був вельми
розчарований тоді, йому хотілося визнання ав-
торитетних археологів, і, незважаючи на успіш-
ний захист кандидатської, а потім і доктор-
ської, імовірно, приховане усвідомлення слаб-
кості своєї побудови призвело М.О. Чмихова
до передчасної і раптової смерті.
У загальному контексті видання епізод із
моєю працею, зрозуміло, дріб’язок, але для
мене це не дріб’язок — робота над Карбунським
скарбом забрала кілька років мого життя.
До другого тому, крім уже згаданих статей
з альтернативного трипіллязнавства (не всі
вміщені статті такі), також долучено іменний
показник осіб і пам’яток, але тільки за дру-
гим томом. Загального ж за обома томами не-
має (а до першого тому показник не зробле-
но). Предметного показника також немає. Цей
недогляд компенсується тим, що випущено
комп’ютерний диск із Енциклопедією — вихо-
дить, можна буде відшукати будь-яке слово за
допомогою вордівського шукача, але для цього
потрібно придбати диск.
Крім захвату технічними перевагами видан-
ня і працею українських колег, є й одне смут-
не враження від огляду другого тому: як мало
залишилося археологів, які професійно займа-
ються трипільською культурою в Україні! По-
рівнюючи великі експедиції і колективи «по-
переднього часу», на тлі видатних фігур (Пас-
сек, Бібіков, Маркевич, Захарук, Збенович,
Мовша, Черниш, Риндіна...) сучасні трипіл-
лязнавці губляться, зате надзвичайно розмно-
жилися на ниві трипіллязнавства напівзнайки-
міфотворці й чорні археологи.
Добрі побажання. Насамкінець перейду до
двох загальних питань, імовірно хворобливих
для моїх українських колег, але принципових і
таких, що потребують мого реагування.
Перше — це питання стосовно доречності
застосування до трипільської культури епіте-
та «цивілізація» (питання порушують й україн-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 115
ські журналісти: Махун 2004). На мій погляд,
поняття цивілізації не таке вже й розпливчасте,
як це хочуть представити автори Енциклопедії.
Принаймні три ознаки визнають всі чи майже
всі. Це писемність, державний апарат і міста.
Щодо відсутності писемності в трипільській
культурі я вже говорив, а протописемність три-
пільського типу (розвинутий орнамент і там-
ги) цивілізацію не знаменує. Державної вла-
ди в Трипіллі не помітно — виділеної армії чи
хоча б дружини, поліції, суду, податків — жод-
них ознак. Величезні селища типу Майданець-
кого містами та навіть протомістами не мож-
на назвати. Це великі села. Мешканці прак-
тикували сільське господарство, а ремісників
було не більше, ніж у будь-якому селі. У них не
було сільської округи, що їх годувала. Не було
й особливих фортець чи палаців для правите-
ля. У найліпшому разі дещо більший будинок
для старійшини чи чоловічого союзу. Словом,
жодних ознак міста.
З огляду на це Енциклопедію краще було
назвати скромніше — «Енциклопедія трипіль-
ської культури». Менше було б підстав для гу-
мористичного обігравання (яке я вже зустрічав
в Інтернеті, й аж ніяк не з російського боку —
див. Бузина 2006). Вважаю, що в цьому питан-
ні головний редактор піддався загальній ат-
мосфері й зробив крочок назустріч міфотвор-
чому захопленню. Трипільська цивілізація — це
також міф (Куроленко 2005). Навіть скіфи
мали лише одну ознаку цивілізації — держав-
ність, а цього замало. Цивілізація прийшла на
береги Чорного моря з еллінами, а в Середню
Наддніпрянщину, можливо, з готами Германа-
риха, але перша стала цивілізація тут — це Ки-
ївська Русь. Надалі варто б зважати на це.
Друге питання — про практичність видан-
ня, а воно зводиться до питання мови й ціни.
Якщо видання задумувалося як пам’ятник,
тоді, звичайно, чим дорожче, тим краще, а
оскільки Україна уявляється головною спад-
коємицею трипільської культури (відсовуючи
Молдову й Румунію, не говорячи вже про Ро-
сію, яка взагалі ні до чого), то українська мо-
ва — єдино можлива.
Однак якщо головне завдання — пошири-
ти знання щодо трипільської культури, по-
казати всім багатство трипільської культури й
успіхи української археології в її пізнанні, то
видання потрібно зробити максимально до-
ступним якомога ширшому колу читачів, при-
наймні всім археологам. А це значить: зробити
його не настільки дорогим (археологи в наших
країнах — народ бідний, і навіть великі біблі-
отеки в нас не багаті). Ваше видання — на до-
рогому крейдованому папері, яке за яскравого
світла й читати важко (відблискує), а вже вага
— неймовірна, кожен том — на три кілогра-
ми. Мені, людині надто літній, їх і переверта-
ти важко. Літнім бібліотекаркам їх і з полиці не
дістати, і до читачів тягти – на візку б. Воіс-
тину пам’ятник. Можливо, якусь частку з ти-
ражу й варто б видати в такому вигляді – як
пам’ятник, а основний тираж видати робочий,
дешевше й простіше. Для роботи.
Те, що Енциклопедію видано українською
мовою, різко скорочує коло її читачів і корис-
тувачів. Російська мова доступна й зрозуміла
всім українцям, і це викликає в українських
видавців ілюзію, що й українська однаково до-
ступна й зрозуміла росіянам. А це зовсім не так.
Українці розуміють російську тому, що вона
століттями була мовою міжнародного спілку-
вання в Російській імперії, а потім у Радян-
ському Союзі. Українську ж росіяни розуміють
на рівні Тарапуньки та Штепселя — як побу-
товий гумористичний сленг. Як тільки справа
доходить до серйозного читання, негайно спо-
тикаються й нагромаджують помилку на по-
милці. Мої студенти, яким я велів читати укра-
їнські матеріали, несли мені тексти й запиту-
вали: от пишуть, що виявлено три шари, а на
кресленику жодного шару немає («шар» укра-
їнською — «слой»). Або: описано поховання
чоловіка, а стать не зазначено («чоловік» — це
«мужчина»). Або: українці пишуть, що в них не
вистачає умов для розвитку археології – сту-
денти вкрай здивовані, не очікували такої са-
мокритичності (вони не зрозуміли, що йдеться
не про «уми», а про «умови», тобто «условия»).
І так на кожному кроці.
Якщо потрібно в Енциклопедії знайти «ал-
тарь», ніхто з росіян не здогадається, що по-
трібно шукати «вівтар». Так само ніхто не стане
шукати замість «кувшина» «глек», замість «со-
кровища» — «скарб», замість «топора» — «со-
киру». Вони навіть не зрозуміють без словника,
що «тваринництво» — це «животноводство», а
«мисливство» — «охота».
Енциклопедія вийшла накладом у три тисячі
екземплярів. Тобто розраховували на три тисячі
покупців. Навряд чи в Україні є стільки археоло-
гів або багатих аматорів. Виходить, розрахунок
був на іноземців. А з них наймасовіший інтерес
до пам’яток України — в Росії та інших країнах
колишнього Радянського Союзу, об’єднаних
нині знанням російської мови. Та й половина
України сюди належить. Необхідно зважати на
реальний стан справ. Якщо хочеш, щоб чита-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 1 116
ли у світі, потрібно видавати англійською, як би
це не ображало, скажімо, росіян. Якщо хочеш,
щоб слово про археологію України було доступ-
не найзацікавленішому масовому читачеві, ви-
давай російською, як би це не звучало політне-
коректно в Києві й скандально у Львові.
А «Енциклопедія трипільської цивілізації»,
за всіх недоліків, безсумнівно, цінне творіння,
Бузина О. Миф о трипольском горшке. – Отрывки из «Тайной истории Украины». — tabloid.1bs.ru/node/559. —
2006.
Дергачев В.А. Карбунский клад. — Кишинев, 1998.
Енциклопедiя трипiльської цивiлiзацiї. В двох томах. — К., 2004.
Клейн Л.С. О дате Карбунского клада // Проблемы археологии. — 1968. —Вып. 1. — С. 5—74.
Куроленко Н. Трипольский миф (Интервью с проф. В.В. Отрощенко). — Киевские ведомости// Субботний собе-
седник. — 2005. — № 187 (3573).
Махун С. Всесвiтнiй конгрес «Трипiльська цивiлiзацiя»: рефлекси дилетанта // Дзеркало тижня / людина. — 2004. —
44 (519).
Толстов С.П. По следам древнехорезмийской цивилизации. — М.; Л., 1948.
Одержано 23.09.2008
й воно було б затребуване на всіх просторах ко-
лишнього Союзу, якщо б воно було дешевшим
і російською мовою. Я зупинився докладно на
недоліках видання саме тому, що вважаю його
цінним і таким, що заслуговує на серйозний і
докладний аналіз.
Переклад з російської
В.В. ОТРОЩЕНКА
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /None
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Error
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /CMYK
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments true
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/CreateJDFFile false
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /ConvertToCMYK
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /DocumentCMYK
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure false
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles false
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-5295 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:38:49Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Клейн, Л.С. 2010-01-14T13:18:26Z 2010-01-14T13:18:26Z 2009 Українське освоєння трипілля: енциклопедія-довідник чи пам’ятник? / Л.С. Клейн // Археологія. — 2009. — № 1. — С.109-116. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5295 uk Інститут археології НАН України Рецензії Українське освоєння трипілля: енциклопедія-довідник чи пам’ятник? Article published earlier |
| spellingShingle | Українське освоєння трипілля: енциклопедія-довідник чи пам’ятник? Клейн, Л.С. Рецензії |
| title | Українське освоєння трипілля: енциклопедія-довідник чи пам’ятник? |
| title_full | Українське освоєння трипілля: енциклопедія-довідник чи пам’ятник? |
| title_fullStr | Українське освоєння трипілля: енциклопедія-довідник чи пам’ятник? |
| title_full_unstemmed | Українське освоєння трипілля: енциклопедія-довідник чи пам’ятник? |
| title_short | Українське освоєння трипілля: енциклопедія-довідник чи пам’ятник? |
| title_sort | українське освоєння трипілля: енциклопедія-довідник чи пам’ятник? |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/5295 |
| work_keys_str_mv | AT kleinls ukraínsʹkeosvoênnâtripíllâenciklopedíâdovídnikčipamâtnik |